Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Цей документ служить інструментом документації І укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст ►B

Цей документ служить інструментом документації І укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст ►B




Сторінка3/4
Дата конвертації07.04.2017
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4

Завдання координатора

1. Завдання координатора, здійснювані ним у відношенні додаткового нагляду, включають:

(a) координацію зібрання та поширення відповідної або важливої інформації протягом періоду діяльності суб’єкта господарювання та у надзвичайних ситуаціях, включаючи поширення інформації, яка є важливою для виконання компетентними органами завдань зі здійснення нагляду на основі галузевих правил;

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою,епідемією, стихійним лихом , епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

(b) наглядовий перегляд та оцінку фінансового стану фінансового конгломерату;

(c) оцінку відповідності правилам про достатність основного капіталу, концентрацію ризиків і операції всередині групи, як їх визначено у статтях 6, 7 та 8;

(d) оцінку структури, організації та системи внутрішнього контролю фінансового конгломерату, як передбачено статтею 9;

(e) планування та координацію наглядової діяльності протягом періоду діяльності суб’єкта господарювання і у надзвичайних ситуаціях, у співробітництві із відповідними залученими компетентними органами;

(f) інші завдання, заходи та рішення, віднесені до функцій координатора відповідно до цієї Директиви або які випливають з застосування цієї Директиви.

М3

З метою сприяння та встановлення додаткового нагляду на широкій правовій основі координатор та інші відповідні компетентні органи, і, за необхідності, інші заінтересовані компетентні органи, встановлюють процедури координації . Процедури координації можуть передбачати додаткові завдання для координатора і встановлювати процедури прийняття рішень відповідними компетентними органами, як передбачено у статтях 3 та 4, частині 4 статті 5, статті 6, частині 2 статті 12, статтях 16 та 18, а також співпрацю з іншими компетентними органами.

Відповідно до статті 8 та процедури, встановленій у статті 56 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно, ЄНО, діючи через Спільний комітет, видають спільні керівні принципи, направлені на наближення наглядових практик щодо узгодження наглядових координаційних процедур відповідно до статті 131а Директиви 2006/48/ЄС та частини 4 статті 248 Директиви 2009/138/ЄС.

В

2. У випадку, коли координатору потрібна інформація, яку вже було надано іншому компетентному органу в порядку застосування галузевих правил, він повинен, при першій же можливості, зв’язатись з цим органом з метою попередження дублювання звітності до різних органів, залучених до здійснення нагляду.

М4

3. Без шкоди можливості делегування певних наглядових повноважень та обов’язків, як передбачено законодавством Союзу, наявність координатора, якому довірено спеціальні завдання у відношенні здійснення додаткового нагляду над діяльністю регульованих суб’єктів, що входять до фінансового конгломерату, не впливає на завдання та обов’язки компетентних органів, передбачені галузевими правилами.

Делегування - означає, як правило, передачу функцій, повноважень на певний час із збереженням у делегуючого суб'єкта права повернути їх до власного виконання. Водночас делегуючий суб'єкт набуває право контролю за станом і наслідками виконання делегованих функцій, повноважень; він може також фінансувати із власних коштів їх здійснення, передавати у користування необхідні для цього майнові об'єкти.

4. Співробітництво, яке вимагається згідно з цією Секцією, виконання завдань, наведених у частинах 1, 2 та 3 цієї статті та у статті 12, та, при дотриманні вимог щодо конфіденційності та законодавства Союзу, за доцільності, оптимальна координація та співробітництво з відповідними наглядовими органами третіх країн, здійснюються через колегії, встановлені відповідно до статті 131а Директиви 2006/48/ЄС або частини 2 статті 248 Директиви 2009/138/ЄС.

Процедури координації, зазначені у другому абзаці частини 1, наводяться окремо у встановлених письмових процедурах координації відповідно до статті 131 Директиви 2006/48/ЄС або статті 248 Директиви 2009/138/ЄС.

Письмо́ - знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних ідеографічних елементів двох вимірів для передачі інформації на відстані й закріплення її в часі. Найперші спроби письмової фіксації думок і повідомлень виникли ще в первіснообщинному суспільстві (кінець кам'яної доби).
Координатор, як Голова колегії, встановленій відповідно до статті 131а Директиви 2006/48/ЄС або частини 2 статті 248 Директиви 2009/138/ЄС, приймає рішення про те, які інші уповноважені органи беруть участь в зустрічі або в будь-якій іншій діяльності такої колегії.

