Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Голова вченої ради С. П

Скачати 222.97 Kb.

Голова вченої ради С. П




Скачати 222.97 Kb.
Дата конвертації24.05.2017
Розмір222.97 Kb.
ТипЗадача


НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»

ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖЕМЕНТУ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою

Інституту енергозбереження та енергоменеджменту

Протокол № __ від «___»____________ 2017 р.

Голова вченої ради ____________ С.П. Денисюк


М.П.

ПРОГРАМА
комплексного фахового випробування для вступу на освітньо-професійну програму підготовки магістра спеціальності 184 «Гірництво» спеціалізацій

«Розробка родовищ та видобування корисних копалин» і

«Геотехнічне і міське підземне будівництво»

Програму рекомендовано кафедрою

геобудівництва та гірничих технологій

Протокол № __ від «___»____________ 2017 р.

Завідувач кафедри __________ В.Г. Кравець

Київ – 2017



ВСТУП

Мета програми комплексного фахового випробування для вступу за освітньо-професійною програмою (ОПП) підготовки магістр за спеціалізаціями «Розробка родовищ та видобування корисних копалин» і «Геотехнічне і підземне будівництво» - визначити у вступників здатності з фахових дисциплін, які вивчалися ними при підготовці за ОПП бакалавр за спеціальністю 184 «Гірництво» і виносяться на вступне фахове випробування.

Задача програми комплексного фахового випробування для вступу за освітньо-професійною програмою підготовки магістр за спеціалізаціями «Розробка родовищ та видобування корисних копалин» і «Геотехнічне і підземне будівництво» - визначити у вступників сформовану систему знань і умінь з фахових дисциплін.

Програма комплексного фахового випробування для вступу за освітньо-професійною програмою підготовки магістр за спеціалізаціями «Розробка родовищ та видобування корисних копалин» і «Геотехнічне і підземне будівництво» має наступну структуру:



  • Вступ;

  • Основний виклад;

  • Прикінцеві положення;

  • Список літератури;

  • Перелік розробників програми.

Згідно з положеннями про навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістра, прийом на навчання здійснюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань.

Програма комплексного фахового випробування за ОПП магістр за спеціалізаціями «Розробка родовищ та видобування корисних копалин» і «Геотехнічне і підземне будівництво» спеціальності 184 «Гірництво» містить в собі питання з 4 навчальних дисциплін нормативної частини ОПП приблизно рівнозначної складності, а саме: «Основи гірничого виробництва», «Охорона праці», «Руйнування гірських порід» і «Маркшейдерська справа», які викладені в екзаменаційних білетах.

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Екзаменаційний білет складається з 4-х теоретичних і 1-го практичного питання. Для фахового випробування передбачено 30 екзаменаційних білетів. Усі завдання мають професійне спрямування і їх вирішення вимагає від студентів не розрізнених знань окремих тем і розділів, а їх інтегрованого застосування програмного матеріалу дисциплін. Термін виконання фахового випробування становить 4 академічні години (180 хвилин) без перерви і включає завдання з наступних дисциплін: основи гірничого виробництва (1 теоретичне питання);
Гірни́че підприє́мство - промислове підприємство, призначене для розвідування або розробки родовищ корисних копалин.
Академі́чна годи́на - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 40…45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.
маркшейдерська справа (1 теоретичне питання); основи охорони праці (1 теоретичне питання);
Маркшейдері́я (від нім. Mark - межа, кордон і нім. scheiden - розділяти) - галузь гірничої справи, що стосується просторово-геометричних вимірювань (маркшейдерських знімань) у надрах Землі і на відповідних ділянках її поверхні з наступним зображенням контурів розміщення в них корисних і шкідливих (для технології переробки) компонентів, властивостей вміщуючих порід, просторового розташування виробок, процесів деформації порід і земної поверхні у зв'язку з гірничими роботами на планах, картах і розрізах; моделюванням форм залягання корисних копалин, їх показників та фізико-хімічних процесів у надрах, а також відображення динаміки виробничого процесу гірничого підприємства. Роботи виконуються за допомогою маркшейдерських приладів. Дані маркшейдерії синтезуються в гірській графічній документації, що являє собою креслення, отримані методом геометричної проекції. Маркшейдерія є комплексною наукою і тісно пов'язана з багатьма науковими дисциплінами: математичними, фізико-технічними, астрономо-геодезичними, геолого-мінералогічними і геологорозвідувальними, а також з технологією розробки родовищ і будівельною справою.
Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.
спорудження гірничих виробок (1 теоретичне питання);
Гірни́ча ви́робка (англ. mine working, нім. Grubenbau) - порожнина в гірському масиві після виймання корисних копалин та інших порід.
руйнування гірських порід (1 практичне питання).
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.

Методика проведення комплексного фахового випробування. Члени конкурсної комісії з комплексного фахового випробування інформують вступників про порядок проведення і оформлення робіт з фахового випробування, видають вступникам екзаменаційні білети за варіантами і спеціально роздруковані листи для оформлення робіт, які потрібно підписати, зробити в них письмові відповіді на питання екзаменаційного білету і поставити наприкінці листа дату і особистий підпис вступника.

На організаційну частину комплексного фахового випробування (пояснення по проведенню, оформленню і критеріям оцінювання випробування, видача білетів і листів для оформлення роботи) відводиться 20 хвилин від всього часу фахового випробування, на відповіді на кожне з трьох питань екзаменаційного білету вступнику дається по 30 хвилин і на заключну частину (збір білетів і письмових робіт у випускників членами конкурсної комісії) - 10 хвилин.

