Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Гелена Медєши з червеним прецагнуте

Гелена Медєши з червеним прецагнуте




Сторінка1/12
Дата конвертації07.06.2017
Розмір2.17 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Гелена Медєши - З ЧЕРВЕНИМ ПРЕЦАГНУТЕ



Гелена Медєши

З ЧЕРВЕНИМ ПРЕЦАГНУТЕ
- язични поради з лекторских призначкох
II часц

Дружтво за руски язик, литературу и културу

Нови Сад

2013
books



Едиция: Образованє (6)


books

Тоту кнїжочку пошвецуєм братови Юлиянови Папови, хтори ме цали живот нєсебично потримовал зачувац дух язика яки зме вєдно нашлїдзели од баби Ганї, дїда Петра, мацери Натали и оца Йовґена Папгаргайових.
Язи́к (лат. lingua) - орган живих істот, розміщений у ротовій порожнині. Допомагає пережовувати їжу, а також створювати гортанні звуки. Остання функція особливо яскраво виражена у людей, які мають розвинену мовну систему.


Щиро ю даруєм шицким почитовательом руского язика же би тот дух шлїдзели и пестовали, а унукови Максимови же би го нє занягал.
Глїбоко сом подзековна рецензентом на хасновитих заувагох, а Яношови Оросови, помоцнїкови покраїнского секретара за образованє, управу и национални заєднїци, Нусрети Бакич, шефици Друкарнї Влади АП Войводини, Ружици Паунович, технїчней редакторки и Дружтву за руски язик, литературу и културу – на нєсебичней потримовки и помоци.

Гелена Медєши

З ЧЕРВЕНИМ ПРЕЦАГНУТЕ
Видаватель:

Дружтво за руски язик, литературу и културу

Нови Сад
За видавателя:

Ирина Папуґа
Рецензенти:

проф. др Юлиян Рамач

мр Ксения Сеґеди

проф. др Михайло Фейса
Язични консултант:

Юлиян Пап
Дизайн рамикох:

др Михайло Лїкар

Биляна Чакан
Компютерски обробок и друкованє:

Друкарня Влади АП Войводини

Нови Сад


ISBN 978-86-85619-27-4
И НА ПОЧАТКУ И НА ОСТАТКУ БУЛО СЛОВО

“На початку було Слово и Слово було у Бога и Слово було Бог.

Логос (грец. λόγος) - термін західної філософії, релігії, психології та риторики. З давньогрецької мови буквально означає «слово». Вживається передусім в значеннях науки, слова, закону, надприродного світового розуму.
Воно було на початку у Бога. Шицко по нїм постало и без нього нє постало нїч цо постало. У нїм бул живот и живот бул шветло людзом. И шветло швици у цмоти, и цмота го нє обняла. (...)  И Слово постало цело и населєло ше медзи нами.“ (Йо 1,1-5 и 1,14)

Кед нам Бог дал Слово, як пише у Євангелиї, вец наша свята длужносц тото Слово чувац, мерковац на ньго и шириц його славу. Нашо Слово то наша руска мацеринска бешеда яку зме научели од наших родичох, бабох и дїдох. Наш язик то наш дом, нашо отечество хторе нам нїхто нїґда нє може вжац, анї нас з нього нє може вигнац.
З розвойом науки, технїки и технолоґиї, прейґ средствох масовних комуникацийох и воспитно-образовного процесу, у нєруским окруженю, до нашей бешеди ше уцагли велї цудзи слова, словозлученя и фразеолоґийни вирази хтори вецей анї нє чувствуєме як люцки, а нашо предки би нас вецейраз анї нє розумели цо зме сцели повесц. Сербски и руски язик подобни и по своєй ґраматичней и по лексичней структури, алє праве тота подобносц медзи язиками приводзи до пожичованя, чераня и нєконтролованого пребераня словох з єдного язика до другого. Правда, лєм у єдним напряме – з лексично богатшого, розвитшого до лексично менєй богатого, нєрозвитшого, цо у нашим случаю значи: зоз сербского до руского.

