Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Динаміка стану зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств україни dynamics of foreign trade activities of engineering enterprises in ukraine

Скачати 288.88 Kb.

Динаміка стану зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств україни dynamics of foreign trade activities of engineering enterprises in ukraine




Скачати 288.88 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації31.03.2017
Розмір288.88 Kb.
  1   2   3

УДК 338.001.36

Шевчук О.А.

канд. економ. наук, доцент

Національний технічний університет України «КПІ»
ДИНАМІКА СТАНУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

DYNAMICS OF FOREIGN TRADE ACTIVITIES OF ENGINEERING ENTERPRISES IN UKRAINE
В межах статті проведено аналіз експортної складової діяльності машинобудівних підприємств України, як однієї з основних чинників становлення лідерства на світовому ринку, що дозволило виявити динаміку виробництва та реалізації галузі.
Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономі́чна дія́льність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (п.8 ст. 1)


На основі динаміки виробництва і реалізації галузі виявлено основні проблеми розвитку машинобудівних підприємств України. Відзначено, що ці проблеми покликані двома основними факторами. А саме: внутрішніми чинниками - використанням застарілих технологій; високим рівнем зносу основних виробничих фондів, низьким рівнем інноваційної активності. А також зовнішніми факторами, серед яких домінантними виступають: розвинений машинобудівний комплекс постіндустріальних стан Заходу і розвиток машинобудівного виробництва в азіатському регіоні, і в першу чергу в КНР.

Зазначено, що поштовхом для активізації експортного потенціалу машинобудівних підприємств має стати формування надійного правового поля.

На основі моніторингу експортного потенціалу машинобудівних підприємств встановлено, що для реформування вітчизняного машинобудівного комплексу необхідно створити умови для ефективного використання наукового потенціалу. Це дозволить зменшити капітало-, енерго- та матеріалоємність виробництв та збільшити частку високотехнологічного виробництва.

Ключові слова: експорт, ефективність діяльності, машинобудівна галузь, правове поле
В статье проведен анализ экспортной составляющей деятельности машиностроительных предприятий Украины, как одного из основных факторов становления лидерства на мировом рынке. Это позволило выявить динамику производства и реализации области.

На основе динамики производства и реализации отрасли выявлены основные проблемы развития машиностроительных предприятий Украины. Отмечено, что эти проблемы обусловлены двумя основными факторами. А именно: внутренними факторами - использованием устаревших технологий, высоким уровнем износа основных производственных фондов, низким уровнем инновационной активности. А также внешними факторами, среди которых доминантными являются: развитый машиностроительный комплекс постиндустриальных состояние Запада и развитие машиностроительного производства в азиатском регионе.

Указано, что толчком для активизации экспортного потенциала машиностроительных предприятий должно стать формирование надежного правового поля.

На основе мониторинга экспортного потенциала машиностроительных предприятий установлено, что для реформирования отечественного машиностроительного комплекса необходимо создать условия для эффективного использования научного потенциала. Это позволит снизить капитало-, энерго - и материалоемкость производства и увеличить долю высокотехнологичного производства.

Ключевые слова: экспорт, эффективность деятельности, машиностроительная отрасль, правовое поле
In the article the analysis of export activity of machine-building enterprises of Ukraine as one of the main factors affecting the development of leadership on the world market. It has allowed to reveal the dynamics of the production and sales area.

Based on dynamics of the production and sale sector the basic problems of development of machine-building enterprises of Ukraine. Noted that these problems are called by two major factors. Namely: internal factors - use of obsolete technologies, high level of wear of the basic production assets, low level of innovative activity. As well as external factors, among which are dominant: a developed machine-building complex of the post-industrial state of West and development of machine-building production in the Asian region, and first of all in China.

Indicated that the impetus for enhancing the export potential of the machine-building enterprises should be the formation of a reliable legal framework.

Based on the monitoring of the export potential of the machine-building enterprises established that for the reform of domestic machine-building complex is necessary to create conditions for the effective use of scientific potential. This will allow reduction of capital, energy and material intensity of production and increase the share of high-tech production.

Keywords: export performance activities, machine building industry, legal field
Вступ. З точки зору імперативів розвитку промислових підприємств, одним з основних чинників становлення лідерства на світовому ринку є зовнішньоекономічна діяльність. У визначеному контексті, мова ведеться про доступ українських виробників промислової продукції на світовий ринок.

Загалом, дослідженню питань зовнішньоекономічної діяльності в контексті розвитку процесів глобалізації у науковому середовищі присвячена велика кількість робіт. Серед яких, необхідно виділити наукові праці А.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
Гальчинського, Д.Лук’яненко, В.Гейця, Я.Жаліло, В. Беседіна, С. Солнцева та інших науковців [1-4], де можна відокремити низку певних тенденцій, що впливають на формування імперативів розвитку промислових підприємств в умовах розвитку процесів глобалізації бізнесу, динамізму кон’юнктури світового ринку та інтеграції українських товаровиробників у світову систему господарювання. А саме:



  • зміни в розвитку продуктивних сил та виробничих відносин у світовому господарстві;

  • зміна пріоритетів міжнародної торгівлі в напрямку високотехнологічної та наукоємної продукції;
    Світове́ господа́рство- глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах.
    Виробни́чі відно́сини - суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі матеріального і нематеріального виробництва. Це відносини, які виникають у суспільстві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та духовних благ.
    Міжнаро́дна торгі́вля - торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.


  • збільшення обсягів торгів послугами;

  • розширення науково-технічної та інвестиційно-виробничої кооперації.

Загальновідомо, що одним із засобів розширення бізнесу, збільшення доходів підприємства та можливістю отримання певного економічного статусу підприємства у загальносвітовій стратифікаційній системі – є експорт товарів.

Щодо формування експортно-орієнтованих підприємств, то необхідно виділити ряд позитивних факторів, що визначають імперативи розвитку таких економічних агентів.

По-перше, зважаючи на той факт, що зовнішній ринок є більш динамічним та конкурентоспроможним ніж внутрішній, промислові підприємства мають розвиватися більш активно.

Економі́чний аге́нт - суб'єкт економічних відносин, який бере участь у виробництві, розподіленні, обміні та у вжитку економічних благ...
Експорт - вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотного повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін.
Підприє́мство - самостійний суб'єкт господарювання, зареєстрований компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

По-друге, експорт надає можливості економічним агентам розвивати свою діяльність до рівня, що виходить за межі попиту національного ринку.

По-третє, експортна орієнтація сприяє підвищенню конкурентоспроможності національних товарів на світовому ринку.

І на останок, така орієнтація підвищує економічний статус підприємств на світовому ринку.



Постановка задачі. В зв’язку з чим, виникає необхідність більш ґрунтовного огляду експортної складової зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств України.

Методологія. Основним методологічним принципом, що сформульовано в роботі є семантичні закономірності формування конкурентоспроможних промислових підприємства в умовах розвитку процесів глобалізації.

Основні результати. Зазначимо, що зазвичай, більшість розвинених країн спеціалізується саме на виробництві машинобудівної галузі.
Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
Це пояснюється, перш за все тим, що частка машинобудування у вартості експорту країни свідчить про високу технологічність та наукоємність промисловості, яка:

  • забезпечує механізацію та автоматизацію виробництва;

  • сприяє розвитку інших високотехнологічних сегментів ринку ( як то біо- і нанотехнологій; виробництва сучасних матеріалів; мікро-і фото електроніки);

  • використовується в якості проміжних товарів інших сегментів галузі, таких як електронне машинобудування, автомобілебудування, виробництво медичного обладнання, виробництво інструменту тощо;

  • є необхідною компонентою для здійснення капіталовкладень у інші сектори економіки, як то текстильна, целюлозно-паперова, добувна промисловість, будівництво і сільське господарство;

  • відображає ступінь залучення національної галузі в міжнародному поділі праці;
    Існує декілька різних способів розподілу економіки на сектори - за історичним розвитком, за гіпотезою трьох або чотирьох секторів економіки, або за належністю до державного, приватного чи неприбуткового сектору.
    Міжнаро́дний по́діл пра́ці - вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, який спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва.


  • рівень затребуваності продукції на світовому ринку, пов'язаний, насамперед, з її якістю.

В той же самий час, необхідно зазначити, що за роки незалежності Україна займає вкрай незначне місце у світовій торгівлі машинобудівною продукцією (табл.1)

Таблиця 1

Світовий експорт машин, устаткування і транспортних засобів (МУТЗ)




2000

2005

2008

2009

2010

2011

2012

Світовий експорт товарів

6459000

10508000

16160000

12554000

15283000

18319000

18401000

В тому числі

експорт МУТЗ

2632561

3839458

5333160

4207174

5092722

5758613

5757734

Азія

849618

1348888

1951775

1601817

2106520

2333065

2377290

В тому числі

Японія

329754

381371

484250

337829

457952

480216

476028

Китай

82600

352234

674065

591128

781074

902599

965288

Європа в цілому




1105508

1721032

2389755

1814832

2023937

2338274

2219324

В тому числі

ЄС (27)

1067533

1653729

2277871

1728927

1932356

2231577

2118776

Велико-

британія


134313

152290

148947

123355

141659

163563

163043

Італія

92406

139432

205702

151088

160069

184622

171530

Німеччина

290819

498257

703364

525524

604752

707010

679164

Франція

159430

200525

237235

183506

201081

220777

214376

Інші країни

США

412199

431915

547053

441531

522037

581767

626731

Росія

5511

10055

16956

12042

16709

21131

19420

Україна

1795

4475

10625

6586

8900

11564

12956

* Побудовано на основі даних World Trade Organization (WTO).
Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) - це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 161 країна, на долю яких припадає більше 96 % обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань -членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації.

[Електронний ресурс] Режим доступу http://stat.wto.org/StatisticalProgram/WSDBStatProgramSeries.aspx?Language=E


Сьогодні, частка експорту машин, устаткування і транспортних засобів у світовому експорті українських промислових підприємств становить тільки 0.
Тра́нспортний за́сіб - пристрій, призначений для перевезення людей і вантажу.
23%, в той час як частка найбільш розвинених країн Європи в середньому становить 3-4% (Великобританія - 2.
Європа є однією з частин світу, що обіймає частину материка Євразія. Площа Європи становить понад 10,5 млн км², населення - близько 730 млн осіб.
84%, Італія 2.98%, Франція 3.72%).

Такий низький рівень пояснюється, перш за все, трьома основними причинами.

По-перше, внутрішніми факторами. Серед яких необхідно виділити високий рівень зносу основних виробничих фондів (близько 65%); нездатність самостійно розробляти , створювати і запускати в серійне виробництво нову продукцію та виробляти кінцеву продукцію; відсутність серійного виробництва продукції; майже повна орієнтованість на російський ринок і ринки країн пострадянського простору а також критична залежність від російських комплектуючих;

Серійне виробництво - тип організації виробництва, що характеризується одночасним виготовленням на підприємстві широкої номенклатури однорідної продукції, випуск якої повторюється протягом тривалого часу, і широкою спеціалізацією робочих місць.
Пострадя́нські держа́ви, також пострадя́нський про́стір - журналістське кліше для позначення 15 країн, що раніше входили до Радянського Союзу як Радянські Соціалістичні Республіки та стали незалежними під час розпаду СРСР: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.
нестача високоліквідних оборотних засобів; низький рівень інноваційної активності та відсутність ряду високотехнологічних галузей ІТ-індустрії, які у сукупності призводять до технологічного відставання машинобудівної галузі від конкурентів розвинених країн.

По-друге, українське машинобудування опинилося у тисках між "традиційним" машинобудівним комплексом постіндустріальних країн Заходу. Так, сьогодні, найбільшими експортерами західного регіону є Німеччина, де частка експорту машин, устаткування і транспортних засобів складає 11.8% від усього світового експорту та США з часткою експорту - 10.86%.

І по-третє, машинобудування стрімко набирає обороти у азіатському регіоні, і в першу чергу КНР.

Так, наприклад, сьогодні частка експорту продукції машинобудування Японії становить - 8.27%, а найбільшим експортером машинобудування в світі є Китай, частка експорту якого складає - 16.77% від загального експорту машин, устаткування і транспортних засобів.

Це пояснюється тим, що зазвичай на долю машинобудівних підприємств приходить 35-50 відсотків загального обсягу випуску продукції. Так, у Китаї – частка становить 32.5%, у Італії – 36.4%, Великобританії – 39.6%, Японії – 51.5%, Німеччині – 53.6%. В Україні ця частка становить тільки 10,9% [5 , с. 264 ] попри той факт, що за часів СРСР машинобудування займало 31% від загального обсягу промислового виробництва.

Зазвичай, продукцію підприємств машинобудування розділяють на три основні групи, що займають найбільшу часту у загальному експорті країни (табл.2). А саме:



  • важке машинобудування;

  • електротехніка, приладобудування, верстатобудування;

  • транспортне машинобудування ( тракторне і сільськогосподарське машинобудування; залізничне машинобудування; автомобільна промисловість;
    Сільськогосподарське машинобудування - галузь машинобудування, підприємства якої виробляють різні машини та устаткування для потреб сільського господарства.
    Автомобільна промисловість (інколи також автомобілебудування) - галузь транспортного машинобудування, що виробляє моторизовані нерейкові транспортні засоби, зокрема легкові автомобілі, вантажні автомобілі а також автобуси, мотоцикли, тролейбуси, трактори й інші.
    літакобудування).

Таблиця 2
  1   2   3


Скачати 288.88 Kb.

  • DYNAMICS OF FOREIGN TRADE ACTIVITIES OF ENGINEERING ENTERPRISES IN UKRAINE
  • Keywords
  • Основні результати.
  • Світовий експорт машин, устаткування і транспортних засобів
  • Світовий експорт товарів
  • В тому числі експорт МУТЗ
  • В тому числі ЄС (27)
  • Інші країни США
  • World Trade Organization