Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Дисертація соціальний потенціал людей старшого віку в сучасному українському суспільстві

Дисертація соціальний потенціал людей старшого віку в сучасному українському суспільстві




Сторінка1/28
Дата конвертації30.03.2019
Розмір5.41 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


Інститут соціології Національної академії наук України


Кваліфікаційна наукова праця

на правах рукопису



Кухта Мирослава Павлівна
УДК 316.346.32-053.9 (477)
ДИСЕРТАЦІЯ

Соціальний потенціал людей старшого віку в сучасному українському суспільстві

22.00.04 — спеціальні та галузеві соціології

Соціологія

Подається на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
М. П. Кухта
Науковий консультант Мартинюк Ігор Орестович, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник

Київ — 2019



АНОТАЦІЯ

Кухта М. П. Соціальний потенціал людей старшого віку в сучасному українському суспільстві — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» (054 — Соціологія). — Інститут соціології НАН України, Київ, 2019.

У дисертації здійснено розгляд тенденції старіння населення, що призводить до кардинальних змін в структурі українського суспільства й потребує значних цільових перетворень у функціонуванні соціальних інститутів та в системі регуляції соціальних взаємодій, зокрема практиці державного управління в умовах гострої потреби у науково обґрунтованій програмі підвищення та оптимального використання цього соціального ресурсу. Використання потенціальних можливостей старшого покоління перетворюється в один з основних способів суспільства забезпечити вирішення нагальних соціальних, соціально-економічних та соціально-культурних проблем, зумовлюючи їхнє трактування в якості характерного виклику епохи.

Визначено існування дефіциту системно-узагальнюючого знання і соціологічної інтерпретації соціального потенціалу людей старшого віку в Україні, недостатню розробленість зазначеного поняття в соціологічній науці, відсутність цілеспрямованого вивчення і соціологічного обґрунтування можливостей та напрямів його актуалізації в сучасному українському суспільстві.

Автор створює теоретичну модель, в якій структурні компоненти, що утворюють соціальний потенціал, діляться на дві групи — активні та пасивні. До першої, що є ядром потенціалу, належать спонукуючі сили, що на рівні особистості, зокрема, спираються на передбачення майбутнього і відповідним чином вибудовані життєві стратегії — життєтворчий компонент. До другої входять психофізіологічний (стан здоров’я), ціннісно-світоглядний (світогляд, ціннісні орієнтації), майновий (майнове і матеріальне забезпечення), статусний (суспільне становище, якість задоволення основних соціальних і матеріальних потреб), кваліфікаційно-освітній (освіта, рівень професійної підготовки), трудовий компоненти.

Водночас, ключовим моментом реалізації соціального потенціалу на старшому віковому відрізку життєвого шляху є життєве проектування та специфіка життєвих перспектив і побудови стратегій, зумовлена:

— усвідомленням обмеженості часової перспективи;

— рівнем збереженого здоров’я;

— готовністю представників старшої соціально-вікової групи до змін способів і стилю життя;

— мірою затребуваності активності старшого покоління з боку суспільства.

Тому побудова життєвих стратегій та життєвих перспектив, збалансованих з можливостями використання ресурсів психофізіологічного та особистісного, майнового і статусного, кваліфікаційно-освітнього і трудового компонентів соціального потенціалу виступають запоруками індивідуальної задоволеності життям у старшому віці.

Здобувач пропонує проблемно-подієвий підхід в якості інструменту аналізу життєтворчого компоненту соціального потенціалу людей старшого віку, який полягає, з одного боку, в плануванні і прогнозуванні бажаних подій, з другого — орієнтації на уникнення і подолання небажаних подій (проблем), які є джерелом утворення відповідних страхів і негативних очікувань. З огляду на те, що переважає, утворюються типи життєвих стратегій по осях «креативність-реактивність» та «ціль-проблема».

На основі проблемно-подієвого підходу, конкретизовано сукупність проблем, що ускладнюють реалізацію соціального потенціалу старшої вікової групи в Україні, зокрема проблеми зі здоров’ям та фізичним самопочуттям, матеріальні проблеми, проблеми самотності та взаємостосунків з родинним колом, соціальні проблеми, психологічні проблеми. При цому, спектр проблем поділяється на три категорії:

— обумовлені специфікою соціальних відносин. породжені соціальною стереотипізацією та міжпоколінною боротьбою за кращі «місця»; зміною ролей та статусів; зниженням рівня матеріального забезпечення; насиллям в сім’ї та поза сім’єю;

— обумовлені психофізіологічними і психологічними особливостями, зокрема, проблеми зі здоров’ям, проблеми депресивності, в тому числі — пов’язані з переживанням втрат людей одного віку — родичів, друзів, знайомих; наближенням смерті; зниженням фізичних та соціальних можливостей та проблеми самотності;

— похідні, що утворюються на стику і внаслідок перших і других: проблеми медичного забезпечення, незатребуваності та втрати соціального капіталу; спілкування — породжені звуженням кола спілкування, зниженням гостроти зору, слуху, зниженням швидкості когнітивних процесів тощо.

За допомогою комплексного підходу встановлено специфічні характеристики соціального потенціалу його представників в Україні: високі психофізіологічні показники, високий освітній рівень поєднуються з низькими показниками включення в соціальне життя та взаємодію, орієнтованість на допомогу та спонукальні дії з боку держави і соціальних інститутів, невиразністю позитивно-емоційного тла життєвих перспектив і відчуттями незатребуваності та незахищеності в суспільстві.

Автор обгрунтовує необхідність розгляду соціальних ресурсів як істотної складової в системі ресурсів, необхідних для суспільного розвитку. Соціальний потенціал в умовах сучасності є головним багатством суспільства і може бути актуалізований (переведений в стан дієвого соціального ресурсу) та реалізований (використаний суспільством) за сприятливих умов. За різних умов та залежно від соціального запиту соціальний потенціал тієї чи іншої соціально-вікової групи може актуалізуватися в більший чи менший за розмірністю ресурс. Тому створення відповідних умов для старшої вікової групи в результаті соціального партнерства сприятиме збільшенню ресурсних можливостей суспільства в цілому, що потребує подолання патерналістських орієнтацій старшого покоління. Виокремлюються три шляхи задоволення соціально-ресурсних потреб суспільства:


  • зовнішній (за допомогою створення відповідних імміграційних та інвестиційних програм);

  • внутрішній (через створення відповідних можливостей для актуалізації потенціалу власного населення. При цьому він поділяється на два різновиди:

1) інгруповий — коли сама група шукає, зокрема, шляхом життєтворчості, можливості для розкриття потенціалу;

2) аутгруповий — коли власні ресурсні запаси групи настільки низькі, що вона потребує допомоги від соціальних інституцій), змішаний (поєднує зовнішній і внутрішній шляхи).

За ознакою життєтворчості та, відповідно, можливості актуалізації соціального потенціалу, виділяються наступні типи людей старшого віку:


  • активні організовані цілеспрямовані (діяльно-продуктивний тип);

  • активні організовані нецілеспрямовані (тип життя сьогоденням);

  • активні неорганізовані цілеспрямовані (творчо-стратегічний тип);

  • активні неорганізовані нецілеспрямовані (енергійно-перетворювальний тип);

  • пасивні організовані цілеспрямовані (малоресурсний тип);

  • пасивні організовані нецілеспрямовані (консервативний тип);

  • пасивні неорганізовані цілеспрямовані (мрійливий тип);

  • пасивні неорганізовані нецілеспрямовані (дотаційний тип).

Водночас, успішна реалізація соціального потенціалу залежить від рівня координованості цільової взаємодії різних суспільних груп та інститутів — соціального партнерства. Реалізація соціального потенціалу старшої вікової групи є результуючої взаємодії ряду соціальних агентів, до яких відносяться:

  • активно орієнтована частина старшої вікової групи, переважно — представники третього віку;

  • активно орієнтована частина громадськості;

  • державні інститути та організації, покликані надавати допомогу соціально незахищеним верствам населення, зокрема, старшим людям, що потребують опіки;

  • недержавні громадські, зокрема, волонтерські організації;

  • бізнес-структури, спрямовані на задоволення запитів старших споживачів.

Визначено, що характеристики соціального простору і часу впливають на можливість актуалізації — нерівномірність розподілу ресурсів між групами в просторовому відношенні і відповідно — різні стартові можливості для реалізації соціального потенціалу в представників одного покоління за різних умов, які, проте, можуть бути подолані за рахунок інших компонентів соціального потенціалу старшої соціально-вікової групи. Показовим є соціально-вікове розшарування — крім класичного розшарування за доходами, статками, статусами, умовами тощо є спеціальні, особливі проблемні зони — для активних представників старшого покоління в Україні переважає один набір (зокрема, проблеми незатребуваності досвіду, погіршення стану здоров’я, ескапізму і ейджизму), для пасивних — інший (зокрема, майнові проблеми, деадаптації, самотності тощо).

Порівняння різних вікових груп дало можливість встановити, що співвідношення між можливостями побудови ефективних стратегій та тривалих перспектив для них є різними. Зокрема, показано, що якщо для молодого покоління в період вибору подальшого життєвого шляху, життєва перспектива є тривалішою, однак більш розмитою, насиченою різними варіантами розгортання подій, а життєві стратегії перебувають на етапі становлення і апробації, то у похилому віці, коли життєва перспектива суттєво коротша, стратегування життя потребує чіткішого розрахунку послідовності наповнення її подіями. Водночас життєві стратегії суб’єкта в цей час уже здебільшого апробовані і відшліфовані. Таким чином, різним віковим групам притаманні різні механізми пошуку оптимального балансу між життєвою перспективою (відкритою для нього на даний час та в майбутньому) та вибором життєвих стратегій, що відповідатимуть основним життєвим запитам: старше покоління орієнтується на предметніше окреслену життєву перспективу, використовує опрацьовані життєві стратегії, однак простір для реалізації соціального потенціалу істотно вужчий, а накопичений досвід не завжди виявляється придатним для нових життєвих ситуацій.

Систематизовано функціональні параметри життєвої перспективи як домінантного компонента в концептуалізованій структурі соціального потенціалу, встановлені її функції, зокрема:


  • смислоутворююча, що полягає у зверненні погляду суб’єкта до кінцевої цілі його життєдіяльності;

  • пізнавальна — спрямована на усвідомлення та пізнання власного життя, співвіднесення здобутого досвіду з майбутніми подіями;

  • світоглядна — реалізується у виробленні певного світогляду, баченні життя з конкретної позиції життєвого шляху;

  • мотиваційно-спонукальна — слугує стимулом до певних дій і вчинків на основі передбачення подій майбутнього;

  • організаційна — передбачає організацію життєдіяльності для досягнення бажаного в майбутньому;

  • регулятивна — забезпечує в саморегуляції життєдіяльності суб’єкта на основі вибудовування певної ієрархії з менш та більш суб’єктивно значущих подій і вчинків;

  • охоронна — убезпечує суб’єкта від певної поведінки на основі передбачення імовірних негативних подій у майбутньому;

  • гармонізуюча — сприяє гармонізації та впорядкуванню життя суб’єкта на підґрунті уявлень про імовірне майбутнє;

  • ідентифікаційна — створює можливість ідентифікації суб’єкта з певними подіями, вчинками в минулому та проектуванні їх на майбутнє, допомагаючи таким чином самоусвідомленню;

  • ціннісно-орієнтаційна — створює умови для формування ціннісних пріоритетів з огляду на очікуване майбутнє;

  • адаптивна — сприяє пристосуванню до умов середовища існування, передбаченню їх змін у майбутньому.

Результати дослідження становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані в економічній, соціальній та політичній сферах. Результати дослідження дають змогу удосконалити державну соціальну та гуманітарну політику в сучасній Україні — при розробці стратегічних програм соціального розвитку, зокрема: інклюзивних програм для людей старшого віку, систем стимулювання праці та соціальної активності старших людей, систем подолання негативних наслідків ейджизму та стигматизації старших людей, подолання міжпоколінного комунікативного бар’єру, налагодження взаємозв’язків та покращення мережі інформування старших людей.

Ключові слова: люди старшого віку, соціальний потенціал, життєтворчий потенціал, проблемно-подієва модель життєвого орієнтування, соціальний розвиток, ресурси.

ABSTRACT

Kukhta M. P. Social potential of older people in modern Ukrainian society. Qualification scientific work on the rights of manuscripts.

Dissertation for the degree of doctor of sociological sciences in specialty 22.00.04 «Special and branch sociology» (054 — Sociology). — Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2019.

The thesis deals with the tendency of aging of the population, which leads to fundamental changes in the structure of Ukrainian society and requires significant target transformations in the functioning of social institutions and in the system of regulation of social interactions, in particular, the practice of state administration in the conditions of acute need in a scientifically grounded program of increase and optimal use of this social resource. The use of the potential of the older generation becomes one of the main ways of society to ensure the solution of urgent social, socio-economic and socio-cultural problems, precipitating their interpretation as a characteristic challenge of the era.

The existence of a shortage of systematic general knowledge and sociological interpretation of the social potential of older people in Ukraine, lack of development of this concept in sociological science, lack of purposeful study and sociological substantiation of opportunities and directions of its actualization in modern Ukrainian society have been identified.

The author creates a theoretical model in which the structural components that form social potential, are divided into two groups — active and passive. The first, which is the core of the potential, is the stimulating forces that, on the level of the individual, in particular, rely on predictions of the future and appropriately constructed life strategies of the life-giving component. The second includes psychophysiological (state of health), value-ideological (worldview, value orientation), property (property and material security), status (social status, quality of satisfaction of basic social and material needs), qualification and education (education, level vocational training), labor components.

At the same time, the key factor in realizing social potential in the oldest segment of life’s path is life designing and the specificity of life prospects and strategies, due to:



  • awareness of the limited time perspective;

  • the level of health saved;

  • the willingness of representatives of the senior social-age group to change the ways and lifestyles;

  • the degree of demand of the activity of the older generation on the part of society.

Therefore, the construction of life strategies and life prospects, balanced with the possibilities of using the resources of the psycho-physiological and personal, property and status, qualifications, educational and labor components of social potential, serve as the pledge of individual satisfaction with life in the elderly.

The dissertation offers a problem-based approach as a tool for analyzing the vital component of the social potential of older people, which consists, on the one hand, in planning and forecasting desired events; on the other, the focus is on avoiding and overcoming undesirable events (problems) that are the source of education appropriate fears and negative expectations. Given the fact that prevails, types of life strategies are created on the axes of «creativity-reactivity» and «target-problem».

On the basis of the problem-event approach, a set of problems that impede the implementation of the social potential of the older age group in Ukraine, in particular health problems and physical well-being, material problems, problems of loneliness and interactions with the family, social problems, and psychological problems, are specified. With this, the spectrum of problems is divided into three categories:


  • due to the specifics of social relations. generated by social stereotyping and intergenerational struggle for the best «places»; changing roles and statuses; lower level of material support; violence in the family and outside the family;

  • due to psychophysiological and psychological peculiarities, in particular, problems with health, problems of depression, including — connected with the experience of losses of people of one age — relatives, friends, acquaintances; approaching death; reduced physical and social opportunities and problems of loneliness;

  • derivatives that are formed at the junction and as a result of the first and second: problems of medical support, unclaimedness and loss of social capital; communication — generated by the narrowing of the circle of communication, reduced visual acuity, hearing loss, the rate of cognitive processes, etc.

With the help of the integrated approach, specific characteristics of the social potential of its representatives in Ukraine are established: high psychophysiological indicators, high educational level combined with low indicators of inclusion in social life and interaction, orientation towards assistance and incentive actions by the state and social institutions, indistinctness of the positive and emotional background life prospects and feelings of unclaimedness and insecurity and insecurity in society.

The author substantiates the need to consider social resources as an essential component in the system of resources necessary for social development. Social potential in the conditions of modernity is the main wealth of society and can be actualized (translated into a state of effective social resource) and implemented (used by society) under favorable conditions. Under various conditions and depending on the social request, the social potential of a given social-age group can be actualized in a larger or less dimensional resource. Therefore, the creation of appropriate conditions for the senior age group as a result of social partnership will increase the resources of society as a whole, which needs to overcome the paternalistic orientations of the older generation. There are next ways of meeting the socio resource needs of society:



  • external (through the creation of appropriate immigration and investment programs);

  • internal (through the creation of appropriate opportunities for actualization of the potential of their own population While it is divided into two varieties:

    1. group — when the group itself seeks, in particular, through livelihoods, opportunities for disclosure of potential;

    2. an outgroup — when their own resource stocks are so low that they need help from social institutions), the mix tion (combining external and internal routes).

On the basis of life-creativity and, accordingly, the possibilities of actualization of social potential, the following types of people of the elderly are distinguished:

  • active organized target-oriented (active-productive type);

  • active organized non-purposeful (type of life present);

  • active unorganized purposeful (creative-strategic type);

  • active unorganized non-targeted (energetically-transformative type);

  • passive organized purposeful (low-resource type);

  • passive organized non-targeted (conservative type);

  • passive unorganized purposeful (dreamy type);

  • passive unorganized non-targeted (subsidized type).

At the same time, successful implementation of social potential depends on the level of coordination of the target interaction of various social groups and institutions — social partnership. Implementation of the social potential of the senior age group is the resultant interaction of a number of social agents, which include:

  • actively oriented part of the older age group, mainly — representatives of the third age;

  • an actively oriented part of the public;

  • state institutions and organizations designed to provide assistance to socially vulnerable groups of the population, in particular elderly people in need of care;

  • non-governmental public organizations, in particular volunteers;

  • business structures aimed at meeting the needs of older consumers.

It is determined that the characteristics of social space and time influence the possibility of actualization — the uneven distribution of resources between groups in a spatial sense and, accordingly, different start opportunities for the realization of social potential in representatives of one generation under different conditions, which, however, can be overcome due to other components social potential of the senior social-age group. Specific and special problem zones are typical for the active representatives of the older generation in Ukraine, apart from the classical stratification of incomes, statuses, statuses, conditions, etc., is one of the most significant ones (in particular, problems of unclaimed experience, deterioration of health, escapism and ageism), for passive — another (in particular, property problems, maladaptation, loneliness, etc.).

Comparisons of different age groups made it possible to establish that the relationship between opportunities for building effective strategies and long-term prospects for them is different. In particular, it has been shown that if for the younger generation, in the period of choosing a further life path, the life perspective is longer, but more blurred, rich in different options for deployment, and life strategies are at the stage of formation and testing, then in the elderly, when the life prospect is substantially the shorter, life strategy requires a clearer calculation of the sequence of filling its events. At the same time, the life strategies of the subject at this time are already mostly tested and polished. Thus, different age groups have different mechanisms for finding the optimal balance between the life perspective (open to him now and in the future) and the choice of life strategies that meet the basic life demands: the older generation focuses on a more substantially defined life perspective, uses elaborated life strategies, but the space for realizing social potential is much narrower, and the accumulated experience is not always suitable for new life situations.

The functional parameters of the life perspective as a dominant component in the conceptualized structure of social potential are systematized, its functions are established, in particular:


  • the meaning-forming, which consists in the treatment of the subject’s view of the ultimate goal of his life;

  • cognitive — aimed at awareness and knowledge of one’s own life, correlation of the acquired experience with future events;

  • world-view — is realized in the development of a certain world outlook, a vision of life from a particular position of life path;

  • motivational-inductive — serves as an impetus for certain actions and actions based on prediction of future events;

  • organizational — provides for the organization of life to achieve the desired in the future;

  • regulatory — ensures self regulation of the subject’s life based on the construction of a certain hierarchy from less and more subjectively significant events and actions;

  • guard — secures the subject of a certain behavior on the basis of anticipation of probable negative events in the future;

  • harmonizing — promotes harmonization and ordering of the subject’s life on the basis of representations about the probable future;

  • identification — creates the possibility of identifying the subject with certain events, actions in the past and designing them for the future, helping thereby self-awareness;

  • value-orientation — creates conditions for the formation of value priorities in view of the expected future;

  • adaptive — helps to adapt to the conditions of the environment, predict their changes in the future.

The research results are both scientific-theoretical and practical, and can be used in the economic, social and political spheres. The results of the study provide an opportunity to improve the state social and humanitarian policy in contemporary Ukraine — in developing strategic social development programs, in particular: inclusive programs for older people, systems for stimulating labor and social activity of older people, systems for overcoming the negative consequences of ejmism and stigmatization of older people, overcoming intergenerational communicative barrier, interconnection and improvement of informing the elderly.

Key words: older people, social potential, livelihoods potential, problem-event model of life orientation, social development, resources.

Список публікацій здобувача



Праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

  1. Кухта М. Життєві перспективи людей похилого віку: теоретичний аналіз // Соціальні виміри суспільства. Київ, 2014. № 6 (17). С. 253-266.

  2. Кухта М. П. Похилий вік: часові перспективи життя // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет. 2014. Випуск 62. С. 72-81.

  3. Кухта М. Динаміка ціннісних орієнтацій та адаптивність людей похилого віку в Україні // Соціальні виміри суспільства. Київ. 2015. № 7 (18). С. 482-496.

  4. Кухта М. Люди похилого віку очима експертів: труднощі та шляхи подолання життєвих негараздів // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2015. № 4. С. 119-132.

  5. Мартинюк І. О., Кухта М. П. Взаємозв’язок життєвих проблем і перспектив людей похилого віку: соціологічний аналіз // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет. Вип. 67-68. 2015. С. 139-150.

  6. Кухта М. П. Життєві перспективи: поняття, структура, функції та види // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет. Випуск 69-70. 2016. С. 57-66.

  7. Кухта М., Соболєва Н. Активна життєва стратегія представників старшої вікової групи як ресурс розвитку сучасного українського суспільства // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Збірник наукових праць: 2016. Вип. 3 (17). С. 347-364.

  8. Кухта М. Старіння в сучасному світі: соціологічно-психологічний аспект // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Київ. 2016. Випуск 8 (19). С. 416-429.

  9. Кухта М. Активні життєві стратегії як чинник збереження здоров’я в похилому віці // Соціальні виміри суспільства : ІС НАНУ, 2017. Вип. 9 (20). С. 400-413.

  10. Кухта М. П. Вікові межі та маркери старості як характеристики соціально-вікової групи похилих // Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. Київ. 2017. № 3/4 (35/36). С. 61-67.

  11. Кухта М. Життєві перспективи людей старшого віку, що перебувають під соціальною опікою: досвід емпіричного дослідження // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2017. № 4. С. 131-148.

  12. Кухта М. Життєві стратегії старшого покоління в умовах соціальної напруженості // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 2017. Вип. 4 (18). С. 444-454.

  13. Кухта М. П. Здоров’я як ключовий ресурс життєпобудови в старшому віці // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет. Вип. 74. 2017. С. 100-109.

  14. Кухта М. Моделі життя та критерії ефективності життєвих стратегій // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2017. № 4. С. 142-154.

  15. Кухта М. П. Основные принципы и факторы построения жизненной перспективы на разных этапах жизненного пути // Научное обозрение. Серия 2. Гуманитарные науки : Экономическое образование, 2017. № 3. С. 14-26.

  16. Кухта М. П. Соціальний потенціал старшого покоління як ресурс суспільного розвитку // Габітус. 2017. Вип. 4. С. 60-65.

  17. Кухта М. П. Життєві перспективи особистості в структурі соціального потенціалу: проблемно-подієвий підхід // Український соціум. 2018. № 2 (65). С. 83-95.

  18. Кухта М. П. Жизненные стратегии разновозрастных групп украинского общества в условиях нестабильной социальной ситуации // Мониторинг общественного мнения. 2018. № 3 (145). С. 139-160.

  19. Кухта М. П. Характеристика соціального простору України з позиції можливостей актуалізації соціального потенціалу людей старшого віку // Габітус. 2018. Вип. 5. С. 69-74.

  20. Кухта М. П. Шляхи запобігання виключенню людей старшого віку із соціального життя // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет. 2018. Вип. 77. С. 176-186.

  21. Кухта М. Соціальний потенціал людей старшого віку в Україні. [монографія]. Київ : КНУКіМ, 2018. 304 с.

Праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації

  1. Кухта М. П. Особливості побудови життєвої перспективи людьми похилого віку // Третя всеукр. науково-практична конф. з міжнародною участю «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук», 20 грудня 2013 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2013. Ч. І. С. 22-23.

  2. Кухта М. Перспективи і наслідки Євромайдану очима старшого покоління // Постсоціалістичні суспільства: різноманіття соціальних змін. Матер. Міжнар. соціол. читань пам’яті Н. В. Паніної та Т. І. Заславської. Київ. 2014. С. 129-143.

  3. Кухта М. П. Соціальне життя людей похилого віку // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. Політологія, філософія, соціологія: контури міждисциплінарного перетину. 10-11 жовтня 2014 р. Одеса, 2014. С. 32-34.

  4. Кухта М. П. Соціальний статус в життєвих перспективах людей похилого віку // Актуальні проблеми сучасного суспільства в фокусі соціології: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Київ, 19 березня 2014 року. Київ: Міленіум, 2014. С. 28-30.

  5. Кухта М. П. Старіння під призмою теоретиків структурного функціоналізму та активно-діяльнісного підходу // Політ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки: тези доповідей XIV Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів, м. Київ, 2-3 квітня 2014 року. Київ : НАУ, 2014. С. 313.

  6. Кухта М. П. Витоки дослідження проблематики старіння в соціології // Пріоритети сучасних суспільних наук в трансформаційних умовах: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 27-28 листопада 2015 року). Львів : ГО «Львівська фундація суспільних наук», 2015. С. 46-47.

  7. Кухта М. Життєві перспективи як засіб саморегуляції особистості // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. № 1. 2015. С. 188-189.

  8. Кухта М. П. Життєтворчість людей похилого віку // Політ. Сучасні проблеми науки: тези доповідей XV Міжнародної науково-практичної конф. молодих учених і студентів, м. Київ, 8-9 квітня 2015 р. Київ: НАУ. 2015. С. 301.

  9. Кухта М. Старші люди в Україні: соціальні стереотипи та феномен «консервації віку» // Матеріали ХХV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку»: Зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2016. Вип. 25. С. 30-32.

  10. Кухта М. П. Активність та дозвілля людей похилого віку, що перебувають під соціальним патронатом // ІІІ Конгрес Соціологічної асоціації України «Нові нерівності нові конфлікти: шляхи подолання». Тези доповідей. Харків, 12-13 жовтня 2017 року. Харків, 2017. С. 398-400.

  11. Кухта М. Дослідження проблематики життєздійснення в соціологічній думці України // Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин: матеріали Міжнар.наук.-практ. конф., м. Київ, 19-20 квіт. 2017 р. Ч. 2. Київ : Вид. центр КНУКіМ. 2017. С. 247-253.

  12. Кухта М. Моделі актуалізації соціального потенціалу людей старшого віку в країнах Заходу // Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин: матеріали Міжнар.наук.-практ. конф., м. Київ, 18-20 квіт. 2018. Київ : Вид. центр КНУКіМ. С. 272-275.

Праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

  1. Кухта М. П. Вплив демократичних перетворень в Україні на життя людей похилого віку // Polska і Ukraina w dobie transformacij. 2014. С. 116-128.

  2. Кухта М. П. Люди похилого віку перед обличчям смерті // Сборник научных трудов SWorld. Педагогика, психология, социология. 2014. Вып. № 3 (36). Том 14. С. 32-34.

  3. Мартинюк І. О., Кухта М. П. Специфіка побудови життєвих стратегій та перспектив представниками різних вікових груп // Вісник Національного авіаційного університету. Соціологія. Політологія. Київ : НАУ, 2014. № 1. С. 34-40.

  4. Мартинюк І. О., Кухта М. П. Проблематика людей похилого віку в Україні очима експертів // Вісник Національного авіаційного університету. Соціологія. Політологія. Київ : НАУ, 2014. № 2. С. 33-40.

  5. Кухта М. П. Проблема старіння населення в контексті Євроінтеграції // Молодий вчений : наук. журн. Спецвипуск. 2016. № 4.1 (31.1). С. 69-72.

  6. Кухта М. П. Теоретичні передумови конструювання життя сучасною особистістю. Соціологічний аналіз сучасних соціокультурних процесів: колективна монографія / наук. ред. В. В. Танчер, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2017. С. 204-243.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28