Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



3. Різновидності систем технічної експлуатації та управління в галузі зв’язку

3. Різновидності систем технічної експлуатації та управління в галузі зв’язку




Сторінка1/6
Дата конвертації29.03.2019
Розмір0.99 Mb.
  1   2   3   4   5   6
3.Різновидності систем технічної експлуатації та управління в галузі зв’язку В наш час значна увага приділяється розвитку галузі звязку України, яка є однією з найважливіших частин виробничої інфраструктури. Перспективи розвитку звязку досить великі, але навіть збереження технічних засобів і технічного обслуговування приводить до різкого збільшення кількості персоналу галузі. Основна частина персоналу зайнята технічною експлуатацією обладнання, трактів i каналів, обслуговуванням абонентів та клієнтури (споживачів). Прискорення розвитку галузі при одночасному підвищенні якості i ефективності можливе тільки при прискоренні науково-технічного прогресу в галузі за допомогою запровадження нових технологій обслуговування абонентів та клієнтури, а також нових методів технічної експлуатації обладнання звязку на основі застосування сучасних засобів мікроелектроніки та обчислювальної техніки.
Техні́чне обслуго́вування озброєння та військової техніки - полягає у перевірці його укомплектованості і справності (працездатності), чистці і митті, налагодженні і регулюванні, змащуванні і заправленні (дозаправленні) експлуатаційними матеріалами, усуванні несправностей і недоліків, заміні деталей з обмеженими термінами служби і зберігання, перевірці засобів вимірювання, технічному огляді вантажопідйомних машин і посудин, які працюють під тиском.
Науко́во-техні́чний прогре́с - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Електро́нна обчи́слювальна маши́на (ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
На єдиній технічній i теоретичній базі можлива розробка спектру уніфікованих автоматизованих систем технічної експлуатації обладнання звязку та управління i систем , які забезпечать цілий ряд послуг.
Ас (фр. as - туз; в переносному розумінні - вмілий, сміливий) - майстер повітряного бою. Часом слово вживається і для означення будь-якого висококласного спеціаліста.
Аналіз трудовитрат в галузі показує, що процеси технічної експлуатації найбільш трудомісткі. На їx долю припадає до 33 загально-галузевих витрат, тому основною метою запровадження системних методів i обчислювальної техніки є створення технічних засобів АСТЕ, які забезпечать значну економію трудовитрат при запровадженні нових технологій експлуатації обладнання, а також значне підвищення ефективності пpацi персоналу при діючих технологіях. В галузі звязку колишнього Союзу створювався ряд АСТЕ, які орієнтувались на запровадження системних методів i обчислювальної техніки. Вони забезпечували суттєве зростання ефективності пpаці. Найбільш відомими i досить великими були системи що, розглянуті нижче. 3.1. Автоматизована система технічної експлуатації обладнання міських та сільських телефонних станцій Ця система забезпечує контроль за станом абонентського та станційного обладнання (збір, накопичення i обробку інформації про телефонне навантаження i його параметри, якість обслуговування абонентів); вирішує завдання динамічного управління мережами, забезпечує виписку нарядів на ремонтні роботи;
Ремонт - процес зміни, відновлення, покращення будь-чого, доведення об'єкта до початкових характеристик (не слід плутати з реставрацією).
контролює ефективність поновлення; веде облік i аналіз складних мереж.
Складні мережі (англ. Complex networks) - це мережі (графи), що володіють нетривіальними топологічними властивостями. Складні мережі широко поширені у природі.
Зараз подібні системи реалізуються у вигляді ЦТЕ (центрів технічної експлуатації) з багаторівневою структурою та ієрархічним типом управління. Нижній рівень подібних систем складають об’єкти міських телефонних станцій (МТС) або сільських телефонних станцій (СТС), тобто приміщення АТС, в яких обслуговується кілька десятків тисяч номерів. Верхній рівень в більшості випадків суміщується з адміністративним територіально-технічним вузлом (АТТВ). Враховуючи, що ємність телефонної мережі приблизно 5 х 106 номерів, можна зробити висновок, що тільки для обслуговування об’єктів ГТС необхідно приблизно 2,5 х 102 систем нижнього рівня, які забезпечують контроль i управління окремими об’єктами, i 0,5 х 102 - систем верхнього рівня. 3.
PSTN (англ. Public Switched Telephone Network, рос. Телефонная сеть общего пользования, ТСОП, ТфОП) - це планетарна телефонна мережа загального користування (ТМЗК), для доступу до якої використовуються звичайні проводові телефонні апарати, міні- АТС і обладнання передавання даних.
