Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Бойовий статут

Бойовий статут




Сторінка1/19
Дата конвертації29.03.2019
Розмір1.18 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

БОЙОВИЙ СТАТУТ

СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК


ЧАСТИНА II

БАТАЛЬЙОН, РОТА

Введений у дію наказом

Міністра оборони України

від 2 вересня 1994 р. М №232

Київ


Видавництво «Варта»

1998


Розділ перший ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ

1. Сучасний загальновійськовий бій,

його характер, способи ведення

та засоби боротьби

1. Єдиним засобом досягнення перемоги частинами й підрозділами в збройній сутичці з противником є бій.

Бій — основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Бій може бути загальновійськовим, вогневим, протиповітряним, повітряним і морським.

Удар — складова частина бою, що полягає в одночасному ураженні угруповань військ та об'єктів противника шляхом потужного впливу на них усіма засобами або військами. Удари можуть бути: за масштабами — тактичні; в залежності від засобів, які застосовуються, та сил, які беруть участь, — вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні) та удари військами; за кількістю засобів, які беруть участь, та об'єктів, по яких наносяться удари, — масовані, групові й одиночні.

Вогонь — ураження противника стрільбою з різних видів зброї. Він ведеться з завданням знищення, по-давлення, виснаження противника або зруйнування його об'єктів.

Вогонь розрізняється: за тактичними завданнями, що вирішуються, — на знищення, подавлення, виснаження, зруйнування, задимлювання (засліплювання), освітлення та інші; за видами зброї — вогонь із стрілецької зброї, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів), вогонь артилерії, Мінометів, комплексів протитанкових керованих ракет, зенітних засобів та інші; за способами ведення — прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій та інші; за напруженістю стрільби — одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, біглий, методичний, залповий та інші; за напрямком стрільби — фронтальний, фланговий, перехресний; за способами стрільби — з місця, із зупинки, з ходу та інші; за видами вогню — по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний та інші.

М а н е в р — організоване пересування військ під час бою з метою заняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення або перенацілювання (маскування, розподіл) ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника. Видами маневру є охоплення, обхід, відхід і маневр ударами й вогнем.



2. Загальновійськовий бій складає основу армійських, корпусних, а також ряду спільних (десантних, протидесантних) операцій. Він ведеться об'єднаними зусиллями з'єднань, частин і підрозділів різних родів військ, спеціальних військ Сухопутних військ, а також Військ повітряної оборони, а на приморському напрямку й Військово-морських сил.

Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є: рішучість мети, висока напруженість, швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови сторін, застосування різноманітних способів виконання бойових завдань, швидкий перехід від одних видів дій до інших, складна радіоелектронна обстановка.

Сучасний загальновійськовий бій вимагає від військ, які в ньому беруть участь, безперервного ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, техніки, засобів захисту та маскування, високої рухомості та організованості, повного напруження всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни та бойової згуртованості.

Це досягається: високою бойовою виучкою; свідомим виконанням свого військового обов'язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов добитися повної перемоги над ворогом; знанням начальниками своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їхніх потреб та врахуванням трудності життя у бойовій обстановці, високою вимогливістю до них; вихованням у підлеглих віри в правоту нашої справи, відданості народу України.

Запорукою успіху в складних умовах сучасного загальновійськового бою є висока бойова виучка. Вона досягається в ході напруженої бойової підготовки, яка є основним змістом повсякденної діяльності військ у мирний час і продовжується під час підготовки бою та в проміжках між бойовими діями.

У ході бойової підготовки повинні враховуватися висока напруженість, швидкоплинність бойових дій та інші характерні риси сучасного загальновійськового бою. Підрозділи, які взаємодіють під час виконання бойових завдань, займаються бойовою підготовкою спільно. В умовах воєнного часу основна мета бойової підготовки — вивчити противника, який протистоїть, й оволодіти найбільш ефективними способами його розгрому в обстановці, яка склалася.



3. Основним способом ведення бою із застосуванням звичайної зброї є послідовний розгром підрозділів противника. При цьому важливе значення будуть мати: надійне вогневе ураження противника, який протистоїть безпосередньо, з одночасним діянням на його резерви й важливі об'єкти в глибині; своєчасне зосередження сил і засобів для утримання важливих районів, позицій та нарощування зусиль для розвитку успіху на головному напрямку; постійна готовність військ до дій в умовах застосування противником ядерної зброї.

