Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах педагогічного коледжу

Скачати 107.47 Kb.

Формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах педагогічного коледжу




Скачати 107.47 Kb.
Дата конвертації08.05.2017
Розмір107.47 Kb.

Ігнатуша А. Л. Формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах педагогічного коледжу / А. Л.
Майбутнє - суб'єктивна з людського погляду й об'єктивна з погляду стороннього спостерігача часова категорія сприйняття реальності, яка характеризується комплексом явищ і подій, що не здійснились і не відбулися відносно об'єкта, який перебуває в більш ранньому часі.
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.
Комунікати́вна компете́нтність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.
Ігнатуша // Освіта Донбасу. – 2005. - № 3. – С. 70 – 72.
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ

У статті окреслено формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкових класів в умовах педагогічного коледжу.

Ключові слова: компетентність, вчитель початкових класів, комунікативна діяльність.

Характерною рисою педагогічної діяльностi є її проникнутiсть спiлкуванням. Це передбачає наявнiсть у вчителя спецiальних професiйно-особистiсних характеристик, серед яких найважливiшою є його комунікативна компетентність.

У розвитку теорiй педагогiчної освiти є низка визначених досліджень, які розкривають закономірності професiйної пiдготовки й формування особистостi вчителя.

Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
Компете́нція (лат. competentia, від compete - взаємно прагну; відповідаю, підходжу) - сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Дослідження Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Фундаментальне значення в цьому планi мають працi Ф. Гоноболіна, Н. Кузьмiної, В. Сухоммлинського та ін.

Рiзнi аспекти формування спеціаліста в умовах педагогічного училища та коледжу розглядаються в працях С. Баранова, Л. Болотiної, К.Волинець тощо. Теоретичнi аспекти комунікативної компетентності висвітлюються в працях А. Бодальова, Н. Кузьмiiної, А. Журавльової та iн.

Комунiкативна дiяльнiсть вчителя початкових класiв вбирає як атрибутивної характеристики поняття діяльності, так і загальної закономірності категорії спiлкування.

Атрибу́т (attribute) - невід'ємна, необхідна для забезпечення цілісності об'єкта (предмета) або суб'єкта (людини) властивість, його частина, додаток.
Учитель початкових класiв у своїй дiяльностi повинен реалiзовувати вci функцiї спiлкування. Однак, найбiльш значну роль у його дiяльностi вiдiграють дидактично-виховнi функцiї спiлкування.

Предметом комунiкативної діяльності вчителя початкових класів є позитивні нововведення в особистостi дитини, її всебiчне й гармонiйне соцiальне становлення.

Комунiкативна дiяльнiсть вчителя початкових класів має складну будову та припускає спiлкування "вчитель-учень", "учень-учень". Спiлкування в данiй системi носить "мiжсуб'єктивний характер". При цьому спілкування стає двонаправленим процесом, тобто дiалогом i спiвробiтництвом.

Будуючи своє спiлкування з молодшими школярами, необхiдно враховувати, що основними нововведеннями молодшого шкiльного віку є внутрiшнiй план дії, свавiльнiсть психiчних процесiв, рефлексія, потяг до наслідування, які значно впливають на розвиток особистостi дитини в якостi "суб'єкта" спiлкування й дiяльності.

Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.

Комунiкативна компетентнiсть - феномен, адекватний усім основним характеристикам комунiкативної дiяльностi особистостi.

Сутнiсть комунікативної компетентності полягає у зв'язку об'єктивної комунiкативної дiяльностi й суб'єктивних можливостей особистостi.

У структурі комунiкативної компетентності вчителя початкових класів виділяються два рівні:

l-й складає мотивацiйно-цiннiсний компонент, ядром якого є професiйно-педагогічна спрямованість, що складається з мотивiв, потреб, цiннiсних ставлень i цiннiсних орiєнтацiй, установок особистості.

Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.

2-й рiвень - виконавчий компонент, який складається з системи знань, здiбностей та вмiнь учителя початкових класiв.

Усі компоненти структури комунікативної компетентності взаємозв'язані й взаємообумовленi.

У загальному процесi професiйного становлення, формування комутативної компетентності роки навчання в коледжі мають важливе значення як момент "старту" в професiйнiй дiяльностi. У цьому вiцi спостерiгається рiшучий перехiд до професiйно особисної вiдповiдальностi за свої вчинки. Студенти розраховують великими резервами працездатностi, високою швидкiстю оперативної пам'ятi, переключенням уваги, умiнням вирiшувати вербально-логiчнi задачi.

Студент Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.
Усе це говорить про сензетивнiсть студентiв перiоду навчання в коледжi щодо формування комунiкативної компетентностi.

Для отримання якiсно-кiлькiсної характеристики комунікативної компетентності cтудентів використовувалася система адекватних взаємоперевiряючих методів (спостереження за спiлкуванням викладачiв та студентiв з учнями, бесiди, iнтерв'ю, самооцiнка). Анкетування й інтерв’ювання допомогли отримати значну iнформацiю про стан комунікативної компетентностi майбутнiх учителiв початкових класів.

Результати анкетного опитування показали, що студенти другого курсу серед мотивiв вибору професiї на перше мiсце ставлять цiннiсне ставлення до особистості молодшого школяра (23,2% вiд числа вcix вiдповiдей), на друге мiсце - спiлкування з дiтьми (20% вiд числа вcix вiдповiдей).

Анкетування (від фр. enquete) - процес збору первинних матеріалів у соціологічних, економічних, демографічних, маркетингових та інших дослідженнях. Анкетування організовується спеціальними службами, лабораторіями, науково-дослідними підрозділами.
Опи́тування, о́пит - це метод збору соціологічної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (усне опитування, інтерв'ю) або опосередкованого (письмове опитування, анкетування) спілкування того хто опитує з респондентом.
у студентiв четвертого курсу на першому мiсцi (34% вiд числа опитаних) мотиви навчального предмета, тiльки 15% назвали серед мотивiв вибору професiї цiннiсне ставлення до особистостi учня. Причинами такого явища є вiдсутнiсть чіткої орієнтації на учня як значимого iншого в процесi пiдготовки в коледжi, формування вузької та обмеженої установки на передачу знань, а не на розвиток особистостi учня в процесi навчання та iн.
Орієнтація, в класичному випадку - вибір одного класу систем координат, пов'язаних між собою «додатньо» в деякому певному сенсі. Кожна система задає орієнтацію, визначаючи клас, до якого вона належить.

Аналiз дiючих планiв та програм дозволяє стверджувати, що саме в психологопедагогiчнiй пiдготовцi студентiв закладенi основи й мiстяться великi резерви, якi використовуються в цiлях ефективного формування комунікативної компетентності.

При органiзацiї навчання студентiв педагогiчному спiлкуванню слiд ураховувати, що в бiльшостi студентiв немає досвiду роботи в школi i уявлень про ті комукативнi ситуацiї, якi їм прийдеться вирiшувати в майбутнiй педагогiчнiй дiяльностi з молодшими школярами. Рiшенню цього завдання сприяє використання в процесi навчання педагогiчному спiлкуванню інтерактивних методiв навчання. Одним з таких є рiшення та аналiз педагогiчних сиитуацiй (на взаємодiю "вчитель-учень", взаємодiю "вчитель-учiння-учень" тощо), навчальнi iгри, якi iмiтують рiзнi ситуації спiлкування (органiзацiя первинного контакту з класом, iндивiдуальна бесiда з учнями, керiвництво мiжособистiсними взаєминами в колективi учнiв).

Велике значення мають психолого-педагогiчнi тренiнги з формування комутативної компетентностi. При їх проведеннi доцiльно використання вправ, якi пропонують В. Кан-Калик, О. Леонтьев, Т. Яценко.

Уже з 1 курсу починається процес адаптацiї студентiв до школи. Цьому сприяє система позанавчальної виховної роботи, яка проводиться в групових колективах та масштабах коледжу: лекцiї, бесiди, зустрiчi, КВК, подорожi, свята, конкурси тощо.

