Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



До фахового іспиту

Скачати 75.55 Kb.

До фахового іспиту




Скачати 75.55 Kb.
Дата конвертації03.04.2017
Розмір75.55 Kb.

ПИТАННЯ

ДО ФАХОВОГО ІСПИТУ


  1. Сучасна екологія: предмет, методи, завдання, структура.

  2. Основні закони екології, правила і принципи.

  3. Основні поняття біосфери та екосистеми.

  4. Екологія атмосфери, кліматичні ресурси, їх охорона та раціональне використання.
    Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.
    Раціона́льне природокори́стування - використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізацію взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування.


  5. Екологія гідросфери, водні ресурси та їх раціональне використання.

  6. Екологія літосфери, охорона геологічного середовища та раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів.

  7. Охорона та раціональне використання земельних ресурсів.

  8. Основні поняття ноосфера.

  9. Стратегія сталого розвитку.

  10. Економічні механізми регулювання природокористування.

  11. Плата за спеціальне використання природних ресурсів.
    Геологі́чне середо́вище (рос. геологическая среда, англ. geological environment, нім. geologische Umgebung f) - частина земної кори (гірські породи, ґрунти, донні відклади, підземні води тощо), яка взаємодіє з елементами ландшафту, атмосферою та поверхневими водами і може зазнавати впливу техногенної діяльності.
    Земе́льні ресу́рси (у старішій географічній літературі - поземе́лля) - частина земельного фонду, що використовується або може бути використана у народному господарстві.
    Во́дні ресу́рси (англ. water resources, water supply; нім. Wasserreserven f pl) - всі води гідросфери, тобто води рік, озер, каналів, водосховищ, морів й океанів, підземні води, ґрунтова волога, вода (льоди) гірських і полярних льодовиків, водяна пара атмосфери.
    Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
    Природокористува́ння (рос. природопользование, англ. natural resource management; нім. Naturbenutzung f) - сфера виробничої та наукової діяльності, вся сукупність засобів, які застосовує суспільство задля комплексного вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорони природного середовища та природних ресурсів з метою розвитку продуктивних сил, забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини. Сукупність усіх впливів людства на природу, яка включає заходи з її освоєння, перетворення і охорони.


  12. Економіко-правові важелі боротьби з забрудненням природного середовища та іншими порушеннями природоохоронного законодавства.
    Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.


  13. Економічна та соціальна ефективність раціонального природокористування і охорони природного середовища.

  14. Еколого-економічна безпека господарських систем.

  15. Основні напрями екологічної політики.

  16. Екологічне управління: загальні поняття.

  17. Класифікація систем і механізмів екологічного управління.

  18. Міжнародні організаційні та правові механізми екологічного управління.

  19. Державна система екологічного управління: функції та ієрархія державної системи екологічного управління

  20. Система місцевого екологічного управління.
    Систе́ма екологі́чного управлі́ння - сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики.
    Місцева екологічна політика, програми. Адміністративні системи місцевого екологічного управління.

  21. Система громадського екологічного управління. Роль неурядових організацій.
    Неурядо́ва організа́ція (НУО) - формальні громадські об'єднання, інші групи за певними інтересами, які беруть участь у громадській діяльності.
    Форми участі громадськості.

  22. Системи спеціального екологічного управління: система басейнового управління, система управління екологічною безпекою, система управління формуванням національної екологічної мережі.
    Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
    Екологі́чна мере́жа (Екомережа) - єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі - природних регіонів, екологічних коридорів, буферних зон.


  23. Призначення і основні принципи створення системи корпоративного екологічного управління.

  24. Поняття та основні завдання моніторингу довкілля.

  25. Види систем моніторингу та їх ієрархічні рівні.

  26. Моніторинг складових довкілля.

  27. Спеціальні види моніторингу довкілля.

  28. Система державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні, її складові елементи.

  29. Правові засади державного управління у сфері природокористування, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.
    Моніторинг (англ. monitoring, нім. Monitoring n) - комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом та тенденціями розвитку природних, техногенних та суспільних процесів.
    Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.
    Моніто́ринг довкі́лля, екомоніто́ринг (англ. environmental monitoring, нім. Monitoring n der Umwelt (der Umgebung)) - комплексна науково-інформаційна система регламентованих періодичних безперервних, довгострокових спостережень, оцінки і прогнозу змін стану природного середовища з метою виявлення негативних змін і вироблення рекомендацій з їх усунення або ослаблення.
    Охоро́на довкі́лля (англ. environmental protection / control / conservation, нім. Umweltwissenschaften) - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.


