Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



+004. 738. 52 І. О. Чернозубкін

Скачати 124.46 Kb.

+004. 738. 52 І. О. Чернозубкін




Скачати 124.46 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації04.06.2017
Розмір124.46 Kb.
  1   2

УДК 338.242.2 004.738.52

І.О. Чернозубкін,

канд. техн. наук,доцент

С.В. Цюцюпа,

аспірант

Університет економіки та права «КРОК»
Особливості управління інформацією суб’єкту господарювання з використанням комп’ютерних соціальних мереж
У статті розглянуто способи і методи використання комп’ютерних соціальних мереж у діяльності підприємств, особливості управління інформацією, що стосується діяльності суб’єкту господарювання, з використанням сервісів, які підтримуються найбільш популярними в Україні та в світі соціальними мережами.

В статье рассмотрены способы и методы использования компьютерных социальных сетей в деятельности предприятий, особенности управления информацией о деятельности субъекта хозяйствования, с использованием сервисов, которые поддерживаются наиболее популярными в Украине и в мире социальными сетями.

The article under revision examines ways and methods of computer social networks exploitation in enterprise activity. Thus it studies the peculiarities of information management related to economic entity activity with the help of services maintained by the most popular social networks in Ukraine and in the world

Ключові слова

Соціальна мережа, управління інформацією, комунікації, суб’єкт господарювання, Інтернет.



Постановка проблеми

В сучасних умовах у діяльності підприємств вагоме значення має її інформаційна складова. Все частіше висловлюється та підтверджується думка про те, що найкращих результатів досягатимуть ті підприємства, які матимуть змогу контролювати інформаційні потоки, щільність і об’єми яких постійно зростатимуть. Інформація стає найдорожчим та найважливішім ресурсом суб’єкту господарювання. Розвиток інформаційних технологій, в тому числі зорієнтованих на Інтернет, як інструментарію обробки і поширення інформації, вимагає їх використовувати в більшості видах діяльності підприємства.

Інформаційні технології Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
А динаміка зростання кількості користувачів Інтернет, збільшення зони покриття територій, де є доступ до сервісів Інтернет, рівень комп’ютерної грамотності та інформаційної культури населення сприяє впровадженню сучасних рішень щодо обробки інформаційних потоків на підприємствах.
Інформаційна культура (англ. Information culture) - в широкому значенні - це сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивні взаємодії етнічних і національних культур, а також сполученість у загальному досвіді людства.

Одним із ресурсів поширення інформації та здійснення бізнес-комунікацій в Інтернет є комп’ютерні соціальні мережі. В соціальних мережах зареєстровано сотні мільйони користувачів, через мережі розповсюджується різноманітна інформація, в базах даних соціальних мереж зберігаються величезні масиви інформації, а їх власники отримують мільярдні прибутки. Стає зрозумілим, що такий потенціал необхідно використовувати. Тому стає завдання визначення способів і методів використання соціальних мереж у діяльності підприємств, особливостей управління інформацією, що стосується діяльності суб’єкту господарювання, з використанням сервісів, які підтримуються соціальними мережами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тема використання комп’ютерних соціальних мереж для поширення інформації у підприємницькій діяльності є відносно новою, проте останнім часом в пресі та Інтернеті з’явилось достатньо багато публікації, статей, записів в блогах, повідомлень, що стосується цієї теми. Більшість з публікацій розкриває технологію роботи з конкретною соціальною мережею [1; 2] або присвячується окремим сервісам, що підтримуються соціальними мережами [3; 4]. Заслуговує на увагу книга Д.А. Губанова, Д.А. Новикова, А.Г. Чхартишвили [5] та навчальний посібник за редакцією професора В.С. Сідака [6], де розглядаються питання безпеки інформації при використанні сучасних Інтернет-сервісів, в тому числі і соціальних мереж в діяльності підприємств, роботи Д. Гитомера [7] та М. Далворта [8], де системно викладаються питання розвитку та використання соціальних мереж для бізнесу в сучасних умовах. У матеріалах з електронних ресурсів [9;

Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.
Електронний ресурс - це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їхні комбінації), електронні програми або об'єднання цих видів в одному ресурсі.
10] заслуговують на увагу результати досліджень, що стосуються використання соціальних мереж, особливо в Україні.



