Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Благо, відсутність якого не компен­сується будь-якою кількістю інших

Скачати 245.83 Kb.

Благо, відсутність якого не компен­сується будь-якою кількістю інших




Скачати 245.83 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації22.04.2017
Розмір245.83 Kb.
  1   2   3

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Абсолютно необхідне благо — благо, відсутність якого не компен­сується будь-якою кількістю інших.
Театральна лабораторія «ВідСутність» - зразковий художній колектив заснований в 2010 році за ініціативи Юрія Паскара в місті Рівне. Діє на базі Рівненського міського Палацу дітей та молоді.
Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.


Адаптивне рішення — рішення, яке може змінюватись залежно від ситуації.

Аксіома порівнянності — серед пари наборів благ споживач здатний обрати привабливіший для себе.

Аксіома монотонності — збільшення споживання одного з благ на­бору перетворює набір на привабливіший.

Аксіома транзитивності — якщо набір благ А привабливіший, ніж Б, а Б — ніж В, то набір А привабливіший, ніж В.

Акцизний податок (Excise tax) — податок, який накладається на кожну одиницю реалізованого товару.
Пода́тки - це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і термінах, передбачених законодавством.


Альтернативна вартість (Opportunity Cost) одного виду блага по­рівняно з іншим — це обсяг одного блага, яким необхідно поступитися заради виробництва

(споживання) додаткової одиниці іншого за умови, що виробництво (споживання) перебуває на кривій трансформації вироб­ничих можливостей.

Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.
Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.



Антиблага, або блага з від'ємною корисністю (Bads) — збільшен­ня споживання антиблага (блага з від'ємною корисністю) у наборі пере­творює його на менш

привабливий.



Блага — товари, послуги та соціальні й екологічні умови, які задоволь­няють потреби людини або які людина вимушена споживати чи викорис­товувати.

Блага з додатною корисністю (Goods) — блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для неї.

Блага з від'ємною корисністю, або антиблага (Bads) — блага, збільшення яких небажане для людини.

Блага (товари) низької споживчої цінності (Inferior goods) блага (товари), споживання яких зменшується у разі збільшення доходу спожи­вача.

Бухгалтерські витрати оцінюють фактичні витрати факторів ви­робництва у формі прямих платежів.

Бюджетна лінія (Budjet line) — лінія допустимих наборів благ з точ­ки зору бюджету споживача

Бюджетна лінія "трудова активність доход" — лінія, на якій розміщені допустимі сполуки витрат праці та доходу.
Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні


Вибір (Choice) — прийняття та реалізація рішень на підставі уподо­бань та наявних ресурсів.

Виробник (Produser) — особа (фізична чи юридична), що виробляє блага.

Виробничі ресурси (Productive Resources) — всі види ресурсів, що використовуються для виробництва благ: природні (зокрема земля), тру­дові (включаючи найману

працю та підприємництво), капітальні ресурси.



Виробнича функція (Production Function) — залежність між витратами факторів виробництва та максимально можливим виробництвом блага.
Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Виробни́цтво - процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.
Фа́ктори виробни́цтва (англ. factors of production) - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал).


Взаємодоповнюючими (або комплементарними) благами (Comple­ments) два блага, зростання ціни одного з яких призводить до зменшення попиту на інше, і

навпаки. Ці блага можуть споживатись лише разом і в певних пропорціях.



Взаємозамінні блага (Substitutes) два блага, зростання ціни одного з яких призводить до зростання попиту на інше, і навпаки. Ці блага мо­жуть замінювати одне

одного у процесі споживання.



Влада — спосіб координації, що базується на наказах, інструкціях, ди­рективах.

Галузева функція пропозиції (Industry Supply Function) — залежність між ціною та пропозицією з боку галузі.

Галузь з постійними витратами (Constant-Cost Industry) — галузь, у якій внутріфірменні витрати не залежать від кількості фірм, що перебу­вають у галузі.
Координа́ція (рос. координация, англ. coordination, нім. Koordinierung f) - кристалохімічне поняття про співвідношення структурних одиниць (атомів, йонів) у структурі мінералу.
Інструкція - правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб.
По́пит і пропози́ція (правильно українською: попит і пропонування) - економічна модель, що описує процес ціноутворення на ринку. Ця модель вводить поняття попиту та пропозиції як універсальні характеристики ринку та доводить, що, за умовами певних припущень, ці характеристики урівноважуються та приводять до встановлення певної ціни на даний товар.
Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.


Галузь зі зростаючими витратами (Increasing-Cost Industry) — галузь, у якій входження нових фірм збільшує внутріфірменні витрати.