2 Автоматизована система технічної експлуатації засобів поштового звязку Ця система повинна забезпечувати оформлення первинної документації стосовно поштово-касових, комунальних платежів та інших операцій, які оформляються підприємствами поштового звязку: облік грошових сум по поштово-касових i інших операціях; облік надходження i видатків грошових сум по поштово-касових операціях, а також функції управління технічною експлуатацією засобів розподілення- обробку поштових відправлень i облік обладнання. Система повинна складатись із ряду підсистем, найбільшими з яких є підсистеми технічної експлуатації відділень звязку i управління розподілом поштових повідомлень. Підсистема технічної експлуатації відділення звязку забезпечує підвищення продуктивності працівників відділення звязку. При такому підході кожне вілд1лення звязку, яке має кінцеву апаратуру (телеграфні апарати, засоби електрозвязку, технічні засоби для виконання переказових операцій тощо), обладнується мікропроцесорними та обчислювальними засобами, які забезпечать вирішення на місці не складних, не повязаних між собою завдань по виконанню операцій, які зустрічаються найчастіше (пошук довідкової інформації в алфавітному списку підприємств звязку України, СНД та інших, зберігання та видача облікової інформації, ведення журналів реєстрації i т.д.). За допомогою наявних каналів звязку ці обчислювальні пристрої зєднуються з обчислювальними засобами вузлів звязку (районних, міських i т.п.), котрі керують даними відділеннями. Обчислювальні системи вyзлів звязку, в свою чергу, обєднуються у свою обчислювальну систему.
Обчи́слювальна систе́ма (англ. computer system) - сукупність ЕОМ та їх програмного забезпечення, що призначені для організації ефективного обчислювального процесу;
Обчислювальні засоби відділень звязку повинні забезпечувати широкі можливості з самообслуговування клієнтури (подавання телеграм, виписування та оформлення квитанцій тощо). Підсистема розподілу поштових повідомлень сумісно з підсистемою експлуатації відділень звязку забезпечує автоматизацію процесу сортування та обліку тяжких відправлень. Приймаючи найбільш просте обчислювальне обладнання сільського відділення звязку за одиницю i враховуючи, що обладнання міського відділення звязку має таких 2-3 одиниці, районного вузла звязку сільського району i поселення міського типу - 3-4 одиниці, обласного вузла - 10 одиниць, а республіканського - 20 одиниць, визначимо приблизну кількість необхідних СОТ (систем обчислювальної техніки), знаючи, що великих підприємств в Україні приблизно 60; районних вузлів сільських i вузлів поселень міського типу приблизно 600; міських відділень звязку приблизно 5000; сільських відділень приблизно 12000. Тоді можливо наближено визначити, що всього на Україні для поштового звязку потрібно N обчислювальних обладнань: N = 60 х 10 1 х 20 600 х 3 5000 х 2 12000 = 24420 одиниць. При створенні одиниць обчислювальної техніки для цих завдань необхідно мати на увазі ліміт на фондоозброєння, що вимагає орієнтування на вкpaй малі кошти, а така СОТ має вартість приблизно 1000 гривень. 3.3. Автоматизована система обробки інформації з управління технологічними процесами експлуатації телеграфних звязків Вона забезпечує процес управління технічною експлуатацією телеграфних мереж, включаючи в себе такі основні функції: контроль та вимірювання на мережах, збір та відображення отримуваної при цьому інформація, аналіз ситуації, яка складається на мережі, прийняття на основі аналізу необхідних рішень управління i їx виконання, передачу службових сигналів управління, а також діагностування обладнання та локалізацію відмов та несправностей.
Обробка інформації́ - вся сукупність операцій (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналах передачі даних [6.
Технологі́чний проце́с - це впорядкована послідовність взаємопов'язаних дій та операцій, що виконуються над початковими даними до отримання необхідного результату.
