Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Експресивний дискурс як система інформаційного вираження

Скачати 66.37 Kb.

Експресивний дискурс як система інформаційного вираження




Скачати 66.37 Kb.
Дата конвертації15.05.2017
Розмір66.37 Kb.

ЕКСПРЕСИВНИЙ ДИСКУРС ЯК СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО ВИРАЖЕННЯ

Всім відомо, що сьогодні, в сучасному інформаційному просторі медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії з сучасною системою масмедіа, як традиційними (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітніми (комп’ютерне опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа, з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Мобільна телефонія (англ. mobile telephony) - Впровадження переносних телефонних пристроїв у сучасний побут. Дослідження вказують, що мобільна телефонія суттєво впливає на зміни у способі життя і мисленні сучасних людей.

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.

Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.

Мас-медіа сьогодні — основний канал передання та отримання інформації, яка здатна впливати на людське життя. Саме від якості інформації, що передається через медіа, залежить, чи зможе людина об’єктивно оцінити ситуацію, з якою стикається, та розв’язати проблеми, які постають перед нею. Медіа суттєво впливають на життя окремих особистостей та суспільства в цілому, бо здатні формувати культурні, суспільні, політичні, споживчі й інші вподобання людей. Саме тому діяльності засобів масової інформації притаманна соціальна відповідальність, яку можна порівняти з відповідальністю вчителя, лікаря або урядовця.

Отримання да́них (англ. Data Mining) - виявлення прихованих закономірностей або взаємозв'язків між змінними у великих масивах необроблених даних. Зазвичай поділяють на задачі класифікації, моделювання та прогнозування.

Соціа́льна відповіда́льність - термін, що має двояке значення. З однієї сторони, це дотримання суб'єктами суспільних відносин вимог соціальних норм. З іншої (у випадках безвідповідальної поведінки, що не відповідає вимогам норм чи порушує суспільний порядок) соціальна відповідальність особи полягає в тому, що вона зобов'язується нести доповнюючий обов'язок особистого чи майнового характеру (Р. Хачатуров, Р. Ягутян)

Засоби масової інформації Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.

Масмедіа часто називають четвертою владою в суспільстві, якій передують законодавча, виконавча та судова. Тому сьогодні важливо підбирати такі засоби впливу на слухачів і читачів, які б максимально привертали їх увагу до головної думки в сказаному чи написаному в будь-якій з форм масової інформації, і одними з найвиразніших, на мою думку, є – парцельовані конструкції, що привертають особливу увагу читача, слухача до змісту висловлювання, органічно вживаються у публіцистичному тексті, допомагають охопити широке суспільне звучання, проблемність, тенденційність, полемічність, притаманну публіцистиці образність (1 – ий слайд)

Незважаючи на жвавий інтерес науковців до явища мовного членування, саме поняття «парцеляція» все ще не набуло в лінгвістичній літературі свого повного та вичерпного визначення, що пов’язане з багатоплановістю підходів до його дослідження, особливо в публіцистичних жанрах, та й розглядалося воно лише у мові художніх творів, а в публіцистичних жанрах, зокрема нарисах, есе та в мові періодичних видань – не досліджене зовсім, тому і стало об’єктом даної роботи і пояснює актуальність обраної теми.

Журнал Журнал (фр. journal) - друковане періодичне видання. Поряд з газетою, журнал є одним з основних ЗМІ і пропаганди, впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних ідеологічних груп, суспільних класів, політичних партій і організацій.

Мета дослідження: виявити й проаналізувати з погляду структури та функціональних особливостей парцельовані конструкції у мові есе та нарисів сучасних письменників-журналістів В. Яворівського, М. Якубовської,

Р. Іванченко та в текстах сучасних періодичних видань (2 –ий слайд)

Для свого дослідження я обирала тексти за актуальною і важливою тематикою, яка завжди цікавила і цікавитиме читача, справжнього патріота своєї держави, а саме:



  1. проблема сучасної концепції державотворення;

    Періодичне видання - серіальне видання (зазвичай друковане), що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву.



  2. сутність народу України, його історії;

  3. значення мови, українського слова для розвитку нації;

  4. проблема екології рідної землі;

  5. сьогодення і доля жінки.

Тому для дослідження обрано було твори саме таких талановитих публіцистів, як:

1) В. Яворівського: «Що ж ми за народ такий?», «Третя світова - Чорнобильська», «Гігантоманія»;

2) М. Якубовської: «Доля мови формує долю народу», «Формування духовного обличчя нації – найважливіша умова державотворення», «Слово як необхідність», «Помститися Україні любов’ю, або Реквієм за втраченим поколінням» та ін.;

3) Р. Іванченко: «Слово про Слово», «Чи варте воскресіння України», «Якщо в нас відібрати історію…», «Я повертаю Україні те, що в неї вкрадено», «Тільки народ, який усвідомлює себе, може мати майбутнє» та 4) тексти сучасних періодичних видань Дніпропетровщини «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Придніпровський комунар».

