Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Характеристика сучасної української

Скачати 159.51 Kb.

Характеристика сучасної української




Скачати 159.51 Kb.
Дата конвертації28.04.2017
Розмір159.51 Kb.

Характеристика сучасної української літератури
Формування сучасної української літератури відбувається під впливом важливих подій, що відбуваються в суспільстві.
З’являються болючі теми, які дали поштовх для народження нової генерації митців постчорнобильської епохи. Ця хвиля літераторів прагнула, за висловом Юрія Шевельова, «зруйнувати Карфаген української провінційності», тобто

  1. вивести мистецтво слова за межі 

  2. політики, ідеологічних й адміністративних втручань у художню творчість,

  3. зробити його естетично самодостатнім;

  4. подолати комплекс меншовартості, другорядної ролі в історії.

    Худо́жній твір - термін, яким позначають твір, що має передусім естетичну або розважальну цінність. Здебільшого цей термін використовується, коли мова йде про твори літератури й кіно, тоді як картини, статуї тощо частіше називають витворами мистецтва.

    Компле́кс меншова́ртості, також почуття́ меншова́ртості - прояв непристосованої структури особистості, що страждає від відчуття переваги оточуючих над нею. Комплекс виникає внаслідок помилок чи невдач і суттєво впливає на поведінку людини.





Основні тенденції (характерні риси) сучасного літературного процесу:



  1. перехід від заідеологізованих схем «соціалістичного реалізму» до пошуку нових естетичних способів моделювання й зображення дійсності;

  2. гостра постановка проблем вибору, повноцінного існування нації і свободи індивідуальності;

  3. піднесення ролі українського слова в розвитку української нації;

    Українці Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.



  4. мистецтво – поза політикою;

  5. звернення до селянської тематики як прояв неповторності української духовності;

  6. поява нових форм художнього мислення, форм й структури творчості;

  7. вихід двох антологій української поезії «Золотий гомін» (1991, 1997), де показана багата картина лірики XX ст., художніх систем, уподобань, напрямів;

  8. функціонування модерного, неомодерного, заповідально-селянського, постмодерного. дискурсів.



Характерні ознаки заповідально-селянського дискурсу базування

  1. на селянському типі мислення,

  2. на реалістичній традиції із певними вкрапленнями романтизму та модернізму;

  3. уживання у творах символів і понять: нація, традиція, русифікація, державність, національна символіка, земля, праця.



Характерні ознаки постмодерного дискурсу (зявився у 80 – 90-х роках XX ст.):

  1. екзистенція,

  2. рефлексія,

  3. відкритість,

  4. гра,

  5. карнавал,

  6. художній твір як відверта гра цитатами, ремінісценціями, алюзіями світового письменства.



Було повернено заборонені тоталітарним режимом літературно-мистецькі надбання минулих епох як створення нового погляду на історію України.

Тоталітари́зм (італ. totalità і прикметник італ. totalitario, від лат. totalitos цілісний - той, що охоплює усе загалом) - система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя людини-громадянина і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка і господарство, культура, виховання, релігія.

Історія України Історія України - процес формування держави Україна. Появі державності передував тривалий процес етногенезу українців. Після появи держави виникла українська нація як сукупність громадян.

Це твори

1) Миколи Аркаса,

2) Михайла Грушевського,

3) Дмитра Дорошенка,

4) Дмитра Яворницького,

5) Пантелеймона Куліша,

6) Івана Франка,

7) Лесі Українки,

8) Миколи Хвильового,

9) Володимира Винниченка,

10) Валер’яна Підмогильного,

11) Григорія Косинки,

12) Павла Филиповича,

13) Михайла Драй-Хмари.

Григо́рій Миха́йлович Стрілець, прибране ім'я - Коси́нка (29 листопада 1899, Щербанівка - 15 грудня 1934, Київ) - український письменник-новеліст, перекладач доби «Розстріляного відродження». Жертва сталінських репресій.

Павло́ Петро́вич Филипо́вич (нар.2 вересня 1891, Кайтанівка - пом.3 листопада 1937, ур. Сандармох, Карелія) - український поет та літературознавець доби Розстріляного відродження. Також перекладач з французької, латинської та російської мов, педагог.

Мико́ла Хвильови́й (справжнє ім'я Фітільов Микола Григорович) (1 (13) грудня 1893(18931213), Тростянець, нині Сумська область - 13 травня 1933, Харків) - український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.

Миха́йло Опана́сович Драй-Хма́ра (*28 вересня (10 жовтня) 1889(18891010), Малі Канівці Золотоніського повіту, тепер Чорнобаївського району Черкаської області - †19 січня 1939, концтабір ГУЛАГ СРСР, Колима) - український поет, літературознавець, перекладач.

Дорошенко Дмитро Іванович псевдонім Д.Д. (* 27 березня (8 квітня) 1882(18820408), Вільно, Російська імперія - † 19 березня 1951, Мюнхен, Баварія, ФРН) - український політичний діяч, дипломат, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф.


З'явилися нові угрупування й обєднання, стильові манери та способи образного втілення світосприймання нової незалежної людини, що призвело до невеликої дискусії між митцями старшого й молодшого поколінь:

  1. старші – стоять на позиціях служіння Україні та її культурі, захищають традиційну, реалістичну концепцію мистецтва;

  2. молодші – критикують радянських митців, пародіюють класичні твори, сміються із сліпої віри в псевдоідеали, відкидають «шароварництво» в літературі.


Характерні ознаки сучасної поезії

1. «Переобтяжена цвітінням» (від «самодержавно-генсеківського тоталітаризму до трансформації в поліфонію постісторичної «ери підозри», де розцвітають сто квітів, сперечаються сто шкіл»). Юрій Андрухович у 90-х роках висловив думку, що сучасна українська поезія стає дедалі кращою, «незабаром її читатимуть виключно поети»).

Ю́рій І́горович Андрухо́вич (нар. 13 березня 1960, Івано-Франківськ) - український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Кандидат філологічних наук. Живе і працює в Івано-Франківську.



2. Багатство тематики, стильових і жанрових знахідок.

3. Поступається прозі за динамізмом саморозгортання інтелектуального сюжету, але виграє в інтенсивності метафоричного орнаменталізму.
4. «Від пастельного імпресіонізму до барокової поліфонії».
5. Представлена кількома поколіннями поетів:

  1. «шістдесятники» (Ліна Костенко, Іван Драч, Ірина Жиленко, Борис Олійник та ін.

    Іри́на (Іраїда) Володи́мирівна Жиле́нко (*28 квітня 1941, Київ - 3 серпня 2013) - українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуарист. Учасниця антиколоніального руху шістдесятництва, хоча залишилася «явищем не дисидентського, а суто літературного шістдесятництва».

    Іва́н Фе́дорович Драч (нар. 17 жовтня 1936, Теліжинці Тетіївського району Київської області) - український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Член КПРС (1959-1990).

    );

  2. «київська школа» поетів (Віктор Кордун, Василь Голобородько, Микола Воробйов, Василь Рубан та ін.),

  3. поети-дисиденти (Ігор Калинець, Тарас Мельничук, Степан Сапеляк та ін.),

  4. «вісімдесятники» (Ігор Римарук, Василь Герасим’юк, Іван Малкович, Оксана Забужко, Оксана Пахльовська, Іван Козаченко та ін.

    Іва́н Іва́нович Козаче́нко (*10 жовтня 1961, Калуш, Івано-Франківської області - †10 червня 1999, Київ) - український поет-лірик із покоління «дев'яностників», письменник, журналіст, бард.

    Окса́на Є́жи-Я́нівна Пахльо́вська (18 вересня 1956(19560918), Київ) - письменниця, культурологиня, професорка. Докторка філологічних наук. Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2010 рік (за книжку «Ave, Europa»).

