Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Анотація дисципліни Навчальну дисципліну «Гідравлічні машини»

Скачати 232.81 Kb.

Анотація дисципліни Навчальну дисципліну «Гідравлічні машини»




Скачати 232.81 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.04.2017
Розмір232.81 Kb.
  1   2

Анотація дисципліни

Навчальну дисципліну «Гідравлічні машини» включено до навчального плану підготовки молодших спеціалістів із спеціальності 5.

Моло́дший спеціалі́ст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності².
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.
06010113 «Монтаж, обслуговування устаткування і систем газопостачання ».

Дисципліна "Гідравлічні машини" базується на законах фізики, деталі машин, електротехніки, гідравліки, теплотехніки.

Деталі машин - базова технічна дисципліна, в якій вивчають методи, правила і норми розрахунку та конструювання типових деталей і складальних одиниць машин. Синтезуючи досягнення математичних і технічних наук з результатами лабораторних досліджень і практики застосування різних машин, ця дисципліна є теоретичною основою машинобудування і у першу чергу такої важливої складової машинобудування, як інженерне проектування.

Опанування знань дисципліни має суттєве значення для послідуючого вивчення дисциплін: "Опалення, вентиляції і конденсування повітря" та "Газозабезпечення".

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати: будову гідравлічних машин, насосних установок, їх характеристики; основи теорії гідроприводу та гідродинамічних передач; грунторийні та спеціальні машини.

Також студенти повинні вміти: встановлювати необхідні режими роботи машин, експлуатувати їх і виконувати технічний догляд, знаходити та ліквідовувати несправності, забезпечувати безпечне проведення робіт, вирішувати питання охорони навколишнього середовища.

Гідравлі́чна маши́на (гідромаши́на) (рос. гидравлическая машина; англ. hydraulic machine; нім. Hydromaschine f) - енергетична машина, призначена для перетворення механічної енергії твердого тіла в механічну енергію рідини (або навпаки).
Гідродинамі́чна переда́ча (ГДП), (гидродинамическая передача; hydrodynamic(al) transmission; Strömungsgetriebe n) - гідравлічна передача, яка складається з лопатевих коліс із загальною робочою порожниною, в якій потужність передається за рахунок зміни моменту кількості руху робочої рідини.
Охоро́на довкі́лля (англ. environmental protection / control / conservation, нім. Umweltwissenschaften) - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.

Наше народне господарство споживає велику кількість рідин для різних технологічних потреб.

Народнé господáрство - економічний термін, який використовується для позначення сукупності галузей і сфер виробництва, споживання та обміну.
Величина споживання рідин з кожним роком збільшується і при цьому необхідно забезпечити безперебійну подачу рідин в необхідній кількості. Для подачі рідини широко застосовується різного виду гідравлічні машини, які за конструкцією і продуктивністю найрізноманітніші.

Гідравлічні машинами називаються машини, які перетворюють енергію рідини в механічну енергію, а також машини, які збільшують питому енергію руху рідини.

Гідродина́міка - розділ гідромеханіки про рух нестисливих рідин під дією зовнішніх сил і механічну взаємодію між рідиною й тілами при їх відносному русі.
Механі́чна ене́ргія - енергія, яку фізичне тіло має завдяки рухові чи перебуванні в полі потенціальних сил.

Гідравлічні машини, які збільшують питому енергію руху рідини, використовують для переміщення ( подачі) рідини називають нагнітачами.

До них відносяться насоси, вентилятори, струминні апарати, компресори. Нагнітачі знайшли широке застосування в багатьох сферах народного господарства. Особливо широке застосування нагнітачі знайшли в санітарно – технічних будовах ( системи центрального опалення де використовуються насоси, струминні нагнітачі, а в системах конденсування повітря – насоси, вентилятори, компресори).

Систе́ма централізо́ваного теплопоста́чання- сукупність джерел теплової енергії потужністю понад 20 Гкал/год, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж. Обслуговується теплосервісною організацією.

Нагнітачі створюють тиск, який необхідний для циркуляції в системі і забезпечують її безперебійну роботу.

Дисципліна „ Гідравлічні машини” вивчає насоси, вентилятори, струмені апарати і інші гідравлічні машини.

Нагнітачі є невід’ємною частиною центрального опалення, вентиляції газопостачання та гарячого водопостачання.

Водопостачання Водопостача́ння - постачання води належної якості та кількості населенню, промисловим підприємствам тощо.

Вивчення принципу дії даних машин та основи їх розрахунків складає предмет даної дисципліни, який призначений для підготовки фахівців „Теплогазопостачання, вентиляції та конденсування повітря”.

Фахівцям даної спеціальності в практичній роботі приходиться займатися головним чином підбором для заданих розрахункових умов випускаємих промисловістю насосів, вентиляторів, компресорів, а також їх експлуатацією. Тому в курсі приведено: класифікацію різних тисків насосів, вентиляторів, компресорів та других машин ; сферу їх застосування; фізичні принципи дії; конструкції різних насосів; основи розрахунку; практична підбірка машин та правила експлуатації.

Короткий історичний огляд розвитку гідравлічних машин

Історія свідчить, що різні машини для нагнітання води і повітря з метою зрошення, роздування вогню, провітрювання приміщення і т.п. люди застосовували з давніх-давен. Ці механізми приводились в рух мускульною силою чоловіка або тварин, а також силою вітру або води.