  30. Екологічні права і обов’язки громадян.

  31. Право власності на природні ресурси : поняття, зміст, форми, суб’єкт и.

  32. Правові засади забезпечення екологічної безпеки в Україні.

  33. Правові засади використання , охорони та відновлення земель в Україні.

  34. Правові засади використання, охорони та відтворення вод .

  35. Правові засади використання та охорони надр .

  36. Правові засади охорони атмосферного повітря.
    Охоро́на надр (рос. охрана недр, англ. conservation of mineral resources, нім. Lagerstättenschutz m, Erdinnerenschutz m) - комплекс заходів, здійснюваних з метою найповнішого (комплексного) видалення корисних копалин з надр і максимально можливого, економічно доцільного зменшення втрат при їх розробці.
    Повітря Пові́тря - природна суміш газів, з яких складається атмосфера, тобто повітряна оболонка планети. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще вживається саме в такому значенні.


  37. Правові засади використання та охорони рослинного світу.

  38. Правові засади використання та охорони тваринного світу.
    Зеле́ні росли́ни - царство живих організмів. Назва була запропонована у 1981 році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу.
    Тварини Твари́ни (лат. Animalia або лат. Metazoa) - царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись.


  39. Правові засади використання та охорони природно-заповідного фонду.

  40. Правове регулювання поводження з відходами.

  41. Правові засади формування і використання національної екологічної мережі України.

  42. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства України.
    Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.


  43. Міжнародно-правове регулювання охорони навколишнього середовища.

  44. Визначення поняття ландшафту.

  45. Класифікація природних та трансформованих ландшафтів.

  46. Динаміка ландшафту та вік українських ландшафтів.

  47. Основні екологічні проблеми агроландшафту.

  48. Основні екологічні проблеми техногенного ландшафту.

  49. Екологічна оптимізація ландшафту.

  50. Методи вивчення ландшафтних екосистем.

  51. Екологічне картування.

  52. Басейнова конфігурація ландшафту.

  53. Технологічні процеси як джерела забруднення та засоби захисту довкілля.

  54. Енергетика та особливості її впливу на довкілля.

  55. Гірничодобувний комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  56. Металургійний комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  57. Машинобудівний комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  58. Будівельний комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  59. Хімічний комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  60. Агропромисловий комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  61. Лісопромисловий комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  62. Транспортний комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  63. Військово-промисловий комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  64. Соціальний комплекс та особливості його впливу на довкілля.

  65. Організаційно-правові аспекти заповідної справи в Україні.

  66. Міжнародні угоди та конвенції про збереження ландшафтного і біотичного різноманіття.

  67. Екологічна мережа національного та регіонального рівня: функції та характеристика структурних елементів (сполучних, ключових, буферних, відновлювальних територій).

  68. Конвенція про збереження біорізноманітності та її реалізація в Україні.

  69. Стан охорони рідкісних рослин і тварин та рідкісних угруповань в Україні. Аналіз “Червоної книги України” та "Зеленої книги України".

  70. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
    Природно-заповідний фонд України Приро́дно-запові́дний фонд Украї́ни - ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
    Характеристика призначення та заповідного режиму природно-заповідних територій: заповідників, національних парків, заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи, дендропарків, ботанічних садів, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.
    Садо́во-па́ркове мисте́цтво (або садо́во-па́ркова архітекту́ра) - мистецтво створення декоративних садів, парків та інше. Ділянок зелених насаджень, призначених для естетичного поліпшення краєвиду і для відпочинку населення.
    Національний природний парк - категорія природно-заповідного фонду в Україні та світі, територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення.
    Заповідне урочище - один з природних об'єктів та територій природно-заповідного фонду України.
    Ботані́чний сад́ - науково-дослідницький та культурно-просвітницький заклад, в якому проводиться накопичення колекцій флори з метою її вивчення, збереження, культивування й акліматизації; пошук і добір рослин, перспективних для створення зелених насаджень і здійснення інших видів господарської діяльності; робота щодо збереження генофонду рослинного світу.


