Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Антивірусні програмні засоби

Скачати 121.73 Kb.

Антивірусні програмні засоби




Скачати 121.73 Kb.
Дата конвертації13.04.2017
Розмір121.73 Kb.

Тема: Антивірусні програмні засоби.
План.

  1. Проблема зараження комп’терними вірусами.

  2. Поняття комп’ютерного вірусу.




  1. Проблема зараження комп’ютерними вірусами.

Масове використання ПК у мережному режимі, включаючи вихід у глобальну мережу Інтернет, породило проблему зараження їхніми комп'ютерними вірусами.

Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Інтернет Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.


Комп'ютерним вірусом прийнято називати спеціально написану, звичайно невелику по розмірах програму, здатну мимовільно приєднуватися до інших програм (тобто заражати їх), створювати свої копії (не обов'язково цілком співпадаючі з оригіналом) і впроваджувати їх у файли, системні області комп'ютера й в інші об'єднані з ним комп'ютери з метою порушення нормальної роботи програм, псування файлів і каталогів, створення різних перешкод при роботі на комп'ютері.
Уперше термін «комп'ютерний вірус» ужив співробітник Лехайского університету (США) Ф. Коэн у 1984 р. на 7-й конференції по безпеці інформації, що проходила в США. Однак перше згадування про подібний тип програмах для ЕОМ відноситься до середини минулого сторіччя. Саме тоді американські вчені Джон фон Нейман і Норберт Вінер, займаючись проблемами алгоритмічного забезпечення і програмного керування ЕОМ, відкрили можливість саморозмноження штучних алгоритмічних конструкцій, тобто програмного коду.
Числове́ програ́мне керува́ння (ЧПК) (англ. Computer numerical control) - комп'ютеризована система керування, яка зчитує командні інструкції спеціалізованої мови програмування (наприклад, G-код) і керує приводами метало-, дерево- чи пластмасообробних верстатів та верстатним оснащенням.
Но́рберт Ві́нер (англ. Norbert Wiener; нар. 26 листопада 1894, Колумбія, Міссурі - пом. 19 березня 1964, Стокгольм) - американський математик-теоретик і прикладний математик.
Початковий код (англ. source code; також перекладається українською як вихідний код, програмний код, джерельний код, первинний код, текст програми, у професійному середовищі також сирцевий код, у контексті код або сирці) - будь-який набір інструкцій або оголошень, написаних комп'ютерною мовою програмування у формі, що її може прочитати і модифікувати людина.

Відповідно до підготовленого Російська аналітична центром «Лабораторія Касперського» звіту-огляду вірусної активності за 2002 р. в усьому світі інтенсивність вірусних інцидентів (тобто повідомлень компаній і приватних осіб про те, що вони піддалися атаці комп'ютерних чи вірусів інших шкідливих кодів) постійно росте. Одночасно збільшується і збиток, нанесений світовому співтовариству цими створюваними людиною програмами. Так, у 2002 р. цей збиток оцінювався майже в 14,5 млрд дол., перевищивши аналогічний показник 2001 р. майже на 10%, а в 2000 р., по підрахунках фахівців, ця цифра була ще вище -17,1 млрд дол.
У 2002 р. було зафіксовано 12 великих і 34 менш значних вірусних епідемій. При цьому, по опублікованим даної (http://www.messagelabs.com/),кількість вірусів, що пересилаються по електронній пошті, за рік виросло в два рази, і нині злобливі коди містяться приблизно в кожнім 200-м листі.
Електронна пошта Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) - популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).
Самими шкідливими програмами в 2002 р. виявилися програми «поштові хробаки» (понад 61% від загального числа випадків) і макровіруси Word97 (близько 2%). Ненецікаво, що віруси «поштові хробаки» уперше з'явилися в 1998 р.
Світова практика комп'ютерної вірусології свідчить, що основним джерелом погрози для організацій і приватних осіб залишається електронна пошта. З нею зв'язано понад 96% усіх зареєстрованих у 2002 р. випадків. Через електронну пошту до персональних комп'ютерів добираються не тільки «мережні хробаки», але і звичайні віруси, у тому числі «троянські коні». Через інші служби Інтернету, до приклада через FTP, IRC, відсоток зараження комп'ютерів вірусами складав 2,3%. Більш низок відсоток зараження комп'ютерів вірусами через заражені мобільні нагромаджувачі інформації (флопи-, CD-, магнітооптичні й інші диски).
Спосіб функціонування більшості вірусів - це така зміна системних файлів комп'ютера, щоб вірус починав свою діяльність при кожнім завантаженні. Деякі віруси інфікують файли завантаження системи, інші спеціалізуються на ЕХЕ-, СОМ- і інших програмних файлах. Усякий раз, коли користувач копіює файли на гнучкий чи диск посилає інфіковані файли по модему, передана копія вірусу намагається установити себе на новий диск.
Звичайно вірус розробляється так, щоб він з'явився, коли відбувається деяка подія виклику, наприклад п'ятниця 13-і, інша дата, визначене число перезавантажень зараженого чи якогось конкретного додатка, відсоток заповнення твердого диска й ін.
Після того як вірус виконає потрібні йому дії, вона передає керування тій програмі, у якій він знаходиться, і її робота якийсь час не відрізняється від роботи незараженої. Усі дії вірусу можуть виконуватися досить швидко і без видачі яких-небудь повідомлень, тому користувач часто і не зауважує, що комп'ютер працює з «дивинами».
До ознак появи вірусу можна віднести:

• уповільнення роботи комп'ютера;

• неможливість завантаження операційної системи;

Тверди́й диск або Тверди́й магні́тний диск, або Накопичувач на магнітних дисках (англ. Hard (magnetic) disk drive, англ. HDD), у комп'ютерному сленгу - «вінчестер» (від англ. winchester), - магнітний диск, основа якого виконана з твердого матеріалу.
Завантаження операційної системи Заванта́ження операці́йної систе́ми (англ. booting) - це багатокроковий процес запуску комп'ютера. Заванта́жувач операційної системи (англ. bootloader) - це програма, що виконує завантаження операційної системи.

• часті «зависання» і збої в роботі комп'ютера;

• припинення чи роботи неправильну роботу раніше що успішно функціонували програм;

• збільшення кількості файлів на диску;

• зміна розмірів файлів;

• періодична поява на екрані монітора недоречних повідомлень;

• зменшення обсягу вільної оперативної пам'яті;

• помітне зростання часу доступу до твердого диска;

Час доступу - затримка (латентність) в електронній системі між запитом до системи та моментом, коли доступ завершується або повертаються запитувані дані.

• зміна дати і часу створення файлів;

• руйнування файлової структури (зникнення файлів, перекручування каталогів і ін.);

• загоряння сигнальної лампочки дисковода, коли до нього немає звертання, і ін.
Треба помітити, що названі симптоми необов'язково викликаються комп'ютерними вірусами, вони можуть бути наслідком інших причин, тому комп'ютер варто періодично діагностувати.
У багатьох країнах діють законодавчі заходи для боротьбі з комп'ютерними злочинами і злочинними діями, розробляються антивірусні програмні засоби, однак кількість нових програмних вірусів зростає. Обличчя, що використовують свої знання і досвід для несанкціонованого доступу до інформаційних і обчислювальних ресурсів, до одержання конфіденційної і секретної інформації, до здійснення шкідливих дій, називають хакерами.

Обчи́слювальні ресу́рси - можливості, забезпечувані компонентами обчислювальної системи, що витрачаються (зайняті) в процесі її роботи.
Несанкціоно́ваний до́ступ до інформа́ції - доступ до інформації з порушенням посадових повноважень співробітника, доступ до закритої для публічного доступу інформації з боку осіб, котрі не мають дозволу на доступ до цієї інформації.

