Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Базовий компонент дошкільної освіти україни

Базовий компонент дошкільної освіти україни




Сторінка1/7
Дата конвертації02.05.2017
Розмір1 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ПРЕАМБУЛА

Становлення України як демократичної держави, її перехід до інформаційного суспільства, входження в єдиний європейський простір зумовлюють прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи дошкільної освіти, актуалізують необхідність впровадження в педагогічну практику компетентнісного підходу.

Демокра́тія - політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).
В умовах глобалізаційних змін на часі модернізація змісту дошкільної освіти, гуманізація її цілей та принципів, переорієнтація на розвиток особистості як основний ресурс, що визначає поступальний рух суспільства.

Компетентність передбачає сформованість у дитини дошкільного віку системи елементарних, проте науково обґрунтованих знань про себе та оточуючий світ; системи моральних цінностей;

Мора́льні ці́нності - моральні зразки, поняття, вимоги, що дають можливість людині оцінювати життя та орієнтувати себе в ньому.
вміння адекватно реагувати на події, виявляти гнучкість, застосовувати інформацію, одержану в спеціально організованій дорослим навчальній діяльності, в реальних життєвих ситуаціях, домагатися успіху. Життєво компетентний, досвідчений дошкільник поводиться самостійно й конструктивно в усіх основних сферах життєдіяльності – “Природа” (природнича компетентність), “Культура” (загальнокультурна компетентність), “Люди” (соціальна компетентність), “Я Сам” (компетентність щодо себе). Їх збалансованість – запорука повноцінного буття, життєздатності, життєвого успіху зростаючої особистості.

Компетентність виступає інтегральним утворенням, що орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття нею у подальшому спеціальних знань та умінь. У центрі уваги педагога мають бути магістральні напрями розвитку – формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості, морально-духовного та фізичного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації. Не “запрограмованість”, а всіляке сприяння розвитку індивідуальності дитини, наближення освітніх завдань до життєвих реалій мають бути в основі діяльності педагога. Це сприятиме появі в дошкільному дитинстві новоутворень свідомості, які виступають основою розвитку особистості, допоможуть у подальшому в освоєнні світу.

Дошкільна освіта, як перша самоцінна ланка, має гнучко реагувати на життєві реалії, відповідати соціальним запитам, оснащувати дитину необхідною якісною інформацією, формувати здатність протистояти руйнівним зовнішнім впливам, допомагати реалізувати свій природний потенціал. Орієнтація на фундаментальні загальнолюдські й національні цінності, переосмислення виховних і навчальних завдань, модернізація змісту та освітніх технологій – пріоритетні напрями оновлення системи дошкільної освіти, що базується на закономірностях розвитку соціального, інформаційного й освітнього просторів, багатовимірності взаємодії дошкільника з оточуючим світом.

Актуальність оновлення державного стандарту дошкільної освіти визначається соціальною затребуваністю підвищення якості освіти; зміною знаннєвої орієнтації на особистісну, ціннісну; переорієнтацією з культури корисності на культуру гідності, як основу формування в дитини цілісного образу світу, здатності до відповідального самовизначення, компетентної поведінки, свідомого ставлення до свого здоров’я, життя.


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ключовою фігурою дошкільної освіти має стати дитина з самоцінністю її буття, індивідуальністю, творчим самовираженням. Тому зміст виховання й навчання сучасного дошкільника повинен бути культуротворчим, а технології – особистісно розвивальними. Ці ідеї покладені в основу Базового компонента дошкільної освіти України – державного стандарту, яким визначено вимоги до розвиненості, вихованості та навченості дитини дошкільного віку, та умов, за яких вони досягаються.

Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, інших нормативних актів у галузі дошкільної освіти.

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
Права дитини Права́ дити́ни - система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»).
Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.

Основними засадами Базового компонента є:

- визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

- збереження дитячої субкультури;

- створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

- пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення;

- повага до дитячого “Я”, врахування індивідуальної історії розвитку та особистого досвіду дошкільника;

- різнобічний, комплексний підхід до розвитку дитини, збалансованість фондів “можу” (знань, умінь, навичок) і “хочу” (бажань, інтересів, намірів);

- надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, плекання уміння дитини узгоджувати особисті інтереси з колективними;

- формування наукової картини світу, основ світогляду;

Науко́ва карти́на сві́ту (одне з основоположних понять в природознавстві) - особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що включає в себе як складові частини загальнонаукову картину світу і картини світу окремих наук (фізична картина світу, біологічна картина світу, геологічна картина світу). Картини світу окремих наук, у свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції - певні способи розуміння і трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують у кожній окремій науці.

