Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Аналіз впливу державної фінансової підтримки сільського господарства на рівень сплати податків анотація

Скачати 157.83 Kb.

Аналіз впливу державної фінансової підтримки сільського господарства на рівень сплати податків анотація




Скачати 157.83 Kb.
Дата конвертації19.03.2017
Розмір157.83 Kb.

УДК 336.226.4:63

Н.М. МАЛІНІНА



Вінницький національний технічний університет

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА РІВЕНЬ СПЛАТИ ПОДАТКІВ

Анотація

Проведений аналіз зміни політики державної фінансової підтримки сільського господарства в період фінансової кризи, виявлені залежності фактичних надходжень до зведеного бюджету від низки суб’єктивних та об’єктивних факторів, визначені зв’язки між фінансовою підтримкою й обсягом випуску товарів (а відповідно і рівнем сплати податків), сформовані відповідні висновки і пропозиції.



Ключові слова

АПК – агропромисловий комплекс, ПДВ – податок на додану вартість, СОТ – Світова Організація Торгівлі, ФСП – фіксований сільськогосподарський податок.

Додана вартість (Value Added) - різниця між вартістю продукції, що випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва.
Сільськогоспо́дарське виробни́цтво - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.
Агропромисло́вий ко́мплекс - складова частина економіки, що поєднує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її сільськогосподарську переробку, матеріально-технічне обслуговування села.
Фінансова криза - це різке погіршення стану фінансового ринку внаслідок реалізації накопичених ризиків під впливом внутрішніх і зовнішніх економічних та політичних чинників, що спричиняє порушення його функціонування, зниження цінових показників, погіршення ліквідності й якості фінансових інструментів, банкрутство учасників.
Відповідно до підпункту Податкового Кодексу України 14.1.256. фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів.
Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) - це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 161 країна, на долю яких припадає більше 96 % обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань -членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації.



І. Вступ

Функціонування України в ринковій системі господарювання обумовлений необхідністю проведення реформ, що означає підвищення ролі держави у розвитку економіки й, особливо, її аграрного сектора.

Сільське́ господа́рство (с.-г.) - галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах.
Ефективне державне регулювання галузі необхідне для подолання кризових явищ і забезпечення подальшого інтенсивного розвитку АПК. Досвід високорозвинених країн, агропромисловий комплекс яких довгий час формувався підвпливом держави, свідчить, що в умовах ринкової економіки ефективність аграрного виробництва значною мірою залежить від рівня державної підтримки галузі.
Держа́вне регулюва́ння - це сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян. Воно включає закони, формальні і неформальні розпорядження і допоміжні правила, що встановлюються державою, а також недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження; - це набір здійснюваних державними структурами заходів, направленими на контроль за поведінкою індивідів або груп, які потрапляють під контроль цих структур. Воно включає закони і допоміжні інструменти, що створюються державою, а також правила, що встановлюються державними і недержавними агентствами в рамках делегованих повноважень.
Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.

Для стабілізації аграрного виробництва та підвищення його ефективності необхідно за допомогою прямих і непрямих важелів державного регулювання забезпечити формування достатньо високого рівня конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва. Важливе місце у державній підтримці сільського господарства належить оподаткуванню сільськогосподарської продукції.

ІІ. Постановка задачі

Метою дослідження є аналіз державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників на сучасному етапі розвитку економічних відносин, виявлення впливу державної фінансової підтримки на рівень сплати податків за допомогою кореляційного аналізу, аналіз змін політики державної підтримки в період фінансової кризи на початку 2009 року.

Економічні відносини - відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь у суспільному виробництві, щодо виробництва, розподілу, обміну і споживанню засобів
Кореляційний аналіз - це статистичне дослідження (стохастичної) залежності між випадковими величинами (англ. correlation - взаємозв'язок). У найпростішому випадку досліджують дві вибірки (набори даних), у загальному - їх багатовимірні комплекси (групи).



ІІІ. Результати

Сільське господарство - галузь, що традиційно є об’єктом державного регулювання. Її життєзабезпечувальний характер, а також об’єктивно притаманні їй відмінності, такі як нееластичний попит на сільськогосподарську продукцію, низький порівняно з іншими галузями рівень віддачі від авансового капіталу, значний часовий лаг між періодом проведення витрат на виробництво та періодом отримання доходів від реалізації продукції тощо, зумовлюють об’єктивну необхідність існування системи підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

На тему державної політики щодо фінансової підтримки сільського господарства за останні роки опубліковано чимало наукових праць авторів О.М. Бородіної, М.Я. Дем’яненка, М.Х. Корецького, О.М. Могильного, Д.В. Полозенка та інших вітчизняних вчених.

