Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Дмитро Донцов

Скачати 256.24 Kb.

Дмитро Донцов




Скачати 256.24 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації25.04.2017
Розмір256.24 Kb.
  1   2   3

Дмитро Донцов


ІСПИТ ІСТОРІЇ І СОЦІЯЛІСТИЧНІ КАСТРАТИ

Ні демократична, ні большевицька російська революція не хотіла розподілу імперії. Прагнула її скріплення - новими методами і спритом нової, морально ще не вичерпаної касти, новою містикою.

Тому шанують большевики Пушкіна, бояна Петрівської імперії, того, хто з відшумілої доби,

Кагда Расія молодая,

В бореньї сіли напрягая,

Мужала с генієм Петра,

з тієї доби видобув її патос для нащадків.

Більшовики́ - члени ліворадикального (ленінського) крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків. - Назва «більшовики» походить з історичного моменту, коли прихильники ленінської концепції побудови пролетарської партії виявилися в більшості при голосуванні головних питань Статуту РСДРП та керівних органів партії на Другому з'їзді партії в 1903 році.
І для большевиків - які його патосом напомповують виснажену п'ятирічками душу московського народу. Цим патосом живе напевно та Росія, що вже вилуплюється з червоного комуністичного яйця.

В Пушкінові не було ні скепсису Гоголя, ні демонізму Лєрмонтова, ні сатанізму Достоєвського, ні тим не менше радикального заперечення Росії Чаадаєва. В нім була безоглядна "осанна" імперії, він славив "Нєви дєржавноє тєчєньє", "град Петров", що стоятиме "нєпакалєбімо, как Рассія", він погрожував "надмєнному сасєду". В його поезіях -"пишно, гордєліво" блищав для нього образ царської Росії і того, хто

Рукой желєзной

Рассію вздьорнул на диби.

Сатанізм - ряд світоглядів і вірувань, в яких образ Сатани трактується як позитивний символ могутності і свободи. У наш час існує кілька різновидів сатанізму, найпоширенішим у XXI столітті є Сатанізм ЛаВея, поміркована форма, яка розглядає Сатану просто як символ.
Радикалізм (англ. radicalism) - духова настанова та спосіб мислення, наслідком якого є рішуча дія, що послідовно і прямолінійно прямує до наміченої мети, відкидаючи будь-який компроміс. Радикалізм проявляється в різних сферах: політиці, філософії, етиці, релігії, тощо, як напрям, який повністю не погоджується з панівними поглядами.
Росі́йська імпе́рія - держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».

Він проголошував, що

От фінскіх хладних скал

До пламєнной Калхіди,

От потрясьонного Кремля

До стен нєдвіжнаго Кітая

була одна "русская земля".

Він п'ятнував "клєвєтніков", усіх, хто не схилявся в поросі перед Москвою. Тим зухвальцям він готував спільну могилу в рівнинах Росії -"срєді нєчуждих ім гробов". Він жалкував, чому Мазепа не скінчив своє життя "на плахє", для нього Европа й Америка були "мєртвєччіна", в порівнянні з "пишнатой" імператорської Росії. У його віршах дзвеніло "тяжелозвонноє скаканьє" імператорського кентавра, який чавив під ногами племена і народи.

Бояни большевизму лише перелицьовують його. Оте "державним шагом" Блока запозичене у Пушкіна, а його "Скіфи" - пародія на "Клєветнікам Рассіі".

Вла́сність - результат привласнення[Джерело?], тобто ставлення людей до певних речей, як до своїх.
Запози́чення - елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес (запозича́ння) переходу елементів однієї мови до іншої.
І в "казьонній" ідеології сталінської чи пізнішої Росії, переспів із нього - "савєтская родіна" від Білого до Чорного моря з одним російським народом.
Комуні́зм (від лат. communis та фр. communisme - спільний, загальний) - політична ідеологія, заснована на ідеї суспільства загальної рівності та свободи, суспільної власності на засоби виробництва та безгрошового перерозподілу майна.
Большевицька "стєнка" для зрадників це та ж сама, звеличувана Пушкіним, "плаха" для Мазепи!
Зра́да соціа́льна (Social Betrayal) - раціональна соціальна категорія оцінки нерелевантного результату довірчого процесу, що базується на категорії віри. Вона характерна для вищих ссавців, що створюють соціальні групи, в рамках яких виникають певні бінарні соціальні відношення типу: матір - дитина, брат - брат/сестра, товариш - товариш, і т.і.
Совєтські "бандіти" - це ж його "ізмєннікі"! Лишилося й для ворогів Москви хвалькувате вимахування п'ястуком "надменнаму сасєду". Цілу чванькувату бутафорію імперського патріотизму ленінці також запозичили в миколаївського камер'юнкера Пушкіна!

Російська революція не виреклася давнини й віддала до складу старі бебехи - ідею петербургського царату. Вона лише "збагатила" ту ідею, перенісши столицю назад до Москви, "збагатила" практикою Івана IV, з його компартією, "чекісти" якої з Малютою Скуратовим на чолі носили при сідлі голову пса і мітлу: знаки собачої відданості та невблаганної "чистки"...

Патріоти́зм (грец. πατριώτης - співвітчизник, грец. πατρίς та лат. patria - батьківщина) - громадянське почуття, змістом якого є любов до батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, готовність діяти в інтересах вітчизни та постати на її захист у разі необхідності.
Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Імператор (старорус. цар, західноукр. цісар) - назва самодержавного правителя у ряді мов світу, особливо європейських, які зазнали впливу латини - державної мови Римської імперії (царства Римського), в якому він і з'явився.
Малю́та Скуратов (справжнє ім'я Григорій Скуратов-Бєльський) (? - †1 січня 1573) - державний, політичний та військовий діяч Московського князівства у XVI ст., один з керівників та символів Опричнини, одна з найстрашніших та найкривавіших постатей світової історії.
"Жєлєзчий марш рабочіх батальйонов" перших років революції хутко змінився у важке, наче слонове, методичне і смертоносне гупання старомосковських "сабіратєлєй землі русскай".
Методи́зм (методистська церква) - протестантська церква, поширена головним чином в США, Великій Британії. Виникла в XVIII столітті, відокремившись від англіканської церкви, вимагаючи послідовного, методичного дотримання релігійних приписів.
У такому вигляді звалилася російська революція на Україну і власне цим виглядом позначила свої завдання і методу.

Що ж протиставила їм, оцим "песиголовцям" революція українська? Одразу виникає нове питання - що слід розуміти під "українською революцією"?

Московська революція - це не був Керенський, що старався з'єднати її собі "пріятнимі бєсєдамі", як "бойкую Наталку" возний Котляревського.

Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.
Олекса́ндр Фе́дорович Ке́ренський (22 квітня (4 травня) 1881(18810504), Симбірськ - 11 червня 1970, Нью-Йорк) - російський політичний діяч, голова Тимчасового Уряду (1917)
Російська революція - це були Ленін, Євгенія Бош, Криленко, збунтована "матросня". Так само й революцію французьку втілювали не маркіз-шантеклєр Ляфаєт, ані червоний граф Мірабо, а Марат і Робесп'єр.

З одного боку - Росія, переражена програною війною, відпадом і бунтом "окраїн", які вона вважала своїми вічними підданими, ошаліла від люті. А проти неї - простягнута долоня згоди наших Маратів... Чи міг їхній "розум" збагнути, що цю долоню нова Росія стисне так, як стиснув долоню Дон Жуана камінний командор...

Навіть тоді віра в долоню російського командора не була оправдана. Хоч би тому, що не тільки в 1917, але й у 1948 роках були такі, які бачили наївність тих оман... Як Бакунін до Лєлєвеля, так з простягнутою долонею підходили висланці ліберальної Росії тоді, між іншим, і до Міцкевича. Але він відповів їм інакше. Відповів багатьма фактами про заслання своїх земляків, про Сибір та арештантські "роти", про різки, тілесні кари, про те, як знущався над вашими "братами-слов'янами" царат... "А що ж ви тоді робили? - питався він. - Чи піднесли братерський голос? Чи вказали цареві, що тут пімста, нелюдська несправедливість? Ні! Ви були йому і знаряддям і поміччю! Відійдіть геть від мене, царські наймити! Змийте перше плями з крови Авеля на руках ваших, а тоді щойно як слов'яни приходьте на пораду до вільного слов'янина"...

Коли Міцкевич уже тоді кидав такі слова в обличчя російської ліберальної демократії, то чому того не зробили наші Марати в 1917 або 1918 роках? Та демократія ще не показала своїх зубів? Показала, ще й як, іще перед першою світовою війною (Струве, Мілюков й інші) та з вибухом революції.

