Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Франція. Криза старого порядку І початок модернізації

Скачати 105.42 Kb.

Франція. Криза старого порядку І початок модернізації




Скачати 105.42 Kb.
Дата конвертації19.04.2017
Розмір105.42 Kb.


Телятник Наталія Дмитрівна,

вчитель історії Кобеляцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 ім.
Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.
Олеся Гончара


Кобеляцької районної ради

Полтавської області

Розробка уроку з всесвітньої історії для 8 класу
Тема: Франція.
Всесвітня історія Всесві́тня істо́рія - розділ історичної науки, який займається вивченням історії людського світу.
Криза старого порядку і початок модернізації.


Мета: ознайомити учнів з історією Франції в період найвищого розквіту абсолютизму та з’ясувати причини його кризи в 18 столітті; удосконалювати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки і узагальнення. Працювати з історичними таблицями, картою, формувати вміння характеризувати історичних діячів, визначати їх роль в історії; виховання цікавості до історії, як науки.

Основні терміни і поняття: абсолютизм, Фронда, « король сонце», протекціонізм, Ост-Індська, Вест-Індська, Левантійська торгові компанії, третій стан.
Третій стан (фр. tiers etat) - в феодальній Франції, наприкінці епохи абсолютизму - непривілейована частина суспільства, до якої входили вільне непокріпачене селянство, міські буржуа, ремісники, купецтво.


Очікувані результати: учні зможуть називати час найвищої могутності абсолютизму у Франції, імена найвидатніших представників епохи, характерні риси абсолютизму, пояснювати поняття протекціонізм, описувати двір Людовіка 14, висловлювати думки, щодо причин кризи абсолютизму.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.



  1. Франція в середині 17 століття.

  2. Абсолютна монархія Людовіка 14.

  3. Внутрішня політика.

  4. Зовнішня політика.

ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів.

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Сьогодні у нас 19 січня, в цей день закінчуються зимові релігійні свята, то ж я вітаю вас із святом Водохрещення. Це свято є числовим. Тобто воно ніколи не виходить із числа.

А ще в цей день колись… Щоб дізнатись, що було в цей день колись… ми з допомогою машини часу переносимося в минуле і переглядаємо мікрофільм, по закінченні якого ви скажете, що вам найбільше запам’яталось.

Машина часу - гіпотетичний апарат, призначений для здійснення мандрівок у часі, атрибут численних науково-фантастичних творів. Термін вперше вжив Герберт Уеллс в романі «Машина часу», опублікованому в 1895.
Перегляд фільму (1 хв).

Отже, які факти з переглянутого вам запам’ятались?



ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

А ми знову на нашій машині часу, повертаємось у сьогодення. І перш ніж ми почнемо розгляд нової теми, повторимо домашнє завдання. Перевірку його ми здійснюватимемо методом «Бліц-опитування по ланцюжку», який проходить у формі змагання між рядами. Нагадуємо, що темою минулого уроку була: «Промисловий переворот в Англії». Я запрошую до дошки 3 учнів по 1 з кожного ряду. Сутність методу в тому, що кожен з викликаних учнів-ведучих задає питання із домашнього завдання учневі свого ряду. Учень відповідає і запитує другого, другий третього і т.д. Ведучий фіксує правильність відповідей. Якщо хтось не знає відповіді, відповідає наступний. Останній учень дає питання ведучому, той відповідає. При підбитті підсумків враховуються бали за правильну відповідь, а також швидкість. Першій команді, що справилась із завданням додаємо 2 бали, другій 1, третій 0. Почали…

Отже команда переможниця отримує приз – слайд на екрані.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

А ми, з вами, знову сідаємо на машину часу і переносимось в 17 століття. І сьогодні ми вивчаємо тему: «Франція. Криза старого порядку і початок модернізації». Запис учнями теми в зошит.



На екрані карта Франції.

Питання до класу:

  • Пригадайте, де розташовується Франція

  • як географічне становище впливало на економічний розвиток країни в період нового часу

На сьогоднішньому уроці ми дізнаємось про розвиток Франції в 17 – на початку 18 століття за часів Людовіка 14, доведемо, що це період розквіту абсолютизму в історії країни, розглянемо основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики і спробуємо розв’язати проблему - як же вплинуло правління Людовіка 14 на розвиток держави і чи можна вважати епоху “короля-сонця» часом процвітання Франції. Допомагатиме нам у вивченні матеріалу перегляд презентації по темі.