На початку 2009 року особливо гостро постало питання підтримки аграрного сектору, оскільки:



  • по-перше, на даний час Україна, як і більшість країн світу, стала заручницею фінансової кризи, що особливо відчутно вплинуло на стан аграрного сектору;
    Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.


  • по-друге, в наслідок вступу України до СОТ, існуючий пільговий режим непрямого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників не може бути пролонгований на 2009 рік, оскільки при цьому порушуються вимоги СОТ до країн, які є членами СОТ. Також за вимогами СОТ з 2009 року скорочені витрати на здешевлення кредитів, підтримку виробництва продукції рослинництва, на компенсацію у випадку закупівлі вітчизняної оргтехніки і допомога виробникам у зоні важких кліматичних умов;

  • по-третє, у 2009 р. розмір ставки збору на обов’язкове державне пенсійне страхування становитиме - 33,2% від об’єкта оподаткування, що збільшить податкове навантаження на фонд оплати праці, і, як наслідок, збільшить собівартість сільськогосподарської продукції, та ін.

Всі ці умови призведуть до погіршення фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників, зменшення їх кількості (особливо дрібних та особистих селянських господарств), поставлять під загрозу продовольчу безпеку країни.
Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата (також заробітна платня, зарплатня) - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Клі́мат або підсо́ння (від дав.-гр. Κλίμα - ухил) - багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях, 25-50-річні цикли, одна з основних географічних характеристик тієї чи іншої місцевості.
Особисте селянське (підсобне) господарство - форма організації аграрного виробництва, здійснюваного працею членів сім'ї на основі їх приватної власності.
Тому удосконалення політики державної підтримки аграрної галузі на сьогодні є вкрай важливим і актуальним питанням, яке потребує науково - обґрунтованого підходу і економічних розрахунків.

Слід зазначити, що в сучасних умовах господарювання підтримка сільського господарства здійснюється за тими ж принципами й методами, що застосовувалися радянською владою, коли значну частину господарських витрат покривали за рахунок коштів державного бюджету.

Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено - СРСР або Радянський Союз) - формально союз соціалістичних держав, утворених на уламках Російської імперії після революції 1917 року, наддержавне утворення, яке існувало в 1922–1991 роках у Центральній та Північній Азії, Східній Європі.
Державний бюджет - це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.
Нині, коли в країні фактично сформовані нові організаційно-правові структури на засадах приватної власності на засоби виробництва і землю, держава продовжує надавати фінансову підтримку галузі, не змінюючи при цьому принципи фінансування, що знижує ефективність використання бюджетних коштів.
За́соби виробни́цтва (англ. Means of production) - сукупність предметів та засобів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ і послуг. До засобів виробництва належать машини, знаряддя праці, фабрики, а також суспільний і природний капітал.
Так, у 2007 році на розвиток тваринництва з бюджету було виділено 1,4 млрд. грн., на підтримку рослинництва – 750 млн. грн., на часткове відшкодування вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва – 131,8 млн.
Сільськогосподарська техніка, сільгосптехніка - широкий спектр технічних засобів, призначених для підвищення продуктивності праці в сільському господарстві шляхом механізації і автоматизації окремих операцій або технологічних процесів.
грн., тощо. Міністерству аграрної політики у 2007 році виділено 6161 млн. грн., в тому числі на здешевлення кредитів – 667,0 млн. грн. У цьому контексті зазначимо, що російським національним проектом «Розвиток АПК» не передбачаються прямі державні інвестиції в АПК. Замість них у бюджеті передбачено 34,0 млрд. крб. на субсидування процентних ставок за кредитами, що надаватимуться економічно міцним господарствам [3].
Відсоткова ставка або ж но́рма проце́нта - кількісне вираження відсотків як економічної категорії. Розраховується як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помноженого на 100 відсотків.

Доводиться констатувати, що фінансова підтримка державою сільського господарства не сприяла розв’язанню виробничих проблем галузі. Залишається досить низькою питома вага сільського господарства у загальному обсязі товарів, яка у 2007 році становила 6,8%; 2006 – 7,5%; 2005 – 9,3%; 2004 – 10,2%; 2003 – 8,8% [4]. Отже, між фінансовою підтримкою й обсягом випуску товарів (а відповідно і рівнем сплати податків) сформувалась зворотна тенденція – зростання фінансово – кредитних ресурсів і зниження ефективності виробництва. Аналізуючи темпи зростання обсягу продукції сільського господарства (з 77889 млн. грн. у 2000 р. до 94895 млн. грн. у 2006 р. – у 1,22 рази) та загального розміру державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва (з 2541,3 млн. грн. у 2000 р. до 10411,3 млн. грн. у 2006 р. – у 4,1 рази) (табл.1), можна зробити висновки, що бюджетні асигнування випереджають темпи виробництва сільськогосподарської продукції, що свідчить про низький рівень їх використання. Галузь при такій фінансовій підтримці не зможе забезпечити платоспроможний попит населення належною пропозицією продукції, а головне – втрачаються конкурентні позиції національних товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Таблиця 1



Динаміка державної фінансової підтримки

та обсягів продукції сільського господарства, млн. грн.

