Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Доповідь на районному семінарі: «Компаративний аналіз на уроках світової літератури» Підготувала учитель світової літератури Василенко І. П

Скачати 137.44 Kb.

Доповідь на районному семінарі: «Компаративний аналіз на уроках світової літератури» Підготувала учитель світової літератури Василенко І. П




Скачати 137.44 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір137.44 Kb.
ТипУрок



Доповідь

на

районному семінарі:

«Компаративний аналіз на уроках світової літератури»
Підготувала

учитель світової літератури

Василенко І. П.
Світова́ літерату́ра- сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов’язане з виникненням писемності і художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо.

2012


Світова література - один із найцікавіших, творчих і водночас складних предметів сучасної школи.

Вчитель-словесник, щодня маючи справу з Поезією, Словом, Мистецтвом на уроках літератури має змогу підготувати учнів до сприйняття краси, розуміння, естетики навколишнього світу. Учитель літератури мусить бути творцем. Він має так розуміти свої обов'язки, щоб не затримувати природного розвитку дитини, а підносити його, витворюючи довкола дитини атмосферу здорової діяльності, приємний осередок повний краси, збуджувати в дитині високі почуття, викликати в неї самостійну думку, ініціативу і той святий неспокій, що раз у раз шукає нової правди, нової краси і не кристалізується на чужому, пасивно прийнятому з чужих уст. Художня література як один з видів мистецтва дає людині справжню радість, підносить її духовно.

Мисте́цтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.
Світ - назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі. На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.
Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.
Оскільки об'єктом художнього дослідження є вся дійсність, то естетичне, пізнавальне, виховне значення мистецтва слова є неоціненним у формуванні особистості.

Якщо література вивчається як мистецтво слова, то й урок з цього предмета має нагадувати твір мистецтва, в усякому разі наближатися до нього.

Твір мистецтва, художній твір - об'єкт, що володіє естетичною цінністю; матеріальний продукт художньої творчості (мистецтва), свідомої діяльності людини.
У шкільній практиці все більше популярності набувають інтегровані уроки, предметом їх вивчення стають багатоаспектні об'єкти, інформацію про сутність яких подають різні навчальні дисципліни. Деякі вчені називають ці уроки "міжпредметними", "комплексними", "суміщеними", "уроками порівняння", а на сьогоднішній день з’явилося ще одне – уроки компаративного аналізу.

Урок компаративного аналізу — заняття, на якому домінуючим є порівняльний аналіз художньої літератури. Ґрунтується він на набутках компаративістики.

Про можливості компаративістики як шкільної методики аналізу тексту йдеться у працях Д.

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Контент-аналіз - якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.
Наливайка. Питання компаративного аналізу є актуальним напрямком сучасної методики, серед найбільш вагомих студій - праці Л.Ф.Мірошниченко, Т.Ф.Нефедової, Н.И.Волошиної, О.М.Ніколенко, О.М.Куцевол, Ж.В.Клименко, А.В.Грабовського, В.М.Бабенко. А повнішому розкриттю творчих здібностей учнів, формуванню полікультурної компетентності на уроках компаративного аналізу допомагають елементи методичних концепцій Ю.І.Ковбасенка, Є.В.Волощук, О.О.Ісаєвої.

Уроки з елементами компаративного аналізу – це особливі уроки. Основна їхня перевага перед традиційними полягає в тому, що вони максимально оптимізують навчальний процес, роблять його дослідницьким, творчим, цікавим. Такі уроки виключають диктат учителя, унеможливлюють його безперебійний суцільний монолог, повчання. Залучення ж до додаткового матеріалу – це не просто його механічне розширення, а переведення навчання в нову якість. Діти на таких уроках опиняються в ситуації пошуку, дослідження через порівняння окремих літературних фактів і явищ. Вони просто зобов’язані мислити, розв’язувати певні навчальні завдання. А це активізує їхній пізнавальний інтерес, додає розумової і емоційної енергетики, сприяє розкриттю творчого потенціалу кожного учня, формуванню навичок аналітичного мислення, вихованню толерантних рис характеру, виробленню особистого погляду на життєві події та явища.

Загальновідомі крилаті слова: «Усе пізнається в порівнянні».

Крила́ті слова́ (крила́ті ви́слови, крила́ті фра́зи) - сталі словесні формули (влучні вислови, звороти мови, окремі слова).

