Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Боротьба з кіберзлочинністю в Україні

Скачати 130.14 Kb.

Боротьба з кіберзлочинністю в Україні




Скачати 130.14 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.03.2017
Розмір130.14 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2




Ватутінське міське управління юстиції

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Ватутінського

міського управління

юстиції Черкаської області

____________В.В.
Черка́ська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу.
Радченко


«07» жовтня 2015 року

Методичні рекомендації

на тему:
«Боротьба з кіберзлочинністю в Україні»


Ватутіне,

2015


П Л А Н:

Вступ



  1. Поняття кіберзлочинності.

  2. Причини розвитку кіберзлочинності.

  3. Види кіберзлочинності.

Висновок
Список використаних джерел




Вступ:

Становлення України як демократичної, правової держави, формування засад громадянського суспільства зумовлюють необхідність підвищення рівня правової освіти населення, що в свою чергу сприятиме утвердженню гуманістичних правових ідей, загальнолюдських та національних правових цінностей, високих моральних засад у суспільному житті.

Одним із заходів, що сприятимуть підвищенню рівня правової обізнаності громадян є забезпечення відкритості правової інформації, доступу всіх верств населення до її джерел шляхом поширення правових методичних добірок з актуальних правових питань.

Правова́ інформа́ція - будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику.
Правові́ ці́нності - це різноманітні матеріальні та нематеріальні блага, які забезпечуються правом.
Правова́ держа́ва - форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі - і державні органи, і громадяни - однаковою мірою відповідальні перед законом.
Громадя́нське суспі́льство - це сукупність недержавних організацій, які представляють волю та інтереси громадян. Воно включає в себе сім’ю і приватну сферу, тобто "третій сектор" суспільства паралельно з державою та бізнесом.
Пра́во - це обумовлена природою людини і суспільства система регулювання суспільних відносин, що виражає свободу особистості, та якій притаманні нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість можливістю державного примусу.



  1. Поняття кіберзлочинності.

З появою та розвитком всесвітньої мережі Інтернет з’явився і новий вид злочинності – кіберзлочинність, який з кожним роком набирає свої оберти і несе за собою серйозні, а часом, незворотні наслідки.

Інтернет Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.



Особливу увагу приділяється кіберзлочинності, оскільки величезний технічний потенціал і безмежні можливості Інтернет все частіше в сучасних умовах можуть бути використані в злочинних цілях. Дії кіберзлочинців стають все більш майстерними, що становить реальну проблему для суспільства. Це загострює необхідність боротися зі злочинами такого виду, створення комп’ютерних систем і технологій з підвищеним рівнем безпеки в мережі Інтернет, а також законодавчої бази, що дозволяє карати злочинців належним чином.

Кіберзлочинність - це злочинність в так званому «віртуальному просторі». Віртуальний простір (або кіберпростір) можна визначити як модельований за допомогою комп’ютера інформаційний простір, в якому знаходяться відомості про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси, представлені в математичному, символьному або будь-якому іншому вигляді і що знаходяться в процесі руху по локальних і глобальних комп’ютерних мережах, або відомості, що зберігаються в пам’яті будь-якого фізичного або віртуального пристрою, а також іншого носія, спеціально призначеного для їх зберігання, обробки і передачі.
Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.


На відміну від традиційних видів злочинів, історія яких налічує століття, таких як вбивство або крадіжка, кіберзлочинність явище відносне молоде і нове, яке виникло з появою мережі Інтернет. Слід зазначити, що сама природа мережі Інтернет є достатньо сприятливою для вчинення злочинів. Такі її властивості, як глобальність, трансграничність, анонімність користувачів, охоплення широкої аудиторії, розподіл основних вузлів мережі і їх взаємозамінність створюють кіберзлочинцям, які використовують Інтернет, переваги на всіх етапах скоєння злочину, а також дозволяють ефективно ховатися від правоохоронних органів.
Правоохоро́нні о́ргани - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.


Кіберзлочини – це суспільно-небезпечні діяння, які так чи інакше пов’язані з кіберпростором та комп’ютерною інформацією, що моделюється комп’ютерами.


  1. Причини розвитку кіберзлочинності.




  • Першою причиною розвитку кіберзлочинності, як і будь-якого бізнесу, є прибутковість, – вона неймовірно прибуткова. Величезні суми грошей з’являються в кишенях злочинців у результаті окремих великих афер, не говорячи вже про невеликі суми, які йдуть просто потоком.

  • Друга причина росту кіберзлочинності як бізнесу - те, що успіх справи не повязаний з більшим ризиком. У реальному світі психологічний аспект злочину припускає наявність деяких коштів стримування. У віртуальному світі злочинці не можуть бачити своїх жертв, будь те окремі люди або цілі організації, які вони вибрали для атаки. Грабувати тих, кого ти не бачиш, до кого не можеш дотягтися рукою, набагато легше.

У кожного покоління злочинців свої інструменти. Сучасні кіберзлочинці вибрали своєю зброєю троянські програми, за допомогою яких вони будують ботмережі для крадіжки паролів і конфіденційної інформації, проводять дo атаки й шифрують дані, щоб потім шантажувати своїх жертв.

Характерною й небезпечною рисою сьогоднішніх шкідливих програм є те, що вони прагнуть зберегти свою присутність на інфікованій машині. Для досягнення цієї мети злочинці використовують різні технології. Інша розповсюджена технологія, використовувана в шкідливих програмах, - порушення роботи антивірусних програм для запобігання виявлення шкідливого програмного забезпечення (далі – ПЗ) й продовження його існування на комп’ютері.

Антивірусна програма (антивірус) - спеціалізована програма для знаходження комп'ютерних вірусів, а також небажаних (шкідливих) програм загалом та відновлення заражених (модифікованих) такими програмами файлів, а також для профілактики - запобігання зараження (модифікації) файлів чи операційної системи шкідливим кодом.
Програмне забезпечення Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Такі дії часто спрямовані на припинення забезпечення безпеки, видалення коду або модифікацію хостових файлів Windows для припинення відновлення антивірусних програм. Серед установ, які намагаються максимально швидко брати на озброєння технологічні новинки, чільне місце посідають банки. Вони мало не щомісяця пропонують нам сервіси, що дозволяють максимально легко і просто розпоряджатися своїми грошима. Платіжні карти і банкомати вже давно стали частиною нашого життя, а інтернет - банкінг, купівля товарів через всесвітню мережу – не «заморська» екзотика.
Всесві́тня мережа (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: всемережжя, веб або тене́та) - найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі.
На жаль, цим користуються не лише клієнти, а й злочинці.

На сьогодні комп’ютерні злочини - це одна з найдинамічніших груп суспільно небезпечних посягань. Швидко  збільшуються показники поширення цих злочинів, а також постійно зростає їх суспільна небезпечність. Це зумовлене прискореним розвитком науки й технологій у сфері комп’ютеризації, а також постійним і стрімким розширенням сфери застосування комп’ютерної техніки.

Слід зауважити, що український законодавець приділяє значну увагу цій проблемі: новий Кримінальний кодекс України вперше передбачив самостійний розділ про ці злочини - розділ ХVI «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) (далі - ЕОМ), систем та комп’ютерних мереж» і мереж електрозв’язку;

Електро́нна обчи́слювальна маши́на (скорочено ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.
Кримінальний кодекс України Кримінальний кодекс України (КК України, Закон про кримінальну відповідальність) - прийнятий Верховною Радою України нормативно-правовий акт, у якому встановлені підстави і принципи кримінальної відповідальності, злочинність і караність діянь, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.
 двічі положення цього розділу змінювалися і доповнювалися – це свідчить про актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Сучасний світ практично неможливо уявити без нових інформаційних технологій, в основі яких лежить широке використання комп’ютерної техніки та новітніх засобів комунікацій. Сьогодні комп’ютери впроваджуються в різноманітні галузі людської діяльності. Усі найважливіші функції сучасного суспільства, так чи інакше, пов’язані з комп’ютерами, комп’ютерними мережами і комп’ютерною інформацією. Останнім часом в Україні значно зросла кількість Інтернет користувачів, адже підключення до глобальної мережі стало доступним та зручним. Сьогодні персональний комп’ютер, мобільний телефон з підключенням до Інтернету сприймається як належне та необхідне.

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Стільниковий телефон - автономний мобільний телефон, призначений для роботи в мережах стільникового зв'язку; використовує приймач радіодіапазону і традиційну телефонну комутацію для здійснення телефонного зв'язку на території зони покриття мережі.
Популярність Інтернету невипадкова, адже він забезпечує цілодобовий доступ до величезної кількості інформації, швидку передачу даних, можливість проведення банківських, торгових, біржових операцій, переказ коштів і багато іншого. Інтернет – це чудовий засіб для зв’язку та спілкування. Для багатьох людей він став цілим світом, віртуальним світом. Як і в реальному світі, так і в віртуальному, де панує комп’ютерна інформація, трапляються, злочини, кіберзлочини. 

Розповсюдження комп’ютерних вірусів, шахрайства з пластиковими платіжними картками, крадіжки коштів з банківських рахунків, викрадення комп’ютерної інформації та порушення правил експлуатації автоматизованих електронно - обчислювальних систем - це далеко не повний перелік подібних злочинів.

Обчи́слювальна систе́ма (англ. computer system) - сукупність ЕОМ та їх програмного забезпечення, що призначені для організації ефективного обчислювального процесу;
Ба́нківський раху́нок - рахунок, на якому обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Дану категорію злочинів називають по-різному: кіберзлочини, комп’ютерні злочини, злочини в сфері комп’ютерних технологій, злочини в сфері комп’ютерної інформації. В літературі найчастіше зустрічаються два терміни: кіберзлочини та комп’ютерні злочини. Оскільки вони використовуються для назви одних і тих самих суспільно-небезпечних діянь, то їх можна вважати синонімами та рівнозначними. У зв’язку з ратифікацією Україною Конвенції про кіберзлочинність 7 вересня 2005 року вважається за доцільне вживати термін кіберзлочини. Поняття «кіберзлочин» молоде і утворено сполученням двох слів: кібер і злочин. Термін «кібер» має на увазі поняття кіберпростору (у літературі частіше зустрічаються терміни «віртуальний простір», «віртуальний світ») та інформаційний простір, що моделюється за допомогою комп’ютера. Тобто кіберзлочини – це суспільно-небезпечні діяння, які так чи інакше пов’язані з кіберпростором та комп’ютерною інформацією, що моделюється комп’ютерами.



Такі злочини характеризуються наступними особливостями:

  • високою латентністю;

  • складністю їх виявлення та розслідування;

  • складністю доказу в суді подібних справ;

  • транснаціональною складовою в основному з використанням інформаційної мережі Інтернет;

  • високим збитком навіть від одиничного злочину.

Криміналістична особливість кіберзлочинів заключається в тому, що розслідування та розкриття цих злочинів неможливе без застосування та використання комп’ютерних технологій. Це пов’язано з необхідністю відшукування, фіксування, вилучення та збирання доказів в електронній формі. Також комп’ютерні технології широко використовуються для проведення оперативно-розшукових заходів.

  1   2


Скачати 130.14 Kb.

  • Методичні рекомендації на тему: « Боротьба з кіберзлочинністю в Україні » Ватутіне
  • Вступ
  • Поняття кіберзлочинності. З появою та розвитком всесвітньої мережі Інтернет
  • Причини розвитку к і берзлочинност і .
  • Кримінальний кодекс України