    Мико́ла Пана́сович Воробйо́в (*12 жовтня 1941, Мельниківка) - поет, представник Київської і Лаврської шкіл, маляр.

    Васи́ль Григо́рович Ру́бан (нар.25 березня 1742, Білгород - пом.24 вересня 1795 року, Санкт-Петербург) - російський письменник, поет, видавець, перекладач (з латинської українського походження (родом із Бєлгорода).

    Степа́н Євста́хійович Сапеля́к (нар.26 березня 1951, за паспортними даними - 1952, село Росохач Чортківського району Тернопільської області - пом.1 лютого 2012) - український поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, правозахисник, громадський діяч.

    Васи́ль Іва́нович Голоборо́дько (нар. 7 квітня 1945(19450407), Адріанопіль Перевальського району Ворошиловградської області) - український письменник. Член Національної спілки письменників України, АУП.

    Тара́с Ю́рійович Мельничу́к (* 20 серпня 1938 чи 1939, с. Уторопи, Косівський повіт, Станіславське воєводство - † 29 березня 1995, Коломия; похований к рідному селі на рідному обійсті) - український поет-дисидент, в'язень радянських таборів та жертва репресивної психіатрії.

    Іва́н Анто́нович Малко́вич (* 10 травня 1961, Нижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область) - український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

    Окса́на Стефа́нівна Забу́жко (нар. 19 вересня 1960, Луцьк) - провідна українська письменниця, поетеса, есеїстка і публічна інтелектуалка. Її твори перекладено багатьма мовами.

    ),

  5. «девяностники» (Кость Москалець, Роман Скиба, Павло Вольвач, Сергій Жадан, Іван Андрусяк, Віктор Неборак, Василь Махно та ін.).

    Василь Махно (нар. 8 жовтня 1964, м. Чортків Тернопільської області) - український поет, прозаїк, есеїст, перекладач, літературознавець. Член Національної спілки письменників України, АУП. Учасник гурту «Західний вітер» (1992).

    Ві́ктор Володи́мирович Небора́к (*9 травня 1961) - поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, есеїст.

    Іва́н Миха́йлович Андруся́к (*28 грудня 1968, с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області) - поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач.

    Сергі́й Ві́кторович Жада́н (нар. 23 серпня 1974(19740823), м. Старобільськ) - український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія» тощо.





Характерні ознаки сучасної прози
1. Жанрове розмаїття, пошуки нових мотивів, мистецьких ідей.
2. Відхід від лірико-романтики, патетики, трансформація химерної стильової течії (Олександр Ільченко, Віктор Міняйло, Володимир Яворівський, Євген Гуцало) у прозу постмодерністів).
3. Активна творча діяльність прозаїків старшого покоління:

звернення до історичної тематики:

  1. історичний роман Ю.

    Володи́мир Олекса́ндрович Яворі́вський (нар. 11 жовтня 1942, село Теклівка Вінницької області) - український письменник, громадсько-політичний діяч. Член партії ВО «Батьківщина» з 2007 р.

    Євге́н Пили́пович Гу́цало (14 січня 1937, с. Старий Животів (тепер Новоживотів Оратівського району) Вінницька область - 4 липня 1995, Київ, Україна) - український письменник, журналіст, поет і кіносценарист.

    Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).

    Мушкетика «На брата брат» (1996),

  2. М. Вінграновського «Северин Наливайко»,

  3. P. Іваничука «Орда» (1992),

  4. роман у віршах Ліни Костенко «Берестечко» (1999);

дослідження екзистенціальних проблем буття людини:

роман-епопея Валерія Шевчука «Стежка в траві. Сага про Житомир» (1994).


4. Постмодерне світобачення, у центрі творів – ” маска” автора.