Показники

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Загальний розмір державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва

2541,3

3636,2

5066

5989,5

6947,3

9088,3

10411,3


Продукція сільського господарства

77889

85796

86784

77271

92531

92586

94895

На наш погляд, для аналізу впливу державної підтримки на рівень сплати податків необхідно виявити залежність фактичних надходжень до зведеного бюджету від низки суб’єктивних та об’єктивних факторів, насамперед від наявних земельних ресурсів та виробленої сільськогосподарської продукції.

Земе́льні ресу́рси (у старішій географічній літературі - поземе́лля) - частина земельного фонду, що використовується або може бути використана у народному господарстві.
Встановити ступінь зв’язку між вищевказаними показниками можна за допомогою кореляційного аналізу.

Кореляційний аналіз є ефективним методом аналізу зв’язків між факторами і результатом, на які впливають ці фактори. В результаті проведення кореляційного дослідження будується матриця кореляційних зв’язків, значення елементів матриці є кореляційними коефіцієнтами між факторними ознаками на перетині рядка і стовпчика. Коефіцієнт кореляції вказує на щільність і напрямок зв’язку. Зв'язок тим тісніший, чим ближче значення коефіцієнта кореляції до одиниці. Наближення коефіцієнта кореляції до нуля вказує на послаблення зв’язку між факторами. Коефіцієнт кореляції обчислюється за формулою:

(1.1)

де x є { x1, x2, x3, x4,… xn } – елементи вибірки спостережень;

x – генеральна сукупність вибірки спостережень фактора 1;

,

де y є { y1, y2, y3, y4,… yn } – елементи вибірки спостережень;

y – генеральна сукупність вибірки спостережень фактора 2;

Mx, My – математичні сподівання відповідно до x і y;

x, ∆y – середньоквадратичні відхилення.



, (1.2) , (1.3)

, (1.4) (1.5).

Дослідження кореляційних зв’язків проводилось із застосуванням пакета аналізу табличного процесора MS EXCEL, а саме опції “Кореляція”. Пакет аналізу дозволив обчислити коефіцієнт кореляції, що вказує на щільність та напрямок факторно-результативного зв’язку. Також із застосуванням цієї опції побудовано 4-вимірну матрицю кореляційних зв’язків. Матриця зв’язків є діагональною і симетричною.



У даному випадку сума фактичних надходжень до зведеного бюджету є результативною ознакою, а наявні земельні ресурси, питома вага сплачених податків у виручці від реалізації сільгосппродукції (що, по суті, являє собою показник податкового навантаження), середньомісячний обсяг продукції сільського господарства – факторними ознаками. Вихідні дані для розрахунків згруповані в таблиці 2. Аналіз проводився на прикладі Вінницької області за 2000-2007 рр.

Таблиця 2


Вихідні статистичні дані показників фактичних надходжень до Зведеного бюджету Вінницької області за 2000-2007 рр.
Ві́нницька о́бласть - область у Центральній Україні. Населення становить 1,6 млн осіб (2016 р.).
Стати́стика - наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. А також власне кількісний облік масових явищ. Зокрема, облік у будь-якій галузі господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.


Рік

Показники та їх значення

Фактичні надходження до зведеного бюджету, тис. грн.

Питома вага сплачених податків у виручці від реалізації сільгосппро-дукції,, %

Земельні ресурси, га

Середньо-місячний обсяг продукції сільського господарства, тис. грн.

Обсяг сільсько-господарської продукції, тис. грн.

2000

652961,0

6,50

41064300

389000,0

4668000

2001

696121,2

8,60

1024800

406250,0

4875000

2002

771511,0

15,45

988500

410166,7

4922000

2003

821495,9

4,51

949300

358500,0

4302000

2004

1005794,4

3,65

1062900

419000,0

5028000

2005

1225441,6

4,19

1056500

429333,3

5152000

2006

1559110,9

2,35

941700

454000,0

5448000

2007

2059732,4

6,90

1025900

473416,7

5681000

Розраховані коефіцієнти кореляції згруповані у таблицю 3.

