Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



1 клас Навчання грамоти. Навчання читати Добукварний період знято фіксовану кількість годин знято теми «Умовне позначення слів»

Скачати 234.48 Kb.

1 клас Навчання грамоти. Навчання читати Добукварний період знято фіксовану кількість годин знято теми «Умовне позначення слів»




Скачати 234.48 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.05.2017
Розмір234.48 Kb.
  1   2

Ключові зміни до оновлених програм

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з української мови

1 клас

Навчання грамоти.

1.Навчання читати

Добукварний період

знято фіксовану кількість годин

знято теми «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за поданою графічною схемою».

Натомість: практичне ознайомлення з реченням. Складання речень. (у змісті).

Розуміє зміст речень, складає довільні речення. (у вимогах).



Додано у вимоги: робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, тато, калина.

2.Навчання письма

Букварний період

Із вимог вилучено: пояснює важливість рукописного письма.

3.Мовленнєва змістова лінія (аудіювання)

У зміст додано: визначає кількість слів у реченні (без прийменників, сполучників, займенників).

Говоріння У вимогах зменшена кількість віршів із 5 до 3-4

Мовна змістова лінія (Текст.Речення)

Знято: поділ речень на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без уживання термінів), побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів. Натомість (у змісті): поділ речень на слова, розпізнавання окремих слів в усному і писемному мовленні; (у вимогах): визначає кількість слів у реченнях типу Іде осінній дощ (без службових частин мови);

Части́ни мо́ви - великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.

складає усно речення (1-4 слів) із службовими частинами мови.

5.Із переліку слів (так званих словникових) вилучено: влітку, ворота, гроно, ганок, грунт кватирка, посередині, фартух, якір; додано: комп’ютер.



2 клас

Знято фіксовану кількість годин на кожну тему.

1.Писемне мовлення: у змісті і у вимогах знято записування складеного зв’язного висловлювання; кількість слів у складеному усному висловлюванні приведена у відповідність із кількістю речень: було 40 слів - замінили на 20.

2.Мовна змістова лінія.

Звуки і букви. У вимоги додали: будує звукові моделі слів типу джміль, ящірка та слів з апострофом.

Правила переносу доповнили правилами переносу з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, словами з апострофом.

Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова, перенісши їх у 3 клас.

Слово. У вимоги додали: знає і пояснює термін іменник (прикметник, дієслово)на конкретному прикладі.

Речення. У зміст і у вимоги додали вилучене з 1 класу: будує схеми простих речень, позначаючи слова умовними позначками, зокрема і зі службовими частинами мови( без уживання терміну).

Просте речення - речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку.



Вилучили об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень.

Правопис. Вилучили правопис слів із ненаголошеними голосними Е-И.

У «словникові» слова додали слово ноутбук.



Вилучили з програмових вимог письмо на дошці.

3 клас

1.Мовленнєва змістова лінія.



Додали у зміст новий жанр есе без конкретних вимог щодо цього жанру.

2.Мовна змістова лінія.



Додали у тему «Текст» жанр есе з такими вимогами: спостерігає за основними ознаками жанру; розпізнає його серед інших текстів (розповідь, опис, міркування); бере участь у створенні есе під керівництвом учителя (усно).

Зняли теми: побудова тексту-міркування і складання текстів-інструкцій (ще не вивчена тема «Початкова форма дієслова»).

Речення. Зняли побудову речень за схемами, оскільки діти добре не усвідомлюють другорядних членів речення, залишивши: побудова речень.

Члени речення - це слова або лексичні словосполучення, пов'язані синтаксичними й морфологічними відношеннями. Членами речення є тільки повнозначні слова, до яких можна поставити питання.

Поширення речень за запитаннями.

Будова слова. Зняли термін «форма слова», перенісши його у тему «Іменник (практичне ознайомлення з відмінками).

У вимогах розширили «Аналіз будови слова»: добирає спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови та розбирає їх за будовою самостійно або з допомогою вчителя.

Частини мови. Прикметник. Зняли у змісті і у вимогах словосполучення «у сполученні з іменником» у фразі «змінювання прикметників за родами і числами».

У Словникові слова додали: гармонія, внесок, натомість вилучили: агроном, банкір, бетон, бібліотека, верблюд, грім, комп’ютер, метал, радіо, спасибі.



Вилучили з вимог письмо на дошці.

4 клас

Зняли фіксовану кількість годин на кожну тему.

1.Говоріння. Додали: будує есе з допомогою вчителя в усній формі.

2.У тему «Текст» додали есебез додаткових державних вимог.



3.Слово. Поглибили тему «Будова слова» вимогами: самостійно розбирає слова за будовою, окрім дієслова, тому що знята тема «Змінювання дієслів».

4.Іменник. Повернули у зміст і у вимоги тему: Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини», крім позиції Об’ю, верф’ю.

5.Прикметник. Зняли тему «Вимова і написання закінчень –ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках» (і в темі «Правопис»).

6.Дієслово. Повністю зняли тему змінювання дієслів у всіх часах (і в темі «Правопис»).

7.У словникові слова ввели слова аеропорт та спільнота натомість вилучили: аеродром, гвинтівка, портрет, республіка, фанера, фартух, цемент.

8.З програмових вимог вилучили письмо на дошці.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання

Обговорення навчальної програми з літературного читання актуалізувало проблему формування читацької активності та розвитку читацького інтересу в учнів початкової школи.

Початкова школа Початкова школа - загальноосвітній навчально-виховний заклад для дітей, що дає початкову освіту - елементарні знання з рідної мови (вміння читати й писати), математики, а також про природу й суспільство; перший ступінь обов'язкової загальної освіти.

Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні та організації уроків літературного читання.

На основі результатів узагальнення коментарів нами були визначені завдання, які зорієнтували нас на напрямки оновлення програми:

Конкретизувати в програмі позиції, які спрямовують вчителя на реалізацію компетентнісного підходу та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задовлення.

Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.



Оновити коло читання в кожному класі, ввівши імена сучасних дитячих письменників, вилучивши імена тих, кого немає в підручниках (оскільки підручники на даному етапі не змінюватимуться), та тих, чиї твори за змістом не відповідають реаліям життя.

Спростити вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (зняти кількісні показники характеристики навички читання, переглянути вимоги до власних висловлювань учнів, обов’язкової кількості творів напам’ять, сформулювати вимоги через опис конкретних практичних дій, які може виконати дитина, і виконання, яких може перевірити вчитель; описати у вимогах рівневий розвиток певної дії дитини, визначеній у відповідній змістовій лініії, по класах).

Визначити конкретні теми відповідно до змістової лінії і розділу, вилучивши з тексту програми опис методики роботи над літературним творм (методика має бути окремим документом).

Початковий код (англ. source code; також перекладається українською як вихідний код, програмний код, джерельний код, первинний код, текст програми, у професійному середовищі також сирцевий код, у контексті код або сирці) - будь-який набір інструкцій або оголошень, написаних комп'ютерною мовою програмування у формі, що її може прочитати і модифікувати людина.

При цьому конкретизовані теми мають чітко окреслювати поняття чи дії, які треба відпрацювати на уроці. Така конкретизація повинна полегшити вчителю створення календарно-тематичного планування і процес підготовки до уроку.

Отже, на виконання поставлених завдань в проекті оновленої програми розставлені акценти на особливостях реалізації компетентнісного підходу на уроках читання. У пояснювальній записці розширено ряд видів діяльності дитини на уроці: до читацької і творчої додано комунікативну, що реалізується через організацію діалогу/дискусії за змістом літературного твору.

Пояснювальна записка - документ, в якому: офіційна (юридична) доповідь про певні дії в певний проміжок часу (на яку може даватись позитивна або негативна оцінка, якщо пояснювальна залишилась без відповіді - це адміністративне порушення керівництва); міститься додаток чи доповнення до основного документа, в якому пояснюється зміст окремих його положень (мета, актуальність, структура, зміст призначення та ін. плану, звіту, проекту тощо). Пояснювальні записки можуть бути службовими (відтворюються, як правило, на бланках) й особистими (відтворюються на аркушах паперу за підписом автора). Пояснювальна записка до законопроекту - документ, який подається разом з законопроектом його автором до парламенту і містить (в Україні): обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства; обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття; інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту.

Крім того, поряд із завданням формування навички читання рівнозначним ставиться завдання формування навички слухання, що є важливим складником комунікативних навичок. Результативність комунікативної діяльності представлена у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: висловлює власні міркування щодо прочитаного: що вразило, що змусило задуматися, чому цю книжку варто прочитати; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів).

Учителя зорієнтовано на посилення діяльнісної складової уроку через організацію роботи щодо формування навичок роботи з книжкою. Учні засвоюють знання про підручник як навчальну книгу, набувають уміння орієнтуватись у його структурі, користуватись умовними позначками, засвоюють пам’ятки-алгоритми щодо організації самостійної роботи з підручником. Акцентовано увагу на тому, що впровадження компетентнісного підходу потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів, залучення їх до самоперевірки і самоконтролю своїх навчальних досягнень та організації практико-орієнтованої роботи над літературним твором. Для підготовки вчителем практико-орієнтованих завдань у програмі конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить в тексті опис зовнішності персонажа» тощо). Запропоновані конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня посилять зв’язок уроків літературного читання з життям (наприклад: називає ситуації, коли використовують лічилки, мирилки, скоромовки, загадки; використовує лічилки, мирилки, скоромовки, загадки, співаночки в іграх з ровесниками).

В оновленій програмі окреслюється вимога формування естетичних цінностей через зміст і художні образи літературних творів.