4. Звичайна зброя включає всі вогневі й ударні засоби, які застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі та інженерні боєприпаси й ракети в звичайному спорядженні, запалювальні боєприпаси й суміші. У бою із застосуванням звичайної зброї вогонь артилерії, танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), зенітних засобів і стрілецької зброї у поєднанні з ударами авіації є основним засобом ураження противника.

Найбільш ефективним видом звичайної зброї є високоточна зброя, до якої належать розвідувально-ударні (розвідувально-вогневі) комплекси, а також інші комплекси (системи) озброєння, які застосовують, керовані, самонавідні ракети й боєприпаси, здатні уражати цілі, як правило, з першого пострілу (пуску).

Запалювальні боєприпаси й суміші застосовуються для ураження живої сили й вогневих засобів противника, які розташовуються відкрито або знаходяться у довгочасних вогневих та інших фортифікаційних спорудженнях, а також його озброєння, техніки та інших об'єктів.

5. Основними видами загальновійськового бою є оборона та наступ. На початку війни оборона буде найважливішим і найбільш розповсюдженим видом бою.

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з головною метою — відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ. Вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але й під час війни. Але однією обороною добитися перемоги неможливо.

Наступ проводиться з метою повного розгрому противника та оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості. Найбільш типовим для частин і підрозділів на початку війни буде перехід у наступ в умовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, з положення оборони.

Оборона й наступ тісно взаємозв'язані.

Будь-яка оборона містить в собі елементи наступу, а наступ —елементи оборони.

6. Основними принципами ведення сучасного загальновійськового бою є: постійна бойова готовність підрозділів; рішучість, активність і безперервність ведення бою; узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними; раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника); рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент; маневр підрозділами, ударами та вогнем; своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою; повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання; тверде і безперервне управління підрозділами.

7. Постійна бойова готовність підрозділів полягає в їх здатності в будь-який час організовано в установлені терміни вступити в бій та успішно виконати поставлені завдання.

Найважливішими елементами бойової готовності підрозділів є: знання завдань, що будуть стояти, і своєчасне, ще в мирний час, проведення заходів щодо підготовки до їх виконання; чітке несення бойового чергування; висока бойова виучка; підтримання озброєння й техніки в готовності до негайного застосування, утримання запасів матеріальних засобів в необхідних розмірах; постійна готовність до відбиття несподіваного нападу противника, організоване приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності; високий морально-психологічний стан, дисципліна й пильність особового складу.



8. Рішучість, активність і безперервність ведення бою полягають в постійному прагненні до повного розгрому противника, нанесенні по ньому потужних ударів, нав'язуванні своєї волі, зриві його планів і створенні йому невигідних умов, в зухвалих, сміливих та енергійних діях, які проводяться наполегливо, стійко, вдень і вночі та в будь-яку погоду.

Рішення командира розгромити противника повинно бути твердим і без вагань доведено до кінця.

Найсуворішого засудження заслуговує той, хто боячись відповідальності, виявив бездіяльність і не використав усіх сил, засобів і можливостей для досягнення успіху в бою.

9. Узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними є однією з основних умов досягнення успіху в сучасному загальновійськовому бою. Воно досягається узгодженням дій підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ між собою, а також з вогневим ураженням противника за завданнями, напрямками, рубежами, часом та способами ведення бою в інтересах найбільш успішного виконання бойових завдань механізованими й танковими підрозділами.

10. Раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника) дозволяють зненацька захопити противника, викликати паніку, паралізувати його волю до опору, дезорганізувати управління військами й створити сприятливі умови для перемоги навіть над противником, який переважає за силою.

Для досягнення раптовості потрібно: зберігати в таємниці задум бою та підготовку до нього; наносити удар там, де противник його не чекає або діяти так, щоб він розкрив удар надто пізно для організації ефективної протидії; випереджати противника в діях, раптово відкривати вогонь по ньому; стрімко й швидко виконувати поставлені завдання; застосовувати невідомі противнику засоби та способи ведення бою; широко використовувати ніч для ведення бойових дій; майстерно здійснювати заходи щодо маскування й протидії розвідці противника; суворо виконувати вимоги скритого управління військами, безпеки зв'язку та режиму секретності.

До раптовості буде прагнути й противник. Тому необхідні висока пильність, безперервна розвідка та охорона, постійна бойова готовність підрозділів й здатність їх до швидкої протидії.

