Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина Природно-заповідний фонд Херсонської області

Скачати 224.58 Kb.

Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина Природно-заповідний фонд Херсонської області




Скачати 224.58 Kb.
Дата конвертації31.05.2017
Розмір224.58 Kb.

Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина
Природно-заповідний фонд Херсонської області
Охорона природи, у тому числі і рослинного світу, - одна із актуальних задач сучасності. Головним у цьому напрямі є формування природоохоронних територій держави, які репрезентативно відображали б все багатство та різноманіття її природи. Херсонська область відноситься до тих регіонів нашої країни, де присутня широка мережа заповідних об’єктів. Для сталого, збалансованого розвитку території з метою створення оптимальних умов для життя на ній людей необхідне збереження біологічного, ценотичного і ландшафтного різноманіття. Однією з умов досягнення цього є переведення певної частини території та окремих об’єктів в ранг, що підлягають особливій охороні. Серед них найважливішими є території та об’єкти природно-заповідного фонду, в межах територій яких природні комплекси є найбільш захищеними.

На території Херсонської області функціонує 79 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 224171 га, з них 13 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 213882,76 га та 66 місцевого значення загальною площею 10288,24 га, в тому числі 22 точкові.


Фактична площа об’єктів природно-заповідного фонду

Херсонської області

Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів:



  • Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна - загальна площа 33307,6 га, в т.ч. заповідна - 11054 га та Чорноморський біосферний заповідник – загальна площа109254,8 га (в Херсонській області 106 513,8 га), в т.ч.
    Чорномо́рський біосфе́рний запов́ідник - заповідник, розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей України. Як установа, ЧБЗ підпорядкований НАН України.
    заповідна – 70 509 га;

  • Національні природні парки Азово-Сиваський – загальна площа – 52 154 га, в т.ч. заповідна – 38 981 га, “Джарилгацький” загальна площа – 10000 га, в т.ч. заповідна – 805 га, “Олешківські піски” загальна площа – 8020,36 га, в т.ч. заповідна – 5223,0 га;

  • 1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – загальною площею 183,2 га;

  • 7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею 34487 га та 13 заказників місцевого значення – загальною площею 26892,8 га;

  • 30 пам’ятки природи;

  • 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 173,34 га;

  • 10 заповідних урочищ загальною площею 942 га.


Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна площею 33307,6 га найстаріший степовий резерват світу, одне із 7 природних чудес України, що входить в 100 найбільш відомих заповідних територій планети.

Заповідник був заснований в 1874 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Спочатку юний Фальц-Фейн ставив за мету збереження диких тварин — у 1874 р. 11-річному хлопцю зводять вольєри для утримання тварин. У 1887 році було створено ботанічний сад.

У 1898 р. Фальц-Фейн оголошує про відкриття приватного заповідника.

Декретами Ради Народних Комісарів УРСР Асканія-Нова 1 квітня 1919 була оголошена народним заповідним парком, а 8 лютого 1921 — Державним степовим заповідником УРСР.

Народний комісаріа́т (Наркомат) - у СРСР з 1923 року центральний орган виконавчої влади, що управляє в окремій сфері діяльності держави або в окремій галузі народного господарства, аналог сучасного міністерства.
На Асканію-Нову було покладено завдання зберігати і вивчати природу цілинного степу, а також акліматизувати та вивчати можливо більше число видів тварин і рослин, які мають народногосподарське значення. При Асканії-Новій були створені науково-степова станція, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітотехнічна станція та інші наукові заклади. Значно розширено зоопарк і ботанічний сад. Нині до складу заповідника входять ділянка заповідного степу, акліматизаційний зоопарк ідендропарк.

З 1932 року на базі державного заповідника Асканія Нова, до 1956 року — Всесоюзний науково-дослідницький інститут гібридизації та акліматизації тварин імені М. Іванова.

