Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Чисте довкілля здорова нація

Скачати 165.33 Kb.

Чисте довкілля здорова нація




Скачати 165.33 Kb.
Дата конвертації25.03.2017
Розмір165.33 Kb.

Екологічний проект

на тему:

Чисте довкілля – здорова нація



Роботу виконав:

Кукурудз Роман Віталійович

Учень 10 класу

Устя- Зеленської ЗОШ І-ІІІ ступенів



Науковий керівник:

Кулиняк Галина Михайлівна

Вчитель хімії та екології

Устя-Зеленської ЗОШ І-ІІІ ступенів



Зміст

Вступ…………………………………………………………….……...…………3

Розділ 1 Забруднення навколишнього середовища………………………………5


    1. Категорія забруднення, основні показники забруднення навколишнього середовища……………………………….……………5

    2. Види забруднень …………………………………………..……………5

    3. Небезпечні забруднювачі довкілля…………………………..…….…..6

    4. Джерела антропогенного забруднення……………………..………….7

Розділ 2 Дослідження впливу сміттєзвалища та хімічного складу на довкілля…………………………………………………………………..8

2.1. Екологічний стан території села Устя – Зелене………………………....9

2.2. Забрудненість окремих компонентів середовища (грунту, атмосфери, водойм)………………………………………………………………….11

2.3. Характеристика хімічних речовин та їх вплив на стан довкілля….......

Хі́мія - одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.

Речовина́ - вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля баріонний заряд або лептонний заряд.

12

Розділ 3 Утилізація відходів………………………………………………….…..15

3.1. «Усе мусить кудись діватись»…………………………………………...15

3.2. Заходи щодо захоронення та ліквідації відходів….................................15

Висновки……………………………………………………………………………17

Список джерел……………………………………………………………….…….18

Вступ

Актуальність теми: Сьогодні ми все частіше чуємо слова «забруднення навколишнього середовища», «забруднення довкілля»… Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність. Нерозумні дії людей на планеті Земля у найближчий час можуть повернутися великим нещастям, бідами усього людства. В долі природи - наша доля і ми повинні зробити все для того, щоб використати останній шанс і допомогти рідній природі, тим самим зможемо продовжити життя в наступних поколіннях. Що ж можемо ми, школярі, зробити для навколишнього середовища? З чого треба почати свої дії? Хто в цьому допоможе нам? Як організувати роботу, щоб зберегти надбання природи у нашому регіоні? Задумуючись над екологічними проблемами світу, перщ за все треба дбати про чистоту тієї території, де ми проживаємо.

Екологі́чна пробле́ма - це зміна природного середовища в результаті антропогенних дій, що веде до порушення структури і функціонування природних систем (ландшафтів) і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків.

Саме такі думки спонукали розробити і реалізувати проект «Чисте довкілля – здорова нація».

Ми всі дуже добре знаємо, як поводитись, щоб не нанести збитків природі, і багато говоримо про її захист. Але треба кожному почати з себе, душею відчути єдність з природою. Станьмо розумними господарями на своїй землі і пам’ятаймо, що екологічне забруднення, як ланцюгова реакція, може призвести до екологічної катастрофи.



Предмет та об’єкт дослідження: Об’єктом дослідження є навколишнє середовище, а предметом дослідження – вплив антропогенної діяльності (сміттєзвалищ та зруйнованого складу мінеральних добрив та пестицидів) на стан довкілля, який є традиційним.

Екологі́чна катастро́фа - надзвичайно швидка і тому небезпечна деструкційна зміна умов навколишнього середовища глобального чи локального масштабу, яка пов'язана з нанесенням величезної шкоди навколишньому середовищу, загибеллю рослин, тварин і людей.

Ланцюго́ва реа́кція - хімічна або ядерна реакція в якій поява проміжної активної частинки (радикала, атома або збудженої молекули - у хімічних, нейтрона - у ядерних процесах) викликає велику кількість (ланцюг) перетворень початкових молекул або ядер внаслідок регенерації активної частинки в кожному елементарному акті реакції (у кожній ланці).

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

Добрива - органічні й неорганічні речовини, які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості.



Мета проекту: Закріпити знання про природу своєї місцевості; звернути увагу на джерела антропогенного забруднення (сміттєзвалища) та їх негативного впливу на довкілля; дати оцінку екологічного стану навколишнього середовища і запропонувати заходи щодо його поліпшення; активізувати науково-дослідну роботу школярів, що сприяє вихованню екологічно свідомих і не байдужих до проблем краю людей; розвивати вміння висловлювати свою думку та захищати її (аргументовано); виховувати почуття господаря своєї землі.

