Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Азотний обмін у рослинах

Скачати 49.33 Kb.

Азотний обмін у рослинах




Скачати 49.33 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір49.33 Kb.
ТипІнструктивно методичні матеріали

Інструктивно-методичні матеріали до практичних (семінарських) занять з курсу

Спецпрактикум з фізіології та біохімії рослин”

(спеціалісти, магістри)

Тема: Азотний обмін у рослинах

Мета – розуміння фізіологічних уявлень про функціональну організацію і інтеграцію метаболічних і транспортних процесів на клітинному, тканининному, органному і організменному рівнях в рослинах, спрямованих на засвоєння мінерального азоту

Заняття 1

1. Розібрати наступні питання за темою Відновлення азоту

- Компартментація нітратів:

Надати характеристику нерівномірності розподілу поглинутих нітратів у просторі рослинної клітини. Охарактеризувати активний і запасний компартменти нітратів.

- Локалізація нітратвідновлюючих ферментів

Описати у формулах процес ферментативного відновлення нітрата до амміака. Охарактеризувати ферменти нітрат- і нітритредуктазу, їх локалізацію в рослинній клітині.



  1. Розібрати метод визначення активності нітратредуктази

Хід роботи. Наважку рослинного матеріалу розтирають з 1 мл 1% розчину азотнокислого калію і 1 мл 5% розчину глюкози. Проби витримують у вакуум-ексикаторі при температурі 300С протягом 24 год. Потім переносять у мірні колби, доводять водою до 50 мл і фільтрують через щільний фільтр. Випаровують 10 мл витяжки у фарфоровій чашці на водяній бані. До сухого залишку доливають 1 мл дисульфофенолової кислоти, а через 10 хв 10 мл безамміачної води. Потім нейтралізують 10% розчином гідроксиду натрію до появи темного забарвлення, що свідчить про наявність нітратів.
Гідроксид натрію Гідрокси́д на́трію, натрій гідроксид - неорганічна сполука, гідроксид складу NaOH. Являє собою білі, непрозорі та дуже гігроскопічні кристали. Речовина добре розчинна у воді; при з'єднанні з водою виділяється велика кількість тепла.
Забарвлений розчин доводять до 50 мл безамміачною водою. Визначають оптичну густину при 440 нм в 1 см кюветі. Активність нітратредуктази знаходять за калібрувальною прямою, побудованій по чистому азотнокислому калію. Для цього 0.1631 г нітрату калія розчиняють в 1 мл бідистильваній воді, 100 мл маточного розчину доводять до 1л бідистилюваною водою (робочий розчин). В 1 мл робочого розчину міститься 0.01 мг нітрату калія. Цей розчин розміщують у фарфорові чашки по 1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18 і 20 мл. Вміст випаровують на водяній бані до абсолютно сухого стану. До сухого залишку додають 1 мл дисульфофенолової кислоти. Через 10 хв доливають 10 мл безамміачної води і нейтралізують 10% розчином лугу. Після появи темного забарвлення розчин доводять до 50 мл і визначають оптичну густину при 440 нм.

Завдання: - побудувати калібрувальну криву, якщо оптична густина в пробах мала такі значення: 0.025, 0.050, 0.077, 0.096, 0.125, 0.153, 0.178, 0.201, 0.233, 0.269, 0.298;

  • визначити активність нітратредуктази, якщо оптична густина в дослідних пробах мала такі значення: 1. 0.155; 2. 0.177; 3. 0.213.

Формула, за якої визначається активність ферменту:

А = D440 . k . розведення,

m наважки . t . V аліквоти

де D440, оптична густина при 440 нм, k – коефіцієнт, який дорівнює 0.35, розведення дослідної проби (1 : 4), m наважки – маса рослинної наважки (0.2 г),
V аліквоти - об'єм розчину в мл.

Активність ферменту виражається в мг NO3-, відновленого за добу


Заняття 2. Асиміляція амонію

Розібрати такі теоретичні питання:

1. „Процес включення аммонія в глутамат”

Описати дві послідовні реакції включення аммонію в глутамат. Кофактори, необхідні для цього процесу. Охарактеризувати фермент глутамінсинтетазу (ГС) . Охарактеризувати фермент глутаміноксиглута-ратамінотрансферазу (ГОГАТ). Охарактеризувати фермент глутамат-дегідрогеназу (ГДГ). За яких умов ГДГ не може функціонувати в клітині? Описати, в яких формах азот може поступати в рослину. Які амінокислоти утворюються в результаті асиміляції аммоні.?

2. Зв'язок реакцій асиміляції СО2 з обміном азотмістких сполук в листях рослин

Охарактеризувати форми амінування кетопопередників амінокислот:


2-оксоглутарат, щавелевооцтова і фумарова кислоти, піруват. Охарактеризувати стадії азотного обміну в хлоропластах, мітохондріях, цитозолі. Ферментні системи, відповідальні за вторинні перетворення амінокислот у хлоропластах. Реакції трансамінування в мітохондріях. Сучасні методи визначення ферментів азотного обміну.
Заняття 3.