По закінченні часу, відведеного на складання фахового випробування, проводиться перевірка відповідей та їх оцінювання. Оцінка проводиться всіма членами комісії. Члени конкурсної комісії приймають спільне рішення щодо оцінки відповіді на кожне питання екзаменаційного білета. Такі оцінки виставляються на аркуші з відповідями студента.

Підведення підсумку комплексного фахового випробування здійснюється шляхом занесення балів в екзаменаційну відомість. За результатами іспиту студент ознайомлюється згідно з правилами прийому в університет.

Результати письмового комплексного фахового випробування можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому для оскарження рішень конкурсної комісії.
ОСНОВНИЙ ВИКЛАД
Повний перелік питань з дисциплін, які виносяться на комплексне фахове випробування для вступу за ОПП магістр спеціалізацій «Розробка родовищ та видобування корисних копалин» і «Геотехнічне і підземне будівництво».
Основи гірничого виробництва

1. Поняття про запаси корисних копалин та гірниче підприємство.

2. Відкрита розробка родовищ корисних копалин, етапи i елементи відкритих робіт.

Запа́си ко́рисних копа́лин - кількість корисних копалин, виявлена та підрахована на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих родовищ (покладів).
Родо́вище корисних копалин (англ. mineral deposit, occurrence, field; нім. Lagerstätte f nutzbarer Mineralien n pl) - це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке в якісному та кількісному відношенні задовольняє вимогам промисловості при даному стані техніки і в даних економіко-географічних умовах.
Процеси на відкритих роботах. Підготовка гірських порід до виймання

3. Розкриття шахтного поля та класифікація способів розкриття.

4. Приствольні двори і камери, ув¢язка їх зі схемами підготовки і розкриття.

5. Поняття про гірський тиск, опорний тиск. Проява тиску при проведенні та експлуатації гірничих виробок, врахування характеру і величини тиску при виборі типу кріплення.

6. Вибір форми, матеріалу, конструкції кріплення і розміру поперечного перерізу виробок.

Диференціа́льний пере́різ розсі́яння - це відношення числа частинок, розсіяних в тілесний кут d Ω до потоку частинок, які падають на мішень та до величини тілесного кута, густина ймовірності розсіяння в даний тілесний кут.

7. Поняття про розрахунок основних параметрів вентиляції - кількості повітря і депресії для очисного вибою і виймальної дільниці, максимально припустимі концентрації метану, швидкості руху повітря у виробках.

8. Буро-підривні роботи при проведенні підземних виробок. Способи і засоби буріння, розташування шпурів у вибої підготовчої виробки, порядок i ефективність підривання.

9. Системи підготовки шахтного поля, класифікація.

10. Провітрювання тупикових виробок, схеми, способи, графічні приклади, принцип розрахунку кількості повітря, гранично допустимі швидкості руху повітря по окремих виробках.

11. Технологія проведення вертикальних гірничих виробок. Звичайні способи проходки стволів, періоди i технологічні схеми проходки.

12. Поняття про системи розробки вугільних пластів, класифікація.

13. Розробка нафтових і газових родовищ: режими експлуатації свердловин; підготовка, транспортування, зберігання та переробка нафти і газу.

Вугільний пласт (рос. угольный пласт, англ. coal seam, coal bed; нім. Kohlenflöz, Kohlenschicht) - форма залягання викопного вугілля у вигляді плито- і лінзоподібних тіл з невеликою в порівнянні з площею поширення потужністю.
На́фта(від грец. ναφθα; лат. petroleum, від грецької Πέτρα (камінь) латини: oleum (олія)), також земляна́ олі́я, теку́чка або кип'я́чка - горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що являє собою густу оліїсту рідину.

14. Рудниковий пил, його види i шляхи боротьби з пилом, в т.ч. вибухонебезпечним. Тепловий режим шахт, норми ПБ. Головні джерела підвищення температури повітря виробок, способи зниження високої температури. Підігрівання повітря в зимовий період.

15. Особливості залягання, розкриття i підготовки залізорудних i соляних родовищ. Методи руйнування руди, вторинне подрібнення.

16. Загальні правила безпеки, вимоги до персоналу шахт. Вимоги щодо проведення гірничих робіт та встановлення обладнання на шахті.

17. Виймально-навантажувальні роботи і машини на кар'єрах. Технологія робіт мехлопатами і драглайнами, порівняння, продуктивність.

18. Кріплення очисних вибоїв, його класифікація, способи переміщення. Керування гірським тиском в лаві, способи, їх суть.

19. Значення переробки і збагачення для подальшого використання корисних копалин.

Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.
Класифікація процесів і методів збагачення.

20. Процеси проведення виробок.

Проведення виробки, проходження виробки, проходка виробки (рос. проведение (проходка) выработки, англ. driving, нім. Grubenbauvor-richtung f, Vortrieb m, Abteufung f, Abteufen n, Auffahren n des Grubenbaus) - комплекс робіт, руйнування та видобування гірських порід у межах контура поперечного перерізу підготовчої виробки, встановленого відповідним паспортом.
способи руйнування гірських порід, Технологія проведення штреку змішаним вибоєм комбайновим способом.
Охорона праці

  1. Законодавчо-нормативна база України з охорони праці.

  2. Гарантії прав громадян на охорону праці.

  3. Права й обов‘язки роботодавця та працівника з питань охорони праці. Організація охорони праці на підприємстві.