Отже, Франція тільки, що вийшла з Тридцятилітньої війни.

Зовнішня політика Зо́внішня полі́тика - сукупність відносин держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями. Найважливіший засіб ведення зовнішньої політики - дипломатія.
Тридцятирічна війна - один із перших загальноєвропейських збройних конфліктів, який тривав з 23 травня 1618 по 24 жовтня 1648 року між двома угрупуваннями держав: габсбурзькою і антигабсбурзькою коаліцією за домінування на Європейському континенті.



Пригадайте!

  • коли тривала Тридцятилітня війна

  • як вона вплинула на становище Франції(зменшення населення, занепад економіки – ремесел та мануфактурного виробництва, землі не оброблялись)

Отже по смерті Людовіка 13, в 1643 році до влади у Франції приходить Людовік 14, якому лише 5 років із королевою регентшею Анною Австрійською. Фактично влада опинилась в руках першого міністра кардинала Джуліо Мадзіні.
Перший міністр (англ. First Secretary of State) - почесна посада, яка іноді використовується в уряді Сполученого Королівства. Посада, яка передбачає перевагу над усіма іншими міністрами, не має конкретних повноважень.
Він проводить непопулярну серед французів політику (збільшення податків), що призвела до – Фронди. Що ж таке Фронда?

Робота з підручником ст. 132:

  • що таке Фронда (запис в зошиті: Фронда – потужний виступ проти абсолютної влади короля).

За матеріалами підручника ст.132 визначаємо:

  • коли відбулась перша Фронда?

  • які верстви населення були її соціальною основою, чому?

  • як закінчилась?

  • коли відбулась Друга Фронда?

  • які верстви населення були її соціальною основою, чому?

  • як вона завершилась?

Отже поразка Фронди у Франції продемонструвала силу абсолютної монархії. Пригадайте, що таке абсолютна монархія?
Абсолюти́зм (від лат. absolutus - необмежений, незалежний, безумовний, самодержавство, абсолютна монархія) - форма правління державою, за якої верховна влада (суверенітет тощо) належить одній особі (царю, імператору, королю тощо), та для якої характерний найвищий ступінь централізації державної влади.
Мона́рхія - форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі - спадкоємному монархові.


Абсолютна монархія Людовика 14.

В 1661 році у Франції помирає міністр кардинал Мазаріні і Людовік 14 оголошує, що віднині він сам буде прем’єр – міністром і зосереджує всю повноту влади в своїх руках.

Джу́ліо Раймо́ндо Мазарі́ні, Мадзарі́но або Маццарі́но (італ. Giulio Raimondo Maz(z)arino); Жуль Мазаре́н, (фр. Jules Mazarin); 14 липня 1602 - 9 березня 1661) - кардинал, політичний діяч і перший міністр Франції (з 1642 року).

За часів Людовіка 14 абсолютна монархія у Франції досягла розквіту.

А зараз пропонуємо вам мікрофільм, про «короля-сонце», та коментар до нього, з якого ви дізнаєтесь цікаві факти з життя Людовіка ІV.



Коментар:

Прозвище «король-сонце» виникло вперше, коли 15-річний Людовік станцював в одному з придворних балетів партію „Сонця, що розганяє темряву”. Воно швидко і міцно злилося з іменем монарха, який, ставши дорослою людиною, свідомо заохочував живописців та скульпторів зображувати його у вигляді міфічного Аполлона - бога сонця.

Ра Ра в давньоєгипетській міфології - бог Сонця. За п'ятої династії фараонів шанувався як верховний бог, творць світу. Справжнє звучання імені цього бога достеменно невідоме, але загальноприйнятим є Ра, рідше Ре.

Французький монарх був переконаний у божественному походженні королівської влади і впевнений в її безмежності. Ще в 17-річному віці він висловив це в знаменитій фразі, адресованій непокірним членам верховного суду: «Ви думали, панове, що держава - це ви? Держава — це я!»

