Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Формування креативних здібностей на уроках художньо-естетичного циклу засобами використання інноваційних технологій

Скачати 251.78 Kb.

Формування креативних здібностей на уроках художньо-естетичного циклу засобами використання інноваційних технологій




Скачати 251.78 Kb.
Дата конвертації07.06.2017
Розмір251.78 Kb.


Зміст

  1. Вступ. Актуалізація проблеми. ……………………………………. 2

  2. Формування креативних здібностей на уроках художньо-естетичного циклу засобами використання інноваційних технологій. ……………………………………………………………. 4

    1. Теоретичний аспект роботи над методичною проблемою…… 4

    2. Шляхи реалізації цілей і завдань та перспективи…………….. 8

    3. Розвиток творчих здібностей учнів молодших класів на уроках музичного мистецтва засобами використання музично-дидактичних ігор……………………………………………… 13

    4. Розвиток духовності, формування освітніх компетенцій школярів на уроках художно-естетичного циклу та в позакласній роботі. …………………………………………… 23

  3. Висновки.

    Іннова́ція (англ. innovation - нововведення)- ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.

    Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).

    Му́зика (від грец. μουσική - мистецтво муз) - мистецтво організації музичних звуків, передусім у часовій (ритмічній), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики.

    …………………………………………………………… 25

  4. Список використаної літератури …………………………………27

  5. Додатки. ………………………………………………………………29



  1. Вступ. Актуалізація проблеми.

Важливим завданням художньо-естетичного виховання в школі є формування культури почуттів учнів як необхідної частини їх духовної культури, збагачення їх емоційно-естетичного досвіду, інтересів, поглядів у процесі спілкування з мистецтвом та розвиток універсальних якостей творчої особистості.

Духо́вна культу́ра - складова культури, що охоплює мистецтво та філософію.

Саме предмети художньо – естетичного циклу спрямовані на те, щоб відкрити в дитині найпотаємніші, найтонші  почуття. Саме музичне мистецтво та художня культура є тими шкільними предметами ,які дають можливість дитині для творчості, для самостійного пошуку, для висловлення свого власного бачення світу.

Уроки художньо-естетичного циклу найкраще сприяють виявленню та розвитку творчих здібностей учнів. На цих уроках діти швидко захоплюються новою ідеєю і починають творити – вводити свої новації, зміни, доповнення – і задоволені тим, що зробили. Але не можна розглядати творчість як самостійний етап уроку. Вона повинна гармонійно поєднуватись з іншими видами діяльності на уроці та якнайширше запроваджуватися у навчальний процес.

Актуальність проблеми «Формування креативних здібностей на уроках художньо-естетичного циклу засобами використання інноваційних технологій» полягає в ефективному впливі на процес навчання і важливості для встановлення творчої особистості в цілому. Музика, художня культура, етика – предмети, які я викладаю, сприяють формуванню творчості, креативності, гнучкості мислення, розвитку художньо-образного мислення, аналітичного, логічного, критичного мислення; розвитку духовності, моральності; виховують любов, повагу до національних традицій, звичаїв, історії українського народу та народів світу.

Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.

Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.

Працюючи вчителем музичного мистецтва, я широко використовую творчі завдання в різних видах музичної діяльності:

- літературні завдання (добирання, складання віршів на задану музичну тему; написання творів на музичні теми, творів-вражень про прослухану музику, «Створення музики» (музичної характеристики) на прочитаний вірш, літературний текст (гра «Композитор»);


  • образотворчі завдання (намалювати малюнок до вивченої пісні, прослуханого музичного твору (так ми оформляємо стенд «Музика в малюнках»), зліпити з пластиліну персонажів музичних казок, п΄єс, дитячих пісень;

    Музичний твір - це твір, художні образи котрого виражені за допомогою звуків. Автор музичного твору називається композитором. Музичний твір може існувати у вигляді нотного запису, виконання, звукозапису (цифрового чи аналогового) та відеозапису.

    створити ескізи костюмів для дійових осіб опер, балетів, мюзиклів, декорацій до вистав;створення колективних творчих робіт;

  • театрально-драматичні завдання (інсценування пісень, театралізація музичних казок, музичні ігри);

  • музично-ритмічні ігри («Луна», «Ритмічні загадки», «Запитання-відповідь» та ін);

Для розвитку творчої уяви організовую на уроках різноманітні конкурси, змагання, разом складаємо казки, оповідання, а інколи вірші на почуту музику. Такі завдання активізують творче мислення школярів, позитивно впливають на розвиток творчої особистості.

Побороти психологічний бар΄єр страху перед новим і невідомим, зацікавити, розвинути креативні здібності завжди легше в цікавій, захопливій роботі.

Використання на уроках різноманітних творчих завдань, цікавих вправ, кросвордів, ребусів спонукають учнів до творчості, до активного мислення, сприяють розвитку пам΄яті, уваги, кмітливості; формують бажання розвивати творчі здібності.


  1. ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УРОКАХ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ ЗАСОБАМИ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

    Інноваці́йні техно́логії - радикально нові чи вдосконалені технології, які істотно поліпшують умови виробництва або самі виступають товаром. Зазвичай мають знижену капіталомісткість, характеризуються більшою екологічністю й меншими енергопотребами.



    1. Теоретичний аспект роботи над методичною проблемою.

Серед багатьох видів мистецтв музиці належить особливе місце в естетично – художньому вихованні дітей, а також у всій системі формування творчої особистості. Палітра музики багата, мова її гнучка та різноманітна. Все, що не підвладне слову, знаходить відображення в музиці, особливо яскраво музика відображає велику гармонію природи.

Здавна помічено, що постійне спілкування з музикою пробуджує в людині гостру спостережливість за голосами та звуками природи, прищеплює вміння та потребу асоціювати різні явища навколишнього світу.

Світ - назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі. На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.

Діти шкільного віку проявляють особливу любов до музичного мистецтва і можуть бути задіяні в діяльність, згідно їх віковим особливостям, метою якої є розвиток інтересу до музики, правильне сприйняття її змісту, структури, спілкування з нею та бажання активно проявити себе в цій сфері.

Під керівництвом дорослого дитина вчиться співчувати, фантазуючи та уявляючи в процесі сприйняття музики, вона намагається проявити себе у співі, танці, грі. Кожна дитина шукає неповторний характер рухів, створюючи неповторний образ. В процесі слухання музики та під час проведення музичних ігор у дітей розвивається увага, фантазія. Музично-ігрова діяльність на уроках музичного мистецтва має велике пізнавальне значення: діти знайомляться з музичною термінологією, назвами музичних інструментів, прикметами природи, народно-побутовими обрядами та ін.

Музи́чний інструме́нт - інструмент, призначений для виконання музики. В принципі будь-який інструмент, що здатний відтворювати звуки за певних умов і в певних музичних традиціях може бути використаним, як музичний.

Активізація музичної діяльності школярів залежить від методів стимулювання їхнього інтересу до музики: це створення проблемних, ігрових ситуацій на уроках, демонстрація та інтерпретація найкращих зразків музичної класики, застосування мультимедійних презентацій, використання відеоматеріалів, створення творчих проектів та ін. Ці методи сприяють розвитку музичного інтересу дітей та успішно використовуються на уроках. Адже сучасні діти, це діти інформаційно-екранного віку. А предмети художньо-естетичного циклу найкраще сприймаються через інформаційно-комунікаційні технології.

Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.

«Краще один раз побачити, аніж сто разів послухати» - це прислів’я є актуальним при викладанні уроків музичного мистецтва, художньої культури. Тож, говорячи про шедеври мистецтва, розповідаючи про біографію відомих композиторів чи художників, вивчаючи теми «Балет», «Опера» т.ін. – доречно на уроці супроводжувати викладання тем фото- та відеоматеріалами, комп’ютерною презентацією, в якій діти можуть побачити як теоретичний матеріал, змістовно і коротко викладений, так і ілюстрації та відеоролики, що повною мірою розкривають зміст матеріалу.

Сучасні комп’ютерні технології в мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їхньої інтеграції із традиційними навчальними методиками.

Кажучи про вдосконалення педагогічних технологій, я маю на увазі передовсім інформаційні технології, тобто технології, що несуть у своїй основі максимальну кількість інформації, що діють на всі органи сприйняття, і дозволяють найповніше діяти на учня, враховуючи їх індивідуальність.

В теорії інформації вла́сна інформ́ація (англ. self-information), або несподі́ваність (англ. surprisal), - це міра кількості інформації, пов'язаної з подією в імовірнісному просторі, або зі значенням дискретної випадкової величини.

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Отриманий у результаті обсяг знань не завжди передбачає акцент на теоретичному освоєнні матеріалу. Адже на уроках художньо-естетичного циклу особливо важливим є процес безпосереднього сприйняття учнями конкретного витвору музичного або образотворчого мистецтва.

Образотво́рче мисте́цтво - мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).

Інформаційні технології дозволяють по-новому, комплексно використовувати на уроках музики текстову, звукову, графічну й відеоінформацію – створюється новий мультимедійний контент. На уроках музики гармонійно поєднуються знання комп’ютерної грамоти з музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, і, як результат цього поєднання, створюється нова якість сучасного інтегрованого уроку.

Використання інформаційних технологій дає змогу залучати дітей до:



  • створення творчих робіт;

  • пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу;

  • оформлення результатів роботи у вигляді різних проектів за певними темами.

Серед безлічі програм для роботи з комп'ютером на уроці музичного мистецтва я надаю перевагу таким:

  • музичний програвач;

  • програма для співу карооке;

  • мультимедійні музичні енциклопедії;

  • електронні мультимедійні уроки;

  • музичні ігри.

У сьогоднішніх умовах, коли вчитель не завжди має можливість застосовувати готові програмні матеріали, найбільш зручним засобом для створення уроків із мультимедійним супроводом є програма Microsoft Power Point, якій я віддаю перевагу під час проведення уроків художньо-естетичного циклу.

Microsoft PowerPoint (повна назва - Microsoft Office PowerPoint) - це застосунок для створення та відтворення презентацій, що є частиною Microsoft Office, і доступний в редакціях для операційних систем Microsoft Windows і Mac OS.

Особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу «Презентація удвох з учнем». Програма Power Point дозволяє поєднувати аудіо - та відеоматеріали в єдине ціле та креативно підходити компонування всіх матеріалів. Із цих позицій комп'ютер став універсальним засобом навчання, а зручність його використання допомагає організувати процес навчання раціонально й ефективно, та творчо підходити до викладання матеріалу всім учасникам НВП. Використання слайд-презентацій, фотоматеріалів і репродукцій у цій програмі дає прекрасний фон для викладання музичної літератури. Робота зі звуковими редакторами дозволяє записувати, редагувати й обробляти звук, компонувати фрагменти музичних творів для створення аудіо-альбомів, які можна використовувати на уроках музичного мистецтва. Якщо послідовно й систематично використовувати на уроках музичного мистецтва комп'ютерні технології, стає легше контролювати творчий розвиток учнів, формувати спеціалізовані знання в процесі навчання й виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.

Завдячуючи впровадженню інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва, з'являється можливість на високому рівні якості проводити нестандартні уроки.



    1. Шляхи реалізації цілей і завдань та перспективи.

З кожним роком все більше уваги приділяється розвитку творчої активності дітей. Вчитель музики відчиняє двері дітям у світ музики, допомагає робити перші кроки до прекрасного.

Аліса - успішна бізнес-леді. У неї є гроші і багато справ, які вона постійно вирішує. А також двоє дітей, на яких зовсім не залишається часу. Арсеній - композитор, закоханий у музику. Він, звичайно ж, і не думав, що йому доведеться займатися чужими дітьми.

Жодна діяльність на уроках не буде цікавою і плідною, якщо вона перетвориться на сухе відпрацьовування навчального матеріалу.

Тому у своїй роботі я:



  • впроваджую такі форми роботи, як індивідуальні (картки, «Веселі нотки», «Музичний пароль», випереджальні завдання, Імпровізація та ін), парні (“Ритмічні диктанти”, дуети, “Музична розминка”), фронтальні (“Мозкова атака”, “Мікрофон”, “Навчаючи вчуся”, “Незакінчена думка”, музично-дидактичні ігри, та ін.), групові («Акваріум”, “Карусель”, “Музичний калейдоскоп” , “ Форте – піано” , “ Музичні ребуси” та ін).

  • використовую наступні принципи навчання: доступність, наочність, проблемність, самостійність і активність учнів, системність і послідовність, врахування індивідуальних особливостей дітей, диференціація, інтеграція, стійкість засвоєння знань і умінь, зв’язок навчання з життям… Крім традиційних особливу перевагу надаю єдності освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання на основі сучасних інформаційно-комунікаційних, проектних технологій. Учні з інтересом і задоволенням беруть участь у створенні творчих проектів, комп’ютерних презентацій. Так, наприклад, учні 8 класу під час вивчення теми «Легенди світової рок музики» створили проект «Історія рок музики». Ця тема є актуальною для підлітків, дітей зацікавила історія виникнення та види рок музики, вплив її на людину, відомості про відомих рок музикантів. Учні самостійно підбирали матеріал, використовуючи вміння і навички роботи в Інтернет-мережі та з комп’ютером. Створивши проект у вигляді комп’ютерної презентації, учні із задоволенням захищали його на уроці. Під час цієї роботи учні не тільки поширювали свої знання, але й розвивали та удосконалювали навички роботи з комп’ютерними технологіями.

Створення проектів не є обов’язковим домашнім завданням для учнів, це робота, на яку надихають учнів теми уроків, їх особлива зацікавленість і бажання розширити свої знання з тієї чи іншої теми. (Додаток № 1)

Музична освіта на уроках музики будується з урахуванням загальних задач музично – естетичного виховання дітей і проводиться відповідно до учбового плану. При цьому приймається до уваги те, що зміст і структура занять повинні бути варіативними і цікавими, з використанням різноманітних прийомів, що допомагають дітям сприймати музичний твір, зрозуміти елементарні основи музичної грамоти. Тому на своїх уроках я застосовую наступні засоби музичної освіти:



Навчальні: Формування художньої компетентності, уявлення про сутність, види та жанри мистецтва;

Музи́чна осві́та - процес засвоєння знань, вмінь та навичок, необхідних для музичної діяльності, а також сукупність знань і пов'язаних з ними вмінь та навичок, отриманих у результаті навчання. Під музичною освітою нерідко розуміють і саму систему організації музичного навчання.

особливості художньо – образної мови; використання отриманого досвіду, згідно з естетичними духовно – світоглядними цінностями.

Розвиваючі: Розвиток загальних і художніх творчих здібностей,

формування навичок художньої самоосвіти; стимулювання художньо – образного мислення.



Виховні: Виховання світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій. Розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним і предметним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації.

Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.

Здійснювати основні задачі мені допомагають власні методичні наробки.



Основні види діяльності на уроках музичного мистецтва:

  • Художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм та інтерпретації інтонаційно-образного змісту прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій (Наприклад, даючи прослухати музичний твір, не оголошуючи його назви, я даю дітям завдання дати свою назву твору. Діти, прослухавши, інтерпретують інтонаційно-образний зміст твору, даючи свою назву. Часто їхні назви співпадають із оригінальною, але буває, коли діти зовсім по іншому інтерпретують цей твір, побачивши власні образи у музиці, що формує асоціативне мислення).

  • Набуття вокально-хорових навичок у процесі виконання пісень із супроводом та без нього – цей вид діяльності особливо подобається дітям. Адже у співі розкривається індивідуальність кожної дитини. Ці навички з успіхом переносяться у позакласну роботу, коли діти виступають на сцені.

  • Елементи гри на музичних інструментахцей вид діяльності особливо полюбляють учні молодших класів. На жаль, оснащення музичними інструментами – це слабка ланка, але власноруч виготовлені інструменти допомагають дітям відчути себе музикантами, їхня гра «прикрашає» гру основного інструмента на уроці.

  • Практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології, усвідомлення особливостей музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиціцей вид діяльності сприяє розвитку полікультурності. Навіть не вивчаючи глибоко музичну грамоту, діти оперують музичною термінологією, грамотно висловлюють свої думки під час аналізу музичних творів. На допомогу їм я виробила такі картки «Характеристика музичного твору». (Додаток № 2 )

  • Опанування музики у зв'язках з іншими видами мистецтва для глибшого розуміння специфіки її образної мови - допомагає учням увійти в наступну ланку – вивчення предмету «Художня культура», який вивчається у 9-11 класах. Діти, підійшовши до вивчення цього предмету, вже мають певний досвід знань про види мистецтва, про зв’язок музики з іншими видами мистецтва. (Додаток № 3)

Основною музичною діяльністю на уроках музичного мистецтва є: вокально-хоровий спів, музична творчість, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах, теоретичне вивчення музики.

Розвиток художньо-естетичної культури на уроках відбувається через:

  • емоційно – естетичне ставлення до дійсності;

  • світоглядних орієнтацій;

  • особистісно – цілісного ставлення до мистецтва;

  • емоційно – чуттєві форми;

  • оригінального асоціативно – образного мислення;

  • універсальних якостей творчої особистості;

  • формування знань та уявлень про мистецтво;

  • розуміння специфіки художньо – образної мови;

  • різних видів мистецтва, здібності до сприймання та інтерпретації музичних та художніх творів;

  • розширення естетичного досвіду вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій реалізації та духовному самовдосконаленню.

Поставлені навчальною програмою задачі музичного виховання реалізуються через основні форми організації дитячої діяльності: уроки, позакласні та позашкільні заняття, свята, творчі конкурси, розваги, а також виявляються у самостійній музичній діяльності у вільний від занять час, коли за ініціативою дітей виникають ігри зі співом, музично – дидактичні ігри, сюжетно – рольові ігри.

Музичне виховання - це педагогічний процес (виховання), спрямований на розвиток музичних здібностей та на формування у людини музичної культури в цілому.



    1. Розвиток творчих здібностей учнів молодших класів на уроках музичного мистецтва засобами використання музично-дидактичних ігор.

Діти молодшого шкільного віку сприймають будь-який навчальний матеріал якісніше через гру. Особливо це стосується уроків музичного мистецтва. Розвиток творчих здібностей молодших школярів здійснюється в основному на уроках музичного мистецтва і саме шляхами використання музично-дидактичних ігор на уроках.

Основне призначення музично-дидактичних ігор вбачаю у формуванні в дітей музичних здібностей, в доступній ігровій формі допомогти їм розібратися у співвідношенні звуків за висотою, розвивати у них почуття ритму, тембровий та динамічний слух, спонукати до самостійних дій з використанням знань, набутих на уроках музики. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають в них ініціативу, самостійність, здібність до сприйняття, розрізненню основних властивостей музичного звука.

Музично-дидактичні ігри побудовані так, щоб відобразити єдність музики й руху.

pc170155

Розвиток ігрових дій підказується розвитком музичних образів, літературним текстом пісні, характером рухів. Музичні ігри взагалі поєднують в собі багато рис, властивим хороводним побудовам, рухливим іграм. Але дидактичний характер цих ігор відзначається тим, що в основі його лежить завдання розвитку музичного сприйняття. Ігрова дія повинна допомогти дитині в цікавій для неї формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними. Наприклад, ігри «Музичний телефон», «З якої ми пісні?» допомагають дітям чисто інтонувати, визначати, чи вірно проспівана пісня, почути зміну темпу, силу звучання. Ігри «Визнач за ритмом», «Пригадай мелодію», «Повтори» розвивають почуття ритму, вчать вірно відтворювати мелодію, ритмічний рисунок пісні, поспівки. З такою ж метою використовуються різноманітні дидактичні засоби: ложки, кубики, ритмічні палочки, брязкальця, дзвіночки, музичні та ритмічні молоточки. Цим сфера ігрових дій обмежується. Зайва рухливість, змагання у верткості, спритності, такі цікаві для дітей, повинні бути помірні. Отже, характер ігрових дій у музично-дидактичних іграх дуже своєрідний.

Музично-дидактичні ігри, які використовую на уроках прості, доступні, цікаві та захоплюючі: вони викликають у дітей бажання співати, слухати, грати і танцювати. (Додаток № 4)

В процесі ігор діти не тільки отримують спеціальні музичні знання, у них формуються необхідні риси особистості, в першу чергу почуття товариства, відповідальності. Граючи в «концерт», дитина-артист стає більш зібраною, відповідальною, серйозною, уважною до свого «номеру».

Музично-дидактичні ігри яскраво і барвисто оформлені. Наприклад, картки із зображенням музичних образів є яскравими, художніми, точно відповідають змісту гри. Ігри, в яких діти самі беруть активну участь в їх виготовленні, стають найулюбленішими і бажаними. Наприклад, діти, готуючи домашнє завдання, підбирають в журналах картинки, необхідні для таких ігор, як «В лісі», «Що роблять зайці?», «З якої ми пісні?» і ін.

Уроки музики будуються з урахуванням загальних задач музично – естетичного виховання дітей і проводяться відповідно до учбового плану. При цьому приймається до уваги те, що зміст і структура занять повинні бути варіативними і цікавими, з використанням різноманітних прийомів, що допомагають дітям сприймати музичний твір, зрозуміти елементарні основи музичної грамоти.

Вживання музично-дидактичних ігор на уроці дає можливість провести його найбільш змістовно. У грі діти швидше засвоюють вимоги програми з розвитку співацьких і музично – ритмічних рухів і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на уроці (частіше всього в другій його частини) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають повчальний характер. В доступно ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності. В класах молодшого шкільного віку основним матеріалом музичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільні ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання.

Насті́льна гра - термін, застосовуваний щодо ігор, в яких здійснюються маніпуляції з ігровими предметами на плоскій поверхні (зазвичай столі). Настільні ігри переважно розраховані на декількох людей (у зв'язку з цим обмеженням пасьянс не є настільною грою).

Технічні засоби навчання (ТЗН) - система засобів, що складається з двох взаємопов'язаних частин: специфічних навчальних посібників (носіїв навчальних повідомлень) і апаратури, за допомогою якої може бути подано навчальне повідомлення, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності..

Розвиток співацьких навичок є однією із задач музичного виховання в школі. Пісня звучить на дитячих ранках і розвагах, музичних вечорах і різного роду спектаклях, вона супроводжує ігри, танці, хороводи, вона – один з основних моментів творчих проявів у дітей. Граючи, дитина наспівує свою нехитру мелодію.

Музично-дидактичні ігри, що використовуються в процесі співу, допомагають навчити дітей співати виразно, невимушено, вчать брати дихання між музичними фразами, утримувати його до кінця. Навчальна програма передбачає різнохарактерні пісні. Поступово діти розуміють, щоб передати той або інший настрій в пісні, треба виконувати їх по-різному: одні пісні уривисто або протяжно, інші – легко та наспівно. Тому використання прийому виконання пісні підгрупами або з солістом надає в цьому дієву допомогу.

Своє уявлення про ту або іншу пісню діти передають в малюнках. Поступово можна створити альбом малюнків, зміст яких складуть знайомі пісні, музичні твори. В кабінеті музики є змінний стенд «Малюємо музику», на якому містяться дитячі малюнки, в яких діти відображають музичну діяльність в школі і удома. (Додаток № 5)



e:\dcim\101olymp\pc220192.jpg e:\dcim\101olymp\pc220196.jpg

e:\dcim\101olymp\pc220195.jpg e:\dcim\101olymp\pc220194.jpg

e:\dcim\101olymp\pc220188.jpg e:\dcim\101olymp\pc220186.jpg

Важливу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають поспівки, що проводяться в ігровій формі перед розучуванням пісні. Звичайно для поспівок беруть нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, які вони співають з різних звуків. Одночасно вони можуть проплескати ритмічний малюнок, потім відстукати. В 3,4 класах проводиться більш різноманітна робота по розрізненню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, тривалість звуків. Починаю з найпростіших мелодій на одному звуці, потім задачу поступово ускладнюю. (Додаток № 6)

Намагаюся формувати дитячу музичну творчість не тільки в співі. Музично – ритмічні рухи також сприятливий грунт для становлення й розвитку творчості дітей, тому цьому виду діяльності теж приділяю велику увагу, який оживляє урок, є водночас фізкультхвилинкою.

c:\танюша\учитель року то\кольгіна т.о фото\pc170158.jpg c:\танюша\учитель року то\кольгіна т.о фото\pc170156.jpg

Пісня, музична гра, танець потребують свого виконання. Усім видам музичного виконавства властива спільна й найістотніша риса: виконання завжди має виражати музично – поетичний зміст, переданий у творах, буде це пісня чи танець, хоровод чи інсценівка. Але способи втілення цього змісту не тільки в тому, що одні властиві співу, а інші рухові. Під час співу точно відтворюються ті інтонації, які створив композитор. Інша справа – рухи під музику. Тут не доводиться точно відтворювати ні мелодії, ні фортепіанного супроводу. Це синтетичний вид діяльності. Між музикою і рухом утворюються складніші взаємозв` зки. До того ж, рух різнорідний за своїми видами. Елементи, що входять до нього, можуть мати своєю основою танець у його різновидах, гімнастичні рухи або ж носити імітаційний характер, властивий іграм – драматизаціям. Проте між музикою і рухом при одночасному їх виконанні встановлюються дуже тісні взаємозв`язки. Їх об`єднує один і той же поетичний зміст. Визначальна роль при цьому належить музиці, розвитку її образів. Рух, супроводжуючи музику, виражає саме її образний зміст. Отже, завдяки музично-ритмічним рухам розвиваю театрально-драматичні здібності, гнучкість мислення, уяву, творчість, що впливає на їхній позитивний емоційний стан, створює ситуацію успіху.

Слухання творів у аудіозапису – один з прийомів сприйняття музичних творів. Музична гра «Концерт» наповнює дітей емоційними враженнями, створює піднесений настрій. Зміст концертів звичайно пов'язують з навчальною програмою уроків. Концерти, як би, підводять підсумок вивченого матеріалу. У процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру, вони переживають, відчувають певні почуття.

Для того, щоб дитина краще розуміла музичний твір, могла зіставити музичні образи, звертаюся до музично – дидактичних ігор. Діти при цьому легко і з бажанням відповідають на питання по прослуханій мелодії: «Це музика весела і швидка» або «Ця музика повільна і сумна» і т.д. Крім того, використання музично – дидактичних ігор дає можливість дітям кілька разів слухати один і той же твір в невимушеній формі.

Під час слухання музики з дітьми молодшого шкільного віку використовую різні іграшки, які можуть «розмовляти», «рухатися» з дітьми. Така ігрова форма навчання подобається дітям, вони активно включаються в розмову з персонажами гри. Все це сприяє кращому сприйняттю матеріалу, його осмисленню і запам'ятовуванню.

Слухання музики грає велику роль в розвитку самостійної музичної діяльності дитини. Добрих результатів в цій області можна добитися лише за умови певного рівня музичного розвитку, який діти одержують перш за все на уроках музики в школі. Як вони будуть побудовані, які поставлені і досягнуті цілі, стане результатом активної участі дітей в організації різних музично – дидактичних ігор, а отже, надасть допомогу в розвитку дитячої музичної діяльності.

Поступово, завдяки іграм, залучаю дітей до уміння розпізнавати знайомі твори, розрізняти і впізнавати танець, колисанку, марш і їх частини (вступ, висновок, заспів, фраза). Наприклад, в п'єсі «Дитяча полька» М.Глінки діти розрізняють три її частини (перша і третя однакові).

У грі «Яка музика?» діти визначають вокальну і інструментальну музику (звучання різних інструментів: фортепіано, акордеона, скрипки, флейти, арфи і др).

Учбовою програмою передбачено знайомство дітей з танцювальною, маршовою, колисковою музикою. Для повного опитування всього класу використовую картки із зображенням певного жанру музики, і діти, прослуховуючи її, піднімають ту або іншу картку. (Додаток № 7)

pc170151

Велике значення у вихованні музичного розвитку дітей надаю українській народній пісні.

Інструментальна музика - музика, що виконується на інструментах, без участі людського голосу.

Украї́нські наро́дні пісні́ - це фольклорні твори, які створені в усі епохи розвитку нації, зберігаються в народній пам'яті й передаються з вуст в уста.

Вони прості, виразні і доступні дітям різного віку. Це мелодії: «Галя по садочку ходила», «Ой лопнув обруч», «Грицю, Грицю, до роботи», «Чом я не хазяйка», «Подоляночка» і ін. Українські народні пісні легко запам'ятовуються, і діти пробують деякі з них імпровізувати на дитячих музичних інструментах. Ці мелодії урізноманітнюють зміст багатьох музично – дидактичних ігор.

Працюю з дітьми всіх вікових категорій, починаючи з шестирічок. Цим дітям цікава така форма роботи як імітація рухів. Тому я використовую в музично – дидактичних іграх різноманітні іграшки, за допомогою яких спонукаю дітей до виконання нескладних дій під музику. Наприклад, діти із задоволенням наслідують ході ведмедя, хитрої лисиці, боязкого зайчика, спритній пташці і т.д.

Таким чином, розвивається і збагачується рухова реакція дітей. Наприклад, в грі «Хто вийшов?» діти 6 – 7 років повинні не тільки визначити по характеру музики, хто вийшов з лісу: ведмідь, лисиця, зайчик, вовк і ін., але і передати рухом незграбного, поволі ступаючого ведмедя, боязкого зайчика і т.д. кожна дитина по-своєму застосовує уміння і знання в цій грі.

Цікаві ігрові творчі завдання проводжу після повторного прослуховування нового музичного твору. Наприклад, звучить незнайома танцювальна мелодія. Діти визначають веселий, бадьорий танцювальний характер музики. Одна група дітей придумує рухи для рук під цю музику, інша – для ніг, третя – для голови. Потім ці рухи комбінуються і зводяться в один танець.

Для дітей молодшого шкільного віку дуже корисно використовувати аудіозаписи. Барвистість звучання оркестрового виконання знайомих творів емоційно впливає на дітей. Інструментальна музика взагалі відрізняється різноманіттям засобів виразності, що і привертає увагу дітей. При вивченні теми «Марш» урок починаю із звучання маршу у виконанні оркестру, особливо духового. У дітей виявляється більш піднесений настрій до уроку, до сприйняття цієї теми. Таким чином, музично – ритмічна діяльність дітей проходить успішніше, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично – дидактичними іграми, з виконанням творчих завдань.

Урок музики в початкових класах неможливо собі уявити без проведення музичних ігор. Використання музичних ігор робить урок музики більш цікавим, різноманітним. Музичні ігри – це своєрідна творча майстерня для дітей. В них вони розкривають і показують всі свої творчі здібності, уяву, фантазію, виявляють неабиякі таланти та уміння.


    1. Розвиток духовності, формування освітніх компетенцій школярів на уроках художно-естетичного циклу та в позакласній роботі.

Через музичну діяльність на уроках та в позакласній роботі відбувається розвиток духовності школяра, а саме:

  • Розкриття духовного потенціалу (пам'ять, мислення, сприйняття, фантазія);

  • Засвоєння духовних цінностей;

    Духовні цінності - це духовні уявлення, явища, поняття, вимоги, що притаманні людині, спільноті або науковому чи етичному вченню.



  • Стимулювання до творчості;

  • Активізація й організація особистості школяра.

В нашій школі широко використовується музична діяльність у позакласній роботі. Це насамперед виступи на шкільних та сільських концертах, творчих конкурсах. (Додаток № 8)

Особливу увагу надаю роботі з обдарованими дітьми.

Обдарованість - поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда.

Для цих дітей проводжу заняття вокального гуртка для вокальної підготовки молодшої групи «Капітошки» та старшої «Зоряночка». Жодне свято в школі, у селі не проводиться без участі цих груп. Учні старшої вокальної групи є учасниками та переможцями районних конкурсів дитячої творчості.



Завдяки поєднанню всіх засобів, форм і методів на уроках, формуються в учнів освітні компетенції:

  • Загальнокультурна компетенція;

  • Предметна компетенція та компетенція особистісного самовдосконалення;

  • Комунікативна компетенція;

  • Інформаційна та навчально – пізнавальна компетенція;

  • Ціннісно – сенсорна компетенція.

Основні напрямки роботи і завдання педагогічної діяльності, які я використовую і планую використовувати надалі:

  • формування в учнів системи мистецьких (музичних) знань, умінь та навичок;

  • розкриття зв’язку музичного мистецтва з іншими навчальними дисциплінами;

  • формування стійкого пізнавального інтересу до музики;

  • формування загально - навчальних умінь і навичок;

  • Розвиток самостійного, критичного, креативного, наукового мислення учнів та формування у них навичок свідомого здійснення основних розумових операцій;

  • Виховання в учнів позитивних психологічних та особистісних якостей.


Висновки

Отже, формуючи креативні здібності на уроках художньо-естетичного циклу доцільно використовувати інноваційні технології, адже послідовне й систематичне використання на уроках музичного мистецтва інформаційно-комунікаціних технологіїй, інтерактивних форми навчання, особистісно зорієнтованих розвивальних технологій дає можливість спостерігати за творчим розвитком учнів, формувати спеціалізовані знання в процесі навчання й виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.

Можна зроити висновок, що навчання може стимулювати формування та реалізацію креативних здібностей особистості лише в тому випадку, якщо процес навчання стане творчим, орієнтованим не на механічне тренування, а на набуття учнями відповідних вмінь та навичок щодо творчого вирішення проблем за умови взаємозв`язку формування розумових та творчих здібностей.

Серед багатьох навчальних предметів урокам музичного мистецтва та художньої культури належить особливе місце в естетично – художньому вихованні дітей, а також у всій системі формування творчої особистості.

Уроки художньо-естетичного циклу, зокрема, музики, не тільки розвивають фантазію, креативність, але й дають школярам безліч корисних, практичних навичок, які потім використовують, беручи участь у різноманітних позакласних творчих конкурсах, концертах, розважально-ігрових програмах.

Завдячуючи впровадженню інноваційних технологій на уроках художньо-естетичного циклу (музики, художньої культури), з'являється можливість на високому рівні проводити нестандартні уроки.



Нове покоління, що зростає в епоху інформації, потребує принципово нових рішень у педагогічному вихованні. Використання інформаційних-комунікаційних технологій є необхідним інструментом для сучасного уроку музики, а також важливим кроком до виховання гармонійної особистості ХХІ століття.

Список використаної літератури:

  1. Амлінська Р. С. Музичні ігри. – К.: Музична Україна, 1981. – 60 с.

  2. Архипенко Ф. Игра в учебной деятельности младшего школьника //

Начальная школа. – 1988. - №4. – С. 4-6.

  1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк: Кн. для учителя. – 3-е издание. – М.: Просвещение, 1991. – 93 с.

  2. Виховання музичної культури молодших школярів: Навчально – методичний посібник / За заг. ред. Л. М. Ракітянської.- Кривий Ріг: КДПУ, 2003. – 156 с.

  3. Дидактичні ігри на уроках: [Досвід вчителів різних предметів] // Все для вчителя. – 2003.-№9 (березень).С. 9-24.

  4. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. – 2000. - №1. – С. 26-28.

  5. Затямина Т. Компьютерные технологии на уроке музыки // Искусство в школе. – №5. – 2006. – С. 41 - 43.

  6. Затямина Т. Об опыте использования педагогических технологий на уроках музыки: // Музыка в школе. – 2005. – № 5. – С. 28-33.

  7. Зязюн І. А., Миропольська Н. С., Хлєбнікова Л. О. та ін. Виховання естетичної культури школярів. – К.: ІЗМН, 1998. – 156 с.

  8. Казанцева І. П. Дидактичні ігри в системі особистісно орієнтованого навчання школярів // Проблема імітаційно-ігрового підходу до організації навчального процесу у вищій школі: 3б.наукових праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2001. – С. 105.

  9. Клокар Н.І., Чубарук О.В., Вітюк О.П., Концепція діяльності наукової лабораторії інформаційних технологій навчання КОІПОПК//

  10. Кравцова І. Ігрова діяльність учнів в процесі навчання та формування інноваційної особистості. // Педагогіка вищої та середньої школи. – Кр.Ріг, КДПУ 2007. – Вип..17. – С. 337-344.

  11. Красильников И. Цифровые технологии в музыке: педагогические и творческие перспективы // Педагогика. – М., 2001 / №10.

  12. Курбатовская Н. Искусство и компьютер – «вещи несовместимые»?// Искусство в школе. – 2005. –№ 6. – С. 86-88.

  13. Обрізан К.М. Програмні засоби навчального призначення // Інформатизації середньої освіти програмні засоби, технології  досвід, перспективи / За ред. В.М.

    Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

    Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.

    Мадзігона, Ю.О.Дорошенка . – К.: Педагогічна думка, 2003. – С.156-165.

  14. Організація діяльності наукових лабораторій інституту: Науково-методичний посібник / За ред. Н.І. Клокар, О.В. Чубарук. – Біла Церква, 2005 – С.51-55.

  15. Ороновська Л. Розвиток творчої активності молодших школярів на уроках музики // Мистецтво та освіта. – 2003. - № 4. – с. 55-57.

  16. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол. за ред. Ю.І.Машбиця. - К.: ІЗМН, 1997.

  17. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок.  Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко / За ред. О.І. Пометун – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.         

  18. Чебмбержі М. Концептуальні напрямки і динаміка розвитку Київської дитячої Академії мистецтв // Українська культура і мистецтво в сучасному державному процесі: стан, проблеми, перспективи: 3б.

    Ки́ївська дитя́ча акаде́мія мисте́цтв (КДАМ) - професійний вищий навчальний заклад безперервної мистецької освіти для дітей та юнацтва.

    наук. праць. – К., 2000.


Скачати 251.78 Kb.