Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Філософ кібернетичної науки

Скачати 62.84 Kb.

Філософ кібернетичної науки




Скачати 62.84 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.04.2017
Розмір62.84 Kb.
  1   2

Міністерство культури України

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»





Філософ кібернетичної науки

(до 90-річчя від дня народження В. М. Глушкова)


Рекомендаційний список

Київ 2013



Філософ кібернетичної науки (до 90-річчя від дня народження В. М. Глушкова, відомого українського математика та кібернетика) : реком. список / уклад. Ю. Круть ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К., 2013. –

Кібернетика як наука може дати

надзвичайно багато,

натомість вона потребує захоплення,

відданості й готовності працювати з повною

віддачею фізичних і духовних сил

В. Глушков


Віктор Михайлович Глушков – видатний вчений двадцятого століття, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації крупних науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп’ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни. Керівник наукової школи кібернетики.

XX століття - століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття. Населення світу на початку століття становило 1,6 мільярдів, а до кінця століття збільшилося до 6 мільярдів.

Електро́нна обчи́слювальна маши́на (скорочено ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.

Наукова школа (рос. научная школа, англ. scientific school, нім. wissenschaftliche Schule f, Richtung f) - форма організації колективної наукової праці співробітників НДІ, ВНЗ, наукового центру тощо під керівництвом лідера школи, як правило, відомого вченого.

Лауреат Ленінської та державний премій. Почесний член багатьох як іноземних, так і вітчизняних академій. Ним опубліковано понад 800 наукових робіт, у тому числі 30 монографій.

Віктор Глушков народився 24 серпня 1923 р. у м. Ростові-на-Дону. У 1931 р. Віктор пішов до школи. Навчався легко. Мав багато захоплень, зокрема цікавився астрономією. У першому класі він уже знав назви всіх планет. У третьому класі, прочитавши книгу Брема про тварин та вивчивши їх класифікацію, захопився зоологією. Пізніше зацікавився мінералогією та геологією. Цьому захопленню сприяв батько, гірничий інженер.

Гірни́ча спра́ва, або гірни́цтво (англ. Mining, нім. Bergbau, рос. горное дело) - галузь науки і техніки, пов'язана з видобуванням з надр або на поверхні Землі корисних копалин, а також їхньою попередньою обробкою з метою використання в господарстві.

Крім того, Михайло Іванович був радіолюбителем. Це захоплення передалося синові. Починаючи з літа між четвертим і п’ятим класом, майбутній вчений став вивчати радіотехніку, спочатку за книжками для радіолюбителів, а потім і за серйознішими підручниками. Його не задовольняли готові радіосхеми, і Віктор конструював власні. Навчаючись у п’ятому класі, разом з батьком змайстрував примітивний телевізор. У міру дорослішання розширювалося і коло інтересів В. Глушкова. У 8 класі він зацікавився філософією. Вступивши в пору юнацтва, захопився літературою, знав напам’ять безліч віршів.

Випускний вечір у Віктора і його однокласників відбувся в суботу 21 червня 1941 р., а 22 червня почалася війна. Мріяв учитися в Московському університеті на фізичному факультеті, але не судилося. В артилерійське училище, куди подав документи, його не прийняли через короткозорість. Вступив у Ростовський університет на фізико-математичний факультет, але вже 29 вересня першокурсників мобілізували на риття окопів.

Прагнучи здобути вищу освіту, восени 1944 р. майбутній кібернетик їде до Новочеркаська і вступає до Індустріального інституту. З часом зростав його інтерес до точних наук.

Південний федеральний університет (ПФУ) - російський федеральний університет, центр вищої освіти і науки Південного федерального округу Російської Федерації, розташований у Ростові-на-Дону і Таганрозі Ростовської області.

Точні науки - галузі науки, в яких вивчають кількісно точні закономірності і використовують строгі методи перевірки гіпотез, засновані на відтворюваних експериментах та строгих логічних міркуваннях. До точних наук прийнято зараховувати математику, інформатику, фізику, хімію, а також деякі розділи біології, психології та суспільствознавства.

Юнак вирішує пов’язати свою долю з математикою і тому повертається на фізико-математичний факультет Ростовського університету, де в 1941 р. провчився лише місяць. Оскільки він не зміг облаштуватися в гуртожитку, а наймати квартиру було дорого, Глушкову довелося вчитися на заочному відділенні і жити у батьківському домі в Шахтах. Екзамени за фізико-математичний факультет Ростовського університету він здав екстерном.