Діяльність хакерів найчастіше буває соціально небезпечної. У червні 1987 р. спецслужбами ФРН був арештований М. Шпеер, «взломавший» комп'ютерну систему військової бази в Алабамі, що зберігала зведення про боєздатність ракет великої дальності, інформаційну мережу ЦРУ, банк даних Пентагона й інших державних установ. У листопаду 1988 р. аспірант факультету інформатики Корнелського університету (США) Р.Моррис запустив у мережу Інтернет вірус-хробак, названий згодом «вірусом Морриса». Протягом декількох годин програма заразила близько 6000 ЕОМ, у тому числі військової мережі Міністерства оборони США, що працювали під керуванням операційної системи UNIX.
Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.
Покарання за це діяння в суді було зм'якшено тими доводами, що програма-вірус створювалася для перевірки захисту комп'ютерів, і небажані наслідки виникли через технічну помилку, допущеної автором програми.
У травні 2000 р. вірус за назвою «I love you» (Я тебе люблю), написаний студентом з Філіппін і розповсюджений по електронній пошті, вразив 3,1 млн персональних комп'ютерів у США і країнах Європи. Збиток від цієї витівки для фірм, по оцінках фахівців, склав 8,7 млрд дол., а також приніс масу неприємностей простим користувачам. Зараженими виявилися навіть комп'ютерні системи британського парламенту й американського конгресу.

За даними фахівців в області комп'ютерної економіки, у 2002 р. збиток від комп'ютерних вірусів великого бізнесу (компаній, що входять у список Fortune 500) склав 14,5 млрд дол.

Великий бізнес (англ. big business) - бізнес, що заснований на корпоративній формі власності. Корпорації існують, як незалежні юридичні суб'єкти, відповідальність акціонерів за зобов'язанням фірми, за правовими претензіями до неї обмежуються їх внесеними грошовими коштами.
Реальні ж збитки з урахуванням інших компаній, державних структур і приватних осіб значно вище.


За більш деталізованою схемою класифікації комп'ютерних зловмисників поділяють на хакерів (hacker), кракерів (cracker) і фрикерів (phracer).
Дії хакерів, чи комп'ютерних хуліганів, можуть наносити істотна шкода власникам комп'ютерів і власникам (творцям) інформаційних ресурсів, тому що приводять до простоїв комп'ютерів, необхідності відновлення зіпсованих даних або до дискредитації юридичних чи фізичних осіб, наприклад, шляхом перекручування інформації на електронних дошках чи оголошень на Web-серверах в Інтернету.
Значна́ шко́да - шкода, об'єм якої в даних умовах перевищує поріг терпимості (бездіяльності) суспільства і держави.
Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
Мотиви дій комп'ютерних зловмисників усілякі: прагнення до фінансових придбань; бажання нашкодити і помститися керівництву організації, з якої по тим чи іншим причинам звільнився співробітник; психологічні риси людини (заздрість, марнославство, бажання виявити свою технічну перевагу над іншими, просто хуліганство й ін.).
Основними шляхами зараження комп'ютерів вірусами є знімні диски (дискети і CD-ROM) і комп'ютерні мережі. Зараження твердого диска комп'ютера може відбутися при завантаженні комп'ютера з дискети, що містить вірус. Для посилення безпеки необхідно звертати увага на те, як і відкіля отримана програма (із сумнівного джерела, чи мається наявність сертифіката, чи експлуатувалася раніш і т.д.). Однак головна причина зараження комп'ютерів вірусами - відсутність в операційних системах ефективних засобів захисту інформації від несанкціонованого доступу.
Зáхист інформáції (англ. Data protection) - сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації.

За даними спеціальної літератури, у світовій практиці було зареєстровано близько 70 тис. комп'ютерних вірусів, і щотижня з'являються нові віруси.


  1. Поняття комп’ютерного вірусу.


Комп'ютерний вірус — це спеціальна програма, Здатна мимовільно приєднуватися до інших програм і при запуску останніх виконувати різні небажані дії: псування файлів і каталогів; перекручування результатів обчислень; засмічення або стирання пам'яті; створення перешкод у роботі комп'ютера.
Наявність вірусів проявляється в різних ситуаціях.



  1. Деякі програми перестають працювати або починають працювати некоректно. 

  2. На екран виводяться сторонні повідомлення, сигнали й інші ефекти. 

  3. Робота комп'ютера істотно вповільнюється.

  4. Структура деяких файлів виявляється зіпсованою. 


Є кілька ознак класифікації існуючих вірусів:



  • по середовищу існування; 

  • по області ураження; 

  • по особливості алгоритму; 

  • по способу зараження; 

  • по деструктивним можливостям. 


