Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



1 технологічна частина загальна характеристика родовища

Скачати 281.09 Kb.

1 технологічна частина загальна характеристика родовища




Скачати 281.09 Kb.
Дата конвертації04.05.2017
Розмір281.09 Kb.

Змн.

Арк.

докум.



Підпис

Дата

Арк.
ОМ.11.12.469/2С.000.00.ПЗ

Розроб.

Кучинський

Перевір.
Реценз.
Н. Контр.
Затверд.

Лістовщик

Технологічна частина
Літ.

Акрушів
ОМ-11, ЕМОГВ ІЕЕ


1 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА


    1. Загальна характеристика родовища

Анастасіївське нафтогазоконденсатне родовище — розміщується на центральній площадці промислових споруд (ЦППС). В адміністративному відношенні площадка розташована в Роменському районі Сумської області, поблизу сіл Анастасівка, Попівщина, Марківське[ ].

Промисло́ві спору́ди - інженерні споруди, що виконують певні функції у виробничому процесі або сприймають навантаження від технологічного устаткування, транспортних засобів тощо.
Роме́нський райо́н - адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України.
Сумська́ о́бласть - область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр - місто Суми.

Найближча залізнична станція - Ромни.
image1

Рисунок 1.1 — Анастасіївське нафтогазоконденсатне родовище


Населені пункти сполучені між собою дорогами з твердим покриттям IV категорії. До м. Ромни — дорога з твердим покриттям, відстань - близько 20 км.

В районі розміщення родовища розвинена мережа повітряних ЛЕП.

В геоморфологічному відношенні територія розташована в басейні р. Сула. Абсолютні відмітки рельєфу знаходяться в межах 130... 170 м над рівнем моря.


За ландшафтними ознаками місцевість відноситься зо зони лісостепу. Більшість площі зайнята посівами сільськогосподарських культур.
Сільськогосподарські культури - культурні рослини, що вирощуються з метою забезпечення людства продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин.
В балках є невеликі ділянки лісу, лугової рослинності. Влаштовані полезахисні лісосмуги.

Траса водоводу ЦПВС компресорних насосних станцій (КНС), в основному, проходить по рівній слабо хвилястій рівнині з невеликими балками. Основним компонентом геологічної будови до глибини 3,0 м є лісовидні суглинки, легкі, маловологі та вологі. Середня питома вага суглинків - 1,75 т/.

Грунтові води зустрічаються тільки в низинах балок на глибині 0 – 0,5 м.

Корозійна активність грунтів на водорозділах по відношенню до вуглецевої сталі згідно з ГОСТ 9.

Вуглеце́ва сталь (англ. carbon steel) або нелего́вана сталь (англ. unalloyed steel) - сталь, що містить вуглець (до 2%) поряд з іншими домішками. На відміну від чистих залізовуглецевих сплавів в ній, крім заліза і вуглецю, є постійні домішки (марганець, кремній, сірка, фосфор, кисень, азот, водень) і домішки випадкові (хром, мідь, нікель тощо).
602-89 середня і низька (35 - 70 Ом. м), в балках –

висока (11 -15 Ом. м). Згідно з хімічним аналізом грунтові води є середньо агресивними по відношенню до сталі;

Ґрунто́ві во́ди - гравітаційні підземні води першого від поверхні Землі постійного водоносного горизонту, що залягають на першому водонепроникному шарі земної кори і утворюються головним чином за рахунок інфільтрації (просочування) атмосферних осадів і вод річок, озер, водосховищ, зрошувальних каналів та шахтових водовідвідних канав.
по відношенню до бетону - слабо агресивні.

По складності розробки механізмами у відповідності до СНиП IV -2-82 грунти характеризуються: грунтово - рослинний шар -9а; суглинок—суглинок лесовидний, суглинок гумусований — 33а.

Клімат району — помірно-континентальний з середньорічною температурою в межах 6,4°С (середньостатистичне значення згідно з СНиП 2.01.01-82 за багаторічними спостереженнями на метеостанції м. Ромни)[ ].

Температура повітря, °С:

-найбільш низька середньомісячна (січень) — мінус 7,7;

-абсолютна мінімальна - мінус 36; середня абсолютних мінімумів різної вірогідності — мінус 26;

-найбільш висока середньомісячна (липень) — плюс 19,4;

-абсолютна максимальна — плюс 39; середня абсолютних максимумів різної вірогідності — плюс 33.

Глибина промерзання грушу на відкритих ділянках, см:

середня — 74; максимальна — 162; мінімальна — 32; нормативна згідно з

СНиП 2.01.01-82 - 95 см.

Середня річна кількість опадів - 580 мм, з них в теплий період - 380 мм;

Атмосфе́рні о́пади - вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ.
в

холодний — 200 мм.

Напрямок вітрів змінюється в залежності від пори року. Переважний напрямок вітру - північний, північно-західний, західний.

Напрямок вітру - одна з характеристик вітру. Найчастіше, зокрема у метеорології, напрямок вітру визначається як азимут напрямку з якого дме вітер. Виключенням, однак, є аеронавігаційне визначення, що вказує напрямок у якому дме вітер, тобто який відрізняється на 180°.

