Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Біологія. 10 клас Завдання для дистанційного навчання для I курсу

Скачати 49.58 Kb.

Біологія. 10 клас Завдання для дистанційного навчання для I курсу




Скачати 49.58 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір49.58 Kb.

Біологія. 10 клас

Завдання для дистанційного навчання для I курсу

Шановні учні!

Дистанційне навчання - сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів).
Нижче наведена тема, яку потрібно вивчити та законспектувати у зошиті, який потім Ви надасте викладачеві. Розмір конспекту по кожній темі повинен складати 1-2 сторінки рукописного тексту. Наведені вправи необхідно виконати у зошиті (після конспекту по цій темі).

УВАГА! Захист теми буде очний! Наявність зошита з темою - ОБОВ’ЯЗКОВА!

При захисті Ви отримаєте відповідну оцінку. Відсутність зошита та конспекту у ньому еквівалентна пропуску занять!



Тема. 2. Клітинний рівень організації життя

Тема уроку: Будова клітин прокаріотів. Нуклеоід прокаріотів

Матеріал для опрацювання

До кінця 1970-х років термін «бактерії» був синонімом прокаріотів, але в 1977 році на підставі даних молекулярної біології прокаріоти були розділені на домени архей і еубактерій.

Молекуля́рна біоло́гія - галузь біології, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів- нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур.
Згодом, щоб підкреслити відмінності між ними, вони були перейменовані в архей та бактерій відповідно. Хоча до цих пір під бактеріями часто розуміють всіх прокаріотіві. Однак, ці дві групи схожі, і багато положень справедливі також для архей – в подібних випадках використовується термін «прокаріоти» або поєднання «бактерії і археї».



Прокаріоти - царство Дроб’янки або Монери.

 Клітини прокаріот

 До прокаріот відносять бактерій – організми, які були єдиною формою життя на Землі протягом 2 млрд. років. Це надзвичайно дрібні організми, які мають різноманітні типи метаболізму, в тому числі деякі з них здатні і до фотосинтезу.

Клітина прокаріот має значно простішу будову в порівнянні з клітиною еукаріот. Так, у них відсутні компартменти та ядро, а плазматична мембрана часто вкрита складною за будовою клітинною стінкою. На відміну від еукаріот бактерії ніколи не утворюють багатоклітинні організми, але часто об’єднуються в колонії.

Клітинна стінка - досить твердий шар, що оточує клітину. Вона розташовується за межами цитоплазматичної мембрани (також відомої в деяких випадках, як клітинна мембрана) та забезпечує додаткову підтримку і захист.
Багатоклітинні організми - це організми, що складаються з кількох чи багатьох клітин, пов'язаних між собою в єдине ціле. Не існує чіткої межі між одноклітинними та багатоклітинними організмами. Багато одноклітинні володіють засобами для створення багатоклітинних колоній, в той же час окремі клітини деяких багатоклітинних організмів у змозі самостійно існувати.

У прокаріотів (бактерій та архей), нуклеоїд (що означає «ядерноподібний») — регіон нерегулярної форми в межах клітини, де локалізований генетичний матеріал. Нуклеїнова кислота у ролі генетичного матеріалу — кругова дво-ланцюжкова молекула ДНК (бактеріальна хромосома), що може існувати у кількох ідентичних копіях. Цей метод зберігання генетичного матеріалу дуже відрізняється від еукаріотів, де ДНК упаковується в кілька хромосом і ізольований в межах мембранної органели — ядра

procario

Серед структур бактеріальної клітини розрізняють:

- основні (обов’язкові) – це клітинна стінка, цитоплазматична мембрана, цитоплазма з різними включеннями та нуклеоїд.

Генетичний матеріал - носій генетичної інформації будь-якого організму. Генетичний матеріал відомих на сьогодні організмів - майже винятково ДНК. Деякі віруси використовують РНК як свій генетичний матеріал.
Нуклеїнові кислоти - складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.
Бакте́рії (Bacteria, від дав.-гр. βακτήριον - паличка) - одна з основних груп живих організмів. До кінця 1970-х років термін «бактерії» був синонімом прокаріотів, але в 1977 році на підставі даних молекулярної систематики прокаріоти були розділені на царства Архебактерій (Archeobacteria) і Еубактерій (Eubacteria).