По середовищу перебування розрізняють файлові, завантажувальні, макро- і мережні віруси. 

Файлові віруси — найпоширеніший тип вірусів. Ці віруси впроваджуються у виконувані файли, створюють файли-супутники (companion-віруси) або використовують особливості організації файлової системи ( link-віруси).
Виконуваний файл - це файл який містить зрозумілі комп'ютеру спеціальні інструкції і може бути виконаний (безпосередньо або через командний інтерпретатор операційної системи) як комп'ютерна програма.
 

Завантажувальні віруси записують себе в завантажувальний сектор диска або в сектор системного завантажника жорсткого диска. Починають роботу при завантаженні комп'ютера й звичайно стають резидентними.

Макровіруси заражають файли широко використовуваних пакетів обробки даних. Ці віруси являють собою програми, написані на вбудованих в ці пакети мовах програмування.
Сектор (англ. sector) - ділянка доріжки магнітного диску, що є мінімальною фізично адресованою одиницею пам'яті. Першим фізичним сектором на жорсткому диску або іншому пристрої зберігання інформації, що розбивається на логічні диски (розділи), є головний завантажувальний запис.
Обро́бка да́них - систематична цілеспрямована послідовність дій над даними. Обробка даних містить в собі множину різних операцій.
Фа́йлова систе́ма - спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.
Мо́ва програмува́ння (англ. Programming language) - це штучна мова, створена для передачі команд машинам, зокрема комп'ютерам. Мови програмування використовуються для створення програм, котрі контролюють поведінку машин, та запису алгоритмів.
Найбільше поширення одержали макровіруси для додатків Microsoft Office.
Microsoft Office - офісний пакет, створений корпорацією Microsoft для операційних систем Microsoft Windows, Apple Mac OS X і Apple iOS (на iPad). До складу цього пакету входить програмне забезпечення для роботи з різними типами документів: текстами, електронними таблицями, презентаціями, базами даних тощо.
 


Мережні віруси використовують для свого поширення протоколи або команди комп'ютерних мереж і електронної пошти. Основним принципом роботи мережного вірусу є можливість самостійно передати свій код на вилучений сервер або робочу станцію. Повноцінні комп'ютерні віруси при цьому мають можливість запускати на ввіддаленому комп'ютері свій код на виконання. 

На практиці існують різноманітні сполучення вірусів - наприклад, файлово-завантажувальні віруси, що заражають як файли, так і завантажувальні сектори дисків, або мережні макровіруси, які заражають редагуємі документы, що, і розсилають свої копії по електронній пошті. 

Як правило, кожний вірус заражає файли однієї або декількох ОС. Багато завантажувальних вірусів також орієнтовані на конкретні формати розташування системних даних у завантажувальних секторах дисків. По особливостях алгоритму виділяють резидентні віруси, стелс-віруси, поліморфні й ін. Резидентні віруси здатні залишати свої копії в ОП, перехоплюючи обробку подій (наприклад, звертання до файлів або дисків) і викликають при цьому процедури зараження об'єктів (файлів або секторів). Ці віруси активні в пам'яті не тільки в момент роботи зараженої програми, але й після. Резидентні копії таких вірусів життєздатні до перезавантаження ОС, навіть якщо на диску знищені всі заражені файли. Якщо резидентний вірус є також завантажувальним і активізується при завантаженні ОС, то навіть форматування диска при наявності в пам'яті цього вірусу його не видаляє. 

До різновиду резидентних вірусів варто віднести також макровіруси, оскільки вони постійно присутні в пам'яті комп'ютера під час роботи зараженого редактору. 

Стелс-Алгоритми дозволяють вірусам повністю або частково сховати свою присутність. Найпоширенішим стелс-алгоритмом є перехоплення запитів ОС на читання/запис заражених об'єктів. Стелс-Віруси при цьому або тимчасово лікують ці об'єкти, або підставляють замість себе незаражені ділянки інформації. Частково до стелс-вірусів відносять невелику групу макровірусів, що зберігають свій основний код не в макросах, а в інших областях документа - у його змінні або в Auto-text. 

