Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Енергетичний баланс І чинники неекономічного характеру виклики І можливі реакції

Скачати 263.15 Kb.

Енергетичний баланс І чинники неекономічного характеру виклики І можливі реакції




Скачати 263.15 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації03.06.2017
Розмір263.15 Kb.
  1   2

Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»

Авторська група: М.Гончар, А.Чубик, О.Гичка
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС І ЧИННИКИ НЕЕКОНОМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ - ВИКЛИКИ І МОЖЛИВІ РЕАКЦІЇ
Енергетичний баланс будь-якої країни складається із співвідношення між енергетичними ресурсами, які надходять для використання (видобуток, виробництво, імпорт) та обсягами ресурсів, які споживаються. Забезпечення умов для належного формування енергетичного балансу є одним з головних завдань держави, а позитивним результатом – стабільність функціонування економіки, зростання добробуту населення та мінімізація шкоди для навколишнього середовища.

При формуванні енергетичного балансу країни доцільно звертати увагу на такі чинники як забезпеченість викопними енергоресурсами, «спадкова» структура енергетичного міксу, можливості використання відновлювальних видів енергії, рентабельність імпорту окремих енергоресурсів тощо. Тривалий час в розрахунках енергетичного балансу домінували економічні критерії та підходи, в результаті яких, значною мірою, стала можливою співпраця між СРСР та Європою в сфері торгівлі енергоносіями. Тривалий час світ вважав, що енергоресурси стали глобальним товаром, попит і пропозиція на який формують ділові відносини між постачальниками та споживачами.

Нафтова криза 1973 року кардинально змінила цей стереотип і підштовхнула до кроків поза межами економічних механізмів функціонування глобального енергетичного ринку. Часто всупереч економічній доцільності, низкою країн було розпочато проекти диверсифікації джерел та шляхів постачання енергоресурсів, підтримку проектів розробки внутрішніх малорентабельних ресурсів, створення стратегічних запасів, стимулювання енергозбереження і розвитку новітніх джерел енергії. Такі часто політично мотивовані кроки в багатьох випадках їх збалансованого застосування стали могутнім стимулом для прискорення економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності та зростання опірності до негативних чинників економічного, природного, техногенного чи політичного характеру.
Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.
Показові приклади – це енергетичний баланс Данії, Швеції та Норвегії.


Перебуваючи в рамках СРСР, Україна була частиною загальносоюзного енергетичного комплексу, у якому в період до початку розробки західносибірських родовищ, відігравала роль ключового постачальника природного газу. Після початку експлуатації сибірських родовищ національний нафтогазовий сектор почав занепадати. Ситуація не змінилася із здобуттям незалежності, оскільки в дію не вступили або діяли обмежено такі державотворчі фактори як зміна політичної еліти, відсторонення партійної номенклатури від влади та промислових активів, проведення люстрації та реалізація реформ в напрямку створення ринкової економіки.
Партійна номенклатура, скор. Партноменклатура - у вузькому формально-правовому значенні - назва керівних посад у політичній партії (як правило, в першу чергу мається на увазі комуністичній партії), адміністрації, економіці та суспільстві.
Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.
Елі́та (від фр. elite - найкраще, вибране) - невід'ємна частина соціуму, вибрані, найкращі, панівна верства. Теорія еліт відстоює соціологічну концепцію, згідно з якою суспільство поділяється на вибрану меншість - активну керівну творчу верхівку з формальних і неформальних лідерів і пасивнішу масу.


Збереження номенклатурних зв’язків між політичними силами в Україні та РФ не зупинило процесу поступового зростання вартості енергоносіїв, але водночас призвело до гіпертрофованого розвитку національної економіки з перекосом в бік енергоємності, росту як економічної та і політичної корупції і в результаті має розглядатися як один з найважливіших чинників сьогоднішнього незадовільного стану держави, вразливості до дії зовнішніх чинників, серед яких енергетичного та політичного шантажу.
Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.
Корупція Корупція (від лат. corrumpere - псувати) - протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їхніх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.
Показовим у цьому плані є показник газоємності ВВП України, особливо, у порівнянні з іншими країнами.

Газоємність ВВП України порівняно з
окремими країнами ЄС та СНД, 2012 рік


Країни

ВВП 2012

(ПКС)

$ млрд.