- прищеплення навичок практичного життя, формування елементарної компетентності дошкільника у сферах життєдіяльності “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я Сам”;

- відмова від жорсткої регламентації буття дошкільника та педагогічної діяльності вихователя, надання суб’єктам освітнього процесу права на відповідальне самовизначення;

- забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти в реалізації особистісно - орієнтованої моделі.

Базовий компонент дошкільної освіти України реалізується через Державну базову програму (інваріантну складову), що затверджується МОН України, та інші програми, що відображають специфіку, культуру й традиції певної місцевості або поглиблюють, деталізують напрям(и) освітньої роботи, розкривають особливості виховання і навчання різних категорій та вікових груп дітей, а також через навчально-методичне забезпечення дошкільної освіти.


ЗМІСТ І СТРУКТУРА

Базовий компонент передбачає оволодіння змістом дошкільної освіти протягом всього періоду дошкільного дитинства. Всі вікові сходинки відіграють особливу роль в особистісному розвитку за умови повної реалізації дитиною своїх потенційних можливостей на попередньому віковому етапі.

Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти України вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та власного «Я» є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу дошкільних навчальних закладів, незалежно від підпорядкування, типу та форми власності.

Вла́сність - результат привласнення[Джерело?], тобто ставлення людей до певних речей, як до своїх.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

В основу структурування Базового компонента покладено сфери життєдіяльності, субсфери, як їх складові частини, змістові лінії, що визначають основні напрями освітньої роботи, та очікувані результати. Кожною субсферою визначено певний обсяг знань, умінь, навичок, звичок, якостей, ставлень дошкільника, яким засвідчується оптимальна для віку міра його компетентності.

Сфера “Природа” складається із субсфер: “Земля” та “Всесвіт”. Вміщені в ній матеріали спрямовані на формування у дошкільника елементарної природничої компетентності, основ наукового світогляду, уявлення про цілісність Всесвіту та взаємозв’язки й взаємозалежності в ньому, відчуття причетності до природи, відповідальності за свою діяльність в ній, навичок екологічно доцільної поведінки.

Наукове знання - система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку.

Сфера “Культура” поділяється на субсфери: “Предметний світ”, “Світ гри”, “Світ мистецтва”. Вона покликана долучити дитину дошкільного віку до вироблених людством цінностей, ознайомити її з надбаннями національної та світової культури, увести в світ практичної та духовної діяльності людей, навчити отримувати задоволення від власної активності, розвинути творчі здібності й естетичне ставлення до життя.

До сфери “Люди” входять субсфери: “Близьке соціальне оточення” та “Далеке соціальне довкілля”. Метою є виховання соціально компетентного дошкільника, формування в нього уміння диференціювати людей за різними ознаками, налагоджувати гармонійні стосунки, враховувати особливості та інтереси дорослих та однолітків, толерантно ставитися до людей різної національності, віку, соціального статусу.

Соціальний статус - досить чітко визначене положення індивіда в соціальній ієрархії групи або групи у взаємостосунках з іншими групами.

Сфера “Я Сам” складається з субсфер: “Я-фізичне”, “Я-психічне” та “Я-соціальне”. Вона актуалізує важливість сприйняття дитиною життя як радісного пізнання світу та власного “Я”, орієнтує на виховання свідомого ставлення до себе; заохочує прагнення бути активним суб’єктом життєдіяльності, стимулює соціально прийнятні й доцільні форми самовираження, формування позитивного Я-образу, самоповаги, елементарного самоконтролю та саморегуляції поведінки.

З огляду на “обслуговуючий” характер мовленнєвої й логіко-математичної діяльності дошкільника, інтегрованість в усі сфери життєдіяльності (“Природа”, “Культура”, “Люди” і “Я Сам”) та з огляду на їх важливість для майбутнього шкільного навчання, змістові лінії та результати освітньої роботи виведено в окремий розділ “Компетентність дошкільника у мовленнєвій та логіко-математичній діяльності”. Він складається з двох підрозділів: “Компетентність у мовленнєвій діяльності“ та “Компетентність у логіко-математичній діяльності “.