B



Стаття 12

Співпраця та обмін інформацією між компетентними органами

1. Компетентні органи, відповідальні за здійснення нагляду за діяльністю регульованих суб’єктів, що входять до фінансового конгломерату, та компетентний орган, призначений координатором для цього фінансового конгломерату, тісно співпрацюють один з одним. Без шкоди їхнім відповідним обов’язкам, встановленим галузевими правилами, ці органи, незалежно від того, чи знаходяться вони в одній державі-члені, надають один одному усю інформацію, яка є важливою або відповідною для здійснення іншими компетентними органами їх наглядових завдань, визначених галузевими правилами та цією Директивою. У цьому відношенні компетентні органи та координатор передають за запитом всю відповідну інформацію, і всю важливу інформацію – з власної ініціативи.

Співпраця принаймні передбачає збір та обмін інформацією стосовно такого:

М4

(a) визначення організаційно-правової структури та управління групи, включаючи всі регульовані суб’єкти, нерегульовані дочірні компанії та значні відділення, які належать до фінансового конгломерату, утримувачів кваліфікованих участей на рівні фактичної материнської компанії, а також визначення компетентних органів, відповідальних за регульовані суб’єкти, що входять до групи;

В

(b) стратегічні політики фінансового конгломерату;

В

(c) фінансового стану фінансового конгломерату, зокрема, що стосується достатності основного капіталу, операцій всередині групи, концентрації ризиків та прибутковості;

(d) основних акціонерів і керівників фінансового конгломерату ;

(e) організації, систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю на рівні фінансового конгломерату;

Прибу́ток (англ. Profit) - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Чистий прибуток це прибуток після сплати податків. Прибуток також визначають як суму, на яку зріс власний капітал компанії за даний період у результаті діяльності цієї компанії.
Акціонер (Shareholder) - Власник частки в акціонерному капіталі корпорації чи взаємного фонду / інвестиційної компанії відкритого типу / фонду взаємного інвестування. У корпораціях разом із правом власності акціонеру надається право одержання дивідендів і право голосу при прийнятті рішень, що впливають на діяльність корпорації, у тому числі при виборі правління директорів.
Керівни́к, також мéнеджер - найманий робітник, зайнятий професійною організаторською діяльністю в органах керування підприємства, фірми, установи, наділений суб'єктом власності визначеними повноваженнями.
Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.

(f) процедур збирання інформації від суб’єктів, що входять до фінансового конгломерату, а також перевірки цієї інформації;

(g) негативних тенденцій у відношенні регульованих суб’єктів або інших суб’єктів, що входять до фінансового конгломерату, які можуть суттєво вплинути на регульовані суб’єкти;

(h) значні санкції та виняткові заходи, вжиті компетентними органами відповідно до галузевих правил або положень цієї Директиви.

М3

Компетентні органи можуть також обмінюватись з наведеними нижче органами такою інформацією, яка може бути необхідною для виконання їх відповідних завдань відносно регульованих суб’єктів, що входять до фінансового конгломерату, згідно із положеннями галузевих правил: центральні банки, Європейська система центральних банків, Європейський центральний банк та Європейська Рада з аналізу системних ризиків відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1092/2010 Європейського Парламенту і Ради від 24 листопада 2010 року про макро-пруденційний нагляд фінансової системи Європейського Союзу та про заснування Європейської Ради з аналізу системних ризиків (1).

Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) - система до якої входять Європейський центральний банк та центральні банки країн ЄС, створена передусім для забезпечення стабільності цін. Розробляє і проводить узгоджену валютну політику країн учасниць та закордонні валютні операції, а також розрахункові операції в межах платіжного балансу, затверджує банкноти, надає відповідні консультації та ін.