  4. Навчання та інструктажі з питань охорони праці.

  5. Основні фактори виробничого середовища, що визначають умови праці на робочому місті.

  6. Нормування небезпечних і шкідливих чинників виробничого процесу. Контроль умов праці та шкідливих чинників виробничого середовища.

  7. Типові міри нормалізації параметрів виробничого середовища, запобігання професійних захворювань.
    Виробни́чий проце́с (англ. manufacturing_process) - систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили, для отримання готової продукції, з вихідної сировини, згідно із заданою програмою.
    Професі́йні хворо́би - захворювання, у розвитку яких переважну роль відіграють несприятливі умови праці - професійні шкідливості. Характер професійних хвороб визначається особливостями механізму дії шкідливих виробничих факторів та їх поєднань на організм людини, а також сила і тривалість дії.


  8. Профілактичні заходи щодо запобігання виробничого травматизму. Принципи вибору і використання типових засобів колективного та індивідуального захисту працівників.

  9. Основні причини пожеж. Статистика та динаміка пожеж і пов'язаних з пожежами збитків.

  10. Пожежі як соціально небезпечний фактор. Суть процесу горіння та вибуху. Класифікація видів горіння. Негорючі, важко горючі, горючі матеріали та речовини. Схильність до горіння та особливості горіння горючих матеріалів і речовин різного агрегатного стану.

  11. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин. Нормативно-правові і організаційно-технічні основи пожежної безпеки.

  12. Первинні засоби гасіння пожеж, їх особливості, методика вибору і використання.
    Поже́жна безпе́ка - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
    Агрегáтний стан - термодинамічний стан речовини, сильно відмінний за своїми фізичними властивостями від інших станів цієї ж речовини. Переходи між агрегатними станами однієї і тої ж речовини супроводжуються стрибкоподібними змінами вільної енергії, ентропії, густини і інших фізичних властивостей.
    За́соби гасі́ння поже́ж (рос. средства тушения пожаров, англ. fire-fighting equipment, нім. Brandbekämpfungsmittel n) - комплект обладнання, до якого входять поршневі та центрифугові водяні насоси, гідромонітори, пристрої для підіймання пожежників на певну висоту (висувні драбини тощо), пристрої для використання промислового (наприклад, шахтного, заводського тощо) водопроводу, повітряно-пінні вогнегасники, повітряно-пінні стволи (піногенератори), газобалонні батареї, що є на озброєнні протипожежних частин, гірничорятувальних частин і використовуються для гасіння рудникових пожеж.



Руйнування гірських порід

Теоретичні питання

1. Охарактеризувати методи регулювання ступеня подрібнення.

2. Викладіть алгоритм методики розрахунку електровибухових мереж.

3. Поясніть ознаки та наслідки сейсмічної дії вибуху.

4. Розкрити основні способи і засоби ініціювання зарядів.

5. Розкрийте механізм руйнування монолітних гірських порід вибухом.

6. Обґрунтуйте уявлення про механізм руйнування порід при одночасному підриванні кількох зарядів.

7. Отруйні гази вибуху, перелічіть фактори, що впливають на їх склад і кількість.

8. Наведіть способи визначення бризантності та працездатності ВР.

9. Особливості деформування скельних порід і ґрунтів.

Отру́йні га́зи, токси́чні га́зи (рос. ядовитые газы, англ. poisonous gases , нім. Giftgase n pl) - гази, що виділяються чи утворюються в природних процесах чи в промисловості. У промисловості, зокрема гірничій справі - гази (загалом NO2 і CO), які утворюються при вибуху зарядів вибухових речовин (ВР).
Скеля в геології - високий вертикальний або майже вертикальний виступ гірської породи.

10. Перелічіть форми роботи при вибуху в масиві і на поверхні масиву.

11. Поясніть особливості руйнування тріщинуватих масивів.

12. Поясніть природу вибухів різного походження.

13. Наведіть умови для застосування запобіжних вибухових речовин.

Вибухо́ві речови́ни (ВР) - хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного хімічного перетворення (вибуху) з виділенням великої кількості теплоти та утворенням газів, здатних спричиняти руйнування і переміщення навколишнього середовища.

14. Обґрунтуйте заходи з попередження відмов та завчасних вибухів при електричному підриванні.

15. Наведіть основні уявлення гідродинамічної теорії детонації.

16. Дайте характеристику способам руйнування негабариту.

17. Розкрийте природу, склад та особливості дії пружних хвиль.

18. Розкрийте класифікацію ВР за характером дії.

19. Поясніть сутність та визначення кисневого балансу.

20. Опишіть явище і прийоми, що забезпечують реалізацію та регулювання кумулятивного ефекту вибуху.


Практичні питання

1. Визначити вміст (%) аміачної селітри NH4NO3 (М=80) і дизельного палива C16H34 (М=226) для отримання ігданіту з кисневим балансом ( 5 %).