Швидкість вітру, м/с:

-середньорічна - 4,0;

-максимальна середньомісячна (лютий) - 4,4;

-максимальна швидкість різною ймовірністю:

раз в 20 років - 23; раз в 5 років-21; раз на рік - 18.

Кліматичний район будівництва - II В.




    1. Геолого - геофізична характеристика родовища

У 1963 р. в результаті узагальнення матеріалів сейсморозвідки МВХ, структурно-картувального і структурно-пошукового буріння було виявлене брахі-антиклінальне підняття у відкладах тріасу. [ ] Геофізичними дослідженнями 1963-1966 рр. структура підготовлена до пошукового буріння, яке було розпочате в 1967 р. У 1972 р. при випробуванні свердловини 6 з верхньовізейських відкладів (продуктивний горизонт В-19в, інт. 4528-4541 м) одержано фонтан нафти дебітом 48,9 т/добу через штуцер діаметром 6 мм. Будова структури уточнювалася сейсмічними роботами МВХ, МСГТ по горизонтах башкирського і візейського ярусів. Подальшим розвідувальним бурінням був розширений діапазон нафтогазоносності у серпуховських, нізейських і турнейських відкладах. На державний баланс родовище прийнято в 1977 р. Розвідка родовища закінчена в 1981 р. Всього пробурено 24 пошукових і розвідувальних та 27 випереджувальних експлуатаційних свердловин. Ними розкрито розріз відкладів від кайнозою до палеозою.



Рисунок 1.2 - Структурна карта покрівлі продуктивного горизонту В - 21 за

Й. М. Головацьким та Є. Я. Коцюрубою
image4

Рисунок 1.3 - Геологічний розріз по лінії А – А




    1. Характеристики запасів нафти

Властивості нафтових фракцій та газу Анастасіївського родовища наведенні у таблицях 1.1, 1.2, 1.3 [ ].

Карта структурна (рос. карта структурная; англ. structural map; нім. Strukturkarte f) - у геології - зображення в ізогіпсах рельєфу певної підземної поверхні (покрівлі, підошви) продуктивного пласта, маркуючого горизонту, що дають чітке уявлення про геологічну будову надр (їх тектоніку).
Продуктивний горизонт (рос. продуктивный горизонт, англ. producing horizon, stratum, нім. produktiver Horizont m) - у нафто-, газовидобуванні - витриманий по площі пласт-колектор (продуктивний пласт) чи група пластів-колекторів усередині нафтогазоносного комплексу з єдиною гідродинамічною системою, що містить рухомі вуглеводні у вільній фазі та здатний віддавати їх у кількостях, які мають промислове значення. Контролюється регіональною або зональною покришкою. Потенціал продуктивного горизонту залежить від літологічного складу породи, ефективної потужності пласта, колекторних властивостей (об'єму порового простору), міри нафто- і (або) газонасичення, величини в'язкості флюїду і термобаричних умов, а також від способів і інтенсивності фізико-хімічних методів впливу на пласт при розробці родовища з метою підвищення його нафто- і (або) газовіддачі. Продуктивний горизонт є основним об'єктом підрахунку запасів нафти і газу.
Геологі́чний ро́зріз, геологічний профіль (рос. геологический разрез, геологический профиль, англ. geological section, geologic column; нім. geologisches Profil n, geologischer Querschnitt m, Bergprofil n) - графічне зображення вертикального профілю геологічної будови певної місцевості, на якому показано вік, склад і потужність гірських порід.
На́фта(від грец. ναφθα; лат. petroleum, від грецької Πέτρα (камінь) латини: oleum (олія)), також земляна́ олі́я, теку́чка або кип'я́чка - горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що являє собою густу оліїсту рідину.


Таблиця 1.1- Фізико- хімічні властивості та фракційний склад нафти

Найменування

Середнє значення

в’язкість,



температура застигання,

-7-2

місткість, %:

сірка


смоли селікагелієві

асфальтени

парафіни

0,6 0,9

8,5 16,0

1,2 4,6

2,2 5,3


густина, кг/

852864

початок кипіння,

57 75

Таблиця 1.

Хімічні властивості - властивості речовин, що стосуються хімічних процесів, тобто це такі властивості, які проявляються в ході хімічної реакції. До хімічних властивостей відноситься здатність реагувати з іншими речовинами, а також схильність до розкладу.
2- Властивості пластової нафти та газу



Найменування

Середнє значення

тиск насичення газом, МПа

5,982

газомісткість,

32,18

об’ємний коефіцієнт

1,058

в’язкість, мПа.с

2,56

густина, кг/

835,0

Таблиця 1.3- Компонентний склад нафтового газу(%)



Найменування

Значення

Вуглекислий газ

0,44

Азот

15,91

Метан

70,83

Етан

1,9

Пропан

5,77

Ізобутан

1,74

-густина при стандартних умовах, кг/ – 0,925;
Станда́ртний стан - сукупність термодинамічних умов, які застовуються для оцінки термодинамічних величин.



    1. Розкриття пласта та експлуатації свердловин

Розвідано вісім нафтових (горизонти С-4, В-19а2, В49а3, В-19а3, В-19а4, В- 19б, В-19в, В-20, В-21), та три газоконденсатних (горизонти В-196, В-19в, В-26) поклади. Поверх нафтогазоносності 1000 м. Поклади нафти і газоконденсату пластові склепінні часто літологічно обмежені [ ].

