Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Анотація навчальної дисципліни «Сучасна біологія для розвитку новітніх біотехнологій» Анотація. Дисципліна «Сучасна біологія для розвитку новітніх біотехнологій»

Скачати 45.92 Kb.

Анотація навчальної дисципліни «Сучасна біологія для розвитку новітніх біотехнологій» Анотація. Дисципліна «Сучасна біологія для розвитку новітніх біотехнологій»




Скачати 45.92 Kb.
Дата конвертації13.04.2017
Розмір45.92 Kb.

Анотація навчальної дисципліни «Сучасна біологія для розвитку новітніх біотехнологій»
Анотація. Дисципліна «Сучасна біологія для розвитку новітніх біотехнологій» належить до переліку обов’язкових навчальних дисциплін, що пропонуються в рамках циклу професійної підготовки аспірантів зі спеціальності біологія на першому році навчання. Вона забезпечує професійний розвиток аспіранта та спрямована на отримання знань, необхідних для застосування досягнень фундаментальної біології для розв’язання проблем сучасної біотехнології.

Аспіранти набудуть базових знань, що лежить в основі розвитку технологій створення новітніх лікарських засобів. Сучасні методи їхньої розробки ґрунтуються на мішень-орієнтованому дизайні та пошуку біологічно активних сполук.

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Лікарські засоби Ліка́рські за́соби (лікувальні препарати, ліки, медикаменти) - речовини або суміші речовин, що вживають для профілактики, діагностики, лікування захворювань, запобігання вагітності, усунення болю; отримані з крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, хімічного синтезу (фармацевтичні засоби, ліки або медикаменти) або із застосуванням біотехнологій (вакцини).
Професі́йна підгото́вка - здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.
Біологічно активні речовини (БАР) - (грец. bios - життя, що означає зв'язок із життєвими процесами і відповідає слову «біол.» + лат. activus - активний, тобто речовина, яка має біологічну активність) - це сполуки, які внаслідок своїх фізико-хімічних властивостей мають певну специфічну активність і виконують, змінюють або впливають на каталітичну (ферменти, вітаміни, коферменти), енергетичну (вуглеводи, ліпіди), пластичну (вуглеводи, ліпіди, білки), регуляторну (гормони, пептиди) або інші функції в організмі.
Він поєднує комп’ютерне моделювання взаємодії природних чи синтетичних сполук з біомолекулами-мішенями (білки, нуклеїнові кислоти, тощо), біологічний скринінг в тест-системах in vitro, дослідження зв’язування активних сполук з відповідними біомолекулами та використання отриманих даних для структурної оптимізації потенційних терапевтичних засобів.

Розвиток новітніх біотехнологій зумовлюється прогресом сучасних знань щодо структури і функціонування геному, а також розвитку методичної бази молекулярної біології, медичної генетики, тощо.

Нуклеїнові кислоти Нуклеїнові кислоти - складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.
Молекуля́рна біоло́гія - галузь біології, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів- нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур.
Медична генетика (або генетика людини, клінічна генетика, генопатологія) - галузь медицини, наука, яка вивчає явища спадковості і мінливості у різних популяціях людей, особливості прояву та розвитку нормальних і патологічних ознак, залежність захворювань від генетичних або епігенетичних аномалій.
Курс включає розгляд таких основних понять, як біомаркер, генетичний маркер, генотипування, молекулярна діагностика хвороб людини, використання наночастинок різного складу для діагностики і терапії хвороб людини.

Аспіранти отримають знання зі створення й застосування біосенсорів. Біосенсорика є сучасним мультидисциплінарним напрямком науки, який використовує різноманітні біологічні селективні матеріали (ферменти, антитіла, нуклеїнові кислоти, живі клітини та ін.) у поєднанні з фізичними перетворювачами різного типу для розробки та створення нових біоаналітичних приладів із залученням сучасних технологій.



Кількість кредитів: 4

Викладачі:

Дубей Ігор Ярославович, д.х.н., ст.н.с., завідувач відділу синтетичних біорегуляторів Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ

Телегєєв Генадій Дмитрович, д.б.н., ст.н.с., завідувач відділу молекулярної генетики Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ

Солдаткін Олексій Петрович, д.б.н.

Молекуля́рна гене́тика - галузь науки, яка вивчає структури, що зберігають та формують генетичну інформацію (гени та інші структури, котрі беруть участь у генетичних процесах на субклітинному й молекулярному рівнях) та їх функціональні властивості.
Олексі́й Петро́вич (рос. Алексей Петрович; 18 (28) лютого 1690(16900228) - 28 червня (7 липня) 1718) - царевич, спадкоємець російського престолу. Старший син Петра I і його першої дружини Євдокії Лопухіної.
, проф., член-кор. НАН України, завідувач лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ

Дзядевич Сергій Вікторович, д.б.н., проф., гол.н.с. лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАНУ

Мета навчальної дисципліни: дати знання про принципи сучасного комплексного підходу до пошуку біологічно активних сполук, дія яких спрямована на конкретну біологічну мішень, сутність процесів і технологій, що лежать в основі розробки новітніх лікарських засобів. Метою курсу є також ознайомлення аспірантів із сучасними підходами, що використовують в біомедицині та ґрунтуються на даних щодо організації й функціонування геномів різних організмів і методичному арсеналі сучасної молекулярної біології. Аспіранти ознайомляться з основними молекулярно-генетичними методами діагностики спадкових хвороб, генетичного тестування, вивчать можливості використання нанопрепаратів.

Спадко́ві хворо́би - захворювання, обумовлені порушеннями в процесах збереження, передачі та реалізації генетичної інформації. З розвитком генетики людини, у тому числі й генетики медичної, встановлена спадкова природа багатьох захворювань і синдромів, що вважалися раніше хворобами з невстановленою етіологією.
Метою навчальної дисципліни є також ознайомлення аспірантів із сучасними аспектами нової галузі біотехнології – біомолекулярної електроніки, отримання знань з розробки та створення біосенсорів різного типу та їх практичного застосування. Нарешті, важливою загальною метою курсу є підготовка аспірантів як ефективних дослідників і викладачів вищої школи, здатних аналізувати спеціальну літературу в галузі сучасної біотехнології, молекулярної біології, молекулярної генетики та застосовувати отриману інформацію для розв’язання практичних задач.

Попередні вимоги

Аспірант повинен знати:

- Суть процесів, що лежать в основі впізнавання лігандами біомолекул; базові поняття сучасних комп’ютерних методів дизайну, біохімічних методів оцінки біологічної активності сполук; особливості основних фізико-хімічних методів вивчення взаємодій біополімерів з малими молекулами

- Чітко розуміти поняття “біомаркер” та “генетичний маркер” і можливості їхнього використання в молекулярній діагностиці спадкових хвороб, хвороб похилого віку, у т.ч. з використанням наночастинок. Важливу роль при цьому відіграють базові знання, отримані під час вивчення інших дисциплін – генетики, молекулярної біології, біохімії

- Основні типи сучасних біосенсорів, підходи до створення фізичних перетворювачів і біоселективних елементів біосенсорів, методи іммобілізації біомолекул, клітин та надмолекулярних структур із трандюсерами, протоколи створення деяких простих лабораторних прототипів біосенсорів (зокрема, моделі глюкозного та уреазного  електрохімічних біосенсорів, ДНК-сенсора на основі поверхневого плазмонного резонансу)



Аспірант повинен вміти:

- Творчо користуватися знаннями щодо механізмів біологічної активності малих молекул, базовим програмним забезпеченням візуалізації молекулярного моделювання, використовувати основні біофізичні методи дослідження взаємодій сполук із біомолекулами-мішенями і ферментативні тест-системи біологічного скринінгу

- Виходячи з отриманих даних щодо молекулярно-генетичних порушень у відповідній нозологічній формі захворювання, розробляти найбільш оптимальні протоколи їх детекції, давати прогноз перебігу захворювання

- Використовувати отримані знання щодо як традиційних, так і новітніх біотехнологічних методів у навчальній, дослідницькій та викладацькій діяльності, застосовувати фундаментальні знання для розв’язання прикладних задач у галузі біотехнології, молекулярної біології, молекулярної генетики.



Змістовні модулі:

- Комп’ютерне моделювання взаємодії лігандів з біомолекулами

- Дослідження біологічної активності сполук у ферментативних тест-системах in vitro

- Експериментальні методи дослідження зв’язування ліганд-біомолекула

- Молекулярно-генетичні маркери. Визначення типів маркерів. Сучасні тест-системи і їхнє використання в медицині

- Методи та типи генетичного тестування. Його внесок у сучасну медицину, ембріологію, криміналістику

- Нанорозмірні системи і наноматеріали та їхнє використання в біомедицині для діагностики й терапії

- Найбільш поширені підходи до розробки сучасних біосенсорів: різні типи біосенсорів, матеріали і технології створення сучасних перетворювачів біохімічного сигналу в електричний

- Методи створення біоселективних елементів біосенсорів (іммобілізації біоселективного матеріалу на поверхнях фізичних перетворювачів), прототипи таких систем

- Практичне застосування біосенсорів у різних галузях



Мова викладання: українська.
Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.


Місце у структурно-логічній схемі: ДВІ.02 читається на першому році навчання.

Термін вивчення: дисципліна вивчається на першому році навчання за освітньо-науковим рівнем «доктор філософії» в обсязі 120 годин, у тому числі 24 годин аудиторних занять (22 год. – лекційні заняття, 2 години – консультації), 96 години самостійної роботи.


Скачати 45.92 Kb.

  • Кількість кредитів: 4 Викладачі
  • Мета навчальної дисципліни
  • Практичне застосування
  • Місце у структурно-логічній схемі