Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Європейський союз: склад та структура

Скачати 203.5 Kb.

Європейський союз: склад та структура




Скачати 203.5 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації11.05.2017
Розмір203.5 Kb.
1   2   3   4

Європейський союз: склад та структура



Країни–члени ЄС



Назва країни Площа Населення Валюта
АВСТРІЙСЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Відень 84 000 км2 8.3 млн. чол. Євро



КОРОЛІВСТВО

БЕЛЬГІЯ

Столиця: Брюссель 31 000 км2 10.5 млн. чол. Євро



РЕСПУБЛІКА

БОЛГАРІЯ

Столиця: Софія 111000 км2 7.7 млн. чол. Лев



ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Столиця: Лондон 244 000 км2 60.4 млн. чол. фунт стерлінг



ГРЕЦЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Афіни 132 000 км2 11,1 млн. чол. Євро



КОРОЛІВСТВО

ДАНІЯ

Столиця: Копенгаген 43 000 км2 5.4млн чол. Датська крона



ЕСТОНСЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Таллінн 43 000 км2 1.3 млн. чол. Естонська крона



ІРЛАНДІЯ

Столиця: Дублін 70 000 км2 4,2 млн.

Данська крона (дан. dansk krone, код: DKK) - офіційна валюта Данії. Крім того перебуває у офіційному обігу в Ґренландії та на Фарерських островах. Ділиться на 100 ере (øre). Валюта досить сильно прив'язана до Євро через механізм обмінного курсу.

Естонська крона (ест. kroon) (код ISO 4217 - «EEK») - у минулому національна валюта Естонії. 1 естонська крона дорівнювала 100 сентам (sent). З 1 січня 2011 року валютою Естонії є євро.

чол. Євро



КОРОЛІВСТВО

ІСПАНІЯ

Столиця: Мадрід 505 000 км2 43,8 млн. чол. Євро



ІТАЛІЙСЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Рим 301 000 км2 58,8 млн. чол. Євро



РЕСПУБЛІКА КІПР

Столиця: Нікосія 9 000 км2 800 000 чол. Євро



ЛАТВІЙСЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Рига 65 000 км2 2.3 млн. чол. Лат



ЛИТОВСЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Вільнюс 65 200 км2 3.4 млн. чол. Літ



ВЕЛИКЕ

ГЕРЦОГСТВО

ЛЮКСЕМБУРГ

Столиця: Люксембург 3 000 км2 500 000 чол. Євро



РЕСПУБЛІКА

МАЛЬТА

Столиця: Валетта 300 км2 400 000 чол. Євро



КОРОЛІВСТВО

НІДЕРЛАНДІВ

Столиця: Амстердам 34 000 км2 16,3 млн. чол. Євро



ФЕДЕРАТИВНА

РЕСПУБЛІКА

НІМЕЧЧИНА

Столиця: Берлін 357 000 км2 82,5 млн. чол. Євро



РЕСПУБЛІКА

ПОЛЬЩА

Столиця: Варшава 313 000 км2 38.1 млн. чол. Злотий



ПОРТУГАЛЬСЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Лісабон 92 000 км2 10.6 млн. чол. Євро



РУМУНІЯ

Столиця: Бухарест 230 000 км2 21.6 млн. чол. Румунський лей



СЛОВАЦЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Братіслава 49 000 км2 5.4 млн. чол. Словацька крона



РЕСПУБЛІКА

СЛОВЕНІЯ

Столиця: Любляна 20 000 км2 2 млн.

Слова́цька кро́на (словац. slovenská koruna) - колишня грошова одиниця, що перебувала в обігу у Першій Словацькій республіці протягом 1939-1945 років та у Словаччині протягом 1993-2008 років.

чол. Євро



УГОРСЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Будапешт 93 000 км2 10,1 млн. чол. Форінт



ФІНЛЯНДСЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Гельсінкі 305 000 км2 5.3 млн. чол. Євро



ФРАНЦУЗЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Париж 544 000 км2 60.9 млн. чол. Євро



ЧЕСЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Прага 79 000 км2 10.3 млн. чол. Чеська крона



КОРОЛІВСТВО

ШВЕЦІЯ

Столиця: Стокгольм 411000 км2 9 млн.

Че́ська кро́на (чеськ. Koruna česká; «koruna» означає «корона») - офіційна валюта Чехії, введена в обіг в 1993 році замість чехословацької крони. Літерний код - CZK. Скорочений символ - Kč, розміщається після цифрового значення.