Кумуляти́вний ефе́кт, Кумуляц́ія (рос. кумулятивный эффект, кумуляция, англ. cumulative effect, cumulation; нім. Kumulationswirkung f, Hohlladungswirkung f) - концентрація дії вибуху в певному напрямку.
Кисне́вий бала́нс (рос. кислородный баланс, англ. oxygen balance, нім. Sauerstoffbilanz f - у вибуховій справі - співвідношення між вмістом кисню у складі вибухової речовини та його кількістю, необхідною для повного окиснення горючих компонентів до їх вищих оксидів у процесі вибухового перетворення. Кисневий баланс промислових ВР є важливою характеристикою, яка визначає склад отруйних газів, що утворюються під час вибуху. Розрізняють позитивний, негативний та нульовий кисневий баланс. При вибуху ВР з позитивним кисневим балансом (надлишком кисню)
Пружні хвилі - збурення, що поширюються в твердих, рідких і газоподібних середовищах. При поширенні хвилі не відбувається переносу речовини. Частинки її коливаються поблизу положення рівноваги. Важливою характеристикою хвильових збурень є тип сил, що намагаються повертати частинки середовища в положення рівноваги в процесі винекнення та поширення збурень.
Нітра́т амо́нію (рос. нитрат аммония, англ. ammonium nitrate, нім. Ammonsalpeter, Ammoniumnitrat, Ammoniaksalpeter, Ammonianiter) - неорганічна сполука складу NH4NO3, сіль нітратної кислоти. Білі гігроскопічні кристали, добре розчинні у воді; проявляє властивості окисника (при нагріванні).
Ди́зельне (солярне) па́ливо (скорочено дизель, соляр, соляра, солярка) - рідка речовина, що є головним видом палива для дизельних двигунів.

2. Скласти реакцію вибухового перетворення суміші, яка складається з 45 % тротилу C7H5(NO2)3 (М=227), 45 % аміачної селітри NH4NO3 (М=80) і 10 % мінеральних масел C12H28 (М=172).

3. У зарядній камері об’ємом 4 м3 розміщено заряд амоніту № 6ЖВ масою 3,6 т. Визначити тиск газів у камері в момент вибуху, якщо питомий об’єм газів за нормальних умов дорівнює 1000 л/кг, температура газів вибуху дорівнює 2727 °С.

Норма́льні умо́ви (скорочено н. у.) - значення тиску й температури, для яких заведено приводити результати фізичних і хімічних експериментів з метою спрощення порівняння між ними. IUPAC визначає нормальний тиск у 100,0 кПа і температуру 0 °C (273,15 К).

4. Визначити працездатність грануліту АС–8, якщо при температурі свинцевої бомби 25 °С об’єм каналу після вибуху заряду становить 562 см3. Об’єм каналу до вибуху 62 см3.

5. Розрахувати склад суміші з нульовим кисневим балансом: перхлорат амонію (М=117,5) та гексоген (М=222).

6. Розрахувати склад суміші перхлорату амонію NH4CLO4 (М=117,5) з дінітротолуолом C7H6(NO2)2 (М=182), якщо її кисневий баланс складає ( 8,5) %.

7. Визначити швидкість детонації грамоналу А – 45 при щільності 900 кг/м3, питомій теплоті вибуху =5720 кДж/кг, а також визначити тиск детонаційної хвилі в точці Чепмена – Жуге, якщо показник політропи дорівнює 2,9.

8. Розрахувати склад суміші з нульовим кисневим балансом: перхлорат амонію NH4CLO4 (М=117,5) з дінітротолуолом C7H6(NO2)2 (М=182).

9. На уступі підривають 26 свердловинних зарядів з відстанню між зарядами 5 м. Температура навколишнього середовища 10 °С. Визначити довжину і опір мідних дільничних проводів з площею перерізу 0,75 мм2.

10. Скласти рівняння реакції вибуху суміші, яка складається з 70 % тротилу C7H5(NO2)3 (М=227), 20 % гексогену C3H6N6O6 (М=222) і 10 % ТЕНу C5H8N4O12 (М=316).

11. Визначити можливість безвідмовного підривання від джерела постійного струму напругою 220 В, =70 послідовно з’єднаних електродетонаторів в шпурах за таких умов: опір ЕД=3 Ом, загальний опір проводів 15 Ом, довжина кінцевого проводу ЕД=4 м, глибина закладання бойовиків 2,5 м. В кожний ЕД повинен надходити струм 1 А.

12. Визначити питомий об'єм газів за нормальних умов при вибуху суміші, яка складається з 45 % тротилу C7H5(NO2)3 (М=227), 45 % аміачної селітри NH4NO3 (М 80) і 10 % мінеральних масел C12H28 (М=172).

13. Підривання здійснюється від мережі змінного струму напругою 220 В з опором магістралі =6 Ом і опором мережі, який припадає на один заряд =4,5 Ом.

Змі́нний струм - електричний струм, сила якого періодично змінюється з часом.
Визначити припустиме число зарядів для безвідмовного одночасного підривання. Гарантійний струм =2,5 А.

14. Розрахувати склад суміші, що складається з ТЕНу (=316) і аміачної селітри (=80) з сумарним кисневим балансом = 10 %.

15. Визначити тиск газів при вибуху ТЕНу. Температура вибуху 4250, щільність заряджання ∆=0,6кг/л. Реакція вибухового перетворення має вигляд:

C(CH2ONO2)4→3CO2 2CO 4H2O 2N2.

16. Визначення кисневий баланс суміші, яка складається з 90 % аміачної селітри (=80) та 10 % деревного борошна (=362).

17. Визначити тиск газів при вибуху тротилу (М=227) (=735 л/кг, =3273 °К, кг/дм3).

18. Визначити припустимий опір електровибухової мережі при підриванні електродетонаторів від мережі змінного струму напругою 220 В, 380 В, 127 В. Гарантійний струм (змінний) незалежно від числа електродетонаторів =2,5 А.