Загальне споживання природного газу,

млрд. м3

Питоме споживання природного газу

(тис. м3/$1млн)

Чехія

289,3

8,1

28,0

Словаччина

139,7

6,5

46,5

Угорщина

224,5

11,9

53,0

Польща

877,9

14,4

16,4

Італія

2079,5

68,7

33,0

Україна

386,5

54,8

141,7

Білорусія

162,4

20,3

125,0

Росія

3385,8

457,2

135,0


Минулі прорахунки та сучасні загрози змушують Україну підходити як ніколи відповідально до формування власного енергетичного балансу, враховуючи при цьому як економічні так і неекономічні чинники, які насправді є величезними викликами і навіть загрозами функціонуванню енергетики зокрема і української держави в цілому.
Даний аналіз пропонує розглянути основні виклики неекономічного характеру та можливі способи реагування на них в процесі реформування внутрішнього енергетичного ринку.

Висновки пропонується робити, виходячи з даних по формуванню енергетичного балансу України за останні роки. Так, згідно даних Державної Служби Статистики енергетичний баланс України1 в сфері первинного постачання енергії за період 2008-2013 рр.
Держа́вна слу́жба - професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави особами, які мають посади в державних органах та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
мав наступні показники (табл.1).


Таблиця 1.




2008

2009

2010

2011

2012

2013

Загальне постачання первинної енергії, млн. тне.

134,562

114,420

131,194

126,351

122,488

115,940

Виробництво первинної енергії, млн. тне.

84,260

79,339

78,087

85,185

85,247

85,914

Імпорт, млн. тне

65,263

48,506

51,025

57,956

46,520

39,722

Розподіл джерел енергії в загальному постачанні первинної енергії в Україні, млн. тне




2008

2009

2010

2011

2012

2013

Вугілля і торф

41,798

35,870

37,154

41,490

42,718

41,427

Нафта і нафтопродукти

14,368

13,902

13,158

12,375

11,609

9,906

Природний газ

52,805

40,789

55,229

46,841

43,018

39,444

Атомна енергія

23,566

21,764

23,387

23,672

23,653

21,848

Відновлювана

2,604

2,463

2,615

2,514

2,476

3,166

-гідроелектроенергія

0,99

1,026

1,131

0,941

0,901

1,187

-вітрова,сонячна

0,004

0,004

0,008

0,01

0,053

0,104

-біопаливо та відходи

1,610

1,433

1,476

1,563

1,522

1,875


Як видно з даної таблиці, виробництво первинної енергії в Україні за період 2008-2013 років, за виключенням кризового періоду 2008-2009 рр.
Перви́нна ене́ргія (англ. Primary energy) - Енергія, зосереджена у природних ресурсах (наприклад, вугілля, сира нафта, сонячне світло, уран), яку не піддавали ніяким штучним змінам чи перетворенням.
, залишалось майже незмінним. На основі даних статистичних зведень доцільно розглянути графічний часовий графік, що зображує загальне постачання первинної енергії у порівнянні з її виробництвом та обсягом імпорту (рис. 1).


Як видно з рис. 1, за період 2011-2013 рр. графік імпорту постачання первинної енергії в Україну мав низхідну траєкторію, обумовлену спадом економіки та відповідним скороченням імпорту газу, нафти і нафтопродуктів.

Використання вугілля та торфу власного видобутку залишилися приблизно на рівні попередніх років.

Рис. 1. Співвідношення загального постачання первинної енергії до її виробництва та імпорту

Представивши графічно розподіл джерел енергії в загальному постачанні первинної енергії в Україні (рис. 2), стає очевидним, що скорочення імпорту нафти і природного газу були зумовлені високими цінами та неспроможністю національної економіки їх оплачувати, а не системними кроками уряду із заміщення імпорту енергоресурсів на внутрішні джерела.




Рис. 2. Розподіл джерел енергії в загальному постачанні первинної енергії в Україні за період 2008-2013 рр.

При цьому необхідно відзначити, що найбільша залежність сформувалася по імпорту природного газу та нафти і протягом усього періоду незалежності не було здійснено системних кроків для її подолання на загальнодержавному рівні. Якщо в контексті нафтової залежності ризики значною мірою компенсовувалися високою ліквідністю та доступністю цього товару на світовому ринку, по в сфері імпорту газу тотальна монополія російського «Газпрому» існувала аж до кінця 2012 року, коли почалися реверсні поставки з Польщі.