Розібрати наступні питання до теми „Азотний обмін у проростаючому насінні”



Основні фізіологічні процеси при проростанні насіння. Синтез білку та його залежність від різних факторів. Етапи утилізації білків при проростанні насіння. Ферменти гідролізу білків у проростаючому насінні (протеази). Внутрішньоклітинні структурні зміни в запасаючих органах і зародку насіння. Процес розпаду білка в різних частинах насіння на прикладі ячменю, пшениці, кукурудзи. Процеси мобілізації запасів насіння і розвиток активності ферментів, які забезпечують їх гідроліз. Процеси регуляції деградації білків у проростаючому насінні.

Відповісти на запитання. Як здійснюється синтез білку? Із яких етапів складається цей процес? Які умови впливають на синтез білка?
Біоси́нтез (або просто синтез) білкі́в - процес, за допомогою якого клітини будують білки. Термін іноді використовується для посилання виключно на процес трансляції, але частіше означає багатокроковий процес, що включає біосинтез амінокислот, транскрипцію, процесинг (включаючи сплайсинг), трансляцію та посттрансляційну модифікацію білків.
З якими функціями рослинного організма пов'язан синтез білку і чому? Як здійснюється розпад білку? На які етапи поділяють цей процес? Яка речовина є кінцевим продуктом розпаду білка? Які фактори прискорюють цей процес ? Назвіть механізми, які попереджають накопичення вільного амміака в рослинах. Яку фізіологічну роль відіграють аміди? Описати цикл Прянишникова.
Література:


  1. Измайлов С.Ф. Азотный обмен в растениях. . – М.: Наука, 1986. –
    320 с.

  2. Кузнецов В.В., Дмитриева Г.А. Физиология растений. – М.: Высшая школа, 2006. – 742 с.

  3. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.
    Фізіоло́гія росли́н - наука, що вивчає всі процеси діяльності та функції рослинного організму, їх взаємозв'язки та зв'язки з навколишнім оточенням.
    : Фітосоціоцентр, 2001. – 392 с.



Підготувати наступні теми аналітичних оглядів:

  1. Зародковий шлях і стовбурові клітини у вищих рослин (Бурда В.
    Стовбурові клітини, також відомі як штамові клітини - це первинні клітини, що зустрічаються в усіх багатоклітинних організмах. Ці клітини можуть самовідновлюватися шляхом поділу клітини, а також можуть диференціюватися в досить велику кількість спеціалізованих типів клітин.
    Рослини Зеле́ні росли́ни - царство живих організмів. Назва була запропонована у 1981 році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу.
    )

  2. Роль білків у загальній стратегії адаптації рослин до стресів
    (Вакуліна К.)

  3. Вуглеводний обмін рослин в умовах промислового міста (Самко О.)

  4. Електрофоретичні методи дослідження рослинних білків (Свергун О.)

  5. Інгібітори протеїназ рослин та методи їх виділення і очищення (Шленськова М.)

  6. Вплив шкідливих речовин атмосфери на фізіолого-біохімічні процеси деревних рослин (Богомаз А.)

  7. Стресові білки рослин (Садоха О.)

  8. Роль ферментативних і неферментативних систем захисту рослинних клітин від несприятливих умов середовища (Раковець О.).

  9. Обмін речовин у проростаючому насінні (Варданян С.)

  10. Рослинні аквапорини (Бабоченко О.)

  11. Хроматографічні методи визначення фракційного складу білкових речовин у рослинах (Халізова А.
    Білки Білки́ - складні високомолекулярні природні органічні речовини, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками. В однині (білок) термін найчастіше використовують для посилання на білок як речовину, коли неважливий її конкретний склад, та на окремі молекули або типи білків, у множині (білки) - для посилання на певну кількість білків, коли точний склад важливий.
    )

  12. Методи імуноаналізу рослин (Вакуліна К.)

  13. Біохімічні методи визначення життєздатності насіння
    (Свергун О.)

  14. Сучасні методи кількісної оцінки білків (Раковець О.)

  15. Білкові маркери у вирішенні проблем селекції і насінництва (Богомаз А.)

  16. Дія дефіциту води та посухостійкість (Бабоченко О.)

  17. Вплив сумісної дії різних факторів середовища на цитофізіологічні процеси в рослинах (Садоха О.)

  18. Вплив важких металів на структурну організацію меристеми (Бурда В.
    Екологі́чні фа́ктори, екологічні чинники або фа́ктори середо́вища - сукупність усіх чинників середовища (температура, вологість, світло, гравітація, субстрат, живі організми тощо), що діють на живий організм або надорганізмову систему (моноцен, демоцен, плейоцен, біом, біосфера).
    Важкі метали - нечітко визначена група елементів з металічними властивостями, що зазвичай включає перехідні метали, деякі металоїди, лантаноїди і актиноїди. Історично було запропоновано багато визначень цього терміну, деякі засновані на густині, інші на атомному номері або атомній масі, ще інші на хімічних властивостях або токсичності.
    )

  19. Механізми стійкості рослин до важких металів (Самко О.)

  20. Фізіологічні механізми адаптації рослин до гербіцидів (Шденськова М.)

  21. Фізіологічні і молекулярні механізми адаптації рослин до низьких температур (Халізова А.)

  22. Вплив гіпоксії на фізіолого-біохімічні процеси коренів рослин (Варданян С.)


Скачати 49.33 Kb.

  • Тема: Азотний обмін у рослинах Мета
  • Заняття 2. Асиміляція амонію
  • Фізіологія рослин
  • Підготувати наступні теми аналітичних оглядів: Зародковий шлях і стовбурові клітини у вищих рослин