чол. Шведська крона




Країни-кандидати


Назва країни Площа Населення Валюта
ТУРЕЦЬКА

РЕСПУБЛІКА

Столиця: Анкара 770 000 км2 72.5 млн. чол. Турецька ліра


ХОРВАТІЯ

Столиця: Загреб 56 000 км2 4.

Шве́дська кро́на (швед. Svensk krona, код: SEK) - офіційна валюта Швеції з 1873 року. Ділиться на 100 ере (швед. öre). Локальна абревіатура - kr. Однина - krona, множина - kronor. Центральний банк - Банк Швеції (Ріксбанк).

Турецька ліра (тур. Türk Lirası; код: TRY, символ: ) - офіційна валюта Туреччини. Нова турецька ліра була введена в обіг 1 січня 2005. На Нову ліру обмінювали за курсом 1 мільйон старих лір (залишалася в обігу до кінця 2005) за одну нову.

4 млн. чол. Куна колишня


ЮГОСЛАВСЬКА

РЕСПУБЛІКА

МАКЕДОНІЯ

Столиця: Скоп'є 25 000 км2 2 млн. чол. Македонський денар


УКРАЇНА

Столиця: Київ 603 700 км2 47.5 млн. чол. Гривня


Інституції Європейського Союзу



Структура інституцій Євросоюзу та їх можливості

Інституційна система Європейських Спільнот спирається на п'яти головних інституціях:



  • Європейському Парламенті,

  • Європейській Комісії,

  • Раді Європейського Союзу,

  • Трибуналі Юстиції,

  • Аудиторському Трибуналі,

  • а також допоміжних органах:

  • Комітеті Регіонів,

  • Суспільно-Економічному Комітеті,

  • Європейському Центральному Банку

  • Європейському Інвестиційному Банку.

    Інвестиційний банк (і-банк) (англ. investment bank (i-bank)) - спеціалізована кредитна установа, що залучає довготерміновий позиковий капітал і надає його в розпорядження позичальникам (підприємцям і державі) через випуск облігацій та інших видів боргових зобов'язань.

    Європейська Спільнота (англ. European Community) - утворена у 1992 році на місці Європейської економічної спільноти. Після ратифікації у 2009 році Лісабонської угоди поглинена Європейським Союзом.



Інституції Європейського Союзу реалізують завдання, поставлені Європейським Спільнотам, керують процесом європейської інтеграції, формують та ухвалюють право спільнот, визначають нові цілі, які спрямовані на цілковите об'єднання Європи. Інституцією, яка не має формального статусу інституції Європейських Спільнот, але відіграє ключову роль в формуванні політики Європейського Союзу, являється Європейська Рада (яка складається з голів держав і урядів ЄЄ).

Європейська рада (англ. the European Council, EC) - цей термін означає регулярні зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу.




Інституції та органи Європейського Союзу





Основні органи







Європейська рада









Рада Європейського Союзу











Європарламент











Європейська Комісія









Європейські Трибунали

Консультативні органи

Допоміжні органи




  • Трибунал Юстиції




  • Суспільно-Економічний Комітет

  • Європейський Інвестиційний Банк




  • Аудиторський Трибунал













  • Комітет Регіонів

  • Європейський Центральний Банк




(Бухгалтерських Ревізорів)



















  • Європол

Європейська Рада

Європейська Рада функціонує як форум по узгодженню на найвищому рівні, приймає стратегічні для Союзу рішення та має зверхній характер по відношенню До Ради Європейського Союзу та Європейської Комісії.

Європе́йська комі́сія (або скорочено Єврокомі́сія) - вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який приблизно відповідає ролі і функціям уряду у системах національних держав. На відміну від національних урядів, Єврокомісія може також користуватися функцією законодавчої ініціативи, але тільки у рамках ЄС та відповідно до Законодавства Європейського Союзу.

Рада Європейського Союзу (англ. The Council of the European Union), як зазначено в Маастрихтському договорі, - третя з семи інституцій Європейського Союзу. Вона є частиною двопалатного законодавчого органу ЄС, яку представляють керівники держав-членів ЄС; другою частиною законодавчого органу є Європейський парламент.

Раду створюють голови держав та урядів країн-членів ЄС разом з головою Європейської Комісії.

Голова́ держа́ви (англ. Head of state, нім. Staatsoberhaupt) - людина або орган, що вважається найвищим представником держави. Також - глава́ держави.

Президент Європейської комісії - вища виборча посада голови Європейської комісії, виконавчого органа Європейського Союзу, з деякими законодавчими можливостями. Президент Європейської комісії бере участь у самітах Великої вісімки (G8).

