Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Для аналізу літературних творів схема аналізу ліричного твору

Скачати 150.34 Kb.

Для аналізу літературних творів схема аналізу ліричного твору




Скачати 150.34 Kb.
Дата конвертації02.05.2017
Розмір150.34 Kb.

ОПОРНІ СХЕМИ

ДЛЯ АНАЛІЗУ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ


1.
Лі́рика (грец. lyrikós - лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) - один із трьох, нарівні з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.
Література Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.
Автор, його місце в літературі


  1. Тематичне спрямування всієї творчості

  2. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо)

  3. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні)

  4. Тема поезії та провідні мотиви

  5. Ідея

  6. Жанр

  7. Композиція (якщо є)

  8. Ліричний герой

  9. Образи, символи (якщо є) твору

  10. Сюжетні лінії (якщо є)

  11. Настрій (мінор, мажор)

  12. Художні засоби

  13. Віршований розмір, рима

  14. Місце твору в доробку поета

  15. Його актуальність на сьогодні

  16. Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією


СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

  1. Короткі відомості про автора (ті, що допомагають краще

зрозуміти специфіку даного твору)

  1. Історія написання твору

  2. Жанр твору (інтимна, пейзажна, громадянська, релігійна,

філософська лірика тощо)

  1. Провідний мотив твору

  2. Композиція твору

  3. Ключові образи твору

  4. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (лексика, тропи, фігури, фоніка тощо)

  5. Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву твору

  6. Підсумок


СХЕМА АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО І ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

  1. Короткі відомості про автора (ті, що допомагають краще

зрозуміти специфіку даного твору)

  1. Історія написання і видання твору

  2. Жанр

  3. Життєва основа (ті реальні факти, які стали поштовхом і матеріалом твору)

  4. Тема, ідея, проблематика

  5. Композиція твору, конфлікт, особливості сюжету, їхня роль у розкритті проблем

  6. Роль поза сюжетних елементів (авторських відступів, описів, епіграфів, присвят, назви твору тощо)

  7. Система образів, їхня роль у розкритті проблем твору.
    Епіграф (грец. ἐπιγραφή - «напис») - цитата, влучний вислів, афоризм чи прислів'я, подані перед текстом літературного твору або перед його окремими розділами. Звертання письменника до епіграфа залежить від типу його художнього мислення, стилю та задуму твору.
    Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
    Художні деталі


  8. Мовностильова своєрідність твору (на рівні лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки)

  9. Підсумок (художня цінність твору, його місце у доробку автора та в літературі, сприймання твору в добу письменника та його сучасне прочитання)


СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

(За О.Астафєвим та О.Ковальчуком)

  1. У межах якої художньої схеми народився цей твір?
    Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) - пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття.
    Си́нтаксис (дав.-гр. σύνταξις - "побудова, порядок, складання", від σύν - "з, разом" і ταξις - "впорядкування") - розділ граматики, що вивчає граматичну будову словосполучень та речень у мові.
    Худо́жник - творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер, коміксіст.


  2. Спектр мотивів (які домінують серед них)?

  3. Особливості конфліктної ситуації. Пафос твору. Жанр та родова домінанта твору.

  4. Ліричний «Сюжет» і своєрідність його розгортання:

  • Сюжет епічного плану;
    Розгортання програмного забезпечення (Розгортання ПЗ, англ. Software deployment) - це усі дії, що роблять програмну систему готовою до використання. Даний процес є частиною життєвого циклу програмного забезпечення.


  • Сюжет як плин почуттів автора;

  • Сюжет як символіко-міфологічна модель;

  • «нереалізований» сюжет (одномоментний вибух почуттів).

  1. Композиція твору як подія на окремі змістові блоки і елементи композиції (діалоги, фрагменти пейзажу, портрети). Композиційна функція тропів і синтаксичних фігур.

  2. Автор – автор-оповідач, ліричний герой твору, герой та персонажі й інші форми вираження авторської свідомості.
    Фрагмент (лат. fragmentum - уламок, шматок, скалка) - яка-небудь частина цілого.
    А́втор (лат. auctor - творець) - це фізична особа, творчою працею котрої створено твір.
    Ліричний герой - суб'єкт висловлювання у ліричному творі, свого роду персонаж лірики. «Ліричний герой» - це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів.


