Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Формування та розвиток ключових компетентностей на уроках трудового навчання шляхом застосування

Скачати 63.52 Kb.

Формування та розвиток ключових компетентностей на уроках трудового навчання шляхом застосування




Скачати 63.52 Kb.
Дата конвертації09.04.2017
Розмір63.52 Kb.

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ

ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Моргаленко Василь Анатолійович,

вчитель трудового навчання Олександрійського навчально-виховного комплексу (ЗНЗ I-II ступенів №17 – ліцей) Олександрійської міської ради Кіровоградської області


f:\атестація 2011-2012\фотографії\в.а. моргаленко.jpg

На сучасному етапі розвитку суспільства, що характеризується змінами в усіх його сферах і соціальних інститутах, актуальними є питання якісного навчання підростаючого покоління.

Трудове́ навча́ння - предмет технічного та профільного напряму у середніх загальноосвітніх школах. Трудове навчання - загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення освітньої галузі «Технологія».
Кіровоградська область Кіровогра́дська о́бласть - область в центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР. Обласний центр - Кропивницький.
Ні для кого не є секретом, що нині конкурентоспроможність людини на ринку праці багато в чому залежить від його здатності опановувати нові технології, адаптуватися до умов праці, що змінюються.

У зв’язку з цим особливого значення набуває пошук нових підходів до навчання і виховання, інтеграції теоретичних і емпіричних досліджень, усебічного розвитку особистості школярів в освітньому процесі. Одним із завдань системи освіти є підготовка фахівців, які б відповідали запитам роботодавців.

Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.
Емпіричні дослідження - спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також узагальнення, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей.
Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.
Підготовка такого фахівця має ґрунтуватися на ідеї компетентнісної освіти.

Науковці європейських країн пояснюють увагу до компетентнісного підходу тим, що саме набуття життєво важливих компетенцій може дати людині можливість орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.
Усього на території Європи станом на 2008 рік - 45 незалежних країн та 6 залежних територій.
Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.

Компетентність є передумовою успішності самореалізації випускника в суспільстві і передумовою розвитку самого суспільства. У зв’язку з цим міжнародні експерти визначають, що головне завдання освіти – готувати компетентного члена суспільства, спроможного ухвалювати адекватні рішення, реагуючи на особистісні і соціальні виклики. Сьогодні в Україні компетентнісний підхід визнано одним із напрямків модернізації освіти.

Під поняттям «компетентнісний підхід в освіті» розуміють спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток основних базових і предметних компетентностей особистості. Метою й результатом такого процесу є розвиток загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових або надпредметних компетентностей.

Ключова компетентність – це характеристика особи, що формується у процесі навчання і включає знання, навички, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі людини; складна інтегрована характеристика особистості, що дає змогу ефективно провадити діяльність або виконувати певні функції, забезпечуючи розв’язання проблем і досягнення певних стандартів у професії або сфері діяльності.

Формування та розвиток ключових компетентностей учнів ґрунтується на основі розвитку критичного і логічного мислення, пізнавальної активності та творчих здібностей учнів, формування досвіду безпечного виконання робіт, виховання бережливого ставлення до обладнання та інструментів, позитивного ставлення до праці, розвитку моторики рухів.

Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.

Завданням сучасної технологічної освіти є формування предметних компетенцій учнів, підвищення рівня самостійного та критичного мислення, культури праці та побуту індивіда, технічного і технологічного світогляду, розвитку особистісних якостей, виховання відповідальності за результати власної діяльності на основі сформованості ключових компетенцій шляхом використання інтерактивних технологій.

Критичне мислення Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.

Зародження інтерактивного навчання можна віднайти у різних повідомленнях про способи навчання учнів у попередні історичні періоди. Так, відомим є «метод Сократа», який навчав своїх учнів таким чином вести діалог, щоб через систему послідовних запитань і відповідей можна було знаходити «істину». Платон відстоював ідею про необхідність навчання через ігри, казки, пісні, бесіди. Конфуцій заснував школу, у якій навчання відбувалося у формі довільних бесід, що досить часто були близькими до евристичного спілкування між учителем та учнями. Елементи групової роботи відстежуються в ідеях, що висловлювались Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток особистості. Система групового навчання окреслена в працях А. Белла та Дж. Ланкастера.

Розробку елементів інтерактивного навчання можна відстежити в працях В. Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів 70-80-х pp. (В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової, Ш. Амонашвілі та ін.). Проблемам інтерактивного навчання присвячені дослідження К. Баханова, О. Глотова, К. Нор, О. Пєхоти, Л. Пироженко, О. Пометун, Г. Пятакової та ін.

Сьогодні складно уявити урок без використання комп’ютера. Дедалі частіше вчителі проводять уроки із презентаціями, відеофрагментами, фотографіями, музичним супроводом тощо. Сучасні мультимедійні засоби значно полегшують процес навчання через реалізацію методу наочності, який є одним із фундаментальних методів дидактики. Ще Я. Коменський вважав наочність «золотим правилом дидактики».

Реалії впровадження комп’ютерних технологій і мережі Інтернет у навчальний процес почали досліджувати ще десятиліття тому провідні науковці та вчителі-новатори.

Інтернет Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Серед них виділимо В. Борисова, Р. Гуревича, В. Кондратюка, Р. Лещука та інших.

Використання інтерактивних технологій у процесі вивчення трудового навчання, формування та розвитку ключових компетентностей учнів можливо лише шляхом поєднання традиційних методів навчання та сучасних інтерактивних технологій.

Для цього необхідно застосовувати такі прийоми:


  • на уроках створювати навчальне середовище для формування та розвитку ключових компетентностей учнів;

  • організовувати навчальну діяльність учнів із використанням інтерактивних технологій;

  • практикувати індивідуальні завдання для обдарованих дітей та тих, що потребують особливої педагогічної уваги;

  • використовувати роботу в парах та групах (кооперативне навчання), коли учні колективно вирішують проблеми, що стали перед ними (наприклад один обробляє заготовку, інший зачищає, оздоблює; один готує виріб до здачі, інший працює над кресленням виробу, виступає розробником ідей); крім цього учні кооперуються з іншими групами або парами задля найкращого матеріального забезпечення виготовлення своїх виробів, проектів, завдань;

  • застосовувати «метод мозкового штурму», коли кожна пропозиція сприймається на «ура» (позитивно) та учні спільно намагаються відшукати прийнятний варіант вирішення поставленої задачі;

  • використовувати інтерактивний прийом «Мікрофон»;

  • впроваджувати метод асоціацій, що дає додатковий стимул для творчості, вносить елементи винахідництва. Ланцюги асоціацій змінюються, за необхідності ланцюг асоціацій може бути подовжено, відповідно і вибір можливих варіантів збільшується;

  • започатковувати ігрові методи: брейн-ринг, кросворди, ребуси, казки, вірші, загадки. При цьому учні отримують тематичний матеріал у вигляді, що дозволяє проявити їх найкращі сторони: розум, кмітливість, швидкість реакції;

  • використовувати тести, інструкційні картки та картки контролю знань, що допомагають відстежувати рівень розвитку ключових компетентностей;

  • використовувати мультимедійні презентації у процесі пояснення теоретичного матеріалу з метою усвідомлення технологічної послідовності виготовлення виробу.

Застосування цих методів сприяє вирішенню проблеми змісту трудового навчання, його нових форм і методів, значно підвищує рівень мотивації навчання, розширює можливості самостійної навчальної діяльності учнів у процесі вивчення курсу. Саме інтерактивні форми організації пізнавальної діяльності створюють комфортні умови навчання та дозволяють забезпечити кожному учневі якісні продуктивні дії з вдосконалення знань, умінь, навичок, способів діяльності.

За В. Сухомлинським, кожна дитина неповторна і талановита по-своєму, необхідно лише створити належні умови для її реалізації. Ось чому необхідно прагнути, щоб талановитість та жага до знань стали основою успіхів у навчанні, а вихованці були успішним і самодостатнім. Тому потрібно постійно шукати різноманітні форми організації навчального процесу та навчальної діяльності учнів, оригінальні методи з використанням інтерактивних технологій. Удосконалення вмінь оперувати цими методиками, адаптувати нові є одним із провідних критеріїв постійного зростання фахової майстерності педагога.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник / І.М.
    Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.
    Дичківська. – Київ: Академвидав, 2004. – 260 с.

  2. Коберник О.М. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи // Трудова підготовка в закладах освіти. – №1. – 2006. – С. 2-5.

  3. Коберник О.М. Проектно-технологічна система трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. – №4. – 2003. – С. 8-12

  4. Овчарук О.Л. Компетентність як ключ до оновлення змісту освіти», «Стратегія реформування освіти в Україні». Видавництво «К.І.С.», Київ, 2003. – 320 с.

  5. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-методичний посібник / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – Київ: «А.С.К.», 2004. – 220 с.

  6. Пометун О.І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. – №1. – С. 65-69

  7. Сухомлинський В.О. Людина неповторна/ Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-и томах /Василь Олександрович Сухомлинський. - Т.5. – К.: Рад. школа, 1977. – С.80-96.



Скачати 63.52 Kb.

  • Кіровоградської області
  • ЛІТЕРАТУРА Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник