Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Детінізація національної економіки як складова соціально-економічних реформ: світовий досвід та виклики для україни біла Світлана Олексіївна

Скачати 342.52 Kb.

Детінізація національної економіки як складова соціально-економічних реформ: світовий досвід та виклики для україни біла Світлана Олексіївна




Скачати 342.52 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації10.06.2017
Розмір342.52 Kb.
  1   2   3

Біла С.О. Детінізація національної економіки як складова соціально-економічних реформ: світовий досвід та виклики для України // Економічний вісник університету.
Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.
– Збірник наукових праць учених та аспірантів. – Випуск 29/2. – Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2016. – с. 347 – 354.

ISSN 2414-3774 (online)

Index Copernicus (IC), РІНЦ та ін.

УДК: 330: 338: 343.37 (477)


ДЕТІНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Біла Світлана Олексіївна,

професор, доктор наук з державного управління, заслужений економіст України

Навчально-науковий інститут Міжнародних відносин (ННІМВ),

Національний авіаційний університет (НАУ), м.

Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.
Київ, Україна,



професор кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу ННІМВ НАУ
Анотація
Предмет дослідження статті – теоретико-методологічні та прикладні аспекти розробки та впровадження заходів щодо детінізації національної економіки, що розглядаються як складова соціально-економічних реформ, передумова просування країни до розвинутої ринкової економіки (дослідження проводиться на прикладі світового досвіду та досвіду України).
Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.
Інститут міжнародних відносин (ІМВ) - структурний підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1995 році інститут було визначено головним навчально-методичним центром з підготовки фахівців для роботи у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики України.
Міжнародні економічні відносини Міжнаро́дні економі́чні відно́сини - відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів.


Мета статті – висвітлити основні напрями та причини поширення дії тіньової економіки, визначити сутність та базові пріоритети детінізації національної економіки, що розглядаються як невід’ємна складова соціально-економічних реформ (на прикладі світового досвіду та досвіду України).
Тіньова економіка (англ. Black economy, Ghost economy, Shadow economy) - господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податків, збільшуючи власні прибутки.


Методологія. Під час підготовки статті було використано загальнонаукові методи досліджень, у т.ч.: історичного та логічного – в процесі аналізу соціально-економічних причин виникнення та поширення сфери дії тіньової економіки в Україні; абстрактного та конкретного – в процесі визначення впливу тінізації економіки на конкретні сфери господарської діяльності (наприклад – сферу тінізації заробітних плат); методи аналізу та синтезу застосовано під час визначення підходів щодо «вимірювання» обсягів тіньової економіки, а також задля визначення напрямів детінізації національної економіки (на прикладі світової практики – «податкова амністія» тощо). Каузальний (причинно-наслідковий) метод наукових досліджень використано під час висвітлення впливу дії тіньової економіки на гальмування процесів економічного зростання, і навпаки – задля визначення позитивного впливу детінізації національного виробництва на стабілізацію соціально-економічної ситуації в країні та переходу до економічного зростання.
Економі́чне зроста́ння - збільшення обсягу виробленої продукції в порівнянні з минулим роком, збільшення її реальної (корегованої на інфляцію) вартості.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Синергетичний підхід дозволяє висвітлити системний, комплексний взаємозв’язок між детінізацією національної економіки та успішним здійсненням в країні демократичних реформ, переходом до стабільного економічного зростання.

Результати роботи. Тіньова економіка є складним багатоієрархічним явищем, яке охоплює економічні та соціальні процеси.
Соціа́льний проце́с (рос.социальный процесс, англ. social process) - серія явищ чи взаємодій, які відбуваються в організації, структурі груп і змінюють стосунки між людьми чи між складовими елементами спільноти.
Зростання обсягів тіньової економіки у світі оцінюється експертами (в середньому) на рівні 6,2 % за рік. За Інтегрованим показником рівня тіньової економіки, «тінь» в Україні перевищує 40 % ВВП. Для висвітлення сутності тіньової економіки часто вживаними є терміни: «тіньова», «сіра», «чорна», «неофіційна», «незаконна», «нелегальна», «прихована», «паралельна», «фіктивна» економіка. У СНР ООН 1993 «тіньова економіка» розглядається як нелегальна, не обчислювана офіційно, фіктивна, корислива діяльність (юридичних та фізичних осіб), спрямована на отримання доходу, що приховується від офіційного обліку будь-яким (у т.ч.
Фізи́чна осо́ба - у цивільному та інших галузях права термінологія, що використовується для позначення людини (громадянина, особи без громадянства) як учасника правових відносин. Фізична особа також підпорядковується певним нормам та правилам поведінки.
кримінальним, та/або протизаконним) шляхом. Серед об’єктивних причин виникнення та поширення обсягів тіньової економіки інституціоналізм називає «ціну підкорення закону». Якщо витрати фірми (у т.ч. її «трансакційні витрати») перевищують легальну «ціну підкорення закону» (легальну сплату податків та соціальних платежів, плату за офіційне отримання ліцензій, дозволів), то фірма «іде» працювати у «тінь». Серед причин поширення тіньової економіки науковці та експерти називають: недосконалість ринкових відносин, неефективність системи державного управління економікою, недосконалість механізмів державного регулювання економіки; політичну нестабільність та корупцію; відсутність ефективної політики розподілу доходів; зменшення прошарку середнього класу, розповсюдження бідності, маргіналізацію суспільства та ін. Поряд з соціально-економічними виокремлюють інституційні чинники: конфлікт держави та суспільства, недовіру громадян до держави (до роботи органів державної влади), недосконалість судової та правоохоронної системи, відсутність боротьби з корупцією та ін.
Держа́вне регулюва́ння - це сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян. Воно включає закони, формальні і неформальні розпорядження і допоміжні правила, що встановлюються державою, а також недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження; - це набір здійснюваних державними структурами заходів, направленими на контроль за поведінкою індивідів або груп, які потрапляють під контроль цих структур. Воно включає закони і допоміжні інструменти, що створюються державою, а також правила, що встановлюються державними і недержавними агентствами в рамках делегованих повноважень.
Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.


Галузь застосування результатів. Економічна безпека України. Міжнародні економічні відносини. Економічна теорія.

Висновки. Серед найбільш розповсюджених проявів тінізації національної економіки є тіньові операції у фінансовій сфері, у сфері земельних та трудових відносин. Пріоритетами детінізації національної економіки у фінансовій сфері слід визнати: державне регулювання інвестиційних процесів із усуненням негативного впливу офшорних зон та «податкових гаваней»; запровадження державного контролю за трансфертним ціноутворенням; проведення податкових амністій, «нульової декларації».

У сфері тіньової економіки, за офіційними статистичними даними, рівень «тіньової» зайнятості в Україні не перевищує 9 %.

Держа́вний контро́ль - одна з форм здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших правових актів, що видаються органами держави. Здійснення державного контролю - одна з важливих функцій державного управління.
Трудові́ відно́сини - врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають як результат впливу норм трудового права на поведінку суб'єктів трудової діяльності в результаті укладення трудового договору, внаслідок якого між ними виникають правові зв'язки, а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємстві, навчання й перекваліфікації за місцем роботи та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян.
Стати́стика - наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. А також власне кількісний облік масових явищ. Зокрема, облік у будь-якій галузі господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.
За експертними оцінками, в Україні у «тіні» працює понад 3,5 млн. осіб (сфера послуг, будівництво, реалізатори на ринках тощо), які отримують заробітну плату «у конвертах». Серед причин існування та розповсюдження в Україні тінізації ринку праці слід назвати: нестабільність та складність системи оподаткування оплати праці; відсутність розгалуженої системи безготівкових розрахунків, універсальних платіжних систем; надмірне регулювання підприємницької діяльності;
Ринок праці - це система суспільних відносин, пов'язаних з купівлею і продажем трудових послуг працівників (послуг праці).
Платі́жна систе́ма - платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Безготі́вкові розраху́нки - платежі, які здійснюються шляхом перерахування з рахунку платника на рахунок кредитора у банках без використання грошових купюр. Безготівкові розрахунки застосовуються між підприємствами і організаціями для розрахунків за куплені сировину, матеріали, напівфабрикати, відвантажену продукцію, виконані роботи і т. д.
Систе́ма оподаткува́ння - сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку.
Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата (також заробітна платня, зарплатня) - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
несприятлива ситуація у сфері працевлаштування жінок (особливо – віком понад 40 років і передпенсійного віку); відсутність кореляції між нарахуванням пенсії та соціальними платежами фізичної особи; відсутність в Україні чіткого, зрозумілого та ринково-орієнтованого трудового законодавства; відсутність інституту соціальної відповідальності бізнесу тощо.
Соціа́льна відповіда́льність - термін, що має двояке значення. З однієї сторони, це дотримання суб'єктами суспільних відносин вимог соціальних норм. З іншої (у випадках безвідповідальної поведінки, що не відповідає вимогам норм чи порушує суспільний порядок) соціальна відповідальність особи полягає в тому, що вона зобов'язується нести доповнюючий обов'язок особистого чи майнового характеру (Р. Хачатуров, Р. Ягутян)
Для ефективної детінізації ринку праці в Україні необхідно вирішити питання щодо детінізації заробітних плат, розв’язати протиріччя у сфері розподілу та перерозподілу доходів, які виникають на рівні «держава – людина – суспільство». Детінізація ринку праці потребує переходу до безготівкових фінансових розрахунків (електронні банківські картки), впровадження тісної кореляції між нарахуванням пенсії та соціальними внесками фізичних осіб. Перспективним для прискорення детінізації ринку праці є введення електронного звітування (електронні податкові декларації) доходів державних службовців, а у перспективі – всіх економічно-активних осіб; введення у дію «нульової декларації». Детінізація всіх сфер та секторів економіки стає обов’язковою умовою цивілізованого розвитку України та її просування шляхом євроінтеграції.
Податкова деклара́ція - офіційна заява платника податків про отримані ним за певний період прибутки та розповсюджувані на них податкові знижки та пільги. Згідно з чинним Податковим кодексом, податкова декларація визначається як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Існує декілька різних способів розподілу економіки на сектори - за історичним розвитком, за гіпотезою трьох або чотирьох секторів економіки, або за належністю до державного, приватного чи неприбуткового сектору.



Ключові слова: тіньова економіка; корупція; інституціоналізм; держава; детінізація національної економіки; соціально-економічні реформи; податкова амністія;
Податкова амністія - ряд заходів з надання платникам податків права сплатити суми податків, по яким минули встановлені податковим законодавством терміни платежів.
тіньовий ринок праці; детінізація оплати праці; безготівкові розрахунки; «електронна податкова декларація»; «нульова декларація».

ДЕТЕНИЗАЦИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ РЕФОРМ: МИРОВОЙ ОПЫТ

И ВЫЗОВЫ ДЛЯ УКРАИНЫ
Белая Светлана Алексеевна,

профессор, доктор наук государственного управления,

заслуженный экономист Украины,

Учебно-научный институт Международных отношений (УНИМО),

Национальный авиационный университет (НАУ), г. Киев, Украина,

Профессор кафедры международных экономических



отношений и бизнеса УНИМО НАУ
Аннотация
Предмет исследования статьи – теоретико-методологические и прикладные аспекты разработки и внедрения мер, связанных с детенизацией национальной экономики, которая рассматривается как составляющая социально-экономических реформ, условие продвижения страны к развитой рыночной экономике (исследование проводится на примере мирового опыта и опыта Украины).

Цель статьи – выявить основные направления и причины распространения действия теневой экономики, определить сущность и базовые приоритеты детенизации национальной экономики, которая рассматривается как неотъемлемая составляющая социально-экономических реформ (на примере мирового опыта и опыта Украины).

Методология. В процессе подготовки статьи были использованы общенаучные методы исследований, в т.ч.: исторического и логического – в процессе анализа социально-экономических причин возникновения и распространения сферы действия теневой экономики в Украине; абстрактного и конкретного – в процессе определения влияния тенизации экономики на конкретные сферы хозяйственной деятельности (например – сферу тенизации заработных плат); методы анализа и синтеза использованы в процессе определения подходов к «измерению» объемов теневой экономики, а также для определения направлений детенизации национальной экономики (на примере мировой практики – «налоговая амнистия» и др.). Каузальный (причинно-следственный) метод научных исследований использован в процессе анализа влияния действия теневой экономики на замедление процессов экономического роста, и наоборот – для определения позитивного влияния детенизации национального производства на стабилизацию социально-экономической ситуации в стране и перехода к экономическому росту. Синергетический подход позволяет выявить системную, комплексную взаимосвязь между детенизацией национальной экономики и успешным осуществлением в стране демократических реформ, переходом к стабильному экономическому росту.

Результаты работы. Теневая экономика представляет собой сложное иерархическое явление, которое охватывает экономические и социальные процессы. Рост объемов теневой экономики в мире оценивается экспертами (в среднем) на уровне 6,2 % в год. В соответствии с Интегрированным показателем уровня теневой экономики, «тень» в Украине превышает 40 % ВВП. Для определения сущности теневой экономики часто используют термины: «теневая», «серая», «черная», «неофициальная», «незаконная», «нелегальная», «невидимая», «параллельная», «фиктивная» экономика. В СНС ООН 1993 «теневая экономика» рассматривается как нелегальная, не учитываемая официально, фиктивная, корыстная деятельность, (юридических и физических лиц), ориентированная на получение дохода, который утаивается от официального учета каким-либо (в т.ч. криминальным, и/или противозаконным) путем. Среди объективных причин возникновения и распространения объемов теневой экономики институционализм называет «цену подчинения закону».

Если расходы фирмы (в т.ч. ее «транзакционные расходы») превышают легальную «цену подчинения закону» (легальную уплату налогов и социальных платежей, плату за официальное получение лицензий, разрешений), то фирма «переходит» работать в «тень». Среди причин распространения теневой экономики ученые и эксперты называют: несовершенство рыночных отношений, неэффективность системы государственного управления экономикой, несовершенство механизмов государственного регулирования экономикой; политическую нестабильность и коррупцию; отсутствие эффективной политики распределения доходов; уменьшение прослойки среднего класса, распространение бедности, маргинализацию общества и др. Одновременно с социально-экономическими, выделяют институциональные факторы: конфликт государства и общества, недоверие граждан к государству (к работе органов государственной власти), несовершенство судебной и правоохранительной системы, отсутствие борьбы с коррупцией и др.

Отрасль применения результатов. Экономическая безопасность Украины. Международные экономические отношения. Экономическая теория.

Выводы. Среди наиболее распространенных проявлений тенизации национальной экономики – теневые операции в финансовой сфере, в сфере земельных и трудовых отношений. Приоритетами детенизации национальной экономики в финансовой сфере следует признать: государственное регулирование инвестиционных процессов с ликвидацией негативного влияния оффшорных зон и «налоговых гаваней»; внедрение государственного контроля за трансфертным ценообразованием; проведение налоговых амнистий, «нулевой декларации».

В сфере теневой экономики, по официальным статистическим данным, уровень «теневой» занятости на Украине не превышает 9 %. В соответствии с экспертными оценками, на Украине в «тени» работает более 3,5 млн. человек (сфера услуг, строительство, реализаторы на рынках и др.), которые получают заработную плату «в конвертах». Среди причин существования и распространения на Украине тенизации рынка труда следует назвать: нестабильность и сложность системы налогообложения оплаты труда; отсутствие разветвленной системы безналичных расчетов, универсальных платежных систем; забюрократизированное регулирование предпринимательской деятельности; неблагоприятная ситуация в сфере трудоустройства женщин (особенно – в возрасте более 40 лет и предпенсионного возраста); отсутствие корреляции между начислением пенсии и социальными платежами физических лиц; отсутствие на Украине четкого, понятного и рыночно-ориентированного трудового законодательства; отсутствие института социальной ответственности бизнеса и др. Для эффективной детенизации рынка труда на Украине необходимо решить вопрос о детенизации заработных плат, разрешить противоречия в сфере распределения и перераспределения доходов, которые возникают на уровне «государство – человек – общество». Детенизация рынка труда требует перехода к безналичным финансовым расчетам (электронные банковские карточки), внедрение тесной корреляции между расчетом пенсии и социальными взносами физических лиц. Перспективным для ускорения детенизации рынка труда является введение электронных форм отчетности (электронных налоговых деклараций) доходов государственных служащих, а в перспективе – всех экономически-активных лиц; введение в действие «нулевой декларации». Детенизация всех сфер и секторов экономики стает обязательным условием цивилизованного развития Украины и ее продвижения на пути евроинтеграции.



Ключевые слова: теневая экономика; коррупция; институционализм; государство; детинизация национальной экономики; социально-экономические реформы; налоговая амнистия; теневой рынок труда; детинизация оплаты труда; безналичные расчеты; «электронная налоговая декларация»; «нулевая декларация».
DESHADOWING OF NATIONAL ECONOMY AS A CONSTITUENT

OF SOCIO-ECONOMIC REFORMATION:

WORLD EXPERIENCE AND CHALLENGES FOR UKRAINE

Bila Svitlana Oleksiivna

Professor, Doctor of Public Administration, Honoured Economist of Ukraine

Educational and Scientific Institute of International Affairs (ESIIA)

National Aviation University (NAU), Kyiv, Ukraine,

Professor of international economic affairs and business Department, ESIIA NAU


Summary
The subject of this article investigation is theoretical, methodological and applied aspects of actions development and implementation concerning deswadowing of national economy. They are considered as a constituent part of socio-economic reformation, precondition for countrys advancement to developed market economy (the investigation is held on the base of world experience as well as Ukrainian one).

The objective of the article is to highlight the main trends and causes of shadow economy spreading, define the core and basic priorities of national economy deshadowing which are considered as an essential part of socio-economic reformation (based on the both world and Ukrainian experience).

Methodology. When in use for article preparation the following general scientific research methods were used: historical and logical methods while analyzing the socio-economic reasons for emergence and spreading shadow economy activity in Ukraine; abstract and specific methods while defining the effect of economy shadowing on economical activity specific spheres (for instance, sphere of salaries shadowing); methods of analysis and synthesis were applied to identify “measurement” of shadow economy extent and determine the trends of national economy deshadowing (on the basis of world practice – “tax amnesty” e.g.). Causal (cause-and-effect) method of scientific research was used to highlight the shadow economy activity effect on economic growth processes, and, inversely, to describe the positive effect of national production deshadowing on socio-economic stabilization in the country and transition to economic growth. Synergetic approach allows to interpret systematic, complex correlation between national economy deshadowing and democratic reforms successful realization in the country, transition to sustainable economic growth.

The work results. Shadow economy is a complicated multi-hierarchical phenomenon embracing both economic and social processes. The growth of shadow economy capacity in the world is expertly estimated (on average) at the level of 6,2 % per year. According to Integrated Indicator of shadow economy level, it exceeds 40 % of Ukrainian GDP. To describe the core of shadow economy the following terms are widely used: “shadow”, “grey”, “black”, “unofficial”, “illegal”, “hidden”, “parallel”, “fictional” economy. In 1993 UN System of National Accounting “shadow economy” is considered as illegal, non-calculated officially, fictional, venal activity (of both individual and legal persons) aimed at acquisition of income hidden from official accounting (including those one received by criminal and/or illegal way)

Among objective reasons for emergence and spreading of shadow economy capacity institutionalism names “value of submission to the law”. If enterprise’s expenses (including its transactional expenses) exceed legal “value of submission to the law” (legal payment of taxes and social payments, payments on official acquisition of licenses, permissions), the enterprises goes to work “in shadow”. Scientists and experts name the following causes of shadow economy spreading: shortcoming of market relations, inefficiency of economy state management system, imperfectness of economy state regulation tools, political instability and corruption, absence of efficient policy of income distribution, decrease in middle class layer, poverty extension, marginalization of society etc. As well as socio economic factors, the institutional factors should be taken into account, such as conflict between the state and community, discredit of citizens to the state authorities, shortcomings of judicial and law enforcement system, poor struggle against corruption etc.


  1   2   3


Скачати 342.52 Kb.

  • ДЕТІНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ Біла Світлана Олексіївна
  • Мета статті
  • Результати роботи.
  • Галузь застосування результатів.
  • Ключові слова
  • ДЕТЕНИЗАЦИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ РЕФОРМ: МИРОВОЙ ОПЫТ И ВЫЗОВЫ ДЛЯ УКРАИНЫ
  • Предмет исследования статьи
  • Отрасль применения результатов.
  • DESHADOWING OF NATIONAL ECONOMY AS A CONSTITUENT OF SOCIO-ECONOMIC REFORMATION: WORLD EXPERIENCE AND CHALLENGES FOR UKRAINE
  • The subject of this article investigation is
  • The objective of the article
  • The work results .