Король завжди тримався просто й ввічливо: він кланявся в палаці навіть покоївкам. Разом з тим саме за правління Людовіка XIV виник пишний і строгий придворний церемоніал, покликаний звеличувати особу короля. Кожний його крок - від ранішнього пробудження та вдягання до вечірнього відходу до сну - перетворювався на складне ритуальне дійство, за яким шанобливо спостерігали численні придворні. Людовік створив справжній культ монарха. В Європі не було двору, який би не прагнув копіювати цей стиль придворного життя.

Король вникав в усі деталі державного управління і міцно тримав у своїх руках важелі влади.

Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.
Що б не пропонували його міністри, останнє й остаточне слово завжди залишалося за Людовіком.

Отже,


  • чому Людовік ІV отримав прозвище «король-сонце»?

  • в якому віці Людовік ІV стає королем Франції?

  • який знаменитий вислів Людовіка ІV є характерною рисою епохи?

Основою влади короля були чиновники та армія, але особлива роль належала дворянству, інтереси якого він постійно охороняв.

1.Французькі дворяни рідко турбувались про покращення свого господарства і їхні доходи знижувались. Тому провінційні дворяни йшли на службу до короля – часті війни давали їм прибутки.

2. Багатьох дворян король влаштовував на різні посади при дворі, що забезпечувало доход. Знайти за підручником – які це були посади ( ст132-133).

Питання до класу:

Чому дворяни та армія підтримували короля?

Отже отримуючи дохід від королівської служби, французьке дворянство опинилося в повній залежності від абсолютної монархії.

Символом могутності королівської влади у Франції став новий палац у Версалі.

Пропонуємо перегляд мікрофільму про Версальський палац та коментар до нього, з якого ви дізнаєтеся багато цікавого про цей архітектурний ансамбль.

Архітектурний ансамбль (від фр. ensemble - цілісність, зв'язність, єдність) - "гармонійна єдність просторової композиції будівель, інженерних споруд, творів монументального живопису, скульптури і садово-паркового мистецтва ".
Версальський палац або Версаль (фр. Château de Versailles) - палац у Версалі, колишня резиденція французьких королів.


Коментар.

Ідею власної величі Людовік 14 втілив у Версалі – грандіозному палацовому ансамблі розташованому поблизу Парижа:

Побудований в стилі класицизму у 1661-1710 рр. на місці замку Людовика ХІІІ разом з величезними Версальськими садами, Селом королеви складають єдиний палацово-парковий комплекс.

Над будівництвом всього комплексу разом із садами працювали найкращі французькі архітектори свого часу. Тільки на будівництві водогону, призначеного для численних каскадів і фонтанів, протягом 3 років було задіяно 22 тис. солдатів і мулярів, роботи коштували 9 млн. ліврів і 10 тисяч людських життів.

Спокій і безпеку короля охороняли гвардія в 10 тисяч кавалеристів і піхотинців, кількість слуг різних рангів сягала 4 тисяч осіб, вище дворянство вважало за честь ввійти в їх число.

Палацовий комплекс мав символізувати могутність, велич та багатство нової Франції епохи абсолютної монархії. Три проспекти, що ведуть до замку мали бути не тільки завершенням палацової перспективи, але й продемонструвати досягнення у розвитку транспортної системи королівства.

Тра́нспорт (від лат. trans - portare) - сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше.
Дзеркальна галерея мала втілити не тільки нові художні рішення або підкреслити велич короля, але й показати високі досягнення скляної промисловості королівства.
Скляна́ промисло́вість (стара назва - гутництво), галузь промисловості, що виробляє будів.-техн. (віконне скло, скляні блоки й труби), тарне (пляшки, консервну й парфюмерну скляну тару тощо), хім.-лабораторне та приладобудів.
А велика кількість фонтанів Версальського саду мала продемонструвати високі технічні, особливо у важливій для тогочасної економіки гідравліці, досягнення.

Всі рахунки, пов'язані з будівництвом палацу, збереглися до нашого часу. Сума, що враховує всі витрати в перерахунок на сучасну вартість практично неможливий. Сучасна сума в 259,56 мільярдів євро. Ці витрати розподілилися на 50 років, протягом яких йшло будівництво Версальського палацу, завершеного в 1710.

На сьогодні комплекс Версальського замку включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Організа́ція Об'є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) - міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охороні пам'яток культури тощо.



Питання до класу:

  • коли тривало будівництво Версальського палацу?

  • символом чого став Версальський палац?

  • скільки коштів було витрачено на його будівництво?