  3. Особливості мовно-образної організації твору та її зв'язок з окремими композиційними частинами

  4. Ритм і метр (а також: строфіка, фоніка, способи римування)

  5. Місце поезії у творчості письменника, у межах течії, школи, групи, у національній літературі загалом.


СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

(За О.Кучерявою)

  1. Вид поезії

  2. Тема твору

  3. Філософічність, психологізм поезії

  4. Сюжетна основа твору (якщо вірш сюжетний)

  5. Ліричний герой.
    Психологі́зм(грец. psych - душа; лат. lohos - слово, вчення;) - передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок, переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками.
    Хто він такий?


  6. Який образ є внутрішнім стрижнем твору?

  7. Чи є в даній події символи? Їх значення зміст.

  8. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (епітети, метафори, антитеза, порівняння, здрібнілі форми, окличні та запитальні речення, діалог, три крапка тощо)?

  9. Віршований розмір, особливості рими.

  10. Своєрідність художньої форми, художня деталь.
    Художня деталь - засіб словесного та малярського мистецтва, який полягає у виділенні особливо значущого елементу художнього образу. Через художню деталь виявляється спосіб художнього мислення письменника, поета.


  11. Яке почуття домінує у вірші (сповідь, зізнання)?

  12. Як досягає автор динаміки образу?

  13. Авторська оцінка зображуваного

  14. Цілісність твору

  15. Духовно-естетична цілісність твору.


СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

(За О.Кучерявою)

  1. Тема твору

  2. Провідний ліричний мотив

  3. Жанр твору

  4. Аналіз сюжетно-композиційної структури тексту (з характеристикою системи образно-художніх засобів, характерної

для кожної частини твору).
Структура тексту - поняття, формування якого ще не завершено, хоча структура є природною властивістю тексту. Стосовно тексту це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.


СХЕМА АНАЛІЗУ ВІРШОВАНОГО ТВОРУ

(Козлов А.В., Козлов В.В.)

А) ВІРШ, ПІСНЯ, СОНЕТ

  1. Назва

  2. Епіграф

  3. Розмір і система віршування

  4. Засоби творення – мовні, мовно-поетичні

  5. Рід літератури

  6. Найвиразніші засоби образності, образи й характери людей чи суспільних (природних явищ) тощо.

  7. Тема, проблема, ідея твору.

  8. Цінність твору (художня, естетична, суспільна).
    Спільнота - це група людей, які з будь-якої причини відчувають досить спільного між собою, щоб мати спільні прагнення, цілі та структури.
    Віршува́ння, або Версифіка́ція (лат. versus - вірш та facio - роблю) - мистецтво виражати свої думки у віршованій формі;
    Есте́тика (грец. αισθητικός - чуттєво пізнавальний, від aisthēta - відчутні речі та aisthanesthai - пізнавати) - філософська наука, що вивчає природу (функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття), наука про прекрасне.


Б) ОДА, БАЛАДА

    1. Назва

    2. Засоби та прийоми творення (загальна характеристика)

    3. Форма (будова) композиція твору

    4. Образи і характери людей та яви

    5. Система образів і сюжет

    6. Тема і тематика

    7. Проблема і проблематика

    8. Ідея та ідейний зміст

    9. Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

В) ПОЕМА

  1. Назва

  2. Мовно-нормативні та мовно-поетичні засоби

  3. Загальна темпоритмічна характеристика

  4. Форма і композиція твору

  5. Повноцінні і всебічні характеристики героя чи антигероя

  6. Загальна характеристика другорядних діючих осіб (персонажів)

  7. Система образів і сюжет

  8. Конфлікт твору і його основні елементи

  9. Тема і тематика

  10. Проблема та ідея твору

  11. Проблематика та ідейне багатство

  12. Цінність твору (художня, естетична, суспільна).
    Антигеро́й - архетипічний персонаж, антипод ідеального героя. В художніх творах антигерой позбавлений традиційних героїчних рис або володіє негативними рисами, при цьому займаючи в творі місце протагоніста.