19. Скласти рівняння хімічної реакції вибуху ВР, що складається з 50 % тротилу (М=227) та 50 % аміачної селітри (=80).

Хімі́чна реа́кція - це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями.

20. Скласти суміш з сумарним кисневим балансом = -15 %: аміачна селітра (=80) та тротил (М=227).

21. Реакція суміші, що складається з 70 % тротилу (М=227), 20 % гексогену (М=222) і 10 % (=316) має вигляд: . Визначити питомий об’єм газів при температурі вибуху =4125 °С.

22. Визначити питомий об’єм газів вибуху нітрогліцерину. Реакція вибухового перетворення має вигляд:



23. Визначити тиск газів вибуху аміачної селітри при =2080 °С, =0,7 кг/л, М=80. Реакція вибухового перетворення має вигляд:



24. В 10 свердловинах бойовики з двома паралельно з’єднаними електродетонаторами знаходяться на глибині =15 м. Опір кінцевих провідників 0,184 Ом/м, електродетонатора 3,8 Ом. Визначити загальний опір бойовиків.

25. Визначити теплоту вибуху нітрогліколю:

(теплота утворення ВР 233,6 кДж/моль).

26. Визначити питомий об’єм газів за нормальних умов та при температурі вибуху =3276 °С тротилу (М=227). Реакція вибухового перетворення має вигляд:



27. Визначити теплоту вибуху ТЕНу, теплота утворення ТЕНу 543,3 кДж/моль, реакція вибухового перетворення має вигляд:

C(CH2ONO2)4→3CO2 2CO 4H2O 2N2.

Станда́ртна ентальпі́я утво́рення, стандартна теплота утворення (рос. теплота образования химического соединения, англ. formation heat, heat of formation, нім. Bildungswärme f) - теплота, яка виділяється або поглинається при утворенні 1 моля даної хімічної сполуки з простих речовин при стандартних умовах (р = 105 Па, T = 298 К).

28. Визначити молярний склад суміші з нульовим кисневим балансом: перхлорат амонію NH4CLO4 (М=117,5) та гексоген (М=222).

29. Знайти необхідну напругу джерела постійного струму для безвідмовного підривання при загальному опорі послідовної електровибухової мережі 152 Ом. Необхідна величина струму в мережі складає 1,3 А для постійного струму.

30. Визначити процентний вміст алюмінію і аміачної селітри для отримання вибухової суміші з кисневим балансом 10 %.

31. Реакція вибухової суміші, що складається з 70 % тротилу (М=227), 20 % гексогену (М=222) і 10 % (=316) має вигляд:

.

Визначити питомий об’єм газів вибуху за нормальних умов.


Маркшейдерська справа

Теоретичні питання

1. Маркшейдерська справа: визначення та основні задачі.

2. Системи координат, які прийняті в маркшейдерії;

Система координат - спосіб задання точок простору за допомогою чисел. Кількість чисел, необхідних для однозначного визначення будь-якої точки простору, визначає його вимірність. Обов'язковим елементом системи координат є початок координат - точка, від якої ведеться відлік відстаней.
їх сутність.

3. Склад графічної документації.

4. Геометризація родовищ корисних копалин, гірничо-геометричні графіки.

5. Елементи залягання пластових родовищ, їх визначення.

6. Визначення координат точок зустрічі свердловин з поверхнею пласта.

7. Принцип побудови ізогіпс підошви, ізопотужностей та ізоглибин залягання пласта.

Пра́вило Клечко́вського, також пра́вило Ма́делунга (нім. Aufbau prinzip) - правило, що визначає послідовність заповнення електронами електронних орбіталей. Сформульоване Всеволодом Клечковським.

8. Побудова графіків якісних властивостей родовищ корисних копалин.

9. Короткі відомості про запаси корисних копалин.

10. Оконтурювання покладу.

11. Визначення площ покладу.

12. Визначення середньої потужності покладу.

13. Визначення об’ємної маси корисних копалин.

14. Основні способи підрахунку запасів корисних копалин.

15. Способи визначення об’ємів гірничих робіт на кар’єрах.

16. Врахування об’єму розкривних робіт та облік видобутку корисних копалин.

Видобуток корисної копалини (рос. добыча (полезного ископаемого), англ. mining, recovery, output; нім. Abbau m, Gewinnung f - кількість корисної копалини, добута з надр за певний проміжок часу.

17. Способи створення опорної мережі пунктів на гірничому підприємстві.

18. Способи створення зйомочної мережі пунктів (аналітичних мереж, теодолітних ходів, геодезичних засічок).

19. Способи створення зйомочної мережі пунктів (полярний, прямокутної сітки, створних ліній).

20. Методи маркшейдерських зйомок на кар’єрах.

21. Основні об’єкти зйомки подробиць на кар’єрах.

22. Маркшейдерські роботи при дражних і гідравлічних розробках.

23. Маркшейдерські роботи при рекультивації земель.

Рекультива́ція (рос. рекультивация; англ. land reclamation, англ. recultivation, restoration, нім. Bodenrekultivierung f, Bodenwiederurbarmachung f) - штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.

24. Підземні теодолітні зйомки.

25. Геометричний спосіб орієнтування підземних виробок.

26. Гіроскопічний спосіб орієнтування підземних виробок.

27. Вертикальна зйомка гірничих виробок: вертикальні з’єднувальні зйомки; геометричне нівелювання в підземних виробках.

28. Вертикальна зйомка гірничих виробок: тригонометричне нівелювання; зйомка очисних підземних виробок.