Король вникав в усі деталі державного управління і міцно тримав важелі влади.. Що б не пропонували його міністри, останнє слово завжди залишалося за Людовіком. Існувала лише одна людина, без з’ясування думки якої король не приймав жодного рішення – міністр фінансів –Жан Батіст Кольбер.

Внутрішню і зовнішню політику Франції в другій половині 17 століття, ми розглядаємо працюючи з підручником методом «Робота в групах» за матеріалами параграфа 19.



Завдання 1 групі: «Реформи Жана Батиста Кольбера».

Завдання 2 групі: «Заходи Жана Батиста Кольбера в зовнішній торгівлі та культурі»

Завдання 3 групі: «Реформи Людовіка 14 після смерті Жана Батиста Кольбера»

Завдання 4 групі: «Охарактеризувати життя людей третього стану за часів Людовіка 14»

Завдання 5 групі: «Причини кровопролитних війн «короля-сонця».
Після смерті (англ. Postmortem) - американський трилер 1998 року.
Міжнаро́дна торгі́вля - торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.
Жан-Бати́ст Кольбе́р (фр. Jean-Baptiste Colbert; 29 серпня 1619 - 6 вересня 1683) - французький державний діяч. На початку державної служби був протеже Мазаріні, який призначив його своєю довіреною особою.


Завдання 6 групі: «Які території завойовані Францією. Причини перемог французької армії»

Завдання 7 групі: «Війни Франції кінця 17 початку 18 століття та їх результати та наслідки для країни».

Завдання 8 групі: «Визначити позитивний і негативний вплив правління Людовіка 14 на Францію».

Ознайомлення учнів з результатами своєї роботи:

1 група:

Реформи Жана Батиста Кольбера:



  • зменшені і чітко визначені податки третього стану;

  • заохочення створення мануфактур;

  • допомога буржуазії створювати нові підприємства;

  • політика проктеціонізму;

  • скасовано внутрішнє мито;

  • будівництво доріг.

Запис в зошит

Висновок: сприяли розвитку економіки та торгівлі.

Ми вперше зустрічаємо термін протекціонізм, що ж він означає? За словником ст. 221, визначаємо значення цього слова.

Проктеціонізм - економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки;

Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.
Антициклічна політика - це політика спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання, на недопущення падіння, виникнення криз.
сприяння розвитку власної промисловості і торгівлі. Запис в зошиті.
2 група:

Заходи Жана Батиста Кольбера в зовнішній торгівлі та культурі



  • розвиток зовнішньої торгівлі (Ост-Індська, Вест-Індська, Левантійська торгові компанії);

  • розвиток культури ( Академія наук, Академія Архітектури).

Запис в зошит

Висновок: сприяли розвитку зовнішньої торгівлі та культури
3 група:

Реформи Людовіка 14 після смерті Жана Батиста Кольбера:



  • запровадження королем нових податків;

  • створення постійної поліції, яка стежила за невдоволеними;

  • переслідування гугенотів, що виступали проти абсолютизму, скасування Нантського едикту – окатоличення гугенотів;

  • арешти невдоволених.

Запис в зошит

Висновок: зростання абсолютної влади монарха

4 група:

Охарактеризувати життя людей третього стану за часів Людовіка 14:



  • основні платники податків – третій стан: городяни та селяни;

  • селяни відбували федальні повиності, сплачували податки до державної скарбниці.
    Суб'єкт податку (платник податку) - суб'єкт податкового правовідношення, який має, отримує(передає) предмети оподаткування чи здійснює діяльність яка є предметом оподаткування, і реалізує(має) податкові обов'язки і права встановлені законодавством про податки і збори.
    Нантський едикт - указ короля Франції Генріха IV від 13 квітня 1598, який дарував французьким гугенотам певні громадянські права, відкривши таким чином шлях до релігійної терпимості. За указом протестанти отримували право на свободу совісті, поновлювалися їхні громадянські права, включно з правом обіймати будь-яку державну посаду і подавати скарги безпосередньо королю.
    Скарбни́ця - урядова установа, що відає державними коштами і державним майном; кошти, гроші бюджету та інше державне майно, нерозподілене між державними підприємствами та установами, що належить державі або адміністративно-територіальному утворенню на праві власності; каса, фіск, казна; місце (часто це приміщення споруди) для зберігання скарбів.


