Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Актуальність досвіду

Скачати 231.24 Kb.

Актуальність досвіду




Скачати 231.24 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації28.04.2017
Розмір231.24 Kb.
  1   2   3


Опис педагогічного досвіду учителя математики комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс №9 Луцької міської ради»

Малої О.Л.
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.


Розвиток творчої особистості школяра через дослідницький підхід до вивчення математики

Анотація

на досвід роботи вчителя математики комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс № 9 Луцької міської ради» Малої Оксани Леонідівни за темою: «Розвиток творчої особистості школяра через дослідницький підхід до вивчення математики».

Актуальність досвіду

Сучасне українське суспільство потребує творчих людей у всіх галузях людської діяльності і саме тому проблема створення умов для розвитку творчого потенціалу кожної особистості є однією з невідкладних у своєму вирішенні.

Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).
Людська діяльність - процес (процеси) активної взаємодії суб'єкта з об'єктом, під час якого суб'єкт задовольняє будь-які свої потреби, досягає мети. Діяльністю можна назвати будь-яку активність людини, якій вона сама надає деякий сенс.
Українське суспільство - це таке суспільство, яке самовизначається як кровно-духовна спільнота українського походження і будує своє життя за українським стилем.
Таким чином, актуальність проблеми обумовлена:



  • новими вимогами суспільства до розвитку особистості, компе­тентної до проведення досліджень;
    Актуа́льність (від лат. actualis - справжній, теперішній, сучасний, важливий у даний момент, злободенний, назрілий) - абстрактний іменник до прикметника «актуальний». Актуальність - важливість, значимість чого-небудь на сьогодні, сучасність, злободенність.


  • реалізацією поглибленого індивідуального підходу до учня, при якому кожному може бути запропоновано його власну траєкторію освіти;

  • необхідністю розв’язання протиріч, які існують в навчальному процесі, між широким розповсюдженням дослідницької діяльності і недостатнім рівнем підготовки спеціалістів, здатних компетентно використовувати здобуті знання в своїй майбутній професії.
    Траєкто́рія - лінія, яку описує матеріальна точка, що рухається в просторі.
    Індивідуалі́зм (фр. individualisme) Напрям в етиці, соціології, політиці, філософії, який, на противагу колективізму, розвиток особистості вважає метою і змістом історичного процесу. Риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству. І.
    Профе́сія (фах) - відокремлений («окреслений») у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти.
    Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.


Мета педагогічної діяльності

Забезпечення необхідного рівня засвоєння систематизованих знань з математики через розвиток пізнавальної і дослідницької компетентності, вміння школярів до самоосвіти, сприяння формуванню компетентного випускника, який використовуватиме здобуті знання для професійної, суспільної та особистісної реалізації.



Новизна педагогічних ідей

Створення системного підходу до формування творчих здібностей школярів шляхом використання методів і прийомів, які сприяють дослідницькій діяльності.

Про́даж - це оплатна передача майна однією особою у власність іншій особі.
Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.
Користува́ння - добування з речей їхніх корисних властивостей (наприклад, збирати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття). Одна з трьох класичних правомочностей власника (нарівні з володінням і розпорядженням).
Систематиза́ція - процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) об'єктивної дійсності в єдину наукову систему, встановлення їхньої єдності. С. є відображенням матеріальної єдності світу і ґрунтується на вивченні суттєвих зв'язків, які об'єднують ці предмети (явища).
Самоосвіта - самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла.
Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.

Креативна організація навчального процесу, який максимально насичений творчими ситуаціями; оптимальне поєднання логічних і евристичних методів розв’язання задач.

Науково-теоретичне обґрунтування

Теоретичною базою досвіду є роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми. Методичні та теоретичні аспекти організації дослідницької діяльності школярів розкрито у працях вітчизняних та зарубіжних педагогів: В.П.

Батьківщи́на (Вітчизна) - країна, що належить даному народові; вужче - рідний край, місце народження тієї чи іншої людини. Поняття батьківщина позначає країну предків (батьків) людини, а також часто має емоційний підтекст, що має на увазі, що деякі відчувають до батьківщини особливе, сакральне почуття, яке поєднує любов і почуття патріотизму.
Український - той, що належить державі Україна або зроблений в Україні.
Еври́стика (грец. ευρίσκω (heuristiko) - знаходжу, відшукую, відкриваю) - наука, яка вивчає творчу діяльність, методи, які використовуються у відкритті нового і в навчанні.
Тео́рія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційноі моделі. Теорією стає гіпотеза, що має відтворюване підтвердження явищ та механізмів і дозволяє спостерігачу прогнозувати наслідки дій чи зміни стану об'єкта спостережень.
 Вахтерова, Н.І. Новікова, Б.Є. Райкова, Л.М. Толстого, К.Д. Ушинського, Дж.Бруннера, А.Дістервега, Дж.Дьюї, Ж.Ж.Руссо, Й. Песталоцці, С.Френе та інших.  Методичні  та  дидактичні  основи використання дослідницьких методів у навчанні обґрунтовані І.Я. Лернером, М.І. Махмутовим, М.М. Скаткіним. Обґрунтування навчання, спрямованого на формування умінь добувати і застосовувати отримані знання, розкрито Л.С. Виготським, В.В. Давидовим, Л.В. Занковою, Н.Ф. Тализіною, Д.Б. Ельконіним та І.С. Якиманською. Значимість творчої дослідницької діяльності у школі підкреслювали В.І. Андрєєв, І.О. Зимня, О.М. Матюшкін, психологічні основи організації навчально-дослідної діяльності дітей різного віку описані А.І. Савенковою. Теоретичні, методичні, дидактичні аспекти дослідницької діяльності учнів представлені в працях Л.А.
Дида́ктика (дав.-гр. διδακτικός - повчаючий) - один із розділів педагогіки, який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту освіти, вдосконалює методи й організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу.
Казанцева, Г.В. Макотрової, А.В Леонтовича.