Галузь зі спадаючими витратами ( Decreasing-Cost Industry) — га­лузь, у якій входження нових фірм зменшує внутріфірменні витрати.

Гіпотеза щодо раціональності поведінки людини поведінка лю­дина, підпорядкована меті досягнення найпривабливішого для неї життє­вого стану з можливих.
Раціональність (від лат. Ratio - розум) - термін у найширшому сенсі означає розумність, свідомість, протилежність ірраціональності. У більш вузкому значенні - характеристика знання з точки зору його відповідності деяким принципам мислення.
Поведі́нка - родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.



Гіффена товари (блага) (Giffen Goods) — блага, споживання яких збільшується за зростання цін на них.

Граничні витрати (Marginal Cost) — приріст витрат на одиницю збільшення виробництва.

Гранична ефективність ресурсу (Marginal Product) — приріст ви­пуску за умови збільшення використання ресурсу на одиницю.

Гранична зовнішня корисність (Marginal Externality Utility (Benefit), MEU ) — додаткова корисність, яку отримують треті особи, що не сплачують за використання блага, у разі

збільшення його споживання на одиницю.

Ко́ристь - село в Україні, в Корецькому районі Рівненської області. Центр Користівської сільської ради, якій підпорядковане село Новини, яке розміщене на відстані 1 км. Населення - 1 326 осіб.



Гранична індивідуальна корисність (Marginal Private Utility (Benefit)) — додаткова корисність від придбання індивідом додаткової одиниці блага.

Гранична корисність (Marginal Utility) — приріст корисності за умови збільшення споживання блага на одиницю.

Гранична корисність доходу (MU7)' — приріст корисності на одини­цю збільшення доходу.

Гранична норма заміни (Marginal Rate of Substitution) — величина жертви одного блага з боку споживача заради додаткової одиниці іншого при збереженні того

самого рівня добробуту.



Гранична норма заміни трудової активності доходом — компен­сація доходом додаткової одиниці праці.

Гранична норма заміни прибутку коефіцієнтом варіації — зміна коефіцієнта варіації випадкового параметра для компенсації одиниці при­бутку фірми.
Коефіцієнт варіації (рос. коэффициент вариации, англ. variation coefficient, нім. Variationskoeffizient m) - відносна величина, що служить для характеристики коливання (мінливості) ознаки. Являє собою відношення середнього квадратичного відхилення τ до середнього арифметичного Х, виражається у відсотках: ν = τ/Х.


Гранична норма технологічної заміни (Marginal Rate of Technical Substitution, MRTS) — витрати одного ресурсу для компенсації змен­шення на одиницю

застосування іншого.



Гранична сподівана корисність (Marginal Expected Utility) — приріст сподіваної корисності при збільшенні фактора на одиницю (наприклад, при збільшенні обсягу

страхованого активу на одиницю).



Гранична схильність до споживання (Marginal Propensity to Consume) — частка додаткового доходу, яка використовується для спожи­вання при збільшенні

доходу на одиницю.



Гранична тяжкість праці — зміна корисності у розрахунку на оди­ницю збільшення трудової активності.

Граничний доход (Marginal Revenue, MR) — приріст доходу у разі збільшення виробництва на одиницю.

Граничні витрати (Marginal Cost) — приріст витрат на одиницю зміни виробництва.

Граничні зовнішні витрати (Marginal Externality Cost МЕС) — зміна сукупних зовнішніх витрат у розрахунку на одиницю зміни обсягу виробництва.

Граничні суспільні витрати (Marginal Social Cost — MSC) — зміна сукупних суспільних витрат на одиницю зміни обсягу виробництва.

Гранична суспільна корисність (Marginal Social Utility (Benefit), MSU) — додаткова корисність, отримана усім суспільством за умови збільшення споживання

блага на одиницю.



Громадські блага (Public Goods) — блага, які задовольняють потреби людини і мають дві особливості споживання:

використання блага однією особою не зменшує обсягу блага, доступного для використання іншими особами;

споживання блага не може бути обмежене лише серед тих, хто платить за це благо.

Двоетапна схема прийняття рішень фірмою схема, яка умовно відображається ланцюжком: "рішення спостереження рішення".

Детермінований еквівалент (лотереї) — сума, отримання якої для особи еквівалентне участі в лотереї (ризикованій операції).

Еквівалент (рос. эквивалент, англ. equivalent, нім. Äquivalent n) - предмет або кількість, що відповідає ін. предметам або кількостям, може замінювати або виражати їх.


Дефіцит (Shortage) перевищення обсягу попиту порівняно з обся­гом пропозиції, що в свою чергу виникає в результаті запровадження (з різних причин) ринкової ціни, яка нижча ціни рівноваги. Ознаками де­фіциту є черги, зменшення товарних запасів, створення тіньового ринку.

