Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Центр пам’яткознавства крайня ольга Олексіївна

Скачати 308.45 Kb.

Центр пам’яткознавства крайня ольга Олексіївна




Скачати 308.45 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації25.03.2017
Розмір308.45 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА

КРАЙНЯ Ольга Олексіївна

УДК 727.7(477-25):271




ФЛОРІВСЬКИЙ (ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ) МОНАСТИР У КИЄВІ ЯК ПАМ’ЯТКА ІСТОРІЇ ТА АРХІТЕКТУРИ

ХVІ – початку XX століть

Спеціальність 26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2012



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі історичного пам’яткознавства Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.



Науковий керівник:

доктор історичних наук, доцент Ластовський Валерій Васильович, Київський національний університет культури і мистецтв,

професор кафедри міжнародних відносин;

Міжнаро́дні відно́сини - система міждержавних взаємодій, суб’єктами яких є держави і міждержавні та неурядові організації, приватні особи. Наука про міжнародні відносини є комплексною та міждисциплінарною.
Історія Істо́рія (від дав.-гр. ἱστορία - оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) або діє́пис - наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Ласто́вський Валерій Васильович (* 9 липня, 1968, місто Черкаси) - український історик, археолог, правознавець, професор (2012), доктор історичних наук (2007), викладач факультету журналістики та міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв.


Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Моця Олександр Петрович, Інститут археології НАН України, завідувач відділу давньоруської та середньовічної археології;

кандидат архітектури, старший науковий співробітник

Сіткарьова Ольга Всеволодівна, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, учений секретар.

Суча́сне мисте́цтво (англ. Contemporary art) - необтяжене термінологічною точністю поняття, що може означати мистецтво, що твориться в теперішній момент, або посилатись на сукупність мистецьких напрямків і течій, що виникли у другій половині XX століття.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка - державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Києві, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет.
Вчене звання старшого наукового співробітника присвоюється докторам і кандидатам наук із стажем наукової роботи не менше трьох років, які працюють у вищих навчальних закладах III–IV рівня акредитації або наукових установах та організаціях до них прирівняних і зараховані після обрання за конкурсом чи в порядку атестації, зокрема за сумісництвом, на посади старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, доцента, професора, заступника завідувача (начальника) та завідувача (начальника) науково-дослідного відділу (відділення, сектору, лабораторії), завідувача кафедри або призначені на посади ректора, проректора з навчальної та наукової роботи, директора, заступника директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного року та опублікування за останні три роки у наукових фахових виданнях України або інших держав не менше п'яти наукових праць за відповідною спеціальністю, з них дві - без співавторів.

Захист відбудеться 14 червня 2012 р. о “11” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.252.01 при Центрі пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19).

Автореферат розіслано “14” травня 2012 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук,

старший науковий співробітник В.О. Константинов


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний розвиток України в процесі формування громадянського суспільства вимагає толерантного узгодження позицій всіх верств населення і суспільних інституцій в плані збереження пам’яток історії та культури і створення нової парадигми взаємовідносин у цій сфері громадян, Церкви і держави.
Технічні науки - науки, що вивчають закономірності розвитку техніки і визначають способи найкращого її використання.
Громадя́нське суспі́льство - це сукупність недержавних організацій, які представляють волю та інтереси громадян. Воно включає в себе сім’ю і приватну сферу, тобто "третій сектор" суспільства паралельно з державою та бізнесом.
Тому особливого значення набуває досвід зі збереження пам’яток релігійного і церковного життя в умовах діючого монастиря. Вироблення нових підходів до оцінювання існуючої спадщини потребує комплексного дослідження відповідних пам’яток історії та культури на сучасній методологічній основі. Цілісна концепція регенерації архітектурно-розпланувальної структури монастирського комплексу як складової історичного середовища міста, реставраційне відтворення окремих споруд, відчужених за радянських часів, що повертаються з кінця 1980-х рр. релігійній громаді, має базуватися на системному аналізі об’єктів.
Релігійна громада - громада (спільнота), група людей, які сповідують чи практикують однакову релігію. Це є релігієзнавчим та юридичним поняттям.
На сьогодні в Києві існує лише один жіночий монастир, який майже безперервно діє з ХVI століття та зберігає своє основне функціональне призначення як релігійний центр Києво-Подолу і водночас як пам’ятка історії і архітектури, тому він є репрезентативним об’єктом для дослідження церковно-релігійних стосунків, суспільно-економічних та соціально-політичних процесів в українських землях від пізнього Середньовіччя до Новітнього часу, і дозволяє в широких хронологічних межах висвітлити проблему становлення православних жіночих чернечих громад на теренах України, еволюцію монастирського архітектурного комплексу.
Новітня істо́рія - термін історіографії, період історії, що починається з 1914 року й, на думку одних істориків, триває досі, або, на думку інших, завершився наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст.
Жіночий монастир - жіноча релігійна громада. Члени громади називаються черницями або монахинями та ведуть аскетичний спосіб життя.
Україна Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.
Середньовіччя Середньові́ччя - період європейської історії від 5 століття (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації, кінець 15 століття - початок 16 століття. За усталеною періодизацією раннє середньовіччя швидше відбулося у Західній Європі, аніж у Східній (близько 9-11 ст.).
Беззаперечним є феномен для Києва чернечої громади, яка не втрачала зв’язків з попередніми поколіннями київського чернецтва, тобто розвивалася за принципом наслідування з адаптацією релігійної спадщини до сучасних умов. Крім того, за писемними й картографічними джерелами спостерігається ще й спадковість архітектурно-розпланувальної структури монастирського комплексу.

У фокус уваги дослідників ніколи не потрапляли жіночі обителі підпорядковані Києво-Печерському ставропігіальному монастирю, не розглядалися паралельно у часі зрушення, які відбувались в житті жіночих обителей Києва, а отже й не могли бути розставлені вірні акценти щодо ключових моментів історії і розбудови Флорівського (Вознесенського) монастиря. Ніколи не брався за об’єкт дослідження Вознесенський Печерський монастир, що звужувало погляд на історію, архітектуру, існуючу релігійну та історико-культурну спадщину Флорівського монастиря. Адже вознесенська громада, після її поєднання з флорівською, значно вплинула на всі аспекти життя обителі на Подолі, трансформувала її сакральний простір.


  1   2   3


Скачати 308.45 Kb.

  • ХVІ – початку XX століть
  • Науковий керівник
  • Офіційні опоненти