  • збільшення податків на буржуазію;

  • розорення ремісників та власників мануфактур;

  • сповільнення розвитку промисловості.

Запис в зошит

Висновок: зниження рівня життя населення третього стану
5 група:

Причини кровопролитних війн «короля-сонця»:



  • мета зовнішньої політики Людовіка – стати абсолютним правителем у Європі;
    Рі́вень життя́ - характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний дохід на душу населення та кількість населення за межею бідності. Часто також приймаються до уваги доступ до системи охорони здоров'я, економічна нерівність, рівень освіти, доступ до певних товарів, очікувана тривалість життя при народженні.


  • мета дворянства – збагачення.

Запис в зошит

Висновок: зовнішня політика Франції залежала від примх монарха і носила загарбницький характер
6 група:

Які території завойовані Францією. Причини перемог французької армії:



  • завоювали: частину Іспанії та Голландії, Канада, Луїзіана ( території по річці Міссісіпі);

  • підтримка Туреччини у війнах, для ослаблення в Європі австрійських Габсбургів.
    Габсбурги - королівська династія, одна із наймогутніших в Європі. Її правління (понад шiсть століть) охоплює як середньовіччя, так і Новий час. Від 1273 до 1438 – з перервами і від 1438 до 1806 (з перервою в 1742 - 1745 роках) Габсбурги - імператори Священної Римської імперії, Австрійської імперії (1804–67), Австро-Угорщини (1867–1918), Іспанії (1516–1700), частини Італії (від 16 ст. до 1866)


Причини перемог:

  • Французька армія сильніша від армії противників;

  • Англія не приймала участь в війнах.


7 група:

Війни Франції кінця 17 початку 18 століття та їх результати та наслідки для країни.



  • 1688 по 1697 – перемога французької армії на суходолі, але розбитий флот Франція вперше не збільшила володіння;

  • 1701-1713 війна з країнами Європи.
    Європа є однією з частин світу, що обіймає частину материка Євразія. Площа Європи становить понад 10,5 млн км², населення - близько 730 млн осіб.


Наслідки

  • Поразка, втрата частини Канади

  • Втрата панування в Європі

8 група:

Визначити позитивний і негативний вплив правління Людовіка 14 на Францію.


Отже спроба Людовіка встановити панування в Європі закінчилися невдачею.

Багаторічні війни виснажили Францію й після смерті Людовіка 14 в 1715 році Франція вже не могла боротися за панування в Європі.

А зараз давайте спробуємо визначити позитивний і негативний вплив правління Людовіка 14 на Францію.

Позитивний:



  • абсолютна монархія створила умови для розвитку країни

  • зламано опір великих феодалів

  • завершено об’єднання країни

  • розвиток торгівлі

  • налагоджено промислове виробництво

Негативний:

  • на поч. 18 століття абсолютизм стримує розвиток економіки, яка залежить від примх 1 людини

  • король і дворянство перетворились на паразитів

  • низький рівень життя ІІІ стану

  • війни виснажили країну

Отже позитивних і негативних рис впливу правління Людовіка ІV на Францію приблизно названо однаково.

Отже, як ви вважаєте, чи можна вважати епоху «короля-сонця» часом процвітання Франції? Чому?



Висновок: час правління Людовіка XIV є процвітанням абсолютної монархії, а не часом процвітання Франції
ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Висновок.

  1. Реформи Кольбера сприяли розвитку економіки, торгівлі та культури

  2. По смерті Кольбера зростання абсолютної влади монарха

  3. Зниження рівня життя населення

  4. Зовнішня політика Франції носила загарбницький характер

  5. Час правління Людовіка XIV є процвітання абсолютної монархії, а не часом процвітання Франції

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

За підручником «Всесвітня історія» 8 клас § 19, записи в зошиті.






Скачати 105.42 Kb.

  • Основні терміни і поняття
  • Тип уроку
  • Хід уроку. І. Організаційний момент.
  • ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
  • ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
  • Абсолютна монархія Людовика 14.
  • Версальський палац
  • Завдання 1 групі
  • Завдання 6 групі
  • Завдання 8 групі
  • Висновок
  • Нантського едикту
  • 4 група
  • Висновок: час правління Людовіка XIV є процвітанням абсолютної монархії, а не часом процвітання Франції ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів. Висновок.