Поліморфність (самошифрування) використовується для ускладнення процедури виявлення вірусу. Поліморфні віруси - це віруси, що виявляються важко, що не мають постійної ділянки коду. У загальному випадку два зразки того самого вірусу не мають збігів. Це досягається шифруванням основного тіла вірусу й модифікаціями програми-розшифровувача. 

При створенні вірусів часто використовуються нестандартні прийоми. Їхнє застосування повинне максимально утруднити виявлення й видалення вірусу. 

По способу зараження розрізняють троянські програми, утиліти схованого адміністрування, Intended-Віруси й т.
Троянські програми, трояни, троянці (англ. Trojan Horses, Trojans) - різновид шкідницького програмного забезпечення, яке не здатне поширюватися самостійно (відтворювати себе) на відміну від вірусів та хробаків, тому розповсюджується людьми.
буд. 


Троянські програми одержали свою назву за аналогією із троянським конем. Призначення цих програм - імітація яких-небудь корисних програм, нових версій популярних утиліт або доповнень до них. При їхньому записі користувачем на свій комп'ютер троянські програми активізуються й виконують небажані дії. 

Різновидом троянських програм є утиліти схованого адміністрування(backdoor). По своїй функціональності й інтерфейсу вони багато в чому нагадують системи адміністрування комп'ютерів у мережі, розроблювальні й розповсюджувані різними фірмами - виробниками програмних продуктів.
Застосунок, застосовна програма, прикладна програма (англ. application, application software; пол. aplikacja; рос. приложение, прикладная программа) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.
При інсталяції ці утиліти самостійно встановлюють на комп'ютері систему схованого мережного керування. У результаті виникає можливість схованого керування цим комп'ютером. Реалізуючи закладені алгоритми, утиліти без відома користувача приймають, запускають або відсилають файли, знищують інформацію, Перезагружають комп'ютер і т.д. Можливий використання цих утиліт для виявлення й передачі паролів і іншої конфіденційної інформації, запуску вірусів, знищення даних.
Конфіденці́йна інформ́ація - інформація про фізичну особу (персональні дані) або юридичну особу, доступ та поширення якої можливі лише за згодою її власників (тобто тих, кого ця інформація безпосередньо стосується) та на тих умовах, які вони вкажуть.
 


До Intended-Вірусів відносяться програми, які не здатні розмножуватися через існуючі в них помилки. До цього класу також можна віднести віруси, які розмножуються тільки один раз. Заразивши який-небудь файл, вонивтрачають здатність до подальшого розмноження через нього. 

По деструктивним можливостям віруси розділяють на: 



  1. безпечні, вплив яких обмежується зменшенням вільної пам'яті надиску, уповільненням роботи комп'ютера, графічним і звуковим ефектами

  2. небезпечні, які потенційно можуть привести до порушень у структурі файлів і збоям у роботі комп'ютера; 

  3. дуже небезпечні, в алгоритм яких спеціально закладені процедури знищення даних і можливість забезпечувати швидке зношування частин, що рухаються, механізмівшляхом уведення в резонанс і руйнування голівок читання/запису деяких ЖД. 


Для боротьби з вірусами існують програми, які можна розбити на основні групи: монітори, детектори, доктори, ревізори й вакцини. 

Програми-Монітори (програми-фільтри) розташовуються резидентно в ОП комп'ютера, перехоплюють і повідомляють користувача про системні події в ОС, які використовуються вірусами для розмноження й завдання збитків. Користувач має можливість дозволити або заборонити виконання цих подій. До переваги таких програм відноситься можливість виявлення невідомих вірусів. Використання програм-фільтрів дозволяє виявляти віруси на ранній стадії зараження комп'ютера. Недоліками програм є неможливість відстеження вірусів, що звертаються безпосередньо до BIOS, а також завантажувальних вірусів, що активізуються до запуску антивірусу при завантаженні DOS, і часта видача запитів на виконання операцій. 

Програми-Детектори перевіряють, чи є у файлах і на дисках специфічна для даного вірусу комбінація байтів. При її виявленні виводиться відповідне повідомлення. Недолік - можливість захисту тільки від відомих вірусів. 

