Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



№ Уроків Дата Тема Повто- рення Приміт- ка Вступ. (7 год.)

Скачати 405.99 Kb.

№ Уроків Дата Тема Повто- рення Приміт- ка Вступ. (7 год.)




Скачати 405.99 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації28.05.2017
Розмір405.99 Kb.
ТипУрок
1   2   3
Тема 5. НТР – крок у майбутнє (6 год)







59




Сутність НТР. Наука як складова частина НТР. Затрати на науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські розробки в країнах світу. Наукова інфраструктура: техніка і технологія в добу НТР. Функції техніки і технологій: працезберігаюча, ресурсозберігаюча, природоохоронна, інформаційна. Значення техніки і технології для промисловості, сільського господарства, невиробничої сфери. Електронізація і комплексна автоматизація. Біотехнологія і біоіндустрія. Генетична і клітинна інженерія. Проблеми розвитку біотехнології і біоіндустрії: екологічні, соціальні, морально-етичні. Біотехнологічна революція в економічно розвинених країнах. «Зелена революція» у сільському господарстві країн, що розвиваються. Управління як складова частина НТР. Міжнародний менеджмент. Маркетинг як приклад управління. Сутність «кібернетичної» революції. «Інформаційний вибух»: позитивні і негативні риси. Проблеми створення технопарків.







60 - 61




Проект «Пріоритетні наукові дослідження в Україні»








62




Моніторинг генетично-модифікованої продукції в торговельній мережі







63




Екологічне дослідження «Продукція України, що має екологічний знак»







64




«Роль інформації у розвитку економіки країни»

Тематичне оцінювання №6.















Тема 6. Сучасне світове господарство (12 год)







65




Світове господарство. Становлення і сутність світового господарства. Механізм світового господарства і його частини: національна економіка, транснаціональні корпорації, інтеграційні угруповання, міжнародні економічні організації. Етапи формування світової економіки. Міжнародний географічний поділ праці. Причини розвитку економічних зв’язків: особливості і порівняльні переваги.







66




Сучасна просторова структура економіки. Співвідношення «центр – периферія». Галузева структура господарства: її складові частини. Тенденції розвитку світового господарства: постіндустріалізація, інтернаціоналізація, глобалізація







67




Практична робота №16 «Аналіз показників індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП)»







68




Роль інтеграції в розвитку господарства. Міжнародна економічна інтеграція господарства.
Економі́чна інтегра́ція - об'єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави. Економічна інтеграція - форма інтернаціоналізації господарської діяльності (виробництва), зближення та поглиблення взаємодії національних економік.
Міжнародні економічні і геополітичні відносини, перебудова економічних відносин – створення вільних економічних зон, офшорних зон, розвиток Інтернету тощо.
Економічні відносини - відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь у суспільному виробництві, щодо виробництва, розподілу, обміну і споживанню засобів
Нові форми міжнародних економічних взаємовідносин: інвестиції, торгівля ліцензіями, науково-технічні послуги, збільшення інформації, міжнародний туризм тощо. Пріоритети міжнародної торгівлі: нафта, зерно, промислові товари. Роль морського й авіаційного транспорту в поглибленні міжнародних зв’язків







69




Ділова гра «Географічне обґрунтування інвестиційного проекту».







70




Ділова гра «Географічне обґрунтування інвестиційного проекту».







71




Контрольна робота №1













Тема 7. Глобалізація світового господарства: передумови, причини, інструменти, наслідки (6 год)







72




Від інтернаціоналізації до глобалізації. Поняття «глобалізація». Історія виникнення явища. Економічні передумови: інтернаціоналізація джерел сировини, велика пропозиція праці, НТП, скорочення витрат на транспорт і зв’язок. Створення інформаційної економіки, вільний рух інтелектуальних і фінансових ресурсів, мобільність населення. Політичні передумови: формування нового світового порядку, неоліберальна ринкова модель у світовій економіці.
Світова́ еконо́міка - сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.

Головні інструменти глобалізації: лібералізація, приватизація, політичні інструменти. Тиск розвинених країн на країни з перехідною економікою і країни, що розвиваються.