Компетентність у мовленнєвій діяльності виступає інтегрованою характеристикою дошкільника як особистості й передбачає сформованість мовної (інструментальної) та мовленнєвої (змістовно-комунікативної) компетентності. Мовна компетентність складається з фонематичних, лексичних та граматичних умінь а мовленнєва з умінь розуміти мовлення інших, логічно вибудовувати власні висловлювання, обмінюватися важливою інформацією з партнером, виявляти комунікативні здібності, культурно самовиражатися, емоційно забарвлювати та інтонувати власне мовлення.

Компетентність у логіко-математичній діяльності засвідчується певною зрілістю розумової діяльності дитини дошкільного віку, її здатністю розмірковувати, аналізувати, порівнювати, робити певні узагальнення, обчислювати, класифікувати, упорядковувати висловлювання, висувати елементарні гіпотези тощо.

Розум Розум (лат. ratio; грец. νους) - сукупність пізнавальних та аналітичних здібностей людини, завдяки яким формується інтелект особистості. Не існує загальноприйнятого визначення, що саме є розумом, тому що у релігійних, філософських і наукових текстах це поняття сприймається по різному, і у кожній з цих галузей існує довга традиція того чи іншого використання.

Перераховані компетентності у своїй єдності засвідчують життєву компетентність як особистісний інтеграл, виступають гарантом життєздатності дошкільника, його життєвого успіху, повноцінної реалізації свого природного потенціалу.



СФЕРА “ПРИРОДА”
Матеріали сфери “Природа” містять доступні дітям дошкільного віку сучасні наукові знання про природу планети Земля та оточуючого Всесвіту. Вони спрямовані на формування основ природничої компетентності, виховання доступного віку реалістичного бачення сучасної картини світу Природи, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального ставлення до природного довкілля.

Природнича освіченість передбачає уявлення дітей про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ у природі, причинно-наслідкові зв’язки в природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.
Твари́ни (лат. Animalia або лат. Metazoa) - царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись.
Ціннісне ставлення дошкільника до природи виявляється, насамперед, в його природодоцільній поведінці: свідоме, виважене ставлення до рослин і тварин, готовність включатися в практичну діяльність зі створення та збереження умов, необхідних для життєдіяльності представників рослинного і тваринного світу, дотримування правил природокористування.

Сфера „Природа” складається з двох субсфер. У субсфері “Земля” вміщено матеріали щодо будови планети Земля, природних явищ, різних форм життя та природодоцільної життєдіяльності людини.

Фа́уна (новолат. fauna, від лат. Fauna - богиня лісів і полів, заступниця стад тварин) - історично сформована сукупність видів тварин, що живуть у певній області та входять до всіх її біогеоценозів.
Природне явище - сукупність процесів матеріально-інформаційного перетворення у природі, обумовлених загальними причинами.
У субсфері “Всесвіт” дитині дошкільного віку даються елементарні відомості про ближній і дальній космос та особливості його вивчення людиною.

Компетентність дошкільника у субсфері “Земля” визначається мірою володіння відомостями про природне довкілля як цілісний організм, в якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди; усвідомлення їх значення для самих себе та інших; здатністю використовувати одержані знання у своїй природодоцільній діяльності.

Компетентність у субсфері “Всесвіт” передбачає володіння дитиною дошкільного віку елементарними уявленнями про Сонце як зорю, деякі планети, малі тіла, небесні явища; їх зацікавлене ставлення до діяльності щодо дослідження людиною космічного простору.

Все́світ - весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія та енергія, включаючи усі галактики, зорі, планети та інші космічні тіла. Всесвіт настільки великий, що його розміри важко уявити.

Субсфера Земля”


Змістові лінії
БУДОВА ПЛАНЕТИ

Повітря

Поверхня Землі


Суша. Ґрунт.

Вода


Під поверхнею Землі



Результати освітньої роботи
Орієнтується, що Земля має форму кулі, яка обертається навколо своєї осі. Володіє елементарною інформацією про те, що Земля складається з повітря, суші й води.
Володіє елементарним уявленням, що Землю оточує повітря. Знає, що повітря знаходиться навколо нас. Усвідомлює, що киснем дихає все живе. Орієнтується в ознаках повітря (прозоре, легке, може переміщуватися, ущільнюватися). Розрізняє характеристики повітря (холодне, тепле, гаряче, вологе, сухе), розуміє їх залежність від пори року, погоди, інших чинників. Відрізняє забруднене повітря від чистого за характерними ознаками (неприємним запахом). Володіє інформацією про напрям руху і силу повітря (сильний, слабкий, поривчастий).