АНАЛІЗ ТВОРІВ ВЕЛИКИХ ТА СЕРЕДНІХ

ЕПІЧНИХ ФОРМ

(РОМАН, ПОВІСТЬ, ПОЕМА)

(Див. Крайнікова Т. Аналіз художніх творів)

  1. Історія написання

  2. Життєва основа і тема твору

  3. Жанрові особливості тексту

  4. Образна система. Групування персонажів. Образи як виразники та носії ідеї.

  5. Сюжет твору, взаємозв’язки сюжетних ліній.
    Оповіда́ння - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображується подія з життя одного сформованого персонажа.
    Сюжéт (фр. sujet - тема, предмет від лат. subjectum - підмет, суб'єкт) -це подiя чи система подiй, у яких розкриваються характери, що розв'язують суперечностi мiж ними.
    Поза сюжетні


елементи (ліричні відступи, вставні новели тощо), їх функціонування в структурі художнього тексту

  1. Роль пейзажу та інтер’єру в композиції твору

  2. Пафос твору

  3. Мова твору

АНАЛІЗ ТВОРІВ МАЛОЇ ПРОЗИ

(ОПОВІДАННЯ, ЕТЮД, НОВЕЛА, НАРИС)

  1. Жанр твору

  2. Тема

  3. Авторський контекст та образна система.

Ідейна спрямованість твору

  1. Особливості сюжету та композиції

  2. Мовно-стилістична майстерність автора

АНАЛІЗ П ЄСИ

  1. Жанр твору

  2. Ідейно-тематична основа п’єси

  3. Сюжет п’єси. Сутність конфлікту. Роль авторських ремарок.

  4. Образи-персонажі. Прийоми творення характерів п’єси.

  5. Мова персонажів

АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ

  1. Тематична приналежність поезії (громадянська, філософська, інтимна, пейзажна)

  2. Жанр ліричного твору (елегія, ідилія, ода, медитація тощо)

  3. Мотиви та лейтмотив поезії.
    Лейтмоти́в (нім. Leitmotiv) - музична тема, пов'язана з певним образом, ідеєю, явищем, яка неодноразово повторюється в опері, балеті, симфонії, характеризуючи певну дійову особу, явище, стан тощо. Лейтмотиви широко використовували Г.
    Філософія Філосо́фія - (дав.-гр. φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) особлива форма пізнання світу, що виробляє систему знань про фундаментальні принципи буття людини, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах..
    Її ідейний зв'язок з іншими творами у збірці, періоди творчості, спадина митця


  4. Будова поезії, строфіка, розмір, римування

  5. Особливості поетичної мови: фоніка-тропіка – синтаксис.


СХЕМА АНАЛІЗУ ПРОЗОВОГО ТВОРУ

(Козлов А.В., Козлов Р.В.)

При аналізі прозових творів акценти зміщуються на образи, систему образів, конфлікт, тематику, повноцінність і багатогранність образів тощо, а тому рекомендуємо приблизно такі схеми (параметри ) аналізу

НОВЕЛА, ОПОВІДАННЯ

  1. Назва

  2. Скільки і які епізоди, події зображені

  3. Якими основними засобами і прийомами творяться образи чи характери людей?
    Основні́ за́соби (ОЗ) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду.
    Про́за (лат. prosa, від prosa oratio - пряма мова, що вільно розвивається й рухається) - мовлення не організоване ритмічно, не вритмоване; літературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою.


  4. Характери чи образи основних персонажів (героя й антигероя повніше)

  5. Тема твору

  6. Проблема та ідея твору

  7. Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

ПОВІСТЬ

  1. Назва

  2. Загальна характеристика засобів та прийомів творення

  3. Форма і композиція твору

  4. Всебічний і повний аналіз особи героя чи антигероя (або й обох у порівнянні)

  5. Загальна характеристика інших діючих осіб (персонажів) – система образів

  6. Характер конфлікту

  7. Тема і тематика

  8. Проблема і проблематика

  9. Ідея та ідейний зміст

  10. Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

РОМАН, РОМАН-ТРИЛОГІЯ, РОМАН-ЕПОПЕЯ

  1. Назва (повний аналіз)

  2. Загальна характеристика засобів

  3. Загальна характеристика прийомів з виокремленням найважливішого чи найважливіших прийомів

  4. Форма твору і головні сюжетні лінії

  5. Композиція і сюжет

  6. Найповніший аналіз героя та антигероя і, при наявності обох, зіставлення їх

  7. Окремі характеристики другорядних персонажів і тих груп, що стоять за героєм та антигероєм

  8. При наявності, характеристики сил, що не мають чітко визначеної схильності ні до позитивного, ні до негативного начал

  9. Система образів і конфлікт

  10. Тема і тематика

  11. Проблема і проблематика

  12. Ідея та ідейне багатство

  13. Цінність твору (художня, естетична, суспільна).