Має 12 відділів (у тому числі ботанічного парку та заповідного степу і зоологічного парку), 9 лабораторій, науковий музей; веде експериментальне господарство і 4 племінні заводи сільськогосподарських тварин.

Інститут є центром науково-дослідної роботи в галузі породоутворення, великою базою племінного тваринництва.

У 1983 р. заповідник Асканія-Нова реорганізовано у біосферний заповідник.

У 1984 р. заповідник включено до Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.



У 1993 р. Україна підтверджує статус біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна НАН України.
,


c:\documents and settings\denysova\рабочий стол\1\проспект фотоальбому\дендропарк\1 вхід до старовинного парку.jpg аскания новаc:\documents and settings\denysova\рабочий стол\1\проспект фотоальбому\дендропарк\1-а вода з цієї башти дала життя першим рослинам дендропарку.jpg
Дендрологічний парк загальнодержавного значення «Асканія-Нова»

(фото: В. Гавриленка)

c:\documents and settings\denysova\рабочий стол\1\проспект фотоальбому\зоопарк\31 дружна сімейка куланів туркменських.jpg c:\documents and settings\denysova\рабочий стол\1\проспект фотоальбому\зоопарк\8 в зустрічних променях.jpgc:\documents and settings\denysova\рабочий стол\1\проспект фотоальбому\степ\1 як можна представити південний степ без ковили української.jpg
Біосферний заповідник ім. Ф.Е. Фальц-Фейна «Асканія-Нова»

(фото: В. Гавриленка)
c:\documents and settings\denysova\рабочий стол\1\проспект фотоальбому\пейзажі заповідної природи\ялівці з туями.jpgc:\documents and settings\denysova\рабочий стол\1\проспект фотоальбому\дендропарк\церцис канадський чудово вписаний в експозиції дендропарку.jpg
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е.Фальц-Фейна

(фото: В. Гавриленка

Чорноморський біосферний заповідник площею 109254,8 га (в Херсонській області 106 513,8 га) одна з найстаріших та найцінніших природоохоронних територій України. Він був утворений 14 липня 1927 року Постановою РНК УРСР «Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів». 25 листопада 1983 року Президія Академії Наук України Постановою N538 перетворила Чорноморський державний заповідник на біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників.
Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) - вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні. У складі НАН України станом на початок 2017 року діють 163 наукових установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працюють 31129 співробітників, в тому числі 15919 наукових працівників, серед яких 2402 доктори наук та 6814 кандидатів наук. На 01.01.2017 до складу НАН України входять 186 дійсних членів (академіків), 361 членів-кореспондентів та 98 іноземні члени. Керівні органи НАН України розташовані у Києві.
Світова мережа біосферних заповідників (англ. World Network of Biosphere Reserves) - мережа біосферних заповідників міжнародного значення під патронажем ЮНЕСКО, встановлена на Міжнародній конференції з біосферних заповідників (англ. International Conference on Biosphere Reserves)
26 листопада 1993 року Указом Президента України N 563/93 «Про бiосфернi заповідники в Україні» існування Чорноморського біосферного заповідника було остаточно підтверджено.
Указ( у рос. Імперії під цю назву підпадали держ. акти, дуже різноманітні за своєю природою, звичайно підписувані царем чи уповноваженими від нього особами в СРСР) - назва законодавчого акту, що видає голова уряду або його парламент . У.

Чорноморський біосферний заповідник простягається вздовж північного узбережжя Чорного моря від лівого берега Дніпровсько-Бузського лиману до основи Тендрівської коси. Регіон розташування заповідника обмежений 46o07' та 46o33' пн.ш., 31o36' та 32o18' с.д. За адміністративним поділом територія заповідника належить до Голопристанського р-ну Херсонської області та, частково, до Очаківського району Миколаївської області.


chornomor2chornomor1
Чорноморський біосферний заповідник
До основних цінностей Чорноморського біосферного заповідника належать, в першу чергу, різноманітні природні комплекси, це:

  • азональний лісостеповий комплекс на Нижньодніпровських пісках;

  • зональний варіант приморського галофітного типчаково-полинного степу;

  • природно-аквальний ландшафтний комплекс мілководних морських заток;

  • острівні комплекси з масовим гніздуванням коловодних птахів;

  • літорально-прибережний комплекс.