Джерело ризику — об'єкт або процес, який породжує невизначеність у прийнятті рішень.
Ри́зик - поєднання ймовірності та наслідків настання несприятливих подій. Знання ймовірності несприятливої події дозволяє визначити ймовірність сприятливих подій за формулою P + = 1 − P − =1-P_} .Також ризиком часто називають безпосередньо певну подію, здатну принести кому-небудь збиток.
Переви́щення (рос. превышение, англ. relative height, elevation, нім. relative Höhe f, Höhenunterschied m) - в геодезії, фізичній географії тощо - різниця абсолютних висот будь-яких точок земної поверхні.
Стандартна невизначеність (англ. standard uncertainty) u - невизначеність результату вимірювання, виражена як його стандартне (середнє квадратичне) відхилення.
Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.
Тео́рія рі́шень - царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності вибору людьми найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.


Довгострокові сукупні економічні витрати (Long-Run Costs) — це мінімальний рівень економічних витрат, необхідний для виробництва певної кількості благ удовгостроковому періоді.

Досконала конкуренція (Perfect Competition) — ринок з багатьма по­купцями та продавцями.

Доход (Revenue, R) — виручка фірми від продажу товару на ринку або наданих послуг.
Про́даж - це оплатна передача майна однією особою у власність іншій особі.


Економічні витрати оцінюють альтернативні витрати факторів ви­робництва.
Ви́трати виробни́цтва - витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язаних з виробництвом економічних благ.


Економічний прибуток — різниця між доходом та економічними витратами.

Еластичність заміни факторів (Elasticity of Substitution) — відно­шення відносної зміни витрат ресурсів до відносної зміни граничної нор­ми технологічної заміни.
Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Границя - одне з основних понять функціонального аналізу (а також математичного аналізу, який є скінченновимірним випадком функціонального), яке означає, що деякий об'єкт, змінюючись, нескінченно наближається до певного сталого значення.


Еластичність попиту за ціною (Price Elasticity of Demand) — віднос­на зміна попиту, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Еластичність пропозиції за ціною (Price Elasticity of Supply) — відносна зміна обсягу пропозиції, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Ефект доходу (Income Effect) — зміна споживання блага, викликана зміною реального доходу внаслідок зміни ціни на благо.

Ефект заміщення (Substitution Effect) — зміна споживання блага, викликана зміною відносної ціни на це благо внаслідок зміни його ціни.

Ефект плато збереження сподіваної ефективності фірми при відтя­гуванні моменту адаптації.

"За інших однакових умов" (ceterisparibus, лат.) — гіпотеза економіч­ного аналізу, згідно з якою варіаціям і змінам підпорядковані параметри та умови економічної моделі, що досліджуються.

Інші параметри та умо­ви вважаються незмінними.



Загальна рівновага — стан економіки, за якого балансується система взаємопов'язаних індивідуальних ринків споживчих благ та ресурсів, за­довольняється попит всієї сукупності споживачів у

благах та виробників у ресурсах.

Споживчі блага- вид економічного блага, здатність товару або послуги задовольняти потребу.



Закон економії на масштабі виробництва — зменшення приросту витрат за умови збільшення випуску на одиницю у разі оптимального сполучення всіх ресурсів.
Сполу́чення - особливе розташування об'єкта Сонячної системи (здебільшого, планети) відносно Сонця так, що їх екліптичні довготи для земного спостерігача рівні. У сполученні об'єкт візуально розташований на небі поряд із Сонцем.


Закон зростаючої альтернативної вартості — кожна додаткова одиниця виробництва (споживання) одного блага вимагає дедалі більших втрат іншого.
Гро́ші - особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу.


Закон зростаючої граничної тяжкості праці — необхідність збільшення компенсації кожної додаткової одиниці трудової активності.

Закон зменшення граничної норми технологічної заміни — змен­шення технологічної норми заміни фактора у разі збільшення викорис­тання ресурсу.

Закон попиту — у разі збільшення (зменшення) ціни обсяг попиту зменшується (збільшується).

Закон пропозиції — обсяг пропозиції зростає (спадає) за підвищення (зниження) ціни.

Закон спадних граничних витрат — зниження граничних витрат за підвищення обсягу виробництва.

Закон спадної граничної корисності — кожна додаткова одиниця споживання блага забезпечує дедалі менший приріст корисності.
Підвищення (елевація) - кутова висота об'єкта спостереження (земного предмета, літального апарату, небесного світила тощо) над істинним горизонтом. Підвищення спільно з азимутом служить для визначення напрямку на об'єкт.
Грани́чна кори́сність (англ. Marginal utility) - додаткова корисність, яку отримує споживач із додаткової одиниці товару або послуги, яку буде втрачено у випадку відмови від цієї одиниці.