Має уявлення про глобус як модель нашої планети. Розуміє, що поверхня Землі складається з суші й води.

Забру́днення атмосферного пові́тря - один з основних типів антропогенного забруднення. Полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів, здатних викликати шкоду для людини та інших живих організмів.
Географі́чна оболо́нка (англ. geography envelope; нім. geografischer Mantel, m) - верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер - літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.
Уявляє, що води більше, ніж суші.


Має уявлення, що тверда частина Землі – суша, яка має різну форму (рівнина, пагорби, гори). Розуміє, що на суші ростуть рослини, мешкають тварини, живуть люди. Люди будують житло, обробляють ґрунт – родючий шар поверхні, в якому містяться вода, повітря, поживні речовини.

Визначає і правильно називає види ґрунтів регіону проживання (піщані, глинисті, чорноземні). Орієнтується у властивостях ґрунтів (колір, структура, вологість). Має елементарне уявлення, що якість ґрунту залежить від вологості, вмісту поживних речовин, забрудненості (чистоти).

Поживна речовина - необхідна для життя і росту організму, хімічна речовина, яку організм отримує з навколишнього середовища. Тварини споживають поживні речовини з їжею, а рослини безпосередньо з ґрунту та повітря.
Розуміє його значення для життя рослин, тварин, життєдіяльності людей. Знає, що в ґрунті укорінюються рослини, живуть тварини: черви, комахи та їх личинки, землерийки, кроти. Має уявлення про причини руйнування ґрунтів (розмивання водою, вивітрювання, витоптування).

Знає, що на Землі вода знаходиться у струмках, річках, озерах, морях, океанах, льодовиках. Володіє елементарною інформацією про те, що вода океанів і морів солона, а на суші, материках і островах, здебільш, прісна; що на планеті солоної води більше, ніж прісної. Має уявлення про існування мінералізованої води, її видобування в Україні. Знає, що водойма – сприятливе середовище для проживання мікроорганізмів, різних тварин (медузи, молюски, раки, краби, жуки, личинки бабок, риби, дельфіни, кити), росту трав’янистих рослин. Пояснює необхідність води всім живим істотам, знає, що вона входить до складу їхніх організмів.

Розрізняє різні стани води (рідкий, твердий, газоподібний – пара). Має уявлення, що в природному довкіллі вода перебуває в постійному русі. Усвідомлює, що вода зволожує ґрунт, а у великій кількості створює повені, які можуть бути руйнівними. Володіє елементарною інформацією про те, як вода надходить до людських осель, як вона використовується у виробленні енергії для освітлення та опалення будівель, в господарстві, для гігієнічних та загартувальних процедур тощо.


Має уявлення, що тверда поверхня Землі складається із гірських порід. Під землею люди знаходять поклади корисних копалин (вугілля, газ, нафта, руда тощо), видобувають їх, використовують на виробництвах, в життєдіяльності.
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.
Поклади корисних копалин По́клад ко́рисних копа́лин (рос. залежь полезного ископаемого, англ. mineral deposit, ore deposit, pool, нім. Lager n, Lagerstätte f, Vorkommen n, Rohstoffvorkommen n (eines nutzbaren Minerals)) - скупчення корисних копалин у надрах або на земній поверхні, оконтурена відповідно до вимог кондицій щодо якості, кількості, умов залягання та розробки мінеральної сировини.


ЯВИЩА ПРИРОДИ

Клімат

Пори року

Хмари

Дощ. Гроза. Веселка. Град

Сніг. Заметіль. Хуртовина. Ожеледиця


Льодовики.