Вибір форми порівняльного методу відбувається вже на першому (підготовчому) етапі - планування навчального матеріалу світової літератури.

Уже на цьому етапі використовується компаративний підхід: порівнюється матеріал навчальних програм із світової та української літератур; здійснюється відбір художніх творів для проведення уроків компаративного аналізу; визначається, який матеріал залишиться фоновим на уроках; аналізується можливість «економії часу» при вивченні спільних теоретичних чи оглядових питань різних навчальних предметів; проводиться перерозподіл навчальних годин у межах однієї теми з метою збільшення часу на текстуальне вивчення творів.

Другим етапом є проведення уроку компаративного аналізу.

Мета такого уроку в системі даного педагогічного досвіду - глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур в культурно-історичному розвитку суспільства.

Обравши форму порівняльного методу, тепер визначаємося з елементамиi компаративного аналізу, що виокремлюються під час:


  • порівняльного аналізу оригінального твору та його перекладу, переказу чи переспіву;

  • порівняння оригінального твору та кількох його перекладів;

  • порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження;

  • розгляду творчих зв'язків між письменниками різних літератур тощо;

  • аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також різних національних літератур;

  • вивчення різнонаціональних творів, близьких за темою, ідеєю, сюжетом, проблематикою, образами, особливостями поетики.

Готуючись до уроку компаративного аналізу, завжди пам'ятаємо про психолого-педагогічні та методичні умови проведення такого уроку, що їх виокремлено О.М.Куцевол ;

  • достатній рівень усвідомлення теми та ідеї твору, який вивчається, що стане основою для порівняльного аналізу явищ різнонаціональних літератур;

  • актуалізація необхідних для порівняння знань і опора на вміння та навички, набуті учнями на уроках світової та української літератур;

  • встановлення зв'язку нового матеріалу з раніше вивченим;

  • активне залучення таких прийомів мислення учнів, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;

  • орієнтація школярів на розв'язання проблемних та дослідницьких завдань;

  • урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів, а також індивідуальних особливостей їхнього читацького сприйняття;

■ оптимальний добір методів, прийомів, видів та форм роботи, які сприяють розвитку розумової діяльності школярів,і забезпечують емоційне сприйняття ними художнього твору;

■ систематичне порівняння художніх явищ різнонаціональних літератур, а не епізодичне звернення до зіставлення деяких творів.

Елементи компаративного аналізу прочитаних творів можна використовувати уже в 5 класі. Як утриматись і не зіставити трьох пасербиць – із казок «Пані Метелиця», «Попелюшка» і «Дванадцять місяців», не відзначити спільне в їхніх характерах: терпіння, послух, працьовитість, скромність, які у фіналі творів винагороджуються?

При вивченні античної літератури цікаво зробити порівняльний аналіз поем "Іліада" й "Одіссея" Гомера та "Енеїди" Вергілія.

Анти́чна літерату́ра (від лат. antiquus - «стародавній,древній») - література стародавніх греків і римлян, яка розвивалася в басейні Середземного моря (на Балканському та Апеннінському півостровах та на прилеглих островах і узбережжях).
Учні, порівнюючи зміст цих поем, швидко знаходять відповідності.


Вергілій, як і Гомер в "Одіссеї", докладно описує блукання героя по дорозі з Іліону до Калії. Як Одіссея не хоче відпускати закохана в нього німфа Каліпсо, так і Енея затримує правителька Карфагену.
Чимало відповідностей можна знайти, порівнюючи "Енеїду" з "Іліадою". І там, і там війна починається через жінок (Гелену і Лавінію). Еней у поемі Вергілія виконує ту ж функцію, що Ахілл в "Іліаді". Вони обидва найсильніші й найхоробріші з-поміж героїв. Але є у поемах і відмінності. Наприклад, ставлення до богів у Гомера і Вергілія принципово різне. Суттєву відмінність можна побачити і в характеристиках двох головних героїв. Ахілл лише прудконогий, а Еней уже благочестивий. Вергілій підійшов до зображення внутрішнього світу героїв.
При вивченні сонетів Шекспіра доречно порівняти їх із сонетами Данте і Петрарки.
Сонети Шекспіра (англ. Shakespeare's sonnets) - вірші Вільяма Шекспіра, написані у формі сонета.

