Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



1. Економічна сутність та значення холдингів у сучасній економіці

Скачати 174.41 Kb.

1. Економічна сутність та значення холдингів у сучасній економіці




Скачати 174.41 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації16.06.2017
Розмір174.41 Kb.
  1   2




1. Економічна сутність та значення холдингів у сучасній економіці економіці

Однією з поширених структур, характерних для розвиненої ринкової економіки, є така форма організації, як холдинг (холдингова система).

Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.

Функціонування холдингових систем, з одного боку, має ряд переваг перед звичайними акціонерними товариствами, а з іншого — характеризується особливостями, що породжують нові проблеми й труднощі, що не є характерними для окремих компаній. Глобальна тенденція поширення холдингових компаній — безпосередній наслідок розвитку великого інтегрованого підприємництва. Поява все більшої кількості різноманітних за характером діяльності юридичних осіб, що реалізують спільні стратегічні цілі того самого бізнесу, об'єктивно зумовлює потребу в організаційно-економічній координації.

Хо́лдингова компа́нія (від англ. holding company) - юридична особа, що є власниками інших юридичних осіб або здійснює контроль над такими юридичними особами як пов'язана особа. Зазвичай це публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.

Акціонерне товариство (англ. Joint-stock company, нім. Aktiengesellschaft) - один з різновидів господарських товариств. Акціонерним товариством визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на визначене число акцій, що засвідчують права та обов'язки учасників товариства ( акціонерів ).

Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

Без деякого керування неможливо досягти ефекту спільної діяльності. Отже, холдингова структура управління є однією з форм вирішення суперечності сучасного великого бізнесу між необхідністю розширення кількості його учасників і збереження рівня узгодженості дій різноманітних юридичних осіб відповідно до загальної стратегії кожного учасника такої структури.

Великий бізнес (англ. big business) - бізнес, що заснований на корпоративній формі власності. Корпорації існують, як незалежні юридичні суб'єкти, відповідальність акціонерів за зобов'язанням фірми, за правовими претензіями до неї обмежуються їх внесеними грошовими коштами.

Цю обставину важливо мати на увазі, розглядаючи проблеми організаційного забезпечення становлення й розвитку холдингів.

Холдинг — це особливий вид компанії, що створюється для володіння контрольними пакетами акцій інших компаній з метою контролю та управління їхньою діяльністю. Класична холдингова компанія, як правило, складається з головної (материнської), дочірніх та фірм-«онуків». Дочірні компанії мають статус самостійної юридичної особи й організовані у вигляді товариств, у випадку банкрутства чи неплатоспроможності вони відповідають за своїми обов'язками тільки майном своєї компанії.

Дочірнє підприємство (англ. subsidiary firm) - суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє материнська компанія.

Нерідко дочірні компанії є власниками контрольних пакетів акцій підлеглих їм підрозділів-«онуків». Холдинг (від англ. to hold — держати) це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення по відношенню до них функцій контролю і управління.

В світовій практиці холдингові компанії (ХК) — це перш за все, фінансові центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності. На сьогодні практично всі найбільші корпорації США і Західної Європи мають у своєму складі фінансовий центр у вигляді холдингової компанії.

Європа Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.

Перевага холдингових структур пояснюється достоїнствами централізованою фінансово-економічного управління ланцюгами технологічно пов'язаних підприємств, у тому числі зі зниженням ризиків інвестицій і взаємних поставок, економією трансакційних витрат, ростом можливостей фінансового і податкового маневрування та ін.

Холдинги характеризуються високим рівнем організації акціонерного капіталу. Через них вдається налагодити функціональну взаємодію капіталів, що належать різним за профілем діяльності підприємствам, включаючи пряме їх злиття і втрату самостійності. У складі холдингу вирішуються народногосподарські проблеми, які не під силу одному окремо взятому підприємству: розробка і створення складних технічних проблем, освоєння високих технологій, отримання значних кредитів під певні програми, створення нових виробничих потужностей та ін.

Виробни́ча поту́жність (рос. производственная мощность, англ. production capacity, productive capacity; нім. Betriebskapazität f) - розрахунковий, максимально можливий річний (добовий) випуск продукції або обсяг переробки сировини в номенклатурі і асортименті, що передбачається на плановий період при повному використанні виробничого обладнання і площ з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.

Висо́кі техноло́гії (англ. high technology, high tech, hi-tech) - найновіші і найпрогресивніші технології сучасності. До високих технологій належать найбільш наукомісткі галузі промисловості.

Як, правило, найбільш вагомими мотивами створення холдингових компаній у країнах з розвинутою економікою є такі:

1)придбання контролю над підприємствами;

2)можливість концентрації капіталів, більш вільне їх переливання і на цій основі оптимізація інвестиційного процесу;

3)консолідація діяльності групи підприємств з метою зменшення податкових платежів.

Це досягається шляхом укладення угод між підприємствами, відповідно до яких їх прибутки чи збитки переводяться безпосередньо до холдингової компанії, що дозволяє холдингу враховувати збитки одного підприємства та прибутки іншого для сплати податку з решти частини прибутку;

4)залучення додаткових виробничих потужностей у результаті поглинання підприємств;

5)можливість диверсифікації виробництва, зниження ризику при виході на ринок;

6)розподіл господарських ризиків між різноманітними дочірніми фірмами

7)проникнення через холдинг в інші сфери виробництва і збуту товарів;

8)проведення загальної технічної, економічної, кадрової політики та здійснення контролю за дотриманням спільних інтересів підприємств.

До складу холдингу входять:

1. головне підприємство, яке здійснює контроль і управління дочірніми підприємствами ;

2.дочірні підприємства, контрольними пакетами котрих володіє головне підприємство;

3. асоційовані підприємства, вкладення в котрі не дозволяють головному підприємству повністю контролювати їх і визначати основні напрямки фінансово-господарської діяльності;

4. підприємства, вкладення в котрі не дають права участі в управлінні;

5. інші господарські суб'єкти.

З юридичної точки зору холдинг — це об'єднання з частковою правоздатністю.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

Підприємства, що перебувають під контролем холдингу не втрачають своєї юридичної самостійності, а холдингова компанія, як сукупність організацій, не набуває статусу юридичної особи. Разом з тим, існує економічна залежність підприємств холдингу. Це проявляється у тому, що дії учасників визначаються волевиявленням головного підприємства.


Організаційні та законодавчі основи функціонування холдингів

Відповідно до чинного законодавства:

• холдингова компанія — суб'єкт господарювання, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, суб'єктів господарювання;

контрольний пакет акцій — кількість акцій (пай, частка в статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над суб'єктом господарювання;

Контро́льний паке́т а́кцій - відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», 50 і більше відсотків простих акцій товариства (ст. 65 Закону). В економічній теорії під К.п.а. розуміється частина акцій, зосереджена в руках одного власника, яка дає можливість здійснювати фактичний контроль над акціонерним товариством.

• дочірнє підприємство — суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менш як 51%, приймає Антимонопольний комітет.

Порядок утворення, діяльності і ліквідації холдинговихкомпаній регулюється Цивільним кодексом України ( 435-15 ), Господарським кодексом України (436-15 ), Законом України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Госпо́дарське товари́ство - юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).

Господарський кодекс України - кодифікований закон, прийнятий 16 січня 2003 року і набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Холдингові компанії можуть утворюватися:

а) органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками шляхом об'єднання у статутному фонді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв);

Держа́вна вла́сність - привласнення державою (як суб'єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об'єктів власності у різних сферах суспільного відтворення.

Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.

б) іншими суб'єктами на договірних засадах.

Холдингова компанія набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації в Державному реєстрі холдингових компаній України, який є невід'ємною частиною Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Державна реєстрація холдингових компаній проводиться державним реєстратором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"та інших нормативно-правових актів.

Державна реєстрація (лат. registratio - внесення до списку, переліку) - письмовий запис або фіксація іншим чином фактів, явищ, відомостей чи певних матеріальних об'єктів з метою їх державного обліку та контролю, засвідчення дійсності й надання їм законного (легітимного) статусу, а також вчинення інших реєстраційних дій.

Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.

Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Холдингова компанія зазвичай виконує такі функції:

• визначає стратегічний розвиток групи в цілому та її окремих підприємств (компаній);

• контролює фінансові результати роботи підлеглих дочірніх компаній і всієї групи в цілому, складає консолідований баланс групи компаній;

• централізує капітальні вкладення і спрямовує їх на найбільш перспективні й прибуткові напрями бізнесу;

Капіта́льні вкла́дення - частина інвестицій, спрямована на відтворення основних засобів виробничого і не виробничого призначення, на створення нових, реконструкцію і розвиток наявних основних засобів, включаючи об'єкти соціальної сфери.

• здійснює кадрову політику групи;

• здійснює координаційні й комунікаційні зв'язки між учасниками холдингу;

• провадить аудиторську діяльність

Найбільш гострим питанням залишається законодавче забезпечення діяльності холдингових компаній. На сьогоднішній день відсутня єдина загальнодержавна концепція, і, відповідно, законодавчі та нормативні акти щодо врегулювання процесів створення і функціонува Холдингові компанії можуть створюватися за таких обставин:

• коли їх засновують органи, уповноважені управляти державним майном, державні органи приватизації (самостійно або разом з іншими засновниками);

Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.

• при перетворенні великих підприємств із виділенням з їхнього складу підрозділів як юридично самостійних (дочірніх) підприємств;

• при об'єднанні пакетів акцій юридично самостійних підприємств;

• при заснуванні нових суб'єктів господарювання. Холдингові компанії можуть бути дочірніми підприємствами інших холдингових компаній.ння акціонерних і холдингових компаній.

Президентом України протягом 2000-2001 років неодноразово зверталася увага Кабінету Міністрів України на необхідність прискорення формування належної законодавчої бази для створення та функціонування таких компаній, проте ситуація досі не змінилася. Розроблений ще понад рік тому Міністерством економіки, Фондом державного майна та Антимонопольним комітетом проект Закону України "Про холдингові компанії в Україні" так і не був внесений Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України. Аналіз практики застосування єдиного на сьогодні нормативного документу в цій сфері - Указу Президента України від 11 травня 1994 року N 224 "Про холдингові компанії, що створюються у процесі приватизації" - свідчить, що його положення вже застаріли.

Проект закону - документ з текстом закону, запропонований до прийняття законодавчому органу або на референдум.

Ука́з Президе́нта Украї́ни - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер).

В результаті при створенні більшості холдингових компаній протягом останніх років основні положення зазначеного Указу Президента України фактично ігнорувалися. Як наслідок, значна частина холдингів вийшла поза межі правового поля буквально з перших днів їх існування. Досі залишається невирішеним найбільш гостре питання - визначення права власності на передані акціонерним та холдинговим компаніям державою майно та корпоративні права.

Корпорати́вні права́ - це права, які випливають із (1) права власності на акцію акціонерного товариства або (2) права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або іншої юридичної особи, статутний капітал якої поділений на частки, або (3) права на вклад до статутного капіталу юридичної особи у разі, якщо капітал такої особи не поділений на частки (наприклад, приватних, дочірніх, та інших унітарних підприємств).

Пра́во вла́сності (в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Засновники державних (національних) акціонерних та холдингових компаній (Кабінет Міністрів України, міністерства та відомства) передавали їм цілісні майнові комплекси державних підприємств в основному на правах повного господарського володіння, а належні державні корпоративні права - у власність.

Державне підприємство (ДП) - підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

Таким чином, при створенні 29 державних акціонерних, державних холдингових, кредитно-інвестиційних та лізингових компаній, що на даний час обліковуються у реєстрі Фонду державного майна, Кабінет Міністрів України фактично здійснив або погодив безкоштовну приватизацію 330 державних пакетів акцій на загальну вартість 1,0 млрд. гривень та державного майна вартістю 7,2 млрд. гривень (без урахування ДАК "Хліб України").

Контролюючи у більшості компаній повний пакет акцій, Уряд не встановив жодних критеріїв і вимог у частині ефективності управління переданим державою майном і жодних обмежень щодо його відчуження. Внаслідок цього керівництво компаній розпоряджалося цим майном на свій розсуд і, як свідчить практика, далеко не в інтересах держави.

Широкого розповсюдження набули схеми, за якими державні компанії холдингового типу отримували фінансову допомогу або кредити від комерційних структур, у тому числі і іноземних, під заставу державних пакетів акцій, використовуючи кошти на власні потреби компанії та її керівництва.

На сьогоднішній день не існує загальних законодавчих та нормативних актів, які б врегульовували на єдиних засадах процеси створення та функціонування державних акціонерних і холдингових компаній. Їх переважна більшість утворювалася шляхом прийняття спеціальних нормативних актів (в основному постанов Кабінету Міністрів України), якими у кожному випадку встановлювався особливості їх створення та діяльності. Перевірками, проведеними у рамках діяльності Комісії, у частині статутів компаній були виявлені положення, що порушують вимоги чинного законодавства, найчастіше Закону України "Про господарські товариства".

В цьому аспекті слід зазначити, що на підставі грунтовного аналізу законодавства з питань регулювання процесів створення, приватизації та фінансово-господарської діяльності державних (національних) акціонерних і холдингових компаній Комісією були розроблені пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів з метою підвищення ефективності управління державними корпоративними правами.

Потребує законодавчого врегулювання і порядок реєстрації емісії акцій державних холдингів, оскільки недоліки в ньому вкрай негативно впливають на стан сплати дивідендів на державну частку як самих компаній, так і переданих до їх статутних фондів дочірніх підприємств.

За минулий рік державними акціонерними та холдинговими компаніями було перераховано до державного бюджету лише 428 тис.

Державний бюджет - це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

гривень, хоча вартість переданого їм державою майна та пакетів акцій сягає 9 млрд. гривень. Тобто, за термінологією фінансистів, відбувається користування державним майном та корпоративними правами за річною відсотковою ставкою в 0,005 відсотка.

Аналіз матеріалів засвідчив про наявність цілого ряду негативних чинників у процесах створення, приватизації та фінансово-господарської діяльності державних (національних) акціонерних та холдингових компаній. Об'єднання підприємств у холдінги в більшості випадків відбувалося механістично без виваженого врахування переваг та недоліків цієї структури, без створення адекватних механізмів управління як в самих холдінгах, так всією їх сукупністю з боку відповідних державних органів.

В цьому аспекті слід зазначити, що найбільш ефективною є фінансово-господарська діяльність компаній, які створювалися для виробництва продукції з єдиною технологічною послідовністю, або з метою управління виробництвом продукції в окремих підгалузях промисловості. Ціла низка холдінгових компаній, де структурна їх перебудова відповідала внутрігалузевим потребам, діє досить успішно, нарощує кількісні показники та покращує якісні.

Оподатковування холдингового підприємства складається з податків материнської компанії та її дочірніх фірм. Для холдингових структур велике значення має оподатковування доходів, переведених від дочірніх фірм. До складу доходів материнського підприємства включаються доходи від пайової участі в діяльності інших підприємств, від здачі майна в оренду, доходи (дивіденди, відсотки) по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, що належать підприємству.

Ці́нні папе́ри (англ. securities) - документи, які засвідчують зобов'язальні відносини між особою, яка їх видала, та особою, яка є їхнім власником. Документ вважається цінним папером якщо відповідно до законодавства він може бути самостійним об'єктом прав.

Прагнучи поліпшити свої фінансові результати шляхом зниження податків, холдингові компанії створюють офшорні компанії, зареєстровані в країнах зі сприятливим податковим режимом.

Основними перевагами функціонування холдингових структур є:

• можливість створення замкнутих технологічних ланцюжків від видобутку сировини до випуску готової продукції та доведення її до споживача;

Офшорна компанія - це компанія, що користується пільгами у сфері оподаткування і зареєстрована в офшорній зоні, тобто в країні або на території, що цілеспрямовано привертає міжнародний бізнес, надаючи йому податкові пільги.

Гото́ва проду́кція - продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.

• більш гнучке реагування на коливання кон'юнктури;

• економія на торгових, маркетингових та інших послугах;

• використання переваг диверсифікованості виробництва;

• єдина податкова та фінансово-кредитна політика;

• можливість варіювання фінансовими й інвестиційними ресурсами;

• послаблення фіскального тиску.

  1   2


Скачати 174.41 Kb.

  • Організаційні та законодавчі основи функціонування холдингів
  • Господарським кодексом України
  • Кабінетом Міністрів України
  • Указу Президента України