Вид досвіду

Раціоналізаторський, ґрунтується на використанні інноваційних форм і методів навчання, що забезпечує формування дослідницьких навичок школярів.



Суть досвіду

Суть технології навчання як дослідження полягає в забезпеченні освітньої підготовки, виховання учнів, цілеспрямованого формування їхніх особистісних якостей в умовах здійснення систематичних навчальних досліджень.

Іннова́ція (англ. innovation - нововведення)- ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.
Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
Систематика (від грец. συστηματικός - впорядкований, що відноситься до системи) - приведення в систему, а також системна класифікація предмету вивчення. Часто систематика є допоміжною дисципліною, яка допомагає впорядковувати об'єкти, які вивчає дана наука; наприклад, мовна систематика.
Вихова́ння - процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки.
Її метою є набуття учнями досвіду дослідницької роботи, розвиток їхніх інтелектуальних здібностей, творчого потенціалу, формування активної, компетентної, творчої особистості.
Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні
Інтелектуал - людина розумової праці[Джерело?]. «Інтелектуалом» також називають[Хто?] освічену, начитану людину з високо розвиненим інтелектом[Джерело?].

Застосування дослідницької технології навчання вимагає врахування пізнавальних інтересів, інтелектуальних здібностей, рівня знань, умінь і навичок учнів, якостей особистості. Для її реалізації потрібно чітко визначити зміст навчальних досліджень, завдання, які чекають свого розв’язання і характер дослідницької діяльності учнів.

Математика дає широке поле для дослідження.

Оволодіння навчальним матеріалом може здійснюватися в процесі спостереження, під час роботи з книгою, виконання письмових вправ з доведенням закономірності, практичних і лабораторних робіт (дослідження законів розвитку природи).

Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.
Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.
Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Лабораторія (середньовічна лат. laboratorium, від лат. laboro - працюю, лат. labor - праця, робота) - багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати: Спеціально обладнане та устатковане приладами, пристроями, мережами приміщення або транспортний засіб (наприклад, автомобіль, вагон потягу, літак, гелікоптер, субмарина тощо) для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань (див. лабораторне устаткування). Установу або її відділ, що проводить експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу. Внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-небудь. Наприклад, творча лабораторія дослідника, митця тощо.
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Письмо́ - знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних ідеографічних елементів двох вимірів для передачі інформації на відстані й закріплення її в часі. Найперші спроби письмової фіксації думок і повідомлень виникли ще в первіснообщинному суспільстві (кінець кам'яної доби).

Дослідницька діяльність учнів на уроці найбільш прогресивний спосіб вивчення математики, і одна з ефективних форм позакласної роботи з предмета. Залучення учнів до дослідницької діяльності сприяє самореалізації та самовдосконаленню особистості учня.

Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
Прогресиві́зм або прогреси́зм (лат. progressio) - течія або ідеологія, спрямована на пропаганду і здійснення соціальних і політичних реформ зверху, тобто урядом, і нерідко протиставляється консерватизму й традиціоналізму.
Самоактуалізація (від лат. actualis - дійсний, справжній), самореалізація - прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей. У деяких напрямках сучасної західної психології самоактуалізація висувається на роль головного мотиваційного фактора, на противагу біхевіоризму і фрейдизму, за якими поведінкою особистості рухають біологічні сили.



Шляхи поширення ППД

  1. Публікація матеріалів досвіду у всеукраїнських виданнях: науково-методичний вісник «Освітні горизонти», 2010 стаття «Проектні технології як вид евристичної діяльності», розробка уроку з теми «Додавання векторів»;
    Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
    публікації в щомісячному навчально-практичному бібліографічному журналі «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» № 8 /2011, 10 /2011, 2/2012, 5/2012

  2. Участь у конкурсі «Учитель року - 2010» у номінації «Математика»

  3. Проведення педагогічної практики для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів математики на базі комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс № 9 Луцької міської ради»

  4. Проведення семінарських занять зі слухачами курсів підвищення кваліфікації вчителів математики «Оптимальність застосування форм, методів, прийомів, засобів навчальної роботи учнів і вчителів на різних етапах уроку», «Самореалізація особистості учня у процесі проектної діяльності при вивченні математики»

  5. Участь у творчій групі вчителів математики міста

  6. Участь в міських та обласних семінарах учителів математики

  7. Участь в обласних конференціях з математики: «Роль проектної технології у формуванні навиків самостійної пізнавальної діяльності учнів», «Сучасні технології і техніки уроку математики», «Формування досвіду пошуково-дослідницької діяльності учнів при вивченні математики»

У сучасному світі дослідницькі навички розглядають як невід’ємну складову особистості, здатної до творчості та самостійного розв'язання власних і глобальних проблем, до саморозвитку та самореалізації, тому завдання формування дослідницьких умінь гостро поставлене як перед педагогічною наукою, так і перед практикою освіти і є надзвичайно актуальним.

Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
Стимулювання дослідницької діяльності учнів можливе шляхом створення вчителем програми дій, рекомендацій, кроків щодо організації дослідницької компетентності учнів.
Стимул (з лат. батіг)- у Стародавньому Римі загострений прут або палиця, якими підганяли рогату худобу.



Спираючись на основні концептуальні засади, які пропонує наука, у своїй роботі з учнями вибудовую систему практичної педагогічної діяльності, спрямованої на реалізацію методичної теми «Розвиток творчої особистості школяра через дослідницький підхід до вивчення математики».

Одним з найперших прихильників методу відкриття або дослідження як основи навчання наука вважає Яна Амоса Коменського. Але найбільшими прихильниками цього методу були педагоги і психологи початку XX століття В. П. Вахтеров, Л. С. Вахтеров і Л. С. Вигодський. Сьогодні дуже актуально звучать слова В.П. Вахтерова про те, що «становлена» людина не та, яка багато знає, а та, яка хоче багато знати, і вміє добувати ці знання. Він підкреслював виняткову важливість розумових здібностей школярів - вміння аналізувати, порівнювати, комбінувати, узагальнювати і робити висновки; важливість уміння користуватися прийомами наукового дослідження, хоча б і в самій елементарній формі.

Узага́льнення - основний елемент логіки та міркувань людини. Узагальнення бере за основу існування множини елементів та однієї або декількох властивостей, спільних для цих елементів. Це є основою дедуктивних міркувань.
Ана́ліз (від грец. αναλυσις - «розклад») - розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів. Метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого; протилежний метод - синтез.
Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

Проблема формування та розвитку творчої особистості, стимулювання її творчого потенціалу в процесі пошукової та дослідницької діяльності стала об’єктом вивчення вітчизняних і зарубіжних учених: В. Алфімова, В. Вербицького, О. Губенка, В. Обозного, В. Паламарчук, Г. Пустовіта, В. Рибалки, О. Савенкова. Розвитку дослідницьких навичок присвячені роботи Л.С. Виготського, В.В. Давидова, Л.В. Занкова, А.Н. Леонтьєва. Сутність дослідницької технології, її вплив на особистісний розвиток розкрито в роботах О. Анісімової, С. Бондар, А. Кіктенко, Г. Цехмістрової.

Під дослідженням розуміють вид систематичної пізнавальної діяльності, що спрямований на здобуття нових знань, отримання нової інформації тощо, на вивчення визначених проблем на основі спеціальних стандартизованих методів (експеримент, спостереження) [62, с. 66]. Аналіз слова «дослідження» дає підстави зробити висновок, що під цим типом діяльності мають на увазі добування щось «зі сліду», тобто відновлення певного порядку речей за непрямими ознаками, відбитками загального закону в конкретних, випадкових предметах.

В педагогічній літературі дослідницьку діяльність називають:



  • навчально-дослідницькою (С. Коршунов, Н. Недодатко);

  • пошуковою ( Б. Скоморовський, В.
    Скоморовський Келестин Захарович (псевдонім - Долиняненко Келестин; нар. 16 квітня 1820, с. Долиняни Бережанського повіту (Галичина), нині Рогатинського району Івано-Франківської області - пом. 16 квітня 1866, с.
    Редіна);

  • науково-дослідницькою ( Г. Цехмістрова, О. Анісімова, Л. Шевченко).

За визначенням І. А. Зимової та Є. А. Шашенкової, дослідницька діяльність - це «специфічна людська діяльність, яка регулюється свідомістю і активністю особистості, спрямована на задоволення пізнавальних, інтелектуальних потреб, продуктом якої є нове знання, отримане у відповідності з поставленою метою і у відповідності з об'єктивними законами і обставинами».
Свідо́мість - здатність людини пізнавати оточуючий світ та саму себе за допомогою мислення та розуму, в результаті чого формується інтелект особистості.


На думку Г. Цехмістрової, науково-дослідницька діяльність – це «цілеспрямоване вивчення за допомогою
  1   2   3


Скачати 231.24 Kb.