Айсберги


Повінь

Шторм

Посуха

Пожежа


Землетруси. Виверження вулканів


Має елементарне уявлення про природні явища як різноманітні прояви життя планети Земля.
Усвідомлює, що кожній місцевості властиві свої, особливі кліматичні умови.
Клі́мат або підсо́ння (від дав.-гр. Κλίμα - ухил) - багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях, 25-50-річні цикли, одна з основних географічних характеристик тієї чи іншої місцевості.
Розуміє, що від клімату залежить багатоманітність рослинного та тваринного світу. Диференціює позитивні й негативні наслідки жаркого й холодного клімату, може їх назвати. Розуміє, що клімат місцевості залежить від природної зони, місця її знаходження на планеті і обумовлює погоду. Орієнтується в тому, що погода в різних місцевостях України різниться. Може схарактеризувати погоду місця свого проживання.
Знає про існування сезонних змін у природі. Називає пори року (весна, літо, осінь, зима), їхні характерні ознаки, прикмети. Може схарактеризувати зміни в природі кожної пори року (стан погоди, рослин, поведінка тварин). Розуміє залежність змін від кількості сонячного світла, тепла.
Етологія (грец. ἦθος (ethos) - звичай, характер) - польова дисципліна зоології, що вивчає поведінку тварин. Термін введений у 1859 французьким зоологом І. Жоффруа Сент-Ілером. Тісно пов'язаний з зоологією, еволюційною теорією, фізіологією, генетикою, порівняльною психологією, зоопсихологією.
Приро́дне осві́тлення - це освітлення приміщень світлом неба (природним або денним світлом) та сонячними променями, які проникають крізь світлові отвори в зовнішніх загороджувальних конструкціях. Денне (природне) світло - теплове випромінювання Сонця, що пройшло крізь атмосферу.
Охоче спостерігає за змінами та вміє вести календарі погоди і природи, помічає характерні особливості природних явищ, їх вплив на рослини і тварини, життєдіяльність людей. Намагається прогнозувати погоду, користуючись живими «барометрами» (стан рослин, поведінка тварин). Знає про існування метеорологічної служби, яка прогнозує погоду, порівнює, наскільки прогноз виправдовується. Знає про сезонну сільськогосподарську працю людей.
Усвідомлює, що хмари рухаються завдяки вітру над поверхнею Землі. Має уявлення про причини утворення хмар. Знає, що вода з поверхні морів, океанів, річок, суші під впливом сонячного тепла випаровується та піднімається уверх у вигляді пари, охолоджується і разом з часточками пилу утворює хмари.

Володіє назвами деяких видів хмар (перисті, купчасті, шаруваті), використовує поняття “хмарне небо”. Розуміє, що воно віщує негоду.


Знає, що з хмар вода випадає дощем, зливами, градом. Має уявлення, що сильні дощі супроводжуються вітром, блискавками, громом. Розуміє, що блискавка може бути небезпечною для людей. Орієнтується, як безпечно поводитися під час грози. Усвідомлює, що після грози може з’явитися веселка, охоче за нею спостерігає, радіє її різнобарвності. Орієнтується в тому, що град – це льодові кульки Знає, що град шкодить рослинам, тваринам, людям, пам’ятникам, будівлям.
Усвідомлює, що взимку з хмар випадає сніг у вигляді сніжинок, крупи. Розрізняє сухий і вологий сніг, орієнтується в його характеристиках (холодний, пухкий, крихкий, липкий, пористий) та використовує їх – ліпить сніжки, снігові фігурки героїв казок, фортеці тощо. Роздивляється сніжинки, захоплюється їх різноманітністю. Радіє снігу, який виблискує на сонці, у світлі ліхтарів, місяця і рипить у мороз. Охоче катається на санчатах, ходить на лижах, ковзається по льодовій доріжці.

Знає про значення снігового покриву для рослин і тварин.

Сніг - це тверді опади у вигляді шестикутних пластинок чи призм з кристаликів льоду (сніжинок). Переважно випадає з шарувато-дощових хмар.
Має уявлення про несприятливі погодні явища: заметіль, хуртовину, ожеледицю, їх вплив на стан природи, самопочуття та поведінку людей. Орієнтується в тому, як вдягатися та поводитися під час несприятливої зимової погоди.