В

2. Без шкоди їх відповідним обов’язкам, як їх визначено у галузевих правилах, заінтересовані компетентні органи, до прийняття своїх рішень, проводять консультації один з одним щодо вказаних нижче питань, якщо ці рішення є важливими для виконання іншими компетентними органами їх наглядових завдань:

(a) зміни у структурі акціонерів, організаційній структурі або структурі управління регульованими суб’єктами, що входять до фінансового конгломерату, які вимагають погодження або дозволу зі сторони компетентних органів;

Організаці́йна структу́ра управлі́ння (або субординаці́йна структу́ра) - упорядкована сукупність служб, відділів, підрозділів і окремих посадових осіб, що знаходяться у взаємозв'язку і співпідпорядкованості і виконують певні управлінські функції

(b) значні санкції або виняткові заходи, вжиті компетентними органами.

Компетентний орган може прийняти рішення не проводити консультації у невідкладних випадках або коли проведення таких консультацій поставить під загрозу ефективність рішень. У цьому випадку компетентний орган невідкладно інформує інші компетентні органи.

3. Координатор може попросити компетентні органи держави-члена, в якій розташований головний офіс материнської компанії, і які самі не здійснюють додаткового нагляду відповідно до статті 10, витребувати у материнської компанії будь-яку інформацію, яка є відповідною для цілей здійснення ним координаційних завдань, визначених статтею 11, і передати таку інформацію координатору.

Коли вказану у частині 2 статті 14 інформацію вже було надано компетентному органу відповідно до галузевих правил, компетентний орган, відповідальний за здійснення додаткового нагляду, може звернутись до першого з названих органів для отримання цієї інформації.

В

4. Держави-члени дозволяють обмін інформацією між їх компетентними органами і між їх компетентними органами та іншими органами, вказаними у частинах 1, 2 та 3. Збір або володіння інформацією у відношенні суб’єкта, що входить до фінансового конгломерату, який не є регульованим суб’єктом, у жодному випадку не передбачає, що компетентні органи повинні здійснювати нагляд за цими суб’єктами окремо.

Інформація, отримана в рамках здійснення додаткового нагляду, і, зокрема, будь-якого обміну інформацією між компетентними органами і між компетентними органами та іншими органами, як передбачено цією Директивою, є об’єктом застосування положень про збереження професійної таємниці і передачі конфіденційної інформації, встановлених галузевими правилами.

Профе́сія (фах) - відокремлений («окреслений») у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти.
Конфіденці́йна інформ́ація - інформація про фізичну особу (персональні дані) або юридичну особу, доступ та поширення якої можливі лише за згодою її власників (тобто тих, кого ця інформація безпосередньо стосується) та на тих умовах, які вони вкажуть.

М3

Стаття 12а

Співробітництво та обмін інформацією зі Спільним комітетом

1. Компетентні органи співробітничають зі Спільним комітетом для цілей цієї Директиви, відповідно до Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

2. Компетентні органи невідкладно надають Спільному комітету усю інформацію, необхідну для виконання ним його завдань відповідно до статті 35 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно.

М4

3. Координатори надають Спільному комітету інформацію, зазначену в частині 4 статті 9 та пункті (а) другого абзацу частини 1 статті 12. Спільний комітет надає компетентним органам інформацію щодо організаційно-правової структури та управління фінансових конгломератів.

Стаття 12b

Спільні керівні принципи

1. ЄНО, діючи через Спільний комітет, розробляють спільні керівні принципи щодо проведення компетентними органами оцінок фінансових конгломератів на основі аналізу ризику. Такі керівні принципи, зокрема, забезпечують включення до оцінок на основі ризику відповідних інструментів з метою оцінки групових ризиків, яким піддаються фінансові конгломерати.

2. ЄНО, діючи через Спільний комітет, розробляють спільні керівні принципи, направлені на розробку наглядових практик, що уможливлюють здійснення додаткового нагляду над фінансовими холдинговими компаніями змішаного типу як відповідного доповнення до групового нагляду згідно з Директивами 98/78/ЄС та 2009/138/ЄС, або, за доцільності, консолідованого нагляду згідно з Директивою 2006/48/ЄС. Такі керівні принципи повинні забезпечити включення всіх відповідних ризиків до сфери здійснення нагляду, в той же час виключаючи потенційне дублювання наглядових та пруденційних функцій.