Предки (діди, прадіди, прабатьки) - померлі родичі, захисники та опікуни роду й господарства, наділені високим сакральним статусом, співвідносні з міфологічними родоначальниками та опікунами будинку (див. Домовик)
Ви́раз (англ. expression) - мовна конструкція для обчислення значення невідомої величини за допомогою одного або декількох операндів. Це комбінація певних сутностей, констант, змінних, операторів і функцій, які інтерпретуються згідно з певними правилами черговості і асоціації для конкретної мови програмування, яка обчислює і потім виробляє інше значення.
Лексика (від дав.-гр. τὸ λεξικόν - сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника чи художнього твору) - словниковий склад мови. Наука, яка вивчає словниковий склад, називається лексикологією.

У тей кнїжочки описани седемдзешат два приклади словох хтори у нашим и сербским язику маю подобни форми, алє зошицким иншаки значеня. Таки слова нас знаю спреведнуц, зрадзиц: видзи ше нам же зме похасновали добре слово кед зме му дописали нашо законченя або го вигварели з нашу наглашку, алє воно у язику наших предкох значело инше. Кед сцеме зачувац свою прадїдовску бешеду, од таких висловох мушиме странїц, бо драга од пожичованя, чераня и пребераня словох з єдного язика до другого барз кратка и водзи – ґу асимилациї.


И на остатку було Слово, написал Поета:

“Слово мой грих. Моя молитва и моя покута.

Торжество розума, краса чола, тїлесна пиха.

Та кед ме препознаш у раншим шпиву когута –

То мойо оловне слово зо мну так упарто диха“.

Оловне слово, руске, мацеринске. А слово нам и тужитель, и судия, и найщирша порота. Виповедзене або написане вецей нє мож врациц, як камень руцени до велькей води.


Видаватель

ПОЙСЦ НА ГОСЦИНУ И БУЦ ГОСЦ
Дараз ше на Кирбай госцох нє волало. Нє було анї телефони, анї интернет, анї електронскей пошти, алє ше знало же ше дзень пред тим прага конї, шеда на гайзибан або автобус и идзе на госцину до блїзкей родзини у другим валалє.

Нашо сушеди Серби маю обичай тримац Славу, та ше на дзень святителя хторого вибрали за защитнїка обисца идзе на госцину (на Славу) до родзинових, сватових або блїзких приятельох.

Телеф (грец. Telephos) - син Геракла й Авги. Батько Кипариса.
Святи́тель, святе́ць - у Православ'ї святий з єпископського чину, шанований церквою як предстоятель окремої церковної громади, що своїм святим життям і праведним пастирством здійснив Боже провидіння для Церкви у її напрямку до Небесного Царства.

Другей нєдзелї по свадзби ше донєдавна, а даґдзе и нєшка, идзе на полудзенок до нєвесциного родительского дому. Иду шицки з обисца дзе ше дзивка одала, и то ше вола – исц на госцину.

Обичай исц (гоч присц, гоч пойсц) на госцину барз красни, нєт цо. Алє, як то випатра кед до нашей жеми придзе на госцину даяки високи функционер зоз сушедней або далєкей приятельскей держави? Правда, як добри домашнї, нє дошлєбодзиме му же би у нас гладовал: обезпечиме му прикладне змесценє и кост, найскорей же будзе и даяки урядови або шветочни полудзенок чи вечера, алє вон напевно пришол по даякей важней роботи, а нє на госцину. Кед иду давац даяку театралну представу до другого места, або аж и до другей держави, ґлумци, режисер, суфлер и други помоцни особи там нє иду на госцину алє бавиц забаву.

Режисер (фр. régisseur - «завідувач», від лат. rego - «керую») - творчий працівник видовищних видів мистецтва: театру, кінематографа, телебачення, цирку, естради.
Фодбалска екипа тиж нє идзе на госцину кед ше змага на страни з процивнїцким клубом, а на госцину нє иду до других местох анї нашо найлєпши школяре кед ше змагаю у рецитованю, рахункох або у знаню з мацеринского язика.
Стра́ва - поєднання продуктів харчування, які доведені до кулінарної готовності, порційні, оформлені і готові до споживання.
Клуб або клюб (від англ. club - збивати докупи) - утворення з кількох людей, об'єднаних спільними інтересами або метою. Існує велика різноманітність клубів, що відповідає розмаїттю хобі людей: спортивні клуби, клуби настільних ігор, клуби нумізматів, любителів літератури й театру, кіно й мистецтва, політичні клуби, і клуби, в яких люди збираються, щоб разом провести час, пообідати, поспілкуватися тощо.
Ми шицко тото знаме, алє у медийох по руски заш лєм гнєтка напишеме:



При концу рока на госцини у нашим валалє бул предсидатель странки...;

У януару до нашей жеми на госцину придзе високи представитель...;

Делеґация нашей жеми одпутовала на госцину до Бечу, дзе єй домашнї будзе...;

Члени аматерского театру пойду на госцину до вецей местох у Восточней Словацкей;

Фодбалере “Русина“ були на госцини у Кули, дзе з домашню “Искру“ одбавели приятельске змаганє.

