Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Цей документ служить інструментом документації І укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст ►B

Цей документ служить інструментом документації І укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст ►B




Сторінка1/4
Дата конвертації07.04.2017
Розмір0.92 Mb.
  1   2   3   4

2002L0087 – UA – 09.12.2011 – 004.001 –

Цей документ служить інструментом документації і укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст

B



ДИРЕКТИВА 2002/87/ЄC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 16 грудня 2002 року

про додатковий нагляд за кредитними установами, страховими компаніями та інвестиційними фірмами, що входять до фінансового конгломерату, та про внесення змін до Директив Ради 73/239/ЄEC, 79/267/ЄEC, 92/49/ЄEC, 92/96/ЄEC, 93/6/ЄEC та 93/22/ЄEC, а також Директив Європейського Парламенту та Ради 98/78/ЄC та 2000/12/ЄC

(ОВ L 35 від 11.02.

Відповіда́льність - загальносоціологічна категорія, яка виражає свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності, обов'язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Відповідальність означає усвідомлення суті та значення діяльності, її наслідків для суспільства і соціального розвитку, вчинків особи з погляду інтересів суспільства або певної групи.
Європе́йський парла́мент (скор. Європарла́мент) - законодавчий орган Європейського Союзу, що обирається прямим голосуванням громадянами Європейського Союзу. Спільно з Радою Європейського Союзу і Європейською Комісією парламент виконує законодавчі функції в ЄС і вважається одним з найбільш потужних законодавчих органів у світі.
2003 року, С.1)

Зі змінами, внесеними:





Офіційний вісник






Сторінка

Дата

М1 Директивою 2005/1/ЄЕС Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 2005 року

L 79

9

24.03.2005

М2 Директивою 2008/25/ЄЕС Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 2008 року

L 81

40

20.03.2008

М3 Директивою 2010/78/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року

L 331

120

15.12.2010

М4 Директивою 2011/89/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 листопада 2011 року

L 326

113

08.12.2011

B

ДИРЕКТИВА 2002/87/ЄC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 16 грудня 2002 року

про додатковий нагляд за кредитними установами, страховими компаніями та інвестиційними фірмами, що входять до фінансового конгломерату, та про внесення змін до Директив Ради 73/239/ЄEC, 79/267/ЄEC, 92/49/ЄEC, 92/96/ЄEC, 93/6/ЄEC та 93/22/ЄEC, а також Директив Європейського Парламенту та Ради 98/78/ЄC та 2000/12/ЄC

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, і, зокрема, частину другу його статті 47,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (1),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (2),

Після проведення консультацій з Комітетом Регіонів,

Беручи до уваги висновок Європейського центрального банку (3),

Діючи відповідно до процедури, встановленої в статті 251 Договору (4),

Оскільки:

(1) Чинним законодавством Співтовариства передбачено цілісну систему правил щодо здійснення пруденційного контролю за діяльністю кредитних установ, страхових компаній та інвестиційних фірм, які діють самостійно, а також кредитних установ, страхових компаній та інвестиційних фірм, які входять до складу, відповідно, банківської/інвестиційної групи або страхової групи, тобто груп з однорідними видами фінансової діяльності.

Організа́ція (від грец. ὄργανον - інструмент) - цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети.
Зако́нода́вство - система усіх правових норм , якими регулюються суспільні відносини в державі.
Страховики́ (страхівники, страхові компанії) - юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. *

B

(2) Подальший розвиток фінансових ринків призвів до виникнення фінансових груп, які надають послуги та пропонують товари у різних секторах фінансових ринків, що мають назву «фінансові конгломерати». Дотепер не існувало жодної форми пруденційного контролю на груповій основі за діяльністю кредитних установ, страхових компаній та інвестиційних фірм, які входять до складу такого конгломерату, зокрема, нагляду у відношенні стану їх платоспроможності та концентрації ризиків на рівні конгломерату, операцій всередині групи, внутрішніх процесів управління ризиками на рівні конгломерату, а також належного і правильного характеру управління. Деякі з таких конгломератів входять до числа найбільших фінансових груп, які діють на фінансових ринках і надають послуги по всьому світу. У випадку, коли такі конгломерати, і, зокрема, кредитні установи, страхові компанії та інвестиційні фірми, що входять до складу такого конгломерату, стикаються з фінансовими труднощами, це може серйозно дестабілізувати фінансову систему та вплинути на окремих вкладників, власників страхових полісів та інвесторів.

Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.
Страхування Страхува́ння - одна з форм охорони майнових й особистих інтересів застрахованих, які сплачують внески (премії) до страхових організацій і дістають відшкодування втрат, що виникають у наслідок стихійного лиха і нещасних випадків (страхування від недуг, страхування від вогню (пожеж), крадіжок, страхування життя та ін.).
Фіна́нсова систе́ма - це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані грошові фонди.

