Доповідь ректора М. В. Полякова

1.8. Відрахування та поновлення студентів

За 2014/2015 н. р. університет втратив 543 студенти, що становить 4 % від загального контингенту станом на 01.10.2014. Із них, за невиконання навчального плану було відраховано 368 студентів, у тому числі за державним замовленням 221 особа. Порівняно з 2013/2014 н. р. цей показник зменшився на 21 % (було відраховано 465 студентів, у тому числі за державним замовленням 290 осіб).

За формами навчання – це втрати 4 % студентів денної форми навчання, 5 % – заочної та 4 % вечірньої форми навчання.

Основні причини відрахування студентів у 2014/2015 н. р. відображено на рис. 1.24.

Рис. 1.24

Із числа осіб, які не склали атестацію – 41 студент за денною формою навчання, 50 студентів – за заочною. Порівняно з попереднім роком кількість студентів, які не скли атестацію, зменшилася на 5 осіб.

За останні три роки кількість випускників бакалаврату, які не продовжують навчання за наступним рівнем освіти, збільшується. Так, 2014 р. не продовжили навчання за денною формою 15 % (306) випускників, за заочною формою навчання відбулося збільшення прийому порівняно з випуском на 6 % (31), тобто значна частина не продовжила навчання у ДНУ. Найбільших втрат зазнали напрями підготовки за денною формою навчання – Філологія (російська) (64 %), Філологія (французька) (44 %), Менеджмент (38 %), Фінанси і кредит (33 %). Філологія (англійська) (34 %), Дизайн (33 %), Філологія (китайська) (32 %), Міжнародна економіка (29 %), Образотворче мистецтво (27 %), Соціальна робота (26 %), Системний аналіз (25 %). Найбільший відтік студентів на трьох факультетах: міжнародної економіки, української та іноземної філології та мистецтвознавства, систем та засобів масової комунікації. Найбільше студентів продовжили навчання після бакалаврату на факультетах хімічному і фізики, електроніки та комп’ютерних систем.

Протягом останніх трьох років найбільша кількість випускників бакалаврату, які не продовжують навчання за наступним рівнем освіти з таких напрямів підготовки: «Біологія», «Менеджмент», «Економіка підприємства», «Фінанси і кредит», «Видавнича справа та редагування», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Журналістика», «Філологія (китайська)», «Філологія (англійська)», «Українська мова та література».

1.9. Нормування робочого часу викладачів

Середній рівень навчального навантаження науково-педагогічних працівників залежить від параметрів навчальних планів, контингенту студентів та їх розподілу між напрямами/спеціальностями, потоками, групами, спеціалізаціями та підгрупами, а також від кількості ставок науково-педагогічних працівників у штатному розписі. Кількість посад науково-педагогічних працівників в університеті також визначається контингентом студентів із урахуванням галузевої специфіки, форми навчання та освітніх (освітньо-кваліфікаційних) рівнів.

Вченою радою університету було прийнято рішення про разовий перехід до максимального навчального навантаження в 600 годин. На виконання цього рішення ректор видав накази «Про навчальні плани підготовки фахівців за освітнім ступенем бакалавра набору 2015/2016 н. р.» (від 2.04.15 № 252), «Про навчальні плани підготовки фахівців за освітнім ступенем магістра набору 2015/2016 н. р.» (від 2.04.15 №2 53), «Про навчальні плани підготовки спеціалістів набору 2015/2016 н. р.», робочі навчальні плани 2-4 курсів підготовки бакалаврів, 1 курсу підготовки спеціалістів, 2 курсу підготовки спеціалістів та магістрів на 2015/2016 н. р.».

Основними причинами надмірної завантаженості викладачів є:

 недостатній попит на програми підготовки (нечисельні потоки);

 надмірна кількість спеціалізацій (нечисельні групи);

 надмірна (щодо середнього в галузі освіти) частка практичних/лабораторних занять у структурі аудиторного навантаження студента;

 недосконалість нормативних документів із формування навантаження викладачів.

На жаль, кафедри часто не хочуть розуміти, що від того, що вони лабораторну роботу чи семінарське заняття будуть проводити із вдвічі-втричі меншою кількістю студентів, кількість штатних одиниць на кафедрах не збільшиться. Удосконалення порядку формування навантаження викладачів після прийняття Закону України «Про вищу освіту», яким установлено верхню межу навчального навантаження викладача у 600 годин, є невідворотним і змінить ці підходи.

Відтак, університет буде змушений під час зміни навчальних планів і забезпеченні права студентів щодо вибору навчальних дисциплін внести зміни до структури навчального навантаження студентів (збільшивши роль самостійної роботи студентів), а також переглянути нормативи розрахунку педагогічного навантаження. Необхідність останнього кроку обумовлено також тим, що Законом про вищу освіту змінено форми здійснення освітнього процесу (навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи) і види навчальних занять (лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація).

В університеті в структурі навчального навантаження 61 % займає аудиторне навантаження, зокрема 20 % – лекційне навантаження. Від аудиторного лекційне навантаження дорівнює третині.