У шицких тих прикладох препознаваме сербски вирази бити у гостима и ићи у госте, за хтори зме тиж призначели з наших медийох же су преложени (калковани) буквално:



Бул у госцох;

Ишли до госцох;

До госцох нам пришли члени КУД (того и того);

Поволали зме до госцох фаховцох за польопривреду же би нас посовитовали;

Гевтого тижня нам були у госцох технолоґи за млєко.

У нашим язику єст вецей можлївосци обкеровац таки вислови, повесц думку з иншакима словами а значенє нє пременїц, иншак зложиц виреченє, алє уж кед од такей формулациї нє можеме сцекнуц, найлєпше будзе повесц: буц у дакого (як госц), исц до дакого (як госц);

Сло́во - найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.)
нащивиц дакого; госцовац даґдзе (у дакого). Пременєли би спомнути виреченя смисел кед бизме написали так?:



При концу рока (як) госц у нашим валалє бул предсидатель странки.../...наш валал нащивел...;

У януару до нашей жеми як госц придзе високи представитель.../нашу жем нащиви.../будзе госц у нашей жеми;

Делеґация нашей жеми одпутовала як госц до Бечу, дзе єй домашнї будзе.../...просто – одпутовала до Бечу...;

Члени аматерского театру пойду як госци до вецей местох у Восточней Словацкей/...буду госцовац...;

Фодбалере “Русина“ були (як) госци у Кули, дзе з домашню “Искру“ одбавели приятельске змаганє.

Твердзим же нє. А як ше вам видзи?



ЧУДОВАЦ И ЧУДОВАЦ ШЕ
Чудує ме таке його справованє;

Чудовало го же нє пришла на час;

Таки реакциї их барз чудовали;

Чудовало нас же у нїх так барз жимно;

Нє чудую вас телї пригварки на єй одношенє ґу роботи?

Напевно ше будзеце чудовац: та яка ту заш хиба? Хиба така же нє у духу нашого язика повесц же дакого дацо чудує, бо синтаґма чудовац дакого сербского походзеня: Чуди ме такво његово понашање, Чудило га је што није дошао на време, Такве реакције су их јако чудиле, алє требало повесц же ше дахто дакому або дачому чудує:



Чудуєм ше такому його справованю/Чудуєм ше же ше так справує;

Чудовал ше же нє пришла на час;

Барз ше чудовали таким реакцийом;

Чудовали зме ше же у нїх так барз жимно;

Нє чудуєце ше телїм пригварком...?/Нє чудуєце ше же єст тельо пригварки...?

Як видзиме, дїєслово чудовац ше повратне. Пригадайме себе нашу народну присловку: Нє чудуй ше, бо чудом прейдзеш!, а маме тиж и вираз Чудом ше чудовац.



Чудовац ше будземе и теди кед сербске слово чудо похасноване зоз значеньом чудно, нєобчековано (Чудо ниси дошао авионом):

Чудуєм ше же ши нє пришол на авиону,

алє и вираз по сербски Бити, наћи се у чуду преложиме на наш язик просто – чудовац ше.

Чудуєме ше дакому або дачому тиж там дзе ше по сербски похаснує слово дивити се:

Чудовали зме ше велїчезносци старих каштельох;



Нащивителє ше чудовали красному пейзажу;
Пейза́ж (фр. Paysage, від країна, місцевість) - жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зображення є природа. Пейзажем називають також окремий твір цього жанру. Як самостійний різновид образотворчого мистецтва пейзаж виник у китайському мистецтві, китайському живопису.


Туристи ше чудую прекрашнє омальованим зводом каплїчки.

Находзиме и таки приклади:



Чудує така хвиля;

Таке дуднянє з Бабиного кута чудує;

Зна чудовац шнїг у априлу.