їм допомагають міністри закордонних справ та один член Комісії. Європейська Рада зустрічається 4 рази в рік. Засідання Ради відбуваються при головуванні шефа держави або уряду країни-члена ЄС, яка на даний момент виконує президентські функції (шестимісячне головування) в Європейському Союзі.

Європе́йський Сою́з (Євросою́з, ЄС, англ. European Union, EU) - економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі і Європейської економічної спільноти, що були засновані шістьма країнами в 1951 та 1958 роках відповідно.



До основних завдань Європейської Ради відносяться:

  • визначення стратегічних цілей та напрямків конструювання об'єднаної Європи, розширення сфери діяльності Союзу завдяки новим областям,

  • видавання загальних політичних замовлень,

  • гарантування цілісності дій Союзу у всіх галузях.

Європейська Рада виконує роль арбітра в ситуаціях, в яких міністри, які входять до складу Ради Європейського Союзу, не можуть дійти до порозуміння. Європейська Рада надає неформальні консультації в різних справах, являє собою форум для обміну думками та досягнення політичного консенсусу без формального прийняття рішень. Європейська Рада відіграє надзвичайно важливу роль в процесі європейської інтеграції, а зокрема дозволяє узгоджувати політичні рішення в справах, які вважаються „невралгічними". Засідання Ради визначають завдання для чергових президій. Всі документи з засідань Європейської Ради оприлюднюються на прес-конференції президії та голови Комісії.

Рада Європейського Союзу

До складу Ради ЄС входять по одному представнику держав-членів ЄС в рангу міністра, які мають повноваження на прийняття зобов'язань від імені уряду своєї держави. Рада ЄС засідає та приймає рішення у різному складі:

• Як Рада з Загальних питань та Внутрішніх відносин, і складається з міністрів закордонних справ держав-членів ЄС,

• Як спеціалізована Рада, що складається з міністрів відповідних галузевих міністерств.

Зовнішньополіти́чне ві́домство - центральний орган виконавчої влади суверенної держави, відповідальний за її зовнішні зносини, проводить зовнішню політику, організовує діяльність дипломатичних представництв (посольств, консульств), підтримує зв'язки з діаспорою та виконує інші зовнішньополітичні функції.



Рада ЄС виконує шість базових завдань:

  • Приймає європейські правові акти - в багатьох політичних аспектах разом з Європейським Парламентом.

    Юридичний акт - акт-волевиявлення (рішення) суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення.

    Європе́йський парла́мент (скор. Європарла́мент) - законодавчий орган Європейського Союзу, що обирається прямим голосуванням громадянами Європейського Союзу. Спільно з Радою Європейського Союзу і Європейською Комісією парламент виконує законодавчі функції в ЄС і вважається одним з найбільш потужних законодавчих органів у світі.



  • Координує напрямки економічної та соціальної політики в країнах-членах ЄС. Підписує міжнародні угоди між ЄС та іншими країнами або міжнародними організаціями.

  • Приймає бюджет ЄС - спільно з Європейським Парламентом

  • Встановлює напрямки Спільної Зовнішньої Політики та Безпеки, спираючись на рекомендаціях, які було визначено Європейською Радою.

    Міжнаро́дний до́говір - це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

    Соціа́льна полі́тика - комплекс заходів державного та недержавного характеру, спрямованих на виявлення, задоволення і узгодження потреб та інтересів громадян, соціальних груп, територіальних громад.

    Міжнародні міжурядові організації (англ. International Intergovernmental Organization (IIGO's)), найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації - об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів.

    Зо́внішня полі́тика - сукупність відносин держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями. Найважливіший засіб ведення зовнішньої політики - дипломатія.



  • Координує співпрацю між судами та поліцейськими органами окремих держав в кримінальних справах.

Рішення в Раді приймаються шляхом голосування. Чим більшу кількість населення має дана країна, тим більше вона має голосів, однак кількість голосів зважується на користь держав, які менш заселені.
Кількість голосів в Раді Європейського Союзу


Держава

Кількість голосів, яка припадає на державу

Франція, Німеччина, Великобританія та Італія

29

Іспанія та Польща

27

Румунія

14

Нідерланди

13

Бельгія, Чехія, Греція, Португалія та Угорщина

12

Австрія, Болгарія та Швеція

10

Данія, Фінляндія, Ірландія, Литва та Словаччина

7

Кіпр, Естонія, Люксембург, Латвія та Словенія

4

Мальта

3

ЗАГАЛОМ

345

(кваліфікована більшість

255 голосів)



Європейський Парламент



Європейський Парламент є найважливішим законодавчим органом Євросоюзу.