Несправедливість - відсутність або протилежність справедливості. Термін може бути застосований щодо окремого випадку або ситуації. Термін зазвичай стосується поганого поводження, зловживання, зневаги або посадового злочину, що залишився безкарним або санкціонованим правовою системою.
Лібера́льна демокра́тія або Констутиційна демократія (інша назва - поліархія) є формою суспільно-політичного ладу - правовою державою на основі представницької демократії, в якій воля більшості та здатність обраних представників здійснювати владу обмежені в ім'я захисту прав на дотримання належних правових процедур, приватну власність, недоторканність особистого життя, свободу слова, свободу зібрань і свободу віросповідання. Ці ліберальні права закріплено у вищих законах (таких, як конституція чи статут, або ж у прецедентних рішеннях, ухвалених верховними судовими інстанціями), що, у свою чергу, наділяють різні державні та громадські органи повноваженнями з метою забезпечення цих прав.
Перша світова війна Пе́рша світова́ війна́ - світова війна, глобальний збройний конфлікт, який розвивався перш за все у Європі від 28 липня 1914 до 11 листопада 1918 року, і у якому брало участь 38 держав із населення 1,5 млрд.

В одному часописі читаємо спогади про розстріляного большевика Григорія П'ятакова, який добре дався нам узнаки. "За перший день масового терору (в Києві) жертвами П'ятакова впало 20 000 українців. В числі жертв були визначні українські соціялісти-революціонери, які повірили в большевицьку самостійну Україну та лишилися в місті, щоб пристати до большевиків".

Чому після таких фактів - а скільки їх було тоді! - не тільки тоді, а й тепер, на еміграції, представники тих власне партій, які теж падали масово жертвами П'ятакових, - усе ще розмовляли із Сталіном (як Винниченко) чи з Раковським (як М.

Представни́цтво 1 - правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана, або має право, вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Розстрі́л - вид страти, при якому умертвіння досягається за допомогою вогнепальної зброї.
Емігра́ція (лат. emigratio - «виселення», «переселення») - вимушена чи добровільна зміна місця проживання окремих груп людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли в інші країни глобального суспільства з економічних, політичних або релігійних причин.
Грушевський), або тепер признають, що в праці большевиків на Україні було "все ж таки багато позитивного" ("Трудова Україна" шаповалівців у Празі)? Чому пишуть, що "московський большевизм спричинився в нечуваній мірі до поширення клясової свідомости серед робітництва Росії і поза нею і що це його велика історична заслуга"? Чому пишуть, що "розмови про "чужість" і окупаційний" характер радянської влади на Україні треба вже залишити"?
Робітн́ицтво - робітники, пролетаріат (робітничий клас) - одне з основних понять марксизму та радянського компартійного суспільствознавства; суспільний клас вільнонайманих, переважно індустріальних, але також і сількогосподарських та інших безпосередніх виробників матеріальної продукції, зайнятих найманою, переважно фізичною працею, які не посідають власних знарядь виробництва; цим робітники відрізняються від кустарів, ремісників, селянства, інженерно-технічного та адміністративного персоналу, службовців тощо. Робітництво нелегко піддається точному статистичному визначенню і почасти зливається з суміжними класами. Здебільшого під ним розуміється промисловий пролетаріат. У радянській статистиці до Р. зачисляються пром. і транспортні P., P. радгоспів тощо. З появою нових професій (наприклад, шофери, оператори автоматичних машин тощо) та з зростанням техн. освіти якісний і кількісний оклад Р. помітно змінюється; питома вага Р. фіз. праці, завдяки механізації, має тенденцію до постійного зниження.
Окупа́ція (від лат. occupatio - загарбання) - зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї. Режим військової окупації регулюється Гаазькою конвенцією 1907 року, Женевською конвенцією 1949 року «Про захист цивільного населення», Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 1954 року.
Що ця влада, отже, наша рідна? Чому не кликали вони большевиків насамперед "змити пляму від крови Авеля на руках", а тоді вже розпочинати розмову про "спільні цілі" тих, які "кохають свободу"? Чому непримушений стискав ту закривавлену руку Каїна М. Грушевський? Чому ідея патріотизму, ідея "отчизни нашої", "козацької отчизни", така голосна й гаряча у Величка, вмерла в душах тих людей? Чому на її місце виплинув дух сучасних комбінаторів і лакеїв?

Ненависть до насильства теж була двигуном усякої революції. Чому ж революційні соціялісти старанно уникали в своїй пропаганді "тонів ненависти до чужого народу"?

Ве́ршник - той, хто їздить верхи на чомусь або комусь (найдавніше значення - верхи на коні). Це слово в різних мовах: кіннотник, лицар, рыцарь, всадник, наездник, конник, equitus, cavalier (шевальє, кавалер), caballero (кабальєро), reiter, ritter, фарс (перс) або ракіб (араб.).
Наси́льство - це застосування силових методів, або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір. Тобто, будь-яке застосування сили щодо беззахисних.
Пропаганда Пропага́нда (лат. propaganda дослівно - «яка підлягає поширенню (віра)», від лат. propago - «поширюю») - форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції.

Відповіді на ці

  1   2   3


Скачати 256.24 Kb.