Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Довідка про Історико-культурний заповідника «Давній Пліснеськ»

Довідка про Історико-культурний заповідника «Давній Пліснеськ»




Дата конвертації27.05.2017
Розмір35.5 Kb.


Інформаційна довідка

про Історико-культурний заповідника «Давній Пліснеськ»
Історико-культурний заповідника «Давній Пліснеськ» створений рішенням сесії Львівської обласної ради №1449 від 15.09.15р. у межах території пам’ятки національного значенняГородище літописного міста Пліснеська (охоронний № 130011-Н) у с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл. Заповідник віднесений до сфери управління Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА1 (нині його обов’язки покладено на Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА).
Льві́вська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця на заході України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей країни в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямках.
Культу́рна спа́дщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини, результат духовної і матеріальної діяльності. 1963 року створена загальноєвропейська федерація Europa Nostra з метою популяризації і захисту культурної спадщини та природного середовища Європи.
Управління заповідником здійснює Адміністрація, яка діє відповідно до «Положення про Адміністрацію історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» затвердженого розпорядженням голови Львівської ОДА від 20 листопада 2015 р. № 723/015-15.

Відповідно до Положення та «Плану організації та розвитку Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» (на 2016-2018 рр.)» було затверджено штат Адміністрації заповідника в кількості 12 одиниць. Також було створено два відділи: науково-дослідний відділ та відділ охорони та популяризації історико-культурної спадщини для вирішення покладених на них основних завдань:

1) охорона історико-культурної спадщини;

2) науково-дослідна робота;

3) культурно-просвітня діяльність;

4) науково-популяризаторська діяльність;

5) екскурсійна діяльність;

6) відбудова археологічного скансену (музею під відкритим небом).


Пліснеський археологічний комплекс (який є складовою Заповідника) – це унікальна сукупність різночасових пам’яток, насамперед середньовічної доби, які зараз знаходяться на території та в околицях с.
Екскурсі́йна дія́льність - управлінсько-організаційні заходи і виробничо-обслужна діяльність з формування, просування, продажу і надання послуг: організаційного, інформаційно-методичного і сервісного забезпечення задоволення потреб населення в екскурсійному обслуговуванні.
Середньовіччя Середньові́ччя - період європейської історії від 5 століття (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації, кінець 15 століття - початок 16 століття. За усталеною періодизацією раннє середньовіччя швидше відбулося у Західній Європі, аніж у Східній (близько 9-11 ст.).
Підгірці, Бродівського р-ну, Львівської обл. і розташовані на теренах мальовничих природних ландшафтів низькогірного пасма Гологоро-Кременецького кряжу.
Голого́ро-Кремене́цький кряж (східець) - крайня північно-західна, найбільш підвищена частина Подільської височини у межах Львівської, Тернопільської і (частково) Рівненської областей.
Приро́дний ландша́фт (від нім. Landschaft, вигляд простору, краєвид) - цілісна частина ландшафтної оболонки Землі, що утворилася в результаті складної й тривалої взаємодії основних геокомпонентів планети (гірських порід, води, повітря, біоти) в певних (щоразу специфічних) умовах середовища, і як наслідок - набула характерного вигляду в просторі.

Перші відомі розкопки Пліснеська були проведені ще у 1810 р. під керівництвом настоятеля Підгорецького монастиря Варлаама Компаневича та місцевого чиновника Франца фон  Гауера. Відтоді, вивченням старожитностей Пліснеська займалися чимало дослідників: Тадеуш Земенцький, Карел Гадачек, Ярослав Пастернак, Іван Старчук, Павло Раппопорт, Володимир Гончаров, Михайло Кучера, Роман Багрій, Михайло Филипчук (нинішній керівник Пліснеської археологічної експедиції, який досліджує пам’ятку понад 25 років) та Андрій Филипчук.

Старчук Іван Данилович (11 травня 1894, c. Пилипи, Станіславське воєводство, нині Коломийський район Івано-Франківської області - †12 листопада 1950, Львів) - український археолог, мистецтвознавець, педагог, автор понад ста праць з античного мистецтва та давньоруської доби.
Варлаам Компаневич ЧСВВ (1777, містечко Дермань на Волині (тепер село, Здолбунівський район, Рівненська область, Україна - 18 листопада 1858, с. Крехів, тепер Жовківський район, Львівська область) - український священик, чернець-василіянин, вчений (історик-краєзнавець), бібліофіл.
Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого, інші назви Підгорецький, Пліснеський, Василіянський - діючий греко-католицький монастир. Будівлі - пам'ятка архітектури XVIII ст.
Карел Гадачек (чеськ. Karel Hadáček, пол. Karol Hadaczek, 24 січня 1873 р., с. Грабовець, тепер Богородчанський район, Івано-Франківська область, Україна - 20 грудня 1914 р., м. Львів) - польський археолог чеського походження, доктор наук (від 1900 р.)
Яросла́в Іва́нович Пастерна́к (2 січня 1892, м. Хирів - 22 січня 1969, Торонто, Канада) - український археолог, доктор філософії, професор.