-Неосновні, які присутні не у всіх бактерій – джгутики, слизова капсула, пілі (фімбрії, ворсинки), фотосинтезуючі мембрани, мезосоми.

На поверхні бактеріальної клітини розміщені: джгутики, ворсинки, слизова капсула та оболонка або клітинна стінка.

Джгутики – це органи руху бактерій. В багатьох з них клітина несе джгутики лише на певних стадіях життєвого циклу. Довжина джгутика коливається від 10 до 20 мкм. За характером роботи джгутики подібні корабельному гвинту. Основа джгутика обертається так, що він ніби вгвинчується в середовище і, таким чином, штовхає клітину вперед. Якщо клітина несе багато джгутиків, то вони під час руху збираються в один пучок і разом обертаються проти годинникової стрілки.

Годинник (арх.: дзиґа́р, дзиґарі́) - пристрій для вимірювання часу.


Ворсинки або пілі, або фімбрії. За розміром коротші і тонші за джгутики. На одній клітині їх може бути кілька тисяч. До руху бактерії пілі не мають ні якого відношення, а виконують функції прикріплення до субстрату, прикріплення між окремими бактеріями, захищають бактерії від власних паразитів, беруть участь в транспорті метаболітів та примітивному статевому процесі.

Слизові капсули утворені шаром слизу і виконують захисну функцію. Вони захищають клітину від висихання, пошкоджень, впливу токсичних речовин, мають антигенні властивості.
Токси́ни (від грец. toxikon - «отрута для використання на стрілах») - отруйні речовини, що виробляються живими клітинами або організмами. Індивідуальні сполуки, що спричинюють отруєння. Токсини майже завжди є білками, здатними до породження хвороби при контакті або абсорбції тканинами тіла через взаємодію з біологічними макромолекулами, наприклад ферментами або рецепторами.
Також забезпечують об’єднання клітин в скупчення, регулюють водний обмін, сприяють закріпленню бактерій на поверхні субстрату та їх переміщенню.

Клітинна стінка або клітинна оболонка має досить складну будову. Її товщина складає 0,01 – 0,04 мкм. За хімічним складом клітинна стінка прокаріот відрізняється від такої у еукаріот.

Хімічний склад, також Склад речовини - термін хімії - частка вмісту окремих хімічних елементів у речовині, матеріалі, сплаві, породі тощо.

На початку 80-х років ХІХ століття датський мікробіолог Ганс Християн Грам працюючи в Берлінському морзі, пофарбував інфіковані тканини і виявив в них бактерії, які викликають пневмонію (запалення легень). Таким же методом фарбування вчений виявив і інші бактерії. Але пізніше було помічено, що при виготовленні препаратів барвник у деяких бактерій змивався спиртом. Це пояснюється тим, що клітинна стінка у різних бактерій має різну будову. Ті бактерії, що фарбуються за Грамом назвали грампозитивними, а ті що знебарвлюються спиртом – грамнегативними (табл. 1).

http://ok-t.ru/cozyhomesteadru/baza1/961348617360.files/image002.png

Нуклеоїд - не оточений мембраною, не має ядерця і набору хромосом, складається з ДНК, яка утворює одну єдину нитку довжиною в 1 мм і обов’язково замкненої в кільце. Ця нитка називається бактеріальною хромосомою.

Сама молекула ДНК прокаріот має типову будову і складається з двох полінуклеотидних ланцюгів. В клітині ДНК знаходиться в спіралізованному стані і утворює від 20 до 140 петель, які з’єднані з щільною центральною ділянкою, що складається з РНК. В цьому випадку РНК відповідає за збереження компактної форми ДНК. У еукаріот ДНК комплексується з білком, утворюючи хроматин.

