Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



А. С. Боженко, аспірант двнз “Українська академія банківської справи нбу”

Скачати 43.55 Kb.

А. С. Боженко, аспірант двнз “Українська академія банківської справи нбу”




Скачати 43.55 Kb.
Дата конвертації12.05.2017
Розмір43.55 Kb.

Зокрема більш жорсткими стали вимоги до отримання згоди НБУ на придбання або збільшення суттєвої частки (10 % і більше) в статутному капіталі українських банків і розширення обсягу інформації, яку повинен надавати покупець. Додаткові труднощі сьогодні можутьвиникнути і в іноземних інвесторів, які для здійснення угоди повинні мати згоду між НБУ і центральним банком країни реєстрації нерезидента.
Статутний капітал - капітал акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.
Центра́льний банк - установа (у більшості випадків державний орган), яка регулює діяльність банків у країні, проводить монетарну (грошово-кредитну) та валютно-курсову політику держави (Федеральна резервна система США) або спільноти держав (Європейський центральний банк).

Таким чином, в Україні процедура злиття та поглинання в банківському секторі є досить складною та тривалою і вимагає врахування учасниками консолідації багатьох правових, організаційних, технічних та інших нюансів угоди.


А. С. Боженко, аспірант
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ НАГЛЯДУ
ЗА ПЕРЕСТРАХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖЕВОГО ПЛАНУВАННЯ


На сучасному етапі розвитку як національної, так і світової економіки актуальним стає питання створення та впровадження нових заходів щодо ефективного прийняття економічних рішень.
Світова́ еконо́міка - сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.
Саме з огляду на це у сфері перестрахування, як однієї з найважливіших ланок страхового бізнесу, що забезпечує його фінансову безпеку, виникає передумова для проведення ефективного нагляду як фактора економічної безпеки.
Фінансова безпека - захищеність фінансових інтересів суб'єктів господарювання на усіх рівнях фінансових відносин; забезпеченість домашніх господарств, підприємств, організацій і установ, регіонів, галузей, секторів економіки держави фінансовими ресурсами, здатність фінансової системи забезпечити ефективне функціонування економічної системи та стале економічне зростання.
Економічна безпека - це складна багатофакторна категорія, яка дозволяє зберігати стійкість до зовнішніх та внутрішніх загроз, характеризує здатність національної економіки до розширеного самовідтворення для задоволення потреб громадян, суспільства і держави на якомусь визначеному рівні.
За відсутності необхідного нагляду страховий та перестраховий ринки не працюватимуть відповідним чином.

Однією з головних передумов здійснення нагляду за перестраховою діяльністю є захист страхувальників та їх інтересів, а метою, яка постає перед наглядовими та уповноваженими на це органами, є зниження ймовірності виникнення випадків неплатоспроможності перестраховиків. Вищенаведене є актуальним як під час нагляду за страховою діяльністю, так і для перестрахової діяльності. Водночас при прийнятті рішень щодо управління перестраховими та страховими компаніями не завжди можна знайти остаточне правильне рішення лише спираючись на власні знання. Тому виникає необхідність побудови математичних моделей і введення їх в дію для прийняття обґрунтованих рішень, застосовуючи мережеве планування.

Страховики́ (страхівники, страхові компанії) - юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. *
Мережеве планування (сіткове планування) - це одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання стратегічних планів і довгострокових комплексів проектних, планових, організаційних та інших видів діяльності підприємства.
Тео́рія рі́шень - царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності вибору людьми найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.
Математи́чна моде́ль - система математичних співвідношень, які описують досліджуваний процес або явище. Математична модель має важливе значення для таких наук, як: економіка, екологія, соціологія, фізика, хімія, механіка, інформатика, біологія та ін.

Під час моделювання, як правило, передбачається, що стани системи страхового нагляду вже відомі, з обраними характеристиками, і суть полягає у побудові математичних співвідношень, за допомогою яких можна описати модель та здійснити її аналіз. Водночас, як показує практика, найбільші проблеми виникають під час вибору станів системи страхового нагляду та характеристик, що їх описують. Саме тому

важливим і необхідним є методологічний підхід до обрання стану та його динаміки для опису системи, використовуючи вербальні методи для побудови у майбутньому формальних співвідношень моделі.