Завдання проекту:

  1. Вивчити екологічний стан території регіону;

  2. Проаналізувати забрудненість окремих компонентів навколишнього середовища (грунтів, атмосфери, вод);

  3. Дослідити вплив хімічних речовин на стан довкілля;

  4. Запропонувати заходи щодо подолання проблемної ситуації щодо утилізації побутових відходів та залишків хімічного складу;

    Побуто́ві відхо́ди - тип відходів, що створюються у житлово-комунальному господарстві (побуті).

    Хімічний склад, також Склад речовини - термін хімії - частка вмісту окремих хімічних елементів у речовині, матеріалі, сплаві, породі тощо.



  5. Організувати громадськість села до участі у впорядкуванні сміттєзвалища.

Характеристика проекту:

  1. За кінцевим результатом: практично-зорієнтований;

  2. За змістом: міжпредметний;

  3. За кількістю учасників: колективний;

  4. За тривалістю: довготривалий;

  5. За ступенем самостійності: дослідницький;

  6. За характером контакту: зовнішній.


Забруднення_навколишнього_середовища__Категорія_«забруднення»,_основні_показники_забруднення_навколишнього_середовища'>Розділ 1

Забруднення навколишнього середовища

    1. Категорія «забруднення», основні показники забруднення навколишнього середовища

Забруднення – це привнесення надмірної кількості хімічних елементів та їх сполук у природне середовище внаслідок антропогенного впливу на природу.

Надмір тих чи інших хімічних елементів визначають за показниками їх гранично допустимих концентрацій (ГДК), які з урахуванням санітарно-гігієнічних норм встановлено для водного, атмосферного і ґрунтового середовищ.

Антропогене́з (грец. ανθρωπος - людина, γενεσις - виникнення) - процес походження і розвиток усіх видів роду Люди (Homo), розглянуті в біологічному (біологічна еволюція людини), психічному і соціокультурному плані.

Хімі́чний елеме́нт (заст. первень) - тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому.

Забруднення довкілля - процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами.

Грани́чно допусти́ма концентра́ція (ГДК), (англ. maximum allowable concentration, maximum permissible concentration; нім. höchst zulässige Konzentration f, Toleranzkonzentration f) - показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин в навколишньому середовищі.

Інтегральним показником є модуль техногенного навантаження (), який визначається як відношення кількості забруднювальних речовин до одиниці площі.


    1. Види забруднень

Класифікація забруднень:

За походженням:



  • Механічне (попіл, пил, побутові залишки, шлаки);

  • Фізичне (радіація, шум, вібрація, теплова енергія);

    Забруднювач - будь-який природний або антропогенний агент, який потрапляє в навколишнє природне середовище в кількостях, які перевищують фонові значення та викликає тим самим його забруднення (також забруднювачем іменують і джерело забруднення, наприклад, завод або полігон ТПВ).

    Тепло́ або Теплова́ ене́ргія - енергія руху атомів, молекул або інших частинок, з яких складається тіло. Теплова енергія може виділятися завдяки хімічним реакціям (горіння), ядерним реакціям (ядерний розпад і синтез), механічним взаємодіям (тертя).



  • Хімічне (хімічні сполуки, важкі метали);

    Важкі метали - нечітко визначена група елементів з металічними властивостями, що зазвичай включає перехідні метали, деякі металоїди, лантаноїди і актиноїди. Історично було запропоновано багато визначень цього терміну, деякі засновані на густині, інші на атомному номері або атомній масі, ще інші на хімічних властивостях або токсичності.



За тривалістю дії на біосферу:

  • Стійкі (пластмаси, поліетилен);

  • Нестійкі (целюлоза – замінюються або зникають під впливом біосфери);

За характером впливу на довкілля:

  • Прямі;

  • Непрямі;

За характером надходження в середовище:

  • Аварійні;

  • Аварійно-випадкові;

  • Випадкові;

  • Навмисні;

За антропогенними змінами:

  • Інгредієнтне (надходження в біосферу речовин, якісно й кількісно не притаманних їй);

  • Енергетичне (шумове, теплове, світлове, радіаційне, електромагнітне)

  • Деструкційне (вирубка лісів, порушення водотоків, кар’єрні розробки, дорожнє будівництво, ерозія, осушення площ);

  • Біоценотичне (дія на склад, структуру та вид популяцій живих організмів).

    Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ - життя, дав.-гр. λόγος - слово; наука) - система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою.



    1. Небезпечні забруднювачі довкілля

  1. Чадний газ (СО) утворюється у резельтаті теплового згоряння палива; спричиняє кисневе голодування і навіть смерть;

  2. Сульфур (IV) оксид () утворюється під час спалювання вугілля, мазуту; подразнює слизові оболонки очей, ротової порожнини, спричиняє висихання дерев;

    Слизова́ оболо́нка (лат. tunica mucosa, часто говорять просто слизова) - внутрішня оболонка порожнистих органів, яка контактує з зовнішнім середовищем (тобто органами дихання, сечової, статевої та травної систем).

    Рот (лат. stoma, -atis) - тілесний отвір у тварин, через який приймається їжа і, у багатьох випадках, здійснюється дихання. У багатьох хребетних у роті розміщені зуби і язик. Зовнішньо рот може мати різну форму.



  3. Шкідливі вуглеводні () містяться у вихлопних газах автомобілів, мають наркотичні властивості, спричиняють головний біль, запаморочення, кашель;

    Вихлопний газ (газ, що виходить із вихлопних труб механічного транспортного засобу) - відпрацьоване в тепловому двигуні робоче тіло. Є продуктами окислення і неповного згоряння вуглеводневого чи інших видів палива.

    Головни́й біль (або цефалгія) - частий симптом різноманітних захворювань і патологічних станів, відчуття болю в області мозкового черепа.



  4. Оксиди Нітрогену утворюються під час згоряння палива, спричиняють головний біль, нудоту, кашель;

  5. Аерозолі - продукти неповного згоряння палива; пасивні концентруються на стінках легеневих тканин; активні залучаються до кровообігу;

  6. ПАР і СПАР впливають токсично на гідробіоценози, погіршують газообмін з атмосферою і розкладаються тривалий час;

  7. Пестициди – штучні речовини для боротьби з бур’янами і шкідниками сільського господарства; надходять з поверхневим і дренажним стоком; діють токсично, мутагенно, руйнуються тривалий час;

  8. Важкі метали – плюмбум, купрум, цинк – чинять мутагенну та токсичну дію, різко знижують інтенсивність біологічних процесів у водних обє’ктах;

  9. Нафтопродукти потрапляють в навколишнє середовище під час їх видобутку, переробки, транспортування; токсично і наркотично впливають на живі оргагізми, вражають серцево-судинну та нервову системи людини;

  10. Нові забруднювачі – ПХБ, ПББ, ПАВ (поліетиленові упаковки, плівки, пакети, труби, пральні порошки) – це канцерогенні речовини.

    Канцероге́н (лат. cancer - рак, лат. gen - утворення, створення) - хімічні речовини або фізичні чи біологічні агенти, які є причиною виникнення злоякісних новоутворень (раку).

    Пральний порошок - спеціально розроблений для чищення текстилю мийний засіб, який являє собою суміш хімічних сполук у твердій формі у вигляді порошку, водний розчин яких здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин, і утримувати в ньому.



    1. Джерела антропогенного забруднення

  • Промислові підприємства (спричиняють викиди метану, оксиду Нітрогену, оксидів Карбону, сполук Сульфуру);

  • Транспорт (мобільний забруднювач з лінійно-вузловим характером поширення);

  • Військова діяльність – найнебезпечніше джерело шкоди навколишньому середовищу (від спалювання палива, проведення маневрів, випробувань різних видів зброї, навчань і воєн);

  • Комунальне господарство (забруднені стічні води, сміттєзвалища);

    Стічні́ во́ди - води, що утворилися в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведені з забудованої території, на якій вони утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.



  • Сільське господарство (нераціональна організація меліоративних робіт та необґрунтоване використання міндобрив та отрутохімікатів, а також недбале їх зберігання, транспортування).

    Меліора́ція (лат. melioratio поліпшення, від лат. melior кращий) - цілеспрямоване поліпшення властивостей природно-територіальних комплексів з метою оптимального використання потенціалу ґрунтів, вод, клімату, рельєфу та рослинності.



Висновки: Забруднення середовища існування живих організмів призводить до вимирання, захворювання останніх. В умовах забрудненого (хворого) середовища не може бути здорових організмів. А це – скорочення генетичного, видового і екосистемного біорізноманіття. Тому проблему забруднення природного середовища доцільно системно розглядати в контексті здатності природних систем протистояти техногенним навантаженням.

Розділ 2

Дослідження впливу сміттєзвалища та хімічного складу на довкілля
2.1. Екологічний стан території села Устя – Зелене

Одним із основних напрямків сучасної екологічної безпеки є боротьба із забрудненням навколишнього середовища, зокрема, підвищення рівня технології захоронення та утилізації токсичних промислових і побутових відходів.