У нормі бактеріальна клітина гаплоїдна, але виявлено, що за певних умов у деяких бактерій зустрічається більш ніж один нуклеоїд. Наприклад, кишкова паличка може містить до 4-х ДНК в залежності від особливостей поживного середовища.

Пожи́вне середо́вище (англ. culture medium, ще називають іноді живильне середовище) - субстанція, яку використовують для лабораторного (штучного) вирощування організмів. На сьогодні відомо безліч стандартних біологічних поживних середовищ.
Кишкова паличка (Escherichia coli, звичайно скорочується до E. coli, від лат. coli - «кишкова») - відкрита німецьким педіатром і мікробіологом Теодором Ешеріхом (нім. Theodor Escherich) - один з головних видів бактерій, що живуть в нижньому кишечнику ссавців, загалом відомих як флора кишечника.

Крім нуклеоїду в клітинах багатьох бактерій виявлені невеличкі кільцеві молекули ДНК, що називаються плазміди. Вони можуть піддаватися реплікації незалежно від хромосомної ДНК. Плазміди у деяких бактерій контролюють статевий процес, стійкість до лікарських препаратів та синтез бактеріоцинів – речовин білкової природи, які здатні викликати загибель споріднених видів бактерій.

Ліка́рські за́соби (лікувальні препарати, ліки, медикаменти) - речовини або суміші речовин, що вживають для профілактики, діагностики, лікування захворювань, запобігання вагітності, усунення болю; отримані з крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, хімічного синтезу (фармацевтичні засоби, ліки або медикаменти) або із застосуванням біотехнологій (вакцини).
Стате́вий проце́с, або запліднення, або амфіміксис (дав.-гр. ἀμφι- - приставка зі значенням обопільності, подвійності і μῖξις - змішання) - процес злиття гаплоїдних статевих клітин, або гамет, що приводить до утворення диплоїдної клітини зиготи.
Плазміди відіграють важливу роль в еволюційному процесі прокаріот, тому що дають додаткові можливості до виживання. Загалом нуклеоїд бактерій є основним носієм спадкових властивостей і основним фактором у передачі цих властивостей нащадкам.

Всі бактерії по формі клітини поділяються на 4 основні групи:

 коки – сферичні;  бацили– паличковидні;

 спірили– спіральні;  вібріони- вигнуті у вигляді коми 

http://ok-t.ru/cozyhomesteadru/baza1/961348617360.files/image003.png
Рис. 2. Різні форми бактерій: 1 – коки; 2 – диплококи; 3 – сарцини; 4 – стрептококи; 5 –

стафілококи; 6,7 – паличковидні бактерії;

Паличкоподібні бактерії (застаріле - бацили від лат. bacilli - «палички») - бактерії паличкоподібної форми. Нині назву «бацили» використовують для означення представників роду Bacillus. Морфологічно виділяють ще так звані коккобацили - округліші клітини, довжина яких ще помітно перевищує ширину (зокрема як у Bacteroides fragilis, Yersinia pestis, Bordetella bronchiseptica, Haemophilus influenzae).
8 – вібріони; 9 – спірили; 10 – спірохети.

Розрізнюють різні варіанти тих чи інших форм бактеріальної клітини. Наприклад, коки, які групуються по дві клітини, отримали назву диплококи, а з`єднання клітин коків в лацюжки - стрептококи, гроновидні - стафілококи, у формі правильних пакунків по 8 - 16 і більше клітин - сарцини.Одним із різновидів спірил є спірохети.

 Домашнє завдання:



  1. Зарисувати різні форми бактеріальних клітин

  2. Опрацювати наданий матеріал



Рекомендована література:

1.Електронний підручник Біологія 10 клас О.В.Тагліна § 20.



2.Інтернетресурси


Скачати 49.58 Kb.

  • УВАГА!
  • Тема. 2. Клітинний рівень організації життя Тема уроку: Будова клітин прокаріотів. Нуклеоід прокаріотів Матеріал для опрацювання
  • Прокаріоти - царство Дроб’янки або Монери. Клітини прокаріот
  • Нуклеїнова кислота
  • Слизові капсули
  • – спіральні;
  • Рекомендована література