Компаративний аналіз можна провести за таким планом:
1. Історія створення.
2. Особливості форми, віршування.
3. Теми.
4. Образи.
5. Художні особливості..
Другий шлях розвитку шкільної компаративістики - це зіставлення творів зарубіжної й української літератури. Прикладом такого аналізу є порівняння "Енеїди" Вергілія й однойменної поеми І. Котляревського. Форма уроку за цією темою - семінар.
Вчитель розбиває клас на чотири творчі групи. Кожна група отримує блок запитань, працювати над якими буде вдома.
Перший блок запитань стосується історії створення поем.
Другий блок запитань стосується сюжету та композиції.
Третій блок запитань стосується образної системи поем.
У четвертому блоці мова піде про стиль поем.
Направленість цих запитань може бути такою:
1. У чому виявляється неповторність мови поем?
Як "дихання" епох позначилося на мовній палітрі творів?
2. Знайдіть елементи книжного стилю у поемі Вергілія й народного характеру мови у творі Котляревського?
3. Зробіть спостереження над епітетами й порівняннями в творах.
Що спільне і що відмінне ви помітили?
На другому етапі встановлюються і розглядаються типологічні зв'язки між двома творами різнонаціональних літератур, наприклад, комедіями Мольєра «Міщанин-шляхтич» та І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля» тощо. Учні аналізують подібності та відмінності в цих творах на рівні теми, сюжету, системи образів, поетики та жанрової специфіки. Вони не роблять докладний аналіз, а зосереджують увагу на розгляді окремих, найсуттєвіших елементів, розкриваючи причинно - наслідкові зв'язки виявлених паралелей та відмінностей двох художніх явищ.

Вивчаючи поезію «Фуга смерті» українця за народженням Пауля Целана, можна запропонувати одинадцятикласникам здійснити компаративний аналіз цього твору та поезії «Цавет танем!

Па́уль Цела́н (нім. Paul Celan; справжнє ім'я Пауль Анчель, рум. Paul Ancel, нім. Paul Antschel; псевдонім є анаграмою прізвища; *23 листопада 1920, Чернівці, тоді Румунія, нині Україна - † 20 квітня 1970, Париж, Франція) - єврейський німецькомовний поет і перекладач.
» (з вірменської «прощання, «прощавай») Л. Костенко. Досліджувати схоже та відмінне у поезіях Л. Костенко та П. Целана можна за таким алгоритмом, що висвітлюється на моніторах комп’ютерів:

— Прочитайте поезії. Визначте тематику творів і їх лейтмотиви. У якому вірші їх більше?

— Доведіть, що поети описують одну і ту саму проблему.

— Віднайдіть в аналізованих поезіях художні засоби, які розкривають тему подій Другої світової війни.

— Пригадайте, що таке рефрен. Хто із поетів ХХ ст. використовував у своїх поезіях цей прийом?

— Віднайдіть у поезіях Ліни Костенко «Цавет танем!

Дру́га світова́ війна́ - наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японської імперії перед союзними державами.
Лі́на Васи́лівна Косте́нко (нар. 19 березня 1930, Ржищів, Київська округа, Українська РСР) - українська письменниця-шістдесятниця. Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
» та Пауля Целан «Фуга смерті» рефрени. Яке їх значення?

— Чим поезії різняться?

На підсумкових уроках вивчення твору Сервантеса «Дон Кіхот» (8-й клас) після прочитання рядків із «Балади моїх ночей» Ліни Костенко:

Ти, Дон Кіхоте, може, біснуватий?

Що в тебе є? Печаль і далина.

Тобі не досить — просто існувати?

Ти хочеш побороти чаклуна?!

Он смерть твоя пугукає совою,

варто запропонувати учням подумати над таким проблемним питанням:

— Чому Ліна Костенко у ХХ ст. звертається до образу лицаря-мрійника доби Середньовіччя?

Середньові́ччя - період європейської історії від 5 століття (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації, кінець 15 століття - початок 16 століття. За усталеною періодизацією раннє середньовіччя швидше відбулося у Західній Європі, аніж у Східній (близько 9-11 ст.).
(У цей час на моніторі з’являються слайди із зображеннями лицарів, лицарських атрибутів, лицарських поєдинків.)