Нагромаджений у процесі польових досліджень обширний матеріал дозволив виділити та окремішньо простудіювати різні складові Пліснеського археологічного комплексу.

Польові дослідження, польові роботи (англ. Field research, нім. Feldforschung) - загальний термін для позначення робіт по збору первинних (сирих, англ. raw) даних. Термін використовується в основному в природничих і соціальних науках: біологія, екологія, охорона навколишнього середовища, картографія, геодезія, геологія, географія, геофізика, палеонтологія, археологія, антропологія, лінгвістика, соціологія тощо. Також термін використовується в інших галузях, наприклад, в аудиті.
Так, базовими пам’ятками слов’янського, давньоруського та пізньосередньовічного періодів тут виступають:

давньослов’янський культовий центр кін. VІІ–Х ст. (ур. «Оленин Парк»);

слов’янське городище ІХ–Х ст. (ур. «Побіч», «Поділ», «Кецарки», «Оленин Парк», «Замчисько», «Високе городиско», «Поруби»);

давньоруське городище ХІІ–ХІІІ ст. (літописний Пліснеськ), (ур. «Оленин Парк», «Замчисько»);

курганний могильник ХІ – поч. ХІІ ст. (ур. «Поруби»);

Підгорецький («здавна іменований Пліснеський») монастир ХІІ–ХVІІІ ст. (ур. «Оленин Парк» та «Високе городиско»).

Практично усі пам’ятки, які хронологічно пізніші від культового місця, знаходяться в межах укріпленої території слов’янського городища ІХ–Х ст. (близько 450 га).

Пліснеський археологічний комплекс має непересічне значення у вивченні проблем державотворення та містоутворення в регіоні українського Прикарпаття зокрема та у Східній Європі взагалі.

Східна Європа - політичний та історико-географічний регіон Європи.
За насиченістю оборонних ліній пам’ятка не має рівних з-поміж усіх городищ слов’янського світу того часу.
Лі́нія оборони або Оборо́нна лі́нія - у військовій справі - важко прохідний для військ стратегічний рубіж або район місцевості, наприклад водна перешкода, гірський хребет, болотиста місцевість, низка місцевих предметів, зручних для оборони, поєднаний з глибокоешелонованими смугами фортифікаційних укріплень, посилених мінними полями, пастками тощо, які розраховані на проведення стратегічних дій та можуть надати той або інший вплив на загальний хід подій даного театру воєнних дій.
На території Пліснеська розташовано половину з відомих на Прикарпатті слов’янських могильників та крематоріїв ост. чв. І тис. н.е. Тут знаходиться унікальний давньослов’янський культовий центр, аналогів якому наразі не має. За насиченістю християнських середньовічних старожитностей Пліснеськ поступається хіба що тогочасному Галичу.

Добра збереженість комплексу археологічних пам’яток у Пліснеську не в останню чергу пояснюється й державною політикою у сфері охорони культурної спадщини. Так, У зв’язку із великою значимістю пам’ятки, Постановою Ради міністрів Української РСР № 711 від 21 липня 1965 р. городище взято під охорону держави. Його територія була вилучена із земельного обігу і відведена під сінокіс. Згодом, постановою Кабінету Міністрів України за № 1761 від 27 грудня 2001 р.

Охоро́на культу́рної спа́дщини - комплекс заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), захисту, збереження, належного утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, реабілітації та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Постанова Кабінету Міністрів України Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.
до території городища долучено ще й курганний могильник ХІ – початку ХІІ ст. У зв’язку із введенням в дію Постанови Кабінету Міністрів України № 928 від 3 вересня 2009 р.
Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України») обидві вищезгадані Постанови відтак втратили свою юридичну силу. Згідно нового документу (928-2009-п) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України було віднесено такі об’єкти культурної спадщини національного значення (пам’ятки археології), як городище VIII–XIII ст. (охоронний номер 130011–Н) та курганний могильник ХІ–ХІІ ст. (охоронний номер 130012–Н).
Довідку підготували директор Шелеп В. М. та заступник директора Филипчук А. М.

Директор Шелеп В.М.



1 Закон України «Про охорону культурної спадщини» ст. 17.
Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).




  • Львівської обласної
  • Підгорецького монастиря Варлаама Компаневича
  • Карел Гадачек , Ярослав Пастернак , Іван Старчук
  • Кабінету Міністрів України
  • Довідку підготували директор Шелеп В. М. та заступник директора Филипчук А. М.