(3) Планом дій Комісії щодо фінансових послуг було визначено низку заходів, яких необхідно вжити для формування єдиного ринку фінансових послуг, та заплановано розробку актів законодавства з питань додаткового пруденційного нагляду над фінансовими конгломератами, які були б спрямовані на заповнення прогалин в чинних актах галузевого законодавства та вирішення питання додаткових пруденційних ризиків з метою забезпечення належної наглядової системи у відношенні фінансових груп, котрі ведуть декілька видів фінансової діяльності.

Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.
Ри́нок фіна́нсових по́слуг - особлива форма організації руху фінансових ресурсів в економічній системі, яка за своїм призначенням має забезпечити юридичним, фізичним особам і державі належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних грошових засобів.
Такої масштабної мети можна досягти лише поступово. Встановлення системи додаткового нагляду над кредитними установами, страховими компаніями та інвестиційними фірмами, що входять до фінансового конгломерату, є одним з необхідних кроків.

(4) Інші міжнародні форуми також вказують на необхідність розробки відповідних концепцій нагляду у відношенні фінансових конгломератів.

(5) Для того, щоб додатковий нагляд над кредитними установами, страховими компаніями та інвестиційними фірмами, що входять до фінансового конгломерату, був ефективним, його необхідно здійснювати у відношенні всіх конгломератів, міжгалузева фінансова діяльність яких є значною, про що свідчить досягнення певних граичних значень, незалежно від їх структури. Додатковий нагляд має поширюватись на всі види фінансової діяльності, визначені галузевим фінансовим законодавством, та здійснюватись у відношенні всіх суб’єктів, основним видом діяльності яких є такі види діяльності, включаючи компанії з управління активами.

(6) Рішення про включення або не включення окремого суб’єкта до сфери здійснення додаткового нагляду приймається із врахуванням, серед іншого, того факту, чи є такий суб’єкт об’єктом нагляду на рівні групи відповідно до галузевих правил.

B

(7) Компетентні органи повинні мати можливість здійснити на рівні групи оцінку фінансового стану кредитних установ, страхових компаній та інвестиційних фірм, які входять до складу фінансового конгломерату, зокрема, у відношенні їх платоспроможності (включаючи усунення багаторазового використання інструментів їх власних фондів), концентрації ризиків та операцій всередині групи.

Факт (від лат. factum - зроблене) - поняття, що має виражену суб'єкт-об'єктну природу, що охоплює справжню подію або наслідок діяльності (онтологічний аспект) і, що вживається для вираження особливого різновиду емпіричного знання, яке, з одного боку, здійснює вихідні емпіричні узагальнення, будучи безпосередньою основою теорії або здогадки, а з другого боку - несе у своєму вмісті сліди семантичного впливу останніх (логіко-гносеологічний аспект).
Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.

(8) Управління фінансовими конгломератами часто здійснюється відповідно до напрямків їх діяльності, що не повністю співпадає з юридичною структурою конгломерату. З метою врахування цієї тенденції необхідно розширити вимоги до управління і, зокрема, у відношенні управління фінансовими холдинговими компаніями змішаного типу.

Юри́ст (правник) - фахівець, який має професійні правові знання у галузі юридичних наук, законодавства і практики його застосування.
Тенденція і тенденційність (від лат. tendo - направляю, прагну) - можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.

(9) Для всіх фінансових конгломератів, на яких поширюється додатковий нагляд, з-поміж відповідних компетентних органів призначається координатор.

(10) Завдання координатора не повинні впливати на завдання та відповідальність компетентних органів, встановлені галузевими правилами.

(11) Відповідні компетентні органи, і особливо координатори, мають мати засоби для отримання від суб’єктів, які входять до складу фінансового конгломерату, або від інших компетентних органів інформації, необхідної для здійснення ними додаткового нагляду.

(12) Існує нагальна потреба у посиленні співробітництва між органами, відповідальними за нагляд над кредитними установами, страховими компаніями та інвестиційними фірмами, включаючи розробку ad hoc засобів співробітництва між органами, залученими до нагляду над суб’єктами, що входять до одного фінансового конгломерату.

Співпраця, співробітництво - спільна з ким-небудь діяльність, спільна праця для досягнення мети. Для відображення негативного сенсу цього слова (співпраця з ворогом) використовується слово колабораціонізм.

(13) Кредитні установи, страхові компанії та інвестиційні фірми, головний офіс яких знаходиться на території Співтовариства, можуть входити до складу фінансового конгломерату, головний офіс якого знаходиться за межами Співтовариства. На такі регульовані суб’єкти також повинен поширюватись рівнозначний та належний додатковий нагляд, цілі та результати якого були б подібними до цілей та результатів, на досягнення яких спрямована ця Директива. Особливо важливими для цього є прозорість правил та обмін інформацією з органами влади третіх країн у всіх відповідних випадках.

Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.
Штаб-квартира - місце концентрації більшості (якщо не всіх) найважливіших функцій та перебування керівництва організації або топ-менеджменту комерційної структури (компанії, підприємства, організації).
Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

B

(14) Рівнозначний та належний додатковий нагляд може вважатись таким, що існує, коли наглядові органи третіх країн погодились співпрацювати з відповідними компетентними органами з питань щодо засобів та цілей здійснення додаткового нагляду за регульованими суб’єктами у фінансовому конгломераті.