В



Стаття 13

Орган управління фінансовими холдинговими компаніями змішаного типу

Держави-члени вимагають наявності у осіб, які фактично здійснюють управління діяльністю фінансової холдингової компанії змішаного типу, доброї репутації та достатнього досвіду для виконання покладених на них обов’язків.

Репута́ція (лат. reputatio - обдумую, споглядаю) або реноме́ (фр. renommée) є громадською думкою про когось чи щось, соціальною оцінкою чи усталеними уявленнями про особу чи об'єкт, що впливає на ставлення суспільства до цієї особи чи об'єкта.

В

Стаття 14

Доступ до інформації

М3

1. Держави-члени забезпечують відсутність в межах їх юрисдикцій будь-яких юридичних перешкод, що заважають фізичним та юридичним особам, включеним до сфери додаткового нагляду, незалежно від того, чи є вони регульованими суб’єктами, здійснювати між собою обмін будь-якою інформацією, яка може бути необхідною для здійснення додаткового нагляду, здійснювати обмін інформацією відповідно до цієї Директиви та з ЄНО відповідно до статті 35 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно, за необхідності – через Спільний комітет.

Театральна лабораторія «ВідСутність» - зразковий художній колектив заснований в 2010 році за ініціативи Юрія Паскара в місті Рівне. Діє на базі Рівненського міського Палацу дітей та молоді.
Юрисди́кція (лат. jurisdictio, від jus (juris) - право + dico проголошую): Компетенція судових органів із розгляду цивільних, кримінальних та інших справ; коло справ, які даний суд має право розглядати й вирішувати.

В

2. Держави-члени забезпечують, що при зверненні до суб’єктів, які входять до фінансового конгломерату, незалежно від того, чи є вони регульованими суб’єктами, прямо чи опосередковано, їх компетентні органи, відповідальні за здійснення додаткового нагляду, мають доступ до будь-якої інформації, яка може бути необхідною для здійснення додаткового нагляду.

Стаття 15

Перевірка

Коли при застосуванні цієї Директиви компетентні органи в окремих випадках бажають перевірити інформацію стосовно регульованого або нерегульованого суб’єкта, , який входить до фінансового конгломерату і розташований в іншій державі-члені, вони звертаються до компетентних органів такої іншої держави-члена для здійсненням такої перевірки.

Органи, які отримали такий запит, в межах їх компетенції, реагують на такий запит шляхом самостійного здійснення такої перевірки або доручення її проведення аудитору або експерту;

Доручення - договір, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) какакшки ї. Часто на підставі договору доручення видається довіреність, наприклад, у формі письмового повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні правочини або отримувати матеріальні цінності.
вони також можуть дозволити органу, який подав запит, провести перевірку.

Компетентний орган, який подав запит, може, за власним бажанням, взяти участь у проведенні перевірки, якщо він не проводить її сам.



Стаття 16

Примусові заходи

Якщо регульовані суб’єкти, що входять до фінансового конгломерату, не дотримуються вимог, встановлених статтями з 6 до 9, або, якщо вимоги виконуються, але існує загроза для платоспроможності, або якщо операції всередині групи чи концентрація ризиків становлять загрозу для фінансового стану регульованих суб’єктів, необхідно вжити заходів для якомога скорішого виправлення ситуації:

– координатором у відношенні фінансової холдингової компанії змішаного типу,

– компетентними органами у відношенні регульованих суб’єктів; з цією метою координатор інформує такі компетентні органи про свої висновки.

М3

Без шкоди частині 2 статті 17, держави-члени можуть визначити, які заходи можуть бути вжиті компетентними органами у відношенні фінансових холдингових компаній змішаного типу. Відповідно до статей 16 та 56 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно, ЄНО, діючи через Спільний комітет, можуть розробити керівні принципи щодо заходів відносно фінансових холдингових компанй змішаного типу.

В

Залучені компетентні органи, включаючи координатора, за доцільності,узгоджують свої наглядові дії.



Стаття 17

Додаткові повноваження компетентних органів

1. До здійснення подальшого узгодження галузевих правил, держави-члени забезпечують наявність у у своїх компетентних органів повноважень для вжиття будь-яких наглядових заходів, які вважаються необхідними для уникнення або вирішення проблем обходу галузевих правил регульованими суб’єктами, що входять до фінансового конгломерату.

