Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Центральний процесор. Пам'ять комп'ютера

Скачати 53.66 Kb.

Центральний процесор. Пам'ять комп'ютера




Скачати 53.66 Kb.
Дата конвертації25.03.2017
Розмір53.66 Kb.
ТипУрок

План – конспект уроку № 2

з предмету «Основи роботи на ПК»

Дата: ________

Група: _________

Тема уроку: Центральний процесор. Пам'ять комп'ютера.

Мета уроку:

Освітня:

Ознайомити учнів з основними поняттями даної теми, пояснити поняття пам’яті її види, принцип збереження, запису інформації різних даних. Розповісти про носії інформації їх класифікацію..



Виховна:

  • виховати у учнів вміння самостійно організовувати робоче місце;

  • дотримуватися правил техніки безпеки;

    Носі́й інформа́ції (data medium) - матеріальний об'єкт , створений природою або ж навмисно людиною, за допомогою якого можна зберігати і передавати інформацію

    Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.

    Центральний процесор, ЦП (англ. Central processing unit, CPU) - функціональна частина комп'ютера, що призначена для інтерпретації команд.

    Правила техніки безпеки (англ. safety rules, preventive regulations, safety regulations, нім. Sicherheitsregeln f pl, Sicherheitsvorschriften f pl) - правові норми, що передбачають заходи із забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.



Розвиваюча:

  • розвити інтерес до предмету;

  • розвивати вміння самостійно опрацьовувати та аналізувати новий матеріал

Тип уроку: комбінований
Література:

Основна:

  • Навчальний план;

  • І.Т. Зарецька, Б.Г. Колодяжний, А.М. Гуржій, О.Ю. Соколов. Інформатика: Навч. посібн. Для 10-11 кл. середн. загальноосвітн. шкіл. – К.: Навчальна книга, 2002. – 496 с.: іл.

  • А.М. Гуржій., Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов. Інформатика та інформаційні технології: підручник для учнів професійно – технічних навчальних закладів.

    Інформаційні технології Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

    Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

    – Харків: ОО „Компанія СМІТ”, 2003. – 352 с.

Додаткова:

  • С.В. Симонович. Інформатика: базовий курс. – СПб.: Пітер, 2001. – 640 с.: іл..

  • Кушниренко А.Г. і ін. Основи інформатики і обчислювальної техніки: Проб.

    Електро́нна обчи́слювальна маши́на (скорочено ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.

    навчань. для середовищ. навчань. заведений/ А.Г.Кушниренко, Г.В.Лебедев, Р.А.Сворень. - М.: Просвещение,2000


Вимого до знань і умінь учнів:

Учні повинні знати:

- складові частини ПК;

- призначення ПК;

- правила ТБ при роботі з комп’ютером;
Учні повинні уміти:

– пояснювати призначення ПК для користувача та в цілому;

– вмикати та вимикати ПК;

Порядок виконання роботи
І Організаційний момент(10хв.)


  1. Ввід учнів до лабораторії

  2. Перевірка учнів за списком

  3. Перевірка санітарного стану спецодягу


ІІ Вивчення нового матеріалу(10хв)

Мотивація
1. Пам'ять ПК
Пам'ять комп'ютера умовно можна поділити на внутрішню (постійну, оперативну) та зовнішню (вінчестер, CD/DVD, флеш-пам'ять та ін.).

Постійна пам'ять — зберігає необхідну для запуску ПК інформацію, яка записується на заводі виробником (ВІ0S).

Оперативна пам'ять — призначена для збереження програм, що виконуються, та поточної інформації.

Оперативна пам'ять — (RАМ — пам'ять прямого доступу) — це енергозалежна пам'ять, яка використовується під час роботи комп'ютера. Характерною є велика швидкість ми копання операцій. Обсяг оперативної пам'яті персональних ЕОМ становить від 16 Мb і вище (до 8 Gb) залежно від потреб користувача. Після вимикання живлення інформація в пам'яті не зберігається. Оперативна пам'ять розподілена на елементарні області — байти. Кожний байт має свою адресу.