СХЕМА АНАЛІЗУ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

(Козлов А.В., Козлов Р.В.)

(аналізується особливо уважно і специфічно)

  1. Незалежно від того, як написана п’єса – віршом чи прозою, акценти тут набагато відмінні від аналізу творів поезії і прози:

А) оскільки в п’єсі говорять тільки діючі особи, особлива увага приділяється саме мові діючих осіб;

Б) виходячи з того, о драматургія – це передовсім дія і протидія людей, слід особливу увагу приділяти конфлікту;
Драматургі́я (від грец. dramaturgein складати драму) - означає як теоретичні принципи створення сценічних образів, так і мистецтво створення емоційного переживання у літературних, театральних, музичних, кінематографічних або телевізійних творах та постановках.


В) оскільки в драматургії жанри визначають передовсім за тим, який характер має конфлікт (трагічний, драматичний чи комічний), необхідно особливо глибоко й обґрунтовано визначити жанр твору.

  1. Жанр твору в драматургії визначається ще в плані форми й змісту окремо.

З цих та й інших причин пропонуємо наступні схеми аналізу п’єс:

А) ОДНОАКТНІ ПЄСИ, ДРАМАТИЧНІ ЕТЮДИ, ДРАМАТИЧНІ КАРТИНИ, СЦЕНИ тощо:

1. назва

2. Авторське визначення жанру твору, місця і часу дії

3.
Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.
Індивідуальні особливості мови головних та другорядних діючих осіб


4.
Індивідуальність (лат. individuitas - неподільність) - сукупність своєрідних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.
Загальна характеристика засобів та форм дії і взаємодії (хоча б провідних) дійових осіб


5. Форма твору і сюжет

6. Система образів і суть протистояння (суперечності) між героєм і антигероєм, позитивними і негативними силами

7. Конфлікт і процес його розвитку: зав’язка розвиток (загострення) подій (зіткнень), кульмінація, розв’язка

8. Ідейно-естетична сутність та потенціал конфлікту

9. Естетична ідея твору

10. Цінність твору (художня, естетична, суспільна)

Б) БАГАТОАКТНА П ЄСА:

1. Назва

2. Авторське визначення жанру твору

3. Авторські представлення діючих ост

4. Авторські пояснення, вказівки на час і місце та суспільні координати дії, ремарки тощо.

5. Форма і композиція твору

6. Детальні мовні характеристики діючих осіб

7. Характери (образи) діючих осіб – передовсім героя та антигероя

8. Причини і сутність протистояння героя та антигероя чи інших протидіючих сил

9. Тип і характер конфлікту (трагічний, драматичний чи комічний)

10. Етапи розв’язку конфлікта: зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка.

11. Естетична сутність конфлікту

12. Тема і тематика

13. Проблема та ідея твору

14. Проблематика та ідейний зміст

15. Жанр твору і авторське визначення жанру

16. Цінність твору (художня, естетична, суспільна).

СХЕМА АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО ТВОРУ

(Косенко Н.)

  1. Автор, його місце в літературі

  2. Автобіографічні та біографічні відомості, пов’язані з життєвою основою твору

  3. Соціально – суспільні умови, в яких був написаний твір

  4. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, влучна (чи ні), образна (чи ні) та ін.
    Біогра́фія (грец. βιος - життя, грец. γραφω - пишу), персоналія, життєпис - опис життя якої-небудь людини. В основі біографії - описання життя, творчості тощо.
    )


  5. Жанрові особливості

  6. Тема

  7. Ідея

  8. Художній конфлікт (соціальний, побутовий, психологічний)

  9. Композиція (експозиція, зав’язка конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв’язка конфлікту)

  10. Правда та художній вимисел

  11. Проблематика твору

  12. Аналіз художніх образів

  13. Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку та ліричні відступи

  14. Народність твору

  15. Роль твору в суспільному житті свого часу

  16. Актуальність ( так чи ні) його сучасників

  17. Вплив яких відомих вам авторів відчувається (чи ні) в даному творі

  18. Відгуки критиків та інших діячів мистецтва

  19. Екранізація та сценічні постановки (якщо є). чим авторський задум відрізняється від режисерського втілення?

  20. Мої думки з приводу прочитаного


СХЕМА АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ

(Косенко Н.)

  1. «Анкетна» характеристика героя (хто? Звідки? Якого роду? Чим займається?)

  2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний

  3. ЧИ є в нього прототип?

  4. Портрет героя (відповідність чи невідповідність його внутрішньому світу)

  5. Характер персонажа поданий у розвитку чи епізодично

  6. Соціальне звучання образу

  7. Пов’язані з даним героєм проблеми, які порушує автор

  8. Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса чи потворність, їх співвідношення в душі героя).
    Потворне - естетична категорія, яка позначає ту грань естетичного освоєння світу, що породжена сприйняттям предметів, явищ об'єктивної дійсності, суспільних подій, вчинків людей і не відповідає естетичному ідеалові людини, має негативне значення для неї, суспільства загалом.
    Епізод (греч. epeisódion, буквально - вставка), 1) окремий випадковий випадок, невелика подія. 2) Складова частина сюжету художнього твору (романа, драми, комедії і т. д.), що має відносне самостійне значення.


  9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Чи пов'язаний він з іншими героями (зв’язком кармічним (життєвим), емоційним, духовним)?

  10. Мова як засіб самовираження персонажа

  11. Ставлення до нього інших дійових осіб

  12. Ставлення автора до свого героя

  13. Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж

  14. З якими відомими вам героями перегукується образ даного твору? Що в них спільного, а що відмінного?

  15. Моє сприймання героя

  16. Пантонімічне представлення персонажа.


ПООБРАЗНИЙ АНАЛІЗ ТВОРУ

Виконай дії у формі алгоритму:

1 крок *** Визнач із ряду образів головні і другорядні.
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям узб. математика аль-Хорезмі) - набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час.


2 крок *** Добери докази і доведи, чому дані герої є головними.

3 крок *** Здійсни словесний малюнок образу на основі творчої уяви, використавши художньо виражальні засоби (портрет, описи, вчинки, авторську мову, мову персонажів).

4 крок *** Розкажи про життєву долю героя.

5 крок *** Проаналізуй вчинки та поведінку образу.
Сло́во - найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.)
Поведі́нка - родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.


6 крок *** Простеж його ставлення до інших героїв, а їхнє – до нього.

7 крок *** Розкажи про ставлення персонажа до природи, тварин (якщо є потреба).

8 крок *** З’ясуй, чи має він мету у житті і яку. Проаналізуй її.

9 крок *** Визнач коло його громадських та особистих інтересів, захоплень.
Хобі (англ. hobby) - захоплення, узагальнена назва улюблених занять або розваг, що не є робочою спеціальністю і до яких вдаються у вільний час.


10 крок *** З’ясуй, чи має герой активну життєву позицію.

11 крок *** Проаналізуй авторське ставлення до персонажа.

12 крок *** Дізнайся думки твоїх товаришів про нього, порівняй зі своєю.

13 крок *** Розкрий роль другорядних героїв твору.

14 крок *** Підбий підсумки своєї роботи.

ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТВОРУ

Виконай дії у формі алгоритму:

1 крок *** Визнач основну проблему твору (під проблеми, якщо це необхідно).

2 крок *** Добери фактичний матеріал для доказу проблеми (підпроблеми).

УВАГА!!!

3 крок ***

Якщо ти погоджуєшся зі всім, виконай наступні дії

Якщо у вас виник диспут на основі суперечливих суджень, то виконай такі дії:




  1. Висунь тезу від супротивного.

  2. Добери аргументи для доказу.

  3. Прокоментуй дібрані аргументи.

4 крок *** Знайди засоби вираження авторського ставлення до зображуваного.

5 крок *** З’ясуй роль авторських зображувально-виражальних засобів мови.

6 крок *** Узагальни та систематизуй дібраний фактичний матеріал.

7 крок *** Склади план відповіді.

8 крок *** Підбий підсумки виконаного.



Скачати 150.34 Kb.