Забруднення сміттям міст, сіл, селищ, лісів, набуло глобального характеру. Колись проблему сміття вважали чисто міською. А сьогодні всі населені пункти потерпають від нього. Околиці нашого села перетворились на дикі звалища. Сміттям завалені узбіччя, автомобільні дороги, на нього ми натрапляємо у нашому лісі, на березі річки та ставка.

Особливою проблемою забруднення навколишнього середовища стало сміттєзвалище навколо колишнього складу мінеральних добрив та пестицидів.

Автомобі́льна доро́га, також шосе - частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу, яка забезпечує внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів, з'єднує населені пункти та окремі об'єкти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

Штучні (мінеральні) добрива, - вироби однієї з галузей хімічної промисловості, що містять поживні елементи, потрібні для сільського господарства. Застосування штучних добрив сприяє збільшенню врожайності сільсько-господарських культур, покращенню якості продукції та спричиняється до підвищення стійкості рослин у несприятливих кліматичних умовах.

Відрадно, що цей об’єкт екологічного лиха знаходиться за межами населеного пункту – села Устя – Зелене, але вкрай погано – зразу ж за розораним приватним сектором (земельними ділянками).

Приватна власність - одна з форм власності, яку розуміють як абсолютне, захищене законом право фізичної або юридичної особи, чи групи осіб на об’єкт власності: продукти праці, засоби виробництва, гроші та цінні папери, інше рухоме та нерухоме майно тощо.

Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).

Причому, колишній хімічний склад та сміттєзвалище знаходяться на вищому рівні ніж присадибні ділянки, а поблизу – з іншої сторони – фруктовий сад.

Наше село розташоване на березі однієї з найчистіших річок України – Дністер. Мальовничі краєвиди нашого регіону приваблюють велику кількість прихильників зеленого туризму. А це у свою чергу має і негативний вплив на природне середовище. Неорганізований туризм часто виступає в ролі масового

«виробника» різноманітних відходів, винуватця лісових пожеж та інших небажаних дій, що порушують існування природних екосистем.

Неорганізований туризм - різновид туризму, при якому туристи самі обирають район подорожі, спосіб пересування, тип ночівлі, якість та кількість харчування. Неорганізований туризм за формами ділиться на самодіяльний та незалежний.

Екотуризм або екологічний туризм - тип туризму, що полягає у подорожах до природних недоторканих людиною та, часто, природоохоронних територій. Екотуристи намагаються не здійснювати значного впливу на територію.

Лісова пожежа - стихійне, некероване поширення вогню по лісових площах.


04022013655 0402201365404022013659 04022013656
2.2. Забрудненість окремих компонентів середовища (ґрунту, атмосфери, водойм)

Основну увагу будемо акцентувати на забрудненні ґрунту, атмосфери, водойм внаслідок впливу сміттєзвалища та зруйнованого хімічного складу.

На смітник вивозять велику кількість скляних та поліетиленових пляшок, які вітер розносить по прилеглих земельних ділянках, дорозі. Поліетиленові кучугури й купи консервних банок створюють проблему для людей та автомобілів, які рухаються по дорозі (хімсклад та смітник знаходяться біля центральної дороги). Сюди ж вивозять померлих домашніх тварин, де їхніми рештками живляться вуличні собаки та розтягують по навколишній території.

Є люди, які з байдужістю проминають сміття і думають, що їх це не стосується. Але вони глибоко помиляються, тому що через повітря й одяг отруйні речовини потрапляють у їх дім, осідають на продуктах харчування, шкірі.

Отру́ти - речовини, здатні при дії на живий організм викликати різке порушення нормальної його життєдіяльності: отруєння або смерть. Віднесення тих або інших речовин до отрут є умовним, оскільки токсичність багатьох з них визначається обставинами або способом введення в організм.

Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.

Деякі з них чудово розчиняються і через шкіру просочуються в організм, нарешті, вони можуть потрапити в наш організм через легені.

І, все ж таки, найбільший негативний вплив на навколишнє середовище має напівзруйнована будівля колишнього хімічного складу, де зберігались мінеральні добрива та пестициди. Ці хімічні речовини самі по собі є отруйними, отруйними є їх випари, а під час випадання опадів разом із стічними водами в ґрунти і водойми потрапляє велика кількість хімічних речовин. Отже, підсумовуючи вище сказане, можна визначити забрудненість основних компонентів довкілля.

Шкідливі випари хімічних сполук (мінеральних добрив та пестицидів) спричиняють забруднення, насамперед, атмосфери. Це призводить до випадання кислотних дощів, наслідки випадання яких ми спостерігали:



  • пошкодження листя та інших частин рослин;

    Хімі́чна сполу́ка - речовина, молекули якої складаються з атомів двох або більше різних хімічних елементів, сполучених між собою тим чи іншим типом хімічного зв'язку. Сполука має певний хімічний склад і їй можна приписати точну хімічну формулу.

    Кисло́тний дощ - всі види метеорологічних опадів: дощ, сніг, град, туман, дощ зі снігом, - кислотність яких вища від нормальної. Мірою кислотності є значення рН (водневий показник). Нормальне pH у чистих дощах - 5,6.



  • змінився хімічний склад ґрунтів;

  • порушились ланцюги живлення в водоймах;

  • живі істоти (тварини і люди ) відчули погіршення стану здоров’я (органів дихання).

Випадання кислотних дощів призводить до закислення (атмосферної оксидації ґрунтів), що в свою чергу породжує зміни в рН ґрунтового середовища, різкого погіршення умов проживання організмів. Ґрунти ( грунтово-рослинний покрив) – це універсальний біологічний фільтр й нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень. Внаслідок потрапляння в них стічних вод, «збагачених» залишками мінеральних добрив та пестицидів, ґрунти втратили здатність вбирати й пропускати воду, їхня структура деградувала, вони перенасичені шкідливими сполуками.

Відбувається також хімічне забруднення водних ресурсів внаслідок попадання в них шкідливих речовин, що у великій кількості містяться у відходах (сміттєзвалища та хімскладу). Разом із стічними водами у водойми (ставок та річку Дністер) надходять шкідливі речовини органічного (миючі засоби, пестициди ) та неорганічного походження (кислоти, мінеральні солі). Шкідлива дія токсичних речовин, що потрапляють у водойми, посилюється за рахунок так званого кумулятивного ефекту, що полягає в прогресуючому збільшенні вмісту шкідливих сполук у кожній послідовній ланці харчового ланцюжка.

Токси́ни (від грец. toxikon - «отрута для використання на стрілах») - отруйні речовини, що виробляються живими клітинами або організмами. Індивідуальні сполуки, що спричинюють отруєння. Токсини майже завжди є білками, здатними до породження хвороби при контакті або абсорбції тканинами тіла через взаємодію з біологічними макромолекулами, наприклад ферментами або рецепторами.

Кумуляти́вний ефе́кт, Кумуляц́ія (рос. кумулятивный эффект, кумуляция, англ. cumulative effect, cumulation; нім. Kumulationswirkung f, Hohlladungswirkung f) - концентрація дії вибуху в певному напрямку.

Хімі́чне забру́днення - зміна природних хімічних властивостей води за рахунок збільшення вмісту в ній шкідливих домішок як неорганічної (мінеральні солі, кислоти, луги, глинисті частинки), так і органічної природи (нафта й нафтопродукти, органічні залишки, поверхнево-активні речовини, пестициди).

Во́дні ресу́рси (англ. water resources, water supply; нім. Wasserreserven f pl) - всі води гідросфери, тобто води рік, озер, каналів, водосховищ, морів й океанів, підземні води, ґрунтова волога, вода (льоди) гірських і полярних льодовиків, водяна пара атмосфери.

Харчови́й, або трофі́чний ланцюг - набір взаємовідношень між різними групами організмів, які визначають послідовність перетворення біомаси й енергії в екосистемі. Наприклад, енергія сонця служить джерелом енергії для рослин, що служать їжею рослиноїдним, які, у свою чергу, служать їжею для хижаків.


2.3. Характеристика хімічних речовин та їх вплив на стан довкілля

В процесі дослідження (виявлення на смітнику та опрацювання матеріалів діяльності, в минулому, хімскладу) ми виділили ряд речовин, що найбільш негативно впливають на стан довкілля.



  1. Важкі метали: свинець (Pb), мідь (Cu), цинк (Zn). Під час проведення дослідження ми виявили, що при потраплянні в організм рослин, тварин чи людини в кількостях, що перевищують природну норму, викликають різні захворювання.

  2. Синтетичні миючі засоби та залишки косметики. Вони беруть участь у всіх хімічних реакціях, а при спалюванні утворюють шкідливі продукти розкладу.

    Хімі́чна реа́кція - це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями.



  3. Поліетиленові плівки, труби та посуд. Це речовини, які практично не «перетворюються» самою біосферою, а при їх спалюванні (вкрай негативне явище) виділяються дуже отруйні речовини.

  4. Медикаменти, у яких закінчився термін придатності, залишки отрутохімікатів, лаків, рідини для зняття лаку становлять небезпеку для нашого здоров’я, бо містять у своєму складі ртуть (Hg), кадмій (Cd), свинець (Pb), ацетон, інші важкі метали.

    Термін придатності - термін, установлений виробником товару, протягом якого органолептичні, фізико-хімічні, медико-біологічні та інші показники товару в разі дотримання відповідних умов зберігання повинні відповідати вимогам нормативних документів.



  5. Дезодоранти й аерозолі мають слабкі та середні канцерогенні властивості. Здатні викликати алергічні реакції, подразнення слизових оболонок, захворювання дихальних шляхів, печінки й нирок, нервові розлади.

  6. Відходи будівельних матеріалів виділяють формальдегід та азбестові мікрочастинки. Формальдегід викликає кон’юнктивіти, запалення шкіри, захворювання органів дихання, має канцерогенні властивості.

    Будіве́льні матеріа́ли - це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів на спеціалізованих підприємствах.

    Алергі́я (грец. αλλος - інший і εργον - дія) - змінена чутливість організму тварин і людини до чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що вводяться повторно. Речовини, які викликають алергію (т. з. алергени)

    Ди́хальна систе́ма - відкрита система організму, яка забезпечує газообмін, формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах, очищення повітря, яке вдихається, від чужорідних часток і мікроорганізмів, а також аналіз пахучих речовин в атмосферному середовищі.

    Леге́ні (лат. púlmo, pulmónes; грец. pneumon) - органи повітряного дихання у деяких риб (наприклад, дводишні), наземних хребетних і у людини. Легені розташовуються в передньому відділі порожнини тіла, а у ссавців і людини - в грудній порожнині, відокремленій від черевної порожнини діафрагмою.

    Азбестові мікрочастинки потрапляють в повітря, а далі – у легені, спричиняючи цілий «букет» захворювань, у тому числі онкологічних.

  7. Мінеральні добрива (залишки) належать до основних забруднювачів довкілля. Питна вода, забруднена мінеральними добривами, є дуже шкідливою. Надмірні концентрації добрив у ґрунті, вони також у надмірних кількостях накопичуються у рослинах, потрапляють до нашого столу. Реальну загрозу людині і тварині становлять нітрати та нітритні сполуки – діючі речовини багатьох азотних добрив.

    Азо́тні до́брива - азотовмісні речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності с.-г. культур. Важливим джерелом азотних речовин для рослин є гній, сеча тварин, торф, пташиний послід, зелене добриво, компости, відходи сільського господарства і м'ясо-рибної промисловості та інше (див. Органічні добрива)

    Нітрити взаємодіють із гемоглобіном крові, переводячи його у форму, не здатну зв’язувати кисень. Зливання фосфорних добрив у водойми спричиняє евтрофікацію водойм (підвищення біологічної продуктивності екосистеми внаслідок накопичення біогенних елементів (N, P)).

    Біоге́нні речови́ни (елеме́нти) або біоге́ни (від грец. bios - життя, genos - народження) - речовини, що найбільш активно беруть участь в життєдіяльності водних організмів. До них відносяться мінеральні сполуки азоту (NH4+, NO2−, NO3−), фосфору (Н2PO4−, HPO2−4, PO3−4), кремнію (HSiO3−, SiO2−3), заліза (Fe2+, Fe3+) і сполуки деяких мікроелементів.

    Біологі́чна продукти́вність, екологічне та загальнобіологічне поняття, що означає відтворення біомаси рослин, мікроорганізмів і тварин, що входять до складу екосистеми; в більш вузькому сенсі - відтворення диких тварин і рослин, що використовуються людиною. «Б. п.



  8. Пестициди на всіх стадіях виробництва, транспортування забруднюють навколишнє середовище. Хоча прилеглі до хімскладу землі в невеликій мірі обробляються пестицидами, відчувається їх суттєвий вплив на навколишнє середовище і, особливо, ґрунти. Ця отрута зберігається в навколишньому середовищі десятки років, згубно діючи на всі ланки екосистеми. Незадовільне зберігання пестицидів спричиняє їх потрапляння в продукти харчування, завдаючи великої шкоди здоров’ю людини.

    Камбоджійці та філіппінці вживають качині яйця із 19-20-денними зародками, в яких проглядаються сформовані дзьоб і кістки. Страва вважається делікатесом. Назва страви - балут.

    Цей вплив полягає в ураженні та зміні функцій печінки, захворюваннях центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Особливо негативно впливають пестициди на репродуктивну функцію людини (у жінок частішають випадки ускладнення вагітності, народження неповноцінних або мертвих дітей, виникає алергія). Більшість пестицидів (зокрема фунгіциди та гербіциди) здатні спричиняти рак. Також ці речовини спричиняють розвиток у навколишньому середовищі вірусів, зокрема тих, які збуджують небезпечні захворювання людей, руйнують імунну систему.

    Іму́нна систе́ма - сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму від чужорідних агентів; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. Знищенню імунною системою підлягає генетично чужорідне: молекули інших організмів, мікробні клітини, молекули, до яких утворюються антитіла, а також, пошкоджені клітини власного організму; крім того, імунна система може реагувати на власні клітини та тканини, що мають пошкодження або злоякісно трансформовані.

    Дуже вразливі до дії пестицидів діти. Споживаючи продукти із залишками пестицидів та забруднену питну воду, дитячий організм реагує структурними змінами систем та окремих органів. Накопичення пестицидів в організмі призводить до появи різноманітних захворювань, включаючи онкологічні. Особливо небезпечним є ефект спільної дії пестицидів та радіонуклідів на людину.

Висновки: Стихійні сміттєзвалища та хімсховища мають негативний вплив на навколишнє середовище у всіх аспектах. Основні речовини-компоненти цих зон екологічного лиха спричиняють різноманітні захворювання елементів екосистеми.

Розділ 3

Утилізація відходів
3.1. «Усе мусить кудись діватись»

У природі не буває відходів. У біосфері підтримується баланс синтезу та розкладання живої речовини; діяльність людини порушує ксенобіотики – чужорідні природні синтетичні, токсичні сполуки, які природа не в змозі утилізувати, це є загрозою існуванню людства і самої природи.

Діяльність - це процес взаємодії людини з довкіллям, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок появи потреби.

Будь-яке наше втручання в природу повертається до нас підвищеними проблемами. Побутові й виробничі відходи, потрапляючи у навколишнє середовище, не зникають безслідно. У природних систем залишається все менше сил, щоб справлятися з переробкою речовин, забруднюючих середовище перебування людей. Забруднюючі речовини сміттєзвалищ розносяться далеко від місць викиду повітряними і водними потоками. Цей екологічний закон випливає із закону збереження матерії. Нічого в природі не зникає, а лише переходить із однієї форми існування матерії в іншу.


3.2. Заходи щодо захоронення та ліквідації відходів

Після проведення деяких досліджень по впливу шкідливих речовин, що містяться у «відходах», ми звернулись до місцевої влади, громадськості села для здійснення утилізаційних заходів. Учні школи також беруть активну участь у прибиранні засмічених територій, особливо у весняно-осінній період. Ми є активними учасниками у боротьбі із стихійними сміттєзвалищами.

Неодноразово учні нашої школи та вчителі звертались до органів місцевої влади з проблемою захоронення колишнього хімічного складу та облаштування «нормального» сміттєзвалища.

Місцева влада підтримала нашу пропозицію і як результат:



  • Залишки мінеральних добрив та пестицидів були утилізовані; використання залишків будівельних матеріалів (цегли, шиферу) призупинено;

  • Відходи сміттєзвалища були частково знешкоджені, що в деякій мірі призупинило (частково) антисанітарний стан смітника, який є ідеальним місцем для розмноження комах і гризунів, що сприяє виникненню інфекційно-небезпечних вогнищ; поширює дим, пил, сморід.

  • Місцевою владою було видане розпорядження про заборону спалювання поліетиленової тари навіть і поблизу смітника (при спалюванні повітря забруднюється великою кількістю шкідливих речовин).

  • Заборонено спалювання опалого листя в садах, в парках, оскільки опале листя виконує кілька важливих функцій: захищає коріння дерев зимою від морозу, а влітку – від спеки, акумулює вологу, слугує притулком для багатьох корисних істот, розкладаючись, стає добривом для ґрунту. Спалене ж листя – це забруднене повітря, знищене життя на ділянці землі під вогнищем.

    Забру́днення атмосферного пові́тря - один з основних типів антропогенного забруднення. Полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів, здатних викликати шкоду для людини та інших живих організмів.

    Чисельні осінні багаття з опалого листя є небезпечними. Адже впродовж літа листя вбирає в себе пил, вихлопні гази, очищуючи повітря. Виконуючи цю свою головну функцію, воно перетворюється на своєрідні накопичувачі отруйних речовин – діоксинів. Ці речовини небезпечні тим, що потрапляючи до організму людини, можуть викликати слабкість, зниження працездатності, алергію, послаблення імунітету, авітаміноз .

    Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.



  • Виділено територію для облаштування нового смітника (передбачено сміття закладати у кілька ярусів і пошарово засипати землею). Надалі на таких смітниках можна проводити лісопосадки, повертаючи ландшафту його естетичну привабливість.


Висновки

Із вивченої нами проблемної ситуації про утилізацію побутових відходів у регіоні, де ми проживаємо, слід звернути увагу на:



  • відповідальність місцевої влади з питань утилізації відходів;

  • припинення діяльності стихійних сміттєзвалищ;

  • встановлення відповідних сміттєвих баків та своєчасний вивіз сміття;

  • сортування сміття, як це роблять у країнах Європи й Америки: харчове сміття знищується, консервні банки — переробляються; скляні чи пластмасові пляшки використовуються повторно або переробляються і знову запускаються у виробництво;

  • дотримання правила «сміття має потрапляти туди, де воно найменш завдаватиме шкоди людям і природі»;

  • заборонити в жодному разі спалювати сміття (хоча, визирнувши з вікна, ми частенько бачимо як горить вогнище з побутового сміття, особливо у літню пору року);

  • здійснення діяльності із додержанням вимог екологічної безпеки;

  • звернути увагу на екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів господарювання;

  • підвищення штрафів за екологічні правопорушення та слідкувати за їх дотриманням;

  • участь у проведенні санітарних і протиепідемічних заходів;

  • учням школи та жителям села пропагувати здоровий спосіб життя в екологічно чистому середовищі, насаджувати дерева, кущі, квіти, підтримувати чистоту біля будинків, по берегах річки, ставу, у парках.

    Інтере́с (у праві) - прагнення особи повніше задовольняти свої потреби і бажання, що прямо не формалізовано в конкретному суб'єктивному праві, проте не суперечить праву як такому. Конституційний Суд України дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес»: це - прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного права і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. У структурі законного інтересу виділяють два елемента: прагнення суб'єкта користуватися конкретним соціальним благом; звернення в деяких випадках за захистом до компетентних органів.

    Здоровий спосіб життя означає дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій. Його необхідність виходить із того, що багато причин пошкодження стану здоров'я можна уникнути.



Жодний населений пункт сьогодні самостійно не зможе вирішити свої екологічні проблеми. Тільки спільними зусиллями всього людства ми зможемо досягти позитивних результатів.

Ми повинні пам’ятати:

Ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці, а Мудрі Господарі!

Список використаних джерел

  1. Безручкова С.В. Екологія. 11 клас. Розробки уроків. – Х.: Ранок, 2011. – 208 с.

  2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: підручник. – К.: Либідь, 1997. – 288 с.

  3. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е. М. Екологія і охорона навколишнього середовища. - К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – 302 с.

  4. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: навч.

    Охоро́на довкі́лля (англ. environmental protection / control / conservation, нім. Umweltwissenschaften) - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.

    посібник. -К.: Знание, КОО., 2004. – 309 с.

  5. Задорожний К.М. Усі уроки екології. 11 клас. Проф. рівень / К.М. Задорожний, О.Г. Стадник – Х.: “Основа”, 2011. – 363 с.

  6. Задорожний К.М. Усі уроки екології. 10 клас. Проф. рівень / К.М. Задорожний, В.І. Садкіна. – Х.: “Основа”, 2010. – 381 с.

  7. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.

  8. Природа. Екологія. Для дітей середнього шкільного віку / А.А. Ходоренко – Х.:Фоліо, 2008. – 315 с.

  9. Царик Л.П. Екологія: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів.

    Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

    Профільний рівень / Л.П. Царик, П.Л. Царик, І.М. Вітенко – К.: Генеза, 2010. – 240 с. іл.

  10. Царик Л.П. Екологія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень / Л.П. Царик, П.Л. Царик, І.М. Вітенко – К.: Генеза, 2012. – 96 с. іл.


Скачати 165.33 Kb.

  • Розділ 1 Забруднення навколишнього середовища Категорія «забруднення», основні показники забруднення навколишнього середовища
  • Забруднення
  • Небезпечні забруднювачі довкілля
  • Джерела антропогенного забруднення
  • Розділ 2 Дослідження впливу сміттєзвалища та хімічного складу на довкілля 2 .1. Екологічний стан території села Устя – Зелене
  • 2.2. Забрудненість окремих компонентів середовища (ґрунту, атмосфери, водойм)
  • 2.3. Характеристика хімічних речовин та їх вплив на стан довкілля
  • Розділ 3 Утилізація відходів 3.1. «Усе мусить кудись діватись»
  • 3.2. Заходи щодо захоронення та ліквідації відходів
  • Ми повинні пам’ятати: Ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці, а Мудрі Господарі! Список використаних джерел