Як відомо, система страхового нагляду є досить складною, тому зробимо припущення, що вона складається з багатьох взаємопов’язаних між собою підпроцесів, для яких написання системи рівнянь математичної моделі неможливе. Система страхового нагляду може бути синтезована на ряд множин або підсистем, які тісно пов’язані між собою як по горизонталі, так і по вертикалі. У разі, якщо отримані підсистеми наступного рівня ієрархії є складними при математичному описі, то кожна наступна підсистема синтезується далі до тих пір, поки не буде виявлена математична схема моделі.

Матема́тика (грец. μάθημα - наука, знання, вивчення) - наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння - геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.

Здійснимо опис процедури побудови стану системи страхового та перестрахового нагляду. Для кожної і-ї підсистеми стан визначається та описується за допомогою деякої змінної де – множина значень, які може приймати стан k-ї підсистеми. Нехай (приймає рішення від 1 до ), тоді стан всієї системи страхового нагляду в цілому може бути описано таким вектором:


(1)

де – інтервал часу функціонування системи.


Отже, виходячи з вищенаведеного, в разі, якщо відомі характеристики станів підсистем, а також закони зміни цих характеристик, що описуються математичними рівняннями моделі, то можливо описати зміну стану системи та побудувати математичну модель її функціонування.

З’ясуємо, яким чином можна отримати характеристики станів підсистем системи страхового нагляду. Нехай кожна підсистема складається з кінцевого числа неподільних елементів (підсистем), а також кожний елемент може перебувати в кінцевій кількості станів. Нехай елементи (підсистеми) системи страхового нагляду пронумеровані числами та – характеристика стану k-ї підсистеми, яка приймає значення з кінцевої множини Тоді вектор 2 визначає характеристику стану системи страхового нагляду:


(2)

З метою формалізації процесів функціонування системи нагляду за перестраховою діяльністю шляхом використання мережевого планування застосовується концепція стану системи страхового нагляду,

що дозволяє досягти оптимального алгоритму у процесі вербального опису довільної системи та спростити її аналіз за допомогою методів математичного моделювання.

Математи́чне моделюва́ння (рос. моделирование математическое; англ. mathematical simulation, нім. mathematische Modellierung f) - метод дослідження процесів або явищ шляхом створення їхніх математичних моделей і дослідження цих моделей.

Т. М. Болгар, канд. екон. наук, доц.,
Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету
імені Альфреда Нобеля

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ
З ПРОБЛЕМНОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ В БАНКУ
НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЗБОРУ


Фінансова криза та викликане нестабільною економічною ситуацією масове неповернення кредитів засвідчили факт недосконалості механізмів, що використовуються банками для збору простроченої заборгованості. Це призвело до зростання обсягів неповернених кредитів. У зв’язку з цим активізується попит з боку фінансових установ на спеціалізовані рішення для налагодження роботи колекторських служб.

Збір простроченої чи іншого роду проблемної заборгованості включає в себе логічне та послідовне супроводження проблемного позичальника на різних етапах та стадіях стягнення. Мета такої роботи полягає у введенні кредиту позичальника в графік та повне погашення боргу, що визнаний проблемним.

Банківські установи незалежно від їх розмірів використовують різні стратегії роботи з проблемними кредитами та важелі впливу на недобросовісних позичальників, що спрямовані на досягнення цілі стягнення проблемних боргів. Досить часто організація діяльності підрозділів колекшену є типовою для цілої групи банків тієї чи іншої території. Водночас процес організації роботи підрозділів внутрішньобанківського колекшену має свої особливості. Важливим є послідовність у проведенні цієї роботи, тому означимо типові етапи стягнення проблемної заборгованості, притаманні більшості потужних банківських структур України – Soft Collection, Hard Collection, Legal Collection.

Кожен етап стягнення спрямований на досягнення стратегічної цілі – максимального скорочення проблемного портфелю банківської установи. Проте етапи Soft Collection (ранній збір) та Етап Hard Collection (пізній збір) є тими фундаментальними основами, на базі яких формується вектор стягнення проблемних боргів банку.



25


Скачати 43.55 Kb.

  • А. С. Боженко, аспірант ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
  • ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ПРОБЛЕМНОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ В БАНКУ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЗБОРУ