Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Грицюк І. М. Соціальні орієнтації в структурі особистості фахівця соціономічної сфери

Скачати 114.17 Kb.

Грицюк І. М. Соціальні орієнтації в структурі особистості фахівця соціономічної сфери




Скачати 114.17 Kb.
Дата конвертації02.05.2017
Розмір114.17 Kb.

УДК 316.472.45

Грицюк І.М.

СОЦІАЛЬНІ ОРІЄНТАЦІЇ В СТРУКТУРІ ОСОБИСТОСТІ ФАХІВЦЯ СОЦІОНОМІЧНОЇ СФЕРИ

Теоретичне обґрунтування соціальних орієнтацій актуалізує визначення їх емпіричного статусу в структурі особистості фахівців соціономічної сфери.

Орієнтація, в класичному випадку - вибір одного класу систем координат, пов'язаних між собою «додатньо» в деякому певному сенсі. Кожна система задає орієнтацію, визначаючи клас, до якого вона належить.
Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.
Емпірика - все те, що отримано шляхом експерименту, на практиці, засноване на досвіді, спостереженні.
У статті з’ясовано зміст соціальних орієнтацій особистості та представлено фрагмент емпіричного дослідження соціальних орієнтацій серед студентів соціономічних спеціальностей.



Ключові слова: соціальні орієнтації, ціннісно-смисловий компонент, емоційно-почуттєва сфера, комунікативний потенціал, мотиваційно-цільовий аспект, професійна компетентність, соціальна спрямованість, соціальна позиція.
В період стрімкого розвитку технологій та жорсткої конкуренції у всіх сферах професійної діяльності, для молоді важливо обрати професію, яка б відповідала, в першу чергу, їх схильностям.
Спеціальність (лат. specialis - особливий; від species - род, вид) - комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.
Компете́нція (лат. competentia, від compete - взаємно прагну; відповідаю, підходжу) - сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.
Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.
Профе́сія (фах) - відокремлений («окреслений») у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти.
Студент Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.
Професі́йна дія́льність - діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець. Функції професійної діяльності полягають у тому, щоб матеріально забезпечити робітника, який працює.
Тому основну увагу в даному дослідженні було приділено визначенню загальних характеристик та властивостей характеру й пошуку закономірностей поведінки, що сприяють активній реалізації, успішному індивідуальному професійному розвитку майбутнього професіонала в професіях в системі «людина-людина».
Фахіве́ць, спеціаліст, професіонал, майстер (англ. master, foreman, expert, нім. Fachmann) - людина, що володіє спеціальними знаннями й навичками в будь-якій галузі, що має спеціальність; людина, що добре знає будь-що, майстер своєї справи.
Майбутнє - суб'єктивна з людського погляду й об'єктивна з погляду стороннього спостерігача часова категорія сприйняття реальності, яка характеризується комплексом явищ і подій, що не здійснились і не відбулися відносно об'єкта, який перебуває в більш ранньому часі.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.

Вивчення соціальних орієнтацій полягає у виділенні особливого соціального компоненту в структурі особистості майбутнього фахівця соціономічної сфери.

На думку Е.П. Єрмолаєвої, кожна професія має три функції, три компоненти, три ідентифікаційних орієнтири: інструментальний, індивідуальний та соціальний.

Орієнти́р - у військовій справі - характерний, добре видимий на місцевості нерухомий предмет (природний або штучний) або елемент рельєфу, який, як правило, нанесений на топографічні та спеціальні карти з точно визначеними географічними координатами, за допомогою якого легко орієнтуватися на місцевості, визначати напрям при маневруванні та управлінні військами або організації стрільби і знаходження цілей.
Соціономічні професії, в першу чергу, повинні відповідати соціальним запитам суспільства. Професіонал, з одного боку повинен бути відображенням усіх трьох компонентів (функцій), а з іншого боку, – він характеризується власною суб'єктивно-особистісною сутністю [1].

В дослідженні було розглянуто особистість соціально орієнтованого фахівця як цілісної системи, тому відображено комплекс її різнорівневих якостей, а саме: суспільні та діяльнісні функції майбутнього фахівця, його мотивація, що створює внутрішній світ особистості, світоглядний та ціннісний, комунікативний та емоційний компоненти.

З'ясовано також, що важливим чинником, який здійснює значний вплив на становлення соціально орієнтованого фахівця є вивчення його особистості з точки зору виконуваної ним діяльності й покладених на нього функцій.

Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.
Мотива́ція (з лат. movere) - спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.
Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
Світо́гляд - сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Пізнання особистості майбутнього фахівця соціономічної сфери залежить не лише від його суспільних зв'язків, але й від його індивідуальних особливостей.

Таке різностороннє вивчення аспектів особистості фахівця соціономічної сфери пов'язане з визначальним значенням людського фактору для даної діяльності.

Спільнота - це група людей, які з будь-якої причини відчувають досить спільного між собою, щоб мати спільні прагнення, цілі та структури.
Людський фактор у загальному визначається як сукупність основних соціальних якостей людини, які історично склалися в суспільстві. До них відносяться ціннісні орієнтири, моральні принципи, норми поведінки, життєві плани, рівень знань та інформованості, характер трудових та соціальних навичок, установки та уявлення про особисто значимі елементи соціального життя - соціальну справедливість, про права і свободи людини, про громадянський обов'язок.
Потреби розвитку суспільства, а також вдосконалення гуманістичних традицій суспільної практики дають змогу виявити внутрішню організацію структури особистості соціально орієнтованого фахівця й актуалізують проблематику даного дослідження.
Організа́ція (від грец. ὄργανον - інструмент) - цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети.

Займаючись однією і тією ж діяльністю, люди по-різному вбачають її особистісний смисл, ставлять різні вимоги до себе та до діяльності, відчувають задоволеність чи незадоволеність різними факторами праці [2].

До професійно важливих характеристик професіонала соціономічної сфери, що впливають на ефективність діяльності, віднесли: ціннісно-смислову, емоційно-почуттєву, комунікативну та професійну компетентність, мотиваційно-цільовий аспект особистості та компонент, який ми визначили як соціальна позиція особистості.

Також необхідно врахувати, що активність особистості соціально орієнтованого фахівця, буде залежати від узгодженості та вдалої скомпонованості визначених компонентів особистісної структури. Тому майбутній фахівець повинен реально оцінити свої можливості та індивідуальні здібності.

Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні
Індивідуальність (лат. individuitas - неподільність) - сукупність своєрідних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.
Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.
Усвідомити власні мотиви та цілі, а також обґрунтувати інтерес до соціономічної діяльності та співвіднести його з власним світоглядом, щоб не помилитись при виборі майбутньої спеціальності.

Аналізуючи зміст компонентів структури особистості з'ясували, що важливою складовою соціально орієнтованої особистості є її ціннісно-смисловий компонент, який включає в структуру особистості соціально орієнтованого фахівця його ціннісні орієнтації, соціальні інтереси, ідеали та переконання; що носять гуманістичний характер, і під впливом яких здійснюється професійна ідентифікація, яка пов'язана з самопізнанням та саморозвитком майбутнього фахівця соціономічної сфери.

Перекона́ння - вірування без жодного відтінку сумніву, але часто з емоційним забарвленням; встановлена думка, прийняте вірування. Як об'єкт, переконання - доктрина чи твердження, в яке хтось твердо вірить.
Гуманізм - ( лат. humanitas - «людяність», humanus - «людяний», homo - «людина») це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.

Ціннісний компонент є вагомим поняттям для розуміння професіонала соціономічної сфери, тому що розглядаючи особистість крізь призму даного чинника, розуміємо його як інтегровану чутливість до різних соціальних об'єктів, що відображає світоглядну орієнтацію майбутнього фахівця і спрямований на моральні цінності, загальнолюдські потреби та гуманістичні традиції суспільства.

Розумі́ння - психологічний стан, який виражає собою правильність ухваленого рішення і супроводжуваний відчуттям упевненості в точності сприйняття або інтерпретації якої-небудь події, явища, факту.
Мора́льні ці́нності - моральні зразки, поняття, вимоги, що дають можливість людині оцінювати життя та орієнтувати себе в ньому.
Особистість для такого фахівця є найвищою цінністю, неповторною та унікальною. І професійна діяльність соціально орієнтованого фахівця спрямована на вирішення суспільних потреб, на цілеспрямовану допомогу та підтримку різноманітних категорій осіб. Тобто центральне місце в його практиці займає людина та проблеми особистісного росту.

Схильність особистості до соціономічної діяльності багато в чому визначається саме ціннісною складовою особистості майбутнього фахівця. На основі ціннісних орієнтацій особистість здійснює вибір соціальних приписів, що стають метою його діяльності, визначаючи особливості та характер відносин з оточуючими людьми. Дають можливість майбутньому фахівцю зрозуміти на скільки його діяльність відповідає потребам суспільства й на скільки активним є його соціальна поведінка.

Емоційно - почуттєвий компонент структури особистості включає в себе такі характеристики як емоції, почуття, волю майбутнього фахівця. Саме емоції дають можливість переживати те, що особистість виконує, певним чином ставитись до того, що її оточує. Також важливою рисою емоцій є їх особистісний характер. Саме завдяки емоційно - почуттєвій сфері люди здатні налагоджувати контакти, краще розуміти один одного; через них відображають ставлення як до себе, так і до оточуючих.

Оскільки, емоційно-почуттєва сфера особистості є дуже різноманітною та складною, то це може призводити до недостатньої усвідомленості та керованості емоційною сферою. Це проявляється в труднощах словесного опису власних емоційних станів та переживань, недостатньому розумінні емоцій інших людей.

Емоції відіграють значну роль в навчанні майбутнього фахівця, впливають на формування мотивації та визначення домінуючих потреб особистості. Великого значення набуває цей компонент для комунікативної функції фахівця соціономічної сфери. Вираження почуттів та емоцій завжди є суспільно зумовленими. В процесі взаємодії емоції збагачуються, диференціюються й стають об'єктом соціального контролю.

. Світ твоїх Переживання (в акторському мистецтві) - здатність актора переживати почуття і думки зображуваного персонаж а при кожному виконанні ролі; творча основа системи К. С. Станіславського.
Сло́во - найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.)
Соціа́льний контро́ль - це спосіб саморегуляції соціальної системи, який забезпечує впорядкованість взаємодій між людьми завдяки нормативному регулюванню. До його системи входять всі способи реакції як великих суспільних утворень, так і конкретного індивіда на різноманітні конкретні дії людини чи то груп, всі засоби суспільного тиску для того, щоб поставити поза нормовану поведінку та діяльність у певні соціальні межі.

Важливою характеристикою даного компоненту є емоційна компетентність майбутнього фахівця соціономічних професій, яка ґрунтується на високому показнику інтегрованого рівня емоційного інтелекту.

Визначальним структурним компонентом соціально орієнтованого фахівця соціономічної сфери є його комунікативна компетентність, куди можна віднести прагнення до контактів, до виконання спільної діяльності, вербальні здібності (вміння слухати іншого, правильно, чітко формулювати власні думки, встановлювати соціальні контакти, здійснювати вплив), важливою якістю є також організаторські вміння майбутнього фахівця.

Бажання - прагнення, потяг до здійснення чого-небудь, хотіння. Помірний ступінь прояви волі, між звичайним хотінням, та виваженим рішенням чи вибором. Висловлювана ким-небудь думка про бажаність здійснення чого-небудь, побажання.
Інтелéкт - це інформаційний потенціал знань конкретної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини. По відношенню до суспільства використовуються терміни: "Інтелект планети", "Інтелект нації", "Інтелект країни", "Інтелект установи" і тому подібне.
Соціа́льні стосу́нки або суспі́льні стосу́нки - різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.
Комунікати́вна компете́нтність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.

Спілкування це специфічна форма діяльності й самостійний процес взаємодії, завдяки існуванню якого можливо здійснювати усі інші види діяльності.

Життєдіяльність - сукупність процесів, які відбуваються у живому організмі, слугують підтримці в ньому життя та є проявами життя. Для життєдіяльності характерний обмін речовин.
Це соціальна потреба особистості, яка визначає особистісний смисл поведінки соціально орієнтованого фахівця й визначає спрямованість його діяльності. Проблеми особистості є центральною ланкою всіх аспектів спілкування.

Комунікативна компетентність фахівця соціономічної сфери діяльності визначається вмінням встановлювати та підтримувати на належному рівні контакти з іншими людьми. Ефективна комунікація характеризується досягненням взаємопорозуміння в ситуаціях міжособистісної взаємодії, коли люди орієнтуються на свої внутрішні цілі та цінності [3].

Мотиваційно-цільовий компонент передбачає характеристику потреб соціально орієнтованого фахівця, зокрема його біологічних, матеріальних та духовних запитів.

Біологія Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ - життя, дав.-гр. λόγος - слово; наука) - система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою.
Мотивація поведінки та діяльності це своєрідна сукупність спонукаючих факторів, які підштовхують людину на виконання певних дій. Саме мотиви зумовлюють активність особистості, спрямовують та регулюють її діяльність та поведінку. Під впливом мотивів особистість здійснює вибір діяльності для досягнення поставленої мети.

Найбільш значимими в структурі соціально орієнтованого фахівця є його соціальні потреби. Цей компонент являє собою складне психологічне утворення, яке детермінує поведінку, пояснює її, визначає соціальну спрямованість та активність.

Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) - душа, дух; λόγος (logos) - вчення, наука) - наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах.
Варто враховувати й цілі особистості соціально орієнтованого фахівця, які, як правило, є критерієм або стандартом, за якими людина порівнює свою поведінку та успіхи.
Крите́рій (від лат. critērium, яке зводиться до грец. χριτήριον - здатність розрізнення; засіб судження, мірило, пов'язаного з грец. χρινω - розділяю, розрізняю) - мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.
Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Безперервний зв'язок цілей і діяльності суб'єкта зумовлені їхньою взаємозалежністю, оскільки мета не може виникнути, а тим більше бути реалізованою поза діяльністю.

Велике значення для характеристики соціально орієнтованого фахівця має його соціальна спрямованість, що визначається позитивним ставленням до обраної діяльності, особистісною компетентністю, готовністю до соціономічної діяльності. Просоціальна мотивація визначає соціальну спрямованість соціально орієнтованого фахівця в професіях системи відносин «людина - людина».

Соціальна спрямованість особистості розглядається як складова особистісних орієнтацій особистості, що регулює соціальну поведінку та взаємодію й виявляється в соціальних якостях, соціальних цінностях, соціальних інтересах та просоціальних мотивах та ідеалах майбутнього фахівця. Саме соціальна спрямованість майбутнього фахівця сприяє формуванню та здійсненню відповідних духовних та інтелектуально - культурних потреб та запитів гуманістичного характеру.

Соціальна спрямованість націлена на задоволення потреб людей у різних сферах життєдіяльності. Дає можливість майбутньому фахівцю сформувати нові домінанти соціальних, професійних та особистісних взаємин. Соціальна спрямованість здійснює безперечний вплив на всі форми прояву відносин і зумовлює базові цінності та інтереси особистості.

Наступним складовим чинником особистості соціально орієнтованого фахівця є його професійна компетентність. До даного компоненту ввійшли показники професійної спрямованості майбутнього фахівця, з врахуванням професійної компетентності до якої відноситься сфера знань особистості, професійно важливі якості та професійний інтелект майбутнього фахівця. Професійна придатність передбачає такі характеристики особистісних та діяльнісних компонентів майбутніх фахівців, що стануть передумовою успішної професійної діяльності: це задатки, здібності, установки

Професійну придатність до діяльності у професіях типу «людина - людина» можна визначити як міру відповідності особистісних, психологічних та професійних якостей людини як суб'єкта діяльності вимогам професії. Тому в даний компонент в структурі орієнтацій особистості була включена характеристика фахівця, з точки зору його професійних якостей.

Також в структурі соціально орієнтованої особистості було виділено такий компонент як соціальна позиція майбутнього фахівця соціономічної сфери, що визначається високим рівнем розвитку соціальних якостей, належністю до соціального типу, з врахуванням орієнтацій майбутнього фахівця. Цей структурний компонент зумовлює професійне самовизначення і виражається у потребі допомагати людям, детермінує вибір життєвої перспективи особистості.

Перспекти́ва (фр. perspective, від лат. perspicio - ясно бачу) - система зображення об'ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру й віддаленість окремих їх частин від спостерігача.

До соціальних якостей можна віднести діалогізм, що включає безумовне прийняття іншої особистості, орієнтацію на досягнення взаєморозуміння та взаємопідтримки, здатність до рефлексії, емпатії. Також якостями, що забезпечать ефективність професійної діяльності є здатність до самоконтролю, врівноваженість, тактовність, зосередженість, наполегливість та багато інших, що впливають на усвідомлений вибір професії, а в майбутньому впливатимуть на рівень професіоналізму фахівця.

У дослідженні приймали участь студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки (n=287).

Тактовність (лат. tactus - торкання, дотик, відчуття) - вміння вести себе відповідно до прийнятого етикету і етичних норм. Тактовність передбачає не лише просте дотримання правил поведінки, але й уміння розуміти співрозмовника і не допускати неприємних для інших ситуацій.
Східноєвропейський національний університе́т і́мені Ле́сі Украї́нки - державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації у місті Луцьк.
Для отримання результатів нами було використано 10 методик для визначення характеристик, що у своїй сукупності, утворюють соціальні орієнтації майбутніх фахівців соціономічних професій.
Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.

А саме, застосовувались методики для визначення мотивів вибору соціономічної спеціальності та спрямованості особистості («Професійна мотивація обрання фаху»; анкета для визначення мотивів вибору професії; «Діагностика полімотиваційних тенденцій в Я-концепції особистості» С.

Тенденція і тенденційність (від лат. tendo - направляю, прагну) - можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.
Петрова; «Мотиваційні здібності׃ свідомі мотиви» Ю.Куль); визначення переважаючих характерологічних особливостей майбутніх фахівців («Діагностика комунікативно - характерологічних особливостей особистості» Л.Уманський, І.Френзель, А.Лутошкін, А.Чернишов; «Дослідження характерологічних тенденцій» Т.Лірі; «Методика визначення міжособистісних стосунків» А.Рукавішнікова;); для визначення здатності до адаптації, а також якостей, що сприятимуть як засвоєнню професійних знань, так і формуванню особистості фахівця («Діагностика соціально-психологічної адаптації» К.Роджерса, Р.Даймонда); визначали рівень сформованості емоційної обізнаності; встановлювали інтелектуальні можливості, вольові риси, ставлення до себе та до інших, комунікативні вміння, а також належність респондентів до різних психологічніх типів («Діагностика емоційного інтелекту» Н.
Респондент (від лат. respondere - відповідати, реагувати) - учасник інтерв'ю, соціологічного опитування, або психологічних тестів. Особа, яка відповідає на запитання інтрев'юєра, корреспондента або анкети.
Інтелектуал - людина розумової праці[Джерело?]. «Інтелектуалом» також називають[Хто?] освічену, начитану людину з високо розвиненим інтелектом[Джерело?].
Холл. та «Особистісні чинники професійної діяльності» Дж.Холланда).

Згідно з отриманими даними 55% опитаних належать до соціального типу особистості, для них характерними є вміння спілкуватися, гуманність, здатність до співпереживання, пристосованість, спрямованість на встановлення контактів, прагнення навчати, виховувати, найбільш вдалим професійним середовищем для них є освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, обслуговування, тобто ті ситуації та проблеми, які пов'язані з умінням розібратись у поведінці людей.

Емпа́тія (англ. empathy від (грец. patho) - співпереживання) - розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.
Гума́нність (лат. humanus - людяний) - любов, увага до людини, повага до людської особистості; добре ставлення до всього живого; людяність, людинолюбство. Система установок особистості стосовно людини, групи людей, живої істоти, обумовлена ​​моральними нормами і цінностями, представлена ​​у свідомості переживаннями жалю і реалізована у спілкуванні і діяльності в актах сприяння чи допомоги.
Соціальне забезпечення (соціальний захист) - система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).
Поведінка Поведі́нка - родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.

З опитаних, що належать до соціального типу особистості, соціальними якостями володіють 74,5% респондентів, соціально спрямованими є 66,2%, володіють комунікативними характеристиками 76,9%, емоційно компетентними (на середньому рівні) є 70,7% досліджуваних. Вони легко адаптуються до змін (71,3%) та керуються мотивами соціальної значущості (61%). Відповідно, можна зробити висновок про те, що ці фахівці є соціально орієнтованими, отже мають всі можливості для успішної реалізацій соціономічної діяльності.

Завдяки конкретизації вимог соціономічної професії, стає можливою більш докладна класифікація якостей і здібностей людини до цього виду професійної діяльності та поведінки.