Отож, не випадково у двох творах Ліна Костенко звертається до образів та ідей часів лицарства. В її поезії з’являється символ лицарської честі Дон Кіхот. Він то «у полі, між козацькими могилами, мій Дон Кіхот шукає вітряка» («Балада моїх ночей»), то вже з вітряка подає відчайдушний голос: «Собрате мій! Дай знати Дульсінеї, що я погиб у вашім вітряку!» («Дума про братів не азовських»).

Учні повинні зробити висновок: звернення української поетеси до героя Дон Кіхота ще раз підтверджує, що цей образ — «вічний».

Почати вивчення творчості російського поета Срібної доби можна зі звернення до поезії Л. Костенко «Учора в дощ зайшов до мене Блок» та поезії Анни Ахматової «Я пришла к поэту в гости», які можна прослуховувати завдяки комп'ютерній техніці.

Ахма́това А́нна Андрі́ївна (Го́ренко; 11 (23) червня 1889(18890623), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія - 5 березня 1966, Домодєдово, РРФСР, СРСР) - російська поетеса українського походження, представниця акмеїзму.

Музичність поезії П. Верлена «Осіння пісня» (10-й клас) допоможе зрозуміти й підкреслити поезія Л.Костенко «Осінній день, осінній день, осінній!». Як і у П. Верлена «пейзаж душі» поєднується з музичністю слова. Спочатку бурхливий потік думок, шедевр пейзажної лірики, яка у другій строфі переростає в історію життя. «Багдадський злодій» Л. Костенко — це «вихровий вир», «вітер» П. Верлена. Обидва герої є причиною скінченності чогось, зокрема, життя.

Звичайно, сформувати творчого читача можливо, лише прищепивши учневі любов до книги, бажання відкривати для себе все нові й нові обрії у світі мистецтва слова. Книжку та живу мову вчителя не замінить ніщо. Тому так важливо у сучасному навчально-виховному процесі вміти вдало поєднати надбання техніки та мистецтво слова.

Найефективнішим засобом здійснення компаративного аналізу в школі вважається складання порівняльних таблиць, порівняльних діаграм (діаграм Венна - відображання областей перекриття елементів), в яких систематизується вся необхідна інформація, компоненти двох порівнюваних елементів. На таких уроках доцільна робота в групах ( парах ). Ось, наприклад, таких узагальнень можуть дійти діти на уроці за романом Жуль Верна «П’ятнадцятирічний капітан». Жодного з учнів не залишила байдужим доля головних героїв роману. Інтерес дітей до читання в результаті таких уроків помітно зростає (додаток №1).

Важливим аспектом шкільної компаративістики є порівняння образів літературних героїв. Наприклад, Офелія Шекспіра ("Гамлет"), Маргарита Гете ("Фауст"), і Катерина Т. Г. Шевченка ("Катерина") та Ганна Т. Г. Шевченка ("Наймичка"), або Чайльд Гарольд, Онєгін і Печорін.

Порівнювати можна і один образ, але з точки зору кількох письменників.

Літературний герой - це виразник сюжетної дії, яка розкриває зміст творів літератури, кіно, театру.
Жу́ль Ґабріе́ль Ве́рн (фр. Jules Gabriel Verne; *8 лютого 1828, Нант, Франція - †24 березня 1905, Ам'єн, Франція) - французький письменник (за походженням бретонець). Разом із Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Наприклад, можна порівняти образ Мазепи у творах Байрона, Пушкіна, Сосюри.

Робота на уроці по зіставленню образів повинна закінчитися складанням таблиці «Спільне і відмінне в характерах героїв», або «Спільне і відмінне між головними героями» (додаток №2).

На третьому етапі доводимо спорідненість світоглядних позицій та художньої розмаїтості авторів порівнюваних творів. З'ясувавши причини взаємодії різнонаціональних літератур, визначають специфіку кожного з художніх творів, самобутність та індивідуальність стилю митців.