Худо́жній о́браз - особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність.

Література Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.

Запропоновано формувати в учнів розуміння читання не тільки як джерела знань, а й як засобу естетичного задоволення. Чинна ж програма акцентує увагу на формуванні соціальних та морально-етичних ціннісних орієнтирів.

В оновленій програмі змінені акценти у використанні виховного потенціалу літературних творів. Дітям пропонується оцінювати не персонажа, позитивний чи негативний він, а вчинок персонажа. Це зорієнтує дитину на те, що будь-хто може творити добро, помилившись один раз, можна змінити себе і у кожного є своя позитивна риса.

Для оновлення кола читання (завдання 2) ми використали рекомендаційний список імен дитячих письменників (по класах), наданий на наше прохання Національною бібліотекою для дітей, список із 111 імен, який був нам запропонований керівниками електронних ресурсів, на яких представлена дитяча література («КЛЮЧ», «Барабука», «Казкарка»).

Електронний ресурс - це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їхні комбінації), електронні програми або об'єднання цих видів в одному ресурсі.

Дитяча література - література, творена безпосередньо дітьми або для дітей. До неї належать різні жанри фольклору (див. дитячий фольклор: лічилки, дражнилки, ігрові пісні та ін.), а також перші спроби пера юних початківців (поезія, проза тощо), опубліковані в періодиці для дітей («Соняшник», «Барвінок», «Малятко», «Однокласник» та ін.)



У 2 класі до кола читання включені імена Сашка Дерманського, Володимира Читая, Ніни Найдич, Володимира Верховеня, Ігоря Січовика, Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Лесі Ворониної, Марини Павленко, М.Солтис-Смирнова (всього додано 10 імен авторів, вилучено – 11).

У 3 класі до кола читання включені імена Зірки Мензатюк, Сергія Гридіна, Олеся Ільченка, Леоніда Шияна, В.

Олесь Ільченко (Олександр Григорович Ільченко) (нар. 4 жовтня 1957, Київ) - український поет, прозаїк, сценарист.

Олекса́ндр Степа́нович Дерма́нський (* 28 листопада 1976, село Гайворон Володарського району, Київщина) - український дитячий поет, прозаїк та казкар.

Зі́рка Заха́ріївна Мензатю́к (* 21 жовтня 1954, c. Мамаївці, Кіцманський район, Чернівецька область) - українська письменниця, журналіст.

Голобородька, ІанаВайброу, К.Коллоді, НузетаУмерова, Дж.Стронга (всього додано 9 імен авторів, вилучено – 30, оскільки у 3 класі було найширше коло читання).

У 4 класі до кола читання включені імена А.Давидова, М.Чабанівського, О.Іваненко, А.Усачова, А.Куркова, Катерини Штанко, Тетяни Луньової, Богдана Жолдака, В.Рудківського, Д.Білоуса, В.Лучука, А.Костецького, І.Кульської, О.Сенатович, Л.Забашти, Роальда Дала, Пауль Маар, Марії Паар (всього додано 18 імен авторів, вилучено – 8).

Пауль Маар (нім. Paul Maar; нар. 13 грудня 1937, Швайнфурт) - популярний німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т. А.

Жолда́к Богда́н Олексі́йович (*13 лютого 1948) - український письменник, сценарист, драматург.

Роальд Дал (англ. Roald Dahl, нар. 13 вересня 1916 - пом. 23 листопада 1990) - валлійський письменник норвезького походження, автор романів, повістей, новел та оповідань, написаних як для дорослих, так і для дітей, зокрема казково-фантастичних творів та творів у жанрі фантастики жахів.

За результатами дискусії щодо контролю й оцінювання техніки читання за кількісними показниками, що була ініційована коментаторами, нами прийнято рішення: зняти кількісні показники темпу читання у кожному класі. У програмових вимогах залишено опис якісної характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).

Щодо організації уроків читання, то у програмі зазначена варіативність у розподілі навчальних годин протягом року: 3,5 год на тиждень – І варіант: 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень); ІІ варіант: І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень. Вибір учителем першого варіанту дозволить внести в уроки позакласного читання (а з української мови – в уроки розвитку зв’язного мовлення) певну системність, оскільки вони будуть проходити за розкладом в один і той самий день тижня, лише буде чергування: перший тиждень – урок розвитку зв’язного мовлення, другий тиждень – урок позакласного читання.

Ти́ждень - одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно; одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк; семиденний строк, призначений для проведення якоїсь громадської роботи, кампанії.

Другий варіант розподілу годин є традиційним.

У цілому, у проекті оновленої навчальної програми з літературного читання враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях на платформі «EdEra», що стосувалися саме програми. Рекомендації щодо удосконалення технології уроку, використання різних організаційних форм пропонуємо врахувати в методичних рекомендаціях щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі.


  1   2


Скачати 234.48 Kb.