Програми-Доктори відновлюють заражені програми шляхом видалення з них тіла вірусу. Звичайно ці програми розраховані на конкретні типи вірусів і засновані на порівнянні послідовності кодів, що знаходяться в тілі вірусу, з кодами програм, що перевіряються. Програми-Доктори необхідно періодично обновляти з метою одержання нових версій, що виявляють нові види вірусів. 

Програми-Ревізори аналізують зміни стану файлів і системних областей диска.Перевіряють стан завантажувального сектора й таблиці FAT;
Се́ктор заванта́ження, завантажувальний сектор, бут-сектор (від англ. boot sector) або блок завантаження, завантажувальний блок (від англ. boot block) - ділянка на твердому диску, дискеті, оптичному диску або іншому пристрої зберігання даних, де міститься машинний код, що завантажується в ОЗП вбудованою в комп'ютерну систему прошивкою.
довжину, атрибути й час створення файлів; контрольну суму кодів. Користувачеві повідомляється про виявлення невідповідностей. 


Програми-Вакцини модифікують програми й диски так, що це не відбивається на роботі програм, але вірус, від якого робиться вакцинація, вважає програми або диски вже зараженими. Існуючі антивірусні програми в основному відносяться до класу гібридних ( детектори-доктора, доктори-ревізори та ін.).
Антивірусна програма (антивірус) - спеціалізована програма для знаходження комп'ютерних вірусів, а також небажаних (шкідливих) програм загалом та відновлення заражених (модифікованих) такими програмами файлів, а також для профілактики - запобігання зараження (модифікації) файлів чи операційної системи шкідливим кодом.
 


Найбільше поширення одержали антивірусні програми Лабораторії Касперского ( Anti-IViralToolkitPro) і Діалогнаука (Adinf, Dr.Web). Антивірусний пакет AntiViral Toolkit Pro (AVP) включає AVP Сканер, резидентний сторож AVP Монітор, програму адміністрування встановлених компонентів. Центр керування й ряд інших. AVP Сканер крім традиційної перевірки виконуваних файлів і файлів документів обробляє бази даних електронної пошти. Використання сканера дозволяє виявити віруси в упакованих і архівіруваних файлах (не захищених паролями). Виявляє та видаляє макровіруси, поліморфні, стілс-віруси, троянські, а також раніше невідомі віруси. Це досягається, наприклад, за рахунок використання евристичних аналізаторів. Такі аналізатори моделюють роботу процесора й виконують аналіз дій діагностуємого файлу. Залежно від цих дій і приймається рішення про наявність вірусу. 

Монітор контролює типові шляхи проникнення вірусу, наприклад операції звертання до файлів і секторів. 

AVP Центр керування - сервісна оболонка, призначена для установки часу запуску сканера, автоматичного відновлення компонент пакета й ін. 

При зараженні або при підозрі на зараження комп'ютера вірусом необхідно: 



  1. оцінити ситуацію й не вживати дій, що приводять до втрати інформації; 

  2. перезавантажити ОС комп'ютера. При цьому використовувати спеціальну, заздалегідь створену й захищену від запису системну дискету. У результаті буде відвернена активізація завантажувальних і резидентних вірусів з жорсткого диска комп'ютера; 

  3. запустити наявні антивірусні програми, поки не будуть виявлені й вилучені всі віруси. У випадку неможливості видалити вірус і при наявності у файлі коштовної інформації зробити архівування файлу й почекати виходу нової версії антивірусу. Після закінчення перезавантажити комп'ютер. 


Скачати 121.73 Kb.

  • Проблема зараження комп’ютерними вірусами. Масове використання ПК у мережному режимі, включаючи вихід у глобальну мережу Інтернет
  • Норберт Вінер
  • Поняття комп’ютерного вірусу. Компютерний вірус
  • Є кілька ознак класифікації існуючих вірусів
  • Файлові віруси
  • Завантажувальні віруси
  • Макровіруси
  • Мережні віруси
  • Стелс-Алгоритми
  • Поліморфність
  • По деструктивним можливостям віруси розділяють на
  • При зараженні або при підозрі на зараження компютера вірусом необхідно