Відповідно до вище викладеного структура особистості соціально орієнтованого фахівця розкрита на основі синтезу знань про вроджені чинники та соціальну природу людини. Важливим завданням на даному етапі дослідження було показати виявлені зв'язки між природними властивостями та соціально зумовленими якостями особистості соціально орієнтованого фахівця.

Конкретизація (від лат. concretus - густий, твердий) - метод дослідження предметів у всій різнобічності їх, у якісній багатосторонності реального існування на відміну від абстрактного вивчення предметів.
Задача - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.

Соціально орієнтований фахівець володіє вродженими особистісними характеристиками й набутими знаннями, уміннями й навичками, що в поєднанні забезпечують високий рівень його особистісного розвитку, і сприяють ефективному здійсненню свідомо обраної діяльності.

Загалом, аналізуючи компоненти структури особистості соціально орієнтованого фахівця, необхідно враховувати низку базових характеристик особистості, зважати на взаємозв'язки компонентів даної структури й те, що аналіз проявів соціально орієнтованого фахівця здійснювався на основі вимог соціономічних спеціальностей.

Ана́ліз (від грец. αναλυσις - «розклад») - розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів. Метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого; протилежний метод - синтез.

В ході дослідження було визначено, що соціальні орієнтації – це цілісне утворення, яке об'єднує в собі комплекс професійних та особистісних детермінант професійної реалізації майбутніх фахівців соціономічних професій.

Визна́чник або детерміна́нт - це число; вираз складений за певним законом з n² елементів квадратної матриці. Одна з найважливіших характеристик квадратних матриць.
Соціальні орієнтації також можна визначити як можливі орієнтації на суспільну значущість діяльності, коли людина прагне виконувати необхідну для суспільства роботу.
Література

1.Ермолаева Е.П. Психология социальной реализиции профессионала.-М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2008.-347с.

2.Ильин Е.П. Работа и личность. Трудоголизм, перфекционизм, лень.― СПб.: Питер, 2011.-224с.

3.Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія професійної комунікації ׃ навч. посіб. / Л. Е. Орбан-Лембрик. – Чернівці ׃ Книги-ХХІ, 2010. – 528 с.

.
Грыцюк И.М. ЭМПИРИЧЕСКИЙ СТАТУС СОЦИАЛЬНЫХ ОРИЕНТАЦИЙ В СТРУКТУРЕ ЛИЧНОСТИ СПЕЦИАЛИСТА СОЦИОНОМИЧЕСКОЙ СФЕРЫ

Теоретическое обоснование социальных ориентаций актуализирует определение их эмпирического статусу в структуре личности специалистов социономической сферы. В статье определено содержание социальных ориентаций личности и представлено фрагмент эмпирического исследования социальных ориентаций среди студентов социономических специальностей.



Ключевые слова: социальные ориентации, ценностно-смысловой компонент, эмоционально-чувственная сфера, коммуникативный потенциал, мотивационно-смысловой аспект, профессиональная компетентность, социальная направленность, социальная позиция.


Hrytsiuk I.M.

EMPIRICAL STATUS OF SOCIAL ORIENTATIONS IN THE PERSONALITY STRUCTURE OF SOCIONOMICAL SPECIALISTS

Theoretical argumentation of social orientations actualizes determination of their empirical status in the personality structure of socionomical specialists. In the article the content of social orientations of a personality is explicated and a fragment of empirical research of social orientations among students of socionomical specialties is presented.



Key words: social orientations, value-meaning component, emotive and sensual sphere, communicative potential, motive and goal aspect, professional competence, social tendency, social position.


Скачати 114.17 Kb.

  • Волинського національного університету імені Лесі Українки
  • Грыцюк И.М. ЭМПИРИЧЕСКИЙ СТАТУС СОЦ ИАЛЬНЫХ ОРИЕНТАЦИЙ В СТРУКТУРЕ ЛИЧНОСТИ СПЕЦИАЛИСТА СОЦИОНОМИЧЕСКОЙ СФЕРЫ
  • Hrytsiuk I.M. EMPIRICAL STATUS OF SOCIAL ORIENTATIONS IN THE PERSONALITY STRUCTURE OF SOCIONOMICAL SPECIALISTS