29. Задання напрямку гірничих виробок в горизонтальній і вертикальній площинах.

30. Перенесення геометричних елементів проекту будівництва в натуру: горизонтального кута, відстаней та точок по заданих координатах.

31. Перенесення геометричних елементів проекту будівництва в натуру: закріплення точки на відмітці, перенесення ліній за заданим ухилом.

32. Перенесення геометричних елементів проекту будівництва в натуру: розбивка і закріплення центра і осей вертикального ствола; розбивка будівель і споруд.


Практичні питання

1. Визначити відмітку поверхні і висоту фундаменту над поверхнею грунту в т. 2, контрольну відмітку на фундаменті і надати схему виміру, якщо Н1 = 149,65 м, Н =150,20 м, відліки по рейках а = 2452 мм, b = 1650 мм.

2. Визначити відмітку поверхні і висоту фундаменту над поверхнею грунту в т. 2, контрольну відмітку на фундаменті і надати схему виміру, якщо Н1 = 134,10 м, Н =135,25 м, відліки по рейках а = 2150 мм, b = 1331 мм.

3. Визначити відмітку поверхні і висоту фундаменту над поверхнею грунту в т. 2, контрольну відмітку на фундаменті і надати схему виміру, якщо Н1 = 141,13 м, Н =141,43 м, відліки по рейках а = 1512 мм, b = 1950 мм.

4. Визначити відмітку поверхні і висоту фундаменту над поверхнею грунту в т. 2, контрольну відмітку на фундаменті і надати схему виміру, якщо Н1 = 145,34 м, Н =144,92 м, відліки по рейках а = 852 мм, b = 1650 мм.

5. Визначити відмітку поверхні і висоту фундаменту над поверхнею грунту в т. 2, контрольну відмітку на фундаменті і надати схему виміру, якщо Н1 = 67,24 м, Н =68,71 м, відліки по рейках а = 1943 мм, b = 1134 мм.

6. Визначити відмітку поверхні і глибину котловану від поверхні грунту в т. 2, контрольну відмітку дна котловану і надати схему виміру, якщо Н1 = 148,65 м, Н =147,90 м, відліки по рейках а = 2452 мм, b = 2650 мм.

7.Визначити відмітку поверхні і глибину котловану від поверхні грунту в т. 2, контрольну відмітку дна котловану і надати схему виміру, якщо Н1 = 134,48 м, Н =134,73 м, відліки по рейках а = 2452 мм, b = 1650 мм.

8. Визначити відмітку поверхні і глибину котловану від поверхні грунту в т. 2, контрольну відмітку дна котловану і надати схему виміру, якщо Н1 = 119,21 м, Н =118,01 м, відліки по рейках а = 1452 мм, b = 1950 мм.

9. Визначити відмітку поверхні і глибину котловану від поверхні грунту в т. 2, контрольну відмітку дна котловану і надати схему виміру, якщо Н1 = 153,71 м, Н =153,81 м, відліки по рейках а = 2452 мм, b = 1650 мм.

10. Визначити відмітку поверхні і глибину котловану від поверхні грунту в т. 2, контрольну відмітку дна котловану і надати схему виміру, якщо Н1 = 118,45 м, Н =117,90 м, відліки по рейках а = 2135 мм, b = 2348 мм.

11. Визначте перевищення між реперами 1, 2 і 3 підземної виробки, абсолютні відмітки реперів 2 і 3, надати схему вимірювань, якщо НR1 = -221,50 м, а відліки по рейках на станціях 1 і 2 такі: а1 = 1850 мм, b1 = 2425 мм, а2 = 0890 мм, b2 = 1248 мм.

12. Визначте перевищення між реперами 1, 2 і 3 підземної виробки, абсолютні відмітки реперів 2 і 3, надати схему вимірювань, якщо НR1 = -729,40 м, а відліки по рейках на станціях 1 і 2 такі: а1 = 2050 мм, b1 = 2425 мм а2 = 0860 мм, b2 = 1046 мм.

13.Визначте перевищення між реперами 1, 2 і 3 підземної виробки, абсолютні відмітки реперів 2 і 3, надати схему вимірювань, якщо НR1 = -132,30 м, а відліки по рейках на станціях 1 і 2 такі: а1 = 1161 мм, b1 = 2190 мм а2 = 1105 мм, b2 = 1644 мм.

14. Визначте абсолютні відмітки реперів 4 і 5 та надайте схему вимірів, якщо НR3 = -475,45 м, а відліки по рейках на станціях 1 і 2 такі: а1 = 1810 мм, b1 = 2078 мм а2 = 2040 мм, b2 = 2812 мм.

15. Визначте абсолютні відмітки реперів 4 і 5 та надайте схему вимірів, якщо НR3 = -345,41 м, а відліки по рейках на станціях 1 і 2 такі: а1 = 1135 мм, b1 = 1453 мм а2 = 1650 мм, b2 = 2396 мм.

16. Визначте абсолютні відмітки реперів 4 і 5 та надайте схему вимірів, якщо НR3 = -231,78 м, а відліки по рейках на станціях 1 і 2 такі: а1 = 1111 мм, b1 = 1277 мм а2 = 1034 мм, b2 = 1948 мм.

17. Нанести на план положення трьох свердловин в обраному масштабі: 1 - x1 = 6452556; y1 = 3122670; z1 = -455,5; 2 - x2 = 6452850; y2 = 3122800; z1 = -425,0; 3 - x3 = 6452422; y3 = 3122555; z1 = -472,0. Вибрати висоту перерізу, провести ізолінії підошви пласта, визначити елементи залягання пласта, а також дирекційний кут лінії 1-2.