Елементи компаративного аналізу застосовую мало не на кожному уроці, коли порівнюються літературні герої творів, йдеться про запозичення, наслідування, вічні образи , переклад, переспів. З кожним наступним роком завдання і аспекти порівняння ускладнюються. Поступово учні навчаються досліджувати спільне і відмінне на рівні теми, ідеї, проблематики, сюжету, образів тощо. Спочатку вони роблять це під керівництвом учителя, а з часом – самостійно. Ще один фрагмент уроку – за оповіданням Дж. Лондона «Любов до життя» та О.Довженка «Воля до життя». Це укладання порівняльної таблиці (додаток №3). Великі можливості для застосування елементів компаративістики дають уроки додаткового читання.

Нестандартна форма проведення таких занять дає змогу розширити читацькі інтереси учнів, систематизувати попередньо вивчений матеріал, розвивати творчі здібності дітей. Часто елементами таких уроків є інсценізації уривків творів, складання кросвордів, дидактичні ігри, створення сенканів, віршів, малюнків, композицій, інших творчих робіт . Адже основне на уроці додаткового читання – яскраве враження, відтворене у слові, малюнку, музиці тощо.

Під час вивчення творчості того чи іншого зарубіжного письменника потрібно звертати увагу на його зв’язки з Україною, знайомство з діячами української культури, українськими мотивами в його творчості, діяльністю українських перекладачів щодо популяризації творів даного митця в Україні.

Українська культура - сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених українським народом протягом його історії.

Позакласна робота також має бути підпорядкована вивченню взаємозв’язків між літературами народів світу. Серед найпопулярніших форм позакласної роботи – ігрові та пізнавальні шоу «Еврика!», бібліотечні години, вечори «Поетична свічка», усні журнали, заочні подорожі літературними стежками та ін..

Одним із видів компаративного аналізу є аналіз перекладу літературного твору. Першим кроком в аналізі перекладу вважаємо усвідомлення першотвору в його зв'язках із суспільним життям тієї країни і тієї епохи, які його породили і які в ньому відображені. Саме це є невід'ємним компонентом аналізу перекладу, а також постає «вслуховування» в оригінальність художнього твору. Другий крок - осмислення літературного твору як мистецького явища, на цьому етапі учням пропонується зробити підрядковий переклад тексту. При подальшому аналізі художній переклад розглядається на всіх рівнях структури — лексико-семантичному, філологічному, синтаксичному, ритміко-інтонаційному, фонетичному. Для цього разом з учнями добираємо матеріал для створення «тла»; визначаємо рівні структури та елементів художнього твору, на які варто звернути увагу; встановлюємо факти спільності та відмінності оригіналу і перекладу тощо.

При цьому слід пам’ятати, що в процесі зіставлення необхідно йти від найпростіших елементів до складніших. Усі навчальні проблеми мають розв’язуватися шляхом діалогу. Завдання вчителя – не нав’язувати свою думку, бути не над учнем, а поряд з ним. Бо тільки завдяки діалогу особистостей, а не на домінуванні одного з учасників, можна добитись бажаного результату.

Звернення до принципів компаративістики має бути системним, постійним, методично різноманітним і спрямованим на особистісний результат.

Компаративний аналіз творів допомагає усвідомити цілісність світового літературного процесу, глибше осягнути сутність літератури як виду мистецтва, і , як наслідок, ефективніше прилучати учнів до загальнолюдських морально - етичних цінностей.

Літерату́рний проце́с - різноманітне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній і жанровій своєрідності творів тощо.

Вчитель повинен горіти казковим вогнем душевності, запалюючи ним молоді серця. Вдало сказала американська письменниця Емілі Дікенсон:

Якщо я зможу врятувати

Хоча б одне застигле серце.

Якщо пташина, що лежить,

Застигла долі, знов злетить,

Я буду впевнена тоді:

Моє життя пройшло немарно.

Тому вчитель літератури повинен не тільки багато знати, а й тонко відчувати красу, іншу душу, бути інтелігентом у високому розумінні цього слова. Учитель має не скільки вчити, скільки переживати зі школярами життя письменників, літературних героїв. Навчити літературі неможливо, її можна відчути тільки серцем.

Все в світі починається з любові: нове життя, нові стосунки, нова людина, нове відношення до своєї справи. Тільки закоханість у світ, у людей, у мрію, у свою професію може стати тією живосилою, що допоможе здолати всі життєві труднощі та негаразди й залишити у собі щось варте людської шани.


Додаток №1

Додаток №2




i
Додаток №3



Скачати 137.44 Kb.

  • Художня література
  • Другої світової