73






Вплив глобалізації на світову економіку. Головні зміни у світовій економіці: збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, величезні масштаби валютного ринку, формування тісних зв’язків між фінансовими ринками, посилення ролі транснаціональних корпорацій, банків і фінансово-промислових груп.







74




Характерна риса нового етапу глобалізації – рух капіталів і торгівля відбуваються в середині ТНК. Створення нового МГПП: зростання внутрішньогалузевого поділу праці, обмін товарами та послугами, посилення ролі міжкорпораційного поділу праці.

Зміни в системі управління. Зміна критеріїв розміщення капіталів – головна тенденція оптимізації розміщення капіталу в масштабі усього світового господарства.



Ділова гра «Зустріч глобалістів і антиглобалістів».







75




Творча робота «Соціокультурна глобалізація»







76




Проблеми, спричинені глобалізацією. Загострення конкуренції технологій, поглиблення «технологічного» поділу праці. Негативні наслідки глобалізації: різниця між «центром» і «периферією», швидкий розвиток «золотого мільярда», находження основної частини населення за межами глобалізації, руйнування господарства в слабких за рівнем розвитку країнах, безконтрольність ТНК і ТНБ, криміналізація світової економіки, інші недоліки.

Перспективи подальшого розвитку глобалізації.

Тематичне оцінювання №7














Тема 8. 1. Галузевий склад світового господарства

(14 год.)









77




Первинний сектор економіки. Поняття й рівні галузевої структури світового господарства:макро-, мезо-, мікроструктура. Складові частини макроструктури: аграрний, індустріальний, постіндустріальний типи. Особливості мікроструктури. Сектор тіньової економіки. Поняття «диверсифікація». Зміни галузевої структури світового господарства.







78




Гірничовидобувна промисловість. Склад галузі: вугільна, нафтова, газова, рудодобувна. Основні гірничовидобувні райони, закономірності розміщення. Зміни у добу НТР. Класифікація країн за рівнем забезпеченості ресурсами.

Практична робота № 17 «Складання характеристики вугільної промисловості світу»









79




Вторинний сектор економіки. Географічні аспекти розвитку світової паливної промисловості. Її склад і розміщення. Динаміка галузевих змін.







80




Атомна енергетика: географічні аспекти, перспективи розвитку. Гідроенергетика. Найпотужніші ГЕС у країнах світу. Використання нетрадиційних джерел енергії: світовий досвід. Динаміка виробництва електроенергії на різних типах електростанцій.







81




Металургія світу. Склад металургійної промисловості. Країни – лідери металургійного виробництва. Чорна металургія. Географічні зрушення в чорній металургії. Країни – експортери та імпортери продукції чорної металургії. Структурна криза в чорній металургії. Проблеми розвитку чорної металургії України.







82




Кольорова металургія. Галузевий склад. Розміщення сировинної бази. Особливості кольорової металургії.
Кольоро́ва металу́ргія (рос. цветная металлургия, англ. non-ferrous metallurgy; нім. NE-Metallurgie f, Buntmetallurgie f, Metallhüttenwesen n, Nichteisenhüttenwesen n, Nichteisenmetallurgie f) - галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові метали, рідкісні й дорогоцінні метали та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину. До кольорової металургії належать також заготівля й переробка вторинних кольорових металів. Основні види продукції кольорової металургії - руди, концентрати, метали і сплави кольорових металів, порошки, хім. сполуки кольорових металів, вироби з кольорових металів і сплавів тощо; попутна продукція - мінеральні добрива, будівельні матеріали та інш.
Країни – виробники і споживачі. Характерні риси кольорової промисловості розвинутих країн: розгалуженість, переважання «верхніх поверхів» металургійного процесу, використання вторинної сировини, орієнтація на транспортний, енергетичний, споживчий чинники.

