Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Дисертація правовий статус аграрних холдингів в україні та за кордоном: порівняльно-правовий аспект

Дисертація правовий статус аграрних холдингів в україні та за кордоном: порівняльно-правовий аспект




Сторінка1/13
Дата конвертації26.12.2019
Розмір3.65 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

ДУДАРЕНКО ВІКТОР ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 349.42:334.758.4(043.3)

ДИСЕРТАЦІЯ

ПРАВОВИЙ СТАТУС АГРАРНИХ ХОЛДИНГІВ В УКРАЇНІ

ТА ЗА КОРДОНОМ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право;

природоресурсне право

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії)

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

________________Дударенко В. В.

Науковий керівник: Коваленко Тетяна Олександрівна,

доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2019

АНОТАЦІЯ


Дударенко В.В. Правовий статус аграрних холдингів в Україні та за кордоном: порівняльно-правовий аспект. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, 2019.

Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, присвяченою комплексному дослідженню правового статусу аграрних холдингів в Україні та за кордоном шляхом проведення порівняльно-правового дослідження їх правової природи в Україні та світі. У роботі розкрито історію становлення та розвитку аграрних холдингів, розвиток законодавчого забезпечення створення аграрних холдингів в Україні, їх характерні риси, переваги та недоліки аграрних холдингів у аграрній сфері та їх вплив на продовольчу безпеку держави, правовий статус материнської (холдингової) компанії агрохолдингу та її корпоративних (дочірніх) підприємств, специфіку правового регулювання внутрішніх аграрних відносин в аграрних холдингах.

Встановлено, що правова природа агрохолдингу виявляється у наступних ознаках: є особливою організаційно-правовою формою ведення агробізнесу в Україні, а не юридичною особою – суб’єктом аграрних правовідносин; статус юридичної особи мають холдингова (материнська) компанія та корпоративні (дочірні) підприємства, які пов’язані особливими відносинами контролю/підпорядкування, що зумовлені наявністю у материнської (холдингової) компанії можливостей контролювати корпоративні (дочірні) підприємства завдяки володінню контрольними пакетами акцій; є організаційно об’єднаною групою взаємозалежних юридичних осіб, при цьому серед його учасників обов’язково повинна бути одна чи кілька корпоративних (дочірніх)

підприємств, які мають статус сільськогосподарського товаровиробника; зорієнтований на виробництва товарної сільськогосподарської продукції, при цьому його діяльність включає, як правило, виробництво, переробку, зберігання, транспортування та реалізацією товарної сільськогосподарської продукції; метою функціонування є створення замкнутої системи (циклу) виготовлення сільськогосподарської продукції з мінімізацією необхідності залучення «сторонніх» суб’єктів; притаманна значна концентрацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у обробітку учасників агрохолдингу; вертикально-інтегрований характер, при цьому може мати також диверсифіковану структуру; є особливою формою інвестування в агропромисловий комплекс; за напрямками діяльності аграрні холдинги є змішаним холдингами, що забезпечує їх диверсифікованість та мінімізацію ризиків ведення агробізнесу.

Сформульовано визначення поняття аграрного холдингу як особливої організаційно-правової форми ведення агробізнесу, яка виявляється у функціонально пов’язаній правовідносинами контролю/підпорядкування сукупності холдингової (материнської) компанії у формі публічного акціонерного товариства та контрольованих нею корпоративних (дочірніх) підприємств, які шляхом використання великих земельних площ займаються виробництвом і/або переробкою, зберіганням, транспортуванням, реалізацією сільськогосподарської продукції з метою створення замкнутої (автономної) системи (циклу) товарного сільськогосподарського виробництва.

Виявлено, що переваги холдингової моделі ведення агробізнесу можна поділити на правові та організаційні.

Правовими перевагами агрохолдингу є: можливість створення корпоративних (дочірніх) підприємств у податкових гаванях (офшорних зонах тощо) з метою збереження прибутку від податкових навантажень; існування механізму корпоративного контролю та здатності вирішально впливати шляхом розпоряджання ліквідним майном корпоративних (дочірніх) підприємств; здатність агрохолдингу до диверсифікації як організаційно-правової форми його

учасників, так і напрямків аграрного виробництва для мінімізації ризиків ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Організаційними перевагами агрохолдингу є: уніфікація процесу управління учасниками агрохолдингу; підвищення ефективності аграрного виробництва внаслідок залучення інвестицій, провадження інновацій у сферу аграрного виробництва, здійснення планування та прогнозування розвитку не лише однієї юридичної особи, а й агрохолдингу в цілому; створення механізмів замкнутого циклу сільськогосподарського виробництва (від створення ресурсної бази агровиробництва до реалізації кінцевому споживачеві готової сільськогосподарської продукції); усунення посередників у процесі здійснення сільськогосподарської діяльності, що сприяє максимізації прибутку та мінімізації при цьому витрат.

У дисертації аграрні холдинги, як особливу організаційно-правову форму ведення агробізнесу в Україні, запропоновано класифікувати за наступними критеріями: 1) в залежності від сфері здійснення агропромислового виробництва: агрохолдинги рослинницького напрямку, агрохолдинги тваринницького напрямку та змішані агрохолдинги; 2) в залежності від способів фінансування материнською компанією агрохолдингу корпоративних (дочірніх) підприємств: централізовані агрохолдинги та децентралізовані агрохолдинги; 3) в залежності від національного критерію господарювання: транснаціональні агрохолдинги та національні агрохолдинги; 4) в залежності від джерела походження статутного капіталу: національні, іноземні та змішані агрохолдинги.

Доведено, що аграрні холдинги здатні як позитивно, так в негативно впливати на рівень гарантування продовольчої безпеки держави, що зумовлює необхідність існування в державі ефективних економіко-правових механізмів запобігання негативному впливу агроходингів на гарантування продовольчої безпеки України, а також мінімізації ризиків їх діяльності у соціальній сфері села, екологічних ризиків, ризиків монополізації ринку земель сільськогосподарського призначення.

Обґрунтовано, що агрохолдинги в агропромисловому комплексі України існують в двох організаційно-правових формах: а) материнська (холдингова) компанія функціонує як акціонерне товариство (що передбачено чинним законодавством); б) материнська (холдингова) компанія функціонує як товариство з обмеженою відповідальністю (що суперечить законодавчим вимогам). При цьому, ключовим фактором, який дає підстави визнати наявність холдингової структури господарювання в агропромисловому комплексі, є належність материнській (холдинговій) компанії контрольного пакету акцій (часток) двох і більше господарюючих суб’єктів (корпоративних (дочірніх) підприємств).

Встановлено, що відповідно до приписів чинного українського законодавства аграрний холдинг можна створити лише «знизу», коли два і більше суб’єкта агробізнесу ініціюють створення холдингової (материнської) компанії, передаючи до її статутного фонду пакети своїх акцій/часток/паїв. Проте такий спосіб не відповідає об’єктивним реаліям, оскільки у аграрній сфері агрохолдинги створюються найчастіше «зверху», коли одна юридична особа набуває контрольний корпоративний пакет прав іншої юридичної особи.

У дисертації робиться висновок, що холдинговою (материнською) компанією в структурі аграрного холдингу є господарське товариство, яке прямо або опосередковано володіє контрольним пакетом акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних (дочірніх) підприємств, має право призначати одноособовий виконавчий орган або більше половини колегіального виконавчого органу та наглядового органу підприємства, при цьому валова частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік всіх корпоративних (дочірніх) підприємств має бути у розмірі не менше 75 відсотків. Холдингова (материнська) компанія, як правило, не має статусу сільськогосподарського товаровиробника, незалежно від того, що знаходиться на ієрархічній верхівці всього агрохолдингу, оскільки безпосередньо не здійснює виробництво сільськогосподарської продукції.

Обґрунтовано положення про те, що корпоративним (дочірнім) підприємством у структурі аграрного холдингу є господарське товариство,

контрольним пакетом акцій (часток, паїв) якого прямо або опосередковано володіє інше господарське товариство, яке має право призначати одноособовий виконавчий орган або більше половини колегіального виконавчого органу та наглядового органу товариства. Корпоративне (дочірнє) підприємство у структурі агрохолдингу, може, але не обов’язково повинно мати статус сільськогосподарського товаровиробника, проте валова частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік всіх корпоративних (дочірніх) підприємств аграрного холдингу повинна бути у розмірі не менше 75 відсотків.



В дисертації запропоновано правовідносини, які виникають «всередині» агрохолдингу, віднести до внутрішніх аграрних правовідносин, але із врахуванням їх специфічних ознак: а) врегульовані нормами аграрного права та субсидіарно – господарського, цивільного та податкового права; б) виникають між особливими суб’єктами аграрного підприємництва (холдинговою (материнською) компанією та корпоративними (дочірніми) підприємствами агрохолдингу); в) такі суб’єкти, з одного боку, є окремими юридичними особами, а з іншого – перебувають у стані підконтрольності (залежності чи дочірності); г) такі відносини становлять комплекс суспільних відносин – участі, майнових, земельних, організаційно-управлінських; д) підставою їх виникнення є юридичний факт участі в агрохолдингу, визначальною ознакою якого є контроль холдингової (материнської) компанії над корпоративними (дочірніми) підприємствами.

З метою імплементації позитивного досвіду США, Німеччини, Великобританії, Франції, Японії запропоновано у Законі України «Про сільське господарство» врегулювати особливості створення та діяльності аграрних холдингів, аграрних холдингових (материнських) компаній, корпоративних (дочірніх) підприємств, законодавчо обмежити їх діяльність з метою забезпечення сталого розвитку сільських територій та гарантування продовольчої безпеки держави; законодавчо передбачити, що аграрна холдингова (материнська) компанія може створюватися будь-яким не забороненим законом способом, у

результаті чого одна компанія володітиме контрольним пакетом акцій/часток/паїв двох і більше підприємств; внести ряд змін до Закону України «Про холдингові компанії в Україні» та Податкового кодексу України.

Ключові слова: аграрний холдинг, аграрна холдингова (материнська) кампанія, аграрні правовідносини, агробізнес, землі сільськогосподарського призначення, корпоративне (дочірнє) товариство, сільськогосподарська продукція, товарне сільськогосподарське виробництво.

SUMMARY

Dudarenko V. V. Legal status of agrarian holdings in Ukraine and abroad: comparative legal aspect. - Dissertation research for the scientific degree of Candidate of Juridical Sciences in specialty 12.00.06 – Land Law; Agrarian Law; Environmental Law; Natural Resources Law. – Taras Shevchenko National University of Kyivof the Ministry of Education and Science of Ukraine, Institute of State and Law of V.M. Koretsky of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2019.

The thesis is an independent complete scientific work dedicated to the comprehensive study of the legal status of agrarian corporate groups in Ukraine and abroad by means of the legal comparative study of their legal nature in Ukraine and abroad. The work describes the history of establishment and development of agrarian corporate groups, development of the legal framework for incorporation of agrarian corporate groups in Ukraine, their features, benefits and drawbacks of agrarian corporate groups in the agrarian industry and impact thereof in the food safety of the country, the legal status of the parent (holding) company in the agrarian corporate group and its corporate (subsidiary) companies, special aspects of legal regulation of the internal agrarian relations in agrarian corporate groups.

It has been established that the legal nature of the agrarian corporate group has the following characteristics: it is a special legal form of agribusiness in Ukraine rather than a legal entity being a party to agrarian legal relations; the legal entity’s status is granted to the holding (parent) company and corporate (subsidiary) companies connected by special control/subordination relations, being pre-conditioned by the fact

that the parent (holding) company is capable of controlling its corporate (subsidiary) companies as it holds the controlling interest; it is the organisationally consolidated group of mutually dependent legal entities, and its members must be one or several corporate (subsidiary) companies with the status of an agricultural manufacturer; it is focused on manufacturing agricultural products, and its activity generally includes manufacturing, processing, storage, carriage and sale of agricultural products; the purpose of operation is establishment of the closed-loop system for (cycle of) manufacturing agricultural products, with the minimum need to engage third-party entities; there is a tendency to considerable concentration of agricultural land plots processed by members of the agrarian corporate group; there is a vertical integrated nature, but there can also be a diversified structure; it is a special form of investment into the agroindustry; as for the areas of activity, agrarian corporate groups are mixed holdings, which procures their diversification and mitigated agribusiness risks.

The agrarian corporate group has been defined as a special legal form of agribusiness manifesting itself as an aggregate of the holding (parent) company in the form of a public joint-stock company and the corporate (subsidiary) companies controlled by it that are functionally connected by the legal relations of control/subordination, and that manufacture and/or process, store, carry and sell agricultural products by using large land plots, in order to create the closed-loop (autonomous) system for (cycle of) agricultural manufacturing.

It has been established that benefits of the holding model of agribusiness can be divided into legal and organisational ones.

The legal benefits of the agrarian corporate group are possibility of establishment of corporate (subsidiary) companies in tax havens (offshore zones) in order to preserve profit from tax burden; availability of the mechanism for corporate control and capability of having a dominant influence by administering the liquid assets of corporate (subsidiary) companies; agrarian corporate group’s capability of diversification of a legal form of its members and areas of agrarian manufacturing in order to mitigate risks of agricultural manufacturing.

The organisational benefits of the agrarian corporate group are unification of the process of management of members of the agrarian corporate group; increase in performance of agrarian manufacturing by raising investment, introducing innovation in the agrarian industry; planning and forecasting of development of not only the legal entity, but also the agrarian corporate group in general; establishment of the closed-loop cycle mechanisms for agricultural manufacturing (from creation of the resource portfolio of agrarian manufacturing to sale of finished agricultural products to end consumers); elimination of intermediaries in agricultural activity in order to maximise the profit and minimise costs.

It has been proposed in the thesis to classify agrarian corporate groups as a special legal form of agribusiness in Ukraine based on the following criteria: 1) subject to the area of agroindustrial manufacturing: plant production agrarian corporate groups, animal breeding agrarian corporate groups, and mixed agrarian corporate groups; 2) subject to the methods for financing of the corporate (subsidiary) companies by the parent company in the agrarian corporate group: centralised agrarian corporate groups and decentralised agrarian corporate groups; 3) subject to the national criterion of economic activity: transnational agrarian corporate groups and national agrarian corporate groups; 4) subject to the source of origin of the authorised capital: national, foreign and mixed agrarian corporate groups.

It has been proven that agrarian corporate groups are capable of influencing the level of guarantees of the food safety of the country both positively and negatively, which preconditions the need for the national efficient economic and legal mechanisms for prevention of negative influence by agrarian corporate groups onto guarantees of the food safety of Ukraine as well as mitigation of their operating risks in the social area of the rural community, environmental risks, and agricultural land market monopolization risks.

It has been substantiated that agrarian corporate groups in the agroindustry of Ukraine exist in two legal forms: a) the parent (holding) company operates as a joint-stock company (which is provided for by the effective laws); the parent (holding) company operates as a limited liability company (which is inconsistent with the law). At

the same time, the key factor giving grounds to recognise existence of the holding structure of economic activity in the agroindustry is that the parent (holding) company holds the controlling interest in two and more business entities (corporate (subsidiary) companies).

It has been established that, according to the effective Ukrainian laws, the agrarian corporate group may only be created from “below”, when two or more agribusiness entities initiate establishment of the holding (parent company) and transfer their shares/stock/interest to its authorised capital. However, this method is inconsistent with the objective circumstances since agrarian corporate groups in the agrarian industry are created from “above” in most cases, when a legal entity acquires the controlling equity rights of another legal entity.

It has been concluded in the thesis that the holding (parent) company in the structure of the agrarian corporate group is a business entity that directly or indirectly holds the controlling interest (stake) in two or more corporate (subsidiary) companies, has the right to appoint the one-man executive body or more than a half of the joint executive body and the supervisory body of the company, provided that the gross share of agricultural manufacturing for the previous fiscal (reporting) year of all the corporate (subsidiary) companies is at least 75 %. As a rule, the holding (parent) company does not have a status of an agricultural manufacturer regardless of the fact what is at the hierarchic top of the entire agrarian corporate group, because it does not manufacture agricultural products directly.

It has been substantiated that a corporate (subsidiary) company in the structure of the agrarian corporate group is a business entity the controlling interest (stake) in which is directly or indirectly held by another business entity that has the right to appoint the one-man executive body or more than a half of the joint executive body and the supervisory body of the company. A corporate (subsidiary) company in the structure of the agrarian corporate group does not have to have the status of an agricultural manufacturer, but the gross share of agricultural manufacturing for the previous fiscal (reporting) year of all the corporate (subsidiary) companies in the agrarian corporate group shall be at least 75 %.

It has been proposed in the thesis to classify the legal relations that arise “inside” the agrarian corporate group as internal agrarian legal relations, but with account of their specific characteristics: a) they are governed by the agrarian law and subsidiary commercial, civil and tax law; b) they arise between the special agrarian business entities (the holding (parent) company and the corporate (subsidiary) companies in the agrarian corporate group); c) on the one hand, such entities are separate legal entities; on the other hand, they are controlled (dependent or subsidiary); d) such relations are a set of social relations: participation, property, land and organisational and administrative ones; e) a basis for creation thereof is the legal fact of membership with the agrarian corporate group, the determinant attribute of which is control of the holding (parent) company over the corporate (subsidiary) companies.



In order to implement the positive experience of the USA, Germany, Great Britain, France and Japan, it has been proposed to amend the Law of Ukraine “On the Agricultural Industry” in order regulate the special aspects of establishment and operation of agrarian corporate groups, agrarian holding (parent) companies, and corporate (subsidiary) companies by restricting their operation on a legislative basis in order to ensure sustainable development of rural territories and guarantee the food safety of the country; to prescribe at the legislative level that an agrarian holding (parent) company may be established in any legal manner, as a result of which one company will hold the controlling interest/stake in two or more companies; to amend the Law of Ukraine “On the Corporate Groups in Ukraine” and the Tax Code of Ukraine.

Key words: agrarian corporate group, agrarian holding (parent) company, agrarian legal relations, agribusiness, agricultural lands, corporate (subsidiary) company, agricultural products, agricultural manufacturing.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ :

в яких опубліковано основні результати дисертації:

  1. Дударенко В.В. Поняття аграрних холдингів як суб’єктів аграрних правовідносин. Часопис Київського університету права. 2016. № 4. С.286 – 290.

  2. Дударенко В.В. Порівняльно-правова характеристика аграрної розписки та форварду в механізмі кредитування агрохолдингу. Часопис Київського університету права. 2017. № 1. С.268 – 272.

  3. Дударенко В.В. Агрохолдинг у механізмі правового забезпечення продовольчої безпеки України. Часопис Київського університету права. 2017. № 3. С. 233 – 238.

  4. Дударенко В.В. Правовий статус материнської та дочірніх компаній агрохолдингу в Україні та США: порівняльно-правовий аспект. Наше право. 2018. №2. С.181 – 189

  5. Дударенко В.В. Модели создания агрохолдинга согласно национальному и зарубежному законодательству. Supremaţia Dreptului. 2018. № 3. С. 165- 172.

які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

  1. Дударенко В.В. Особливості агрохолдингу як організаційно-правової форми господарювання у сільському господарстві України. Від правової охорони природи Української РСР до екологічного права України: зб. тез Всеукр.наук.-практич. конф., 26 травня 2017 р, м. Київ; укл.: В.В. Носік [та ін.]; Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Чернівці: Кондратьєв А.В., 2017. – С.163-167

  2. Дударенко В.В. Компаративний аналіз статусу «дочірності» товариства в структурі агрохолдингу за законодавством України та США. Сучасний стан та перспективи розвитку екологічного, земельного й аграрного права в умовах євроінтеграції : матеріали круглого столу, 8 грудня 2017 р, м Харків; за заг. редакцією А.П. Гетьмана; Нацональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Харків : Вид-во «Право», 2017. С.270 – 274.

  3. Дударенко В.В. Агрохолдинг як суб’єкт податкових правовідносин. Зб. матеріалів Третього зібрання фахівців споріднених кафедр щодо обговорення правовідносин у контексті інтеграційного розвитку України (м. Одеса, 9-10 вересня 2016 р.) ; відп. ред. І.І. Каракаш. Одеса: Юрид. літ-ра, 2016. С.141-143.

  4. Дударенко В.В. Правові аспекти оподаткування агрохолдингів в Україні. Актуальні питання державотворення в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 20 травня 2016 р.) ; ред. кол. І.С. Гриценко (голова), І.С. Сахарук (відп. ред.) та ін.; в 2-х т. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2016. Т. 2. С.219-221.

  5. Дударенко В.В. Європейський досвід становлення агрохолдингів. «Zprávy vědecké ideje - 2018»po History: materiály XIV Mezinárodní vĕdecko - praktická konference, Právní věda. Ekonomika.  P. 78-81.

  6. Дударенко В.В. Історичний аспект становлення агрохолдингу за законодавством США. Наука, технології, інновації: світові тенденції та регіональний аспект : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 28–29 вересня 2018 р.) / ГО «Інститут інноваційної освіти»; Науково-навчальний центр прикладної інформатики НАН України. –2-е вид., випр. і доп. – Одеса : ГО «Інститут інноваційної освіти», 2018. С. 123-125.







    1. ЗМІСТ



    1. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………...……….……....….…….

    1. 3

    1. ВСТУП…………...……….……....….……………………...……….……......

    1. 4

    1. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ХОЛДИНГІВ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОДОНОМ………...……….……....….……………………...……….……...





    1. 17

    1. 1.1. Загальна характеристика правової природи аграрних холдингів та їх види………...……….……....….……………………...……….……....….…



    1. 17

    1. 1.2. Становлення та розвиток організаційно-правових форм аграрних холдингів в Україні та за кордоном………...……….……....….…………



    1. 52

    1. 1.3. Способи створення аграрних холдингів за національним та зарубіжним законодавством………...……….……....….…………………



    1. 74

    1. Висновки до Розділу 1………...……….……....….……………………..

    1. 91

    1. РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ АГРАРНИХ ВІДНОСИН В АГРАРНИХ ХОЛДИНГАХ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ…………………………………………………………………





    1. 98

    1. 2.1. Правове регулювання внутрішніх аграрних відносин участі в аграрних холдингах в Україні та інших державах…………………………



    1. 98

    1. 2.2. Особливості правового регулювання внутрішніх аграрних майнових відносин в аграрних холдингах в Україні та за кордоном……



    1. 127

    1. 2.3. Особливості правового регулювання внутрішніх аграрних земельних відносин в аграрних холдингах за національним та зарубіжним законодавством.….……………………...………. .….…………





    1. 155

    1. Висновки до Розділу 2….……....….……………………...……….……...…

    1. 183

    1. ВИСНОВКИ……...……….……....….……………………...……….……...

    1. 190

    1. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……...……….……....….………

    1. 204

    1. ДОДАТКИ..………...……….……....….……………………...……….……

    1. 235

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13



  • НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
  • ДИСЕРТАЦІЯ ПРАВОВИЙ СТАТУС АГРАРНИХ ХОЛДИНГІВ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
  • Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії)
  • Дударенко В. В.
  • Ключові слова
  • СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
  • ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
  • РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ АГРАРНИХ ВІДНОСИН В АГРАРНИХ ХОЛДИНГАХ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