2. Без шкоди положенням їх кримінального права, держави-члени забезпечують можливість накладення санкцій або вжиття заходів, спрямованих на припинення виявлених порушень або причин таких порушень, по відношенню до фінансових холдингових компаній змішаного типу або їх фактичних керівників, які порушують закони, підзаконні акти та адміністративні положення, прийняті для впровадження цієї Директиви. В окремих випадках такі заходи можуть вимагати залучення органів судової влади.

Криміна́льне пра́во - одна з фундаментальних галузей права, законодавства, наука (доктрина) і навчальна дисципліна. Кримінальне право як галузь права - це система (сукупність) юридичних норм, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.
Суд Суд - орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення цивільних, кримінальних,господарських, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку.
Компетентні органи тісно співпрацюють з метою забезпечення досягнення такими санкціями або заходами бажаних результатів.

СЕКЦІЯ 4


ТРЕТІ КРАЇНИ

Стаття 18

М4



Материнські компанії в третіх країнах

М3

1. Без шкоди галузевим правилам, при випадках застосуванні частини 3 статті 5, компетентні органи перевіряють, чи є регульовані суб’єкти, головний офіс материнської компанії яких знаходиться в третій країні, , є об’єктом такого нагляду зі сторони компетентного органу такої третьої країни, який є рівнозначним нагляду, передбаченому цією Директивою, щодо додаткового нагляду за діяльністю регульованих суб’єктів, вказаних у частині 2 статті 5. Перевірка здійснюється компетентним органом, який став би координатором при застосуванні критеріїв, встановлених у частині 2 статті 10, за запитом материнської компанії або будь-якого з регульованих суб’єктів, які отримали ліцензію у Співтоваристві, або з власної ініціативи.

Такий компетентний орган проводить консультації з іншими відповідними компетентними органами і в максимально можливому ступені дотримується будь-яких керівних принципів, розроблених за участі Спільного комітету відповідно до статей 16 та 56 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно.

1а. Коли компетентний орган не погоджується з рішенням, прийнятим іншим відповідним компетентним органом згідно з частиною 1, застосовуються стаття 19 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно.

В

2. За відсутності еквівалентного нагляду, зазначеного у частині 1, держави-члени за аналогією застосовують до регульованих суб’єктів положення стосовно додаткового нагляду за діяльністю регульованих суб’єктів, вказаних у частині 2 статті 5.

Анало́гія - (грец. αναλογια - «відповідність») - подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями.
Як альтернативу, компетентні органи можуть застосовувати один з методів, встановлених у частині 3.

М4

3. Компетентні органи можуть застосовувати інші методи, які забезпечують відповідний додатковий нагляд за діяльністю регульованих суб’єктів, які входять до фінансового конгломерату. Зокрема, компетентні органи можуть вимагати встановлення фінансової холдингової компанії змішаного типу, головний офіс якої знаходиться в Союзі, і застосовувати цю Директиву до регульованих суб’єктів, які входять до фінансового конгломерату, очолюваного такою холдинговою компанією. Компетентні органи забезпечують досягнення такими методами цілей додаткового нагляду згідно з цією Директивою і повідомляють про це інші залучені компетентні органи та Комісію.

Стаття 19

Співробітництво з компетентними органами третіх країн

1. Положення частин 1 та 2 статті 39 Директиви 2006/48/ЄС, статті 10a Директиви 98/78/ЄС та статті 264 Директиви 2009/138/ЄС застосовуються mutatis mutandis до переговорів з укладення угод з однією або більше третіми країнами щодо засобів здійснення додаткового нагляду за регульованими суб’єктами, які входять до фінансового конгломерату.

Перемо́вини, також Перегово́ри - дискусія, взаємне спілкування з метою досягнення сумісного рішення.

B

ГЛАВА III

М4

ПІДЗАКОННІ АКТИ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНІ ЗАХОДИ

Стаття 20

Повноваження, ввірені Комісії

1. Комісії надаються повноваження приймати підзаконні акти відповідно до статті 21с щодо технічних поправок, які необхідно внести до цієї Директиви в таких питаннях:

(a) більш чітке формулювання термінів, встановлених у статті 2, з метою врахування зрушень на фінансових ринках при застосуванні цієї Директиви ;

(b) узгодження термінології та більш чітке формулювання термінів в цій Директиві відповідно до майбутніх нормативних актів Співтовариства з питань регульованих суб’єктів та пов’язаних питань;

Терміноло́гія - це: Сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові.
Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.