18. Нанести на план положення трьох свердловин в обраному масштабі: 1 - x1 = 6452596; y1 = 3122370; z1 = -76,5; 2 - x2 = 6452945; y2 = 3122815; z1 = -85,3; 3 - x3 = 6452326; y3 = 3122765; z1 = -72,0. Вибрати висоту перерізу, провести ізолінії підошви пласта, визначити елементи залягання пласта, а також дирекційний кут лінії 1-2.

19. Нанести на план положення трьох свердловин в обраному масштабі: 1 - x1 = 6452940; y1 = 3122681; z1 = -345,8; 2 - x2 = 6452655; y2 = 3122740; z1 = -325,0; 3 - x3 = 6452470; y3 = 3122456; z1 = -332,6. Вибрати висоту перерізу, провести ізолінії підошви пласта, визначити елементи залягання пласта, а також дирекційний кут лінії 1-2.

20. Нанести на план положення трьох свердловин в обраному масштабі: 1 - x1 = 6452360; y1 = 3122630; z1 = -265,0; 2 - x2 = 6452751; y2 = 3122810; z1 = -249,3; 3 - x3 = 6452450; y3 = 3122436; z1 = -244,6. Вибрати висоту перерізу, провести ізолінії підошви пласта, визначити елементи залягання пласта, а також дирекційний кут лінії 1-2.

21. Нанести на план положення трьох свердловин в обраному масштабі: 1 - x1 = 6452160; y1 = 3122340; z1 = -75,7; 2 - x2 = 64527550; y2 = 3122450; z1 = -86,0; 3 - x3 = 6452228; y3 = 3122685; z1 = -75,0. Вибрати висоту перерізу, провести ізолінії підошви пласта, визначити елементи залягання пласта, а також дирекційний кут лінії 1-2.

22. Визначте координати зустрічі похилої свердловини з поверхнею пласта, якщо свердловина пробурена під кутом 300 до горизонту, довжина свердловини l0-1= 300 м, координати устя свердловини: x0 = 67722250; y0 = 6222125; z0 = 110 м, дирекційний кут 0-1 = 3300. Накресліть вертикальний розріз свердловини.

23. Визначте координати зустрічі похилої свердловини з поверхнею пласта, якщо свердловина пробурена під кутом 600 до горизонту, довжина свердловини l0-1= 300 м, координати устя свердловини: x0 = 6211750; y0 = 534326; z0 = 146,5 м, дирекційний кут 0-1 = 2400. Накресліть вертикальний розріз свердловини.

24. Визначте координати зустрічі похилої свердловини з поверхнею пласта, якщо свердловина пробурена під кутом 800 до горизонту, довжина свердловини l0-1= 300 м, координати устя свердловини: x0 = 6211340; y0 = 534365; z0 = 131 м, дирекційний кут 0-1 = 2250. Накресліть вертикальний розріз свердловини.

25. Визначте координати зустрічі похилої свердловини з поверхнею пласта, якщо свердловина пробурена під кутом 750 до горизонту, довжина свердловини l0-1= 300 м, координати устя свердловини: x0 = 67722657; y0 = 6222075; z0 = 151,6 м, дирекційний кут 0-1 = 270. Накресліть вертикальний розріз свердловини.

26. Визначте координати зустрічі похилої свердловини з поверхнею пласта, якщо свердловина пробурена під кутом 300 до горизонту, довжина свердловини l0-1= 300 м, координати устя свердловини: x0 = 67722640; y0 = 6222168; z0 = 65 м, дирекційний кут 0-1 = 1700. Накресліть вертикальний розріз свердловини.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Особи, які без поважних причин не з'явилися на вступні випробування у визначений розкладом час, особи, знання яких було оцінено балами нижче встановленого цим Положенням рівня, а також особи, які забрали документи після дати закінчення прийому документів, до участі в наступних вступних випробуваннях і в конкурсному відборі не допускаються.

2. Перескладання вступних випробувань з метою підвищення оцінки не дозволяється.

3. Особи, які в установлений термін не подали оригінали документа про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень, медичної довідки за формою 086-О та інших документів, необхідних для формування особової справи (у разі подання їх копій), не зараховуються до НТУУ «КПІ» на навчання на місця  державного замовлення.

Особо́ва спра́ва працівника - це комплект документів, які містять найповніші відомості про працівника і характеризують його біографічні, ділові, особисті якості. О.с. посідає основне місце у системі персонального обліку працівників.
Осві́тньо-кваліфікаці́йний рівень ви́щої осві́ти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

4.  Особи, які без поважних причин не приступили до занять протягом 10 днів від дня їх початку, відраховуються з університету.


Критерії оцінювання виконання завдань вступного іспиту з комплексного фахового випробування
Екзаменаційний білет з комплексного фахового випробування складається з 4-х теоретичних і 1-го практичного питання. Знання студентів оцінюється як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими критеріями:

Теоретичні завдання (1-4 питання) і практичне завдання (5 питання) оцінюється у 20 балів кожне відповідно до системи оцінювання:



      • «відмінно», студент міцно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок – 20-19 балів;

      • «добре», студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного матеріалу – 18-15 балів;

      • «задовільно», студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, у відповідях на питання відображається невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю – 14-12 балів;

      • «незадовільно», студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутнє наукове мислення, практичні навички не сформовані – 11-0 балів.
        Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

Загальна оцінка виставляється за шкалою ESTS як сума всіх теоретичних і практичних завдань і складає 100 балів.