Азово-Сиваський національний природний парк площею 52 154 га створений наказом Міністерства лісового господарства України від 19 травня 1993 року №33 у відповідності до Указу Президента України від 25 лютого 1993 року №62/93. Парк створений на базі та в існуючих межах Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства та його охоронної зони з акваторіями Центрального Сиваша та Азовського моря. Адміністративно Азово-Сиваський національний природний парк підпорядкований Держаному управлінню справами Президента.
Ука́з Президе́нта Украї́ни - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер).
Азо́во-Сива́ський націона́льний приро́дний парк - національний парк, розташований на косі Бирючий острів, в західній частині Азовського моря, на території півдня Херсонської області (Україна). Створений 25 лютого 1993 року шляхом перетворення Азово-Сиваського заповідника в національний природний парк.

Азово-Сиваський національний природний парк розташований на південному сході адміністративної Херсонської області у межах її Генічеського та Новотроїцького адміністративних районів. Загальна площа території парку складає 52154 га. До складу парку входять півострів Бірючий (7273 га), частини островів Куюк-Тук (255 га) і Чурюк з рядом малих островів (941 га), о. Мартинячий (7 га), акваторії лиманів, прилеглих до Бірючого: Мужичий, Ямківський, Олень, Озерський, Вершинський, Бухта загальною площею 523,2 га, частина акваторії затоки Сиваш (37785 га), однокілометрова смуга акваторії Утлюцького лиману (2676,8 га) та Азовського моря (2700 га).

Територія Азово-Сиваського національного природного парку має витягнуту зі сходу на захід конфігурацію, яка також визначається конфігурацією берегової лінії затоки Сиваш і Азовського моря.

Географічно територія парку складається з двох відокремлених одна від одної частин – сиваської та азовської. Сиваська ділянка займає північну частину Центрального Сиваша і межує на півдні з Автономною республікою Крим (від дамби між мисами Кутара і Джангара на заході і автомобільним мостом через Чонгарську протоку на сході), а на півночі (вздовж берега) з адміністративними кордонами Генічеського і Новотроїцького районів Херсонської області. Виняток становлять Сергієвський та Новодмитрівський лимани і ряд ставків, які відокремлені від основної акваторії дамбами. Азовська ділянка розташована в акваторії Азовського моря і представлена півостровом Бірючим та однокілометровою смугою навколо нього. Слід вказати, що Бірючий варто називати півостровом, оскільки він через косу Федотова має постійне сухопутне сполучення з материковою сушею, яке інколи на короткий час переривається штормом.


az_syv1 sh4
Азово-Сиваський національний природний парк

Національний природний парк «Олешківські піски площею 8020,36 га Указом Президента України від 23 лютого 2010 року № 221 «Про створення Національного природного Парку «Олешківські піски».

Оле́шківські піски́ — другий за розмірами піщаний масив (арена) у Європі. Назва походить від старої (до 1925 року) назви міста Цюрупинськ — Олешки. Складені із безмежних барханів («кучугурів»), висотою близько 5 м, давніх піщаних алювіальних відкладень Дніпра.

Піски на цих землях були давно, але тому, що бачимо зараз, ми зобов’язані барону Фальц-Фейну(принаймі такою є найпоширеніша версія походження пустелі) — тому самому засновнику Асканії-Нової. У 18-19 столітті сюди масово стали завозити овець. Кажуть, одному тільки барону належало стадо до мільйона голів. Вівці знищили рослинність, решта зробили пожежі, вітрова ерозія та безцільна вирубка лісів. За даними «Журналу загальнокорисних відомостей» тільки з 1802 по 1832 рік зникло близько 5000 га лісу, після чого площа під рослинністю скоротилася практично до нуля.