Невирішені раніше частини загальної проблеми

Комп’ютерні соціальні мережі містять значну кількість можливостей для бізнесу, але для того, щоб поширювати інформацію про діяльність підприємства в соціальних мережах, потрібно виявити інформацію про найбільш зручні соціальні мережі для бізнесу, їх сервіси, рейтинги серед користувачів, відвідуваність обраних сайтів та кількість людей у мережі. В цілому можна зазначити, що наукові дослідження у сфері вивчення проблематики управління інформацією в соціальних мережах у підприємницьких цілях є мало вивченими, а тому надбання в цій галузі є цінними.

Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
Крім того, інформація в соціальних мережах є відкритою і її захист є актуальним завданням.



Формулювання цілей статті

Метою написання статті є систематизація засобів та інструментарію управління інформацією суб’єктів господарювання з використанням сервісів, що підтримуються комп’ютерними соціальними мережами, та розгляд можливостей окремих соціальних мереж для поширення інформації про підприємство.

Розглядаються наявні соціальні мережі, сфери їх використання, рейтинги світових та вітчизняних соціальних мереж, сучасні тенденції поширення інформації в соціальних мережах та інші способи Інтернет-комунікацій у соціальних мережах, що використовуються в практиці діяльності суб’єктів господарювання.

Виклад основного матеріалу дослідження

В умовах інформаційної економіки для успішної діяльності підприємства необхідно забезпечити своєчасність одержання інформації про процеси, які відбуваються на ринку, захищеність власних інформаційних ресурсів, гнучкість та оперативність прийняття рішень, надійність роботи каналів інформування.

Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
Ефективне управління інформацією є найважливішою умовою господарювання та забезпечення безпеки бізнесу.

Одним із ресурсів управління інформацією в сучасному середовищі діяльності підприємства є комп’ютерні соціальні мережі. Соціальна комп’ютерна мережа – платформа, он-лайн сервіс або веб-сайт, що призначені для побудови, відображення й організації соціальних взаємовідносин.

За кілька років існування соціальні мережі стали найпопулярнішими ресурсами в Інтернеті. На діаграмі (рис.1 ) наведено сайти, які найчастіше відвідують користувачі Інтернет в Україні [див. 9].


Рис. 1 ТОП-10 сайтів, які найчастіше відвідують користувачі Інтернету в Україні

Із діаграми видно, що сайти соціальних компютерних мереж (vkontakte.com, mail.ru, youtube.com, facebook.com, odnoklassniki.ua) є дуже популярними. За результатами досліджень більше 90% українців – користувачів Інтернету, зарєєстовані в соціальних мережах. На діаграмі (рис. 2) наведено відомості про те, яким соціальним мережам віддають перевагу українці [див. 10].


Рис. 2. Найбільш популярні соціальні мережі в Україні.

Більшість українців (68%), відвідують свою сторінку в соціальних мережах кожен день, п’ята частина – декілька разів на тиждень. В основному, українці відвідують соціальні мережі для спілкування з друзями та близькими, проте чверть користувачів соціальних мереж використовують їх для своєї роботи, спілкування з колегами і партнерами (рис.3) [див. 10].


Рис. 3. З якою метою використовують соціальні мережі українці

Цикавим є той факт, що п’ята частина українців не обмежують доступ іншим до своєї інформації, сторінку треті українців можуть проглядати тільки друзі, кожен сьомий українець відкрив доступ до своєї сторінці в соціальній мережі для своїх друзів та їх друзів, 29% обмежують доступ до інформації на своїй сторінці в залежності від її змісту, а 5% закрили свою сторінку таким чином, що до неї мають доступ тільки обмежене коло людей [див. 10] (рис.4). Тобто інформація, яка циркулює в соціальних мережах, в основному не потребує додаткових заходів і засобів для захисту, що робить її доступною і дешевою.



Рис. 4. Доступ до інформації на сайтах соціальних мереж

Наведені факти свідчать про величезний потенціал, що може бути використаний для підтримки діяльності підприємства з використанням сервісів, що надають комп’ютерні соціальні мережі.

Згідно із трактуванням IDC (International Data Corporation – аналітична компанія, яка спеціалізується на дослідженнях ринку інформаційних технологій), усі ресурси, які дозволяють користувачам публікувати персональні дані або особистий контент і взаємодіяти за допомогою e-mail або інших сервісів Інтернет-спілкування, можна віднести до сервісів по створенню соціальних мереж.