  71. Особливості збереження лісових екосистем в Україні.

  72. Сучасний стан та проблеми охорони степів в Україні.

  73. Природоохоронна роль водно-болотних угідь.

  74. Соціально-екологічна роль природно-заповідних територій.

  75. Шляхи збереження і збагачення біорізноманіття в урбосистемах

  76. Що такt геоінформаційні системи? З яких основних компонентів складаються ГІС?

  77. Які основні функції і сфери застосування ГІС?

  78. Які основні джерела даних для ГІС?

  79. Сучасні засоби глобального геопозіціонування.

  80. Що таке система координат?
    Во́дно-болотяні угі́ддя, або вологі землі (англ. Wetlands) - ділянки місцевості, ґрунт яких є аквіфером з постійною або сезонною вологістю. Такі ділянки місцевості можуть бути частково або повністю зайняті водоймищами.
    Система координат - спосіб задання точок простору за допомогою чисел. Кількість чисел, необхідних для однозначного визначення будь-якої точки простору, визначає його вимірність. Обов'язковим елементом системи координат є початок координат - точка, від якої ведеться відлік відстаней.
    Які системи координат найчастіше використовуються у сучасних ГІС?

  81. Основні методи геопросторового аналізу.

  82. Що таке атрибутивні дані?

  83. Які ви знаєте моделі даних в ГІС?
    Моде́ль да́них (англ. Data model) - абстрактне представлення реального світу, що відображає тільки ті об'єкти, що безпосередньо стосуються програми. Це, як правило, визначає специфічну групу об'єктів, їх атрибутивне значення і відношення між ними.
    Порівняйте растрову і векторну моделі даних.

  84. Що таке топологія?

  85. Форми подання картографічної інформації в ГІС.

  86. Основні елементи оформлення електронних карт.

  87. Що таке ГІС-сервіси? Наведіть приклади.

  88. Концептуальні основи та методичні підходи до проблем екологічного нормування.

  89. Антропогенні впливи на природне середовище.

  90. Структурна схема комплексу екологічних норм та основні групи обмежень.

  91. Визначення понять ГДК, ОБРВ, ОДР, ОДК, ГДВ, ГДС.

  92. Інвентаризація викидів забруднюючих речовин на підприємстві.

  93. Норми якості води водних об'єктів для різних видів водокористування.

  94. Нормування в сфері поводження з відходами.

  95. Контроль забруднення ґрунтів (за хімічними, санітарними і біологічними показниками).

  96. Нормування антропогенного навантаження на рослинні угрупування.

  97. Антропогенний вплив на тваринний світ.
    Фа́уна (новолат. fauna, від лат. Fauna - богиня лісів і полів, покровителька стад тварин) - історично сформована сукупність видів тварин, що живуть в певній області і входять до всіх її біогеоценозів.
    Нормування використання об’єктів тваринного світу.

  98. Основні терміни і поняття.

  99. Природні фактори виникнення небезпечних екологічних ситуацій.

  100. Сучасна наукова парадигма екологічної безпеки.

  101. Оцінка рівня екологічної небезпеки

  102. Фактори ризику екологічної небезпеки.

  103. Природні фактори виникнення небезпечних екологічних ситуацій.

  104. Антропогенні фактори виникнення небезпечних екологічних ситуацій.

  105. Надзвичайні екологічні ситуації.

  106. Екологічна безпека техноприродних геосистем у зв’язку з ризиком катастрофічного розвитку геологічних процесів.

  107. Біологічна безпека.

  108. Визначення поняття «відходи», класифікація відходів

  109. Який класифікатор відходів є чинним в Україні? За яким принципом він побудований?

  110. Які відходи вважаються небезпечними?

  111. Яким документом встановлюються небезпечні властивості відходів?

  112. На скільки класів поділяються небезпечні відходи?

  113. Первинний облік відходів.

  114. Порядок проведення інвентаризації відходів.

  115. Ідентифікація відходів.

  116. Паспортизація відходів.

  117. Яка економічна відповідальність встановлена за правопорушення у сфері поводження з відходами?




Скачати 75.55 Kb.