У двадцятому столітті проблема стала досить гостро. Території пустелі збільшувалася з кожним днем. Унікальність цих пісків і в тому, що вони рухомі, і коли ще не було навколо лісових насаджень, вони завдавали шкоду мешканцям навколишніх сіл, підповзали до самих помешкань і блокували входи. Було прийнято рішення кордони засадити лісом. Згодом все припинилось, коли важкою працею за допомогою волів й дерев’яних плугів було засаджено тисячі гектарів лісу. Сімсот з них кілька років тому просто згоріли. Та всього засаджено було більше 100 тисяч гектарів дерев. Тепер це – найбільший у світі рукотворний ліс (!).

Тривалий час Олешківські піски були закритою /секретною зоною. На території пустелі розташовувався військовий полігон. Скільки ще вибухівки ховають бархани – невідомо. Але пустеля неначе сама невпинно вивільняється від надокучливої ноші. Пісок, гнаний вітром, пливе собі з місця на місце, й пагорби постійно міняють свої форми.

То тут, то там з-під крупинок починають визирати шматки військового металу. Хтось натрапить на прості гільзи від автомата, а хтось знаходить цілі бомби, що колись так і не розірвалися. Ще мить – і раптовий смерч знову поховає їх під хвилями піску. Бомбометання на довгі роки залишило свої сліди, та продовжує калічити, а то й забирати життя (шукачів металобрухту). Туристам зазвичай боятись нічого, але варто бути уважними та обережними.


foto 075foto 075
Національний природний парк «Олешківські піски»
Національний природний парк «Джарилгацький» створений Указом Президента України від 11 грудня 2009 року є об’єктом природно-заповідного фонду. Загальна площа парку складає 10000 га. Парк розташований на території Скадовського району Херсонській області. До його складу входить о. Джарилгач, частина Джарилгацької затоки та північне узбережжя затоки. Парк є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно - освітньою, науково-дослідною установою. Охороняється як національне надбання.

На території Парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони: заповідна, до якої входить ботанічний заказник «Джарилгацький» державного значення; регульованої рекреації; стаціонарної рекреації, господарська зона. У парку охороняються острівний та аквальний комплекси, рідкісни види тварин та рослин. На о.Джарилгач вільно мешкають акліматизовані ратичні тварини.

Острів має видовжену форму (із заходу на схід), із заходу продовжується довгою косою, що з'єднує острів з берегом. Косу острова від суходолу відділяє вузька протока, котра інколи пересихає, формально перетворюючи острів на півострів. Острів низинний і здалеку практично не помітний. на ньому наявні відкриті джерела прісної води – не пересихаючі озерця та підземні води.

Територія парку має і високе історико-меморіальне значення. Сама назва Джарилгач в перекладі означає обпалені дерева. Дійсно при бурінні свердловини на Джарилгачській косі геологи зіткнулися з шаром попелу. Назва Джарилгач вперше вказана в атласi Російської імперії, видання 1800 р., на мапі Новоросійської губернії. Освоювати ці місця почали наприкінці XVIII cт., коли встановили тут навігаційні знаки, що описується у лоції “Чорного моря за 1851 р. Місцеве населення ж заготовляло тут сіно, щоб взимку переганяти сюди овець по кризі замерзлої Джарилгачської затоки. У 1902 р. на острові було встановлено клепаний маяк.