На формування виваженого енергетичного балансу України негативний вплив мають ціла низка як внутрішніх так і зовнішніх чинників неекономічного характеру:

1) Домінування монополістичних фінансово-олігархічних груп, поєднаних з політичними фігурами та відповідальними посадовими особами управлінської вертикалі.

Енергетичний ринок є фінансово привабливим лише з огляду на можливість отримання доступу до державних бюджетних коштів, маніпулювання тарифоутворенням та цінами, зловживання монопольним становищем на ринку, блокуванням заходу на внутрішній ринок конкурентів, ігноруванням інвестиційних зобовязань та проведення переважної більшості фінансових операцій через офшорні рахунки.
Посадо́ва осо́ба - особа, в якої наявні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.
Державний бюджет - це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.


2) Існування різних цін для різних категорій споживачів.

Пережиток радянської епохи, який підміняв собою соціальний захист населення, насправді має багатофакторні негативні наслідки для енергетичного балансу, зокрема, позбавляє стимулів до економії, обліку та модернізації транспортної інфраструктури, створює основу для непрозорого бізнесу з необлікованим газом, є причиною величезних витрат з державного бюджету на покриття різниці між ринкової ціною та соціально регламентованими цінами для населення та теплокомуненерго і т.д.

3) Домінування адміністративного управління над ринковими інструментами.

Уряд повсякчас намагається управляти енергетичною сферою в ручному режимі, регламентуючи діяльність видобувних компаній великою кількістю постанов та розпоряджень, чим ускладнює планування роботи над проектами і стримує інвестиції в галузь. Окремі дії уряду, які можна виправдовувати складною ситуацією чи додатковими загрозами через збройну агресію РФ, не можуть виправдати загальну тенденцію, яка спостерігалася в галузі протягом багатьох років.

4) Непрозорість діяльності державних видобувних компаній.

Державні підприємства енергетичного комплексу зберегли в багатьох рисах систему планового господарювання радянського періоду, на яку наклалися практично безпежні управлінські можливості топ-менеджменту, як правило, під патронатом тих чи інших політично-бізнесових угрупувань. В результаті цього кожне підприємство працює через безліч компаній-посередників, через які вимиваються кошти, а борги перекладаються на державу.

5) Нехтування заходами із створення стратегічних запасів та диверсифікації джерел постачання критично важливих енергоносіїв.

Попри багаторічну риторику різних політичних кіл, в Україні не було створено стратегічних запасів нафти і нафтопродуктів, а також не забезпечено формування запасів газу за рахунок прозорих схем співпраці з приватними газодобувними компаніями. Як наслідок, зусилля уряду з формування газових запасів на поточний опалювальний сезон були хаотичними, непродуманими і значною мірою бойкотувалися.
Однак найбільшим викликом, якщо не загрозою є зовнішній фактор – багатокомпонентний дестабілізуючий вплив РФ, де Кремль використовував і використовує енергетичну залежність для отримання політичних поступок, контролю над внутрішньою і зовнішньою політикою держави та як величезний ринок для непрозорих оборуток з виведенням доходів у офшорні зони.

Широке висвітлення цього фактору подається в аналітичному дослідженні Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» – «Гібридна війна в Східній Європі.
Офшорна зона (від англ. off shore - «поза берегом») - один із видів вільних економічних зон, що належать до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень та законодавчі гарантії банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.
Зовнішня політика Зо́внішня полі́тика - сукупність відносин держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями. Найважливіший засіб ведення зовнішньої політики - дипломатія.
Східна Європа Східна Європа - політичний та історико-географічний регіон Європи.
Невоєнний вимір.Енергетичний компонент»2. Нижче приводяться окремі положення, що мають безпесереднє відношення до теми дослідження.




Україна зберігала газову залежність від Росії, починаючи з 1990-х років, і це, незважаючи на цілу низку газових конфліктів та поступок. Меншою мірою це стосувалося галузі видобутку та переробки рідких вуглеводнів, де внаслідок занепаду вітчизняного нафтовидобутку та нафтопереробки, сформувалась диверсифікована система постачання готових нафтопродуктів. Що стосується вугілля, то Україна була завжди незалежною, добуваючи достатню його кількість і навіть частково експортуючи. Імпортувалася лише певна кількість
  1   2


Скачати 263.15 Kb.

  • Газоємність ВВП України порівняно з окремими країнами ЄС та СНД, 2012 рік
  • Країни ВВП 2012 (ПКС) $ млрд.
  • (тис. м3/$1млн) Чехія