В 1973 р. у дослідно-промислову експлуатацію введено поклади горизонтів; В-19а2 і В-19б, які до 1981 р. розроблялись в режимі природного виснаження. При зниженні пластового тиску до 21-18 МПа розпочато внутрішньоконтурне закачування води. Цей процес застосовувався і для покладів горизонтів С-4, В-19в, В-20. Темпи закачування води в 1983 р. майже зрівнялися з темпами відбору нафти, а в 1984 р. перевищили його більш як у два рази. В цьому ж році введено в експлуатацію фонтанним способом ряд свердловин. З початку розробки горизонтів В-19а2 та В-19б видобуто 6655 тис. т нафти і 2287 млн. газу. Відбір початкових запасів нафти складає 67, а газу 81%. Поточний коефіцієнт вилучення нафти 0,27.

Поклад горизонту С-4 розробляється з 1982 р. В результаті закачування води у внутріпшьоконтурну і законтурну його частини стабілізувався пластовий тиск. Застосовується газліфтний безкомпресорний спосіб експлуатації, для чого використовується газ горизонту В-26. З початку розробки видобуто 1913 тис. т нафти і 177,4 млн. газу, що складає відповідно 42 і 34% початкових видобувних запасів. Поточний коефіцієнт вилучення нафти 0,19.

Поклад горизонту В-20 розроблявся з 1979 р. до 1983 р. при постійному зниженні пластового тиску до припинення фонтанування свердловин, незважаючи на часткову компенсацію видобутку нафти закачуванням води. З покладу видобуто 441,3 тис. т нафти і 215,3 млн. газу, що становить відповідно 106 і 103% підрахованих початкових видобувних запасів. Поточний коефіцієнт вилучення нафти 0,37.

Поклад горизонту В-21 розроблявся з 1976 р. в режимі розчиненого газу є умовах безперервного спаду пластового тиску і зростання газового фактора.

З покладу видобуто 350,5 тис. т нафти і 180,4 мли. газу. Залишкові запаси нафти складають 280 тис. т, газу - 99 млн. . Поточний коефіцієнт вилучення нафти 0,22 [ ].

Газоконденсатний поклад горизонту В-19б розробляється з 1976 р. На протязі перших років експлуатації свердловин відмічалися спад пластового тиску і зменшення виходу стабільного конденсату. Поява в продукції свердловин пластової води і стабілізація пластового тиску вказує на прояв водонапірного режиму розробки. За час розробки видобуток конденсату - 738,2 тис. т і газу - 544,8 млн., що відповідно становить 72 і 29% початкових видобувних запасів. Поточний коефіцієнт вилучення конденсату 0,25.

Газоконденсатний поклад горизонту В-19в розробляється з 1980 р. в режимі природного виснаження. На 1.01 1994 р. накопичений видобуток газу

159,1 млн.

Видобуток нафти (англ. oil recovery) - певна кількість нафти, видобутої з надр землі (як наслідок процесу видобування).
, конденсату - 84,5 тис. т. Сумарний видобуток газу 151%, конденсату - 143%. Поточний коефіцієнт вилучення конденсату 0,7.

Газоконденсатний поклад горизонту В-26 розробляється з 1984 р. в активному водонапірному режимі, який чітко проявився в 1989 р. На 1.01 1994 р. сумарний видобуток конденсату 93, газу 60% початкових видобувних запасів. Поточний коефіцієнт вилучення конденсату 0,54.

Залишкові видобувні запаси нафти родовища оцінюються в 6,4 млн. т, розчиненого газу -1098 млн. , вільного газу - 1512 млн. , конденсату –

275 тис. т.

Пластовий тиск готової до здачі в експлуатацію свердловин буває різним. З часом експлуатації цей тиск знижується, а тому способів експлуатації свердловин на родовищі є декілька. Пробурені свердловини володіють високим пластовим тиском, і тому можуть фонтанувати, видаючи тим самим корисну копалину (нафта з домішками та високим вмістом розчиненого в ній газу, через що відбувається фонтанування) на поверхню.

Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.
Далі пластовий тиск знижується до межі, при якій фонтанна експлуатація неможлива, проте запаси нафти родовища ще значні.

У рівних свердловинах, де не було їх викривлення по технології чи раптовому природному тектонічному процесі, подальша експлуатація можлива за рахунок плунжерних глибинних штангових насосів, які встановлюють зануреними у свердловині та приводяться в дію від колони штанг з денної поверхні балансирним штанговим станком.

В районі тектонічних порушень та можливих викривлень ствола свердловини після фонтанної експлуатації подалі переходять на глибинну занурену експлуатацію зануреними електровідцентровими насосами, встановленими разом з електродвигуном у свердловині, енергія до якого подається по гнучкому електричному кабелі від електричного пункту денної поверхні[ ].




    1. Висновки

Отримані загальні відомості про Анастасіївське нафтогазоконденсатне родовище. Наведені дані про місце розташування, геологічну будову родовища, його структуру, розріз грунтів по продуктивному горизонту В-21, товщина якого коливається від 22 до 66 метрів.

Наведена інформація про фізико- хімічні властивості та склад нафтових фракцій які видобуваються. Представлено дані про розкриття пласта, буріння та експлуатацію свердловин на родовищі.