Воєнні хитрощі (обман противника) здійснюються шляхом введення противника в оману відносно дійсного стану та дій військ. Способи обману противника залежать від обстановки, що склалася, бойового завдання, яке було поставлене, ступеня готовності підрозділів до рішучих і нешаблонних дій в умовах суворого маскування, а також від стану погоди, пори року й часу доби. Обманні дії повинні бути простими за задумом і виконанням, організовуватися потай, проводитись переконливо й своєчасно.



11. Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючим силам противника та добиватися над ним перемоги. З цією метою необхідно використовувати на головному напрямку більшість боєздатних підрозділів, найефективніші засоби ураження та сміливо маневрувати ними.

12. Маневр підрозділами, ударами та вогнем дозволяє захоплювати й утримувати ініціативу, зривати задуми противника й успішно вести бій в обстановці, яка змінилася.

Маневр підрозділами (охоплення, обхід і відхід) здійснюється стрімким їх просуванням у глибину бойового порядку противника, в тому числі й у повітрі, а також шляхом відведення підрозділів на нові позиції та рубежі (в райони), розташовані в нашій глибині. Маневр повинен бути простим за задумом і виконуватися швидко, потай і раптово для противника. В його основі повинно лежати своєчасне й найбільш повне використання результатів вогневого ураження противника.

Охоплення — маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу для удару у фланг противника.

Обхід — більш глибокий маневр, який проводиться підрозділами для удару по противнику з тилу. Охоплення здійснюється в тісній тактичній та вогневій взаємодії, обхід — у тактичній взаємодії з військами, які наступають із фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом. Відхід — маневр, який застосовується з метою виводу своїх військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу та заняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки за дозволом або за наказом старшого командира.

Маневр ударами та вогнем полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні) по найважливіших об'єктах противника або в розподілі (розосередженні) для ураження декількох об'єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об'єкти.

13. Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою полягають у підготовці та здійсненні заходів, які спрямовані на підтримання підрозділів у високій бойовій готовності, збереження (відновлення) їх боєздатності та створення їм сприятливих умов для виконання поставлених завдань.

Своєчасне відновлення боєздатності включає: відновлення управління, яке було порушене; виявлення втрат й уточнення завдань підрозділам, які зберегли боєздатність, на продовження бою; виведення у безпечні райони підрозділів, які втратили боєздатність; відновлення пошкоджених озброєння та техніки, поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, технікою та іншими матеріальними засобами; підтримання високого морально-психологічного стану особового складу. У першу чергу відновлюється боєздатність підрозділів, які продовжують виконання бойового завдання, а також які зазнали найменших втрат.

Всебічне забезпечення бою батальйону (роти) підрозділяється на бойове, технічне та тилове. Воно організовується на основі рішення командира і здійснюється безперервно під час підготовки та під час бою, а також під час пересування та розташування підрозділів на місці.

В умовах різкого підвищення ефективності високоточної зброї, наземно-повітряного характеру бойових дій, постійної загрози застосування противником ядерної зброї все більшого значення набуває захист (забезпечення безпеки) військ, який здійснюється в системі заходів бойового забезпечення.

Підрозділи всіх родів військ і спеціальних військ, крім того, повинні знаходитися в постійній готовності до відбиття ударів аеромобільних, диверсійно-розвідувальних груп та інших мобільних сил противника.

14. Повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання є найважливішою умовою досягнення успіху в бою.

Для цього необхідно: глибоко знати морально-психологічну обстановку у підрозділі через постійне спілкування з підлеглими, розуміти потреби підлеглих, поєднувати високу вимогливість з турботою про них, підтримувати у підрозділі високий рівень військової дисципліни та здатність протистояти ідеологічному і психологічному впливу противника.



15. Тверде і безперервне управління підрозділами дозволяє найбільш ефективно та повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається: постійним знанням обстановки, своєчасним одноособовим прийняттям командиром рішення та наполегливим проведенням його в життя; особистою відповідальністю командира за свої рішення, правильне використання підпорядкованих підрозділів і виконання поставлених завдань; чіткою організацією й забезпеченням живучості пунктів управління, наявністю стійкого зв'язку з підрозділами.

16. Провідна роль у загальновійськовому бою належить механізованим і танковим підрозділам. Залежно від обстановки вони можуть діяти в похідному, передбойовому та бойовому порядках.

Похідний порядок — шикування підрозділів для пересування в колонах. Він повинен забезпечувати: високу швидкість руху, швидке розгортання в передбойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника; підтримання стійкого управління підрозділами.

Передбойовий порядок — шикування підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину. Він повинен забезпечувати: швидке розгортання у бойовий порядок; високі темпи просування з подоланням загороджень, зон зараження, районів зруйнувань, пожеж і затоплень; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника.

Бойовий порядок — шикування підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати завданню, задуму бою, що передбачається, та забезпечувати: успішне ведення бою як із застосуванням тільки звичайної зброї, так і в умовах застосування противником ядерної зброї та інших засобів ураження; найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі); стійкість та активність в обороні; рішуче ураження противника на можливо більшу глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль під час бою й здійснення маневру; можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримання безперервної взаємодії та управління підрозділами.

17. Бойовий порядок бригади (полку) складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону, загальновійськового резерву, артилерійської групи (артилерійського підрозділу), підрозділу протиповітряної оборони, протитанкового резерву та рухомого загону загороджень.

Залежно від обстановки та одержаних на посилення підрозділів в бойовий порядок бригади (полку) можуть також входити передовий, спеціальний, обхідний, рейдовий, штурмовий загони й тактичний повітряний десант, в обороні — протидесантний резерв та інші елементи.

Бойовий порядок батальйону (роти) складається з підрозділів першого ешелону, другого ешелону або резерву (в роті — другий ешелон або резерв створюється тільки в обороні), вогневих засобів і підрозділів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону (роти).

В обороні бойовий порядок батальйону (роти) може також включати бронегрупу та вогневі засади.

Для забезпечення дій частин і підрозділів створюються розвідувальні органи та органи охорони, загін ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження, загони забезпечення руху, загони (групи) розгородження та інші тимчасові формування.

18. З метою більшої самостійності під час ведення загальновійськового бою механізованим і танковим підрозділам придаються або виділяються для підтримки підрозділи інших родів військ і спеціальних військ.

Придані підрозділи повністю підпорядковуються загальновійськовому командиру й виконують поставлені ним завдання.

Підтримуючі підрозділи залишаються в підпорядкуванні старшого командира (начальника) й виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поставив командир підтримуючого підрозділу в межах виділеного ресурсу (наряду) сил.

Механізованому (танковому) батальйону можуть придаватись артилерійський дивізіон або батарея, підрозділ протитанкових засобів, зенітний підрозділ, а також підрозділи інженерних військ і військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Механізованому батальйону можуть придаватись також танкові, а танковому батальйону — механізовані підрозділи.

Механізованій роті можуть придаватись мінометна (артилерійська) батарея, протитанковий, гранатометний, інженерно-саперний і вогнеметний підрозділи, а в обороні та під час наступу в особливих умовах (у місті, горах, лісі) і танковий взвод; танковій роті — артилерійська батарея, механізований та інженерно-саперний підрозділи.

Батальйон (роту) в бою, крім того, може підтримувати артилерійський дивізіон (батарея).



2. Сухопутні війська, їх склад і призначення

19. Сухопутні війська — найбільш багаточисельний вид Збройних Сил, призначений для відбиття ударів агресора, утримання територій, районів, рубежів, розгрому угруповань військ. Вони мають на озброєнні різні види військової техніки, зброї і включають: механізовані, танкові, аеромобільні війська, ракетні війська та артилерію, війська протиповітряної оборони Сухопутних військ, з'єднання і частини армійської авіації, які є родами військ, а також спеціальні війська (з'єднання та частини) — розвідувальні, інженерні, радіаційного, хімічного і біологічного захисту, зв'язку, радіоелектронної боротьби, медичного, технічного, тилового забезпечення, топогеодезичні, гідрометеорологічні.

20. Механізовані та танкові війська, складаючи основу Сухопутних військ, виконують завдання: в обороні — щодо утримання районів, рубежів і позицій, які займають, відбиття ударів противника й завдання поразки його наступаючим військам; в наступі — щодо прориву оборони противника, розгрому угруповань його військ, які обороняються, захоплення важливих районів, рубежів та об'єктів, форсування водних перешкод, переслідування противника, який відходить, ведення зустрічних боїв, діють у складі морських і повітряних десантів.

Механізовані війська, володіючи високою бойовою самостійністю та універсальністю, здатні виконувати вказані завдання в різних умовах місцевості і в будь-яку погоду, на головних або другорядних напрямках, в першому або другому ешелоні, в складі резервів, морських і повітряних десантів. Основу механізованих військ складають механізовані та стрілецькі з'єднання й частини.

Танкові війська, складаючи головну ударну силу Сухопутних військ і володіючи великою стійкістю до уражаючих факторів усіх видів зброї, використовуються переважно на головних напрямках: в обороні — в основному у складі других ешелонів і резервів для нанесення контрударів (проведення контратак) і завершення розгрому противника, який вклинився, а при виділенні в склад перших ешелонів — для посилення стійкості та активності оборони; в наступі, — як правило, в складі ударних угруповань в першому і другому ешелонах.

Механізований та танковий батальйони є основними загальновійськовими тактичними підрозділами, а механізована та танкова роти — тактичними підрозділами. Вони, взаємодіючи між собою, з підрозділами артилерії та інших родів військ і спеціальних військ, виконують основне завдання щодо безпосереднього знищення противника в ближньому бою.

Механізований (танковий) батальйон, як правило, складається з механізованих (танкових) рот, підрозділів зв'язку, забезпечення й медичного пункту батальйону. Механізований батальйон, крім того, може мати в своєму складі мінометну (артилерійську) батарею, протитанковий, гранатометний, зенітний, розвідувальний та інші підрозділи. Механізована (танкова) рота, як правило, складається з механізованих (танкових) взводів.



21. Аеромобільні війська є високомобільним родом Сухопутних військ і призначаються для охоплення противника з повітря і виконання завдань в його тилу, а також використовуються як протидесантний резерв та для прикриття держкордону і проходів у горах.

22. Ракетні війська та артилерія Сухопутних військ є основним засобом вогневого ураження противника.

Ракетні війська призначаються для ураження засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів та інших систем високоточної зброї, основних угруповань військ противника, авіації в місцях її базування, засобів і об'єктів протиповітряної оборони, пунктів управління, тилових та інших важливих об'єктів противника на всю глибину його оперативної побудови, дистанційного мінування місцевості, а на приморських напрямках, крім того, для зруйнування пунктів базування сил флоту противника, знищення його бойових кораблів і суден.

Артилерія призначається для ураження засобів ядерного та хімічного нападу, систем високоточної зброї, артилерії, танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили, вертольотів на площадках, засобів протиповітряної оборони, пунктів управління, радіоелектронних засобів, зруйнування фортифікаційних споруджень противника, дистанційного мінування місцевості, світлового забезпечення, постановки аерозольних (димових) завіс і виконання інших завдань.

Артилерійські підрозділи вогневі завдання виконують із закритих вогневих позицій або прямою наводкою. Вогонь прямою наводкою окремих гармат, взводів і батарей застосовується для знищення танків та інших броньованих машин, а також протитанкових засобів противника.

Батальйонна артилерія та придані батальйону (роті) артилерійські підрозділи при вогневому ураженні противника можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі, зосереджений вогонь, нерухомий і рухомий загороджувальний вогонь, а також залучатись до ведення масованого вогню, послідовного зосередження вогню, вогневого валу й загороджувального вогню в складі артилерійських груп або разом з ними.

Вогонь по окремій цілі (груповій або одиночній) — вогонь батареї, взводу або гармати (міномета, бойової машини, протитанкового керованого ракетного комплексу), який ведеться самостійно із закритої вогневої позиції або прямою наводкою.

Зосереджений вогонь — вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями (дивізіонами) по одній цілі.

Нерухомий загороджувальний вогонь— суцільна вогнева завіса, яка створюється перед фронтом атакуючого (контратакуючого) противника.

Рухомий загороджувальний вогонь — суцільна вогнева завіса, яка створюється на шляху руху танків та інших броньованих машин противника й послідовно переноситься на визначені рубежі по мірі виходу основної маси цих машин із зони вогню.


Каталог: ld
ld -> Програма 5 вересня 2014 року, П’ятниця 09: 00-09: 50
ld -> Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 9 класах надруковано у Інформаційному збірнику мон, №№19-21, 2009 р
ld -> Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів
ld -> Брейн ринг
ld -> Основи інформатики І обчислювальної техніки 10-11 класи
ld -> Зміст Основні поняття курсу інформатики та комп’ютерної техніки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19



  • Розділ перший ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ 1. Сучасний загальновійськовий бій, його характер, способи ведення та засоби боротьби
  • Похідний порядок
  • 2. Сухопутні війська, їх склад і призначення 19
  • Механізовані війська
  • Танкові війська
  • Механізований та танковий батальйони є основними загальновійськовими тактичними підрозділами, а механізована та танкова роти — тактичними підрозділами.
  • 21. Аеромобільні війська
  • 22. Ракетні війська та артилерія