Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



1. Загальне визначення дисциплін програмної інженерії. Мови специфікації програм і їхня класифікація

Скачати 31.43 Kb.

1. Загальне визначення дисциплін програмної інженерії. Мови специфікації програм і їхня класифікація




Скачати 31.43 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації02.05.2017
Розмір31.43 Kb.
1   2
типів даних.
Тип даних - характеристика, яку явно чи неявно надано об'єкту (змінній, функції, полю запису, константі, масиву тощо). Тип даних визначає множину припустимих значень, формат їхнього збереження, розмір виділеної пам'яті та набір операцій, які можна робити над даними.

1. Характеристика областей знань з інженерії програмного забезпечення – SWEBOK.

2. Інженерія вимог.

3. Інтерфейс в ООП і в сучасних середовищах.

1. Інженерія вимог.

2. Прикладне (систематичне) програмування.

3. Визначення інтерфейсу у програмуванні.

1. Проектування програмного забезпечення.

2. Генерувальне (порождувальне) програмування.

3. Перетворення даних за інтерфейсом. Перетворення форматів даних. Перетворення даних баз даних.

1. Конструювання програмного забезпечення.

2. Об'єктно-орієнтоване програмування.

3. Інженерія компонентів повторного використання.

1. Тестування програмного забезпечення.

2. UML-метод моделювання.

3. Прикладна інженерія та інженерія предметної області.

1. Супровід програмного забезпечення.

Предме́тна о́бласть (ПрО) - множина всіх предметів, властивості яких і відношення між якими розглядаються в науковій теорії. В логіці - гадана область можливих значень предметних змінних логічної мови.
Супроводження програмного забезпечення - процес покращення, оптимізації та виправлення дефектів у програмному забезпеченні після його вводу до експлуатації.

2. Структурне програмування.

Структурне програмування - методологія програмування (модель конструювання програмного забезпечення) запропонована в 1970-х роках голландським науковцем Дейкстрою (Edsger Wybe Dijkstra), була розроблена та доповнена Ніклаусом Віртом.

3. Методи еволюційного змінювання компонентів і систем.

1. Керування інженерією програмного забезпечення.

2. Сервісно-оріентоване програмування.

3. Інженерія індустріального виробництва програмних продуктів . Структура лінії виробництва програмних продуктів.

1. Процес інженерії. Методи і інструменти інженерії.

2. Методи доведення правильності програм. Базові методи доведення. Модель доведення програми за твердженнями.

3. Конвеєрне виготовлення систем у середовищі Microsoft.

1. Якість програмного забезпечення.

Програ́мний проду́кт (англ. programming product) - це: програмний засіб, програмне забезпечення, які призначені для постачання користувачеві (покупцеві, замовникові). програма, яку може запускати, тестувати, виправляти та змінювати будь-яка людина.
Якість програмного забезпечення Якість програмного забезпечення - характеристика програмного забезпечення, ступінь відповідності ПЗ до вимог. При цьому вимоги можуть трактуватись по-різному, що породжує декілька незалежних визначень терміну.

2. Мова формальної специфікації – RAISE.

Форма́льна специфіка́ція - математичне описання програмного забезпечення або обладнання, яке може бути використане для розробки реалізації. В ній описується, що має робити система, але не (обов'язково) вказується як.

3. Моделі оцінки надійності програмних систем. Ґрунтовні поняття проблематики надійності. Класифікація моделей надійності.

1. Характеристика життєвого циклу стандарти 1SO/IEC 12207.

2. Проектування архітектури програмних систем. Загальні підходи та проектування різних видів архітектури програмних систем.

3. Оцінювання вартості системи з компонентів.

1. Формування прикладних моделей життєвого циклу.

2. Компонентне програмування.

3. Сертифікація програмного продукту.

1. Типи моделей життєвого циклу.

2. Аспектно-орієнтоване програмування.

Компоне́нтне програмува́ння - це узагальнення ООП, орієнтоване на повторне використання програмних компонентів - незалежних від МП самостійно реалізованих програмних об’єктів, які забезпечують виконання певної сукупності сервісів і представлених як контейнери з доступом до них через інтерфейс.
Аспектно-орієнтоване програмування, АОП (англ. aspect-oriented programming, AOP) - парадигма програмування, яка дозволяє виокремити перехресну (наскрізну) функціональність (cross-cutting concern).

3. Модель якості програмних систем. Стандартні показники якості. Метрики якості. Стандартна оцінка показників якості. Керування якістю програмних систем.

1. Каскадна модель.

2. Фіксація вимог.

3. Інфраструктура програмного проекту.

1. Інкрементна модель.

2. Об'єктно-орієнтована інженерія вимог. Візуальний підхід. Текстовий підхід.

3. Методи керування і планування проектом .

1. Спіральна модель.

Водоспадна (каскадна) модель життєвого циклу ПЗ (англ. waterfall model) - послідовний метод розробки програмного забезпечення, названий так через діаграму схожу на водоспад (як на ілюстрації справа).
Спіральна модель - генератор моделі процесу керування ризиками для проектів програмного забезпечення. Заснована на унікальних моделях ризиків даного проекту, спіральна модель скеровує команду на прийняття елементів однієї чи кількох моделей процесів, як-от інкрементного, водоспадного чи еволюційного прототипування[en].

2. Основні поняття об'єктно-орієнтованих методів аналізу.

3. Модель процесу керування проектом.

1. Еволюційна модель.

2. Огляд об'сктно-орієнтованих методів аналізу і побудови моделей.

3. Менеджмент проекту. Основні поняття та задачі .

1. Загальні підходи до визначення вимог. Класифікація вимог.

2. Метод побудови об'єктної моделі предметної області.

3. Методи керування ризиками у проекті.

1. Аналіз і збирання вимог.

2. Мова формальної специфікацій – VDM.



3. Керування конфігурацією системи. Формування версій й контроль конфігурації. Облік статусу й аудит конфігурації.
1   2


Скачати 31.43 Kb.

  • Структурне програмування
  • Якість програмного забезпечення
  • Компонентне програмування
  • Каскадна модель
  • Спіральна модель