Максимальний видобуток нафти по даному родовищу складає 110 тис. т/рік.

Приблизні запаси родовища по нафті складають - 101265676,83т. Для видобутку використовують плунжерні глибинні штангові насоси.

.


2 МЕХАНІЗАЦІЯ
2.1 Характеристика комплексу механізації

На Анастасіївському нафтогазоконденсатному родовищі при видобутку, транспортуванні, відборі нафти та підвищенні продуктивності роботи свердловин застосовуються комплекси обладнання для механізації робіт. Обладнання на родовищі включає наземне та підземне обладнання до якого відносять насосно-компресорні труби (НКТ).

Насосно-компресорні труби (англ. air pumping pipe, tubing string, нім. Pumpkompresseurrohr) - труби, які призначені для експлуатації та ремонту свердловин. Стандарт передбачає виготовлення насосно-компресорних труб (НКТ) сталевих безшовних гладких, з потовщеними (висадженими назовні) кінцями, гладких високогерметичних і безмуфтових із потовщеними кінцями.
Вони являють собою труби невеликих діаметрів – 60, 73, 89, 102, 114, 127 мм довжиною 5 – 10 м, які з’єднуються між собою за допомогою муфт . Насосно-компресорні труби спускають всередину обсадної колони для підйому нафти на поверхню[ ].

Комплекс механізації Анастасіївського нафтогазового родовища відповідає експлуатація свердловин за допомогою штангових свердловинних насосів і включає наступне обладнання:

1. Верстат гойдалка СК-8.

2. Насосна установка УНБ1-400х40.

4. Підйомна установка А-50.

5. Екскаватор ЕО-2626.

Для збору забруднених стоків при ремонті свердловин застосовуються інвентарні піддони і ємність-збірник. Стоки з каналізаційної ємності пересувними засобами вивозяться на очисні спорудження ДНС.


2.1.1 Верстат-гойдалка

Верстат-гойдалка - агрегат для приведення в дію глибинного насоса при механізованому експлуатації нафтових свердловин.

Нафтова свердловина (англ. oil well; нім. Erdölbohrung f, Erdölsonde f) - свердловина, що призначена для розкриття нафтового покладу і видобування з нього нафти і нафтового газу.
Зворотно-поступальний рух плунжеру глибинного насоса передається через штанги і шток [ ].


Верстат-гойдалка призначений для індивідуального механічного приводу до нафтових свердловинним штанговим насосам. Верстат-гойдалка конструктивно являє собою індивідуальний балансирний привід штангових насосів, що складається з редуктора і здвоєного шарнірного механізму, з роторним і роторно-балансирним врівноваженням, що перетворює обертальний рух кривошипів в вертикальний рух канатної підвіски гирлового штока з прикріпленою до нього колоною насосних штанг.

Основні вузли верстата-гойдалки - рама, стійка у вигляді усіченої чотиригранної піраміди, балансир з поворотною головкою, траверса з шатунами, шарнірно-підвішена до балансира, редуктор з кривошипами і противагами. СК комплектується набором змінних шківів для зміни числа хитань, тобто регулювання дискретне. Для швидкої зміни і натягу ременів електродвигун встановлюється на поворотній санчата.

Монтується верстат-качалка на рамі, яка встановлюється на залізобетонна підстава (фундамент). Фіксація балансира в необхідному (крайньому верхньому) положенні головки здійснюється за допомогою гальмівного барабана (шківа). Головка балансира відкидна або поворотна для безперешкодного проходу спускопод'емного і глибинного обладнання при підземному ремонті свердловини. Оскільки головка балансира робить рух по дузі, то для зчленування її з гирловим штоком і штангами є гнучка канатна підвіска. Вона дозволяє регулювати посадку плунжера в циліндр насоса для попередження ударів плунжера про всмоктуючий клапан або виходу плунжера з циліндра, а також встановлювати динамограф для дослідження роботи обладнання.

Верстат-гойдалка (рис. 2.1), монтуємий на рамі 14, складається з наступних основних вузлів: електродвигуна 10, балансира 2 з головкою, редуктора 7 з кривошипом 6 і роторним противагою 11 Балансир гойдається на опорі 3, укріпленої на стійці 4. На голівці балансира кріпиться м'яка підвіска I для штанг. Від двигуна 10 за допомогою клинопасової передачі 9 рух передається на шків 8 редуктора 7 Частота обертання вихідного валу редуктора відповідає заданому числу хитань балансира верстата-качалки.

Пасова передача - це механічний пристрій для передавання механічної енергії (механічна передача) між валами за допомогою гнучкого елементу (приводного паса) за рахунок сил тертя або сил зачеплення (зубчасті приводні паси).
Частота́ (англ. frequency) - фізична величина, що дорівнює кількості однакових подій за одиницю часу. Вона є характеристикою будь-яких процесів, які регулярно повторюються (кількість подій за одиницю часу) або величиною, що виражає: кількість рухів, коливань, повторень за одиницю часу тощо.
На цьому валу жорстко закріплений кривошип 6, з яким шарнірно з'єднаний шатун 5 З'єднання шатуна з балансиром так само шарнірне.