Характерні риси кольорової промисловості країн, що розвиваються: велика забезпеченість ресурсами, мала розгалуженість структури, переважання нижчих і середніх стадій циклу, порівняно мале використання вторинної сировини, переважання сировинної й енерго-сировинної орієнтації. Світова алюмінієва, мідна, свинцева, золоторудна та інші галузі









83




Практична робота № 18 «Побудова картосхеми розміщення основних районів енергетики, чорної і кольорової металургії»







84




Машинобудування. Особливості машинобудівної промисловості – комплексність і диференційованість структури. Старі, нові, найновіші галузі. Зміни в галузевій і територіальній структурі в добу НТР. Галузевий склад: авіаракетна і космічна, верстатобудування, суднобудування. Міграція автомобільної промисловості в країни, що розвиваються. Основні причини перенесення.







85




Світова електронна промисловість. Галузева структура: виробництво електронних засобів обробки інформації, засобів зв’язку, побутової апаратури, електронних компонентів. Географічні зрушення у розміщенні торгівлі продукцією електронної галузі. Проблеми і перспективи виробництва конкурентоспроможної продукції в Україні.







86




Практична робота № 19 «Економіко-географічна характеристика важливих районів машинобудівної промисловості світу»







87




Хімічна і лісохімічна промисловість. Галузева структура хімічної промисловості: гірничо-хімічна, основна хімія, промисловість полімерних матеріалів. Чинники розміщення хімічної промисловості: матеріаломісткість, водомісткість, енергоємність, трудомісткість, капіталомісткість, наукоємність. Головні галузі гірничо-хімічної промисловості: видобуток хімічної сировини, виробництво сірчаної кислоти – головна галузь основної хімії. Виробництво мінеральних добрив: зміни у виробництві й розміщенні.
Лі́сохімі́чна промисло́вість - галузь лісової промисловості, що об'єднує виробництва, основані на хімічній переробці деревини. До лісохімічної промисловості належать: суха перегонка деревини, вуглевипалювання й різні види каніфольно-скипидарних виробництв.
Поліме́ри (грец. πολύ- - багато (poli); μέρος - частина (meres) - «складається з багатьох частин») - природні та штучні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань, з'єднаних між собою хімічними або координаційними зв'язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги.
Сульфа́тна кислота́ (сірчана кислота, IUPAC - дигідрогенсульфат, застаріла назва - купоросне масло) - сполука сірки з формулою H2SO4. Безбарвна масляниста, дуже в'язка і гігроскопічна рідина. Сірчана кислота - одна з найсильніших неорганічних кислот і є дуже їдкою та небезпечною.
Хімічна промисло́вість - це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербіцидів, хімікатів для презервування продуктів харчової промисловості, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів для миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів.
Добрива - органічні й неорганічні речовини, які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості.
Виробництво полімерних матеріалів. Міграція «брудних» хімічних виробництв до країн, що розвиваються.







88




Особливості світового виробництва пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку. Малотоннажна хімія. Головні регіони і країни – виробники хімічної продукції.

Практична робота № 20 «Найновітніша хімічна продукція»









89




Лісовий комплекс світу. Лісозаготівельна промисловість: механічна переробка деревини, хімічна і хіміко-механічна переробка деревини. Головні лісові регіони світу. Країни – експортери й імпортери. Проблеми розвитку: невідповідність деревообробки і можливостей сировинної бази, територіальні диспропорції між районами лісових ресурсів.







90




Текстильна промисловість. Особливості текстильної промисловості – об’єми виробництва і кількість зайнятих. Галузевий склад: бавовняна, вовняна, шовкова, лляна, трикотажна, виробництво хімічних волокон та нетканних матеріалів. Вплив НТР на розвиток галузі – кардинальні зміни у сировинній базі, чинниках орієнтації, галузевій структурі. Географія світової текстильної промисловості. Міграція текстильної і швейної промисловості з розвинутих країн, у країни, що розвиваються. Зміни в зовнішній торгівлі текстильними товарами.
Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
Шве́йна промисло́вість - галузь легкої промисловості, що виробляє одяг. Основну сировину для швейної промисловості дає текстильна промисловість.
Міжнаро́дна торгі́вля - торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.
Країни – лідери з виробництва текстилю. Проблеми відродження текстильної промисловості в Україні.