Таки виреченя тиж преложени зоз сербского: Чуди такво време, ...

Тоти приклади бизме нєшка дзечнєйше поведли з прикметнїком чудни:

Така хвиля людзом чудна;

Таке дуднянє з Бабиного кута нам чудне;

Шнїг у априлу людзом чудни.

Можебуц випатра барз зложене – раз мож чудовац, раз нє мож. Раз ше мож чудовац, раз нє. Вокраци: дїєслово чудовац ше повратне. Кед є нє повратне, мало би ше го хасновац як безособове, або го зачерац з прикметнїцку форму.



И НЄШКА ПАМЕТАМ ТОТ ДЗЕНЬ
Нєт скоро анї єдна емисия по руски у хторей нє чуєме таки вислови, а можеме их, нажаль, почитац у друкованих медийох:

И дзень нєшка зме шведкове такей тираниї;
Друка́рство - принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення. Отримані таким чином роботи можна використовувати у великих кількостях - що і стало суттю друкарства. До цього винаходу, на створення та відтворенням рукописних документів і книг мали монополію лише невелика кількість фахівців (особливо освічені ченці монастирях).


Пошлїдки и дзень нєшка чувствуєме;

И дзень нєшка сом здравучки здрави;

Як то було страшнє, и дзень нєшка паметаме;

Тото швето ше и дзень нєшка означує по цалим швеце;

Анї дзень нєшка нє принєшена стратеґия о розвою польопривреди;

И дзень нєшка любим послухац шицко цо добре.

Зоз словом дзень нам познати велї вислови, та гвариме: Добри дзень!, кажди дзень, дзень по Крачунє, през дзень, дзень пред тим, дзень а ноц, з дня на дзень, кажди божи дзень, хториш дзень. Тиж знаме и за фразеолоґийни вирази буц добри як благи дзень; кед ше круциме по обисцу и нє знаме цо почац, гвариме же глєдаме вчерайши дзень, а гнєтка нам зна буц шицко ясне як дзень. Кед шпоруєме дацо, гвариме же то – на стари днї, а кед, заш, дахто пред кончину, кед чека остатню годзину, зна ше повесц же му днї пораховани, же блїзко суднї дзень. Дараз людзе мали церковни шмати и шмати на кажди дзень, а толває ше штред билого дня знаю умкнуц до люцкого обисца и покраднуц. Ша, и треца Заповид Божа нас опомина: Паметай, же би ши дзень нєдзелї шветковал.

Слово нєшка присловнїк, а його значеня нам тиж добре познати: нєшка живот барз драги, дахто жиє од нєшка до ютра и нє дума цо будзе потим, а дацо можеме паметац як нєшка. Нєшка зме ту, ютре нас нєт!

Шицко тото ми знаме, алє нє знаме чом злучуєме меновнїк дзень з присловнїком нєшка. Бизовно лєм прето же ше и по сербски гвари дан-данас. Алє, чи мушиме прекладац з єдного язика на други з истима средствами? Дабоме же нє мушиме. Вше кед можеме, висловиме исту думку, з истим значеньом и порученьом даяк зошицким иншак. У Руско-сербским словнїку, поправдзе, анї нєт слово дзень-нєшка, а у Сербско-руским словнїку за сербске слово дан-данас руски еквиваленти нєшка, нєшкайшого дня, у нєшкайшим чаше.

Правда, у нашим язику єст слово днєш и днєшка хторе значи нєшка. Записане є у староставних кнїжкох, а тераз би так, найскорей, поведли лєм найстарши ґенерациї. Алє, тото днєш маме и у виразу на днєш тидзень, цо значи – од нєшка на тидзень (о седем днї).

По шицким, присловнїк дзень-нєшка би нє требало хасновац, бо то директни преклад сербского присловнїка дан-данас. Досц повесц лєм нєшка, нєшкайшого дня, у нєшкайшим чаше, та би вислови з початку тексту мали глашиц:



И нєшка зме шведкове такей тираниї;
Текст (від лат. textus - тканина, з'єднання) - загалом зв'язана і повністю послідовна сукупність знаків. Наука, що вивчає тексти називається герменевтикою.


Пошлїдки и нєшка чувствуєме;

И нєшка сом здравучки здрави;

Як то було страшнє, и нєшка паметаме;

Тото швето ше и у нєшкайшим чаше означує по цалим швеце;

Анї по нєшка нє принєшена стратеґия о розвою польопривреди;

И нєшка любим послухац шицко цо добре.
ДЗВОНЇЦ, БРЕНКАЦ И ДЗВИНЇЦ
Людзе на валалє знаю кеди и як ше дзвонї: зоз шицкима, з єдним, кеди чуц Петра, на схадзку кед хованє, як ше дава на знанє кед умре хлоп, а як кед жена, пол служби, поладнє, пацери. Дараз ше дзвонєло и кед з турнї було видно огень у хотаре – теди ше гуторело же дзвонї на огень. Кед до валалу уходзело нєприятельске войско або кед зберали воякох на фронт, дзвонєло ше на войну. Од Велького пиятку по Пасху ше нє дзвонї, лєм керепка.

Док нє бул видумани електрични бренчок, у школи вишел обични бренчок хтори випатрал як мали дзвон. Кед ше уходзело до класох, дежурни бренкал. Бренкало и на концу годзини, гоч нас єдна давна дзецинска писня здогадує же школски дзвон цилинґал: “Дзилин-дзилин, дзилин-дон, зацилинґал школски дзвон“. Цилинґаю и дзвончки на овчих або кравских каркох, и ту би шицко могло буц у шоре. Могло, кед би у сербским язику нє було лєм єдно слово – звоно, за нашо два: дзвон(чок) и бренчок, або аж и три, кед додаме и цинґалов. По сербски ше за глашенє зоз шицких тих звучних справох хаснує слово звонити:



Сат је звонио у шест сати;

Телефон уопште није звонио;

Звонило је крај часа!

Наша пиха у тим же наш язик ма за тото два або три слова: дзвонїцкед ше роби о дзвону и бренкац – кед ше роби о бренчку, цилинґац або ченґельовац – кед ше роби о цинґалове, та гуториме же:



Двонї на поладнє;

Дзвонї на ґвалт, добока (на огень або на войну);

Дзвонї зоз шицкима;

алє:


Годзина нє бренкала;

Телефон длуго бренкал;

Школски бренчок цошка нє бренка;

Бренчок на бициґли слабо бренка.

Нє добре тото же ше под уплївом сербского язика и по руски часто хаснує лєм дїєслово дзвонїц, гоч наш язик точно розликує цо дзвонї, а цо бренка. Ниа приклади погришного хаснованя з наших медийох яки би требало керовац:



  1. сат звони = годзина бренка:

Векер того рана нє дзвонєл, бо го забул накруциц (треба: бренкал);

Годзинка му дзвонєла, алє ю прициснул и обрацел ше на други бок (треба: бренкала);

  1. телефон звони = телефон бренка:

У тей хвильки ми у ташки задзвонєл мобилни (треба: забренкал);

На централи дзвонї, алє нє дзвигаю слухалку (треба: бренка);

Странки чекаю, а телефон лєм дзвонї, та дзвонї (треба: бренка);

  1. школско звоно звони = школски бренчок бренка:

Ище анї нє задзвонєло за конєц годзини, а вон уж вибег вонка (треба: забренкало);

Накадзи задзвонєло, шицки повибеговали на двор (треба: забренкало);

  1. звоно на вратима звони = бренчок на дзверох бренка:

Дзвонєл на интерфон, алє ше нїхто нє явел (треба: бренкал);

Якиш жобраци дзвонєли на дзвери (треба: бренкали);

Нє отверай дзвери кед дахто дзвонї (треба: бренка);

  1. бицикл звони = бициґла бренка:

Бренчок на бициґли му барз гласно дзвонї (треба: бренчи/бренка);

Нє дзвонєл на улє бо му бренчок на бициґли нє дзвонї (треба: бренкал и бренка).
Єст у нашим язику ище єдно, и по форми и по значеню подобне слово: дзвинїц (До хторого ми уха дзвинї?), за хторе ше, у тим контексту, по сербски тиж хаснує дїєслово звонити (Које ми уво звони?).

Значи, по руски ше анї у тим прикладзе нє будземе питац: “До хторого ми уха, або у хторим ми уху дзвонї, алє – дзвинї.

Та уж кед маме телї слова за єдно сербске, нє мали бизме их занягац, алє анї мишац їх значеня.
ГРАЦ И ЗОГРИВАЦ
Знаме же грац мож на гушлї, на клавиру, на пищалки итд. Знаме тиж же дахто зна грац, а дахто нє, же музика грала до билого рана. Кед дахто грає по слуху, самоуко, без нотох, гвари ше же грає по циґански, а кед дахто муши робиц так як други розказую, гвари ше же танцує так як му други грає. Грац мож и з даким, а то значи – буц блїзши з даким як з другима. За мачку гвариме же грає (нє предзе!) кед задовольно дриме або ше нам чмохта попод ноги.

Алє, у нашим язику слово грац може значиц и цошка зошицким инше:



Слунко зна так грац же чловекови мло од горучави;

Воду нє треба грац на вецей як 35 ступнї;

До посцелї ше кладло цеплу цеглу и так грало ноги;

Скривала руки до кишенкох и так их грала;
Рука́ - кожна з двох верхніх кінцівок людини і мавпи, від плечового суглоба до кінчиків пальців.


Сцисла дзецко на перши и так го грала;

У квартелю вчера слабо грали;

Пец им нє грал добре, та го мушели розваляц;

Релна єй подло грала, та ше колач од сподку нє упекол.

Як видзиме, у тих прикладох слово грац значи – зогривац. Тото слово може буц и повратне, та гвариме: грац ше на слунку, грац ше при пецу, грац ше под перинку, а паметаме и єден стищок з вчасного дзецинства – сцекай дому та ше грей / шедз при пецу, та ше шмей!

Видзиме же слово грац ма два розлични значеня, гоч у инфинитиве ма исту форму: грац на гушлї и грац воду. Медзитим, презент од дїєслова грац (о музики) глаши граєм, граєме итд.

Подарунок - це річ, яку дарувальник за власним бажанням безкоштовно віддає у володіння іншої особи з метою задовольнити її вподобання. Слово «подарунок» за смисловим значенням схожий з такими поняттями як «дар» та «пожертва».
, а од дїєслова грац (о зогриваню) глаши греєм, греєме итд. Вецейраз ше случи же нам лєм други слова у виреченю поможу розликовац чи ше роби о граню як музикованю, чи о граню як зогриваню або топеню. Наприклад:

На ютре озда буду лєпше грац у квартелю;

Грали як на уши;

Нє буду грац после дзевец годзин;

Могли би и лєпше грац кед тельо плациме цали рок;

Нє маю потреби грац у шицких хижох.
Потре́ба - стан живого організму, людської особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у чомусь, залежність від об'єктивних умов життєдіяльності і є рушійною силою їхньої активності.

Значи, слово грац (о музики) ма у презенту форму граєм и нїґда є нє повратне. Слово грац (о зогриваню) ма у презенту форму греєм и може буц повратне – грац ше. Алє, кед зме нє бизовни чи после дзевец вечар гудаци нє буду грац чи ше квартелї нє будзе грац, место слова грац у таких случайох похаснуєме дїєслово зогривац або топиц:



На ютре озда буду лєпше зогривац (топиц) у квартелю;

Топели як на уши;

Нє буду зогривац (топиц) после дзевец годзин;

Могли би и лєпше зогривац кед тельо плациме цали рок;

Нє маю потреби зогривац (топиц) у шицких хижох.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



  • Щиро ю даруєм шицким почитовательом руского язика же би тот дух шлїдзели и пестовали, а унукови Максимови же би го нє занягал.
  • Гелена Медєши З ЧЕРВЕНИМ ПРЕЦАГНУТЕ Видаватель: Дружтво за руски язик, литературу и културу Нови Сад
  • Язични консултант: Юлиян Пап Дизайн рамикох: др Михайло Лїкар Биляна Чакан Компютерски обробок и друкованє
  • ПОЙСЦ НА ГОСЦИНУ И БУЦ ГОСЦ Дараз ше на Кирбай госцох нє волало. Нє було анї телефони
  • И НЄШКА ПАМЕТАМ ТОТ ДЗЕНЬ Нєт скоро анї єдна емисия по руски у хторей нє чуєме таки вислови, а можеме их, нажаль, почитац у друкованих
  • ДЗВОНЇЦ, БРЕНКАЦ И ДЗВИНЇЦ