Роторні противаги призначені для врівноваження ваги колони штанг і стовпа рідини (ходи вгору і вниз) і зниження інерційних зусиль. Правильним підбором противаги забезпечується зниження потужності, споживаної електродвигуном. Противаги 11 на кривошипі б можуть переміщатися по осі. Профіль головки балансира 2 дозволяє точці підвісу штанг знаходитися точно над центром свердловини. При підземному ремонті головка має можливість провертатися в будь-яку сторону. Для полегшення обслуговування вузлів балансира 2 на стійці 4 передбачені сходи переставленими нижніх кінців шатунів з одних отворів кривошипів 6 в інші можна отримати різний радіус кривошипа і різну довжину ходу полірованого штока. Число хитань балансира можна змінити зміною шківів на електродвигуні 10.

http://konspekta.net/lektsiiimg/baza1/211380759956.files/image020.gif

Рисунок 2.1 Верстат-гойдалка.

Технвчна характеристика верстата-гойдалки СК-8 наведені у теблиці 1.1.
Таблиця2.1 - Технічні характеристики верстата-гойдалки СК8.

Параметр

Значення

Навантаження на сальниковому штоку, кН, не більше

80

Номінальная довжина ходу сальникового штока, м

3.5; 3,0; 2,5; 2,1; 1,8;

Номінальний крутний момент на відомому валу редуктора,

кНм


40

Номінальний передавальне число редуктора

37.180

Використовувані двигуни:

5Номінальна потужність (кВт) синхрон-

ная частота обертання (об. / хв.)


11 / 750,1000,1500;

15 / 750,1000,1500

4/750, 1000;

5.5 / 750,1000;

7,5 / 750,1000,1500;


Габаритні розміри (при горизонтальному положенні

балансира), мм, не більше





довжина


8450


висота


2250


ширина

6030

Маса, кг, не більше

13000

2.1.2 Насосна установки
Насосна установка призначена для транспортування та нагнітання у свердловини рідких середовищ при обробці призабійної зони.

Установка складається з насосу, цистерни та допоміжного трубопроводу [ ].

Насосна установка (рис. 2.2)., змонтована на автомобілі КрАЗ-250, складається із силової установки 2, карданного 6 і проміжного 8 валів, коробки передач 9, плунжерного насоса 12 з навісним редуктором, мірного бака 5,
маніфольда 11, допоміжного трубопроводу 7, водоподавального блока 14, цементного бачка 13, поста керування 4 з фарою для освітлення 3, зубчастої муфти 10 та випускної труби двигуна автомобіля 1 з іскрогасником.

Коробка передач також: коробка перемикання передач, КП, КПП (англ. gear box) - агрегат (як правило - шестерні) різних промислових механізмів, як наприклад, верстатів і трансмісій. Іноді коробку передач називають трансмісією: трапляється, що трансмісія складається тільки з коробки передач, але в загальному випадку коробка передач - лише її частина.
Двигу́н (або мото́р, руші́й, також силова установка) - енергосилова машина, що перетворює який-небудь вид енергії на механічну роботу.

До силової установки входять двигун В2-5ООАВ-СЗ. 3 головним фрикціоном та вентилятором, паливна система, система охолодження і змащування, повітроочисники, підігрівник, стартер із пусковим реле та інше допоміжне обладнання.

Раніше обсяг виробленої енергії визначали, орієнтуючись на снагу свійських тварин (воли, коні). Від тієї доби лишилася одиниця потужності двигунів - кінська сила.
Па́ливна систе́ма (англ. fuel system) або систе́ма подава́ння пально́го або систе́ма жи́влення ДВЗ - комплекс апаратури в двигунах внутрішнього згоряння, що призначений для живлення двигуна пальним, а також його зберігання й очищення.
Двигун через фрикційну муфту і проміжний вал передає обертання валу коробки передач.

Обертання з вивідного вала коробки передач через зубчасту муфту передасться приймальному валу навісного редуктора плунжерного насоса. Стартер для запуску двигуна живиться струмом від чотирьох батарей типу 6СТ-132ЕМ, які встановлені на платформі установки. Паливна система забезпечує зв'язок паливного насоса двигуна з двома паливними баками, які

встановлено під настилом з правого та лівого боків силової установки.

Паливний бак - ємність, як правило великих розмірів, призначена для зберігання різного роду палив. Деталь застосовується у різних напрямках світової інженерії та промисловості: від автомобілів до нафтових складів.
Об'єм кожного бака — 150 дм3. Підігрів системи змащування і охолодження здійснюється підігрівником ПЖД-600 рідинної дії, який встановлений на настилі під капотом зліва по ходу автомобіля.


12

Рисунок 2.2 Насосна установка УНБ1-400х40


Живлення паливом підігрівника здійснюється із паливних баків силової установки насосом РНМ-1К.

Зміну частоти обертання колінчастого вала двигуна В2-500АВ-СЗ при передачі обертання від двигуна до плунжерного насоса виконує чотиришвидкісна, тривальна коробка передач ЧКПм.

Колі́нчастий вал - вал (чи вузол у випадку складеного валу) складної форми, призначений для перетворення зворотно-поступального руху (наприклад, поршня) в обертальний навколо своєї осі, що має шийки, зміщені від осі обертання для кріплення шатунів, від яких сприймає зусилля і перетворює їх в крутний момент.