Володіє елементарною інформацію про небезпеку сходження сніжних лавин та льодовиків у гірській місцевості (в тому числі і в Україні).
Лави́на (нім. Lawine, від латинського labina - зсув) - величезна маса снігу, що зривається із гірського схилу і котиться вниз з великою швидкістю. Виникнення лавин можливе у всіх гірських районах світу, де встановлюється стійкий сніжний покрив.
Знає про існування на планеті Земля льодовиків, дослідження їх полярниками. Має уявлення про айсберги - льодові глиби, що мають надводну й підводну частини, переміщуються по воді, становлять загрозу кораблям та життю людей.
Знає, що навесні під дією сонячного проміння тане сніг, вода струмками збігає до річок, спричиняючи скресання льоду.
Інсол́яція (рос. инсоляция, англ. insolation, нім. Insolation f, Sonneneinstrahlung f, Einstrahlung f, Bestrahlung f) - притік сонячної радіації (в калоріях) на одиницю площі горизонтальної поверхні (1 см²) за одиницю часу (1 хвилина).
Швидке танення снігу й льоду може привести до утворення повені, яка затоплює навколишню місцевість, може руйнувати будівлі, мости, греблі. Усвідомлює, що наслідки повені можуть бути тяжкими для людей. Розуміє, що під впливом сонячного тепла, вода випаровується, поступово спадає, повертається у русло річок та озер, живить ґрунт.
Має уявлення про те, що шторм - це сильна буря на морі (океані). Називає його основні ознаки (сильний руйнівний вітер, високі хвилі). Усвідомлює, що шторм може спричинити затоплення кораблів, загибель людей, руйнацію узбережжя. Впізнає зображення шторму (на картині, ілюстрації тощо). Співчуває тим, хто потрапив у шторм.
Знає, що посуха є наслідком відсутності на певній території впродовж тривалого часу дощів. Усвідомлює, що вона спричиняє висихання ґрунту, загибель рослин, ускладнення життя та харчування тварин і людей. Володіє елементарною інформацією про найбільш посушливі місця на Землі, в Україні.
Орієнтується в основних корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних, руйнівних (швидко розповсюджується, знищує все на своєму шляху) властивостях вогню. Знає, що пожежу може спричинити блискавка, виверження вулкану, небезпечне поводження людини з багаттям у лісі, покинуті недопалки тощо.
Ви́верження вулка́на (ерупція - від англ. Vulcanian eruption) - активна діяльність вулкана, небезпечна для будь-яких форм життя.
Володіє елементарними навичками правильного поводження з вогнем, адекватної поведінки під час пожежі.
Має уявлення, що землетрус – це коливання поверхні Землі різної сили (слабке, сильне). Знає, що сильний землетрус може зруйнувати споруди, спричинити загибель людей. Орієнтується в тому, що виверження вулканів супроводжується викидом на поверхню попелу, отруйних газів, розпеченої лави, що може загрожувати життю людей, потреби їхнього відселення. Має уявлення, що землетруси, виверження вулканів можливо спрогнозувати.


ФОРМИ ЖИТТЯ

Рослини


Гриби

Тварини

Природні угрупування

Людина

Орієнтується в тому, що жива істота може існувати лише в такому середовищі, де вона може задовольняти свої життєво важливі потреби у живленні, диханні, пересуванні, розмноженні, безпеці.

Має уявлення про те, що мікроорганізми (бактерії та віруси) – найменші живі істоти. Вони живуть всюди: в повітрі, ґрунті, воді, рослинах, тваринах, людині. Одні з них викликають небезпечні хвороби у рослин, тварин, людей. Деякі бактерії використовують для виготовлення кефіру, дріжджів для випікання хліба тощо. Бактерії та віруси можна побачити через спеціальний прилад – мікроскоп.


Орієнтується в тому, що в природі багатий і різноманітний рослинний світ.
Зеле́ні росли́ни - царство живих організмів. Назва була запропонована у 1981 році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу.
Розрізняє і правильно називає дерева, кущі, трави тощо. Розрізняє найпоширеніші дикорослі й культурні рослини своєї місцевості, обізнана з лікарськими властивостями деяких рослин найближчого природного оточення. Має елементарне уявлення про вплив рослин на природне середовище. Знає будову рослин (корінь, стебло, листок, квітка, плоди), їх різноманітність та окремі функції. Усвідомлює, що рослини потребують достатньо світла, води, поживних речовин. Орієнтується в змінах, що відбуваються з рослинами під час росту, називає основні фази зростання. Має елементарні уявлення про вплив погодних умов на стан рослин.
Культурні рослини - рослини, вирощувані людством для отримання харчових продуктів, кормів в сільському господарстві, ліків, промислової та іншої сировини, інших цілей в задоволенні потреб людини. Історія культурних рослин простежується з першого вибору рослин, який відбувся в аграрній революції неоліту до перших записів іменування рослин, зроблених римлянами.
Пого́да - стан нижнього шару атмосфери в конкретній місцевості в конкретний час, або протягом тривалого часу (година, доба, декада, місяць). Характеризується рядом метеорологічних елементів, таких як вітер, температура, тиск, вологість, видимість та ін.
Уміє визначати зміну стану рослин під впливом позитивних та негативних факторів. Спільно з дорослим вирощує рослини та доглядає за ними. Має елементарне уявлення про тісний взаємозв’язок рослин і тварин.
Має уявлення про гриби, їх будову й характерні зовнішні ознаки, місця їх зростання, значення для рослин, тварин, людей. Розрізняє найпоширеніші їстівні та отруйні гриби місцевості свого проживання. Прагне дотримуватися правил безпечної поведінки з грибами.