Після закінчення у 1948 р. університету, незважаючи на виявлені неординарні здібності та цікавий дипломний проект, В. М.

Дипло́мний прое́кт - кваліфікаційна робота, що призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках до проектної (проектно-конструкторської) і виконавської (технологічної, операторської) робочим функціям.

Глушков отримав направлення на роботу на Урал, в установу, що була пов’язана з атомною промисловістю, яка на той час тільки зароджувалася.

З приїздом на Урал почалася наукова діяльність В.

Науко́ва дія́льність - це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Науковими дослідженнями займаються науковці.

Глушкова, яка ділиться на два періоди: алгебраїчний (1948 – 1956 рр.) та кібернетичний (1956 – 1982 рр.). Перший період почався зі знайомства з Сергієм Миколайовичем Черніковим, алгебраїстом, деканом Свердловського університету.

1949 р. В. Глушков став аспірантом Чернікова, а у жовтні 1951 р. захистив кандидатську дисертацію.

Перед В. М. Глушковим відкривалася кар’єра вченого-алгебраїста. Але в його долі раптом відбулися кардинальні зміни. Замість того, щоб продовжувати розпочатий напрям досліджень, В. М. Глушков захопився «п’ятою проблемою Гілберта», та так, що думав про неї протягом трьох років. І, нарешті, зумів знайти її вирішення.

У 1955 р., після закінчення однорічної докторантури при Московському університеті, В. М. Глушков захистив докторську дисертацію. Отримані ним результати відразу ж піднесли молодого вченого на вершину математичних досягнень. Його обирають членом Московського математичного товариства, у вітчизняних та закордонних виданнях з’являються низки його публікацій.

Дисерта́ція (лат. dissertatio - твір, обговорення, розсуд, доповідь) - спеціально підготовлена наукова праця на правах рукопису, яку виконують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня. В Україні розрізняють дисертацію для здобуття наукового ступеня кандидата наук (кандидатська дисертація) та доктора наук (докторська дисертація).

Московське математичне товариство - асоціація математиків Росії. Товариство організовує та координує діяльність російського математичного співтовариства, а також сприяє розвитку математичної науки, займається вдосконаленням викладання математики.

Проте досягнуте не задовольняє допитливу натуру Глушкова. Він знову робить різкий крок у своїй науковій діяльності – від абстрактної математики до досить практичної кібернетики.

Початок кібернетичного періоду діяльності Глушкова припадає на 1956 р. У цей час він переїздить до Києва. Далі вся наукова й педагогічна діяльність вченого буде нерозривно пов’язана зі столицею України. З 1956 р.

Київ Ки́їв (МФА: [ˈkɪjiw]опис файлу) - столиця України, місто-герой, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни.

він завідує лабораторією обчислювальної техніки й математики, а з 1957 р. працює директором Обчислювального центру АН УРСР, створеного на базі цієї лабораторії.

Обчи́слювальний центр (ОЦ) - організація, підрозділ, або, в більш вузькому сенсі, комплекс приміщень, призначених для розміщення комп'ютерних систем і допоміжного обладнання.

У 1962 р. на базі Обчислювального центру було створено Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого став В. М. Глушков.

З 1957 р. Віктор Михайлович ще й професор Київського університету. У 1958 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 р. – академіком АН УРСР. З 1962 р. В. М. Глушков – віце-президент АН УРСР, а в 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР.

Він був ініціатором створення факультету кібернетики Київського університету. З 1965 р. за сумісництвом очолював кафедру теоретичної кібернетики цього факультету.

Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова Національної Академії наук України - науково-дослідний інститут Відділення інформатики НАН України, один з провідних світових наукових центрів з вирішення фундаментальних і прикладних проблем інформатики та обчислювальної техніки, впровадження їх методів і засобів в народне господарство й соціальну сферу.

Акаде́мік або ді́йсний член акаде́мії (рос. академик, англ. academician, нім. Akademiker) - дійсний член академії як корпорації вчених, обраний її загальними зборами. Зазвичай, академіками без уточнення називають членів національної академії наук, академіками (з вказівкою академії) називають дійсних членів інших академій.

Кібернетика Кіберне́тика (англ. cybernetics, нім. Kybernetik) - наука про загальні принципи управління в різних системах: технічних, біологічних, соціальних та ін.

Помер Глушков у 1982 р. у м. Києві.

  1   2


Скачати 62.84 Kb.

  • Філософ кібернетичної науки