Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Дементієвська Ніна Петрівна

Скачати 58.43 Kb.

Дементієвська Ніна Петрівна




Скачати 58.43 Kb.
Дата конвертації25.03.2017
Розмір58.43 Kb.

Дементієвська Ніна Петрівна,

науковий співробітник відділу технологій

відкритого навчального середовища

БЕЗПЕКА УЧНІВ В ЕЛЕКТРОННИХ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій активно впливає на навчальне середовище, в якому перебувають учні як в школі так і за її межами. Перед вчителями і учнями відкриваються нові дидактичні можливості ефективного використання ІКТ в навчальному процесі.

Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.
Навчання Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.
Разом зі збільшенням кількості корисних і цікавих програм і пристроїв, швидким розширенням соціальних і комунікаційних засобів Інтернету відбувається і еволюція оналайнових ризиків. Постає питання вивчення нових освітніх і безпекових феноменів Інтернету педагогічною наукою, розробка стратегії і освітньої політики їх використання і запобігання ризиків, пов'язаних з Інтернетом, формування в учнів навичок безпечної і відповідальної поведінки користування новими засобами, зокрема при використанні електронних соціальних мереж.
Освітня політика - діяльність держави та її інститутів, органів місцевого самоврядування із законодавчого, фінансового, організаційного забезпечення функціонування й розвитку галузі освіти.

Дослідження проблем, пов'язаних з використанням онлайнових засобів навчання мають проводитися не епізодично різними організаціями і кампаніями, а бути підпорядкованими певній стратегії в освіті країни. Результати таких досліджень, а також вивчення, аналіз і оцінка досвіду освітян, які використовують електронні соціальні мережі в навчанні і виховані учнів, мають ставати основою при створенні освітніх стандартів і програм.

Основою освітніх політик країн Євросоюзу в галузі формування безпечної і відповідальної поведінки учнів і вчителів при використанні Інтернету стало дослідження “Діти ЄС онлайн” (EU Kids Online) - Європейське дослідження з культури, контексту і проблем ризиків щодо безпечного використання дітьми Інтернету і нових медіа.[5] В дослідженні проаналізовані дані, отримані з 21 крани Евросоюзу. Подібне дослідження було проведене і в Росії [4]. Згідно результатів досліджень онлайн середовище надає дітям широкі можливості для вибору різних видів діяльності: ігрової, навчальної, комунікативної, різних форм особистісного самовизначення. Одним з важливих висновків проведених досліджень є те, що якщо для дорослих Інтернет, в першу чергу виступає як джерело інформації, то для дітей це - простір комунікації [5].

В Україні документи, які відображають освітню політику держави з безпеччного використання Інтернету [1,2], на сьогодні є вже дещо застарілими і не відображають сучасного стану в українській освіті, зокрема в частині, що стосуються використання електронних соціальних мереж.

В Державному освітньому стандарті повної загальної середньої освіти лише зазначається, що “учні отримують уявлення про інформаційну безпеку суспільства та особистості”.

Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
В розділі освітньої галузі «Технології» для основної школи поставлене завдання «розуміти призначення та галузі застосування інформаційних технологій: зв’язок, моделювання, проектування, керування, аналіз даних, освіта, мистецтво та розваги, призначення особистої інформації, сутність та важливість інформаційної безпеки для людини і суспільства в цілому, знати та дотримуватися норм етики і права під час роботи з даними та повідомленнями в інформаційному середовищі» [6].
Аналіз даних Аналіз даних - розділ математики, що займається розробкою методів обробки даних незалежно від їх природи.
Інформаці́йна безпе́ка - це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).
Інформаційні технології Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Нажаль, питання про безпечне і відповідальне використання електронних соціальних мереж взагалі не розглядається. Відсутнє це питання в програмах з інформатики для 5-9 класів (для учнів що вивчали інформатику у 2-4 класі), а саме в цьому віці діти починають активно спілкуватися в мережах. Навіть в спеціальному розділі програми з інформатики для 9 класу “Компютерні мережі”, де іде мова про використання Інтернету, питання безпечного і відповідального використання електронних соціальних мереж не згадуються.

В 2015 році співробітниками відділу технологій відкритого навчального середовища ІІТЗН НАПН України в рамках виконання теми “Формування інформаційно-освітнього середовища навчання старшокласників на основі технологій електронних соціальних мереж” було проведене опитування щодо виявлення обізнаності учнів середніх загальноосвітніх шкіл з питань безпечного і відповідального використання Інтернету, в якому взяли участь 285 учнів 14-18 років з різних міст і сіл України.

Національна академія педагогічних наук України - вища галузева наукова установа.
Сере́дня загальноосві́тня шко́ла - загальноосвітня школа, в якій учні здобувають середню освіту.
За результатами опитування соціальними електронними мережами користуються 95% з числа опитаних, причому лише 18% з них користуються одною соціальною мережею, а понад 48% використовують для спілкування від 3 до 5 електронних соціальних мереж. (Рис.1).





Рис. 1. Використання учнями електронних соціальних мереж.

Причому серед 14-річних школярів (52% від усіх опитаних) 76% використовують більше двох соціальних мереж.

За даними європейських дослідників [5] інтенсивність онлайн-загроз зростає і вимагає розглядати Інтернет, як потенційне джерело стресу в інформаційному суспільстві. Згідно з російськими даними, до числа найбільш значущих з них належать кібербулінг і зіткнення з сексуальним контентом [3]. За даними проведеного нами опитування 44% від усіх українських учнів, з числа тих, хто користується соціальними мережами, визнали, що їх ображали або знущалися над ними в соціальних мережах. На запитання: «З якою кількістю своїх "друзів", з якими вперше познайомилися в соціальних мережах, Ви зустрічалися "в живу"?» лише 23% від усіх опитаних учнів з числа тих, хто користується соціальними мережами, відповіли, що ні з ким з них не зустрічалися.

У висновках європейського дослідження з проблем ризиків і безпечного використання Інтернету і нових медіа зазначається, що незважаючи на те, що батьки несуть відповідальність за безпеку своїх дітей, “дані свідчать про те, що діти не можуть покладатися в питаннях Інтернет-безпеки на батьків, оскільки вважають, що ті не так багато знають про Інтернет і не можуть бути посередниками щодо діяльності своїх дітей в Інтернеті” [5]. Крім того важливим висновком для побудови ефективних стратегій з подолання ризиків в Інтернеті є також те, що тільки встановлення правил користування та обмежень щодо використання дітьми сучасних комунікаційних технологій, малоефективне. Батьки не можуть відслідковувати, що роблять їх діти в соціальних мережах, оскільки тільки 15% з опитаних нами учнів визнали, що батьки знають їх реєстраційні дані в соціальних мережах, 23% учнів визнали, що батьки є їх «друзями» в таких мережах, а 33% зазначили, що ніколи не спілкуються з батьками в соціальних мережах. Вирішення проблеми безпечної поведінки дітей в Інтернеті в статтях та рекомендаціях педагогам і батькам найчастіше зводиться тільки або до підтримки розвитку технологій, які б захистили дітей в мережі, або до ознайомлення дітей з можливими ризиками та способами їх уникнення та зменшення. Проте слід зазначити, що більшість фахівців і досвід країн, в яких ведуться систематичні дослідження ефективності формування безпечної поведінки, свідчать, що створення все більш досконалих фільтрів безпеки спонукають шахраїв створювати все винахідливіші способи уникнення таких перешкод, а допитливих підлітків - до винаходів “зламу” таких програм і обходу подібних програмних засобів. Школярі можуть користуватися соціальними мережами не тільки зі шкільного або домашнього стаціонарного комп'ютерів, на яких вчителями чи батьками встановлені такі засоби. Для підлітків часто привабливими є не самі “заборонені” сайти, а те, що вони обходять створені дорослими заборони.



В подальшому важливо дослідити стан використання вчителями середніх шкіл України електронних соціальних мереж, рівень обізнаності вчителів з питань безпечної і відповідальної поведінки учнів в соціальних мережах, формування і оцінювання ними навичок критичного оцінювання Інтернет-джерел.

Список використаних джерел

  1. Лист МОН України від 06.11.2009 р. № 1/9-768 «Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів».

  2. Лист МОН України від 28.12.2009 р. № 1/9-916. «Про проведення дня безпечного Інтернету».

  3. Солдатова Г.У., Рассказова Е.И. Безопасность подростков в Интернете: риски, совладание и родительская медиация// Национальный психологический журнал.  – 2014.№3(15). С. 39–51 [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://npsyj.ru/pdf/npj-no15-2014/npj_no15_2014_39-51.pdf

  4. Дети России онлайн. Результаты международного проекта EU Kids Online II в России. http://detionline.com/assets/files/helpline/Final_Report_05-29-11.pdf

  5. Livingstone,S., Haddon, L. (2014) EU Kids Online: Final Report. LSE, London: EU Kids Online. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.lse.ac.uk/media@lse/research/EUKidsOnline/EU Kids I (2006-9)/EU Kids Online I Reports/EUKidsOnlineFinalReport.pdf

  6. Державний стандарт повної загальної середньої освіти (поступово набирає чинності з 1 вересня 2013) [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://mon.gov.ua/content/Освіта/post-derzh-stan-(1).pdf


Скачати 58.43 Kb.

  • Рис. 1. Використання учнями електронних соціальних мереж.
  • Список використаних джерел