Тематичне оцінювання № 8















Тема 8.2. Галузева структура світового сільського господарства ( 13 год.)







91




Світове сільське господарство. Значення галузі в економіці. Різноманітність типів сільського господарства, спеціалізації, рівень товарності, рівень інтенсивності виробництва. Сільське господарство розвинутих країн – розвинене товарне сільське господарство: пасовищне тваринництво, пасовищне тваринництво і зрошувальне землеробство, екстенсивне землеробство, інтенсивне землеробство, садівництво, городництво. Міжнародний агробізнес у країнах Західної Європи.
Систе́ми хліборо́бства - сукупність агротехнічних, меліоративних та організаційно-господарських заходів для підтримання й підвищення родючости ґрунту з метою збільшення урожайності сільськогосподарських культур і зменшення собівартості продукції. С. х.
Європа Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.
Особливості сільського господарства в країнах, що розвиваються: споживацький, малотоварний сектори, плантаційний сектор. Сільське господарство постсоціалістичних країн: соціально-економічні перетворення, форми господарювання, аграрні реформи.







92




Зернове господарство світу. Три головні зернові культури світу. Регіони і країни-виробники. Технічні культури: волокнисті, цукроносні, коренеплідні, олійні. Тонізуючі культури: чай, кава, какао. Плодові і ягідні культури.







93




Практична робота № 21 «Побудова картодіаграми найбільших виробників головних зернових культур»







94




Тваринництво світу. Структура галузі: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. Розведення кіз, буйволів, коней, верблюдів, оленів, яків, мулів, віслюків тощо. Кількісні і якісні показники розвитку тваринництва. Вплив релігії на розвиток тваринництва. Тваринництво в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються. Тваринницькі райони світу, основні типи, критерії для районування. Виробництво і споживання тваринницької продукції: м’яса, молока, яєць. Рибальство як один із видів природокористування, важливий елемент збалансованого харчування. Географія морського рибальства. Розвиток аквакультури, прісноводної і морекультури. Китобійний промисел.







95




Третинний сектор економіки – ринок послуг. Структура ринку послуг: транспортні послуги, туризм, інженерно-технічні послуги, консалтинг, лізинг, інформаційні послуги, фінансові, світова торгівля.







96




Транспортна інфраструктура: склад, динаміка розвитку світової транспортної мережі. Зміни в транспортній системі світу: контейнеризація, «транспортні мости». Транспортні коридори Європи і місце України в них. Тунелі під водою. Нові види рухомого складу.







97




Практична робота №22 «Порівняльна характеристика Суецького і Панамського каналів»







98




Міжнародний туризм. Чинники туристичної мотивації. Типологія туризму і чинники, що визначають туристичну активність. Класифікація туристичних районів. Нові види туризму: екологічний, екстремальний. Динаміка і тенденції розвитку туризму в Україні.







99




Практична робота № 23 «Складання картосхеми «Види міжнародного туризму»







100




Практична робота № 24 «Презентація одного із туристичних регіонів світу»







101




Світова торгівля. Динаміка, структура. Регулювання міжнародної торгівлі товарами і послугами. Міжнародні торгово-економічні організації. Проблеми, пов‘язані із вступом України в СОТ.







102




Світовий фінансовий ринок і світові фінансові центри. Географія світового руху капіталів.

Практична робота № 25 «Нанесення на контурну карту основних фінансових центрів і потоків у світі».







103




Тематичне оцінювання № 9













Розділ ІІ. «Історико-географічні регіони світу» (63 год.)






104





Сучасні підходи до виокремлення регіонів світу.













1   2   3


Скачати 405.99 Kb.

  • Тема 6 . Сучасне світове господарство
  • Тема 7 . Глобалізація світового господарства: передумови, причини, інструменти, наслідки
  • Тема 8 . 1. Галузевий склад світового господарства
  • Тема 8.2. Галузева структура світового сільського господарства
  • Розділ ІІ. «Історико-географічні регіони світу»