Мало кому відомо, що в 1923 р. острів Джарилгач було включено до заповіднику «Асканія-Нова». А у 1927 році було створено Приморський заповідник площею бiля 32 тис. га, до якого було включено західну частину Джарилгацької затоки, весь острiв Джарилгач зi смугою акваторії навколо нього шириною 1 км. До заповідника також увійшли острови – Тендра, Довгий, Орлов, Бабин, Смалений. Нажаль згодом заповідний статус острова було скасовано, тож радо вітаємо відновлення природоохоронного статусу у 2009 році.
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Джарилгач_01.jpg/640px-Джарилгач_01.jpgдва маяка (новый слева)пляж около маяков
Національний природний парк «Ждарилгацький»

Лісовий заказник загальнодержавного значення «Березові колки» площею 1312 га в Іванівському та Рибальчанському лісництвах Голопристанського району. Тут на Іванівській піщаній арені зберігаються природні березові ліси, утворені березою дніпровською. Це ендемічний вид пониззя Дніпра і Південного Бугу, який занесений до Червоної книги України, а формація берези дніпровської як ендемічне, зникаюче угруповання занесено до Зеленої книги України. З ендемічних видів в заказнику зростають дрік дніпровський (Genista borysthenica), зіновать дніпровська (Chamaecytisus borysthenicus), чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus), жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenicus) та ін. Є рідкісні види мохів, лишайників, грибів.
Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Ягорлицький» площею 30300 га розташований в акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря в Голопристанському районі. Входить до складу Рамсарських водно-болотних угідь. В акваторії заказника, що є буферною зоною Чорноморського біосферного заповідника, зимує величезна кількість водоплавних птахів. Видовий склад цих птахів такий, як і в заповіднику, він охарактеризований при описі птахів заповідника.
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Джарилгацький» площею 300 га створений для охорони рідкісного червонокнижного виду золотобородника цикадового. Розташований на острові Джарилгач в Скадовському лісництві Скадовського району. Золотобородник зростає на дещо підвищених елементах рельєфу в степовій центральній частині острова.
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Саги» площею 500 га розташований в Цюрупинському районі. На території заказника охороняються лісові ценози, псамофітні степи, згладжені піщані кучугури, озера, болотні ценози. Серед лісових ділянок важливе місце займає природна рослинність - рідкісні формації берези дніпровської та ковили дніпровської, а також зарості вільхи звичайної. З рідкісних видів зустрічається гадюка звичайна, зростають зозулинець болотний, целокаулон степовий та ін. Озера та заболочені ділянки є місцем гніздування та перебування значної кількості птахів.

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Бакайський жолоб» площею 1680 га розташований Білозерському лісництві, в місці, де Дніпро переходить в Дніпровський лиман. По дну лимана проникає морська солона вода при нагінних явищах, коли дмуть західні вітри. Змішування прісної і солоної вод сприяє розвитку багатого тваринного і рослинного світу, багатого корму дая птахів і риб. Сюди в протоки і на мілководдя приходить на нерест багато видів риб. Тут відбувається інтенсивний нагул риби. На острівцях дельти, на обмілинах, вкритих очеретом південним, кугою озерною (Schoenoplectus lacustris), а у воді з лататтям білим, глечиками жовтими знаходиться величезна кількість птахів, в тому числі й рідкісних, тут вони концентруються під час перельотів. З рідкісних рослин зростають сальвінія плаваюча, водяний горіх, плавун щитолистий.
Ботанічний заказник місцевого значення «Інгулецький лиман» площею 50 га займає смугу акваторії в Інгулецькому лимані між селами Микільське та Садово Білозерського району. Створений для охорони рідкісних формацій водних рослин, включених до Зеленої книги України: горіха водяного (Trapeta natansis), густі зарості якого збереглися біля околиці с. Микільське, сальвінії плаваючої (Salvinieta natansis), латаття білого (Nymphaeeta albae), глечиків жовтих (Nuphareta luteae), плавуна щитолистого (Nymphoideta peltatae).
Ботанічний заказник місцевого значення «Хрестова сага» площею 30 га розташований в урочищі Саги в Голопристанському районі на узбережжі Ягорлицької затоки. Тут зростають представники родини Орхідних (Orchidaceae) - зозулинець розмальований, болотний та блощичний, рідкісні види, що включені до Червоної книги України. Охороняються також місця гніздування та перебування птахів, в т. ч. й тих, що охороняються на європейському та загальнодержавному рівнях.
Ботанічний заказник місцевого значення «Шаби» площею 20 га розташований в Рибальчанському лісництві на березі Дніпровсько-Бузького лиману біля с. Виноградове Голопристанського району. Охороняються ценози прибережної водно-болотної та лучної рослинності, в яких зростає рідкісний вид білоцвіт літній. Дане місцезнаходження цього красивоквітучого виду на межі ареалу - одне з найсхідніших в Європі.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Інгулець» площею 937 га розташований у Великоолександрівському лісництві Великоолександрівського району. Охороняються лісонасадження на лівому березі р. Інгулець, в основному штучного походження, створені в 50-роках XIX століття. З природних - залишки тернівників з домішкою жостіру проносного (Rhamnus cathartica), бузини чорної (Sambucus nigra), видів шипшини (Rosa) тощо. Дане насадження є зразком лісівницького мистецтва в степовій зоні.

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Корсунський» площею 3357 га розташований в Корсунському лісництві Каховського району на ділянках Козачелагерної піщаної арени. Соснові ліси чергуються з трав'янистими лучними ценозами в зниженнях піщаних арен та псамофітними ділянками степів. Охороняється тваринний світ мисливської фауни - косуля, олень благородний, лось та інші види.
Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Асканійський» площею 17746 га. До нього входять сільськогосподарські землі в Чаплинському районі навкруги біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім.Ф.Е.Фальц-Фейна і його охоронної зони. Створений для охорони хребетних, а в деякій мірі і безхребетних. В основному охороняються ссавці і птахи, що мігрують із заповідних степів і зоологічного парку внаслідок того, що для багатьох видів територія степу замала, для ряду видів не підходить абсолютно заповідний режим, при якому немає зоологічного навантаження на степову рослинність, утворюється багато опаду, який в умовах сухого клімату не встигає розкладатися і накопичується в степу, а деяким видам заважає жити високий травостій заповідного степу.
Ботанічний заказник місцевого значення «Софіївський» площею 194 га розташований на південно-західній околиці с. Софіївки Білозерського району та прилеглій акваторії Дніпровського лиману. Охороняються комплекс цілинного степу на лесових зсувах та водні фітоценози верхньоД частини Дніпровського лиману. В степовій балці та на надлиманних горбах збереглася типова степова рослинність типчаково-ковилових степів з багатим степовим різнотрав'ям з участю рідкісних рослин ковили української та волосистої, тюльпана бузького та Шренка, сальвінії плаваючої, рідкісних тварин - п'явки медичної, полоза жовточеревого, поліксени. Охороняються також рідкісні рослинні формації, що включені до Зеленої книги України - формація латаття білого, глечиків жовтих, сальвінії плаваючої, ковили волосистої. Заказник виконує важливу роль як частина екологічного коридору.
Ботанічний заказник місцевого значення «Широка Балка» площею 116 га розташований на південно-східній околиці с. Широка Балка Білозерського району та прилеглій акваторії Дніпровського лиману. Територія заказника займає степові яруги, в яких ще збереглася, хоча й значно антропогенно трансформована, рослинність типчаково-ковилових степів на лесових грунтах. Зрідка трапляються червонокнижні види рослин - тюльпан бузький та Шренка, ковила Лесінга, українська та волосиста, також тварин – дибка степова, поліксена, махаон. В прибережній акваторії лиману відмічені рідкісні сальвінія плаваюча і плавун щитолистий. Заказник виконує важливу роль як частина екологічного коридору.

Цей заказник, як і «Софіївський», дуже зручний для проведення екологічної освіти та екологічного виховання учнів місцевої школи.



Орнітологічний заказник місцевого значення «Думузла» площею 1411,9 га розташований на землях Привільненської сільської ради Каланчацького району. В заказнику зустрічається понад 200 видів птахів. Відмічені скупчення крижнів - до 30 тис. особин, шпаків - до 60 тис. В заказнику охороняються птахи на прольоті та на гніздуванні, серед них рідкісні червонокнижні види - жовта чапля, коровайка, дрохва, червоновола казарка, лунь польовий і степовий, орлан-білохвіст та ін.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Каїрська балка» пллощею 664,9 га розташованийна землях Каїрської сільської ради в Горностаївському районі. В заказнику охороняються типові та рідкісні степові ценози та залишки байрачних і заплавних природних лісів з рідкісними видами рослин, грибів і тварин. Місце годівлі птахів на прольоті та ін.
Зоологічні пам'ятки природи місцевого значення «Кринківське поселення бобрів» площею 5 га; «Понятівське поселення змій», площею 5 га, в Токарівському лісництві Білозерського району на правому березі р. Інгулки, масове поселення плазунів, в т.ч. й рідкісного полоза жовточеревого; «Микільське поселення змій», площа 4 га, в Токарівському лісництві Білозерського району на крутому березі р. Інгульця з відслоненнями вапняків, місце поселення популяцій плазунів, в т. ч. червонокнижного полоза жовточеревого.
Гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення «Джерело Шилової балки» та «Козацьке джерело» в Бериславському районі. Виходи джерел красиво впорядковані, художньо оформлені. Джерельна вода прекрасна для пиття; «Частина озера «Гопри» в м. Гола Пристань, південно-східний берег озера з унікальними солоними грязями; «Білозерські джерела» - це 5 потужних джерел на березі озера Білого з прекрасною питною водою, що не замерзає взимку.
Геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Федорівська печера» в с. Федорівка Білозерського району. Карстова печера довжиною до 100 м в правому крутому з відслоненнями вапняків березі р. Інгулець.
Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення: Дуб в Міському парку м. Херсона, висаджений у 1869 р. при закладці парку. Дуб на «Інтенсивці», понад 150 років, в районі аграрного університету. Дуб біля пожежної частини Комсомольського району. Дуб біля шахового клубу. Дуб в школі-ліцеї № 2 по вул. Полтавській. Вікові дуби в Центральному парку м. Гола Пристань. Дуб на станції юних натуралістів в м. Гола Пристань. Куртина вікових дубів в Цюрупинському районі. Три вікові платани в Центральному парку м. Нова Каховка. Два меморіальні дуби біля Будинку культури в м. Нова Каховка. «Бехтерський дубовий гай» з 114 дерев дуба, площею 3 га, кількох дубів вже немає. Вікові сосни на околиці м. Гола Пристань. Тополі в с. Стара Збур'ївка. Деревостан акації білої, площею 30 га в Цюрупинському районі.

Вікові дуби (понад 200 років) в Рибальчанському лісництві Голопристанського району - залишки природних дубових пралісів на Кінбурнзькому півострові.


Заповідне урочище «Малокаховський бір» площею 177 га розташоване біля південної околиці с. Мала Каховка Каховського району. Штучне насадження сосни звичайної та кримської на пісках на високому березі Каховського водосховища. Є ділянка сосни кримської, висадженоїв 1910-1915рр. Стовбури її досягають до 35 см в діаметрі та висоти 15м. Є мальовничі галявини серед насаджень. Місце масового відпочинку.
Заповідне урочище «Агайманське» площею 25 га розташоване на віддалі 1 км південніше с. Фрунзе Іванівського району. Це залишок центральної частини Агайманського поду. В зниженні водойма штучно поглиблена. Рослинність болотно-лучна. Тут у водно-болотних угіддях гніздяться та перебувають на прольоті птахи багатьох видів, в т.ч. і рідкісних.
Заповідне урочище «Новодмитрівський ліс» площею 23 га розташоване в с. Новодмитрівка Великоолександрівського району біля р. Інгульця. Лісонасадження кінця XIX століття (1885-1890 pp.). Об'єкт переведений з категорії парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва в категорію заповідного урочища.
Заповідне урочище «Летючі піски» площею 110 га розташоване на північно-західній околиці смт. Великої Олександрівки. Штучні насадження сосни звичайної та кримської кінця XIX століття.
Заповідне урочище «Цюрупинський сосновий бір» площею 290 га розташоване в зеленій зоні південно-західної околиці м. Цюрупинська. Ділянка штучно створеного соснового бору на пісках в кінці XIX століття, що виконувала функцію захисного насадження.
Заповідне урочище «Недогірський ліс» площею 216 га розташоване в зеленій зоні південно-західної околиці смт Великої Олександрівки. Це штучні лісонасадження 50-х років XIX століття, що мають велике водоохоронне та ґрунтозахисне значення. Урочище -зразок степового лісорозведення.
Заповідне урочище «Архангельський ліс» площею 30 га розташоване в с. Архангельське Високопільського району. Лісові насадження закладені в 1846 р. Пам'ятка степового лісорозведення.
Заповідне урочище «Голопристанський акацієвий ліс» площею 42 га розташоване в зеленій зоні м. Голої Пристані на межі піщаної арени.