(с) більш чітке визначення методів обчислення, встановлених у Додатку I, з метою врахування зрушень на фінансових ринках та пруденційних технік.

Такі заходи не включають предмет повноважень делегованих та ввірених Комісії щодо питань, наведених у статті 21а.

B

Стаття 21

Комітет

1. Комісії допомагає Комітет з фінансових конгломератів, у подальшому названий «Комітет».

М4

------------

М3

4. ЄНО, діючи через Спільний комітет, може надати загальні керівні принципи щодо імовірності досягнення процедурами додаткового нагляду компетентних органів третіх країн цілей додаткового нагляду, визначених в цій Директиві, у відношенні регульованих суб’єктів, які входять до фінансового конгломерату, головний офіс якого знаходиться у третій країні. Спільний комітет переглядатиме такі керівні приципи і враховуватиме будь-які зміни у здійсненні такими компетентними органами додаткового нагляду.

М4

------------

М3

Стаття 21а

Технічні стандарти

1. З метою забезпечення послідовної гармонізації цієї Директиви, ЄНО, відповідно до статті 56 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно, можуть розробити проект регуляторних технічних стандартів відносно:

(а) частини 11 статті 2 для докладного визначення застосування статті 17 Директиви Ради 78/660/ЄЕС в контексті цієї Директиви;

Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

(b) частини 17 статті 2 з метою встановлення процедур або визначення критеріїв для визначення «відповідних компетентних органів»;

(с) частини 5 статті 3 з метою визначення альтернативних параметрів для ідентифікації фінансового конгломерату;

М4

(d) частини 2 статті 6 для забезпечення єдиного формату (з інструкціями), визначення частоти, та, за доцільності, дат для звітування.

М3

Комісії надано повноваження приймати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому абзаці відповідно до процедури, встановленої у статтях з 10 до 14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно.

М4

1а. З метою забезпечення узгодженого застосування статей 2, 7 та 8 та Додатку ІІ, ЄНО, діючи через Спільний комітет, розробляє проекти технічних стандартів для встановлення більш чіткого формулювання визначень, викладених у статті 2, і для координації положень, прийнятих відповідно до статей 7 та 8 та Додатку ІІ.

Спільний комітет подає Комісії такі проекти технічних стандартів до 1 січня 2015 року.

Комісії надано повноваження приймати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому абзаці, відповідно до статей з 10 до 14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно.

М3

2. Для забезпечення узгоджених умов застосування цієї Директиви, ЄНО, відповідно до статей 56 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту(ЄС) № 1094/2005 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно, може розробити проект імплементаційних технічних стандартів щодо:

(а) частини 2 статті 6 з метою забезпечення узгоджених умов застосування методів обчислення, наведених у частині ІІ Додатку І, але без шкоди частині 4 статті 6;

(b) частини 2 статті 7 з метою забезпечення узгоджених умов застосування процедур включення статей в сфері застосування визначення «концентрації ризику» до контролю в порядку нагляду, зазначеному в другому пункті частини 2 статті 7;

(с) частини 2 статті 8 з метою забезпечення узгоджених умов застосування процедур включення статей в сфері застосування визначення «операції всередині групи» до контролю в порядку нагляду, зазначеному в другому пункті частини 2 статті 8.

Комісії надано повноваження приймати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому абзаці відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1093/2010, Регламенту (ЄС) № 1094/2010 та Регламенту (ЄС) № 1095/2010 відповідно.

М4

3. Впродовж двох років з дати ухвалення будь-яких імплементаційних технічних стандартів відповідно до пункту а частини 2, держави-члени вимагають єдиного формату, та визначають регулярність та дати звітування про обчислення, зазначені в цій статті.

Стаття 21b

1   2   3   4



  • Європейська система центральних банків
  • Спільні керівні принципи
  • Додаткові повноваження компетентних органів
  • ТРЕТІ КРАЇНИ Стаття 18 ▼ М4
  • Співробітництво з компетентними органами третіх країн