Триплунжерннй, горизонтальний односторонньої дії насос 14Т1 складається із гідравлічної, привіднї частин і редуктора. Головна деталь гідравлічної частини клапанна коробка з плунжерами і клапанами.

Гідравлічну частину виготовляють у різних виконаннях залежно від діаметрів плунжерів, що встановлюються.

Технічні характеристики насосної установки УНБ1 – 400х40 представлені в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 – Технічна характеристика установки УНБ1 – 400х40.

Параметр

Значення

1

2

Двигун

Чотиритактний, дизельний

Експлуатаційна потужність, кВт

344

Коробка передач ЧКПм

Тривальна чотиривидкісна

Змащення

Примусове

Місткість заправного бака, м3

35

Масло

ТАп-15В, ГОСТ 23652-79

Діаметр змінних плунжерів, мм

110; 125; 140

Довжина ходу плунжера, мм

160

Найбільша частота обертання корінного вала, хв-1

280

Найбільша ідеальна подача, дм3

37

Найбільший тиск нагнітання, МПа

50

Умовний діаметр трубопроводів, мм:

- приймального

- нагнітального

100


50

Загальна довжина допоміжного трубопроводу, м

28


Найбільша подача, дм3

16,6

Найбільший тиск в насосі ЦНС 60-198, МПа

1,98

Габаритні розміри установки, мм

10 550 х 2500 х 3500

Маса, кг

20 750


2.1.3 Підйомна установка А-50.

Агрегат А – 50 (рис. 2.3), який змонтований на шасі автомобіля Урал-4320, призначений для капітального ремонту нафтових, газових і нагнітальних свердловин глибиною до 4000 м. Має такі основні вузли: лебідку, вишку з талевою системою, передню і задню опори вишки, кабіну оператора, а також гідравлічну, пневматичну і електричну системи керування та інші допоміжні вузли і механізми.

Капіта́льний ремо́нт або ка́премонт (рос. капитальный ремонт; англ. overhaul; нім. Generalreparatur f, Generalüberholung f) - ремонт, що виконується для відновлення справності та повного або близького до повного ресурсу виробу з заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові.
Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.

Лебідка агрегату включає конічний редуктор, барабанний і привідний вали, які змонтовано на загальній зварній коробчастій станині. Барабан зварної конструкції встановлено на підшипниках кочення. Муфта включення барабана фрикційна, пневматична з дисковими вкладишами із ретинаксу, змонтована всередині гальмівного шківа[ ].

Вишка - зварна, градчаста, телескопічна, двосекційна з відкритою передньою гранню. При транспортуванні вишка опирається на передню та задню опори. Підйом вишки здійснюється гідравлічними домкратами, висування верхньої секції – лебідкою з гідроприводом через блочно - канатну систему. Висунута верхня секція фіксується на пневматично керованих упорах. В процесі роботи на свердловини вишка кріпиться чотирьма відтяжками. Вона оснащена також обмежувачами підйому верхньої секції і підйому гакоблока. При досягненні гакоблоком критичного верхнього положення обмежувачі відмикає фрикціон лебідки і вмикає гальмо.



1 – талева система; 2 – вишка; 3 – передня опора; 4 – передня опори; 5 – кабіна оператора; 6 – лебідка; 7 – гідроциліндр підйому вишки; 8 – задня опора.

Рисунок 2.3 Агрегат А – 50:


Телескопічні опорні гвинтові домкрати задньої опори вишки можна фіксувати по висоті в трьох різних положеннях. Опорні домкрати опускаються під дією своєї ваги після витягування фіксуючого пальця. При транспортуванні опорні домкрати піднімаються гідравлічними підйомниками, що встановлені всередині ніг задньої опори.

Талева система складається із одновісного трьохроликового крон блока та одновісного двохроликового гакоблока з трьохрогим гаком. Нерухомий кінець талевого каната закріплений на боковій стінці станини лебідки.

Гідравлічна система агрегату забезпечує підйом вишки і опорних домкратів задньої опори, привід лебідки, висування верхньої секції вишки і роботу автомата АПР-ГП для згвинчування і розгвинчування насосно-компресорних труб.
Пневматична система агрегату призначена для підсилення гальма, керування муфтами вмикання барабана, гідронасоса, дистанційного керування зчепленням двигуна, упорів вишки і гальмом при спрацюванні протизатаскувача.

Дистанці́йне управлі́ння (керува́ння), - управління технологічними об'єктами і системами на відстані шляхом передачі до них каналами зв'язку сигналів для увімкнення відповідних пристроїв (реле, вимикачів, контакторів, пускачів, вентилів, засувок тощо).
Повітря в пневмосистему агрегату подається від компресора автомобіля через його масловологовідокремлювач і три повітряні балони, які з’єднано послідовно з метою покращення умов осідання конденсату.

Електрообладнання в поєднанні з пневматичною та гідравлічною системами призначено для керування механізмами при встановленні і зніманні агрегату на свердловині, для проведення спуско-підйомних операцій і освітлювання вишки і робочого майданчика устя.

