Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Дискусія з використанням інтерактивного прийому «Коло думок» Гра «я так думаю»

Скачати 54.93 Kb.

Дискусія з використанням інтерактивного прийому «Коло думок» Гра «я так думаю»




Скачати 54.93 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір54.93 Kb.

Компаративістика в школі
( Дискусія з використанням інтерактивного прийому «Коло думок» )
Гра «Я ТАК ДУМАЮ»
— Провідним фактором літературної освіти в школі є вивчення художнього твору, особливо його аналіз і синтез. Що ж ми розуміємо під поняттям «аналіз художнього твору»? Які найбільш уживані методи літературознавчого дослідження твору ви можете назвати?
Які шляхи аналізу художнього твору мають місце на уроках літератури?
(У шкільній практиці мають місце як традиційні (пообразний, проблемно-тематичний, «за автором»), так і нетрадиційні (композиційний, лінгвістичний, стилістичний, структурно-семантичний, літературознавчий, філологічний, компаративний, герменевтичний, гендерний) шляхи аналізу художнього твору на уроках літератури. Для всіх цих шляхів аналізу художніх творів спільними є форми роботи, навчальні методи, методичні прийоми. Робота виконується колективно, групами або індивідуально, з допомогою вчителя чи самостійно, в класі й дома. Проте кожен із шляхів аналізу має й деякі свої прийоми роботи).
— Як ви можете пояснити той факт, що останнім часом на сторінках фахових періодичних видань досить часто порушується питання про застосування компаративного підходу до викладання літератури?
— Зупинимося на компаративному аналізі. В першу чергу, необхідно дати визначення понять «компаративістика», «компаративний аналіз», «компаративізм».
(Лише в найостанніший час з’ясувалося місце сучасної компаративістики в межах літературо-знавства. Анатолій Ткаченко у «Вступі до літературознавства» пише, що компаративістика не є розділом історії літератури, «як можна прочитати у багатьох словниках», і не є розділом теорії літератури.
Ткаченко Анатолій Олександрович (1 лютого 1948 р.) - доктор філологічних наук, професор, літературознавець, письменник.
Періодичне видання - серіальне видання (зазвичай друковане), що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву.
Історія літератури - це розділ літературознавства, який вивчає історичний розвиток письмових прозових і поетичних творів, які мають за мету розважання, просвіту чи настанови читачу, а також історичний розвиток літературних методів.
Тео́рія літерату́ри (з грецької - спостереження, дослідження) - це галузь літературознавства, яка науково осмислює, узагальнює закономірності та особливості розвитку художньої творчості, розробляє та систематизує літературні поняття.
Вона, доводить дослідник, є «розгалуженням літературознавства». Саме під-хід до порівняння і зафіксований терміном «компаративістика».

Методом цієї науки раніше був, як пише А. Ткаченко, метод компаративізму у вигляді зіставлень окремих літературних фактів, а в ХХ ст. поступово набув частково-системних зіставлень окремих літературознавчих фактів.

Компаративний аналіз, компаративізм — порівняльно-історичне літературознавство, «вивчення міжнародних літературних зв'язків і відносин, подібності та відмінності між країнами, встановлення зв'язків, спільних рис у прочитаних текстах, спостереженнях за зображенням на малюнках до прочитанного твору, порівняння інших інтерпретацій літературного тексту).


  • Що відомо з історії цього питання (компаративного аналізу)?

(Компаративний, порівняльний, аналіз, запропонований німецьким ученим Теодором Бенфеєм, ґрунтується на теорії «запозичень»; у ХХ столітті компаративістика стала самостійною наукою; з 1995 року існує міжнародна асоціація літературної компаративістики з центром у Парижі. В українській і російській літературах цей напрям пов’язують з іменами О. Веселовського та М.Драгоманова. Активно вмонтували українську літературу в загальноєвропейський контекст І.Франко, Леся Українка, у 20-х роках ХХ століття — М. Зеров та інші неоклассики. За радян-ських часів порівняльне літературознавство було в занепаді, оскільки культивовалося проти-ставлення радянської і західноєвропейської, або ж буржуазної, літератур. Останнім часом в Україні компаративістика активно розвивається: створено відділ світової літератури і компаративістики в інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, кафедру теорії літератури і компаративістики в Київському національному університеті ім. Т. Г.

Світова́ літерату́ра- сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов’язане з виникненням писемності і художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо.
Літературозна́вство - комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка - державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Києві, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет.
Шевченка). (Для цієї відпо-віді використано слова з кн. «Дидактичні аспекти аналізу літературного твору в загальноосвіт-ній школі». Баяновська М. Р., Децик Г. Д., Шумицька Г. В. — Ужгород: Ґражда, 2005. — 116 с.).



***

(Ще наприкінці 60-х — початку 70-х років радянськими вченими разом з компаративістами зарубіжних країн була обґрунтована нова наукова концепція системного аналізу світового літературного процесу.

Літерату́рний проце́с - різноманітне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній і жанровій своєрідності творів тощо.
Ідеї і пропозиції, висловлені в працях провідних радянських учених (М.Конрада, В. Жирмунського, Д. Лихачова, М. Храпченка, О. Бушміна) були узагальнені й викладені у вигляді цілісної концепції І. Неупокоєвою у праці «История всемирной литературы. Проблемы системного и структурного анализа» (1976 р.). Сутність концепції полягає в тому, що художній об'єкт розглядається як цілісна система з певною структурою. І. Неупокоєва виділяє і найважливіші типии систем у межах світової літератури: часові (системи літературних епох, періодів), історико-культурні (національні, зональні й регіональні системи), художні (системи напрямів, стилів, жанрів і самих творів).




  • Чи вважаєте ви, що сьогодні застосування компаративного аналізу на уроках літератури є необхідністю? Можливо, в цьому немає сенсу?

Обґрунтуйте свою точку зору.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається



  • Кандидат пед. наук, доцент кафедри методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету ім. М. П.
    Мето́дика (від грец. μέθοδος - «шлях через») навчання окремої навчальної дисципліни (предмета) - галузь педагогічної науки, що являє собою окрему теорію навчання (приватну дидактику).
    Драгоманова Жанна Клименко переконана, що «робота буде успішною, якщо вчитель вирішить такі питання: з якою метою застосовувати означений підхід? що саме з компаративістики можна привнести в шкільну практику? Як організувати діяльність учнів?». Дайте відповідь на ці запитання. Чи поділяєте ви таку думку щодо використання елементів компаративістики в шкільній практиці?




  • Відомий український літературознавець С. Єфремов писав: «Письменство кожного народу має величезну вагу як вираз творчої сили нації, з одного боку, та міжнародного єднання та впливів, з другого».

Як висловлювання С. Єфремова співвідноситься з питанням компаративістики?


  • Прокоментуйте слова В. Жирмунського: «Жодна велика національна література не розвивається поза живою і творчою взаємодією з літературами інших народів, і ті, хто думає піднести свою рідну літературу, стверджуючи, немов вона виросла виключно на місцевому національному ґрунті, тим самим засуджують її навіть не на «блискучу ізоляцію», а на провінційну вузькість і «самообслуговування».

Чи можна вважати ці слова аргументом для застосування у шкільній практиці компаративного аналізу?


  • На які типи (види) міжлітературних зв’язків видається можливим звернути увагу у шкільній практиці?

Контактні (особисті зв’язки письменників, інонаціональна тематика, переклад, переказ, переспів, критична оцінка творчості інонаціонального письменника), генетичні (запозичення, наслідування, ремінісценції), типологічні (на рівнях мікроструктури: теми, ідеї, проблематики, сюжету, образної системи, характеру тропів і фігур, поетики жанру; макроструктури: течії, напряму, стилю, творчого методу).




  • Чи доцільно, на вашу думку, застосовувати компаративний аналіз на уроках української літератури? Чого більше плюсів чи мінусів?


ВИСНОВКИ


Згадаємо відомий афоризм: «Усе пізнається в порівнянні». У даному випадку важливо усвідомити, що йдеться про порівняння не заради порівняння, а заради того, аби дитина пізнавала світ. Головна мета компаративного аналізу в шкільній практиці — формування гуманістичного світогляду учнів, виховання в них почуття національної гідності, шанобливого ставлення до різних народів.
Гуманізм - ( лат. humanitas - «людяність», humanus - «людяний», homo - «людина») це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.
Нині, коли на часі питання про множення й поглиблення зв’язків України зі світовою спільнотою, це надзвичайно актуально. Порівняння літературних творів і дає можливість показати учням спільне — те, що об'єднує різні народи, й відмінне — те, що свідчить про неповторність націй.

Завжди актуальною є і проблема виховання у молоді інтересу до історії, звичаїв, до матеріальної і духовної культури, внутрішнього бажання продовжувати традиції, утверджувати національну єдність, діяти на благо держави, присвятити їй свою життєтворчість.

Духо́вна культу́ра - складова культури, що охоплює мистецтво та філософію.
Тому випускнику середнього закладу освіти конче потрібно мати уявлення про світовий літературний процесс, місце в ньому національного письменства, щоб його громадянська позиція була аргументованою. Саме компаративістика дає можли-вість розглядати українську літературу в контексті європейського літературного процессу.



( Див. ВИСНОВКИ до статті Д.С. Наливайка «Компаративний аналіз»).


Скачати 54.93 Kb.

  • Анатолій Ткаченко
  • Компаративний аналіз, компаративізм
  • Контактні