Характеристики:

• об'єм (512Мб... 1Тб);

• частота (133МГц ... 1667МГц );

• тип ;

• час доступу.



Зовнішня пам'ять

Накопичувачі — це запам'ятовувальні пристрої, призначені для тривалого (що не залежить від електроживлення) зберігання великих обсягів інформації. Накопичувач можна розглядати як сукупність носія та відповідного приводу. Розрізняють накопичувачі зі змінними й незмінними носіями.
Привід — це поєднання механізму читання-запису з відповідними електронними схемами керування.

Вінчестер (НDD) — призначений для довготривалого збереження інформації.

Накопичувач на жорстких магнітних дисках — це пристрій з незмінним носієм

Характеристики:

• інтерфейс ;

• об'єм (10Гб ... 1Тб);

• об'єм кешу (пришвидшена пам'ять 8...32 Мб);

• швидкість читання/запису.

Накопичувачі на оптичних дисках призначені для довготривалого збереження інформації (2—4 роки).

Характеристики:

• об'єм ;

• швидкість читання/запису.

Флеш-пам'ять — пам'ять, що використовується в цифровій техніці та для перенесення інформації з ПК на ПК.

Оптичний диск Опти́чний диск - носій даних у вигляді пластикового чи алюмінієвого диска, призначеного для запису й відтворення звуку, зображення, буквенно-цифрової інформації тощо за допомогою лазерного променя. Щільність запису - понад 108 біт/см.

Електроніка Електро́ніка (від грец. Ηλεκτρόνιο - електрон) - наука про взаємодію електронів з електромагнітними полями і про методи створення електронних приладів і пристроїв, в яких ця взаємодія використовується для перетворення електромагнітної енергії, в основному для передачі, обробки і зберігання інформації.


2. Центральний процесор
Усіма блоками комп'ютера керує центральний процесор (ЦП). Він також виконує всі програми. Це компактний модуль (розміром близько 5 х 5 х 0,3 см), що вставляється в гніздо на материнській платі.

Матери́нська пла́та, систе́мна пла́та, ба́зова пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (mainboard) - плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку. Плата є основою не лише персонального комп'ютера, а також смартфонів, гральних консолей.

Напівпровідниковий кристал сучасного процесора містить мільйони чи навіть мільярди транзисторів.

Центральний процесор — основний компонент комп'ютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над даними.

Екскурс в історію. Процесори перших комп'ютерів були громіздкими, займали цілі шафи і навіть кімнати та складалися з багатьох компонентів. На початку 1970-х років завдяки прориву в технології створення великих і надвеликих інтегральних схем стало можливим розташувати всі компоненти центрального процесора в одному напівпровідниковому пристрої.

Мікросхе́ма, інтегральна мікросхема (англ. integrated circuit) - електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чипу) та виконує певну функцію. Винайдена у 1958 році американськими винахідниками Джеком Кілбі та Робертом Нойсом.

З'явилися так звані мікропроцесори. Наразі терміни «мікропроцесор» і «процесор» є синонімами, проте так було не завжди. Звичайні (великі) та мікропроцесорні ЕОМ співіснували протягом 10-15 років, і лише на початку 1980-х років мікропроцесори витіснили своїх старших братів. Саме перехід на мікропроцесори створив передумови для появи персональних комп'ютерів.

Сьогодні серед виробників процесорів лідирують дві компанії — Intel Corporation та Advanced Micro Devices (AMD).

Intel Corporation - найбільша у світі компанія-виробник напівпровідникових елементів та пристроїв, найбільш відома як розробник та виробник x86-серії мікропроцесорів, процесорів для IBM-сумісних персональних комп'ютерів.


Можливості комп'ютера великою мірою залежать від характеристик процесора, насамперед від його продуктивності, яку зазвичай оцінюють за тактовою частотою та за кількістю ядер — головних обчислювальних модулів.

Та́ктова частота́ - основна одиниця виміру частоти тактів у синхронних колах, що визначає кількість елементарних операцій (тактів), що виконуються системою за 1 секунду.(За підручником І.Л. Володіна, В.В. Володін 9 клас)

Тактова частота визначає, скільки елементарних операцій (тактів) про-цесор виконує за секунду, і вимірюється в мегагерцах (1 МГц = 106 Гц) та гігагерцах (1 ГТц =109 Гц).