Так, у збірнику науково-публіцистичних і публіцистичних статей „Я повертаю Україні те, що в неї вкрадено” відомої письменниці, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України, професора Раїси Іванченко присвячені відродженню історичної пам’яті рідного народу та суспільним проблемам, які стояли і стоять на порядку денному в історичному розвитку нашої державності (слайд 3-ій, «Тарасове слово – вічно живе, вогненне. Бо в ньому – сила творення», А чи можна по–людськи жити на світі, ненавидячи своє минуле? Коли серце й память не бережуть нікого дорогого й святого, коли тебе обходить звичайна людська цікавість, неспокій, пошук?” [7, с. 171];)

У книзі « І засурмив янгол» талановитого українського письменника, пристрасного публіциста, відомого політика Володимира Яворівського розкриваються болючі проблеми українського народу, його одвічна боротьба за волю і незалежність.

Українці Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.

У діалозі з Тіркішом Джумагільдиєвим Яворівський сказав: „Для мене сьогодні найголовніший біль – втрата, розмивання, нівеляція національного обличчя України. Ми розгубили багато чудових національних традицій, розгубили багато тих якостей, завдяки яким зажили слави серед інших народів. Ми стали байдужі до свого минулого, і вже треба думати, чи гідні ми майбутнього” (слайд 3-ій: «Лише відродивши ці почуття в кожній людині, ми допоможемо знайти нечутне, тихе і миле серцю відчуття значущості її життя, її істинного прилучення до історії. І до народу” [24, с. 38]).

Не менш важливі проблеми, на мою думку, розкриває у своїй книзі „У дзеркалі слова” сучасна письменниця, есеїстка Марія Якубовська, яка не просто розповідає про досягнення українського письменства – вона пристрасно розмірковує над проблемами державотворення в Україні (слайди 4-ий, 5, 6:

х «Чому хтось хоче зігнати трудящу людину з її землі? Згноїти у війнах і нелюдській рабській праці на чужих землях? Привласнити її світ, її зорю, її небо? ”[25, с. 174], “Хіба той “хтось” не розуміє, що земля відмовиться родити без цих рук, для яких сотворена? Що згіркне хліб, відібраний у ненароджених? Що отверзуться небеса? Що гнівними свідками опору стануть предківські могили – наше останнє пристанище?” [25, с. 174].Згадалося, немов обпекло приском. Образ тополі у Тараса Шевченка. Символ України. Символ самотності. Символ нескореності і непокореності” [25, с.15].

У публіцистичних творах, зазначених авторів, поєднуються лексико-стилістичні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, чітка впорядкованість літературної мови, що повноцінно розкриваються засобами такого цікавого мовного явища, як парцеляція.

Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

Дослідивши публіцистичні тексти періодичних видань, ми прийшли до висновку, що парцельовані конструкції не менш гармонійно, ніж у есе і нарисах сучасних публіцистів, вливаються у зміст висловлювань, чітко і лаконічно розкривають головну думку, виразно узагальнюють конкретні явища суспільного життя, викликають негайну увагу і відгук читача.

Публіци́стика (з латини publicum - "громадськість") - рід літературної і журналістської творчості, який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на суспільну думку та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби логічного мислення та емоційного впливу.

Парцельовані конструкції органічно вживаються у публіцистичному тексті, допомагають охопити широке суспільне звучання, проблемність, тенденційність, полемічність, притаманну публіцистиці образність(слайди 7: 1 й останнє речення, 8: останнє речення, 9: останнє й передостаннє речення).

Парцеляція - явище експресивного синтаксису, тому опис парцелятів ґрунтується на їх стилістичних функціях. Я в свою чергу, досліджуючи мову публіцистичних текстів М. Якубовської, Р. Іванченко, В. Яворівського та періодичних видань, прийшла до висновку, що парцеляція виконує ще ряд інших стилістичних функцій, а саме (слайд 10):

1) активний вплив на читача, переконання у справедливості певної ідеї,

зокрема у важливості вирішення проблеми сучасної концепції державотворення, розвитку і збереженні національної мови;

2) пропагування прогресивних вчень, знань, спонукання до творчої

діяльності людини;

3)розкриття внутрішнього світу людини, її характеру, переконань, емоційного стану, почуттів.

Отже, проаналізувавши у мові публіцистичних текстів М. Якубовської, Р. Іванченко, В. Яворівського та періодичних видань значну кількість парцелятів різної будови і видів, ми прийшли до висновку, що дані розчленовані конструкції є характерною ознакою індивідуального стилю авторів, мають здатність виділяти суттєві компоненти семантичної структури речення, акцентувати увагу читача на важливій актуальній думці, роблять текст лаконічним, динамічним, експресивно-емоційним (слайди 11-12).

Ми переконані, що парцельовані побудови відіграють важливу роль у збагаченні мови публіцистичного тексту образністю, граматичною самостійністю у реченні, є значущою одиницею експресивного синтаксису, більш виразно і чітко доносять інформацію, ніж звичайні прості і складні речення.

Складне речення - це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або більше простих речень. Складні речення поділяють на складні безсполучникові, складні сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв'язку.



Кожен парцелят різнопланової конструкції вміщує в собі надзвичайно багатий і образно насичений світ, який доносять слова, що кожного разу по-новому випромінюють своє значення. Парцеляція особливим чином сприяє зосередженню уваги читача на окремому компоненті речення, є вагомою одиницею експресивного синтаксису і збагачує публіцистичний текст живою багатою думкою, виразною інтонацією, емоційністю характерів і почуттів, а значить - оживляє слово.


Скачати 66.37 Kb.

  • (слайд 3-ій, «
  • (слайд 3-ій
  • (слайди 7: 1 й останнє речення, 8: останнє речення, 9: останнє й передостаннє речення).