Особо́ві да́ні, також персональні дані - це інформація, яка може бути використана для ідентифікації, контакту або знаходження конкретної людини, або може бути використана разом з іншими джерелами, щоб однозначно ідентифікувати окрему конкретну людину.
При цьому класичними соціальними мережами (або, вірніше, класичними сервісами соціальних мереж) називають ресурси, у яких, крім можливості публікувати персональні дані або особистий контент і обмінюватися повідомленнями, користувачі також можуть вести контактну сторінку (сторінку користувачів мережі, з якими вони спілкуються), розшукувати свідомо невідомих учасників на основі спільних інтересів і запросити їх у своє коло спілкування. Таким чином, може бути використано інструменти щодо розповсюдження інформації про підприємство.

Існує три основні механізми розповсюдження інформації про підприємство на основі соціальних мереж: реклама, платна підписка й електронна комерція.

Електро́нна коме́рція (від англ. e-commerce) - це сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові транзакції, які проводяться за допомогою комп'ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням цих транзакцій.

Практично всі соціальні мережі орієнтовані на рекламу. Користувачі, які мають бажання розповісти про себе, генерують величезний трафік, причому його не потрібно підживлювати контентом, що постійно оновлюється. У цьому випадку користувачі самі генерують контент, який і залучає однодумців та знайомих у мережу.

За оцінками аналітичних агентств, об’єм ринку реклами в соціальних мережах постійно зростає: в 2007 р. він був на рівні 1,225 млрд. дол., в 2011 – 3,785, а в 2012 р. за прогнозами досягне 5,540 млрд. дол. (рис. 5) [див. 4].


Рис. 5 Об’єм ринку реклами в соціальних мережах (млн. дол.)

Основна проблема з розміщенням реклами в соціальних мережах – це нестача потенційної лояльності до брендів. Соціальні мережі популярні, оскільки ніхто не контролює авторів створюваного в них контенту, однак це середовище небезпечне для брендів. Оскільки користувачі (на відміну від власників сайту) не зацікавлені в розміщенні реклами, вони можуть дозволити собі будь-які (у тому числі негативні) відгуки про бренди, реклама яких буде розміщуватися. Це, у свою чергу, загрожує призвести до колективних нападів, до концентрації негативних відгуків, що може дискредитувати рекламу й рекламований товар. Крім того, реклама брендів може з’явитися на сторінках, де розміщений образливий або піратський контент, у такому випадку вона виявиться поряд із забороненим контентом.

Однак, якщо нав’язувати авторам контенту суворі правила поведінки, популярність соціальної мережі може різко впасти, а отже знизиться і привабливість із погляду реклами. Крім того, соціальні мережі дають мало інформації про географію їх власників, а отже, геотаргетинг у таких мережах мінімальний.

У міру того, як користувачі викладають свій контент у мережі й прив’язуються до сервісу, зростає їхня залежність від нього, тому згодом власники ресурсу можуть зажадати від користувачів оплату за його використання. У той же час платна передплата (при наявності великої кількості альтернативних сервісів) може привести до того, що частина користувачів перейде до конкурентів [див. 7]. Цінність соціальної мережі тим більша, чим вища ймовірність знайти в ній потрібного клієнта, а часом і конкретну персону. Платна передплата робить цю ймовірність суттєво меншою, отже різко зменшується й цінність такої мережі. Цим і пояснюється той факт, що переважна більшість сервісів соціальних мереж безкоштовна.

Електронна комерція можлива там, де формуються співтовариства з вузькоспеціалізованими запитами. Але поки електронна комерція в соціальних мережах розвинена дуже слабко.

Багато технологій споконвічно створювалися як наукові або військові розробки, потім стали застосовуватися як технології для широкого кола користувачів і лише потім були реалізовані як засоби створення корпоративних бізнес-додатків. Це справедливо і для Інтернету як такого, і для соціальних мереж.

Очевидно, що соціальні мережі можуть і повинні відігравати важливу роль у діяльності підприємств. Сьогодні людський капітал поступово заміщає основні матеріальні засоби як фактор оцінки вартості організації.

Людськи́й капіта́л (англ. Human Capital) - це соціально-економічна категорія, похідна від категорій «робоча сила», «трудові ресурси», «трудовий потенціал», «людський фактор», у загальному вигляді його можна розглядати як економічну категорію, яка характеризує сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їх власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів (заробітків) свого власника та національного доходу. Поняття людського капіталу є природним розвитком і узагальненням понять людського фактора і людського ресурсу, проте людський капітал є ширшою економічною категорією.
Робота все більше стає спільною, а середовище розробки – більш складним.
Інтегроване середовище розробки (ІСР, англ. Integrated development environment або англ. IDE) - комплексне програмне рішення для розробки програмного забезпечення. Зазвичай, складається з редактора початкового коду, інструментів для автоматизації складання та відлагодження програм.
Впроваджуються матричні схеми управління організацією, для яких соціальні мережі є важливим механізмом використання колективного досвіду, надають масу корисної інформації, а також дозволяють донести до широкої аудиторії інформацію про підприємство, причому зі зворотним зв’язком. Соціальні мережі – це унікальний інструмент для пошуку потрібних співробітників, засіб підтримки професійних співтовариств і об’єднання людей по інтересах, доступ до корисних посилань, що дають швидкий спосіб оцінки інформації.

Соціальні мережі забезпечують потужний механізм використання прихованих знань для підвищення ефективності бізнесу. При цьому очевидно, що публічні сервіси соціальних мереж можуть бути для підприємства як позитивними, так і негативними. Згідно з дослідженнями, 78% респондентів (керівники ІТ-підрозділів), заявили, що їх турбує використання співробітниками доступу до соціальних мереж на робочому місці [див. 10].

Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.
З одного боку, соціальні мережі створюють довірчі відносини й надають доступ до мережних ресурсів (соціальний капітал), а з іншого – ці зв’язки найчастіше виходять за рамки підприємства. Сервіси соціальних мереж – це середовище, де контент створюється добровільними користувачами, які пишуть те, що думають, а тому зовсім не стурбовані створенням середовища, сприятливого (або хоча б безпечного) для рекламованих брендів. Разом з тим, обговорення професійних питань у соціальних мережах натикається на перешкоди корпоративної політики. Для великих підприємств бажане, щоб їх співробітники одержували доступ до соціального капіталу, який міститься в подібних мережах, але при цьому потрібно мати можливість контролювати коректність контенту, що публікується, з погляду корпоративної безпеки [див. 6].
Соціа́льний капіта́л - поняття, введене П. Бурдьє у статті «Форми капіталу» (1983) для позначення соціальних зв'язків, які можуть виступати ресурсом отримання вигод.

Раціональним рішенням для підприємства є створення внутрішніх корпоративних соціальних мереж на базі сервісів найбільш популярних соціальних мереж в Інтернеті. Провідні аналітичні агентства вже кілька років обговорюють перспективність впровадження корпоративних соціальних мереж. По даним Gartner [див. 9], «корпоративне програмне забезпечення соціальних мереж буде самою популярною і вдалою новою технологією універсальних робочих місць у цьому десятилітті.

Програмне забезпечення Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
30% підприємств будуть вкладати зусилля у внутрішні простори, аналогічні MySpace, для допомоги співробітникам у пошуку колег зі схожими інтересами, навичками, історією та досвідом». Ті ж ідеї висловлюють аналітики Forrester [див. 10]: «Для того щоб домінувати в епоху соціальних мереж, компанії повинні відмовитися від моделі управління й способу взаємодії «зверху вниз».

Подібний механізм особливо актуальний для великих підприємств, а ще більш – для міжнародної корпорації, що має величезне число співробітників і подібні по профілю підрозділи в ряді країн. Менеджери або аналітики, що працюють у тому або іншому регіоні, вирішують аналогічні завдання, зустрічаються з такими ж проблемами і часом не спілкуються й не передають свій досвід, хоча формально мають можливість написати один одному по

  1   2


Скачати 124.46 Kb.

  • Особливості управління інформацією суб’єкту господарювання з використанням комп’ютерних соціальних мереж
  • Ключові слова
  • Аналіз останніх досліджень і публікацій
  • Невирішені раніше частини загальної проблеми
  • Формулювання цілей статті
  • Виклад основного матеріалу дослідження
  • Рис. 1 ТОП-10 сайтів, які найчастіше відвідують користувачі Інтернету в Україні
  • Рис. 2. Найбільш популярні соціальні мережі в Україні.
  • Рис. 3. З якою метою використовують соціальні мережі українці
  • Рис. 4. Доступ до інформації на сайтах соціальних мереж
  • Рис. 5 Об’єм ринку реклами в соціальних мережах (млн. дол.)