Багатоядерний процесор може мати два чи більше обчислювальних ядер на одному процесорному кристалі або в одному корпусі. Сучасні багатоядерні процесори мають 2 або 4 ядра (планується випуск 8-ядерних зразків) з тактовою частотою кожного від 1,66 до 3,2 ГГц. На певних операціях двоядерний процесор забезпечує підвищення продуктивності майже на 80 %, позаяк дає змогу виконувати кілька завдань одночасно.

Як ви вже знаєте, процесор сприймає й обробляє інструкції, написані машинною мовою. Вони можуть мати різну довжину (8, 16, 32, 64 розряди). Найбільшу послідовність розрядів (бітів), яку процесор може обробляти одночасно, називають машинним словом. Залежно від довжини машинного слова розрізняють 8-, 16-, 32- та 64-розрядні процесори.


Ще одна важлива характеристика процесора — набір команд, який він «розуміє» та може виконувати. Процесори, на основі яких створюють IBM PC-сумісні комп'ютери, виконують однаковий набір команд. Процесори, на основі яких створюють інші комп'ютери, наприклад Apple фірми Macintosh, мають свій набір команд, і написані для них програми не працюють на IBM PC-сумісних комп'ютерах.

Для допитливих. Зі зростанням кількості транзисторів на одиницю площі процесора зростає кількість тепла, яке ним виділяється. Відведення цього тепла і запобігання перегріванню процесора — одна з важливих проблем, що постає перед виробниками. Для охолодження процесорів застосовують кулери — пристрої, які складаються з вентилятора і радіатора. На процесор встановлюють радіатор (зазвичай з алюмінію чи міді), а на нього — вентилятор, що забезпечує притік повітря до радіатора. Окрім кулерів застосовують системи рідинного охолодження.

Систе́ма водяно́го охоло́дження - система в автомобілях призначена для підтримання оптимального теплового стану двигуна у межах 80-90°. При збільшенні температури в'язкість оливи зменшується, тому вона погано утримується в парах тертя, підвищується зношення деталей і зменшується потужність двигуна.

Оскільки під час роботи нагрівається не лише процесор, а й інші пристрої, вентилятор встановлено і в системному блоці комп'ютера.



ІІІ Закріплення нового матеріалу(5хв)

Запитання для закріплення матеріалу

1. З яких пристроїв складається внутрішня пам'ять?

2. Назвіть основні характеристики пам'яті.

3. В яких одиницях вимірюється пам'ять?

4. Скільки сторінок друкарського тексту можна зберігати в пам'яті

місткістю 4 Мбайт?

5. Що називають розрядністю пам'яті?

6. Скільки знаків можна закодувати в 1 байті?

7. Які переваги і недоліки зовнішньої пам'яті порівняно з внутрішньою?

8. Як і у вигляді яких пристроїв реалізується зовнішня пам'ять?

9. Які переваги і недоліки вінчестерів порівняно з магнітними дискетами?

10. Які магнітні дискети можна віднести до сучасних?

11. Які переваги та недоліки оптичних дисків порівняно з магнітними?


V Заключний інструктаж(5хв.)

  1. Викладач оголошує та виставляє оцінки, робить зауваження

  2. Здійснює прийом робочих місць.

  3. Дає перелік контрольних питань та завдання на наступне заняття.

Д/з _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Додаток1


Скачати 53.66 Kb.

  • Розвиваюча: розвити інтерес до предмету; розвивати вміння самостійно опрацьовувати та аналізувати новий матеріал Тип уроку
  • Література: Основна
  • Вимого до знань і умінь учнів
  • Порядок виконання роботи І Організаційний момент(10хв.)
  • ІІ Вивчення нового матеріалу(10хв) Мотивація 1. Память ПК
  • Постійна память
  • Зовнішня память Накопичувачі
  • Привід
  • 2. Центральний процесор
  • ІІІ Закріплення нового матеріалу(5хв)
  • V Заключний інструктаж(5хв.)