(15) Ця Директива не вимагає розкриття комітету з фінансових конгломератів компетентними органами інформації, яка є предметом зобов’язань щодо конфіденційності відповідно до цієї Директиви або інших галузевих директив.

(16) Оскільки мети запропонованих дій, а саме встановлення правил здійснення додаткового нагляду за кредитними установами, страховими компаніями та інвестиційними фірмами у фінансовому конгломераті, не може бути в достатньому ступені досягнута на рівні держав-членів і, таким чином, зважаючи на масштаб і наслідки цих дій, може бути краще досягнута на рівні Співтовариства, – Співтовариство може ухвалити заходи відповідно до принципу субсидіарності, як встановлено у статті 5 Договору.

Субсидіа́рність (англ. Subsidiarity) - організаційний і правовий принцип, згідно з яким Спільнота (наприклад, ЄС) вдається до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на національному, регіональному або місцевому рівнях (виняток становлять сфери виняткової компетенції Спільноти); один з основоположних принципів Європейського Союзу.
Конфіденційність (англ. confidentiality, privacy) - властивість не підлягати розголосові; довірливість, секретність, суто приватність.
Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
Відповідно до принципу пропорційності, як встановлено у цій статті, ця Директива не виходить за необхідного для досягнення згаданої мети. Зважаючи на те, що ця Директива встановлює мінімальні стандарти, держави-члени можуть встановлювати більш суворі правила.

(17) Ця Директива дотримується основоположних прав та принципів, визнаних, зокрема, Хартією основоположних прав Європейського Союзу.

(18) Заходи, необхідні для запровадження положень цієї Директиви, ухвалюються відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про виконання Комісією ввірених їй виконавчих повноважень (1).

Повнова́ження - офіційно надане кому-небудь право певної діяльності, ведення справ.

(19) Час від часу може виникати необхідність у технічних інструкціях та імплементаційних заходах у відношенні встановлених цією Директивою правил з метою врахування зрушень на фінансових ринках.

Інструкція - правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб.
Відповідно, Комісії має бути надано повноваження ухвалювати імплементаційні заходи, за умови, що вони не змінюватимуть основних положень цієї Директиви.

B

(20) Чинні галузеві правила, що застосовуються до кредитних установ, страхових компаній та інвестиційних фірм, повинні бути доповнені для досягнення мінімального рівня, зокрема, для усуненя регуляторної невідповідності між галузевими правилами та правилами стосовно фінансових конгломератів. Таким чином, до Першої Директиви Ради 73/239/ЄЕС від 24 липня 1973 року про узгодження законів, підзаконних актів та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності з прямого страхування, іншого, ніж страхування життя (1), Першої Директиви Ради 79/267/ЄЕС від 5 березня 1979 року про узгодження законів, підзаконних актів та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення прямого страхування життя (2), Директиви Ради 92/49/ЄЕС від 18 червня 1992 року про узгодження законів, підзаконних актів та адміністративних положень стосовно прямого страхування, іншого, ніж страхування життя (Третя Директива про страхування, інше, ніж страхування життя) (3), Директиви Ради 92/96/ЄЕС від 10 листопада 1992 року про узгодження законів, підзаконних актів та адміністративних положень стосовно страхування життя (Третя Директива про страхування життя) (4), Директиви Ради 93/6/ЄЕС від 15 березня 1993 року про достатність основного капіталу інвестиційних фірм та кредитних установ (5) та Директиви Ради 93/22/ЄЕС від 10 травня 1993 року про інвестиційні послуги у сфері цінних паперів (6), а також до Директиви Європейського Парламенту та Ради 98/78/ЄС від 27 жовтня 1998 року про додатковий нагляд за страховими компаніями у страховій групі (7) і Директиви Європейського Парламенту та Ради 2000/12/ЄС від 20 березня 2000 року про започаткування та ведення діяльності кредитних установ (8) має бути внесено відповідні зміни.

Основні́ за́соби (ОЗ) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду.
Цінні папери Ці́нні папе́ри (англ. securities) - документи, які засвідчують зобов'язальні відносини між особою, яка їх видала, та особою, яка є їхнім власником. Документ вважається цінним папером якщо відповідно до законодавства він може бути самостійним об'єктом прав.
Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Водночас, мета подальшої гармонізації може бути досягнута лише поступово, і її основою має бути ретельний аналіз.

(21) Комісія, з метою оцінки необхідності та підготовки будь-якої можливої подальшої гармонізації режимів, що застосовуються до компаній з управління активами згідно з галузевими правилами, звітує про практики держав-членів в цій сфері,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

B

ГЛАВА I

  1   2   3   4



  • ДИРЕКТИВА 2002/87/ЄC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ
  • РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
  • Комітетом Регіонів