Таблиця 3



Матриця кореляційних зв’язків, значення коефіцієнтів кореляції

Показники

Земельні ресурси (ЗР)

Сума фактичних надходжень до зведеного бюджету (ФНБ)

Питома вага сплачених податків у виручці від реалізації сільгосппродукції (УСП)

Середньо-місячний обсяг продукції сільського господарства (СОП)

Земельні ресурси (ЗР)

1,00

0,92

-

-

Сума фактичних надходжень до зведеного бюджету (ФНБ)

0,92

1,00

0,956

0,26

Питома вага сплачених податків у виручці від реалізації сільгосппродукції (УСП)

-

0,956

1,00

-

Середньо-місячний обсяг продукції сільського господарства (СОП)

-

0,26

-

1,00

Як видно з даних таблиці 3, аналіз результатів дослідження кореляційних зв’язків дав змогу виявити наступні закономірності:



  1. ступінь зв’язку між фактичними надходженнями до Зведеного бюджету і кількістю наявних земельних ресурсів визначається значенням коефіцієнта кореляції, К ЗР, ФНБ = 0,92, що демонструє дуже тісний зв’язок між фактором і результатом;

  2. коефіцієнт кореляції між сумою фактичних надходжень до Зведеного бюджету і середньомісячним обсягом сільськогосподарської продукції (К СОП, ФНБ = 0,26) вказує на низький рівень зв’язку між цими показниками;

  3. найвищий ступінь зв’язку спостерігається між сумою фактичних надходжень і питомою вагою сплачених податків у виручці від реалізації сільгосппродукції, КУСП, ФНБ = 0,956.

Дані кореляційного аналізу в нашому випадку свідчать, що зі збільшенням податкового навантаження зростають надходження до зведеного бюджету. Підвищення ставки будь-якого податку до певного рівня збільшує податкове навантаження і веде до зростання доходної частини бюджету за рахунок надходжень від цього податку, але з перевищенням оптимального рівня ставки, коли податкове навантаження переходить певну межу, починається зворотний процес, що і спостерігається в нашому прикладі починаючи з 2005 р. Слід відмітити, що податкове навантаження на підприємства може зростати внаслідок скорочення обсягу реалізації сільськогосподарської продукції, при збереженні існуючого рівня ставок податків. Отже, для запобігання ефекту від’ємної віддачі, в умовах підвищення податкового навантаження сільськогосподарські товаровиробники особливо потребують державної підтримки, причому у різних формах.

Для реалізації напрямів комплексної підтримки сільського господарства у вересні 2004 р. було прийнято Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України” [1].

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).

Згідно цього закону, державна підтримка сільського господарства в Україні містить бюджетне фінансування програм і заходів, спрямованих на розвиток галузі, пільговий режим оподатковування, часткову компенсацію процентних ставок за користування кредитами комерційних банків, списання безнадійної заборгованості перед бюджетом і соціальними фондами.

Останньою важливою подією в удосконаленні державної підтримки є прийняття 31.10.2008 р. закону «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» [2], в якому :



  1. в п.
    Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
    11 відмінений термін дії ФСП до 31.12.2008 р., тобто дія закону про ФСП вже не має обмежень в часі;

  2. в закон про ПДВ внесені суттєві зміни, щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, починаючи з 1.01.2009 р., а саме:

а) виключений п.6.2.6, в якому була встановлена нульова ставка ПДВ поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання;
Форма власності - це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання працівника і засобів виробництва.

б) виключений пункт 11.21, в якому суми ПДВ сплачені переробними підприємствами до бюджету спрямовувались виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам та сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами за реалізовану ними продукцію повністю залишалася у розпорядженні цих підприємств і спрямовувалась на підтримку власного виробництва;

в) виключений п.11.29, в якому суми ПДВ з операцій поставки товарів власного виробництва, одержані сільськогосподарськими товаровиробниками ( не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства) залишались в розпорядженні підприємств і використовувались ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення;

г) ст.8 п.8.1, дію якого було призупинено до 1.01.2009 р. викладена в новій редакції, де повністю відображений спеціальний режим оподаткування ПДВ у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Матеріа́льно-техні́чні ресу́рси - збірний термін, яким позначаються предмети праці, використовувані в основному і допоміжному виробництві.
Лісове́ господа́рство - галузь матеріального виробництва, що вивчає, веде облік і відтворення, охорону і захист лісів, а також регулювання їх використання в цілях задоволення потреб в лісових ресурсах.
Згідно зі спеціальним режимом оподаткування, сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей. Мінусова різниця між сумами ПДВ нарахованого, на вартість виробничих факторів і операцій з поставки сільськогосподарських товарів не підлягає бюджетному відшкодуванню. При експорті сільськогосподарських товарів сільськогосподарське підприємство – виробник має право на відшкодування ПДВ у загальному порядку. Також для сільськогосподарських товаровиробників затверджена ставка ПДВ – 20% ( у попередній редакції п.8.1 передбачалось звільнення від оподаткування за ставкою 20% і оподаткування у сфері сільського господарства за ставкою 9%).