Законода́вча вла́да - одна з гілок державної влади, головним призначенням якої є здійснення державної влади шляхом законотворення. Структурно є сукупністю повноважень щодо прийняття законів та інших нормативно-правових актів, а також сукупністю організаційних форм реалізації цих повноважень.

Віт має законодавчі компетенції - як кожний парламент в світі, але також здійснює контроль діяльності решти інституцій спільнот. Це найбільший багатонаціональний Парламент на світі. Він представляє інтереси всіх громадян Європейського Союзу. Європейський Парламент обирається в прямих та загальних виборах раз на 5 років. Перші безпосередні вибори до Європейського Парламенту відбулися у 1979 р.. На сьогоднішній день, відповідно до постанов Трактату з Ніцци, Європейський парламент налічує 785 депутатів з усіх 27 держав-членів Євросоюзу.

В Європейському Парламенті наступного скликання (2009-2014) кількість депутатів, які представляють 27 держав-членів ЄС, буде зменшено до 736 осіб. В Європейському Парламенті депутати об' єднуються не за «національним принципом», а за політичною спрямованістю. Європейський Парламент не представляє інтересів окремих держав-членів ЄС, тільки інтереси Європи в цілому. Тому він являється наддержавною організацією в повному значенні цього слова.

Парламентські сесії скликаються раз на місяць і проводяться у Страсбургу.

Парламентські комітети та представники політичних партій з країн-членів ЄС частіше збираються у Брюсселі.

Генеральний Секретаріат Парламенту знаходиться в Люксембурзі.

Парламент виконує три базові функції:


  • ухвалює акти європейського права,

  • реалізує демократичний нагляд за іншими інституціями ЄС,

  • диспонує правом припинення повноважень Комісії на підставі вотуму недовіри.

    Право Європейського Союзу або європейське право (англ. European Union law, фр. Droit de l'Union européenne) - система договорів та законодавчих актів, таких як Постанови та Директиви, що мають пряме або непряме застосування в державах-членах Європейського Союзу.

    Політи́чна па́ртія - особлива громадська організація (об'єднання), яка прагне досягти мети, загальної для її членів шляхом придбання і здійснення політичної влади. Інструментом партії є оволодіння політичною владою в державі або взяти в ній участь через своїх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування.

    Вотум недовіри - вияв шляхом голосування палатою парламенту (здебільшого нижньою палатою) несхвалення політичної лінії, певних дій або законопроекту уряду країни або окремого міністра.



Бюджетні компетенції. Парламент займається всіма питаннями, пов'язаними з бюджетом ЄС. Разом із Радою він приймає бюджет ЄС, після чого може впливати на видатки Євросоюзу.

Існують чотири можливі типи законодавчих процедур, які ведуться Парламентом:

• Процедура консультації,

• Процедура вираження згоди,

Процедура співпраці та,

• Процедура спільного прийняття рішення.

Процедура співпраці (англ. Cooperation procedure) - процедура ухвалювання рішень в Європейському Союзі, що збільшила вплив Парламенту на законодавчий процес, надавши йому право другого читання деяких законопроектів.



Голова ЄП обирається терміном на два з половиною роки з правом переобрання на другий термін. Голова представляє Парламент назовні та в відносинах з іншими інституціями Спільнот. Йому допомагають 14 віце-голів ЄП.

В Європейський Парламент входять 785 депутатів, обраних в 27 державах-членах розширеного Європейського Союзу. Від 1979 р. депутати обираються в загальних прямих виборах на термін 5 років, згідно з Законами "Про вибори" окремих держав-членів ЄС. Кожна держава-член ЄС формує власний закон про вибори, але застосовує при цьому ідентичні демократичні засади.



Парламентські комісії. Щоб підготувати працю Європейського Парламенту в часі пленарних засідань, депутати входять до постійних комісій, кожна з яких спеціалізується в окремій галузі.

Плена́рне засі́дання, пленарна сесія (англ. Plenary session) - засідання (період роботи) організації (громади, товариства, асамблеї або парламенту), що відбувається за участі усіх членів організації, незалежно від угруповань.

Кожна з 20 комісій складається з 25 - 78 депутатів і кожна має свого голову, президію та секретаріат.

Делегації ЄП. Делегації Європейського Парламенту підтримують стосунки з парламентами країн, які не належать до Європейського Союзу. Вони відіграють важливу роль приймаючи участь в зміцненні впливів Європи за кордоном. В Парламенті існує 35 делегацій.

Європейська Комісія



Європейська Комісія є головною інституцією Спільнот, на яку покладені виконавчі функції. її завданням є представництво й охорона спільних інтересів всього Європейського Союзу. Комісія займається підготовкою проектів нових актів європейського права, які згодом передаються нею до Парламенту та Ради ЄС для затвердження.

ЄК є виконавчим органом Союзу, а тому відповідає за втілення в життя рішень Парламенту й Ради.

Комісія складається з 27 членів (по одному комісару з кожної країни ЄС), Що є громадянами країн-членів.

Європейська Комісія виконує чотири основні функції:

• подає законодавчі проекти для затвердження в Парламенті та Раді ЄС,

• керує та втілює союзні політики та бюджет ЄС,

• забезпечує виконання європейського права - спільно із Європейським Судом,

• представляє Європейський Союз на міжнародній арені, наприклад, шляхом ведення переговорів між ЄС та іншими кранами.

Процедура скликання Європейської Комісії має таку послідовність:

• Уряди країн-членів узгоджують між собою, кого висунути на посаду Голови Комісії.

• Кандидатура на посаду Голови Комісії затверджується в Парламенті.

• Кандидат на посаду Голови Комісії, за домовленістю із урядами країн-членів, вибирає решту членів Комісії.

• Рада ЄС ухвалює список кандидатів кваліфікованою більшістю голосів і передає його до затвердження в Європейський Парламент.

Більшість - велика частина чого-небудь, або кількісне переважання прихильників якоїсь ідеї чи рішення над їхніми противниками. Вважається найпершою засадою демократичного способу прийняття спільних рішень, головною й необхідною умовою обрання кандидата на виборну посаду.

• Парламент вислуховує кожного з кандидатів та висловлює свою думку щодо пропонованого складу Комісії.

• Після затвердження Європейським Парламентом Голови та решти членів нової Комісії, вони формально назначаються Радою ЄС кваліфікованою більшістю голосів.

Голова ЄК має великі повноваження у керуванні роботою Комісії, зокрема право визначення політичного курсу та прийняття рішень щодо сфери обов'язків членів Комісії.

Полі́тика (від грец. πολιτική діяльність самоуправління у полісі (місто, держава), а подалі - «мистецтво управління» державою і суспільством) - діяльність з управління та керівництва суспільством на основі публічної влади.

Строк повноважень Комісії складає 5 років. Новообрана Комісія розділяє між своїми членами міністерські портфелі, а також обирає заступників Голови. Члени Комісії не можуть приймати інструкції та рекомендації від країн-членів. Структуру Комісії становлять: комісари (разом із кабінетами, до складу яких входять призначені Комісією чиновники, а також співробітники й довірені особи комісарів), правовий відділ, секретаріат голови, відділ перекладачів, Комітет статистики та генеральні дирекції, що відповідають за визначені сфери діяльності Спільноти.

Згідно із засадою, рішення приймаються на пленарних засіданнях більшістю голосів у присутності щонайменше половини комісарів. Засідання Комісії відбуваються раз на тиждень, по середах, в Брюсселі.

Комісія має право „законодавчої ініціативи". Являючи собою виконавчий орган Європейського Союзу, Комісія відповідає за управління бюджетом та його виконання.

Інституції Європейського Союзу - органи Європейського союзу, які представляють і забезпечують загальні для всіх країн-членів інтереси. На даний момент по всім домовленостям, що пов'язують усі країни-члени на загальних положеннях, сформовані сім головних керівних органів ЄС: Європейський парламент, Європейська рада, Рада Європейського Союзу, Європейська комісія, Суд Європейського Союзу, Європейський центральний банк та Європейський суд аудиторів.

Комісія є охоронцем трактатів, тобто вона спільно із Судом відповідає за забезпечення правильного застосування права ЄС у всіх країнах-членах. Європейська Комісія є важливим речником Європейського Союзу на міжнародній арені.




Каталог: misc -> vid
misc -> Інформація щодо проведення онлайн-аукціону на закупівлю it-техніки
misc -> Інформація за запитом комерційних пропозицій з надання послуг із добровільного страхування цивільної відповідальності власників або користувачів майна перед третіми особами Шановні учасники ринку страхових послуг!
misc -> Про затвердження вимог до специфікації навчального комп’ютерного комплексу для кабінетів інформатики та інформаційно комунікаційних технологій навчальних закладів системи загальної середньої освіти
misc -> Бюлетень національна комісія україни у справах юнеско
1   2   3   4


Скачати 203.5 Kb.

  • Країни-кандидати
  • Інституції Європейського Союзу
  • Європейська Рада
  • Рада Європейського Союзу
  • Європейський Парламент
  • Європейська Комісія