Усвідомлює, що тваринний світ надзвичайно різноманітний. Розрізняє найбільш поширених представників різних системних груп тварин: черв’яків, молюсків, павуків, комах, риб, земноводних, плазунів, птахів і звірів. Оперує їхніми назвами, описує середовище, в якому вони мешкають. Орієнтується в будові їхнього тіла, особливостях зовнішнього вигляду, способі життя (живлення, пересування, захист, особливості поведінки); динамічних змінах у процесі розвитку; значенні для рослин і тварин, серед яких знаходяться. Встановлює взаємозв’язок між будовою тіла тварини та способом життя. Диференціює тварин за розміром (маленька землерийка, великий кит тощо).

Називає основних представників тваринного світу свого регіону. Розрізняє диких і свійських тварин за місцем проживання, способом добування їжі, облаштування житла.

Свійські тварини (наукове означення) - зоологічні види тварин, що повністю або частково утримуються людиною, живуть з людиною та розводяться нею. Більшість з них були приручені доісторичною людиною, деякі ж приручаються тільки нещодавно (наприклад: страус).
Знає про значення їх в природі та житті людей. Спільно з дорослим доглядає за свійськими й декоративними тваринами (птахи, дрібні ссавці тощо).
Дрібні ссавці, або мікромамалії (Micromammalia) - облікова група ссавців, оцінки чисельності і аналіз видового складу якої проводять за підставі стандартних обліків методом пастко-ліній, ловчих канавок або розбору пелеток хижих птахів; рідше - за слідами життєдіяльності (нори, послід тощо).

Називає птахів свого регіону. Усвідомлює, що тіло птаха вкрите пір’ям, завдяки крилам вони літають у повітрі. Орієнтується в тому, що птахи живуть на суші й на воді: лісах, полях, горах, озерах, морях, пустелях, біля людських осель.


Орієнтується в тому, що рослини й тварини живуть в певних природних умовах – лісі, луках, водоймах, степах, горах. З метою вирощування, створення певних умов людина створює штучні природні угрупування – водосховища, ставки, акваріуми, оранжереї, теплиці тощо, в яких розводять певні види риб, тварин, рослин.

Має уявлення про те, що живі істоти пристосовуються до умов середовища, в якому віднаходять собі їжу, необхідну для життя, утворюючи харчові ланцюжки. Усвідомлює, що в природному довкіллі немає корисних чи шкідливих рослин, тварин — усі важливі.


Має уявлення, що людина вирізняється мисленням, мовленням, діяльністю. Усвідомлює цінність життя і здоров’я людей, їхню залежність від природного довкілля, здатність на нього впливати. Розуміє, що людині для життя потрібні повітря, вода, їжа. Усвідомлює залежність стану її здоров’я від кількості та чистоти повітря, ґрунту, продуктів харчування.
Харчови́й, або трофі́чний ланцюг - набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси й енергії в екосистемі. Наприклад, енергія сонця служить джерелом енергії для рослин, що служать їжею рослиноїдним, які, у свою чергу, служать їжею для хижаків.
Сільське́ господа́рство (с.-г.) - галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах.
Знає, що забруднене довкілля викликає захворювання різних органів і систем організму людини.
Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.
Має уявлення про те, що важливим завданням людини є збереження, догляд та захист природного довкілля.


Життєдіяль-ність

людини

Освоєння людиною

природного середовища

Вплив людини на довкілля

Екологічно доцільна поведінка

Має уявлення про те, що стан природного довкілля і життєдіяльність людини взаємопов’язані.