Це дозволяє значно підняти ефективність і оперативність досить трудомістких робіт з виявлення та усунення несправностей обладнання i таким чином покращити якість роботи телеграфної мережі в цілому. Основу управління складає інформація, яку одержують в результаті контролю технічного стану кінцевих i міжстанційних ділянок телеграфного звязку, а також контролю процесів обслуговування по штучному i реальному навантаженню мережі. Структура автоматизованої системи, яка застосовується в досить великих регіонах, схожа зі структурою центрів технічної експлуатації ГТС. Якщо припустити, що вузли системи розміщені на великих телеграфних станціях, а складність обчислювального обладнання така ж, як на поштамті, то для цієї мети необхідно буде приблизно 60 одиниць аналогічного обчислювального обладнання. 3.4. Автоматизована система технічної експлуатації (АСТЕ) первинної магістральної мережі Вона складається з автоматизованої системи оперативно-технічного обслуговування (АСОТО) та автоматизованої системи оперативно-технічного управління первинної магістральної мережі. АСТЕ первинної мережі СНСЗУ має забезпечити ефективне функціонування первинної мережі. До її складу входять сукупність програмних і технічних засобів та технічний персонал, які забезпечують виконання функціональних завдань систем передачі. Обєктом технічної експлуатації є первинна мережа, включаючи мережні вузли i станції, лінії передачі, лінійні тракти, мережні тракти, типові капали передачі, ділянки каналів передачі i трактів, обладнання і апаратура мережних вузлів, станцій, ОПП, НУП, ОРП, НРП та їx окремі елементи. Побудова АСТЕ територіально-ієрархічна. Адміністративно-ієрархічне підпорядкування відповідає розподілу, який має первинна мережа ЕНСЗУ. АСТЕ має чотири ієрархічні рівні: - головний центр технічної експлуатації (ГЦТЕ), який організується в складі Укртелеком; - територіальний центр технічної експлуатації первинної магістральної мережі (ТЦТЕ ММП), який раніше організовувався в складі ТВО, а зараз повинен підпорядковуватися обєднанню ДПМ; , - центр технічної експлуатації (ЦТЕПМ), організований у складі УПУ іУПО ; - секція технічного обслуговування - інформаційний пункт (СТО-ІП) в складі мережних вузлів, станцій. Обслуговування повинно виконуватись тільки контрольно-корегуючим методом, який застосовує безпеерервний або періодичний контроль параметрів, які визначають якість функціонування каналів i трактів СП без виключення їх з експлуатації. - Пошук та усунення несправностей, проведення налагоджувальних робіт виконуються тільки в тому випадку, коли результати контролю показують, що параметри вийшли за межі експлуатаційних норм. ОПП, ОРП повинні працювати в необслуговуючому режимі або в обмеженому режимі обслуговування. Для функціонування АСТЕ мережні вузли (станції) повинні бути оснащені апаратурою контролю, автономними пристроями i локальними обчислювальними підсистемами технічного обслуговування, які вирішують завдання збору первинних сигналів, обробляють ix за певною логікою, а також пристроями локалізації несправностей та передачі інформації, резервування.
Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
Взаємодію елементів мережі з локальними підсистемами МСЕ-Т радить виконувати через інтерфейси типу Q за рекомендаціями МСЕ-Т М3010. На мережних вузлах, які працюють у вахтовому або необслуговуємому режимі (тобто без технічного персоналу), рішення по обслуговуванню i управлінню повинні прийматись на наступному ієрархічному рівні - ЦТЕ (ВПУ-ВПО). У звязку з тим, що рекомендований метод технічної експлуатації - контрольно-коретуючий, до елементів лінійного тракту i ліній передачі повинні предявлятись більш високі вимоги надійності. 3.5. Система експлуатації в мережах з апаратурою синхронної цифрової iєpapxiї (СЦІ) В цьому випадку створення мережних конфігурацій, контроль, управління окремими станціями i вciєю інформаційною мережею реалізується програмно i дистанційно за допомогою системи експлуатації СЦІ. Ця система являє собою підсистему загально-мережної системи експлуатації TMN i використовує загальні принципи останньої, котрі викладені в Рек. М.20, М.З010 МСЕ-Т, а для СЦІ -конкретизовані в Рек. G.774 та G.784. Система вирішує завдання експлуатації сучасних мереж звязку: оптимізує експлуатацію апаратури різних фірм у зоні одного оператора та забезпечує автоматичну взаємодії зон різних операторів. Система експлуатації розподіляється на підсистеми, які обслуговують окремі ділянки інформаційної мережі СЦІ. Доступ до кожної СЦІ - підсистеми реалізується через головний (шлюзовий) вузол чи станції СЦІ в цій підсистемі. Фізичною основою систем е контрольно-керуючі мікропроцесори,Q-інтерфейси обслуговування, які входять в апаратуру СЦІ, встромлені в цикли службові канали та програмне забезпечення. Протоколи звязку за встромленими службовими каналами встановлені в Рек. G.784, а для Q-інтерфейсів - в Рек. G.773, Q.811 та Q.812. Всі операції по обслуговуванню мережі i кожного вузла (станції) СЦІ можуть виконуватись як із центру, так i з інших пунктів, котрі мають таке право. В розглянутій системі експлуатації СЦІ закладені три основні принципи: - аналіз загальних характеристик мережі звязку та її структури; - стандартизація інтерфейсів між різними обслуговуючими підсистемами; - реалізація нових функцій при сумісному використанні декількох обслуговуючих підсистем. 3.6. Мережа управління телекомунікаціями (TMN) Відповідно з Рек. М.З010 МСЕ-Т- TMN призначена для створення мережевої структури , яка забезпечує взаємодію різних операційних систем i обладнання електрозвязку для обміну інформацією управління за допомогою стандартизованих протоколів i інтерфейсів (по можливості з використанням прикладної моделі взаємодії відкритих систем - OSI).
Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.
Мета створення TMN - допомога адміністраціям i різним агентствам в управлінні мережею електрозвязку. TMN забезпечує основні функції керівництва мережею i звязок між TMN та мережами електрозв’язку. Завдання TMN - подати організовану мережну структуру, яка забезпечить взаємне з’єднання різних типів операційних систем (OS) та обладнання електрозвязку, що використовує архітектуру стандартних протоколів i інтерфейсів. Це дозволяє прийняти стандарти i використовувати їx у процесі розвитку обладнання i проектування управління сучасною мережею електрозвязку . Операційні системи реалізуються на основі обчислювальної техніки i виконують технологічні функції технічної експлуатації (ТЕ) - обробляють інформацію , яка відноситься до управління електрозвязком. Застосовують три i більше типів OS: основний (прикладні функції TMN), --мережний (реалізація мережної основи застосування TMN); експлуатаційний (специфічні прикладні функції TMN для управління окремими видами звязку). TMN може змінюватись в розмірах від примітивних з’єднань між OS i одиноким обєктом i його обладнанням електрозвязку до мережних з’єднань багатьох OS різних типів i обладнанням електрозвязку. TMN може забезпечити функції управління i представлення з’єднань як між OS, так i між різними ділянками мережі електрозвязку, які мають велику кількість типів цифрового та аналогового обладнання електрозвязку, а також забезпечуючого обладнання. Це системи передачі, комутаційні системи, мультіпплексори, сигнальні термінали i інше, що належить до елементів мережі (NE). - 1Комутаційна система 2-система передачі Рис.3.1 Мережа ТMN На рис.3.1 показана взаємодія між TMN i мережами електрозвязку. TMN - окрема мережа, яка має інтерфейс з мережею електрозвязку в декількох різних точках для управління i прийняття від неї відповідної інформації. Однак TMN може використовувати частину мережі електрозвязку загального користування, щоб забезпечити їх з’єднання. До складу TMN входять робочі станції (WS), які організуються на деяких пунктах.
Робоча станція (англ. workstation) - комплекс апаратних і програмних засобів, призначених для вирішення певного кола завдань.
На них розміщуються технічний персонал i термінальний комплекс для виконання технологічних процесів ТЕ. TMN управляє мережами i основними типами обладнання. Це мережі загального користування i окремі мережі; мультиплексори, крос-комутатори; цифрові i аналогові системи передачі на різних направляючих середовищах (кабелі, ВОЛЗ, радіо, супутникові та ін.); цифрові та аналогові комутатори; поновлюючі системи; сервісне, електроживлення та інше обладнання. TMN складається із функціональних блоків OS, блоків взаємодії i блоків передачі даних.
Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.
Як показано на Рис3.1, TMN з’єднується з функціональними блоками елементів мережі електрозвязку i робочої станції (WS). Функціональний блок операційних систем призначений для обробки інформації і виконання операцій управління мережею електрозвязку Функціональний блок взаємодії забезпечує передачу інформації між елементами мережі електрозвязку і операційними системами. В його функції входять також управління перетворенням протоколів, обробка даних, приняття рішень та накопичення даних Функціональний блок передачі даних призначений для передачі інформації, котра відноситься до управління мережею електрозвязку В ТМN визначені опорні точки обміну інформацією між функціональними блоками Опорна точка стає інтерфейсом, коли функціонально звязані блоки обєднані в окремі частини обладнання На Рис.3.
Обро́бка да́них - систематична цілеспрямована послідовність дій над даними. Обробка даних містить в собі множину різних операцій.
2 показана узагальнена фізична архітектура TMN. Функції взаємодії можуть бути реалізовані або автономним обладнанням, або встромленим в NE (елемент мережі) пристроєм. В будь-якому випадку ця функція виконується ТMN. В обох випадках використовуються стандартні інтерфейси Qз Qx, F. В таблиці 3.1 приведені основні функції, які виконує TMN. Слід зазначити, що останні Рек. МСE розширюють і уточнюють принципи ТNN і способи її реалізації Так, уточнені Рек. М 3010 МСЕ (“Рrіnсірlеs fоr а Тelесоmmuniсаtios Маnаgеment Nеtwork) вилучили інтерфейси Q1, Q2 які були в проектах, і замість них ввели інтерфейс Qx, а також затвердили функціональну, фізичну та інформаційну структури ТМN і її компоненти [5]. Для взаємодії NE з мережею ТМN рекомендується використовувати локальну мережу з інтерфейсом Qx відповідно до Рек. G 773 МСE-Т. Рис.3.2. Узагальнена фізична архітектура ТМN Функціональні можливості TMN Таблиця 3.1 N Назва функції Визначення виконуваної функції 1 2 3 1 Контроль експлуатаційних характеристик Безперервний збір даних, які хapактepизyють параметри елементів мережі (NЕ) контроль аварійного стану, вимірювання пapамeтpiв, a також виявлення характерних кодових комбінацій до того як якість сигналу погіршиться нижче допустимого рівня. 2. Управління трафіком i управління мережею Збір даних про трафік від NE i подача команди до NE для реконфігурації мережі лектрозвязку чи зміну її роботи відповідно до трафіка. Направлення повідомлень про дані трафіка від NE шляхом видачі сигналiв контрольним пристроєм періодично чи за вимогою. Склад повідомлень даних, які обробляються в TMN чи аналізуються в NE. 3. Спостереження за якістю звязку 3бip даних від NE про якість звязку за запитанням або автоматично програмним чи апаратним способом. Можливі зміни програми, порогу визначення. Склад повідомлень: дані, які обробляються в TMN чи аналізуються в NE. 4. Аварійна сигналізація Можливість контролю NE майже в реальному часі.
Реальний час - режим роботи автоматизованої системи обробки інформації і керування, при якому враховуються обмеження на часові характеристики функціювання.
Відображення сигналу aвapiї в NE при виникненні відмови. Визначення характеру i післядії відмови. Визначення відмови одним із двох способів: за допомогою бази даних TMN, визначаючої двохпозиційний аварійний сигнал від NE; повідомлення від NE в TMN з необхідними поясненнями, якщо в NE досить нова інформація. 5. Локалізація відмови Одержання доповнюючої інформації на основі програм з локалізації відмов, якщо початкова інформація про відмову була недостатня. 6. Перевірка(за запитанням,за вимогою чи за допомогою пepioдичних випробувань) Одержання інформації одним із двох способів: за допомогою аналізу i обробки в NE характеристик каналу чи обладнання та передача результатів в TMN автоматично з затримкою або без неї; за допомогою NE організується доступ TMN до каналу або обладнання; аналіз результатів виконується в TMN. 7. Представлення Процедури, які необхідні для введення обладнання в експлуатацію, включаючи монтаж. ініціювання TMN опорних програм при готовності пристрою до експлуатації, тобто управління станом пристрою при експлуатації, резерві, резервуванні i виборі параметрів. Широкі зміни використання процедур представлення в NE: одноразове використання процедур для малих NE: часте використання процедур для обладнання цифрової i кpocoвoї комутації, де постійно встановлюються і знімаються канали. 8. Індикація стану i управління Можливість контролю i управління визначеними операціями з NE на вимогу. Перевірка або зміни стану експлуатації NE або однієї із його частин (в експлуатації, поза нею, резерві), управління початком діагностичних випробувань в межах NE. Перевірка індикації стану сумісно з кожною операцією управління. Корегуючі oпepaції, повязані з умовами відмови. Автоматичне або заплановане виконання операцій індикації стану i управління при профілактичному обслуговуванні (наприклад, комутація для виведення каналу із експлуатації з метою діагностичних випробувань). Забезпечення можливості автоматичного аналізу при зміні трафіку через обладнання, що відмовило. 