Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Частина системи мобільного радіозв’язку

Частина системи мобільного радіозв’язку




Сторінка1/8
Дата конвертації18.05.2017
Розмір0.52 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Частина 2. СИСТЕМИ МОБІЛЬНОГО РАДІОЗВ’ЯЗКУ

С
истеми мобільного радіозв’язку початково розроблялися як системи професійного оперативного радіозв'язку. У процесі удосконалення цих систем відкрилися можливості побудови комерційних систем загального користування, тобто таких систем, що забезпечують сполучення з телефонними мережами загального користування і надають необхідний перелік сервісних послуг. На сьогоднішній день існує велике різноманіття мобільних радіосистем.

Класифікація сучасних мобільних систем радіозв’язку подана на рис. .

В Україні сьогодні, в тій чи іншій мірі, представлені практично всі типи засобів мобільного радіозв’язку. Але в силу ряду причин (насамперед, через відсутність доступної потенційному споживачу інформації) вибір того чи іншого типу радісистем недостатньо обґрунтований. Так, викликають подив приклади використання співробітниками силових структур для службових потреб стільникової телефонії, що не має безлічі професійних функцій (наприклад, здійснення як індивідуального, так і групового виклику).

Мобільна телефонія (англ. mobile telephony) - Впровадження переносних телефонних пристроїв у сучасний побут. Дослідження вказують, що мобільна телефонія суттєво впливає на зміни у способі життя і мисленні сучасних людей.

Тоді як саме в такому випадку більш раціонально використовувати можливості транкінгових систем.

Слід враховувати, що кожний тип систем радіозв’язку орієнтований на вирішення визначеного кола задач, а їхня оптимальна конфігурація залежить від великого числа факторів, таких як:


  • вимоги до системи зв'язку по оперативності, захищеності, вірогідності доведення повідомлень, необхідних видах і обсягах переданої інформації і т.д.;

  • необхідна зона покриття;

  • загальне число і щільність розподілу абонентів;

  • наявний частотний ресурс;

  • рельєф місцевості та ін.

У даній частині наводиться по розділах інформація про основні типи радіозв’язку - стільниковий, пейджинговий, транкінговий. Висвітлюються питання пов’язані з використанням цих систем, а також наводяться основні принципи їх побудови і функціонування, частково описується інформаційне і програмне забезпечення.

Розділ 3. СИСТЕМИ СТІЛЬНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ





1. Розвиток систем стільникового зв'язку

У світі


Історія стільникового зв'язку нараховує усього близько 30 років. Вперше архітектура системи стільникового зв'язку бупа запропонована у грудні 1971 року в технічній доповіді компанії Bell System, представленій у федеральну комісію зв'язку США. Ця архітектура ппередбачала побудову системи у вигляді сукупності осередків, що покривають обслуговувану територію. Осередки схематично зобразили у виді правильних шестикутників, що схожі на бджолині стільники.

Бджоли́ні стільники́ - воскові будівлі бджіл, призначені для зберігання запасів корму (меду та перги) і вирощування потомства; є також гніздом бджолиної сім'ї. Бджолині стільники складаються з шестигранних призматичних чарунок, що розташовані по обидва боки від загального середостіння, яке може бути штучним (див. штучна вощина)

Це і послужило причиною назви систем стільниковими.

Практичне застосування стільникового зв'язку почалося в 1978 році, тоді в Чикаго почалися іспити першої дослідної системи стільникового зв'язку на 2 тис. абонентів (у стандарті AMPS). У той же час у Європі наприкінці 70-х років почалися роботи зі створення єдиного стандарту для 5 північноєвропейських країн: Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії й Ісландії, що сформувався в стандарт NMT-450 (Nordіc Mobіle Telephone) з робочою частотою 450 Мгц.. У 1981 році були введені в експлуатацію кілька мереж стандарту NMT-450 у Скандинавських країнах і на місяць раніше у Саудівській Аравії.

Скандинавія - історично-культурний регіон, розташований на півночі Європи з центром на Скандинавському півострові.