Значення

Оцінка ECTS

Оцінка традиційна

95-100

A

Пʼять (5,0)

85-94

B

Чотири з половиною (4,5)

75-84

C

Чотири (4,0)

65-74

D

Три з половиною (3,5)

60-64

E

Три (3,0)

60

Fx

Нуль (0)



Приклад типового завдання комплексного фахового випробування

Білет №____


      1. Поняття про запаси корисних копалин та гірниче підприємство.

      2. Законодавчо-нормативна база України з охорони праці.

      3. Охарактеризувати методи регулювання ступеня подрібнення.

      4. Маркшейдерська справа: визначення та основні задачі.

      5. Визначити питомий об’єм газів за нормальних умов та при температурі вибуху =3276 °С тротилу (М=227). Реакція вибухового перетворення має вигляд:


Протягом іспиту при розв’язанні задач можна користуватися довідковою літературою:

1. Методичні вказівки до практичних занять. Вибухові роботи.

Вибухові (підривні, висаджувальні) роботи (рос. взрывные работы, англ. blasting, shotfiring; нім. Schießarbeiten, Schießen) - роботи, що виконуються за допомогою вибухових речовин ВР з метою руйнування твердих середовищ вибухом при видобуванні корисних копалин, проведенні гірничих виробок та у будівництві.
Фізичні параметри вибуху, елементи технологій, охорона праці. / В.Г. Кравець, В.С. Прокопенко, О.О. Фролов, А.Л. Ган, А.З. Маргарян. – К. КПІ, 2005. – 68 с.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Б.Н. Кутузов. Взрывные работы, «Недра», М., 1974.

2. Б.Н. Кутузов. Лабораторные и практические работы по разрушению горных пород взрывом. Учебное пособие для вузов, «Недра», М., 1981.

3. М.Р.Шевцов, П.Я. Таранов, В.В. Левіт, О.Г. Гудзь Руйнування гірських порід вибухом, Донецьк, 2003.

4. П.Я. Таранов, А.Г. Гудзь. Разрушение горных пород взрывом, Недра, М., 1976.

5. Единые правила безопасности при взрывных работах, «Недра», М., 1976.

6. Ткачук КН., Халімовський М.О., Зацарний В.В. та ін. Основи охорони праці: Підручник. − К.: Основа, 2006. − 448 с. (НТБ − 800 примірників).

7. Практикум з охорони праці / За ред. В.Ц. Жидецького. Львів: Афіша, 2000. − 352 с. (НТБ − 150 примірників).

8. Охорона праці та промислова безпека. Навч. посіб. для студ. вищих навчальних закладів за ред. К.Н.

Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.
Ткачука і В.В. Зацарного.- Київ вид. «Лібра» 2010.-559с.

9. Охорона праці: навч. посіб. для студ. напряму підготовки «Комп’ютерна інженерія»; За ред. К.Н.Ткачука і О.Л. Гуменюк – Чернігів: ЧДТУ, 2009. -264с.

10. Бакка М.Т. Основи маркшейдерської справи / М.Т. Бакка, М.Т. Кириченко ­­­– Житомир: ЖДТУ, 205. – 124 с.

11. Борщ-Компаниец В.И. Геодезия. Маркшейдерское дело. – М.: Недра, 1989. – 506 с.

12. Методичні вказівки до виконання лабораторних практикумів з курсу «Геодезія і маркшейдерська справа». Частина 2. Маркшейдерська справа. / М.Т. Кириченко. – К. КПІ, 1995. – 60 с.

13. Синанян Р.Р. Маркшейдерское дело. – М.: Недра, 1988. –301 с.

14. Кириченко М.Т., Кузьменко О.Х. Основи гірничого виробництва [Текст]: навчальний посібник, Житомир, 2003, - 340с.

Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.

15. В.Г. Кравець, М.Т. Кириченко, О.О. Фролов, В.В. Вапнічна. Основи технології видобування корисних копалин [Текст]: методичний посібник з дисципліни „Основи гірничого виробництва”– К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка»”, 2009. – 100 с.

16. Килячков А.П. Горное дело. М.: Недра, 1989, - 422с.

17. Процессы добычи и обогащения полезных ископаемых /Пирский А.А. Лебедев Н.Н. и др./ М.: «ВШ», 1982, - 276с.

18. Гребенкин С.С. і др.. Технология подземной разработки и процессы горных работ в очистных забоях крутых и крутонаклонных пластов. «Регион», Донецк: 2000.


РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ
Кравець Віктор Георгійович, завідувач кафедри ГБ та ГТ, д.т.н.
Ка́федра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.
, проф.

Вапнічна Вікторія Вікторівна, доцент кафедри ГБ та ГТ, к.т.н., доц.



Фролов Олександр Олександрович, професор кафедри ГБ та ГТ, д.т.н., доц. Стовпник Станіслав Миколайович, доцент кафедри ГБ та ГТ, к.т.н.




Скачати 222.97 Kb.

  • Основи гірничого виробництва
  • Руйнування гірських порід
  • Маркшейдерська справа
  • Критерії оцінювання виконання завдань вступного іспиту з комплексного фахового випробування
  • Приклад типового завдання комплексного фахового випробування Білет №____
  • РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ Кравець Віктор Георгійович, завідувач кафедри