Керування механізмами агрегату при проведенні спуско-підйомних операцій здійснюють з кабіни, яка розміщена між лебідками і їздовою кабіною автомобіля. Приведення установки вишки в робочий стан здійснюється з виносного пульта, що з'єднаний кабелем із загальною електросистемою агрегату. Це дає змогу машиністові розміщуватися в будь-якому зручному і безпечному для нього місці в радіусі 10 метрів. Привід навісного обладнання агрегату лебідки здійснюється від тягового двигуна автомобіля через коробку швидкостей, яка включена напряму, та роздавальну коробку. Шестерня роздавальної коробки автомобіля знаходиться у постійному зчепленні з шестернею коробки відбору потужності, яка вільно сидить на ведучому валу I. Включення зубчастої муфти обертання передається валу І, від нього через карданний вал II - первинному валу III коробки передач і далі через шестерні проміжному валу.

Агрегат комплектуються автоматами АПР-2ВБ або АПР-ГП (гідропривідний) для роботи з насосно-компресорними трубами, АШК-ТМ або КШЕ для роботи з насосними штангами.

Агрегат може мати пристрій для без якірного кріплення вишки. Цей пристрій забезпечую стійкість агрегату при проведення спуско–підйомних операцій на повну вантажопідйомність без встановлення і кріплення відтяжок вишки до зовнішніх якорів[ ].

Таблиця 1.6 – Технічна характеристика агрегату А – 50



Параметр

А – 50

1

2

Лебідка

Розміри бочки барабана (діаметр х довжина ), м

Діаметр реборд барабана, мм

Місткість барабана (м) при намотуванні каната діаметром:

15 мм

13 мм


Діаметр гальмівного шківа, мм

Кількість гальмівних шківів

Кількість гальмівних стрічок

Ширина гальмівних колодок, мм


4200 х 800

1000

2000


2300

1000


1

1

230



Вишка:

Висота від землі до осі кронблока, м

Допускна довжина труби, що піднімаються, м

Відстань від осі опорних домкратів до осі свердловини, м

Оснащення талевої системи

Діаметр, мм:


19

12,5


1,2

3x2 (чотириструнна)




1

2

Канатного шківа ( по дну жолоба )

Каната


580

22


Привід установки

Тяговий двигун трактора

Потужність ( при п = 35 с-1 ), кВт

Напруга електрообладнання, В

Живлення

Дизель Тип ЯМЗ-238М

176

24

Від генератора автомобіля



Габаритні розміри установки

(при транспортуванні), мм

Маса установки, кг

10050x2750x4300

19600


2.1.4 Екскаватор ЕО-2626
Екскаватор ЕО-2626 (рис. 2.4) призначений для механізації земляних робіт в ґрунтах I-IV категорій і виконання вантажних робіт. Оснащений лопатою з уніфікованим ковшем. Може встановлюватися інше змінне устаткування[ ].

До трактора ЕО-2626 кріпляться обв'язувальна рама і рама бульдозера, що підсилюють раму трактора. На обв'язувальній рамі встановлена поворотна колонка. Механізм повороту складається зі встановленої на валу зірочки і ланцюга, що охоплює її, привід якого здійснюється від двох гідроциліндрів. Таким чином колонка може повертатися з робочим устаткуванням довкола вертикальної осі на кут 160 град. Для підвищення стійкості екскаватора в роботі до обв'язувальної рами кріпляться виносні опори з приводом від гідроциліндрів.Відвал бульдозера служить противагою, а при роботі екскаваторним устаткуванням - додатковою опорою. Привід робочого устаткування (стріла, рукоять і ківш) також гідравлічний.

На екскаваторі застосовано два самостійні гідроприводи із загальним баком для робочої рідини. Перший приводить за допомогою шестерінчастих насосів і розподільника гідроциліндри стріли, рукояті і ковша. Другий привід відповідає за гідроциліндри механізму повороту, а також за виносні опори і бульдозерне устаткування.Всі встановлені на екскаваторі гідроциліндри - поршневого типа, двосторонньої дії.

Робоче устаткування включає пряму і зворотну лопати з уніфікованим ковшом і бульдозер. Екскаватор може бути оснащений також змінним устаткуванням грейфера, крану, гидромолота, ковшом підвищеного об'єму і вилами. При переобладнанні екскаватора із зворотної лопати на пряму, ківш, повернений зубами назовні, жорстко кріпиться додатковою тягою до кінця рукояті, а гідроциліндри рукояті - до її нижньому кронштейну. Днище ковша сполучене з корпусом шарнірно, і відкривається для розвантаження гідроциліндром ковша.






Рисунок 2.4 Екскаватор ЕО-2626

Технічні характеристики екскаватора ЕО-2626 представлені в таблиці 1.7



Таблиця 1.7 - Технічна характеристика екскаватора ЕО-2621

Параметр

Значення

1

2

Загальні дані

Шасі

МТЗ-82

Маса, кг

6300

Габаритні розміри, мм

8530x2500x3800

Максимальна швидкість, км/год

20

Двигун

Модель

Д-243

Частота обертів колінвала




Експлуатаційна потужність, кВт /л.с.