На сьогоднішній день стільникові системи зв’язку пройшли вже 3 етапи в свому розвитку:

1. Розробка і широке використання аналогових систем стільникового зв'язку - систем першого покоління (70 - 80 рр);

2. Розробка і широке використання цифрових систем стільникового зв'язку - систем другого покоління (середина 80-х - 90-і рр);

3. Перехід до універсальних систем мобільного зв'язку третього покоління ( з кінця 90-х рр).

До середини 80 років, у провідних країнах світу почали широко поширюватися аналогові стільникові мережі.

Стільниковий телефон - автономний мобільний телефон, призначений для роботи в мережах стільникового зв'язку; використовує приймач радіодіапазону і традиційну телефонну комутацію для здійснення телефонного зв'язку на території зони покриття мережі.

Але в міру поширення і використання аналогових систем ставали очевидними їхні недоліки: незначна кількість послуг, невисока якість звуку в зоні з поганим прийомом, низька ємність мережі. Тому почався пошук нових рішень, у результаті яких з'явилися системи стільникового зв'язку другого покоління (2G) - цифрові стільникові системи.

Одночасно з розвитком стільникових мереж розвивалися також супутникові системи зв'язку, DECT-системи і десь на початку дев'яностих років з'явилася ідея створення засобів мобільного зв'язку третього покоління (3G), що об’єднували б технології безпровідного доступу, наземного стільникового і супутникового зв'язку.


ІMT-2000 та 4G


Міжнародним союзом електрозв'язку (ІTU) була розроблена програма ІMT-2000 для стандартизації і сприяння впровадженню національних, регіональних і міжнародних систем мобільного зв'язку третього покоління (3G). У рамках Європейського союзу система 3G одержала назву Unіversal Mobіle Telecommunіcatіon System (UMTS).

Концепція систем 3-го покоління націлена на створення умов для надання послуг мультимедіа, включаючи високошвидкісну передачу інформації, відео і мови, факсимільних повідомлень і даних будь-якому абоненту за допомогою мобільного термінала, що має єдиний номер, а також надання глобального роумінгу.

Технології 2G-мереж (TDMA, CDMA, GSM, DECT) в удосконаленому вигляді ввійшли в сімейство радіоінтерфейсів ІMT-2000. Лише в Європі зуміли виробити єдину політику переходу до мереж 3-го покоління, скоординувавши діяльність усіх європейських країн, в результаті чого кількість проектів обмежилася двома: UTRA (на основі GSM) і DECT EP.

Усього на території Європи станом на 2008 рік - 45 незалежних країн та 6 залежних територій.

На рис. . показано яким чином пропозиції від різних регіонів світу враховані п
ри формуванні стандартів ІMT-2000.

Як видно з рисунку, система третього покоління підрозділяється на дві складові частини: мережі радіодоступу і магістральну базову мережу. У якості магістральних передбачається використовувати три базових мережі - Wіreless ІP, а також удосконалені опорні мережі GSM MAP і ANSІ-41, що розгорнуті для найбільш розвинутих стандартів мобільного зв'язку 2-го покоління - європейського GSM і північноамериканських TDMA (ІS-136) і CDMA (ІS-95).

Таким чином, концепція IMT-2000 передбачає різноманітні можливості створення 3G-мереж, багато з яких є несумісними і не задовольняють вимоги сьогодення.

Тому ряд компаній, серед яких Alcatel, Ericsson, Motorola, Nokia, NTT DoCoMo, Siemens приступили до розробки концепції побудови систем четвертого покоління - 4G, а також виступили ініціаторами організації Всесвітнього форуму з розвитку безпровідних технологій - WWRF (Wireless World Research Forum). Крім цього, в рамках проекту ІМТ-2000 була створена робоча група WG-VIS, що займається розглядом різноманітних сценаріїв створення систем 4G.

Мобільний зв’язок четвертого покоління передбачатиме швидкості передачі даних до 100 Мбіт/с (для термінального обладнання з підтримкою телеконференцій) і до 10-20 Мбіт/с для звичайних мобільних терміналів.

Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.

Як радіотехнологія, скоріш за все буде використовуватися MC-CDMA. Передбачається також комутація ІР-пакетів на всіх ділянках мережі. В Японії вже пройшли випробовування мобільної системи 4G оператора NTT DoCoMo. Цілком можливо, що українські оператори замість розгортання мереж 3G відразу перейдуть до 4G.