Знає, що люди живуть у містах і селах, освоюють великі території, використовують землі для ведення сільського господарства Вирощування хлібних, круп’яних, зернобобових, олійних, овочевих, плодово-ягідних, технічних (льон, бавовна) та цукрових (цукровий буряк, цукрова тростина) культур. Усвідомлює, що в різних куточках Землі природне середовище суттєво змінене людиною, недоторканим залишилося природне довкілля лише в малодоступних місцевостях (полярні зони, деякі гірські масиви, острови тощо). Знає, що третина суші, заселеної людиною, вкрита лісами: в холодних та середніх зонах – мішаними (хвойні і листяні), теплих – тропічними. Орієнтується в тому, що освоєння лісових масивів супроводжується вирубкою дерев, з яких людина виготовляє необхідні предмети побуту й вжитку.
Цукро́ва трости́на (Saccharum) - рід, від 6 до 37 видів (залежно від інтерпретації) високих трав'янистих рослин родини тонконогові (злакові) (підродини Panicoideae, триби Andropogoneae). Всі вони походять із субтропічних та тропічних районів Старого світу.
Гірськи́й маси́в (англ. massif, block, mountain mass, rock mass, solid mass, solid strata; нім. Gesteinskörper m, Gebirgsstock m) -
Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварини, мікроорганізми та інші природні компоненти, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.
Має уявлення, що у водоймах (річках, озерах, морях, океанах) люди ведуть пошук і видобуток природних багатств (газ, нафта тощо), виловлюють рибу, кальмари, мідії тощо. Розуміє, що водними просторами планети курсують кораблі, які перевозять нафту, продукти харчування, різноманітні товари та людей.
Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.
Знає, що у такий спосіб здійснюється торгівля. Усвідомлює, що освоюючи природне середовище, людина має дотримуватися правил доцільного природокористування, володіти навичками сприяння чистоті природного довкілля, економного використання води, електроенергії, збереження тепла.
Знає, що природа змінюється під впливом діяльності людини. Розуміє, що майже половина населення планети живе на невеликих територіях, стан яких погіршується – робота підприємств, рух транспорту, викиди газів та брудних вод отруюють природне середовище. Знає, що внаслідок інтенсивної діяльності людини зникають рослини, які захищають ґрунти від зсувів, вимивання і вивітрювання; вирубуються ліси, які насичують повітря киснем і сприяють повноводності річок; кар’єри по здобичі корисних копалин руйнують гори.
Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.
Має уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи, селекційну роботу для відновлення рослин і тварин, які зникають («Червона книга»). Має уявлення, що активне використання людиною енергії вогню, вимагає витрачання все більшої кількості природних копалин (нафти, вугілля, газу, рослин, торфу), що погіршує стан природного довкілля, призводить до потепління і зміни клімату на планеті.
Змі́на клі́мату - суттєва та тривала зміна у статистичному розподілі погодних умов протягом тривалих проміжків часу: від десятиліть до мільйонів років. Це може бути зміна в середніх погодних умовах, або у розподілі погоди навколо середніх умов (наприклад, часті або рідкі екстремальні погодні явища).
Володіє знаннями про природоохоронну діяльність в регіоні проживання, намагається долучитися до неї.
Разом з дорослим милується красою краєвидів у різні пори року. Виокремлює естетичні властивості природних компонентів та явищ: кольорів, звуків, пахощів і прагне передати її в художніх образах.

З інтересом спостерігає за особливостями розвитку рослин, поведінкою тварин, перебігом природних явищ. Логічно пояснює перебіг побаченого.


Усвідомлює, що будь-який представник рослинного чи тваринного світу має право на життя. Володіє правилами безпечної взаємодії з рослинами і тваринами; помічає зміни, що відбуваються в їхньому стані, виявляє стурбованість, коли він погіршується, намагається вжити заходів до його покращання; емоційно реагує на позитивні результати спільної з дорослим допомоги рослинам, тваринам; відповідально ставиться до догляду за ними. Під керівництвом дорослого доглядає за свійськими тваринами, вирощує і доглядає за рослинами в домашніх умовах. Прагне убезпечити власне здоров’я та здоров’я інших людей від дії хвороботворних мікроорганізмів (дотримується правил гігієни, миття овочів та фруктів, провітрювання приміщення).

Прагне дотримуватися правил поведінки в природному довкіллі: зберігати спокій, не залишати сміття, безпечно поводитися з рослинами і тваринами.

Помічає забрудненість природного довкілля та відповідно реагує на це: сприяє його очищенню та попереджає негативні прояви поведінки інших (дітей та дорослих). Усвідомлює необхідність збереження природи. Дотримується правил доцільного природокористування, володіє навичками сприяння чистоті природного довкілля, економного використання води та електроенергії , теплоенергії в побуті.

Переповнюється почуттям радості від краси природи рідного краю, краєвидів місцевості де народилася і живе. Починає відчувати гордість за Батьківщину з її неповторною природою і відповідальність за її збереження.



  1   2   3   4   5   6   7