Таким чином, прийняттям цього закону, парламент намагається зберегти пільги для аграрного сектору і одночасно виконати вимоги СОТ. З 1.01.09 р. виробники молока та м’яса будуть сплачувати ПДВ за ставкою 20% - така вимога СОТ. Хоча Уряд частково і зберіг пільги для фермерів, виробники молока та м’яса – особисті селянські господарства, кількість яких складає 2/3, повністю позбавляються підтримки, оскільки перестануть отримувати від переробних підприємств відшкодування ПДВ. Так, селяни втратять 2 грн. на 1 кг. м’яса, та 0,5 грн. на 1 л. молока. Уряд обіцяє компенсації, але це практично заборонено вимогами СОТ. Лімітів на іншу підтримку, крім податкової, у Уряду вже не залишається.

Окрім зменшення податкової підтримки, скорочені витрати на здешевлення кредитів, підтримку виробництва продукції рослинництва, на компенсацію у випадку закупівлі вітчизняної оргтехніки і допомога виробникам у зоні важких кліматичних умов. Агросектору у 2009 році нададуть 1,715 млрд. грн. замість раніше запланованих 4 млрд. грн. Хоча, державна підтримка аграрного сектору, яка застосовувалась до 2009 р. не була оптимальною, нові умови ставлять аграрний сектор у важке становище, і це, на нашу думку, призведе до значного зменшення кількості особистих селянських господарств, зменшення фермерів, зменшення кількості переробних підприємств що в цілому сприятиме занепаду аграрної галузі і ставить під загрозу продовольчу безпеку країни.

На наш погляд, найбільш адекватним механізмом надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам є перехід до прямих виплат, які б не залежали від фізичних обсягів виробництва, досягнутих раніше чи запланованих на майбутнє. Основна мета такої підтримки полягає не у стимулюванні виробництва продукції, а в сприянні пошуку суб’єктами господарювання внутрішніх резервів для підвищення конкурентоспроможності, стабілізації ринку праці, розширеного відтворення людських ресурсів і комплексного розвитку сільської місцевості.

Людські́ ресу́рси, також часто HR (від англ. Human Resources) - сукупність робітників з кваліфікацією до розробки або підтримки продукту або сервісу.
Така підтримка має бути доступною всім сільськогосподарським товаровиробникам, включаючи фермерські й особисті селянські господарства. При цьому важливо забезпечити прозорість механізму надання бюджетних субсидій, визначити максимальний розмір виплат на одне господарство і значно посилити державний контроль за напрямками використання коштів.
Держа́вний контро́ль - одна з форм здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших правових актів, що видаються органами держави. Здійснення державного контролю - одна з важливих функцій державного управління.


ІV. Висновки

Отже, можна зробити висновки, що найближчими двома роками ризикованість аграрного бізнесу зросте на порядок внаслідок збігу за часом вступу України до СОТ, збільшення для платників ФСП страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування (до досягнення загального розміру ставки збору 33,2% від об’єкта оподаткування) , відміни пільгових режимів ПДВ, подальшої лібералізації торгівельно-економічних відносин тощо. Все це в сукупній взаємодії зумовлює необхідність перебудови політики підтримки сільського господарства . Серед першочергових заходів державної підтримки мають бути такі, що гарантують ринкові умови господарювання, сприяють реалізації підприємствами галузі порівнянних і конкурентних переваг, постійно генерують пошук нових можливостей для зміцнення позицій на зовнішньому та внутрішньому ринках.



Література

1. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» // Голос України. -2004. - 7 верес. - № 165 (3415).

2. Закон України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10.2008 р. № 639-VI // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

3. Мировая экономика и международные отношения. – 2007. - №4. – С.86.



4. Полозенко Д.В. Прямі і непрямі форми державної фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2008. - № 5. - С. 40-44.
Малініна Н.М.


Скачати 157.83 Kb.

  • Ключові слова
  • ІІ. Постановка задачі
  • Динаміка державної фінансової підтримки та обсягів продукції сільського господарства, млн. грн.
  • Вінницької області
  • Матриця кореляційних зв’язків, значення коефіцієнтів кореляції