Заповідне урочище «Старозбур'ївський акацієвий ліс» площею 14 га розташоване в південно-східній частині с.Стара Збур'ївка Голопристанського району. Серед лісового масиву, створеного відомим лісівником М.С.Борткевичем у 80-х роках XIX століття, розташована школа-інтернат.
Заповідне урочище «Стояни» площею 15 га розташоване біля с.Дудчани Нововоронцовського району. Штучні лісонасадження на еродованих землях виконують водоохоронну функцію. В масиві є джерело питної води. Місце відпочинку населення.
Ботанічний сад Херсонського педагогічного університету площею 12,34 га закладено в 1934 р. В колекціях ботанічного саду більше 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників. Тут, крім звичайних видів для підзони типчаково-ковилових степів, зростають рідкісні види, що включені до Червоної книги України. Це ковила волосиста, Лесінга, українська, тюльпан Шренка і бузький, голонасінник одеський та інші.
Дендропарк Нижньодніпровської НДС Степового філіалу УкрНДІ лісового господарства і агролісомеліорації площею 3 га закладено в 1975 р. Зростає понад 100 видів дерев і чагарників, трав'янистих декоративних рослин. З більш рідкісних тут зростають гінкго дволопастне, барбарис Юліана, тюльпанне дерево та ін.
Дендропарк аграрного університету площею 2,4 га закладено в 1951-1952 pp. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників.
Дендропарк науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів площею 5,6 га закладено в 1965 р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників. Більше третини – вічнозелені рослини. Серед них – ялина колюча голубої форми, плакуча форма ясена, шовковиці, верби, дуб пірамідальної форми, кулясті форми клена, роза сірійська та ін.
Парк Херсонського обласного ліцею («Казенний сад») площею 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений в 1868 р. Пам'ятник парківництва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників. Парк відчуває дуже сильний антропогенний тиск.
Парк санаторію «Гопри» площею 18 га закладений у 1911 році, різні породи дерев і чагарників.
Парк с.Чулаківки Голопристанського району площею 4 га закладений у 1961 році. Різноманітні види дерев, чагарників, декоративних квіткових рослин.

Парк с. Хрещенівки Нововоронцовського району площею 8 га створений в регулярному стилі. Висаджено понад 60 видів дерев і чагарників.
Парк с. Роздольне Каланчацького району площею 62 га. Старовинний парк з віковими дубами, ялівцями, кленами та ншими породами дерев і чагарників.
Парк с.Садове Голопристанського району площею 14 га. Старовинний парк середини XIX століття. Серед порід дуб вичайний, види ялівцю.
Парк м.Скадовська площею 12 га. Старовинний парк кінця XIX століття з листяних і і хвойних порід ерев і чагарників.
Дендропарк м.Каховки площею 15 га закладений у 1954 році на схилах водосховища за ініціативою відомого кіномитця О.Довженка.







Скачати 224.58 Kb.