58/78

Кількість циліндрів

4

Діаметр циліндра, мм




Об’єм циліндрів, л

4,75

Ступінь стиснення

16

Охолодження

водяне, закрите з примусовою циркуляцією рідини

Мастило

комбіноване

Очисник повітря

комбінований з сухим відцентровим і масляним інерційно-контактним очищенням повітря

Трансмісія

Коробка передач

Механіка, 9 ступенів(з редутором, що подвоює число передач)

Кількість передач, вперед/назад

18/4

Електрообладнання

Напруга, В

12

Акумуляторні батареї

2х12 В

Стартер, В

14

Потужність генератора, Вт

700

Гідросистема

Насос

НШ Ю-Л-У-2

Номінальний тиск, МПа

8

Подача насоса, л/хв

21

2.2 Розрахунок підйомної установки

Виходячи з умов даного Анастасіївського родовища, з даної конкретної свердловини, глибина якої складає 3650 м, приймемо для її експлуатації гладкі рівноміцні НКТ 73мм по ГОСТ 633-80, які з'єднуються між собою замковими муфтами. Переважно промисловість випускає труби одної довжини[ ].

Приймемо нові труби сортиментної довжини 10 метрів. Приймемо по ГОСТ 633-80:

-маса 1-го погонного метра труби 9,2 кг;

Метр (від грец. μέτρον - міра, розмір) - одиниця довжини в Міжнародній системі одиниць СІ та інших метричних системах одиниць. Скорочено метр позначається малою літерою м.

-маса муфти для з'єднання двох труб 2,4 кг;

-умовно прийнята глибина спуску труб 3600 м;

-товщина стінки труби 5,5 мм;

-внутрішній діаметр труби 62 м;

-зовнішній діаметр муфти 88,9 мм.

Розрахуємо кількість труб НКТ для спуску підйомних труб на глибину м (L= 3600 м):



(2.1)

Приймемо 360 компресорних труби.

Для з'єднання труб необхідно 360 - 1=359 трубні муфти.

Маса труб діаметром 73 мм:



кг (2.2)

Маса муфт для труб діаметром 73 мм:



(2.3)


Загальна маса труб та муфт (для діаметра 73 мм):

Виходячи зі значення загальної максимальної маси труб при спуско-підйомних операціях розрахуємо підйомну установку з такими вхідними умовами:

Q=340000 Н, - максимальна вага вантажу; У=0.34 м/с, - швидкість підйому вантажу;

Максимальний натяг в канаті, що набігає на барабан, під час підйому і опускання вантажу:



(2.4)

де Q - вага вантажу, Н;

Z - кількість гілок, на яких висить вантаж;

(2.5)

де а=2 – кількість паралельних гілок;

u=4 - кратність поліспаста;

- К.К.Д. поліспаста.

При збіганні з рухомого блока К.К.Д. поліспаста:



(2.6)

де - К.К.Д блока з врахуванням жорсткості каната, для блоків на підшибниках кочення =0,98...0,97.


При збіганні каната з нерухомого блока К.К.Д поліспаста:

(2.7)

де - кількість направляючих блоків.

Максимальний натяг в канаті, що набігає на барабан, під час підйому:

Н; (2.8)

Для випадку збігання канату з нерухомого блоку:



Н; (2.9)

Канат вибирається згідно з розривним зусиллям:



кН (2.10)

Розрахунок необхідної потужності:



; (2.11)

де - ККД приводу;



(2.12)

де - ККД зубчастої муфти, =0.99;



- ККД передачі, =0.96;

- ККД барабана лебідки, =0.98.

Отже:




2.3 Висновки
На Анастасіївського нафтоконденсатному родовищі для проведення капітального ремонту з метою підвищення продуктивності застосовується комплекс обладнання:

  • для експлуатації на свердловині встановлюють штангову свердловинно-насосну установку (ШСНУ) та газліфтні установки. ШСНУ включає верстат-гойдалку (ВГ), гирловий сальник, насосно-компресорні труби (НКТ d = 73 мм), насосні штанги (ШН) та штанговий свердловинний насос (ШСН);
    Свердлови́нний насо́с (рос. насос скважинный; англ. well pump, borehole pump, submersible pump, нім. Brunnenpumpe, Tiefbrunnenpumpe, Bohrlochpumpe) - секційний, багатоступінчастий насос, який опускається (заглиблюється) у свердловину на колоні насосно-компресорних труб, занурюється під рівень рідини і служить для відкачування рідини із свердловини.


  • для проведення спуско-підйомних операцій використовують підйомну установку Упа-50.

  • агрегат ЦА-320 призначений для закачування і продавлювання розчину в затрубний простір свердловини.

  • ; екскаватор ЕО-2626 з призначений для механізації земляних робіт в ґрунтах, а також для проведення відновлювальних робіт на свердловині.

Розраховано необхідну кількість НКТ для данної свердловини та загальну масу труб зі з’єднувальними муфтами . Виходячи з цього розрахована підйомна установка та визначені максимальний натяг в канат та необхідна потужність при потужності установки


Скачати 281.09 Kb.

  • 1 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА Загальна характеристика родовища
  • Геолого - геофізична характеристика родовища
  • Структурна карта
  • Геологічний розріз
  • Розкриття пласта та експлуатації свердловин
  • 2 МЕХАНІЗАЦІЯ 2.1 Характеристика комплексу механізації
  • 2.1.1 Верстат-гойдалка
  • 2.1.2 Насосна установки
  • 2.1.3 Підйомна установка А-50.
  • 2.1.4 Екскаватор ЕО-2626
  • 2. 2 Розрахунок п ідйомної установки
  • 2. 3 Висновки