Колекти́в - cукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами, метою, проектом. Група людей, зв'язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо. За видом діяльності розрізняють трудові, навчальні, військові, спортивні, художньої самодіяльності та інші колективи.
Масштаб, мірило (від нім. Maß - міра, і нім. Stab - палка) - відношення розмірів об'єкта, виконаних без спотворень, до інших номінальних значень. Масштаб це число, що може бути більше 1, якщо розміри об'єкту ненадійні, креслення дрібних деталей) - це називають масштабом збільшення, або менше 1 (плани будинків, топографічні та географічні карти, карти зоряного неба) - масштаб зменшення.
Виховна робота у Збройних Силах та інших військових формуваннях України - це система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління, з’єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.
Починаючи з другого курсу, паралельно з вивченням основних дисциплін психологопедагогiчного циклу студентів проходять педагогічну практику:

- позанавчальну виховну роботу;

Дисциплíна (лат. disciplina - навчання, виховання) - багатозначне поняття.
Географічна паралель або рівнобі́жник (грец. παράλληλος - уздовж одне одного) - лінія перетину поверхні земної кулі площиною, паралельною (рівнобіжною) до площини екватора.

- практику зi спецiалiзацiї;

- у дитячому оздоровчому таборi;

- пробнi уроки й заняття в школi;

- перші дні дитини в школі;

- переддипломну педагогічну практику.

Значнi можливостi для комунiкативного становлення майбутнього вчителя надається самостiйнiй практицi в школi. Готуючись до зустрічі з дітьми, студенту-практиканту необхiдно продумувати не тiльки змiст роботи, яка буде проводитись, але й можливi способи спiлкування з класом, тобто планувати комунiкативну структуру уроку.

Планування - це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування - оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети.

Формування комунікативної компетентностi вчителя початкових класiв - складний та тривалий процес.

Аналiз лiтератури з проблеми дослiдження, вивчення передового педагогічного досвiду, власний досвiд роботи дозволяють виділити деякі психолого-педагогiчнi умови, якi оптимiзують процес форрмування комунікативної компетентностi майбутнього вчителя початкових класiв в умовах педагогічного коледжу:

1) opiєнтованість навчальних планiв та програм на реалiзацiю завдань Формування у студентiв комунiкативної компетентності;

2) професiйно-цiльовий пiдхiд до пiдготовки спеціалістів;

3) залучення студентiв до безпосереднього спілкування з учнями;

4) використання iнтерактивних методів навчання студентів педагогічному

спілкуванню;

Навчання Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

5) диферецiйований пiдхiд до формування комунiкативної компетентностi студeнтів;

6) цiлеспрямоване та оптимальне використання результатів психологiчної пiдготовки.

Завдання формування комунiкативної компетентностi вчителя початкових класiв потребують iнтеграцiї теоретичної пiдготовки й педагогiчної практики, наступностi й послiдовностi в роботi педагогiчного коледжу й педагогiчного унiверситету.

Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.
Тео́рія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційноі моделі. Теорією стає гіпотеза, що має відтворюване підтвердження явищ та механізмів і дозволяє спостерігачу прогнозувати наслідки дій чи зміни стану об'єкта спостережень.


Лiтература

1. Абульханова-Славская КА. Стратегия жизни. - М., 1991.

2. Бодалёв А.А. О коммуникативном ядре личности / / Сов. педагогика. - 1990 -№5.-C.77-81.

3. Волинець K.I. Iнтеграцiя змiсту загальнопедагогiчної пiдготовки майбутнiх вихователiв у педагогiчних училищах i коледжах України: Автореф. дис. … канд. пед. наук. - К., 1997.

4. Емесенов С. Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. - М., 1989.

5. Жуков Ю.М. , Петровская Л.А. Проблемы диагностики социальной перцептивной компетентности в педагогическом общении. М., 1983. - С. 90-97.

6. Журавлёв А.Л. Коммуникативные качества личности руководителя и эффективность руководства коллективом - Психол. журнал. - 1983. - С. 57-67

7. Кидрач А.А. Коммуникативная способность и её совершенствование. - Л., 1981.

8. Мудрик А.В. Коммуникативная культура личности / / Базовая культура: теоретические и методические проблемы / / Под ред. О. С. Газманна. - М., 1989. `С.56-67.

9. Петровская Л. А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг. - М., 1989.



10. Полторацька В. В. Формування комунiкативної культури майбутнього вчителя в процесi його професійно-педагогічної пiдготовки: Автореф. дис. ... канд. пед.наук. - Х., 1997.


Скачати 107.47 Kb.

  • ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ
  • Анкетування