Закон спадної граничної сподіваної корисності — спад граничної сподіваної корисності за умови збільшення обсягу страхованого активу.

Звичайні блага (Ordinary Goods) — блага, споживання яких зростає (спадає) за зниження (підвищення) ціни.

Зовнішні ефекти (Externalities) — ситуація, за якої витрати на ви­робництво блага здійснюють не лише продавці, а вигоди від придбаного блага мають не

лише покупці.



Зрівняльний принцип винагороди — принцип винагороди, що базуєть­ся на апріорному розподілі сукупністю індивідів виробленого продукту порівну.
Продавець - людина або організація, яка за відповідну винагороду передає покупцю (продає) товар чи послугу. У вузькому значенні - особа, що безпосередньо контактує з покупцями і здійснює продаж товару.
Винагоро́да - цінності, які отримує особа в обмін на послуги (роботи), які вона надала (виконала) для іншої особи. Зазвичай складається з грошової винагороди, яка часто називається розрахунки або заробітна плата.

Характерна риса соціалізму.



Зміна обсягу попиту — зміна величини попиту в разі зміни ціни на благо за решти однакових умов. Графічно це відповідає пересуванню по кривій попиту з однієї точки в іншу, при цьому крива попиту залишаєть­ся у тому самому положенні.

Зміна попиту (Demand Curve Shift) — за кожної ціни споживачі купуватимуть порівняно більший (менший) обсяг блага. Графічно це відпо­відає зміні

положення (паралельне зміщення) всієї кривої попиту у ви­падку зміни інших факторів (крім ціни), які впливають на попит.



Змінні витрати (Variable Costs, VC) — витрати, що залежать від обсягу виробництва і визначаються для короткострокового періоду як різни­ця між сукупними та

фіксованими витратами, тобто VC(Q) = TC(Q) -FC.



Ізокванта — сукупність витрат ресурсів, що забезпечують постійний випуск.

Імовірність (Probability) — ступінь частоти події або ступінь впевне­ності особи в тому, що подія трапиться.
Інтерналізація зовнішніх ефектів (Internalization of an Externality) — переведення зовнішніх ефектів у стримуючі або стимулюючі фактори для виробників

та споживачів таким чином, що ринкова рівновага більше наближається до соціального оптимуму.

Ринкова рівновага - ситуація на ринку, за якої величина пропозиції рівна величині попиту. Ринкова рівновага існує тоді, коли немає тенденції до зміни ринкової ціни чи кількості товарів, які продаються.



Капітальні ресурси (Capital Resources), або капітальні товари(Capital Goods) вироблені людиною товари, що використовуються як засоби

виробництва інших благ, зокрема інструменти, промислове устат­кування та інфраструктура.

Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.



Кардинальна вимірність корисності (Cardinal Utility) — вимірність корисності числом.

Картель (Cartel) — змова декількох фірм-виробників (продавців) з метою максимізації прибутку, які спільно діють на ринку як фірма-моно-поліст,

контролюючи обсяг виробництва та ціну блага.



Коваріація двох випадкових величин — різниця між математичним сподіванням добутку двох випадкових величин та добутком математич­них сподівань.
Матема́тика (грец. μάθημα - наука, знання, вивчення) - наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння - геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.
Випадкова величина (англ. Random variable) - одне з основних понять теорії ймовірностей.


Коефіцієнт Бета — відношення коваріації доходності цінного папе­ру до дисперсії доходності ринкового портфеля.

Короткострокові сукупні економічні витрати (Short-Run Costs) — мінімальний рівень економічних витрат, необхідний для виробництва певної

кількості благ у короткостроковому періоді.



Крива Енгеля графічна модель залежності споживання блага від доходу.
Зале́жність - набута гостра потреба здійснювати якісь дії або вживати якісь речовини. У практиці, цей термін має кілька значень.
Коваріація (англ. Covariance) - в теорії ймовірностей та математичній статистиці, числова характеристика залежності випадкових величин. Сутність коваріації полягає в тому, що вона виникає внаслідок невизначеності результату перемножування двох сукупностей чисел.
Графічна модель Графі́чна моде́ль, або імові́рнісна графі́чна моде́ль (ІГМ, англ. probabilistic graphical model, PGM) - це ймовірнісна модель, для якої умовні залежності[en] між випадковими змінними виражено графом. Вони поширені в теорії ймовірностей, статистиці, - зокрема, баєсовій, - та в машинному навчанні.

  1   2   3


Скачати 245.83 Kb.