5. Існування двох шкіл прозаїків:

  1. «Київсько-яситомирська» – перевага екзистенціальних мотивів, герой творів – інтелектуал, рафінований інтелігент (В’ячеслав Медвідь, Євген Пашковський, Олесь Ульяненко, Богдан Жолдак, Любов Пономаренко, Євгенія Кононенко, Оксана Забужко, Володимир Діброва та ін.

    Володи́мир Георгійович Дібро́ва (*11 серпня 1951, Донецьк) - український письменник, перекладач, есеїст.

    Жолда́к Богда́н Олексі́йович (*13 лютого 1948) - український письменник, сценарист, драматург.

    Євгенія Кононенко (нар. 17 лютого 1959, Київ) - сучасна українська письменниця і перекладачка.

    Вале́рій Олекса́ндрович Шевчу́к (нар. 20 серпня 1939(19390820), Житомир) - український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко.

    Євге́н Володи́мирович Пашко́вський (19 листопада 1962, станція Разіне, Романівський район, Житомирська область) - український письменник, лауреат Шевченківської премії 2001 року. Належить до так званої «Житомирської літературної школи».

    );

  2. «львівсько-франківська» – перевага гри та іронії, карнавалу і травестії, герой -маргінал (міський житель – вихідець із села), сільська людина з комплексом меншовартості (Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Юрій Іздрик та ін.).

    Ю́рій Рома́нович І́здрик (нар. 16 серпня 1962, Калуш, Івано-Франківська область, УРСР) - український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші.

    Тара́с Богда́нович Проха́сько (нар. 16 травня 1968, Івано-Франківськ) - сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Брат перекладача Юрія Прохаська, племінник Ірини ВІльде.



Характерні риси сучасної драматургії:



  1. наповнена інтелектуалізмом;

  2. здійснюється перехід до модерного моделювання дійсності, звільнення від традиційних шаблонів;

  3. поєднання поезії, філософії, моральності, вчинків героїв у драматичному творі;

  4. колажний принцип побудови твору;

  5. поява імен-абстракцій, імен-символів;

  6. перевага камерності;

  7. звернення до проблем сучасної школи.



Представники сучасної драматургії:

  1. Василь Босович (п’єса «Ісус – Син Божий»); Ярослав Стельмах («Стережися лева», «Синій автомобіль», «Шкільна драма», «Привіт, синичко»).

У 1997 р. вийшла антологія «Близнята ще зустрінуться», де вміщено п’єси митців української діаспори: Леоніда Мосендза, Ігоря Костецького, Богдана Бойчука, Віри Вовк та ін.

Леоні́д Ма́ркович Мо́сендз (20 вересня (2 жовтня) 1897(18971002), Могилів-Подільський, Подільська губернія,- 14 жовтня 1948, Бльонау, Швейцарія) - український поет, прозаїк, есеїст, гуморист (спільно з Ю. Кленом - під псевдонімом Порфирій Горотак)

І́гор Косте́цький (нім. Eaghor G. Kostetzky) також Юрій Корибут (нім. Yuri Korybut; *14 травня 1913, Київ-†14 червня 1983, Швайкгайм, Німеччина) - український письменник, перекладач, критик, режисер, видавець.





Скачати 159.51 Kb.

  • Основні
  • Характерні ознаки заповідально - селянського дискурсу базування
  • Характерні ознаки постмодерного дискурсу ( з ’ явився у 80 – 90- х роках XX ст .)
  • Було повернено заборонені тоталітарним режимом
  • Дмитра Дорошенка
  • Григорія Косинки
  • Характерні ознаки сучасної поезії 1.
  • Іван Драч , Ірина Жиленко
  • Тарас Мельничук , Степан Сапеляк
  • Характерні ознаки сучасної прози 1.
  • Володимир Яворівський , Євген Гуцало
  • Євген Пашковський
  • Тарас Прохасько , Юрій Іздрик
  • Характерні риси сучасної драматургії
  • Представники сучасної драматургії
  • Леоніда Мосендза , Ігоря Костецького