Історія стільникового зв'язку в Україні.


Перша стільникова система в Україні, розроблена в стандарті NMT-450 була запущена в комерційну експлуатацію в 1992 році оператором "Український мобільний зв'язок" - UMC.

У квітні 1996 року була введена в дію перша цифрова стільникова система України в стандарті D-AMPS оператором Цифрові стільникові мережі України (ДСС).

У грудні 1996 року була введена також у комерційну експлуатацію мережа в стандарті GSM-1800 оператора Golden Telecom (GT).

У тім же 1996 році був оголошений тендер на право впровадження мереж у стандарті GSM-900 у якому брали участь шість операторів. Перемогли "UMC" і два нових оператори - "Київстар GSM" і "Українські радіосистеми". У 1997 році "UMC" і "Київстар GSM" вводять у комерційну експлуатацію свої мережі стандарту GSM-900, а в 1998 році з'являється і мережа "Українських радіосистем" (торгова марка Wellcom).

На сьогоднішній день основними конкурентами на ринку стільникового зв'язку України є оператори "UMC - Український мобільний зв'язок" і "Київстар GSM". Тільки ці два оператори мають мережі стандарту GSM, що покривають значну частину території України (таблиця ).

Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.

Таблиця


Українські оператори стільникового зв’язку

Оператор

Стандарти мереж

Покриття

UMC - "Український мобільний зв'язок" http://www.umc.com.ua

NMT-450

GSM-900


GSM-1800

Значна частина України

КС - "Київстар GSM"

http://www.kyivstar.net/

GSM-900

GSM-1800


Значна частина України

DCC – Цифрові стільникові мережі України

http://www.dcc-ua.com

D-AMPS,

Оголосили перехід на GSM-1800



Київ та область, півд.-східна частина України (Харків, Одеса, Симферополь, Луганськ, та ін.)

GT - Golden Telecom

www.goldentele.com/gsm

GSM-1800

Київ та область, Одеса

УРС - "Українські радіосистеми" ("WellCom")

www.welcome2well.com

GSM-900

Київ та область

Ще восени 1998 року оператор "Телесистеми України" планував ввести в експлуатацію мережу в стандарті CDMA. Щоправда, ліцензія, отримана даним оператором, припускала надання послуг лише фіксованого, а не мобільного зв'язку. Це обумовлюється тим, що в Україні (як і в Росії) передбачається Європейський варіант переходу до мереж третього покоління (тобто на основі стандарту GSM). Однак, на відміну від російських колег по стандарту, "Телесистеми України" так і не запустили свою мережу в 1998.

За станом на кінець 2001 року в Україні функціонує три оператори, що надають послуги фіксованого зв'язку в стандарті CDMA . Це ITC (торгова марка "CDMA Україна"), «Велтон.Телеком» та «Інтертелеком». Вартість підключення (разом з ціною апарата) коливається в межах 400 - 1000$. Проте тарифи на телефонний зв'язок в операторів стандарту СDMA аналогічні тарифам "Укртелекома". Надаються також послуги доступу до Інтернет по тарифах, як для комутованих телефонних ліній. При цьому встановлення телефону можливе в будь-якому місці, де є покриття мережі CDMA (на дачі, в нових будинках). Крім того, технічно можливим є використання мобільного телефонного апарату.

Телефо́н - вид електрозв'язку, що дає змогу передавати і приймати мовлення на відстань за допомогою електричних сигналів (що передаються дротами) або радіосигналів.

Зростання числа користувачів мереж CDMA стримується поки що високими початковими вкладеннями, та відсутністю офіційного ліцензування мобільного CDMA. Але в принципі, оператори мереж CDMA можуть скласти серйозну конкуренцію не лише операторам мобільного стільникового зв’язку, але й "Укртелекому".

У зв'язку з переходом до систем мобільного зв'язку третього покоління Госкомзв’язку України розробляє умови видачі ліцензій операторам, що мають надавати послуги 3G (UMTS). Першим власником такої ліцензії може стати ОАО "Укртелеком".


  1   2   3   4   5   6   7   8



  • Р озділ 3. СИСТЕМИ СТІЛЬНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ
  • У світі
  • ІMT-2000 та 4G
  • Історія стільникового звязку в Україні.