9. Впровадження (нарощування) апаратури Допомога TMN при встановленні обладнання, яке складає мережу електрозвязку, включаючи розширення чи зменшення системи. Приклади операцій: початковий обмін даних між NE i TMN; встановлення програм в NE від бази даних TMN; обмін данями по управлінню між NE i TMN. Виконання програм під контролем TMN або за її допомогою. 10. Розрахунок 36ip даних від NE, які використовуються для визначення плати за розрахунками користувачів, що потребує дуже ефективних засобів передачі даних для збереження записів стосовно розрахунків, а також обробки даних в реальному часі для великої кількості абонентів. Контрольні запитання 1.Чому необхідно автоматизувати СТЕ в галузі зв’язку 2.Що забезпечує і які завдання виконує автоматизована СТЕ в міських та сільських станціях 3.Назвіть склад ЦТЕ. 4.Що забезпечує і які завдання виконує автоматизована система поштового зв’язку 5.Назвіть склад системи поштового зв’язку . 6. Що забезпечує і які завдання виконує автоматизована система телеграфного зв’язку. 7.Що є основою системи управління ТЕ телеграфних зв’язків 8.Назовіть склад АСТЕ первинної мережі. 9.Що забезпечує АСТЕ на первинній мережі 10.Назвіть об’єкти технічної експлуатації первинної мережі. 11.які принципи побудови АСТЕ 12.Перерахуйте і поясніть рівні АСТЕ. 13.Як реалізується СТЕ в мережах з апаратурою СЦІ 14.Пояснити ,що представляє собою СТЕ СЦІ. 15.Які три основні принципи закладені в побудову СТЕ СЦІ 16.Щопредставляє собою TMN 17.Привести функціональні можливості TMN. Список рекомендованої літератури 1.Бондаренко В.Г. Технічна експлуатація систем і мереж звязку. ДУІКТ, К-2002, 100с. 2. 1.Бондаренко В.Г. Основні положення по застосуванню систем і апаратури синхронної цифрової ієрархії на мережі звязку. ДУІКТ К-2002, 84с. 3.Кудрявцев г.г.,Мамзелев И.А. Микропроцессоры в системах технического обслуживания средств связи.-М.Радио и связь1990-136 с. 4.Правила технічної експлуатації первинної мережі ЄНСЗ України. Частина перша. Основні принципи побудови та організації технічної експлуатації, КНД-45-140-99 К. ДКЗІУ - 2001 80с. 5.Частина друга.”Правила технічної експлуатації апаратури, обладнання, трактів і каналів передавання,” КНД-45-162-2000 К. ДКЗІУ - 2002 108с. 6.Рекомендації МСЕ-Т М 3010, G.784, G.812 -1999р. 7.Rec. ITU-T M.3010 Principles for a Telecommunications Management Network, 2000. 8.Rec. ITU-T M.3200 TMN Management Services, 1997. 9.Rec. ITU-T M.3400 TMN Management Functions, 2000. 4. Стан управління первинними мережами України 4.1.Розвиток системи управління мережами України Завдання управління мережами України успішно розв’язувалося ще за часів колишнього СРСР,особливо на початку 1980-х років,коли відповідні роботи,виконувані під керівництвом ЦНДІЗ та його Київського відділення (далі КВ ЦНДІЗ),активно розгорнулися на первинній магістральній мережі(ПММ),відповідно прийнятим рішенням на рівні М3 Союзу, про розробку АСТЕ в складі АСОТУ та АСОТО. За розробку і впровадження АСОТУ відповідав ЦНДІЗ, а за АСОТО і нижній рівень АСОТУ - Київське відділення ЦНДІЗ. Активну участь у розробці АСТЕ приймав технічний персонал ТЦУМС-7,23,3,21,2 та інші. Слід відзначити головних інженерів цих організацій.Напрклад Иваніцького С.Ф.(ТЦУМС-7), який сприяв швидкій і якісній розробці дослідної зони АСТЕ на Україні, та активно приймав участь в розробці технічних засобів і системи. Рішення прийняті і узгоджені конструкторатом МЗ Союзу та начальниками відділів ЦНДІЗ- Поповою Н.Е., Головановим В.О., начальником відділу Київського відділення – Бондаренком В.Г. досить швидко реалізовувались на первинній мережі. В Україні була побудована дослідна зона АСТЕ в складі мережних вузлів Обухів, Житомир, Рівно, Новоград-Волинський, Коростишів, Чорнобиль, Немирів відповідно
Каталог: uploads
uploads -> Ііі міжнародний економічний саміт «Україна І світ. Новий діалог»
uploads -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
uploads -> Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни: " Програмування мобільних пристроїв " для студентів напряму підготовки
uploads -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
uploads -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
  1   2   3   4   5   6