В другій половині 18 століття швидкими темпами на той час розвивається промисловість. В цей період 1765р. Ползунов створив парову машину, яка визвала появу парового насосу і поршневої повітродувки.

Істори́чний о́гляд (пол. Przegląd Historyczny / Пшеґльонд гісторични) - польський історичний журнал. Видається з 1905 року. З 2-ї половини ХХ століття випускається видавництвом DiG спільно з Варшавським товариством любитгелів історії а Історичним інститутом Варшавського університету.
Парова́ маши́на - тепловий поршневий двигун зовнішнього згоряння, в якому потенціальна енергія водяної пари, котра надходить під тиском з парового котла, перетворюється в механічну роботу при зворотно-поступальному русі поршня, який через механічні ланки надає обертального руху вихідному валу.
Так з’явились перші повітродувки. В середині 19 століття із появою і застосуванням електродвигунів появляються відцентрові насоси і вентилятори - які стали більш зручнішими в експлуатації.
Насос відцентровий (рос. насос центробежный; англ. centrifugal pump; нім. Zentrifugalpumpe f, Kreiselpumpe f, Schleuderpumpe f) - підклас динамічних поглинаючих турбомашин осесимметричної роботи .. Відцентрові насоси використовуються для транспортування рідин шляхом перетворення кінетичної енергії обертання в гідродинамічну енергію потоку рідини.
Пріоритет по винаходу і застосуванні в промисловості перших відцентрових і осьових насосів та вентиляторів належить інженеру А.А.Саблунову. В 1832 році А.А. Саблунов винайшов відцентрований вентилятор. Такі вентилятори успішно застосувались на судах морського флоту, а в 1835р. їх вперше застосували в промисловості - на Чагерському руднику (Алтай).Тут була створена перша вентиляційна установка в світі, яка працювала на сітку повітропроводу довжиною 100 м. Вентилятори Саблукова одержали широке застосування по всьому світу. В 1840р. Саблуков створив осьовий вентилятор, а потім - відцентровий і осьовий насоси. Одним із засновників опалювально - вентиляційної установки - професор В.М.Чаплигін (1859-1931) вперше широко застосував в системі опалення відцентрові насоси і струмені апарати – елеватори.

Велику роль у створенні і удосконаленні гідравлічних машин відіграли вчені у 18 столітті. Член Російської академії наук Леонард Ейлер - розробив теоретичні основи роботи крильчастих насосів.

Леона́рд Е́йлер (нім. Leonhard Euler стандартна німецька - МФА: [ˈɔʏlɐ], стандартна швейцарська німецька - МФА: [ˈɔɪlər]); нар. 15 квітня 1707, Базель, Швейцарія - пом. 7 (18) вересня 1783, Санкт-Петербург, Росія) - швейцарський математик та фізик, який провів більшу частину свого життя в Росії та Німеччині.
Російська академія наук Росі́йська акаде́мія нау́к (РАН; рос. Российская академия наук (РАН)) - вища наукова установа Російської Федерації, провідний центр фундаментальних наукових досліджень. Російська академія наук є некомерційною науковою організацією, створеною у формі державної академії наук.
Професор Н.Е. Жуковський (1847-1928) "батько російської авіації", створив теорію гребеневого гвинта, на основі якої розраховують та конструюють сучасні осьові вентилятори і насоси. Академік І.Ф. Проскура (1876-1958) розробив вихрову теорію гідравлічних турбін і створив новий метод розрахунку осьових насосів з великим к.к.д. Вітчизняні гідравлічні машини були розроблені на основі вчення вчених І.Ф Проскури, І.І.,П.Н.Ушакова, В.І. Проліковського та др. П.Н. Каменев К.К.Баулин і інші вчені створили теоретичні основи розрахунку стременних апаратів. Характерним для розвитку і удосконаленню сучасних гідравлічних машин – нагнітачів, є підвищення к.к.д., зменшення габаритів і покращення експлуатаційних властивостей - надійність, безшумність, зручність регулювання та обслуговування. В сучасний час в системах теплогазопостачання та вентиляції найбільше розповсюдження одержали відцентрові нагнітачі, які приводяться в дію електродвигунами. По широті розповсюдження їм не поступаються осьові нагнітачі, яким в ряді випадків віддається перевага, як більш економічні, компактні і зручні. Осьові насоси в ряді випадків мають переваги над відцентрованими при використанні їх в системах центрального опалення, так як забезпечують велику продуктивність при малому тиску.

За останні років розвитку гідравлічних машин велику увагу поділяють регулюванню продуктивності їх роботи і тиску нагнітачів. Промисловість випускає контрольних пристроїв та засобів автоматизації, а також гідромуфти та електромеханічні муфти.

Розширення номенклатури гідравлічних машин – нагнітачів, поліпшення їх технічних характеристик і експлуатаційних властивостей, подальше удосконалення систем і процесів опалення, вентиляції, тепло - і газопостачання, кондиціювання повітря із застосуванням контрольно – вимірювальних приладів, є невідкладне завдання технічного прогресу в цій сфері.

Науко́во-техні́чний прогре́с - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Вимі́рювальний при́лад (рос. измерительный прибор; англ. indicating instrument; measuring instrument; нім. Ausmessungsgerät n, Messgerät n) - засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірюваної інформації.



  1   2


Скачати 232.81 Kb.

  • Короткий історичний огляд
  • Російської академії наук Леонард Ейлер